Розділ 1. Місце термінів у професійному мовленні
Володіти мовою професійного спілкування — це: вільно послуговуватися усім багатством лексичних засобів з фаху; Використовувати усі ці знання на практиці, доречно поєднуючи вербальні й невербальні засоби спілкування. Усі лексичні одиниці фахових текстів переділяються на чотири різновиди: Професійні жаргонізми, що не претендують на точність та однозначність. Терміни певної галузі, що мають власну… Читати ще >
Розділ 1. Місце термінів у професійному мовленні (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови
«Оволодіння основами будь-якої професії розпочинається із засвоєння певної суми загальних і професійних знань, а також оволодіння основними способами розв’язання професійних завдань», тобто оволодіння мовою професійного спілкування.
Мова професійного спілкування (професійна мова) — це функціональний різновид української літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва, професії, роду занять. Як додаткова лексична система професійна мова, не маючи власної специфіки фонетичного та граматичного рівнів, залишається лексичним масивом певної мови.
Отже, фахова мова — це сукупність усіх мовних засобів, якими послуговуються у професійно обмеженій сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері. Особливості її зумовлюють мета, ситуація професійного спілкування, особистісні риси комуніканта і реципієнта (мовна компетенція, вік, освіта, рівень інтелектуального розвитку). Залежно від ситуації і мети спілкування доречно й правильно добираються різноманітні мовні засоби висловлення думки: лексичні, граматичні, фразеологічні тощо.
Усі лексичні одиниці фахових текстів переділяються на чотири різновиди:
- 1) терміни певної галузі, що мають власну дефініцію;
- 2) міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці (терміни філософії, політології, математики, філології тощо);
- 3) професіоналізми;
- 4) професійні жаргонізми, що не претендують на точність та однозначність.
Володіти мовою професійного спілкування — це: вільно послуговуватися усім багатством лексичних засобів з фаху;
- · дотримуватися граматичних, лексичних, стилістичних, акцентологічних та інших норм професійного спілкування; ^ знати спеціальну термінологію, специфічні найменування відповідної професійної сфери;
- · використовувати усі ці знання на практиці, доречно поєднуючи вербальні й невербальні засоби спілкування.
Отже, професійна мова — це насамперед термінологія, притаманна тій чи іншій галузі науки, техніки, мистецтва, та професіоналізми. Вона виокремлюється відповідно до сфери трудової діяльності, де активно функціонує.
Термін — слово або словосполучення, що позначає поняття спеціальної сфери спілкування в науці, виробництві, техніці, у конкретній галузі знань. Терміни обслуговують сферу спілкування певної галузі разом із загальновживаним лексиконом.
Професіоналізм — слово або вислів, уживаний в певному професійному середовищі. Професіоналізми властиві мові певної професійної групи.