Розділ 2. Експерементальна перевірка

ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Педагогічний експеримент було проведено у 2012навчальному році на базікомунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» з метою перевірки ефективності формування ґендерної компетентності студентів-майбутніх соціальних педагогів.

Дослідження проведено у три етапи, послідовність яких визначалася загальною метою дослідження.

На І етапі здійснювався констатувальний експеримент для перевірки існуючого рівня ґендерної компетентності студентів у контрольній та експериментальній групах.

На ІІ етапі - формувальний експеримент для ознайомлення молоді з основними поняттями ґендеру та формування ґендерної компетентності студентів-майбутніх соціальних педагогів через реалізацію розробленого дидактичного комплексу засобів.

На ІІІ етапі - контрольний експеримент для вивчення змін рівня ґендерної компетентності студентів після впровадження комплексу навчальних занять у навчально-виховний процес.

В дослідженні брали участь група студентів комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» I курсу, загальна кількість яких складала 30 осіб. Перша група — експериментальна (ЕГ). До неї увійшло 15 осіб. Друга група — контрольна (КГ), у кількості 15 осіб.

За результатами теоретичного аналізу нами було визначено, що на формування ґендерної компетентності студентів впливає їх ґендерна ідентичність, а також ставлення до ролі жінки і чоловіка у сучасному суспільстві та ґендерні стереотипи.

Такий показник як ґендерна ідентичність відображає позицію особистості студента відносно приналежності та домінування в його особистості тих якостей, що є характерними для певної статі або знаходяться в рівному співвіднесенні одна до одної.

Для порівняння обраних для експерименту академічних груп та оцінки їх за показником «ґендерної ідентичності» у констатувальному експерименті використовувалася методика дослідження вираження феміності, маскуліності чи андрогіності (тест-опитувальник С. Бем «Маскуліність-феміність») (дивись додаток А).

Погляди студентів на роль та позиції жінки і чоловіка у сучасному суспільстві вказують на їх позицію відносно ґендерної рівності, а також рівень сформованих стереотипів, що заважають поглянути на ці позиції з іншого боку.

Для порівняння обраних студентських груп та оцінки їх за визначеним показником у констатувальному експерименті використовувалася методика виявлення основних поглядів на позицію жінки та чоловіка у суспільстві (власноруч розроблена анкета рівня сформованості поглядів на статус жінки і чоловіка у суспільстві) (дивись додаток Б).

У ході проведення констатувального етапу експерименту, виявляючи ґендерну ідентичність студентів експериментальної та контрольної груп за методикою С. Бем були виявлені наступні показники феміності, андрогіності і маскуліності (табл. 2.1), які показали рівень домінування чи рівності тих чи інших якостей певної статі, характерної для них.

Таблиця 2.1. Результати виявлення ґендерної ідентичності студентів за методикою С. Бем (у відсотках).

Визначено що 33% першокурсників ЕГ і 27% першокурсників КГ все ж таки домінує андрогіність, що вказує на високий рівень студентів у групі, що мають рівність якостей притаманних певній статі. Проте як бачимо на однаковому рівні 20% першокурсників і в тій, і в іншій групі мають ярко виражену феміність, а отже це значить перевага якостей їх характеру більш схильна до жіночої статі. Такий показник є свідченням того, що ці студенти можуть піддаватися більшому впливу ґендерних стереотипів відносно жіночої статі. Але водночас з цим ми бачимо, що показник яроко вираженої маскулісності є дуже низьким і можна сказати, що майже відсутній.

З вище зазначених показників можемо зробити висновок про те, що в даній групі високим є показник адрогеної ідентичності, а це значить особистості більшості студентів чудово поєднують і компанують у собі різні якості, що притаманні та характеризують обидві статі. Такий рівень ґендерної ідентичності є найбільш актуальним і прийнятним у роботі соціального педагога, оскільки демонструє оточуючим і клієнтам, з якими в подальшому працюватимуть студенти-спеціалісти правильний приклад для формування їх власної ґендерної ідентичності.

Проте беручи загалом до уваги показний всієї групи з домінування яскраво вираженої феміності майже у третини першокурсників, як ЕГ та КГ групи можна сказати про те, що ці студенти більше можуть піддатися впливу ґендерним стереотипам, а значить будуть дотримуватися у житті ролі поведінки жінки притаманній патріархальному ладу та боятися втілювати власні бажання і ідеї у життя, спираючись на вже сформовані принципи поведінки жінки у суспільстві. Але ці показники можуть бути зумовлені і умовами виховання та життєвими обставинами в яких сформувалися подібні якості, характерні більше жіночій статі, тому аби перевірити реальний вплив стереотипів на свідомість студентів та визначити їх ставлення і погляди на місце жінки і чоловіка у суспільстві, ми пропонуємо звернутися до даних анкети. (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Результати визначення поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів (у відсотках).

На діаграмі (рис. 2.1), ми можемо побачити наскільки висока і різнобічна різниця показників поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві та на скільки високий вплив на них мають ґендерниі стереотипи.

Рис. 2.1 Показник результатів визначення поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів

Оцінюючі дані цієї діагностичної методики, то побачимо, що рівень патріархальний поглядів, тобто оцінка статусу жінки і чоловіка у суспільстві здійснюється у 27% студентів обох груп, що беруть участь констатувальному етапі здійснюється під впливом ґендерних стереотипів. Проте на високому рівні у 53% першокурсників ЕГ йде оцінка і становлення поглядів направлених на ґендерну рівність у всіх сферах життя і суспільства представників обох статей, в той час як лише 33% першокурсників КГ дотримуються такої думки. Високим є і рівень 40% молоді в КГ групі прибічників нейтральних поглядів розподілу прав і обов’язків жінки і чоловіка, але лише в окремих сферах життя, при цьому показники цього прибічнику поглядів серед першокурсників ЕГ значно менша 20% і дорівнює половині показника студентів КГ.

Отже, розібравшись в показниках методик констатувального етапу ми можемо зробити висновок про те, що більшість студентів цієї групи, які ввійшли як і в ЕГ так, і в КГ мають високий показник поглядів на рівність у правах і обов’язках обох статей у суспільстві та сформували у своєму характері якості, що допомагають їм будувати взаємовідносини один з одним, з представниками своєї та протилежної статі на рівних засадах. Але існують у цій групі і студенти, що мають високий рівень сформованих ґендерних стереотипів, що заважають їм сформувати необхідні знання та навички, що є основою ґендерної компетентності. Окрім цього, результати анкетування показали, що студенти мають низький рівень знань з основних понять ґендеру, які необхідні їм для більш глибшого розуміння проблеми ґендерної нерівності та важливості побудови умов для рівноцінного розвитку прав та бажань представників обох статей. Тому роблячи висновки з вище зазначених даних необхідною мірою є побудова в навально-виховному процесі Вузу необхідних умов та застосування спеціальних заходів, в ході яких студенти мали б змогу отримати необхідну інформацію та продовжувати розвивати та вдосконалювати на практиці вже необхідні набуті якості та навички, а також слід розробити систему методів роботи з викорінення свідомості студентів існуючих в них ґендерних стереотипів та побудови засад для формування необхідних навичок і умінь, що сприятимуть активному формуванню ґендерної компетентності, яка є особливо важливою в роботі соціального педагога як спеціаліста вищого рівня.