Вимоги до умов вирощування

Дане питання детально описали В.П. Матвеєв, М.І. Рубцов (1978), Е.С. Каратаєв (1990), І.Н. Путирський та ін. (2000), А. С. Болотських (2001) та ін.

Внаслідок тривалого вирощування цибулі у різних ґрунтово-кліматичних умовах утворилося кілька екологічних форм цибулі, які різняться між собою вимогливістю до навколишніх умов. Цибуля, яку культивують в Україні, потребує для проростання насіння мінімальної температури 4 — 5 ^оС, а для проростання цибулин 1 -2 ^оС. Оптимальна температура проростання 22 -25 ^оС і максимальна 33 -35 ^оС. Оптимальна температура росту, залежно від екологічних особливостей сортів, становить 17 — 22 ^оС, а для південних екологічних груп сортів — до 25 ^оС.

У теплу погоду швидше розвивається надземна частина рослини, тоді як у прохолодну — коренева система. У зв’язку з цим цибулю, вирощувану з насіння, треба висівати весною якомога раніше, щоб перед тим, як почнеться інтенсивне наростання листя, ще при знижених температурах рослини добре укорінилися. Надземна частина рослин і цибулини витримують пониження температури на короткий час до мінус 4 — 5 ^оС.

Температурна стадія в цибулі може відбуватися в тканинах точок росту лише після того, як рослина матиме необхідний запас поживних речовин. Тому в насінні, що проростає, у розсаді, дрібних цибулинах сіянки з недостатньо диференційованих за своїм розвитком бруньках вона не відбувається або відбувається дуже повільно і не закінчується. Оптимальна температура для проходження температурної стадії 4−7 ^оС. Із зниженням температури до 1 ^оС, як і при підвищенні до 13 -15 ^оС, темпи проходження її знижуються. Тривалість процесу цієї стадії залежить від сорту. Так, південні сорти солодкі й напівгострі потребують близько двох місяців (це тривалість зими у південних районах), гострі сорти північні проходять температурну стадію за більш тривалий період.

Вимоглива цибуля до наявності вологи у ґрунті. Особливо важливо забезпечити вологу в період наростання асиміляційної поверхні і маси цибулин. Сформовані цибулини краще достигають при обмеженому зволоженні ґрунту. За даними Інституту овочівництва і баштанництва, найвищий врожай цибулі одержали при п’яти поливах по 200−450 м³/га, які проводили при зниженні вологості ґрунту в період наростання листкової маси і формування цибулин до 75−80% НВ. Витрата води з 1 га площі посіву рослинами цибулі неоднакова в різні періоди вегетації. Так, за добу з 1 га в фазі від сходів до утворення третього листка становить 33 м³, в період від утворення трьох листків до початку формування цибулин — 32−50, у фазі інтенсивного наростання маси цибулин — 36−61, з початком вилягання листя — 25−30, від вилягання до збирання — від 4 до 45 м³. У середньому за вегетацію витрата води з 1 га цибулі становить 34 м³ за добу.

До світла цибуля також вимоглива. В умовах навіть часткового затінення іншими культурними рослинами чи бур’янами при надмірному загущенні вона різко знижує врожай або зовсім не утворює цибулину. Для нормального формування врожаю має значення не тільки інтенсивність освітлення, а також і тривалість світлового дня.

Цибуля — рослина довгого світлового дня. При короткому світловому дні цибулини не формуються, а ростуть лише листки. Якщо рослини до початку формування цибулини або на початку цієї фази перенести в умови короткого дня, то вони припиняють формування цибулини. Тому при пізніх літніх сходах, коли формування цибулини припадає на укорочені пізньолітні і осінні дні, цибулини не розвиваються. Маючи порівняно мало розвинену кореневу систему з низькою всмоктувальною силою, цибуля вимоглива до родючості ґрунту і мінерального живлення. Добрива істотно підвищують врожай цибулі-ріпки.

Під цибулю треба відводити родючі ґрунти, достатньо забезпечені поживними речовинами і водою. Добре росте цибуля на ґрунтах з нейтральною або слаболужною реакцією. На кислі ґрунти реагує негативно, що необхідно враховувати при виборі форм добрив. Поживні речовини цибуля протягом росту і розвитку засвоює неоднаково. Інтенсивно азот використовує в період наростання листкової маси. На час інтенсивного росту цибулин потреба в азоті знижується і надлишок його, особливо при нестачі калію, стимулюючи ріст листя, затримує достигання цибулин, а потреба в калії і фосфорі в цей період істотно зростає. В початковий період вегетації рослини цибулі негативно реагують на високу концентрацію ґрунтового розчину, тому норми добрив в рядки в першому підживленні при вирощуванні з насіння не можуть бути високими. За даними Інституту фізіології АН України, сорти цибулі південної екологічної групи (солодкі й напівгострі) при вирощуванні з насіння виносять з ґрунту майже однакову кількість азоту і калію, а сорти північної екологічної групи (гострі) — більше азоту, ніж калію (табл. 1).

Таблиця 1. Винос основних елементів живлення на створення 100 ц урожаю цибулі-ріпки (за З.Й. Журбицьким).