Особистiсть-субєкт полiтики

смотреть на реферати схожі на «Особистiсть-субєкт полiтики «.

Тема:

ОСОБИСТІСТЬ — СУБ «ЄКТ ПОЛІТИКИ.

План: 1) ВСТУП 2) ЧИННИКИ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСОБИСТІСТЬ. 3) МОТИВАЦІЯ УЧАСТІ У ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ. 4) ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ОСОБИСТОСТІ У ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ. 5) ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ОСОБИСТОСТІ. 6) ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ. 7) ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИСТОСТІ.

ВСТУП.

В нормальному, цивілізованому суспільстві політика здійснюється для Людей й через людей. Яку значну роль не відігравали б соціальні Групи, масові суспільні рухи, політичні партії, взагалі її головним суб «єктом виступає особистість, бо сам ці групи рухи, партії й інші суспільні й політичні організації Складаються із реальних особистостей й лише через взаємодію їхнього інтересів й волі визначається зміст й спрямування політичного про — Цесу, всього політичного життя суспільства.

Активна доля особистості в політичному житті суспільства має багатопланове значення.

По-перше, через таку доля створюються умови для более повного розкриття всіх можливостей людини, для її творчого самовираже — ння, що на свій чергу складає необхідну передумову найбільш ефективного вирішення суспільних завдань. Так, якісне перетворення всіх сторін життя припускає всіляку інтенсифікацію людського чинника, активна й свідома доля в цьому процесі широких народних мас. Алі поза демократією, довірою й гласністю стають Неможливі ані творчість, ані усвідомлена активність, ані зацікавлена участь.

По-друге, загальний розвиток людини як суб «єкту політики є важливою умовою тісного зв «язку політичних інститутів із суспільством, контролю за діяльністю політико-управлінських Структур із боці народу, засобом протидії бюрократичним відхиленням в діяльному апараті управління, відділень функцій управ — ління від інтересів суспільства.

По-третє, через розвиток демократії сус-пільство задовольняє потребу своїх членів брати доля в управлінні справами держави.

ЧИННИКИ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСОБИСТІСТЬ.

Доля в демократичному політичному процесі є засобом Самоутвердження людини, формування культури спілкування, навиків уп — Равлінської діяльності. По мірі все более повного задоволення основних матеріальних потреб людини, зростання її культурного рівня, самосвідомості й самоповаги, будуть розвиватися потреби й інтереси участі в суспільно-політичному житті. Всес — тороннє розвинута людина — це й активний суспільний діяч. Чим далі, тім в более широких масштабах сус-пільство якщо зштовхуватися із Цією тенденцією. Надання особистості можливостей для усвідомленого, Активної участі в суспільно-політичному житті - це засіб утвердження людського в людині.

МОТИВАЦІЯ УЧАСТІ У ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.

Досягнення мети широкої політичної участі людей значно залежить від мотивів, якими керується особистість в своїй політи — чній діяльності, бо сама мотивація може виявитися із точки зору Суспільних інтересів настільки негативною, що не якщо сприяти ані зміцненню демократії в суспільстві, ані моральному вдосконаленню й всебічному розвитку особистості. Питання про мотивацію політи — чної участі чи неучасті є дуже складним. Тут із политологією стикуються соціологія й психологія.

З Цього Приводу висловлювалися різноманітні судження. Р. Лассвеллом був висунута теорія, що пояснювала притаманне частини людей Ние до політичного лідерству. Суть її полягає до того, що прагнення людини до влади є відображенням її низької самооцінки, що при Допомозі влади така особистість прагне компенсувати низьку самооцін — ку, підвищити свій престиж й подолати почуття власної неповноцін — ності. Ця точка зору, хоча й досить розповсюджена, однак не Отримала загального визнання. Висловлювалася й інша думка: низька Самооцінка гальмує втягнення особистості в політичний процес, знижує її можливості в розгортанні активної політичної діяльності.

І до того й іншому випадку проблема мотивації політичної участі Дуже психологізується, тобто запитання про мотиви політичної діяльності зводиться до особистих, психологічних якостей учасників політи чного життя. Тому для более повної адекватної картини запитання про мо тивацію політичної діяльності слід поставити в более широкому соціальному контексті.

Відзначалося, що доля в управлінні Державою й суспільством, в політичному процесі представляє для громадянина в одному випадку право реалізувати свої можливості, в іншому — морально-політичну вол «язанність в третьому — зацікавленість (морально-політичну чи маті - ріальну).

ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ОСОБИСТОСТІ У ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.

Активне включення особистості в політичний процес вимагає певних передумов. Їх можна поділити втричі групи: матеріальні, Соціально-культурні й політико-правові. Досвід показує, що для Участі людини в нормальній політичній діяльності необхідно первинне задоволення її потреб продукти харчування, товарах й послугах, житлово-побутових умовах, досягнення певного рівня загальноосвітньої й професійної підготовки, загальної й політичної культури.

В зарубіжних політологічних дослідженнях взаємозв «язок добробуту суспільства й його політичної системи розглядається в трьох аспектах.

По-перше, цілком обгрунтована теза що, ніж багатіше сус-пільство, тім Воно более відкрите демократичним формам функціонування. У экономі - чно розвиненому суспільстві основні по чисельності й по впливу соціальні групи це не тих що належати ані до вкрай бідних, ані до казково багатих, Різка, по суті двухполосна, майнова поляризація зникає, утвориться сильний «середній клас », що по свойому положенню в — суспільстві й про «єктивним інтересам складає опору демократичного режиму.

По-друге, рівень добробуту виявляє помітний вплив на Політичні переконання й орієнтації людини. З. М. Липсет прийшов до висновку, що матеріально более забезпечені люди є более лібераль — ними, а более бідні є й более інтолерантними (нетерпимими).

По-третє, достатньо високий національний добробут служити необхідною базою формування компетентної громадянської служби, корпусу професійно підготованих управлінських кадрів. У умовах бідності тяжко добитися в масовому масштабі високого рівня загальноосвітньої й професійної підготовки, необхідного для єфектив — ного управління на демократичній основі.

ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ОСОБИСТОСТІ.

Значний вплив на формування політичних поглядів особистості, на становлення її в якості суб «єкту політичної діяльності Виявляє соціальне середовище. Тут лежати передумови того, чи сформуються у особистості демократичні переконання й орієнтація чи вон якщо віддавати перевагу авторитарним й іншим недемократичним ідеям й практиці.

Особливо сильний вплив на політичну свідомість й поведінку Особистості впливає освіта. Відоме висловлювання про ті, що неписьменна людина є поза політикою. Це слід розуміти як, ті що неписьменна людина стоїть поза особисто усвідомленою політикою, а є про «єктом політичних дій, будучи втягнутим й маніпульованим, а не суб «єктом, що висловлюють власну усвідомлену волю.

З Цього Приводу був зроблений загальновизнаний висновок: чим вище рівень освідченості людини, тім более вон є політично орієнтованою, головне, схильна до демократичних орієнтацій, настанов й вчинків.

В. Кей виявив вплив рівня утворення в ролі Громадянина по чотирьох напрямках: у более освічених людей сильно Розвинуте почуття обов «язку брати доля в політичному житті, у более Освіченого громадянина сильне почуття ефективності своєї політичної участі, він вважає, що може впливати на політичний процес І що йому відкритий доступ до політичної влади, чим более освічений громадянин, тім более він цікавиться політикою й тім более втягнутий в неї, утворення визначає більшу ймовірність того, що громадянин якщо політично активний.

ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ.

Істотною передумовою активної політичної участі є також політико-правові чинники. До Них відносяться демократичний політичний режим, домінування в суспільстві демократичної політи — чної культури, правова забезпеченість демократичних процедур фор — мування всіх структур влади, прийняття й реалізації полівтико-управ — лінських рішень, участі членів суспільства на всіх стадіях політич — ного процесу.

Політична діяльність особистості грунтується на сукупності певних передумов, що чи сприяють розвитку політичної активності, розкриттю потенційних якостей людини як суспільнополітичного діяча, формуванню особистості як дійсного суб «єкту політичного життя суспільства, чи істотно зат — рудняють усі ці процеси й консервують політичну апатію й пасив — ність.

ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИСТОСТІ.

Особистості права й свободи можна поділити втричі групи: соціально-економічні, політичні й особисті. До першої групи відносяться такі права, як декларація про працю, відпочинок, освіту, охорону здоровя ". Забезпечення соціально-економічних прав дозволяє особистості задовольнити нагальні матеріальні й духовні потреби створити гідні для людини умови для існування.

Політичними є право обирати й бути обраним до вищих й місцевих органів державної влади, право про «єднуватися в громадськополітичні організації, декларація про проведення мітингів й демонстра — цій, право брати доля в управлінні державними й суспільними справами й ін. Сенс політичних прав до того, щоб сприяти фор — муванню людини, як суспільнополітичного діяча, створити передумови для його політичної участі, розвитку суспільно-полі - тичної активності.

Третя група прав — особисті права (декларація про недоторканість особистості, житла, декларація про таємницю листування, телефонних переговорів й Ін.). Здійснення їхнього сприяє створенню умів для вільного розвитку того мінімуму особистих благ, без якого нормальне людське життя неможливе.

Список використаної літератури: 1) Білоус А. «Політичні об`єднання України «2)Гелей З. «консервативна течія в сучасній палітичній думці «3)Історія філософії України: хрестоматія К., 1993 4) Донченко Є. «Социэтальная психіка «5)Кухта Б. «З історії української політичної думи «.