Висновок. 
Організація повноцінної годівлі свиней спеціалізованих м'ясних порід, ліній, кросів

У процесі вивчення багатьох факторів живлення та виявлення ролі біологічно активних речовин було встановлено, що потреба свиней у багатьох поживних речовинах визначається рівнем енергетичного живлення як одним із основних факторів продуктивних якостей раціонів. Нестача енергії в кормах здебільшого є причиною низької продуктивності тварин, ніж нестача ряду інших компонентів раціону: вітамінів, мінеральних речовин, амінокислот. Крім того, із загальної вартості кормів більше половини припадає на долю основних джерел енергії - вуглеводів і жиру. Водночас наявна енергія корму при недостатньому нормуванні годівлі й балансуванні раціонів використовується тваринами на відкладання в тіліжиру надто неекономно. Так, в звичайних умовах годівлі використання енергії корму, як основного компоненту живлення, на утворення продукції у свиней становить лише 25%.Коефіцієнт корисної дії корму при годівлі свиней, тобто процент використаної загальної енергії раціону можна значно підвищити.При достатній і збалансованій годівлі рівень трансформації поживних речовин корму в речовини продукції при відгодівлі свиней може становити 45−50%. Головним методом в здійсненні цього є організація повноцінної збалансованої годівлі свиней, тобто використання раціонів, які за вмістом основних поживних і біологічно активних речовин найкраще відповідають потребам тварин. Для раціоналізації годівлі свиней і більш ефективного використання кормів шляхом збалансованої годівлі виникає необхідність поліпшити проектування, розробку та перевірку кормових раціонів з врахуванням задоволення потреби тварин в основних елементах живлення. При цьому обов’язковими показниками, які слід регулювати і контролювати при складанні кормових раціонів для свиней, повинні бути такі: кормові одиниці (вівсяні або енергетичні), суха речовина, перетравний і сирий протеїн, лізин, метіонін + цистин, триптофан, кальцій, фосфор, натрій, калій, каротин, вітамін Б2, рибофлавін, пантотенова кислота, нікотинова кислота, холін, вітамін В12, клітковина, мікроелементи — залізо, мідь, цинк, кобальт, йод, марганець та інші. Всі ці елементи живлення треба регулювати у раціонах відповідно до потреб тварин за існуючими нормами, стосовно до типів годівлі та структури кормових раціонів, враховуючи хімічний склад і поживну цінність кормів. При цьому балансування раціонів за вказаними речовинами в основному можна забезпечити за рахунок доброякісних кормів, вирощених в господарствах. Нестача в протеїні поповнюється кормами тваринного походження, нестача в мінеральних речовинах та вітамінах — за рахунок відповідної кількості мінеральних кормів та вітамінних добавок. Новий підхід до нормування годівлі свиней пов’язаний з необхідністю по-новому оцінювати й енергетичну поживність кормів, визначити в них потенціальну поживність, тобто доступну для тварин кількість енергії в тому чи іншому кормі. Показники енергетичної цінності корму повинні гарантувати вміст в ньому певної кількості доступної енергії, яка характеризує енергетичну поживність корму або раціону. Утилізація цієї енергії при виробництві продуктів свинарства характеризує всю організацію і техніку годівлі, якість тварин та інші умови. Кращим показником доступної для тварин енергії є фізіологічно корисна, або обмінна, енергія. Фізіологічно корисна (обмінна) енергія засвоєних тваринами органічних речовин бере участь у біохімічних процесах, що відбуваються в середині клітин і тканин організму. В цих процесах обміну одні реакції пов’язані з трансформацією засвоєних речовин в енергії теплопродукції, інші - з синтезом структурного матеріалу, необхідного для росту, репродукції, відкладення в організмі резервних речовин і т.д.Таким чином, обмінна енергія є науково обґрунтованим критерієм визначення енергетичних потреб тварин і енергетичної оцінки кормів.