Чем відрізняється папка Мій комп'ютер та програма Провідник? Як налаштувати робочий стіл? (та інші відповіді вопросы)

Сафарова І.В., група № 2002/3, варіант № 9.

Питання № 1: Чим КиМу різниться папка Мій комп’ютер та програма Проводник?

Папка «Мій комп’ютер» містить посилання існуючі машиною логічні диски (на доданому малюнку обведені червоним «олівцем»). Подвійний чи одинарний (залежить від настройок) щиголь мишею на обраному диску призведе до запуску програми Провідник. Програма «Провідник» своєю чергою є (але, далеко ще не єдиною) до виконання всіх основних та додаткових дій над папками і файлами (копіювання, видалення, перейменування, перенесення тощо.). У доданому малюнку як просматриваемого диска був обраний логічний диск E:. У лівої частини вікна його виділено синім кольором, у правій — його содержимое.

Вопрос № 2: Як викликати довідкову систему Windows95? Можна запропонувати дві основні способу виклику довідкової системи: після натискання на кнопку «Пуск» з появи меню вибрати пункт «Довідка». Альтернативний спосіб — перебуваючи робочому столі натиснути клавішу F1.

Вопрос № 3: Як налаштувати робочий стіл? Для настройки робочого столу необхідно навести курсор миші будь-яку вільне місце робочого столу" й натиснути праву кнопку миші. У який з’явився меню вибрати пункт «Властивості». Обираючи потрібні вкладки можна налаштувати різноманітним параметрам: Вкладка «Фон»: можна вибрати малюнок, який робочому столі в ролі фону. І тому чи вибираємо з появи списку малюнків (предустановленных у системі) сподобався і натискаємо «ОК», чи, використовуючи кнопку «Огляд», переходимо у потрібний нам папку, що містить потрібний нам малюнок, вибираємо його клацанням миші (з'явиться у списку малюнків) і натискаємо «ОК». Як приклад, на даної машині тлом встановлено фотографія В. С. Висоцького. Цей обраний малюнок можна розмістити у центрі екрана, поруч чи розтягнути все екран. Відповідне дію вибирається шляхом щиглика на що меню пункту «Поместить».

Вкладка «Заставка»: може бути вибір заставки, яка з’явиться через встановлений у настроюваннях час, протягом якого було дій «мишкою» або проводився введення даних із клавіатури. Сенс заставки полягає у предохранении монітора від вигоряння його люмінесцентного шару коли він хто б користується. У зв’язку з цим бажаний вибір заставки з мінімальним кількістю об'єктів у ньому, ні з можливо меншою колірної насиченістю. Цим вимогам ідеально задовольняє заставка «Порожній екран», що й установлена.

При бажанні вибрати іншу заставку клацаємо мишкою з їхньої список, вибираємо, у разі потреби, натиснувши кнопку «настроювання» поруч із списком, можемо змінити параметри, характерні кожної конкретної заставки (які може і не), а, натиснувши кнопку «перегляд», побачимо як змінені параметри позначились в зовнішній вигляд заставки. У центрі введення «Інтервал» клацаємо мишкою і встановлюємо (вводимо з клавіатури) бажане час, крізь який заставка активізується. Що стосується підтримки монітором функцій енергозбереження, можливо настроювання їх шляхом натискання кнопки «настроювання» блоку «енергозберігаючі функції монітора». У який з’явився вікні можна вибрати через скільки хвилин монітор піде на який чекає режим, через скільки відключиться повністю, і крізь скільки хвилин відключиться вінчестер. Установки в кожному пункту здійснюються шляхом щиглика мишею у ньому і вибрати з який випав списку потрібного нам значения.

Вкладка «Оформлення»: З допомогою елементів даної вкладки можна повністю змінити на власний смак колірну гаму, розміри і шрифт будь-якого елемента стандартного інтерфейсу Windows.

Предустановленных у системі схем понад три десятки. Вони різняться по цветовому рішенню від дуже яскравих з величезним переважанням у схемі яскраво-червоних і помаранчевих відтінків до темних з колірною рішенням коричневого, сірого і чорного квітів. Крім цього є контрастні і сверхконтрастные схеми у чорному і білий колір з великим розміром символів (людей з проблемами зору). У цілому, з представленого, можна вибрати на смак. За бажання зміни будь-якої схеми порядок дій наступний: щиголь мишею на що меню пункту «Схема» і вибір потім із нього схеми, яку коректуватимемо. Далі щиголь мишею на що меню пункту «Елемент» і вибір потім із нього елемента, параметри якого треба змінити. Далі у пункті розмір встановлюємо (вводимо з клавіатури) бажаний розмір даного елемента, а, клацнувши на що меню пункту «Колір», можемо вибрати бажаний колір. За бажання зберегти зроблені зміни, натискаємо кнопку «Зберегти як» і пишемо ім'я схеми під якої зміни буде збережено і натискаємо «ОК».

Вкладка «Ефекти»: на даної вкладке можливе встановлення параметрів для більш приємного для користувача виведення інформації на екран. Крім цього, можливо зміна зовнішнього вигляду стандартних значків, як-от кошик, мережне оточення і т.д.

На представленому малюнку зазначена практично оптимальна конфігурація параметрів. Включення інших пунктів призведе до невиправданого зниженню швидкодії машини при виведення інформації на монітор. «Використовувати великі значки» — все значки будуть приблизно дворазового збільшенні. «Відображати барвисті значки» — у разі схвалення відеокартою і монітором, і навіть при відповідних настроюваннях може бути показ всіх значків «в усій красі відтінків», передбачені за її створенні. При неможливості такої підтримки відбувається «округлення» квітів до стандартних значень, що він практично завжди призводить до втрати якості картинки. «Використовувати відеоефекти…» — віконця, менюшки і списки з’являються шляхом гарного «выпадания», «виїзду»; пропадають — шляхом повільного «сплескування». «Згладжувати нерівності екранних шрифтів» — включення — точніше проведені розрахунки при виведення чергового символу шрифту (очей практично непомітно). «Відображати вміст вікна за його перетаскуванні» — із вимкненим режимі в останній момент перетягування вікна відображається лише його граница.

Вкладка «Інтернет»: у разі установки перемикача, «обведенного олівцем» (див. малюнок внизу), з’являється можливість перенесення робочий стіл активних каналів мережі Internet.

Вкладка «Настройка»:

При щиглику на що списку пункту «Дисплей» можна вибрати з якою з моніторів працюватиме Windows. У наявності одного монітора — в списку він єдиним. При щиглику на що списку пункту «Колірна палітра» з’явиться повний список підтримуваних даної відеокартою кількості квітів. Стандартні значення — 256 квітів, 16-битный колір (65 536 квітів), 32-битный колір (4 294 967 296 квітів). Єдиного, придатного попри всі випадки життя ради за вибором режиму палітри дати неможливо. Усе залежатиме від типу завдань, розв’язуваних на даної машині. При професійної працювати з кольоровими зображеннями бажаний максимальний режим (32 біта), при орієнтації машини лише з офісні докладання (Word, Excel тощо.) можливе встановлення по мінімуму до 256 квітів. Що стосується неправильного відображення малюнків будь-який програмою при мінімальних установках рекомендується вибір більш високих значень до отримання задовільного результату. Праворуч від пункту «Дисплей» перебуває бігунок вибору поточного дозволу монітора. Мінімальна дозвіл — 640×480, максимальне — залежить від типу конкретного монітора, встановленого у користувача. Як один з максимальних дозволів може бути 1600×1200. І це разі єдино вірного ради немає. Усе залежатиме від смаку користувача, й у окремих випадках, від використовуваних програм (деякі вимагають для нормальної роботи, як мінімум дозвіл 800×600, а особливо складних випадках і 1024×768 — це, переважно, гри). При щиглику (включення) на перемикачі «Розширити робочий стіл Windows на цей монітор» у разі у користувача двох моніторів, підключених до машини можлива приємна ситуація — вся службова інформація, виведена Windows, зокрема і непрацевлаштований працівник стіл, буде виводитися однією монітор, а усе, що виводить користувальницька програма — в інший. За наявності єдиного монітора становище перемикача не критично. При щиглику на кнопці «Додатково» можлива настроювання службових параметрів відеокарти. Залежно від неї типу кількість вкладок і інформації ними то, можливо абсолютно різний і дані параметрів має налаштовуватися професіоналом. Як приклад кількість вкладок на машині, де набирався цей текст.

Питання № 4: Які редактори текстів Ви знаєте? Який найпростіший в Windows98? Як предустановленных у системі поставляються два текстових редактора: Блокнот і WordPad. Найпростіший, навіть примітивний — Блокнот. У ньому цілком немає можливостей будь-якої поліграфічної підготовки, і навіть дуже серйозну обмеження на максимальна величина оброблюваного файла — трохи більше 40 кілобайтів. Слід визнати, що він абсолютно непридатний на підготовку хоч якийсь прийнятних по якості документів, а основне призначення (як випливає з назви) — прості текстові нотатки «для пам’яті». Наступний кандидат — WordPad. Цей редактор є дуже сильно «вкороченій» версією популярної програми Word, яка приходить у комплекті MSOffice різних версій (від Office95 до Office-XP). З його допомогою можна підготувати документ, якого не пред’являються високі поліграфічні вимоги (відсутня можливість малювати таблиці, розміщувати і малюнки в «кадрах», дуже низькі спроби з оформленню абзаців — лише вирівнювання вліво, вправо, у центрі, установка абзацного відступу). За необхідності підготовки документів серйозного якості бажана установка потужніших програм, одній із яких — Word. Її можливості дуже широкі, а з допомогою встановлених спеціальних шрифтів можлива й роботу з хімічними формулами, нотними знаками тощо., а можливість обробки математичних і логічних формул будь-якої складності вже закладена у програму спочатку. Практично, дуже складно придумати йому таку завдання з підготовці документа, з якої не впорався (за високого рівні підготовки котрий з ним пользователя).

Вопрос № 5: Описати всі відомі вам способи видалення і відновлення папок і файлів. Дані дії можна виконувати як за допомогою вмонтованих у систему Windows коштів, і з допомогою різноманітних програм сторонніх розробників. Розглянемо обидва варіанти. Видалення інформації з допомогою вмонтованих у систему Windows коштів: запускаємо програму «Провідник» (клацанням правої кнопки миші на кнопці «Пуск» робочого столу, потім вибором пункту «Провідник»), з його за допомогою виходимо на потрібний нам логічний диск і папку, а папці на файл, який необхідно видалити (клацаємо на файлі лівої кнопкою миші). Далі натискаємо на клавіатурі клавішу «Delete». На що з’явився запит «справді хочете відправити файл … у кошик» клацаємо на «Так». Усі, файл видалено. У залежність від установок системи даний файл або видалено остаточно, або поміщений у кошик (в параметрах за умовчанням — поміщений у кошик). При необхідності видалення повністю папки дії ті ж, лише клацаємо не так на окремий файл, але в ім'я папки. Видалення інформації з допомогою програм сторонніх розробників: найбільш широковідомі і зручні у роботі програми «Norton Commander» і «FAR», обидві мають можливість роботи з довгими іменами файлів системи Windows. Досить широковідома програма «Dos Navigator» таких можливостей не має, тому її використання у Windows має й певні обмеження. Обидві програми «Norton Commander» і «FAR» відбивають інформацію про файлах і папках в панелях, імена папок — великими літерами, файлів — маленькими. Використовуючи клавіші управління курсором, встановлюємо покажчик (світна кольорова смужка) на файл чи папку, що необхідно видалити, натискаємо клавішу F8, і клацаємо на «Видалити» в запиті про видалення. Як приклад показаний екран програми «Norton Commander» в останній момент видалення информации.

При необхідності відновити випадково найвіддаленіші інформацію клацаємо правої кнопкою миші на кошику, з появи меню вибираємо пункт «Відкрити», в розпочатому вікні буде видно все уміщені у кошик файли і папки. З цього вибираємо потрібний нам файл/папку, клацаємо у ньому лівої кнопкою миші. У меню «Файл» кошика вибираємо пункт «Відновити», гаразд, наша інформація відновлено. Програми сторонніх розробників або мають функцією відновлення файлів, або дуже коректно роблять це у системі Windows, або ця функція, зрештою, спирається спроможності корзины.

Вопрос № 6: Перелічіть всі можливі способи копіювання файлів Дані дії можна виконувати як за допомогою вмонтованих у систему Windows коштів, і з допомогою різноманітних програм сторонніх розробників. Розглянемо обидва варіанти. Копіювання файлів з допомогою вмонтованих у систему Windows коштів здійснюється через Провідник. Запустивши «Провідник», виходимо на логічний диск, папку, у якій перебуває потрібний нам для копіювання файл, клацаємо у ньому правої кнопкою миші. У контекстном меню вибираємо пункт «Копіювати». Далі, з допомогою «Провідника» виходимо на логічний диск, папку, у якому слід копіювати файл. У цьому папці натискаємо праву кнопку миші й у контекстном меню вибираємо пункт «Вставити». Файл скопійовано. Використовуючи можливості технології Drag-and-Drop (перетягнути і залишити) мишею можна просто перетягти файл у потрібний папку, але за невідь що хорошому володінні користувачем мишею (чіткість руху, і позиціонування, і навіть чіткість натискання на кнопки миші) цей спосіб загрожує зайвими проблемами для користувача («невлучення» у потрібний теку і т.д.), для недосвідчених користувачів категорично не рекомендується. Послідовність дій: в потрібної нам папці встановлюємо курсор миші на копируемый файл, але з «клацаємо», а натискаємо і утримуємо ліву кнопку миші. Не відпускаючи ліву кнопку миші, передвигаем саму миша, поки покажчик не сполучиться з папкой-приемником файла. Про те, що файл копіюється, а чи не переноситься, каже знак «+», стоїть трохи нижче значка копируемого файла. Поєднавши покажчик миші з папкой-приемником файла, відпускаємо ліву кнопку миші. При копіюванні файла у межах логічного диска цей спосіб не спрацює: файл не скопируется, а буде перенесено (стертий зі старого місця, опиниться у новому). І тут діємо першим способом. З допомогою програм сторонніх розробників дія з копіювання файлів виконуються набагато простіше. Розглянемо з прикладу програми «Norton Commander»: На ліву панель (комбінація Alt-F1) помістимо вихідну папку (звідки копіюємо файл), покажчик встановимо на копируемый файл, праву панель (комбінація Alt-F2) помістимо папку-приемник (куди копіюємо файл), натискаємо клавішу F5, у діалозі копіювання перебувати вся потрібна інформація, далі натискаємо кнопку «Копировать».

Вопрос № 7: Перелічіть всі можливі способи видалення файлів Усі способи видалення файлів було розглянуто у відповідь питанням № 5.

Вопрос № 8: Що таке контекстне меню Відповідно до самої назви — «контекстне» — тобто. залежить від поточного стану, становища. Дане меню викликається шляхом натискання праву кнопку миші, його зовнішній вигляд (кількість пунктів у ній, їхніх назв) кожної ситуации/программы абсолютно різні. Принцип його дії - самі загальновживані для цій ситуації команды/параметры/функции/действия виносяться в контекстне меню з метою швидшого і зручного способу доступу до ним.

Вопрос № 9: Що таке ярлик Ярлики дозволяють швидко запустити програму чи відкрити файл чи папку без необхідності шукати розташування файла з вікна провідника. Особливо корисно створювати ярлики для часто використовуваних програм, файлів чи папок. Найбільш зручно створити ярлик робочому столі. Порядок дій: встановити курсор миші на порожньому просторі робочого столу, клацнути правої кнопкою миші, з контекстного меню вибрати пункт «Створити», та якщо з який випав підменю — пункт «Ярлик». На перший запит необхідно провести ім'я програми чи командний рядок яку треба виконуватиме при щиглику на ярлику, натиснути кнопку «Далі», другого запит необхідно провести ім'я ярлика (як він називатися робочому столі), натиснути кнопку «Далі», з що з’явилися іконок вибираємо підходящу до нашого ярлика і натискаємо «Готове». Ярлик створено. При щиглику у ньому (одинарном чи подвійному — залежить від системних настройок) буде виконано замовлена команда чи запущена потрібна программа.

Вопрос № 10: Навігація файловій структури Що таке файл: Інформація на магнітних дисках зберігається в файлах. Файл — це пойменована область, на диску чи іншому машинному носії. У файлах можуть зберігатися тексти програм, документи, готові до виконання Програми тощо. Кожен файл на диску має позначення, яке із двох галузей: імені Ілліча та розширення (часто ім'я і розширення разом також називаються ім'ям, зазвичай, це призводить до плутанини). Розширення починається з останнього була зустрінута в імені точки. Ім'я файла, як та її розширення може містити більші поступки й маленькі (але регістр до уваги береться: файл «АА» і файл «аа» — і той ж файл) латинські і росіяни літери. Каталоги (папки): Імена файлів реєструються на магнітних дисках в каталогах (чи директоріях). Каталог — цього спеціального місце на диску, в якому зберігаються імена файлів до нього вхідних, інформацію про розмірі файлів, часу на їхнє останнього відновлення, атрибути (властивості) файлів тощо. Якщо каталозі зберігається ім'я файла, то кажуть, що це файл перебуває у даному каталозі. На кожному магнітному диску може бути кілька каталогів, У кожному каталозі можна знайти багато файлів, але кожен файл завжди реєструється тільки одного каталозі. Підкаталоги (подпапки): Усі каталоги (крім кореневого, див. нижче) на справі є файлами спеціального виду. Кожен каталог має ім'я, і він можна реєструвати й інші каталозі. Імена каталогів: вимоги до іменам каталогів самі, що іменам файлів. Зазвичай, розширення імені для каталогів немає. Кореневої каталог. На кожному магнітному диску є одне головне, чи кореневої, каталог. У ньому реєструються файли і підкаталоги (каталоги 1-го рівня). У каталогах 1-го рівня реєструються файли і каталоги 2-го рівня життя та т.д. Виходить ієрархічна древообразная структура каталогів на магнітному диску. Поточний каталог: каталог, з що у сьогодні працює користувач, називається поточним. Імена дискових накопичувачів: для дисководів зарезервовані імена A: і B: У більшості машин перебуває один дисковод, має ім'я A:. Вінчестер (нагромаджувач на жорсткому магнітному диску; гвинт; хард-диск) то, можливо поділений (і може немає і) на логічні диски, маючи імена, починаючи з З: до Z:. Вказівка шляху до файлу: коли ви використовуєте файл ні з поточного каталогу, необхідно вказати, що не каталозі цей файл перебуває. Це з допомогою вказівки шляху до файлу. Шлях — це послідовністю імен каталогів, розділених символом ««. Цей шлях задає маршрут від кореневого каталогу диска до того що каталогу, в яку повергнута потрібний файл. Як приклад: E: WINDOWSSYSTEMDIRECTXMIGRATE У цьому шляху підкаталог (подпапка) MIGRATE — 4 рівень, DIRECTX — 3 рівень, SYSTEM — 2 рівень, WINDOWS — 1 рівень. Ім'я логічного диска — E:

Размер даного файла до приміщення до нього цих рядків звіту — 1 018 368 байт Після архівації його WinZip версії 8.0 розмір — 958 912 байт Після архівації його WinRAR версії 2.80 beta 1 розмір — 928 137 байт WinRAR впорався зі роботою трохи краще (91.1% проти 94.2%). Такий низький відсоток загальної компресії пояснюється лише тим, що у документі присутній дуже багато впроваджених малюнків (формат JPEG). Цей формат графічних файлів вже є стиснутим, тобто. зовсім позбавлений надлишкової информации.