Підготовка та подання основних звітних форм на прикладі ДП «Смигаторф» ДП «Рівнеторф»

Класифікація звітності. Основні вимоги до заповнення звітних форм Звітність підприємства класифікується:

Фінансова звітність — передбачає узагальнення даних бухгалтерського обліку на звітну дату. Складається з Балансу (Ф№ 1), Звіту про фінансові результати (Ф№ 2), Звіту про рух грошових коштів (Ф№ 3), Звіту про власний капітал (Ф№ 4), Приміток до фінансової звітності (Ф№ 5). При цьому річними є Ф№ 3, Ф№ 4, Примітки.

Податкова звітність — звітність підприємства по основних податках та обов’язкових платежах до бюджету і позабюджетних фондів. Звітні дані ґрунтуються на даних бухгалтерського кобилку з відповідним коригуванням в рамках податкового законодавства.

Звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України Статистична звітність — звітність підприємства в органи державної статистики, показники визнаються як в грошових, так і натуральних одиницях.

Фінансова звітність подається:

в статистичні органи управління по місцю реєстрації;

до вищестоящої організації (власнику на вимогу);

в обслуговуючий банк при наявності непогашених кредитних ресурсів;

Звітним періодом ДП «Смигаторф» для складання фінансової звітності є календарний рік. Товариство подає фінансову звітність щороку до 20 лютого по закінченню звітного року.

Якісні характеристики фінансової звітності регламентовано П © БО 1:

Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива;

Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами;

Фінансова звітність повинна бути достовірною;

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди; фінансові звіти різних підприємств.

Фінансова звітність підприємства складається з урахуванням наступних принципів, дотримання яких підтверджується в наказі про облікову політику підприємства, зокрема: автономності підприємства, безперервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвітлення, послідовності, обачності, превалювання змісту над формою, а також — єдиного грошового вимірника.

Нарахування і сплата будь-якого виду податку чи збору (обов'язкового платежу) припускають здійснення належним чином обліку і розрахунку, результати яких відображаються у відповідній формі податкової звітності.

Податкову звітність подають до податкових органів за підсумками звітного періоду у встановлений законодавством строк. Терміни здійснення податкової звітності встановлюються по кожному податку окремо. Першим днем подання податкової звітності вважають день, що йде за днем закінчення звітного податкового періоду. Якщо останній день подання податкової звітності є вихідним або святковим, то днем подання звітності вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Граничні терміни подання податкової звітності можуть бути продовжені за правилами і на підставах, передбачених податковим законодавством.

Податкова звітність має бути надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов’язковими додатками, повністю заповненою, а саме: наявні обов’язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені. Документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності, без підчисток, помарок, малопомітних виправлень, підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків.

У випадку втрати платником податків печатки на момент подання звітності до податкових органів, така звітність надається разом з відповідним документом, виданим органом внутрішніх справ, який засвідчує втрату печатки.

На ДП «Смигаторф» сплачуються такі податки: податок на прибуток підприємства (річна форма звітності), податок на додану вартість (місячна форма звітності), земельний податок (річна форма звітності), плата за користування надрами для видобування корисних копалин, збір за спеціальне використання поверхневих та підземних вод.

Статистичну звітність складають на основі даних бухгалтерського і оперативного обліку для визначення макроекономічних показників.

Статистична інформація, отримана на основі проведених органами статистики статистичних спостережень, існує у вигляді:

первинних даних — інформації щодо кількісної та якісної характеристики явищ і процесів, поданої респондентами під час статистичних спостережень;

статистичних даних — інформації, отриманої на основі проведених статистичних спостережень;

статистичних спостережень — один із етапів статистичного дослідження для формування якісної інформаційної бази (це планова, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища і процеси).

Властивостями статистичної звітності є:

• 1. Обов’язковість означає, що звіти подають усі зареєстровані суб'єкти діяльності, додержуючись уніфікованої форми та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити (назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту).
• 2. Систематичність означає регулярне і своєчасне складання та подання звітності у затверджені строки.
• 3. Вірогідність (достовірність) означає, що дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності та виключати будь-які викривлення (приховування і приписки).

На ДП «Смигаторф» складають такі форми статистичної звітності, як: звіт з праці № 1-ПВ (річна форма звітності), звіт про використання робочого часу № 3-ПВ (річна форма звітності)", № 11-ОЗ «Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)"та ін.

З прийняттям нового податкового кодексу на заробітну плату нараховується лише Єдиний соціальний внесок, який вкючає усі збори, які стягувались раніше.

Іноді, при заповненні тієї чи іншої форми звітності, бухгалтер допускає певні помилки, помилка — це ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотримуванні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов’язань, невідповідність записів даним обліку.

Помилки бувають: математичні, від невірного використання методів обліку, за неувагою та як наслідок шахрайства. В практичній діяльності можливо виділити два види помилок: помилки, які допущено в поточному періоді, таабо помилки, допущені у попередніх періодах.

Для виправлення помилки у фінансовій звітності необхідно: з’ясувати суть помилки; визначити порядок відображення в бухгалтерському обліку операції для виправлення помилки та, водночас, правильність її відображення; провести (у разі необхідності) коригування даних фінансової звітності.

Виправлення помилок у фінансовій звітності здійснюється згідно П © БО 6 у такому порядку: виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року; виправлення помилок, що відносяться до попередніх періодів, потребує повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Виправлення помилок в податковій звітності.

Оскільки податкові зобов’язання відповідно до чинного законодавства визначаються платником в деклараціях за кожен звітний період (місяць або квартал), то й уточнені декларації у разі виявлення помилок подаються платником за кожний відповідний звітний період.

На даний час для виправлення платником помилок, самостійно виявлених ним у поданій раніше податковій декларації законодавство замість подання нової податкової декларації, що містить виправлені показники (уточненої декларації), визначає два альтернативних шляхи:

подання уточнюючого розрахунку;

відображення відповідних показників у податковій декларації з податку на додану вартість відповідно за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено.

Відповідно до ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання.

Цим законом передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, будь-які помилки, виявлені платником податків або податковими органами після закінчення терміну 1095 днів, що настає за останнім днем подачі декларації про прибуток підприємства, не підлягають виправленню, а суми відповідних податків не донараховуються та не повертаються.

Виправлення помилок у звітності страхувальників по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі, якщо страхувальник самостійно, до початку перевірки органом Фонду, виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним звітності, і які стосуються правильності нарахування суми страхових внесків до Фонду та витрат за загальнообов’язковим соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, то такий страхувальник повинен вжити невідкладних заходів щодо їх виправлення шляхом письмового повідомлення про факт та зміст помилок робочому органу Фонду за місцем реєстрації, у якому мають бути відображені причини виникнення помилок та надано розрахунок сум донарахованих (зменшених) внесків.

Аналогічно виправляються помилки по коштах на обов’язкове державне пенсійне страхування. Письмове повідомлення надсилається за підписом керівника та головного бухгалтера або фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності і зберігається у страхувальника (копія) та робочому органі Фонду разом із звітом страхувальника за той період, в якому це повідомлення отримане.

Страхувальник при виявленні помилки, що спричинила появу заборгованості страхувальника перед Фондом, повинен донарахувати та сплатити суму пені, розраховану на суму недоплати. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Пеня на суму недоїмки не стягується, якщо існувала заборгованість за Фондом перед страхувальником, і сума такої заборгованості перевищувала суму виявленої недоїмки на момент виявлення помилки.

Зайво перерахована сума пені за несвоєчасну сплату внесків підлягає поверненню страхувальнику за його письмовою заявою.

У разі самостійного повідомлення страхувальником робочому органу Фонду про факт виявлення помилки та перерахування нарахованих ним, у разі недоплати, страхових внесків та пені у повному обсязі до початку перевірки органом Фонду, штрафи до страхувальника не застосовуються.

При виявленні помилки органами Фонду, що спричинила наявність заборгованості страхувальника перед Фондом, страхувальник повинен здійснити відповідний розрахунок з Фондом шляхом перерахування належної до сплати суми страхових внесків до Фонду. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі та в порядку, визначеному законодавчими актами.

Страхувальник при поданні звітності до робочого органу Фонду повинен відобразити помилки минулих звітних періодів звітного року шляхом коригування відповідних статей звітності.

Якщо платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допустив в Розрахунковій відомості помилку за минулі звітні періоди, виявив їх у майбутніх періодах, що призвело до недоплати страхових внесків, то такий страхувальник повинен відкоригувати такі показники у відповідних рядках в Розрахунковій відомості за наступний звітний період та сплатити суми донарахованих страхових внесків (недоїмки), якщо такі є, і самостійно нарахувати пеню на суму цих внесків за весь період прострочки.

Якщо платник страхових внесків до Фонду допустив в Розрахунковій відомості помилку за минулі звітні періоди, що призвело до переплати страхових внесків, то такий страхувальник повинен відкоригувати такі показники у відповідних рядках в Розрахунковій відомості за наступний звітний період. Крім того, якщо платник дійсно має переплату до Фонду по страхових внесках, то суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків повертаються платнику у 15-денний термін або, за його згодою, зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

І в першому, і в другому випадку при розрахунку страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття платник повинен повідомити фахівців базового центру зайнятості, в якому він знаходиться на обліку, про факт виправлення самостійно виявленої помилки.