Порядок роботи командира полку та штабу по організації спеціальної операції

Успіх спеціальної операції значною мірою залежить від її організації.

На організацію спеціальної операції мають вплив деякі фактори, до яких можна віднести:

= характер надзвичайних обставин, що склалися;

В одному випадку надзвичайні обставини, що склалися, вимагають негайної висилки чергового підрозділу, зведеного загону для локалізації надзвичайних обставин або проведення інших заходів для недопущення розвитку конфлікту.

В іншому випадку, що стосується цих же надзвичайних обставин, командир зєднання (частини) приведе в готовність до дій резерви і перейде до уточнення завдання і оцінки обстановки з метою прийняття рішення.

В залежності від обстановки, що склалася, можуть бути і різні варіанти постановки завдань, організації взаємодії й управління.

= організаційна структура частини;

У випадку дислокації частин в декількох пунктах (районах) збільшується час на зосередження сил в районі операції, більш складними постають питання організації взаємодії, управління і всебічного забезпечення.

= наявність часу, який впливає на методику роботи командира і штабу;

Так, за браком часу віддаються попередні розпорядження на здійснення маршу (зосередження) частин (підрозділів) у район операції, рішення може прийматися по карті, завдання частинам (підрозділам) ставляться в ході висування. Інші питання організації операції можуть вирішуватися після зайняття частинами (підрозділами) вихідних положень (рубежів).

= умови місцевості, погоди, пори року, доби.

Вплив цього фактора проявляється головним чином під час зосередження військ. Так, для зайняття рубежу блокування в лісисто-болотистій місцевості або в горах, взимку або вночі військам потрібно більше часу, ніж на середньопересічній місцевості вдень.

Організація спеціальної операції включає: прийняття рішення, постановку завдань військовим частинам (підрозділам), підготовку частин (підрозділів) до дій в операції, організацію взаємодії, виховні роботи, всебічне забезпечення та управління, зосередження сил і засобів в районі проведення спеціальної операції і зайняття призначених рубежів.

Крім перерахованих заходів організація спеціальної операції може включати планування дій, а також контроль і надання допомоги підлеглим.

Організація спеціальної операції (виконання завдання в операції) проводиться з урахуванням плану дій зєднання (частини) за надзвичайних обставин.

У звязку з цим, робота командира і штабу з надходженням (виникненням) завдання буде полягати в уточненні передбаченого планом порядку дій або, у випадку створення обстановки не передбаченої планом, — у проведенні всього комплексу заходів по організації операції. Далі розглядається інший, найбільш складний варіант.

Рішення командир приймає особисто на підставі отриманого завдання, оцінки обстановки, підготовлених штабом пропозицій і розрахунків.

Зясування завдання командир починає після надходження завдання (сигналу про надзвичайні обставини) на проведення спеціальної операції.

В ході зясування завдання командир повинен зрозуміти його характер, задум старшого військового (оперативного) начальника, місце і роль полку в спеціальній операції.

Зясувавши завдання, командир проводить розрахунок часу, визначає заходи, яких необхідно вжити для підготовки сил і засобів до операції, ознайомлює заступників з отриманим завданням і віддає попередні розпорядження про посилення охорони обєктів, організацію розвідки, про висування сил і засобів у район виконання завдання.

Обстановку командир оцінює за елементами: противник (злочинці або засуджені, які вчинили втечу; злочинні групи, що захопили обєкт або заручників; учасники групових хуліганських проявів в населених пунктах; учасники масових заворушень в УВП); місцеве населення в районі операції і характер місцевості; сили і засоби, які залучаються до проведення операції; сусіди і взаємодіючі сили; пора року, час доби і метеоумови. Основними елементами обстановки є противник, свої сили і засоби. В процесі оцінки категорій, обєднаних у поняття «противник» (не плутати з противником у бою), враховуються місце і обставини втечі (захоплення, виникнення хуліганських проявів), місце і напрям дій, чисельність злочинців (учасників групових хуліганських проявів), характер (можливий характер) їх дій, імовірні місця переховування. У висновках командир визначає очікувані дії злочинців, район і спосіб проведення операції, кількість сил і засобів, необхідних для залучення до операції, які режимні заходи необхідно провести.

Оцінюючи свої сили і засоби, командир враховує: умови виконання завдань, стан, забезпеченість частин (підрозділів), їх можливості щодо виконання завдання. На основі проведеної оцінки своїх сил він визначає: які сили і засоби необхідно залучити до проведення операції, найбільш доцільні способи дій, яке угруповання сил і засобів створити, яких заходів вжити для підготовки сил і засобів до проведення операції.

Найважливішим елементом оцінки обстановки є оцінка своїх сил.

В ході оцінки своїх сил командир вирішує двояке завдання: визначає необхідну кількість сил для виконання даного завдання або визначає розміри району операції (рубежу тощо), виходячи з наявних у його розпорядженні сил. Крім того, на основі оцінки своїх сил визначається бойовий порядок угруповання і склад його елементів.

Іншими словами, оцінка своїх сил безпосередньо повязується з поняттям «бойові можливості» щодо виконання того чи іншого завдання. Перед командиром, який оцінює свої сили, постає немало проблемних питань.

Оцінюючи сусідів і взаємодіючі органи, командир визначає яку допомогу у виконанні завдань можуть надати сусідні частини ВВ, органи МВС, СБУ, частини і підрозділи Збройних Сил України, прикордонних військ, розташованих в районі майбутніх дій, намічає порядок взаємодії з ними.

За результатами оцінки місцевості і місцевого населення командир намічає: район проведення спеціальної операції; райони, рубежі для частин (підрозділів), елементів бойового порядку; способи дій; напрямок зосередження основних зусиль; місця розташування резервів; маршрути руху частин (підрозділів) у район майбутніх дій; характер режимних заходів у районі операції.

Пора року, час доби і метеоумови оцінюються з точки зору їх впливу на виконання завдання.

В ході оцінки обстановки командир може заслухати пропозиції, розрахунки й інші дані, підготовлені штабом, заступниками і начальниками служб.

На основі зясування завдання і оцінки обстановки командир формулює рішення на спеціальну операцію, якщо він сам є її керівником. Якщо командир зєднання (частини) є заступником керівника операції по військах, то рішення приймається на виконання завдання або застосування військових сил і засобів у спеціальній операції.

Рішення приймається, як правило, на карті (плані, схемі).

В задумі визначаються:

в ході розшуку і затримання особливо небезпечних озброєних злочинців (дизертирів), при роззброєнні (ліквідації) незаконних збройних формувань — район майбутніх дій (якщо він не визначений старшим начальником); напрямки (обєкти, ділянки) зосередження основних зусиль; порядок застосування військових сил і засобів та способи військових дій; бойовий порядок зєднання (частини); порядок застосування зброї, бойової техніки (порядок і послідовність вогневого ураження незаконних збройних формувань);

під час припинення масових заворушень — завдання і напрямки, на яких зосереджуються основні зусилля; способи військових дій і порядок застосування сил і засобів; угруповання сил і засобів; порядок застосування бойової і спеціальної техніки, спеціальних засобів, засобів індивідуального бронезахисту і активної оборони.

В завданнях частинам (підрозділам) командир визначає: склад, завдання, напрямок (обєкт, район) зосередження основних зусиль; озброєння і військову техніку, спеціальну техніку і спеціальні засоби (насамперед засоби індивідуального бронезахисту і активної оборони, засоби забезпечення спеціальних операцій), час готовності до дій, призначає командира групи.

Далі, у рішенні на спеціальну операцію командир визначає:

завдання щодо підготовки сил і засобів, виховної роботи і всебічного забезпечення дій в операції;

організацію управління;

порядок взаємодії між частинами (підрозділами), з сусідніми частинами, органами МВС, СБУ та іншими силами, які беруть участь в проведенні операції, сигнали взаємодії і взаємного розпізнавання.

В рішенні на виконання завдання в операції, яка проводиться під керівництвом старшого оперативного начальника (командира зєднання), командир полку визначає в основному ті ж питання, за винятком уже намічених у рішенні керівника операції.

Рішення, прийняте на карті (плані, схемі), уточнюються на місцевості. Штаб частини розробляє план рекогносцировки, до проведення якої залучаються командири частин і посадові особи зі складу ВОГ (ВПУ). Крім того, командири і посадові особи штабу частини можуть брати участь у рекогносцировці, яка проводиться керівником операції.

Рішення оформляється наказом і графічно на карті (схемі) з пояснювальною запискою, крім того, розробляються плани виховної роботи, тилового і технічного забезпечення.

У бойовому наказі вказується:

у першому пункті - короткі висновки з оцінки обстановки (район, місцезнаходження, характер дій злочинців, учасників заворушень);

у другому пункті - бойове завдання військ в операції;

у третьому пункті - завдання сусідів і взаємодіючих органів, заходи, які проводяться старшим оперативним начальником;

у четвертому пункті - задум дій військових сил в операції;

у пятому пункті - після слова «НАКАЗУЮ» окремими підпунктами ставляться бойові завдання кожній частині (підрозділу, військовому наряду, що діє самостійно);

у шостому пункті - порядок застосування зброї, бойової техніки, інженерно-технічних, спеціальних засобів та індивідуальних засобів захисту особового складу, службових собак, заходи безпеки;

у сьомому пункті - час готовності до дій;

у восьмому пункті - сигнали взаємного розпізнавання;

у девятому пункті - місце і час розгортання ВПУ, строки подання донесень, заступники.

В окремих випадках замість наказу можуть розроблятись попередні бойові або бойові розпорядження, в яких вказуються:

короткі висновки з оцінки обстановки;

бойове завдання підрозділу (частини);

завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;

час готовності;

час початку дій;

порядок застосування зброї, бойової техніки, інженерно-технічних і спеціальних засобів;

сигнали взаємного розпізнавання і взаємодії.

За необхідності у бойовому розпорядженні можуть бути вказані й інші дані.

Завдання частинам, підрозділам на дії у спеціальній операції командир ставить шляхом віддачі усного бойового наказу або передачею бойових розпоряджень. Після прибуття у район проведення операції завдання можуть уточнюватися. Крім того, в залежності від конкретних умов обстановки завдання можуть бути поставлені з допомогою технічних засобів звязку або висиланням офіцерів звязку.

Одночасно з постановкою бойових завдань можуть віддаватися вказівки стосовно взаємодії.

Організовуючи взаємодію в інтересах виконання завдань в умовах надзвичайних обставин, командир зєднання, частини повинен нагадати:

порядок і строки зосередження сил і засобів, виходу частин (підрозділів, військових нарядів) у вихідні райони (на рубежі) розгортання і дій;

дії частин (підрозділів, військових нарядів) та інших сил, які залучаються до проведення операції, в ході виконання завдання (у випадках виявлення і переслідування розшукуваних, прориву злочинців крізь рубежі, зайняті підрозділами, роззосередження натовпу учасників заворушень тощо);

порядок надходження інформації про обстановку в районі спеціальної операції від місцевих органів влади і місцевого населення;

порядок підтримання звязку між частинами (підрозділами, військовими нарядами) і ВПУ;

єдину систему сигналів взаємодії, взаємного розпізнавання і оповіщення.

Підготовка сил і засобів до проведення операції включає: підбір і екіпіровку особового складу; проведення виховної роботи з особовим складом; підготовку зброї, бойової техніки, спеціальних засобів, спорядження, обмундирування, продовольства, транспорту, засобів звязку, службових собак; інструктажі і заняття з особовим складом для підготовки до дій у майбутній операції та дотримання заходів безпеки.

Успіх у спеціальній операції багато в чому залежить від виховної роботи, проведеної з особовим складом, і всебічного забезпечення підрозділів. Виховна робота організується і проводиться в три етапи: підготовка до операції, ведення операції, завершення операції.

Забезпечення дій частин (підрозділів) в операції включає: розвідку і охорону під час просування, в районах (пунктах) зосередження, на рубежах розгортання, в ході операції та в місцях відпочинку; заходи по забезпеченню флангів і стиків, маскування і прихованості дій; інженерно-технічне забезпечення; тилове, технічне забезпечення; заходи щодо дотримання законності, безпеки і попередження втрат особового складу.

Зосередження частин (підрозділів) у район операції здійснюється за визначеними маршрутами на автотранспорті або пішим порядком в залежності від віддаленості району операції від пунктів дислокації частин (підрозділів). В окремих випадках може здійснюватись перевезення залізницею або повітряним транспортом.

В залежності від виду спеціальної операції частини (підрозділи) після здійснення маршу (перевезення, висадки) можуть з ходу займати визначені рубежі (вихідні положення, місця несення служби) або розміщатись у вихідних районах, віддалених на 1−2 км від району проведення операції. В окремих випадках (припинення масових заворушень в УВП) як вихідний район використовується містечко підрозділу, який здійснює охорону УВП.

У вихідних районах (на зайнятих з ходу рубежах) частинам (підрозділам, елементам бойового порядку) на місцевості уточнюються завдання, порядок взаємодії, організується управління і звязок. Штаб розгортає допоміжний пункт управління, організує його охорону, звязок, перевіряє готовність частин (підрозділів) до дій і організує контроль за виконанням рішення командира.