Ревизия фінансово-господарську діяльність бюджетних учреждений

смотреть на реферати схожі на «Ревізія фінансово-господарську діяльність бюджетних установ «.

року міністерство освіти Украины.

Донецький державний университет.

Кафедра «Обліку і аудита».

Контрольна робота. на тему:

Ревізія фінансово — господарську діяльність бюджетних учреждений.

Обліково-фінансовий факультет, заочний відділ, прискорена форма обучения.

Студент 5_го курса.

Руководитель:

Андрєєва Л.Ф.

Донецьк 1999.

План.

1. Перевірка обгрунтованості кошторису утримання бюджетних учреждений.

2. Ревізія касових і розрахункових операций.

3. Перевірка використання основних засобів і матеріальних ценностей.

4. Упорядкування акту й реалізація результатів ревізії. 1. Перевірка обгрунтованості кошторису утримання бюджетних учреждений.

Відомо, що витрати кожного бюджетного установи визначаються кошторисом, затверджуваної роком за статтями вищестоящої організацією. Попри це, необхідно перевірити правильність і обгрунтованість кожної суми, передбаченої кошторисом. Ревізор, зокрема, повинен перевірити, правильно чи визначено показники по контингентам, штатам, класам на початок планованого року і середньому, фонди заробітної плати, чи відповідають прийняті витрати на кожній статті кошторису встановленим нормативам і положенням, включено у кошторис Витрати утримання установ, котрі закінчено будівництвом, тощо. д.

Ревізіями часом розкриваються факти: завищення асигнувань до кошторисів, що дозволяє отримувати зайві не враховуючи дійсною потреби суми, змісту сверхштатных працівників з допомогою вакантних посад: включення до платіжні відомості вигаданих осіб і присвоєння виписаної ними зарплати, зайвих виплат за сумісництвом за фактично не відпрацьоване час, завищення витрат на опалення будинків ізза неправильного визначення кубатури будинків, кількості наявних печей і перевищення норм постачання паливом, безплатного відпустки палива співробітникам і списання її вартості з допомогою витрат учреждения.

Аналізуючи правильність складання кошторису, слід також перевірити її виконання, встановити, чи немає випадків витрати коштів не враховуючи фактичного виконання виробничих показників, чи немає надмірностей в витратах, придбання дорогих і непотрібних предметів, витрати коштів за прямим призначенням. Слід звернути увагу до своєчасність фінансування передбачених мероприятий.

При виявленні фактів неправильного складання кошторису чи невчасного фінансування слід поруч із відбитком в акті ревізії повідомити звідси вищестоящої організації та відповідному фінансовому органу вжиття заходів до усунення недоліків, і внесення до них виправлень в кошторис на що залишилося кінця року время.

Необхідно перевірити, дотримуються чи керівники ревизуемых бюджетних установ встановлений порядок розрахунків за товари та услуги.

Під час перевірки постановки обліку в бюджетних закладах державної і організаціях слід пам’ятати, що з правильної постановці обліку котрі об'єктивно й достовірно відбиваються усі фінансові операції фінансово-господарської діяльності кожного заклади, чи організації та забезпечується систематичний контроль: над витрачанням коштів і матеріальних цінностей на відповідність до їх цільовим призначенням, і залежно від виконання заходів, передбачених планом і затверджених кошторисом витрат, за найсуворішим дотриманням режиму економію газу й збереженням соціалістичної собственности.

Синтетичний облік в бюджетних установах має здійснюватися лише у книзі журнал-головна ф. № 308. Ведення інших регістрів не дозволяється. Для аналітичного обліку передбачені відповідні регістри: книжки, картки, і ведомости.

Для документування руху тих матеріальних цінностей (прихід, витрата) інструкцією передбачається застосування уніфікованої накладної (вимоги) ф. № 434-мех., і навіть збережені діючі первинні документи (меню-требования, забірні карта народження і ведомости).

У разі придбання малоцінних і швидкозношувані предмети незалежно від своїх вартості за одиницю (комплект) неодмінно відбиваються в обліку .

Докладні вказівки дано з обліку грошових документів. До них ставляться: оплачені талони на бензин та олії, харчування тощо. і., придбані путівки у будинки відпочинку, санаторії, турбази (отримані безоплатно враховуються за балансом), сповіщення на поштові переклади, поштові марки і марки держмита, облігації державних позик зберігання), бланки трудових книжок і др.

Прийом до каси і видача з каси таких документів повинні оформлятися касовими ордерами, у яких ставиться штамп «Фондовий» чи робиться напис рукою червоним олівцем. У касову книжку ці ордера не записываются.

Нарахування заробітної плати посібників з тимчасової непрацездатності згідно з інструкцією виробляється раз на місяць одному документі та відбивається у обліку останнього дня місяці. Виписувати окремі відомості на виплату посібників з тимчасової непрацездатності не разрешается.

Облік фактичних витрат ведеться за підрозділам бюджетної класифікації - розділах, главам, параграфів і статтям у межах кожного установи, має затверджену смету.

Організація бухгалтерського обліку, здійснення контролю над його постановкою і станом звітності в підвідомчих бюджетних закладах державної і організаціях покладаються на головних розпорядників кредитів і головних (старших) бухгалтеров.

Лічильний працівник несе повну відповідальність поруч із керівником бюджетного установи за дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, за правильне ведення бухгалтерського обліку, за своєчасне уявлення бухгалтерської звітності і достовірність її данных.

Підставою для відображення записів в обліку служать належне оформлені бухгалтерські документи: рахунки організацій та установ, авансові звіти підзвітних осіб, відомості видачу зарплати робітникам і службовцям, вимоги на відпустку матеріалів і продуктів харчування др.

Бухгалтерські документи би мало бути старанно перевірені як із боку їх повноти і правильності складання, і сутнісно вироблених операцій, тобто. їх законності та відповідності витрат затвердженої кошторисі. Після перевірки документи скріплюються підписом лічильного працівника й керівника учреждения.

Бухгалтерські документи повинні складатися своєчасно й утримувати такі обов’язкові реквізити: назва документа (прибутковий ордер, видатковий ордер, накладна, рахунок-фактура, відомість на виплату зарплати, акт та інших.), назва і адресу установи, організації, або підприємства, що склали документи: вказівку сторін, брали участь у скоєнні господарської операції, оформленому даним документом, дату складання документа: зміст господарської операції, і її підставу, вимірювачі операції (в кількісному й ціннісному вираженні), підписи осіб, відповідальних за операцию.

Інші реквізити визначаються характером документируемых операцій. Приміром, при виплати громадянам за виконану роботу у який складають ними рахунках вказуються: прізвище, ім'я по батькові та адресу особи, виконав роботу, номер паспорти, хто, і коли паспорт видано: рік, місяць і кількість складання рахунки, докладний перерахування виконаних робіт, належна за рахунком сума (цифрами і прописом), подпись.

У рахунку за придбані матеріали і інвентар мусить бути розписка матеріально відповідального обличчя на отриманні цих цінностей, а рахунку за виконані роботи — підтвердження прийняття робіт. На рахунках, оплачених через підзвітних осіб, обов’язкова розписка одержувача із зазначенням отриманої їм суми готівки прописом і дати їх получения.

Усі, службовці основою бухгалтерського обліку, повинні представлятися в бухгалтерію гаразд і можна у найкоротші терміни, встановлені головним (старшим) бухгалтером заклади, чи организации.

Вступники в бухгалтерію документи після ретельної перевірки приймаються до врахування. Усі грошові документи (відомості на виплату зарплати, авансові звіти, рахунки тощо. буд.) і мережеві додатки до них незалежно від форми оплати (готівкою з каси, перерахуванням через банк і ін.) після перевірки та рівної оплати гасяться штампом. На штампі крім написи «Оплачено» мусить бути дата (рік, місяць, число) оплати й підпис. При відсутності штампа грошові документи погашаються написом рукою аналогічного содержания.

Прийняті до врахування документи оформляються бухгалтерськими проводками, які можуть опинитися складатися як у окремі первинні документи, і на групи документів, систематизованих за ознакою однорідності операций,.

Записи у бухгалтерському обліку ведуться шляхом хронологічної і систематичної реєстрації операцій. Хронологічна реєстрація операцій виробляється у порядку послідовності їх оформлення меморіальними ордерами, систематична — з угрупованням операцій на синтетичних і аналітичних рахунках відповідність до затвердженими планом счетами.

Записи у книжках мають бути зроблені пізніше наступного дні після скоєння операції. Там, коли застосовуються накопичувальні відомості, запис у книгах робляться раз на месяц.

Якщо недоїмку протягом звітний період на кошторис міністерства чи центрального установи автономної республіки чи відділу виконкому Ради народних депутатів передали фінансування установ, організацій корисною і заходів, раніше котрі проходили іншим кошторисам чи бюджетам, витрати на на ці заклади, організаціям, і заходам необхідно відбивати в зведеному звіті міністерства, центрального заклади, чи відділу виконкому знову підпорядкованості початку года.

Головні розпорядники кредитів розглядають бухгалтерські звіти підвідомчих їм установ і закупівельних організацій з погляду як правильності їх створення, і використання засобів у відповідність до затвердженої кошторисом і приймають необхідні заходи для поліпшення діяльності установі і организаций.

Зведені звіти і баланси видаються головними розпорядниками кредитів за належністю міністерству фінансів автономної республіки, крайовому, обласному, окружному, міському і районному фінансовому відділу виконкому Рад народних депутатів. Терміни уявлення зведених звітів встановлюються відповідними фінансовими органами. Зведені звіти і баланси підписуються головним розпорядником кредитів й головним (старшим) бухгалтером.

Перш ніж розпочати перевірці правильності планування. ревизующие повинні старанно вивчити діючі з цього питання інструктивні материалы.

Основним плановим документом, визначальним обсяг, цільове напрям і поквартальне розподіл коштів, що виділяються з бюджету утримання бюджетних установ, є кошторис, що складається на основі показників плану економічного та розвитку і діючих нормативів по типовий формі, встановленої Міністерством фінансів України. На на лицьовій стороні бланка кошторису вказуються повне найменування установи, бюджет, якою воно полягає, і рік, який складена смета.

У кошторис можна тільки витрати, необхідність яких обумовлена характером діяльності даного установи. Загальна сума витрат роком розподіляється в кошторисі за статтями бюджетної класифікації, затвердженої Міністерство фінансів України, з поквартальною разбивкой.

Сума витрат і його розподіл за статтями наводяться в кошторисі в порівнянні з уточненим планом і виконанням за звітом за попередній період за 6 чи 9 місяців залежність від того, коли він составляется.

Витрати, передбачені за кошторисом, би мало бути обгрунтовані необхідними розрахунками з кожної статті. Розрахунки складаються з виробничих показовий і згідно із чинним законодательствим у частині витрати коштів у виплату зарплати, ні з дотриманням чинних норм витрат за окремих видів затрат.

У кошторисі наводяться загальні інформацію про зовнішньої кубатурі будівель, внутрішньої площі будинків, системі опалення, наявності водогону і каналізації, що використовуються у разі планування обсягу витрат за господарські витрати та капітальний ремонт.

Кошторис підписується керівником закладу і бухгалтером, стверджується вищестоящої організацією по установам, у найкоротші терміни, встановлені Уряд України .

Твердження кошторису оформляється спеціальної написом головного розпорядника кредитів на на лицьовій стороні із зазначенням загального обсягу витрат, зокрема фонду заробітної плати працівників і дати затвердження кошторису. Підпис головного розпорядника кредитів засвідчується печаткою організації, утвердившей смету.

Кошторис складається у двох чи трьох примірниках, одна з яких направляють у бюджетна установа, а другий залишається до вищої організації, утвердившей кошторис. За наявності централізованої бухгалтерії примірника залишається в централізованої бухгалтерії. До кошторисі бюджетного установи може бути прикладений тарификационный список педагогічного, медичного чи іншого персонала.

Зміни у кошторис може вносити головний розпорядник кредиту, яким схвалено кошторис, оскільки правом зміни річних призначень по кошторисам окремих установ користується та організація, яка затвердила річну смету.

Керівнику організації дозволили використовувати передбачені кошторисами кошти в кожному призначенню не більше річних асигнувань незалежно від поквартального розподілу, крім ассигнораний на зарплатню і капітальні вложения.

Збільшення у зазначеному порядку квартальних витрат за статті допускається з допомогою відповідного скорочення витрат за інших статтях, крім витрат на зарплатню, капітальні вкладення і харчування (а установ, які перебувають державною бюджеті, і витрат на придбання устаткування й інвентарю", без перевищення загального обсягу квартальних асигнувань як не глянь кошторису в целом.

Бюджетне установа може мати у розпорядженні крім коштів, отримуваних з бюджету, спеціальні кошти, потім складається окрема кошторис прибутків і витрат. Спеціальними є кошти, які утворюються з тих доходів установ, які перебувають на бюджеті, що потенційно можуть витрачатися на спеціальні мети без проведення по дохідної та видаткової частини бюджета.

Освіта і скасування спеціальних коштів установ, які перебувають на республіканських і місцеві бюджети, здійснюються у встановленому порядке.

Під час перевірки правильності планування витрат утримання бюджетних установі треба враховувати наявні особливості окремих видів установ. 2. Ревізія касових і розрахункових операций.

Працівники (фінансових органів, включаючи контрольно-ревізійний апарат, проводять велику роботу з перевірці правильності витрати і схоронності державних коштів, що виділяються утримання бюджетних учреждений.

Ревізіями і перевірками в бюджетних установах ще нерідко виявляються випадки неэкономного, незаконного витрати що виділяються коштів, і навіть не забезпечення їхніх схоронності. Це призводить необхідність посилення боротьби з порушенням фінансової дисципліни і безгосподарністю, і навіть поліпшення якості проведених ревізій і у бюджетних учреждениях.

Для ревізій і перевірок бюджетних установ рекомендується наступний порядок їх проведения.

Прибувши цього разу місце ревизующие після пред’явлення своїх документів розпочинають ревізії каси і організують проведення інвентаризації товарнотих матеріальних цінностей. Перевірка проводиться у присутності касира, лічильного працівника закладу і бажано представника громадськості. Від касира необхідно одержати письмове підтвердження у тому, що він пред’явив все що у касі цінності. Усі гроші й інші цінності старанно підраховуються і цього негайно, без очікування кінця ревізії, складається акт у трьох примірниках, де вказують сума пред’явлених готівки та інших цінностей. У цьому акті вказується номер останнього чека, яким отримані гроші зі Світового банку, і навіть номер і змістом останньої записи, проведеної по приходу і витраті касової книжки. Якщо касі встановлено недостача, необхідно запропонувати касирові внести решту суми, а надлишки оприбуткувати. Наявні до каси приватні записки що неспроможні бути підставою виправдання витрат, оскільки касир без оформлення в бухгалтерії документа немає права видавати гроші з каси хто то было.

У кожному бюджетному установі зазвичай окремі посадові особи отримують під звіт для виплати зарплати, для господарських та інших витрат. Ревизующий повинен мати список осіб, які у процесі ревізії повинні відзвітувати в оформленої кожним їх сумме.

Ревизующий старанно перевіряє повноту оприбуткування грошових сум, отриманих в кожному чеку зі Світового банку. У цих цілях у банку отримують виписку з поточного рахунки і з ній звіряють запис у бухгалтерії ревизуемого заклади, з копіями виписок із банку, наявних у справах бухгалтерії, так як трапляється так, коли відразу після отримання виписки із банку неї вносяться виправлення, що спотворює фактичний стан дел.

Слід старанно перевірити перерахування наприкінці року сум з поточного рахунки бюджетного установи на рахунки торгових, заготівельних, постачальницьких організацій, колгоспів та інших госпорганів. Нерідко бюджетні установи перераховують хозорганам кошти й списують ці суми безпосередньо в витрати, натомість, аби відбити їх як дебіторську заборгованість. На початку нинішнього року з допомогою витрат на пальне вони мають матеріальних цінностей понад передбачених асигнувань за затвердженими кошторисам. У разі необхідно проводити зустрічні перевірки у відповідних организациях.

Ревизующий повинен перевірити правильність оприбуткування сум, одержуваних за чекам зі Світового банку. Це переважно стосується сум по так званим спеціальним засобам: плата батьків за зміст дітей у дитячих установах, прибутки від підсобних виробництв та інших. Необхідно, в частковості, перевірити, повністю чи оприбутковано суми, вказаних у корінці (копіях) квитанцій, прибуткових ордерів та інших документів, який складають при вступі до касу грошових сум. Ревізіями виявлялися випадки, як у корінці квитанцій про зарахування грошей від своїх батьків за зміст дітей у дитячих установах записувалися цифру меншому розмірі, ніж фактично отримано. За цією корінцях приходовались гроші по касі. У квитанції, котра видається на руки, соціальній та особовому рахунку отримувана сума вказувалося полностью.

З іншого боку, слід встановити, які доходи вступають у бюджетні установи, правильність обчислення й повноти оприбуткування сум в кожному дохідному источнику.

Касові операція перевіряються по виправдувальним документам за період із моменту попередньої ревізії. Кожен документ необхідно перевірити з погляду законності операції, відповідності витрат за кошторисі і виділеним асигнуванням, економного та доцільного використання коштів, правильності оформлення документів і майже відображення операції з бухгалтерського обліку, забезпечення схоронності коштів і матеріальних ценностей.

Під час перевірки правильності тарифікації заробітної плати вчителів і інших освітян необхідно пам’ятати следующее.

Директори шкіл й керівники інших закладів освіти перевіряють документи про утворення і стажі педагогічної роботи вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників, становлять ними тарифікаційні списки разом із завіреними ними копіями цих документів представляють списки в вищі организации.

Відділи народної освіти щорічно за станом 1 вересня становлять зведені відомості тарифікації вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників виходячи з затверджених тарифікаційних списків. Зведені відомості видаються щорічно вищестоящому відділу народної освіти чи міністерству освіти: районними, міськими відділами народної освіти — пізніше 15 вересня, а обласними, крайовими відділами народної освіти та міністерством освіти автономної республіки — пізніше 1 жовтня. Копії зведених відомостей направляються відповідним фінансовим органам.

Визначення й твердження розмірів ставок заробітної плати посадових окладів вчителям, викладачам та інших працівникам освіти виробляються: по установам, які перебувають на сільському, селищному, районному чи міському (міст, які мають районного розподілу) бюджете,—соответственно завідувачем районним, міського відділу народної освіти, по установам, які перебувають на крайовому, обласному, міському бюджетах чи республіканському бюджеті автономних республік, — відповідно завідувачем крайовим, обласним, міського відділу народної освіти, міністром освіти автономної республики.

Під час перевірки правильності встановлення заробітної плати працівникам охорони здоров’я слід пам’ятати, що: посадові оклади (ставки), площі їхніх підвищення, і навіть розміри надбавок, доплат, коефіцієнтів до посадовим окладів (ставками) працівників визначаються керівниками закладів охорони здоров’я, а керівників установи — вищестоящими органами охорони здоров’я, керівники установ повинні особисто перевіряти представлені працівниками документи про утворення, стажі роботи за фахом, присвоєння кваліфікаційної категорії, розряду, наявності вченого ступеня, присвоєння почесного звання «заслуженого лікаря республіки», заклади охорони здоров’я щороку має складати тарифікаційні списки формою, доданої до кошторисі витрат учреждения.

При ревізії правильності обчислення зарплати вчителям контролер ревізор повинен перевірити по платіжним даними, відповідають чи ставки зарплати ставками, встановленим по тарифікації з урахуванням наступних змін, число оплачених уроків — встановленому навчальному плану, правильно чи нараховані суми за гурткову роботу, класне керівництво, перевірку письмових робіт учнів і др.

При ревізії правильності обчислення заробітної плати працівникам охорони здоров’я ревизующий зобов’язаний перевірити по платіжним даними, чи відповідають ставки зарплати тарификационным списками з урахуванням змін, штатним розкладам, графіками і табелям обліку фактично відпрацьованого времени.

Під час перевірки правильності виплати зарплати слід перевірити правильність складання платіжних відомостей, наявність підписів, і навіть правильність підсумків па кожній сторінці відомості. У ревізійній практиці є випадки, коли приватні суми відповідають загальним підсумкам відповідно до відомості, а отримані у зв’язку з цим із банку зайві суми присвоювалися. Необхідно перевірити правильність утримання податку податку з кожного працюючого підприємства і своєчасність перерахування витрат на пальне в бюджет, і навіть сум із соціального страхуванню. Розпорядження про перерахування витрат на пальне повинні даватися разом з отриманням за чеком коштів у виплату заробітної платы.

При ревізії бюджетних установ слід також старанно перевірити: 1) включено у платіжні відомості особи, фактично не працюють у організації, із єдиною метою присвоєння коштів, нарахованих цих осіб. Ревізіями таке трапляється встановлювалися, 2) стан розрахунків із робітниками та представниками по не выплаченным по будь-яким причин заробітної платі, пенсіях, пособиям по тимчасової непрацездатності, т. е. по депонентским рахунках. Ревізіями виявлялися факти, коли касир бюджетного установи виписував з ім'ям депонента підроблений видатковий касовий ордер, в якому підробляв підпис депонента, а отримані з чеку у банку гроші присваивал.

Слід особливо звернути увагу на своєчасність виплати зарплати. Кожен випадки затримки виплати зарплати працівникам бюджетного установи слід зафіксувати в акті з зазначенням про причини і винних посадових осіб. Водночас у ході ревізії необхідно ухвалити заходи, щоб що є заборгованість було погашено. 3. Перевірка використання основних засобів і матеріальних ценностей.

Ревізуючи господарську діяльність бюджетного установи, необхідно старанно перевірити збереження й правильність використання не лише грошових, а й тих матеріальних цінностей: інвентарю, устаткування, виробничих та будівельних матеріалів, продуктів харчування ін. Для цього потрібні з’ясувати, проводиться чи інвентаризація матеріальних цінностей на встановлених термінів, коли було проведена остання інвентаризація, виділено чи посадові особи, відповідальні схоронність цих цінностей, правильно ці цінності списуються у розхід, забезпечують чи складські приміщення і склади схоронність матеріальних ценностей.

З метою організації перевірки фактичного наявності цінностей, наявних у бюджетному установі, ревізор домовляється з керівником установи про призначення комісії, до складу якої мають стояти поруч із матеріально відповідальними особами лічильний працівник і представник громадськості. Ревізора особисто категорично не рекомендується підраховувати, зважувати цінності, але вона має уважно треба стежити за правильністю і повнотою проведення такої роботи і фіксувати результати. Дані інвентаризації за кожним видом цінностей записуються в інвентаризаційну відомість із кількості, ваги чи обсягу кожного виду цінностей. Інвентаризаційні відомості підписуються усіма членами комісії, які проводили інвентаризацію. Одні примірник відомості передається в бухгалтерію. Проверяющему слід старанно розглянути кожне відхилення, з’ясувати причини, запропонувати оприбуткувати виявлені надлишки і записати на матеріально відповідальних осіб всю суму нестач і після отримання пояснення порушити питання стягнення його з винних осіб. Поряд з цим він перевіряє правильність записів, внесених сличительную відомість бухгалтером установи, та його відповідність бухгалтерським даним. При виявленні великих нестач чи розкрадань необхідно скласти проміжний акт і чекаючи на завершення ревізії передати матеріали слідчим органам.

У лікарнях, дитячих установах, де є продуктів харчування, необхідно разом із зняттям залишків у клуні перевірити також правильність й повноти відпустки продуктів на кухню. Тож у процесі ревізії слід 1—2 разу раптово, на початок роботи кухні, перевірити, чи фактичне кількість продуктів, переданих на кухню, кількості, зазначеному в накладної, з урахуванням кількості довольствующихся, і простежити те, щоб усе виписані продукти були фактично використані за призначенням. Доцільно також перевірити на витримку готові страви для з’ясування, чи міститься у них кількість продукгов, яке у меню, використовуючи при цьому у необхідних випадках лабораторний аналіз визначення якості продуктів і калорійності питания.

При ревізії у дитячих садках, у лікарнях та решті медичних установ, якщо вони закуповують продукти за розрахунок готівкою на колгоспних ринках, потрібно перевіряти правильність і достовірність цін, якими купувалися ці продукти. Слід також встановити, не одержують знаходяться ці установи продуктів харчування від радгоспів чи колгоспів але собівартості чи безкоштовно. Це викликається тим, у процесі ревізій виявляються факти, коли установи отримують продукти в радгоспах за собівартістю, а посадові особи оформляють їх як купівлю на колгоспних ринках за вартістю не більше державних роздрібних цін, і різницю вартості присваивают.

У результаті ревізії слід перевірити стан облік і звітність, правильність упорядкування та оформлення документів. Кожен документ повинен підписаний керівником установи (розпорядником кредиту) і рахунковим працівником. Без цих підписів жодних документів може бути визнаний дійсним. На документах, що з готівкою, мусить бути підпис особи, уплатившего і прийняв гроші. На документах, що з матеріальними цінностями, обов’язкові підписи осіб, які взяли ці ценности.

Кошти бюджетної організації мусить зберігатися у банку. У самі касі можуть бути суми, призначені на оплату господарських витрат у межах встановленого ліміту, на виплату зарплати, і навіть на відрядження. Граничний ліміт готівки, що потенційно можуть зберігатися до каси, встановлюється банком. Усі операції з приходу і витраті коштів враховуються у бюджетній організації з допомогою прибуткових і видаткових ордерів і касової книжки. 4. Упорядкування акту й реалізація результатів ревизии.

Для узагальнення результатів ревізії всієї діяльності підприємства складається акт, у якому відбиваються виявлені ревізією вади на роботи і порушення державного дисциплины.

Акт ревізії підписується керівником ревізійної групи, керівником й головним (старшим) бухгалтером ревизуемого підприємства, а необхідних випадках керівником й головним (старшим) бухгалтером, раніше які працювали в ревизуемом підприємстві, на період чиїх робіт ставляться виявлені нарушения.

За наявності заперечень чи зауважень за актом ревізії керівник та головний (старший) бухгалтер роблять звідси обмовку перед підписом і пізніше трьох днів із дні до підписання акта представляють письмові пояснення. По акту видаються також пояснення інших посадових осіб ревизуемого підприємства, безпосередньо винних в встановлених ревізією порушеннях. Правильність фактів, викладені у поясненнях, мусить бути перевірено ревизующим і дано із них письмове заключение.

Один примірник акта ревізії вручається керівнику ревизуемого предприятия.

Там, коли виявлені ревізією порушення чи зловживання може бути приховані чи з виявленими фактам необхідно прийняти термінових заходів до усунення порушень чи залученню до відповідальності осіб, винних про зловживання, під час ревізії, без вичікування його закінчення, складається окремий проміжний акт і вимагаються від посадових чи матеріально відповідальних осіб необхідні объяснения.

Проміжні акти складаються також і оформлення результатів ревізії окремих ділянок діяльності ревизуемого підприємства з результатам ревізії каси, інвентаризації тих матеріальних цінностей і основних фондів, контрольного обмера та якості виконаних строительномонтажних робіт та інших. Проміжні акти додаються до основного акту ревізії і підписуються членами ревізійної групи, які брали участь у ревізії цієї ділянки діяльності ревизуемого підприємства, і посадовими особами, відповідають цей ділянку роботи, чи матеріально відповідальними особами, відповідають за схоронність коштів і тих матеріальних цінностей. Один примірник проміжного акта вручається посадовій (матеріально що відповідає) особі ревизуемого підприємства, що підписав комерційну акт.

Факти, викладені у проміжних актах, входять у основний (загальний) акт ревизии.

Результати ревізії викладаються в акті з урахуванням: перевірених даних і фактів, що випливають із наявних у ревизуемом підприємстві документів і майже матеріалів, результатів вироблених зустрічних перевірок, перевірок фактичного скоєння операцій, результатів зважування і обмера сировини й матеріалів, проведення контрольних обмірів виконаних робіт, контрольних запусків сировини й матеріалів виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів та готовою продукції, результатів перевірки якості продукції, дотримання технічних умов і технологічних режимів виробництва, відповідності продукції державним стандартам, артикулів й цін — прейскурантам, інших даних, що випливають із висновків спеціальних экспертиз.

У викладі акта ревізії мусить бути дотримана об'єктивність, ясність, точність описи виявлених фактів і передачею даних, лаконичность.

За кожним факту, відбитому в акті, має бути чітко викладено його зміст, із посиланням відповідні документи й матеріали і з зазначенням порушень окремих законів чи інших нормативних актов.

Виявлені факти однорідних масові порушення (наприклад, по результатам перевірки авансових звітів підзвітних осіб тощо. п.) групуються у, доданих до акту ревізії, а акті наводяться лише підсумкові дані і змістом цих порушень, із посиланням відповідне додаток. У таких випадках в доданому до акту ревізії переліку (відомості) порушень вказуються: проверяемый період, дата і номер документа, найменування порушеного законоположення (стаття, пункт), зміст порушення, прізвище, ініціали й обійняв посаду винної особи, сума шкоди. Відомість підписується ревизующим й головним (старшим) бухгалтером ревизуемого предприятия.

Не допускається введення до акта ревізії різноманітних висновків, припущень і підтверджених документами даних, заборонена також введення до акта відомостей зі слідчих матеріалів і заслань на показання посадових і матеріально відповідальних осіб, дані ними слідчим органам.

Акт ревізії ні утримувати кваліфікацію, оцінку дій окремих посадових і матеріально відповідальних осіб, зокрема, «расхитил кошти», «присвоїв державне майно», «допускав антидержавну практику» тощо. п.

У акті ревізії наводяться: загальні дані про виконання ревизуемым підприємством виробничих та фінансових планів, виявлені факти порушень Законів України, нормативних актів міністерств та, факти неправильного планування виробничих та фінансових показників, невиконання завдань та зобов’язання, неправильного витрати засобів і інші порушення фінансової дисципліни, факти неправильного ведення бухгалтерського обліку, і складання звітності, виявлені факти безгосподарності, нестач і розкрадань грошових засобів і тих матеріальних цінностей, розміри заподіяної матеріальних збитків та інші наслідки допущених порушень, з прізвищ і посад осіб, з вини яких вони допустили, розкриті при ревізії додаткових можливостей і резерви збільшення випуску та її реалізації продукції, зниження її собівартості, збільшення прибутку, скорочення витрат за зміст апарату управління, ліквідації втрат перезимувало і непродуктивних витрат, збільшення доходів бюджета.

Акт ревізії годі було захаращувати описом структури ревизуемого підприємства, і навіть плановими і звітними даними, наявними в періодичної і обсяг річного отчетности.

Що стосується, за результатами ревізії виникла потреба використовувати хороші зразки праці та поширювати в інших підприємств і господарських організаціях, керівник ревізійної групи окремо доповідає звідси керівнику, назначившему ревизию.

Під час упорядкування акта комплексної ревізії виробничу краще й фінансово-господарську діяльність промислових підприємств і виробничих об'єднань рекомендується наступна послідовність викладу результатів ревізії: вступна частина (найменування і підпорядкованість ревизуемого підприємства, склад ревізійної групи, виходячи з якого документа провести ревізію, який період, прізвища та ініціали керівників ревизуемого підприємства міста і час їхньої роботи, які ділянки діяльності підприємства піддані суцільний перевірці й які - вибіркової та інших.), виробництво і реалізація продукції, користування та схоронність основних фондів, використання трудових ресурсів немає і фондів зарплати, користування та схоронність тих матеріальних цінностей, касові, розрахункові і кредитні операції, видатки виробництво і собівартість продукції, прибуток, фонди, резерви і стан, капітальні вкладення, стан бухгалтерського обліку, звітності і внутрішньогосподарського контроля.

Матеріали кожної ревізії приймаються від керівника ревізійної групи керівником контрольно — ревізійного апарату організації, що призначила ревізію. Про застосування ревізійних матеріалів робиться позначка на останній сторінці акта ревізії: «Акт ревізії прийнято», вказується дата і ставиться підпис особи, прийняв акт ревизии.

Прийняття заходів для усунення виявлених ревізією порушень державної дисципліни і недостатков.

Результати ревізії оприлюднюються, про неї інформуються громадські організації ревизуемого підприємства. У необхідних випадках результати ревізії вносяться до обговорення виробничих нарад чи зборів робітників і служащих.

Керівник ревізійної групи під час ревізії вживає заходів до усунення виявлених недоліків, і відшкодуванню заподіяної ущерба.

З матеріалів ревізії керівник ревізійної групи не пізніше тижневого терміну після підписати акт ревізії розробляє і представляє керівнику, назначившему ревізію, проект наказу чи листи з конкретними пропозиціями, спрямованими усунення виявлених порушень. державної дисципліни, вжиття заходів до відшкодування причин завданих збитків, запобігання зловживань, ліквідувати причини незадовільну роботу ревизуемого підприємства міста і поліпшення його фінансово — господарської деятельности.

Керівник організації, що призначила ревізію, зобов’язаний пізніше ніж у 15-денний термін після закінчення ревізії розглянути результати ревізії і прийняти із них необхідні меры.

Керівник контрольно — ревізійного апарату організації, що призначила ревізію, має забезпечити належний контролю над виконанням прийнятих решений.

У нещасних випадках, коли є основу притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, матеріали ревізій передаються слідчим органам і водночас керівництвом ревизуемого підприємства чи вищестоящої організації вирішується питання усунення з посади винних посадових і матеріально відповідальних лиц.

Передача матеріалів слідчі органи може здійснюватися в необхідних випадках безпосередньо керівником ревізійної групи, яка ревизию.

Передані в слідчі органи матеріали повинні містити заяву (лист), у якому повинно бути викладено, де суть зловживань, які закони порушено, розмір заподіяної державі шкоди, винні особи, акт ревізії, підписаний належними особами, справжні документи чи копії документів, що підтверджують факти виявлених зловживань, пояснення ревизуемых, і навіть інших, чиї показання мають значення для перевірки обставин скоєння зловживань, укладання ревизующих за цими объяснениям.

При передачі матеріалів ревізії слідчі органи на ділі контрольно-ревізійного органу мали бути зацікавленими залишені: копія акта ревізії: копія пояснень посадових осіб обревизованной організації, винних в встановлених ревізією порушеннях і зловживаннях, копії основних документів, підтверджують вказаних у акті зловживання і порушення, документ, підтверджує передачу матеріалів слідчим органам.

При передачі матеріалів слідчі органи щодо залучення винних до кримінальної відповідальності перед слідчими органами одночасно ставиться питання прийнятті заходів для забезпечення цивільних позовів, а керівнику ревизуемого підприємства пропонується пред’явити до винним особам цивільні позови про відшкодування заподіяної ущерба.

У нещасних випадках, коли заподіяно матеріальним збиткам, але винні особи не притягнуто до кримінальної відповідальності, чи кримінальну справу припинено, слід запропонувати керівнику ревизуемого підприємства пред’явити цивільні позови до осіб, винним у заподіянні матеріального ущерба.

Контрольно — ревізійні органи міністерств, відомств і господарських організацій повинні встановлювати ділові контакти з органами слідства під час розслідування ними справ за матеріалам ревизий.

Відмова у порушенні кримінальної справи або постанова слідчих органів про яке припинення кримінальної справи, порушеної за матеріалами ревізії, можуть бути оскаржені у встановленому законом порядке.

Контрольно-ревізійні органи (управління, відділи) міністерств, відомств і місцевих господарських організацій: здійснюють контролю над втіленням у життя заходів з усунення виявлених ревізіями недоліків, і порушень сну і виконанням прийнятих рішень, ведуть обліку проведених ревізій та його результатів, ведуть обліку що у контрольно — ревізійний орган скарг, заяв і коментарів листів трудящих, у вищі органи статистичну звітність про роботі контрольно — ревізійного апарату за встановленими формам, негайно після закінчення ревізій інформують місцеві партійні та радянські органи влади та вищі органи про всіх виявлених випадках грубих порушень законів, і навіть про факти окозамилювання, великих зловживань, розтрат, розкрадань державних коштів, про обставин і промислових умовах, які сприяли здійсненню зазначених порушень і зловживань, і навіть представляють пропозиціями щодо заходи запобігання подібних випадків у подальшому, притягнення винних осіб до відповідальності держави і відшкодування заподіяного, систематично вивчають і узагальнюють матеріали ревізій на основі цього вносять у необхідних випадках пропозиції: про перегляд діючих положень, правил, інструкцій та інших нормативних актів, поліпшенні системи обліку, і внутрішньогосподарського контролю над ощадливим витрачанням і збереженням державних коштів, запобігання можливостей зловживань і порушень державної дисципліни, поліпшенні фінансово — господарську діяльність підприємств і місцевих господарських організацій, вдосконаленні внутрішньовідомчого контроля.

Литература

: 1. П Р І До, А З N 608 від 05.06.81 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я СРСР м. Москва. 2. З, А До Про М У До Р, А Ї М І Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні. м. Київ, 26 января 1993 року N 2939-XII 3. З, А До Про М У До Р, А Ї М І Про внесення змін й доповнень до деяких законодавчих актів у зв «язку із прийняттям Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні «м.Київ, 17 червня 1993 року N 3292- XII. 4. П Про З Т, А М Про У, А від 5 июля 1993 р. N 515 Київ Питання державної контрольно-ревізійної служби в Україні. 5. ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ лист N 15/1−378 від 05.07.95 м. Київ. 6. П Про З Т, А М Про У, А ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ ЗАРАДИ УКРАЇНИ Про проект Закону України про внесення змін й доповнень в Україну «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні «м.Київ, 5 лютого 1996 року N 75/96- ПВ. 7. ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ НАКАЗ N 88 від 04.10.99 Зареєстровано в Міністерстві м. Київ юстиції України 4 листопаду 1999 р. vd991004 vn88 за N 762/4055. 8. ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ НАКАЗ N 130 від 03.07.98 Зареєстровано в Міністерстві м. Київ юстиції України 27 листопаду 1998 р. vd980703 vn130 за N 757/3197.

9. ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ НАКАЗ N 65 від 04.06.96 Зареєстровано в Міністерстві м. Київ юстиції України 11 червня 1996 р. vd960604 vn65 за N 284/1309.

10. Довідник контролера ревізора під ред. С. М. Устинюка. Москва Фінанси і статистика 1981.

11. Л. Крамаровский. Ревізія і контоль Москва Фінанси і статистика 1988.