Облік грошових коштів

смотреть на реферати схожі на «Облік коштів «.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БЕЛАРУСЬ.

МОГИЛЬОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ИНСТИТУТ.

ІНСТИТУТ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЮ І ПЕРЕПІДГОТОВКИ КАДРОВ.

КАФЕДРА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФФЕСИОНАЛЬНЫХ ЗНАНИЙ.

КУРСОВА РАБОТА.

На тему: «Облік коштів і обгрунтованість розрахунків по даних Учебновиробничого підприємства Білоруського товариства інвалідів зору «.

Слухач БУ-37.

Яковицкая С.А.

Руководитель.

Петрова М.C.

МОГИЛЬОВ 1999.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БЕЛАРУСЬ.

МОГИЛЬОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ИНСТИТУТ.

ІНСТИТУТ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЮ І ПЕРЕПІДГОТОВКИ КАДРОВ.

УТВЕРЖДАЮ Завкафедрою СПЗ.

———————————-С.Б.Самарцев.

З, А Д, А М І Є №.

Слухачеві групи БУ-37 ЯКОВИЦКОЙ С. А. На виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік «.

1. Викласти теоретичний питання про темі «Облік коштів і обгрунтованість розрахунків по дпнным Навчально-виробничого підприємства Білоруського товариства інвалідів зору «.

2. Виконати практичну завдання: Варіант № 1.

Завдання видано 23 квітня 1999 года.

Термін здачі роботи 11 травня 1999 года.

Преподаватель————————-;

Слушатель———————-;

У ринковій економіці між підприємствами постійно відбуваються угоди щодо купівлі засобів і предметів праці, реалізації продукції (робіт, послуг). За придбане із боку треба сплачувати гроші й відповідно отримувати платежі за відпущену продукцію чи надані услуги.

До того ж, розрахунки ведуть із бюджетом, банками, органами страхування, різними громадськими організаціями, благодійними фондами, безпосередньо з працівниками та інших. Різноманітні розрахунки, виникаючі між підприємствами, ведуться з допомогою грошей. З їхньою допомогою завершується перетворення грошової форми виділених засобів у виробничі запаси, отримання грошової виручки і укладеного у ній чистого доходу. Цим самим розрахунки виступають найважливішим чинником якого забезпечення кругообігу коштів, які своєчасне завершення служить необхідною умовою безперервного процесу производства.

Розрахунки відбуваються у двох формах: шляхом безготівкових перерахувань через систему банку або як платежів готівкою (безготівкові і готівкові расчеты).

Для зберігання грошей немає та виробництва безготівкових розрахунків кожне підприємство відкриває розрахунковий та інші необхідні рахунки. Проведення кассово-расчетных операцій через банк дозволяє державі всебічно контролювати фінансово-господарську діяльність підприємства. Банк стежить за своєчасністю розрахунків підприємства з бюджетом із податків, зборів, за своєчасної оплатою рахунку також платіжних вимог постачальників, видає підприємству позички різні мети під певні забезпечення і спостерігає за поверненням цих позичок у призначений термін і т.п.

Виробництво платежів шляхом безготівкових перерахувань через банк є основним формою розрахунків. Із цієї форми виробляються розрахунки лише з постачальниками за які надійшли від них матеріальні цінності чи з покупцями за відвантажену чи відпущену продукцію їм, виконані роботи й послуги, але й розрахунки з бюджетом із податків, з різноманітних дебіторами і кредиторами, зі своїми галузевим органом управління, з профспілкової організацією і чимало інших расчетов.

Кошти використовуються також і готівкових розрахунків із працівниками з праці, підзвітними особами, за продані цінності за розрахунок готівкою та інших. Такі кошти зберігаються і кажуть через касу. Оскільки кошти є посередником переважають у всіх розрахунках, то очевидно, що з забезпечення нормального кругообігу засобів у народному господарстві, ведення діяльність у умовах ринкової економіки необхідно правильно і виконувати всі розрахунки. Натомість ефективність розрахункових операцій великою мірою залежить стану бухгалтерського обліку коштів, розрахункових і кредитних операций.

Головний бухгалтер підприємства мусив забезпечити: найповніше врахування всіх вступників коштів, ні з керівниками інших службах стягнення дебіторської і погашення кредиторську заборгованість, дотримання платіжної дисципліни, проведення встановлених термінів інвентаризацій коштів, розрахунків й зобов’язань зі сплати, списання з бухгалтерських балансів боргів, стягнути які можна відповідно до існуючими законами.

Перед бухгалтерським урахуванням у сфері обліку коштів, розрахунків й кредитів стоять такі основні завдання: вчасна й правильне виробництво необхідних розрахунків як шляхом безготівкових перерахувань, і готівкою, цілковите і оперативне свій відбиток у дисконтних регістрах наявності і рух коштів і розрахункових операцій, дотримання діючих правил використання коштів по призначенню, проведення в встановлених термінів інвентаризації грошових засобів і стану розрахунків, пошук можливостей недопущення виникнення прострочений дебіторській та кредиторської заборгованості, контролю над наявністю і збереженням грошей до касі, на розрахунковий рахунок і інших рахунках банку, контроль дотримання розрахунково-платіжній дисципліни, своєчасності перерахування сум за матеріальних цінностей і житлово-комунальні послуги, і навіть коштів, отримані порядку кредитования.

Могилевское навчально-виробниче Підприємство Білоруського товариства інвалідів зору створено Постанова Президії ЦП БелОС 15 березня 1932 року, є власністю Бел. ТИЗ Підприємство є юридичною особою, має відособлене майно, самостійний баланс, рахунки установах банку, печатку. У своїй діяльності підприємство керується законом «Про підприємства Республіка Білорусь », Статутом Бел. ТИЗ, Статутом підприємства, Постановами з'їзду, Пленомов Центрального правления.

Метою підприємства є соціально-трудова реабілітація інвалідів по зору, отримання прибутку задоволення соціальних та знайти економічних інтересів членів колективу і выполения статутних завдань Бел.ТИЗ. Майно підприємства є власністю Білоруського товариства інвалідів зору, яке делегує Підприємству володіння, користування, розпорядження їм у встановлених Центральним правлінням пределах.

Предметом діяльності підприємства є виготовлення продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, надання послуг населенню, виготовлення товарів експорту. Крім цехів основного виробництва на правах допоміжного виробництва на підприємстві є свій магазин, столовая.

Територія підприємства — 1,525 га Вартість основних засобів на 1 січня 1999 року становив 21 739 млн. руб, залишкова вартість основних коштів — 12 262 млн руб.

За 1998 рік через фірмовий магазин реалізовано ТНК на сумму8390 млрд руб. Прибуток становила 136 млн руб. На підприємстві 422 людини. Заборгованості в заробітної плати немає і протягом 1998 року був. Заробітну плату виплачується в встановлені сроки,.

Для обліку фінансово-господарських операцій заводу застосовують автоматизовану форму обліку із застосуванням персональних компьютеров.

1.1 Облік операцій із розрахунковому та інших рахунках в банке.

Для зберігання тимчасово вільних від грошей і безготівкових розрахунків УПП Бел. ТИЗ відкрило управлінні Белбизнесбанка по Могилевської області розрахунковий счет.

Для відкриття рахунку до банку було винесено: заяву про відкриття рахунки, свідоцтво про узгодженні розміщення заводу біля г. Могилева, завірена нотаріально, копія Положення про філії, засвідчений нотаріально, дублікат повідомлення про присвоєння УНН, картка з зразками підписів посадових осіб, котрі мають розпоряджатися рахунком, і відбитку печатки власника рахунки. Завод після відкриття розрахункового рахунки є його повним власником. Банк зберігає кошти підприємства з його рахунку, зараховує вступники з цього приводу суми, виконує розпорядження підприємства про їхнє перерахування і видачі із рахунку і проведенні інших банківських операцій, передбачених банківськими правилами і договором.

Банк здійснює за характером і законністю операцій, скоєних по розрахунковому рахунку. Не вистачає бюджетних коштів, то оплата документів іде у календарної черговості надходження платіжних документів в банк.

Більшість операцій із розрахунковому рахунку банк проводить безготівковим шляхом, тобто. із рахунку платника списує з урахуванням документів і майже зараховує з цього приводу одержувача (платіжні требования-поручения, платіжні доручення, розрахункові чеки і др.).

Безготівкові розрахунки Республіка Білорусь регламентуються Положенням про безготівкових розрахунках Республіка Білорусь, затвердженим Постановою правління Національного банку України РБ № 849 від 31.01.97 г. з дополнением.

Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються: платіжними вимогами, платіжними дорученнями, чеками, акредитивами, векселями, інкасовими розпорядженнями (розпорядження на безспірне списання средств).

Національного банку РБ встановлено черговість платежів. У першу чергу з рахунку підприємств виробляються платежі до бюджету, потім оплата енергоносіїв, сільгосппродуктів, й інші платежі здійснюються у порядку, визначеному керівником підприємства, якщо інше не передбачено законодательством.

Видачу грошей, безготівкові перерахування, а окремих випадках і зарахування, банк здійснює у документах спеціальної форми, скріпленими підписами керівника і головного бухгалтера, завіреними печаткою предприятия.

З іншого боку, закон надає банку право списувати грошових сум зі свого розсуду, наприклад відсотки користування ссудами, суми за простроченими позичкам і др.

Списання гроші з розрахункового рахунки, включаючи перерахування до бюджету й видачу грошей до касу на зарплатню, банк здійснює у тому послідовності, у якій прибувають нього відповідні документы.

Прийом і видачу, перерахування грошей банк виконує виходячи з документів спеціальної форми. При внесенні наличньк грошей із каси на розрахунковий рахунок оформляється оголошення на внесок готівкою, а і при отриманні в касу різні мети — чек. При розрахунках із іншими підприємствами і організаціями застосовуються документи у залежність від передбаченої форми розрахунків з-поміж них. Якщо договором передбачено, що це підприємство саме перераховує заборгованість постачальникам, підрядчикам і присвячених різним організаціям, то виписується платіжного доручення (додаток, А).

У нещасних випадках, як у відповідність до договором, підприємство саме має стягувати з покупців вартість відпущеної продукції, виконаних робіт й нових послуг, складається платіжне вимога- (додаток Б).

Коли на розрахунковий рахунок немає таких грошей на оплату платежів, підприємство може мати простий у певному розмірі кредит. Коли і кредиту недостатньо, то документи які підлягають сплаті, зберігаються у банку особливої картотеці - платежі з простроченим терміном оплаты.

Відділення банку періодично чи щодня повідомляють власникам рахунків про виконані операції шляхом видачі їм копій виписок з розрахункового рахунки, з додатком до них документів, виходячи з яких виконані зарахування і списания.

У бухгалтерії облік руху грошей, на розрахунковий рахунок, за даними виписок банку ведеться на активному рахунки 51 «Розрахунковий рахунок». Кредитові обертів у цій рахунку записуються в журналі-ордері 2 (додаток У), а обертів по дебету позначаються на різних журналах-ордерах. Проте, враховуючи важливість точності обліку, і необхідність контролю, додатково до журналуордеру 2 ведеться відомість 2 у якій враховуються все суми, віднесені в дебет рахунки 51 «Розрахунковий счет».

На підприємствах розрахунковий рахунок активним, тому збільшення коштів на розрахунковий рахунок відбивається по дебету, а зменшення — по кредиту.

По дебету рахунок 51 корреспондирует із рахівницею 46 «Реалізація» (на суми, що надійшли за реалізовану продукцію, роботи й послуги), 50 «Каса» (на здані залишки готівки з каси), 55 «Спеціальні рахунки банках» (на зарахування залишків використаної чекової книжки і акредитива), 62 «Розрахунки по з покупцями і замовниками», 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» (надходження для погашення боргу від дебіторів), 80 «Прибули і збитки» (на суми отриманих штрафів, пені, неустойок, дивідендів, 90 «Короткострокові кредити банків» (на отримані позички) і др.

За кредитом рахунок 51 корреспондирует з дебетом рахунків 50 «Каса» (на отримані готівка до каси), 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (на оплату за отримані товарно-матеріальні цінності, прийняті виконані праці та спожиті послуги), 67 «Розрахунки по позабюджетним платежах» (на суми платежів, перелічених у позабюджетні і інші фонди), 68 «Розрахунки з бюджетом» (на перелічені податки), 69 «Розрахунки із соціального страхуванню і забезпечення» (на перелічені відрахування на фонд соціального захисту населення), 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» (на суми перерахованій ним різним рахунках кредиторську заборгованість), 81 «Використання прибутку» (на суми відрахувань і платежів до її рахунок), 90 «Короткострокові кредити банків» (на суми, перелічені для погашення ссуд).

1.2 Документація обліку касових операций.

Видачу готівки (на зарплату, пенсії, посібники, командировочні й господарські витрати, закупівлі сільгосппродуктів і д.р.) банк виробляє по чекам. Чекову книжку можна було одержати власнику розрахункового рахунку за особливому заявлению.

До касовим операціям ставляться операції з отриманню і витрачанню готівки підприємств (учреждений).

Облік готівкових коштів регламентується інструкціями Національного банку України Республіки Білорусь у. Нині діють такі нормативні акты:

1. Правила ведення касових операцій на Республіці Білорусь, затверджені Нацбанком 31.07.96 г. № 90 з урахуванням внесених изменений.

2. Положення про віданні касових операцій із іноземною валютою на території РБ, затверджене рішенням Правління Нацбанку Б 1 березня 1993 року № 7.

Розрахунки між суб'єктами господарювання і фізичними особами, які з цивільно-правових відносин, виробляються як готівкою грошима, і безготівковим шляхом без ограничений.

Готівку, отримані у державних установах банків суб'єктами господарювання, витрачаються тих мети на, що вони отримані (на зарплатню, за відрядження, на пенсії, стипендії, на господарські потреби). У виняткових випадках для розв’язання керівника обслуговуючого банку у розмірі трохи більше 50 мінімальних заробітної плати на місяць розрахунки між суб'єктами господарювання не можуть вироблятися готівкою грошовими засобами. За недотримання цієї вимоги з обох суб'єктів господарювання у дохід місцевих бюджетів стягується штраф у дворазовому розмірі суми відповідного платежа.

Для зберігання готівкових коштів і виконання розрахунків ними на підприємстві створена каса, на яку потрібно здійснити правильний добір приміщень, сейфів. Доступ до приміщення каси особам, які мають ставлення до її діяльності, забороняється. Касові операції здійснює касир, є посадовою особою з повним матеріальної відповідальністю за схоронність всіх узвичаєних зберігання від грошей і цінних паперів і поза всякий збитки, заподіяний підприємству як у результаті навмисних дій, і внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до своїм обов’язків. І тому прийому його за роботи з ним полягає договір про сповнену індивідуальної матеріальну відповідальність. Касирові заборонено передоручати свої обов’язки іншим особам. Передача каси іншому касирові (у разі хвороби, відпустки та інших.) проводиться у разі наказу директора, в присутності комісії з упорядкуванням акта прийому-передачі. Наприкінці робочого дня касир закриває сейф ключем і опечатує сургучевою печаткою. Ключі від сейфа і поставив печатку зберігаються в касира, а дублікати в опечатаному касиром конверті директора. При втраті ключів повідомляють до міліції й вживають заходів до негайної заміні замку на сейфе.

У касі дозволено мати готівка не більше ліміту, встановленого банком, у якому відкритий розрахунковий рахунок підприємства. Ліміти залишку готівки банки встановлюють щорічно за узгодженням із керівниками предприятий.

Підприємство проти неї зберігати у своїй касі сверхустановленного ліміту лише видачі зарплати, премій, посібників з соціального страхування, пенсій протягом трьох днів із дня отримання у банку. Своєчасно не отримана вести працівниками здається касиром до банку на хранение.

Гроші до каси надходять із розрахункового рахунок у банку через касира, котра отримує їх за грошовим чекам. Чеки бувають на пред’явника і іменні. Вони, зазвичай, сброшюрованы в чекові книжки. Чекові книжки одержують у відділенні банку з заяві і бережуть до каси разом із готівкою. Для для отримання грошей у банку заповнені чеки підписуються керівником підприємства міста і головний бухгалтер і скріплюються печаткою. Ніякі виправлення в чеках не допускаются.

На зворотному боці чеків вказується, які цілі виходять гроші, наприклад, видачу зарплати чи відрядження. Підприємство проти неї витрачати гроші тільки на потреби, на що вони получены.

У касу підприємства гроші надходять, і з джерел, наприклад, за паливо, матеріали тощо. Основним приходным касовим документом є прибутковий касовий ордер з відривний квитанцією (додаток Р), видану особі, який зробив гроші, на підтвердження про зарахування грошей до касу. У разі потреби вона завіряється печаткою. У приходном касовому ордері вказується: від когось надійшли гроші, які цілі чи що й вносять, сума й час господарської операції, обліковий номер налогоплательщика.

Витрата грошей із каси здійснюється з допомогою видаткових касових ордерів (додаток Д) .Прийом і видача готівки касами підприємств може здійснюватися й на інших належним документам (товарно-транспортним накладним за відпущені за розрахунок готівкою товарно-матеріальні цінності й т.д.). У таких випадках на такі документи його накладається штамп з реквізитами касового ордера. Коли на докладених до видатковими касовим ордерам документах (заявах, рахунках тощо.) є дозвільна напис керівника підприємства, його підпис на видаткових ордерах не обязательна.

При видачі грошей касир вимагає від одержувача пред’явлення документа, який засвідчує її особистість, записує найменування і номер документа, хто, і що він видано і розписку про набуття грошей. Гроші може бути видано тільки особі, зазначеному в расходном касовому ордері чи заменяющем його документі, і навіть за дотримання певних умов інших осіб по доверенности.

Усі прибуткові витратні касові документи мали бути зацікавленими заповнені відповідальними при цьому особами чітко й ясно. Видавати прибуткові витратні документи на руки особам, вносящим чи які отримують гроші дозволяється. Прийом і видача грошей по касовим ордерам може проводитися тільки щодня їх створення. Прибуткові витратні ордера чи які замінять їх документи відразу після їхнього виконання підписуються касиром, а докладені до них документи погашаються штампом чи написом «Оплачено» із зазначенням числа, місяці та года.

Передадуть до каси касові ордера і які замінять їх документи реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових ордерів з наданням відповідного номери. Виняток становлять видаткові касові ордера, оформлені на платіжних відомостях на виплату зарплати, зареєстрованих після їх исполнения.

Відразу після одержання чи видачі грошей, дані прибуткових і видаткових касових документів записуються касиром в касову книжку, яка пронумерована, прошнурована, опечатана сургучевою печаткою, а кількість аркушів завірено підписами керівника підприємства міста і головного бухгалтера. Касова книга є регістром аналітичного обліку до рахунку 50-ти «Касса».

На підприємстві має бути лише одну книжку, і запис у ній ведуться касиром у двох примірниках через копіювальну папір. Перші залишаються у касової книзі, другі служать як звіту кассира.

Щодня у кінці робочого дня касир підраховує підсумки операцій за день, виводить залишок грошей наступний число і передає в бухгалтерію звіт разом із прикладеними щодо нього документами під розписку першою примірнику касової книжки (додаток Є). При скоєнні операції протягом дня загальну суму, не перевищує двох мінімальних заробітної плати, дозволяється касові звіти складати не щодня, а й за 5 днів із виділенням залишку грошей на день. Отримані бухгалтерією касові звіти і документи обробляються. Кожна запис перевіряється сутнісно, звіряється з первинним документом, після чого проставляється в звіті шифр корреспондирующего з рахунком 50 «Каса» синтетичного рахунки і субрахунка. Залишок грошей початку дня по звіту касира бухгалтер звіряє із залишком грошей наприкінці дня, показаним у минулому звіті, і перевіряє правильність виведених оберту і залишку. З обробленого звіту касира в бухгалтерії ведеться облік касових операцій на журналі-ордері 1 за кредитами рахунки 50 «Каса» (додаток Ж) й у відомості 1 по дебету рахунки 50 (додаток З). Рахунок 50 по дебету корреспондирует із кредитом ніяк рахунків: 46 «Реалізація» — на що надійшли до каси готівка за реалізовану продукцію та матеріальних цінностей, 51 «Розрахунковий рахунок» — на суми, отримані з установ банку різні мети, 80 «Прибули і збитки» — на надлишки грошей до касі, виявлені інвентаризацією, 71 «Розрахунки з підзвітними особами» — на повернуті ними на касу залишки невикористаних авансів, 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» — на внесені до касу платежі за куплені товари в кредит, має значення підвищення позик, гаразд погашення боргів, 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» — на надходження грошей від дебіторів, 96 «Цільові фінансування й надходження» — на внески батьків за зміст дітей у дитячих закладах державної і низку інших счетов.

За кредитом рахунок 50 «Каса» корреспондирует з дебетом рахунків: 51 «Розрахунковий рахунок» — на внесені до банк готівка, 69 «Розрахунки по соціального страхування і забезпечення» — на виплати з фонду соціальної захисту, 70 «Розрахунки з персоналом з праці» — на видану готівкою зарплатню, премію, 71 «Розрахунки з підзвітними особами» — на видані аванси в підзвіт, 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» — на виплати готівкою по виконавчим листам, депонентских сум, 88 «Фонди спеціального призначення — на видані одноразові премії і т.д.

Поточні запис у журналі-ордері 1 відомості 1, як й у деяких інших журналах-ордерах, тягнуть у себе складання листов-расшифровок для перенесення дебетових і кредитових оборотів щодо окремих рахунках у ті журналиордера чи відомості, у яких ведеться аналітичного обліку на цих рахунках. Якщо звіті касира міститься дуже великий кількість операцій, тоді на підставі звіту касира готується зведення операцій на розрізі корреспондирующих рахунку також відповідно до нею заповнюється журнал-ордер 1 і відомість 1. У касі зберігаються бланки документів суворої звітності: квитанционные книжки, бланки посвідчень, дипломів, різні абонементи, талони, бланки товарно-супровідних документів тощо. Перелік документів, які стосуються бланків суворої звітності, місце, порядок їх збереження та використання встановлюється підприємством. Для їхнього суворого обліку призначений забалансовий рахунок 006 «Бланки суворої звітності». Аналітичний облік їх ведення за кожним видом бланків і місцях хранения.

1.3 Облік розрахунків із підзвітними лицами.

При неможливість виконати розрахунки безпосередньо з каси чи розрахункового рахунки, видаються аванси готівкою під звіт відповідним посадових осіб, що й здійснюють платежі. Готівкові гроші видаються з кас підприємств. За відсутності кас дозволяється видавати касирам або фізичним особам, їх який заміняє, чеки отримання готівкових грошей безпосередньо з каси банку. Найчастіше підприємство видає готівка під звіт для службових відряджень. Службової відрядженням вважається поїздка працівника з розпорядження керівника підприємства визначений термін до виконання доручення поза місця постійної роботи. Після повернення з відрядження, протягом 3 днів, працівник зобов’язаний бухгалтерію надати затверджений керівником письмовий звіт про результати відрядження і авансовий звіт про витрачених у зв’язку з відрядженням сумах До авансовому звіту додаються командировочне посвідчення з оцінками дату вибуття в відрядження, прибуття пункт призначення, вибуття з нього і прибуття місцеві роботи, документи про наймання житлового приміщення і фактичних витратах по проїзду. (додаток І) У бухгалтерії рух підзвітних сум відбивається наступним образом.

На видані цифру підзвіт виходячи з витратного касового ордера складається бухгалтерська запис: Дт сч.71 «Розрахунки з підзвітними особами» Дот сч.50 «Касса».

Эта проводка відбивається у журналах-ордерах 1 і 7(приложение К, Л). На расходованные суми, відповідно до авансовим звітам, складаються проводки:

Дт сч.25 «Загальновиробничі витрати» — на витрати, вироблені для потреб цехів Дт сч.26 «Загальногосподарські витрати» — на суми витрат на командировочні й інші загальногосподарські витрати Дт сч.10 «Матеріали» чи сч.12 Малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети" - на суми, заплачені придбання, доставку, розвантаження і зберігання тих матеріальних цінностей Дт сч.31 «Витрати майбутніх періодів» — на суми витрат, вироблених у звітній періоді, але які підлягають включенню до витрат виробництва, у майбутньому Дт сч.43 «Комерційні витрати» — на витрати на відвантаженні продукції К-т сч.71 «Розрахунки з підзвітними особами» Решта невикористані суми та незначною сумою, які підзвітне обличчя не змогло відзвітувати, мусять бути внесені до каси. Т1ри цьому робиться проводка:

Д-т сч.50 «Каса» К-т сч.71 «Розрахунки з підзвітними лицами».

У осіб не подали звіти про витратах підзвітних сум в встановлені терміни або возвративших до каси залишки невикористаних авансів, бухгалтерія утримує з нарахованої зарплати цю заборгованість порядку, передбаченому чинним законодавством. Утримані їхні зарплати залежать суми ставляться ми такі счета:

Дт сч.70 «Розрахунки з праці» К-т сч.71 «Розрахунки з підзвітними лицами».

Облік розрахунків із підзвітними особами ведеться на активно-пассивном рахунку 71 «Розрахунки з підзвітними особами» у журналі ордері 7 (додаток Л), в якому зосереджений синтетичний і аналітичного обліку. Ведеться він лінійноопозиційним способом. На однієї рядку записується за прізвищем, ім'ям і по батькові підзвітного особи сума виданого авансу з сумою витрат за затвердженого звіту в кореспонденції з дебетуемыми рахунками. Суми залишків, віднесені за підзвітними особами, беруть із журналуордера7 за місяць, суми виданих авансів записуються по документам, відбитим в журналі-ордері 1. Суми зданих до каси залишків невитрачених авансів записуються виходячи з прибуткових касових документів, відображених у відомості 1 рахунки 50 «Каса», а записи за кредитами рахунки 71 «Розрахунки з підзвітними особами» — виходячи з авансових отчетов.

1.4 Облік розрахунків із постачальниками і покупателями.

У забезпеченні правильного обороту господарських коштів великій ролі грає обрана система розрахунків. Національна їх організація сприяє своєчасної реалізації продукції і на безперебійному поновленню кругообігу коштів. Форми і Порядок розрахунків встановлюються Нацбанком РБ. Безготівкові розрахунки залежно від економічної змісту діляться на дві групи: — з приводу товарних операціям (близько 75%), — фінансовим зобов’язанням (близько 25%). До першої групи ставляться розрахунки між підприємствами за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), до другої - платежі до бюджету (податку нерухомість, податку прибуток, податку додану вартість, економічні санкції й інші платежі), погашення банківських позичок, сплата відсотків за кредит, розрахунки з соціальний захист. За місцем перебування постачальника і покупця безготівкові розрахунки поділяються на іногородні і одногородние. Нині розрахунки здійснюються платіжними дорученнями, требованиями-поручениями. З іншого боку, можуть виготовлятися розрахунки акредитивами, чеками, інкасовими дорученнями, гаразд планових платежів, заліків взаємних вимог, у вигляді векселів. Платіжне доручення — це вказівку обслуговуючому підприємство банку про перерахування певної суми зі свого рахунку з цього приводу іншого підприємства, оформлене на спеціальному бланку. Доручення дійсні в перебігу днів від часу їх виписки. Розрахунки за продукцію та послуги, вироблені платіжними дорученнями, відбиваються як і під час розрахунків платіжними требованиями-поручениями: у платника дебетуется рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» і кредитується рахунок 51 «Розрахунковий рахунок», у постачальника дебетуется рахунок 51 «Розрахунковий рахунок» і кредитується рахунок 46 «Реалізація». Платежі, вироблені по нетоварним операціям, відбиваються по дебету різних рахунків залежно від призначення платежу, вказаної у дорученні, наприклад переклади через підприємства міністерства зв’язку. Підприємства заслуговують робити переклади на суму не нижчу від мінімальної -1000 руб. тощо. При розрахунку платіжними требованиями-поручениями постачальник на відвантажену продукцію оформляє платіжне вимога. Якщо недоїмку протягом 3 робочих днів платник не відмовився від оплати, то банк оплачує ця потреба. Банк платника списує гроші з його розрахункового рахунки і переводить в банк постачальника для зарахування з цього приводу постачальника. Бухгалтерські записи списаних і зарахованих сум виробляються виходячи з виписок банки з розрахункового рахунки. Акредитивна форма розрахунків застосовується у випадках, коли передбачена договором чи коли постачальник переводить покупця з цього форму. Для відкриття акредитива покупець віддає до банку заяви, у якому вказується номер договору, найменування постачальника, термін з сумою акредитива. З цієї заяви банк депонує вартість рахунок покупця повідомляє звідси банку постачальника. Банк постачальника сповіщає останнього про відкриття з його ім'я акредитива. Постачальник відвантажує продукцію покупцю і становить до банку документи, що підтверджують відвантаження чи готовність товару до відвантаження відповідно до договору. З цих документів за дотримання всіх умов банк зараховує вартість рахунок постачальника. Відвантажувальні документи банк постачальника пересилає до банку покупця, який списує гроші з рахунку депонованих сум, тобто. акредитива. Акредитиви відкриваються лише з одного постачальника. Акредитиви можуть відкриватися за рахунок власні кошти шляхом списання гроші з розрахункового рахунки, і з допомогою позички банку. Відкриття акредитива складається проводка Д55/1 До 51 — якщо на рахунок власні кошти, Д55/1 К90 — якщо на гроші банку. Принаймні оплати рахунків постачальника складається проводка Д60 К55/1. Після закінчення певного терміну акредитив закривається. При зарахування невикористаної суми чи відкликання акредитива складається проводка Д51 К55/1 чи Д90К55/1. При закінченні за встановлений термін невикористаний акредитив закривається. Причому у журналі-ордері № 3 складається проводка: Д-т сч.51 «Розрахунковий рахунок» (чи 90 «Короткострокові кредити») К-т сч.55 «Спеціальні рахунки банках» (субрахунок 1 «Акредитиви»). При розрахунку чеками власник рахунки (чекодавець) дає письмове доручення в формі чека обслуговуючому його банку про переведення певної суми з його рахунку за рахунок отримувача коштів (чекоутримувача). Чеки бувають: лімітовані, де вказується загальна гранична сума, на яку може бути виписані чеки і лімітовані, тобто. сума платежів не обмежена. Для отримання чекової книжки до банку представляється заяву. До нього прикладається платіжного доручення для депонування коштів у особовому рахунку власника лімітованої чекової книжки, підписаний особами, яким дозволили підписи документів з метою операцій із рахунку підприємства з проставлением відбитка його друку. Ліміт чекової книжки позначає загальну граничну суму, куди можуть бути написані чекодавцем і підлягають оплаті банком чеки. Він може бути менш суми, встановленої банком, однак може перевищувати, зазвичай місячної потреби у виборі засобів задля оплати товарів та послуг. З отриманням лімітованої чекової книжки у сумі вказаної у ній ліміту, відповідно до виписки банку, по лицьовому рахунку складається запис: Д-т сч.55 «Спеціальні рахунки банках» (субрахунок 2 «Чекові книжки») К-т сч.51 «Розрахунковий рахунок» (чи рахунок 90 «Короткострокові кредити банків», якщо книжка отримана кредитів). Оплата рахунків постачальників чеками з лімітованої книжки відбивається у платника виходячи з виписки по лицьовому рахунку: Д-т сч.60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» К-ч сч.55 «Спеціальні рахунки банках» (субрахунок 2 «Чекові книжки»). Невикористаний залишок ліміту зараховується на розрахунковий державний кошт або звертається погашення короткострокового кредиту, що впливає у журналіордері № 3 проводкою: Д-т сч.51 «Розрахунковий рахунок» (чи рахунок 90 «Короткострокові кредити банків», якщо книжка отримана кредитів) К-ч сч.55 «Спеціальні рахунки банках» (субрахунок 2 «Чекові книжки»). Одержання нелімітованої книжки ніяких записів у бухгалтерському обліку не вимагає. Суми зі сплачених банкам чекам відбиваються по дебету рахунки 6О «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» і кредиту счета51 «Розрахунковий рахунок» чи 90 «Короткострокові кредити банків». Облік під час розрахунків інкасовими дорученнями (розпорядженнями на безспірне списання коштів). Ця форма розрахунків застосовується при списання коштів із рахунків підприємства і їх згоди (при стягнення недоїмок з платежів у бюджет, штрафів та ін.) у разі, коли встановлено явний порядок списання коштів, з розпорядження вимогливий тощо. Списання коштів із рахунків в безспірному порядку виготовляють підставі розпорядження стягнення, експонованих на бланку платіжного вимогидоручення. На списані в такий спосіб цифру журналі-ордері № 2 складаються проводки: Д-т сч.80 «Прибули і збитки» — на суми сплачених штрафів Д-т сч.76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» на суми, перелічені по виконавчим листам Д-т сч. 68 «Розрахунки з бюджетом» на суми перелічені до бюджету К-т сч.51 «Розрахунковий рахунок». Розрахунки гаразд планових платежів. Там, як між підприємствами є постійні взаєморозрахунки, які з господарських операцій із відпустці продукції або надання послуг, застосовуються розрахунки в порядку планових платежів, наприклад розрахунки між м’ясокомбінатом і пищеторгом. Сутність форми у тому, що, з договору поставки, встановлюються строки й планові суми платежів, не більше якої банк оплачує платіжні требования-поручения із позначкою «Без акцепту», платіжні доручення чи чеки з лімітованих і нелимитированных чекових книжок із позначкою «Плановий платіж (період) за згодою від „_“ ____19__г.». Для обліку у такий спосіб застосовується рахунок 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», кредитові обертів яким позначаються на журналі-ордері 11. Постачальник принаймні відпустки продукції дебетует рахунок 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредитує рахунок 46 «Реалізація продукції», а на час вступу планового платежу дебетует рахунок 51 «Розрахунковий рахунок» і кредитує рахунок 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Аналітичний облік розрахунків із покупцями ведеться в відомості 17 «Відвантаження і реалізація продукції порядку планових платежів». Покупець відбиває розрахунки гаразд планових платежів на рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». У цьому протягом усього суму, належну постачальнику, дебетуются відповідні рахунки матеріальних цінностей і кредитується з цього приводу 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Планові платежі відбиваються по дебету рахунки 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» і кредиту рахунки 51 «Розрахунковий рахунок» чи інших рахунків банку. Аналітичний облік розрахунків із постачальниками гаразд планових платежів ведеться в відомості 5. Місячні підсумки переносяться в журнал-ордер 6.(приложение М) Облік під час розрахунків, заснованих на виключно заліку взаємних вимог. Під час цієї формі відбувається взаємне погашення вимог постачальників та зобов’язання покупців у різних сумах без скоєння повного платежу, а фактичні платежі здійснюються лише на різницю. Для обліку заліків відкривається спеціальний рахунок «Розрахунки гаразд заліків взаємних вимог» По дебету цього рахунки відбиваються надходження за реалізовану продукцію, а, по кредиту — платежі постачальникам. Сальдо на кінець місяця повинно бути. Тому получающаяся наприкінці місяця різниця зараховується чи списується з розрахункового рахунки, що впливає проводками: Д-т сч.51 «Розрахунковий рахунок» К-т сч. 66 «Розрахунки гаразд заліків взаємних вимог» Або Д-т сч. 66 «Розрахунки гаразд заліків взаємних вимог» К-т сч.51 «Розрахунковий рахунок». Облік розрахунків у вигляді векселів. Вексель — це цінний папір, союз безумовне зобов’язання векселедавця оплатити по наступові терміну зазначену у ньому суму векселедержателю. Вексель не лише формою розрахунку, а й однією з видів комерційного кредиту, оскільки оплата за векселем відбувається відразу, а через певний час, протягом якого сума за векселем перебуває у розпорядженні векселедавця. Існує дві виду векселів: простий і перекладної. У простому векселі беруть участь дві сторони (векселедавець і векселетримач). Перекладної вексель виписується постачальником. Він має наказ векселедавця платникові сплатити певну суму пред’явнику векселі. Перекладної вексель може бути акцептовано платником, і лише цього випадку він набуває юридичної чинності. З отриманням веселіше по відвантаженої продукції бухгалтерський облік на суму цих векселів робиться запис: Д-т сч. 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (субрахунок 3 «Векселі отримані») К-т сч. 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» К-т сч. 47 «Реалізація і міцніше вибуття основних засобів» К-т сч. 48 «Реалізація інших активів». Суми, враховані на рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», списуються від нього принаймні погашення заборгованості, забезпеченої векселями, в кореспонденції з дебетом рахунків коштів проводкою: Д-т сч. 51 «Розрахунковий рахунок» чи 52 «Валютний рахунок» К-т сч. 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (субрахунок 3 «Векселі отримані»). Якщо з наявного векселем, що забезпечує заборгованість покупця, передбачено відсоток, то мері вступу робиться така запис: Д-т сч. 51 «Розрахунковий рахунок» чи 52 «Валютний рахунок» К-т сч. 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (субрахунок 3 «Векселі отримані»). Під урахуванням векселів слід розуміти таку операцію, коли векселетримач передає банку векселі по индоссаменту до терміну платежу і отримує при цьому певну суму за векселем з відрахуванням облікового відсотка (дисконту). Операція обліку векселів відбивається векселедержателем за номінальною вартості векселі наступній проводкою: Д-т сч. 51 «Розрахунковий рахунок» чи 52 «Валютний рахунок» К-т сч.90 «Короткострокові кредити банків» чи 92 «Довгострокові кредити банків». Обліковий відсоток, сплачений банку, записується так: Д-т сч.80 «Прибули і збитки» К-т сч. 51 «Розрахунковий рахунок» чи 52 «Валютний рахунок». З сповіщення банку оплату дисконтированного векселі платник відбиває номінальну вартість векселі проводкою: Д-т сч.90 «Короткострокові кредити банків» чи Д-т сч. 92 «Довгострокові кредити банків» И-т сч. 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».. при повернення векселедержателем грошей, отримані від банку результаті дисконту векселів, через невиконання у призначений термін векселедавцем або іншими платником своїх зобов’язань за векселем виробляється запис: Д-т сч.90 «Короткострокові кредити банків» чи Д-т сч. 92 «Довгострокові кредити банків» К-т сч. 51 «Розрахунковий рахунок» чи 52 «Валютний рахунок». Облік розрахунків у вигляді векселів вже широко застосовується у Росії, а Республіці Білорусь використовується набагато меньше.

1.5 Облік розрахунків із бюджетом, відрахувань у позабюджетні та інші фонди, розрахунків із різними дебіторами і кредиторами.

Учет розрахунків із бюджетом. Підприємства постійно ведуть розрахунки з бюджетом. Більшість розрахунків із бюджетом — це платежі. Перелік їхніх досить широкий. Різні і джерела відшкодування сум, внесених до бюджету. Залежно від джерел відшкодування все платежі до бюджету можна підрозділити ми такі групи: 1. Утримувані із зарплати працівників (прибутковий податок з громадян), 2. включаемые в собівартість продукції (податку експорт нафти й імпорт, платежі на грішну землю, надзвичайний і екологічний податок), 3. зараховують у (податку додану вартість, (підприємство платить межі РБ) акцизи, податку підтримку сільгосппрацівників), 4. уплачиваемые із прибутку підприємства (податку нерухомість, податку прибуток (з торговою діяльності) (доходи), податку з прибутку з суми товарообігу), 5. зараховують на фінансові результати (штрафи, економічних санкцій). Розрахунки з бюджетом враховуються на синтетичному пасивному рахунку 68 «Розрахунки з бюджетом». Цей рахунок кредитується на належні бюджету суми, а дебетуется на перелічені. Синтетичний і аналітичного обліку за рахунком 68 «Розрахунки з бюджетом ведеться в журналі-ордері 8 (додаток М) за видами платежів. У бухгалтерський облік нарахування платежів до бюджету відбивається такими проводками: 1. нараховані суми прибуткового податку з громадян: Дт сч.70 «Розрахунки з праці» К-т сч.68 «Розрахунки з бюджетом» 2. суми податків і платежів, які включаємо в собівартість продукції: Дт сч.20 «Основне виробництво» К-т сч.68 «Розрахунки з бюджетом» 3. податки, зараховують у: Дт сч.46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» Дт сч.47 «Реалізація і інше вибуття основних засобів» Дт сч.48 «Реалізація інших активів» К-т сч.68 «Розрахунки з бюджетом» 4. суми податків, сплачуваних із прибутку підприємства: Дт сч.81 «Використання прибутку» К-т сч.68 «Розрахунки з бюджетом». 5. платежі, зараховують на фінансові результати: Дт сч.80 «Прибули і збитки» Дот сч.68 «Розрахунки з бюджетом» При перерахування до бюджету належних сум робиться запис: Дт сч.68 «Розрахунки з бюджетом» Дот сч.51 «Розрахунковий рахунок». Там, коли заборгованість до бюджету гаситься кредитів банку, відповідно кредитується рахунок 90 «Короткострокові кредити банків». Облік розрахунків з платежах у позабюджетні та інші фонди, Крім платежів до бюджету підприємство вносить платежі у позабюджетні та інші фонди. Залежно від джерел відшкодування цю частину платежів підрозділяється ми такі підгрупи: 7. включаемые в витрати виробництва (до пайового фонду занятости (освобождено), в дорожній фонд тощо.) 2. вироблені з допомогою реалізації продукції (, податку зміст дитячих учреждений (освобожденоj), утримання відомчого житлового фонду). Розрахунки підприємств із державними органами по цього виду платежах узагальнюються на рахунку 67 «Розрахунки по позабюджетним платежах». На суми, нараховані до сплати, ці гроші кредитується, а дебетуется на перелічені. Синтетичний і аналітичного обліку за рахунком 67 «Розрахунки по позабюджетним платежах» ведеться в журналі-ордері 8 за видами платежів. У бухгалтерський облік належні платежі у позабюджетні та інші фонди відбивається проводками: 1. включаемые в витрати виробництва: Дт сч.20 «Основне виробництво» К-Т сч.67 «Розрахунки по позабюджетним платежах», 2. вироблені з допомогою реалізації: Дт сч.46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» К-т сч.67 «Розрахунки по позабюджетним платежах» 3. сплачувані із прибутку: Дт сч.81 «Використання прибутку» К-т сч.67 «Розрахунки по позабюджетним платежах». Перерахування сум виходячи з виписок з розрахункового рахунок у банку відбивається так: Дт сч.67 «Розрахунки по позабюджетним платежах» К-т сч.51 «Розрахунковий рахунок» чи 90 «Короткострокові кредити банків» Облік розрахунків з претензіям. У виробничо-господарської діяльності між підприємствами виникають розрахункові відносини у результаті пред’явлення однієї зі сторін претензій в іншу як штрафів, пені, неустойок, і навіть помилкового списання чи зарахування сум на розрахунковий та інші рахунки. Для обліку даного виду розрахунків призначений рахунок 63 «Розрахунки за претензіями». По дебету цього рахунки відбиваються суми, списані чи витрачені підприємством, але підлягають відшкодуванню в кореспонденції із кредитом ніяк наступних рахунків: 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» — на суми претензій до постачальникам, підрядчикам і транспортним організаціям щодо виявлених при перевірці їх рахунків (після оплати останніх) невідповідності кількості, якості і тарифів, обумовлені до договором, і навіть щодо виявлених арифметичним помилок — 26 «Загальногосподарські витрати» — на суми за претензіями за простої з вини постачальників і підрядників у розмірі, визнаних платниками чи присуджених Вищим господарський суд 28 «Шлюб у виробництві» — на суми за претензіями за шлюб, з вини постачальників і підрядників, у розмірі, визнаних платниками чи присуджених Вищим господарський суд 51 «Розрахунковий рахунок» — за претензіями до установ банку з сумам, помилково, а швидше образок (переліченим) з розрахункового рахунки. 80 «Прибули і збитки» — на суми штрафів, пені, що стягуються з постачальників, споживачів транспортних та інших послуг за недотримання договірних зобов’язань у розмірі, визнаних платниками чи присуджених Вищим Господарський суд. Кредитується рахунок 63 «Розрахунки за претензіями на суми які поступили платежів до кореспонденції із рахівницею обліку коштів. Якщо з’ясується згодом, якісь суми стягненню не підлягають, це стосується, як правило, тих рахунки, із яким було прийнято на облік по дебету рахунки 63 «Розрахунки за претензіями». Синтетичний облік цих розрахунків ведеться в журналі-ордері 8, а аналітичний — в відомості 7 в кожному дебітора і окремих претензіям. Облік розрахунків із персоналом по іншим операціям Крім розрахунків з оплаті з депонентами і підзвітними особами, з працівниками підприємства бути інші види розрахунків. Найчастіше виникають розрахунки у зв’язку з купівлею товарів у кредит, отриманням позичок на індивідуальне житлове і кооперативний будівництво, обзаведення домашнім господарством, з відшкодування матеріальних збитків. Для їх урахування застосовується рахунок 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям», який має три субрахунка. 4. Працівники, бажаючі придбати товари в кредит, беруть під бухгалтерії свого підприємства довідку на придбання товарів у кредит, у якій вказується їх посаду, розмір їхні зарплати, де й що вони набувати. При придбанні товару його здають магазину. Магазин оформляє поручение-обязательство і висилає його підприємству, де працюють даний покупець. Підприємство повністю відшкодовує суму за товар, проданий його працівникам в кредит (у частині кредиту), одержуючи цієї мети відповідні позички банку, які погашає удержаниями із зарплати. Якщо ссудами підприємство не користується, то кредит за товари магазину відшкодовується принаймні утримань із зарплати. У бухгалтерський облік усе це відбивається такими проводками: Оплата розрахункових документів торгуючих організацій з допомогою надання кредиту: Д-т сч.73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» (субрахунок 1 «Розрахунки за товари продані кредит») К-т сч.93 «Кредити банків до працівників» Утримання сум із зарплати працівників: Д-т сч.70 «Розрахунки з праці» К-т сч.73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» (субрахунок 1 «Розрахунки за товари, продані кредит»), При погашенні позички: Д-т сч.93 «Кредити банків до працівників» К-т сч. 51 «Розрахунковий рахунок» Якщо підприємство не користується ссудами банку за погашення заборгованості магазинах затоварь!, продані кредит, то суми, утримані із зарплати, відбиваються так: Д-т сч.70 «Розрахунки з персоналом з праці» К-т сч.76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» (по лицьовим рахунках торгових організацій). При перерахування утриманих сум магазинах складається проводка: Д-т сч.76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» К-т сч.51 «Розрахунковий рахунок» Позики на індивідуальне і кооперативний до житлового будівництва тощо. видаються працівникам під сумнів їхню зобов’язання через підприємства. З заяви працівників підприємство отримує відповідний кредит банку. Отримана сума зараховується на розрахунковий рахунок, потім складається проводка: Д-т сч.51 «Розрахунковий рахунок» К-т сч.93 «Кредити банків до працівників» Відповідно до чинним законодавством суми шкоди заподіяної підприємству недостачами грошей, цінних паперів, розкраданнями і пристрітом товарнотих матеріальних цінностей, підлягають стягненню з винних осіб. Вони обчислюються у вигляді вартості саме ті, викрадених чи зіпсованих цінностей по даним обліку, крім випадків, коли законодавством передбачено інший порядок. Для обліку даних розрахунків застосовується субрахунок 3 «Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків» до рахунку 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям». Суми, внесені до відшкодування збитків винуватцями відбиваються проводкою: Д-т сч. 50 «Каса» чи 51 «Розрахунковий рахунок» К-т сч 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» (субрахунок 3 «Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків»). Суми утримані з зарплати, відбиваються так: Д-т сч.70 «Розрахунки з персоналом з праці» К-т сч 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» (субрахунок 3 «Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків»). Принаймні погашення заборгованості, оформленої на рахунку 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» (субрахунок 3 «Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків»), відповідні суми різниць між стягуваної з винного сумою і облікової вартістю списуються проводкою: Д-т сч. 83 «Доходи майбутніх періодів» (субрахунок 3 «Різниця між сумою, підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю щодо недостач цінностей») К-т сч. 80 «Прибуток і збитки». При відмову винуватця погасити його добровільно, пред’являється позов до суду. При відмову суду у стягненні сума відновлюється назад з цього приводу 84 «Нестачі і причини цінностей» проводкою: Д-т сч. 84 «Нестачі і причини цінностей» К-т сч 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» (субрахунок 3 «Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків»). Після прийняття рішень керівництвом підприємства про порядок списання такий недостачі у бухгалтерському обліку складається проводка: Д-т сч. 25 «Загальновиробничі витрати» чи 26 «Загальногосподарські витрати» К-т сч. 84 «Нестачі і причини цінностей». Аналітичний облік розрахунків із персоналом по іншим операціям ведеться в розрізі кожної дебітора в відомості 7, а синтетичний — журналі-ордері 8.

1.6 Облік внутрішньогосподарських расчетов.

Расчеты підприємства з своїми філіями, представництвами, відділеннями і іншими як окремі його підрозділами, виділеними деякі баланси, включаемые у його загальний баланс, називаються внутрішньогосподарськими чи внутрибалансовыми розрахунками. Найчастіше такі розрахунки ведуться: щодо виділеного майну, по взаємному відпустці тих матеріальних цінностей, щодо реалізації продукції і на т.д. Для обліку цього виду розрахунків використовується рахунок 79 «Внутрішньогосподарські розрахунки». До нього можна виділити відповідні об'єктах, які здійснюються розрахунки, субрахунка, наприклад субрахунок 1 «По наголошеного майну», субрахунок 2 «По поточних операціях» та інших. Майно, виділений відособленим підрозділам, відбивається у підприємства відособлену проводкою: Д-т сч.79 «Внутрішньогосподарські розрахунки» (субрахунок 1 «По наголошеного майну») К-т сч.01 «Основні кошти». Підрозділ, яке здобуло це, робить запис: Д-т сч.01 «Основні кошти» К-т сч.79 «Внутрішньогосподарські розрахунки» (субрахунок 1 «По наголошеного майну»). Так позначаються інші розрахунки. У балансі підприємства внутрішньогосподарські розрахунки не відбиваються. Синтетичний і аналітичного обліку внутрішньогосподарських розрахунків ведеться в журналі-ордері 8. У аналітичному обліку показується кожне підрозділ, виділений на самостійний баланс. На підприємстві такі структурні одиниці отсутствуют.

.1.7Инвентаризация і звітність по коштами і розрахунковим операциям.

Не менше десь у квартал комісією, призначеної керівником підприємства, виробляється раптова інвентаризація каси. При інвентаризації каси перевіряється фактичне наявність грошей, цінних паперів і інших цінностей, що є там. Результати інвентаризації оформляються актом. (додаток П) У ньому вказується залишок цінностей на наявності і за даними обліку на день інвентаризації й результат інвентаризації. Виявлені инвентаризациями відхилення фактичного наявності грошових засобів у касі проти даних бухгалтерського обліку за рішенням центральної інвентаризаційної комісії відбиваються так. Усі недостачі слід віднести в нарахування касирові. На суми нестач у журналіордері 1 складається проводка: Д-т сч.84 «Нестачі і причини цінностей» К-т сч.50 «Каса». Касир має дати пояснення про причини недостачі, а керівник прийняти заходи до її стягненню і забезпечення схоронності коштів у подальшому. На суми, віднесені в нарахування касирові, в журналі-ордері 10/1 складаються проводки: Д-т сч.73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» (субрахунок 3 «Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків») К-т сч.84 «Нестачі і причини цінностей». Суми, внесені до погашення боргу недостачу, в журналі-ордері 8 складається проводка: Д-т сч.50 «Каса» К-т сч.73 «Розрахунки з персоналом по іншим операциям"(субсчет 3 «Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків»). Надлишки коштів, виявлені до каси, повинні прагнути бути оприбутковано. На предмет цього складається проводка: Д-т сч.50 «Каса» К-т сч.80 «прибутків і збитки». Інвентаризація розрахунків залежить від виявленні по відповідним документам залишків і скрупульозної перевірки обгрунтованості сум котрі значаться боргів. Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості, реальність її й осіб, винних в пропуску позовної давності, якщо це мало місце, Через війну інвентаризації на рахунках розрахунків повинні залишатися виключно узгоджені між кореспондентами суми. Основні звітні показники по коштами і розрахунковим операціям зберігають у балансі підприємства (форма № 1 додаток П) розділ 3 активу «Поточні активи» (підрозділ 2 «Кошти й інші активи»), розділах 2 «Довгострокові фінансові зобов’язання» і трьох «Розрахунки й інші пасиви» пасиву балансу. Дані про належних і внесених бюджет й у позабюджетні фонди засобах наводяться в «Звіт прибутки і збитках» (ф № 2 додаток Р).

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

На Могильовському навчально-виробничому підприємстві Білоруського товариства інвалідів зору застосовується автоматизована форма обліку по заробітної плати, розрахунки з покупцями і постачальниками, розрахунки з касі, банку та інших. Ведеться робота з повної комп’ютеризації бухгалтерського обліку, і отчетности.

Підприємство працює стабільно. Продукція, що виходить підприємством, орієнтована як споживання на ринку Республіки Білорусь, тому в підприємства відкриті й ведуться розрахунки за іншими валютах: доларах США, Російських рублях, Українських гривнях На заводі облік ведеться окремо цехами і з видам продукції, що полегшує розрахунки з складу витрат, які включаємо в собівартість продукції (робіт і постачальники послуг), з бюджетом. Застосування комп’ютерів полегшує працю бухгалтерів зі збирання, обробці, реєстрації інформації про господарську діяльність предприятия.

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТЬ.

2.1 БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА на 40 320 (тыс.руб.).

АКТИВ.

|1. |Основні кошти |4500 | |2. |Виробничі запаси |4800 | |3. |Незавершене виробництво |3600 | |4. |Витрати майбутніх періодів |300 | |5. |Готова продукція |1800 | |6. |Каса |30 | |7. |Розрахунковий рахунок |3600 | |8. |Дебіторська заборгованість |1530 |.

ПАССИВ.

|1. |Статутний капітал |4800 | |2. |Цільове фінансування |360 | |3.|Резервный фонд |2100 | |4. |Нерозподілена прибуток |600 | |5. |Довгострокові кредити |600 | |6. |Короткострокові кредити |107 100 | |7. |Кредиторська заборгованість | | | |За товари та |600 | | |З бюджетом |90 | | |По страхуванню |60 | | |По оплаті |240 |.

2.2. ГОСПОДАРСЬКІ ОПЕРАЦІЇ, ПРОВОДКИ ПО СИНТЕТИЧНИМ СЧЕТАМ за декабрь_____(тыс.руб.).

|№ |Найменування |Д |До |Сума| |1. |Надійшли на підприємство безоплатно полученные|01 |80 |120 | | |кошти | | | | |2. |Нарахована зарплата робочим основного |20 |70 |30 | | |виробництва | | | | |3. |Нараховано відрахування на фонд соціального захисту от|20 |69 |9 | | |фонду платні робітників основного виробництва | | | | |4. |Відпущені зі складу у виробництві матеріали |20 |10 |180 | |5. |Відпущено зі складу у виробництві паливо |20 |10 |42 | |6. |Отримано з розрахункового рахунки зарплата |50 |51 |30 | |7. |Видана зарплата робочим |70 |50 |30 | |8. |Отримано матеріали складу |10 |60 |150 | |9. |Оплачено постачальникам за отримані матеріали |60 |51 |48 | |10.|Зачислена на розрахунковий рахунок позичка банку під |51 |90 |360 | | |товари відвантажені | | | | |11.|Перечислено з розрахункового рахунки дочірньому |78 |51 |48 | | |підприємству | | | | |12.|Перечислено з розрахункового рахунки погашення |68 |51 |30 | | |кредиторську заборгованість до бюджету | | | | |13.|Удержан прибуткового податку із зарплати |70 |68 |2,7 | |14.|Выпущена із виробництва готову продукцію |40 |20 |600 | |15.|Оплачена покупцями відвантажена продукція |51 |62 |360 | |16.|Часть прибутку підприємства направляють у фонди |87 |88 |90 | | |спеціального призначення | | | | |17.|Выданы на господарські потреби кошти |71 |50 |1,8 | |18.|Передан безоплатно верстат іншому підприємству |47 |01 |72 | |19.|Начислен знос верстата |02 |47 |18 | |20 |Закриття рахунки 47 |88 |47 |54 | |21 |Оплачена оренда приміщення |76 |51 |6 | |22 |Нарахований знос основних засобів |20 |02 |18 |.

ЗВОРОТНИЙ ВІДОМІСТЬ По синтетичним рахунках за грудень |№ счета|Наименование рахунки |Сальдо на |Обороти за |Сальдо на | | | |нача-ло месяца|месяц |кінець місяця | | | |Дебет |Кредит|Дебет |Кредит|Дебет |Кредит| |01 |Основні кошти |4500 | |120 |72 |4548 | | |02 |Зношеність основних | | |18 |18 | | | | |коштів | | | | | | | |10 |Матеріали |4800 | |150 |222 |4728 | | |20 |Основне |3600 | |279 |600 |3279 | | | |виробництво | | | | | | | |31 |Витрати майбутніх |300 | | | |300 | | | |періодів | | | | | | | |40 |Готова продукція |1800 | |600 | |2400 | | |47 |Реалізація та інші | | |72 |72 | | | | |вибуття основних | | | | | | | | |коштів | | | | | | | |50 |Каса |30 | |30 |31.8 |28.2 | | |51 |Розрахунковий рахунок |3600 | |720 |162 |4158 | | |62 |Дебіторська |1530 | | |360 |1170 | | | |заборгованість | | | | | | | | |Кредиторська | | | | | | | | |заборгованість | | | | | | | |60 |За товари та | |600 |48 |150 | |696 | |68 |З бюджетом | |90 |30 |2.7 | |62.7 | |69 |По страхуванню | |60 | |9 | |69 | |70 |По оплаті | |240 |32.7 |30 | |237.3 | |71 |Розрахунки з | | |1.8 | |1.8 | | | |підзвітними особами | | | | | | | |76 |Розрахунки з різними | | |6 | |6 | | | |дебіторами, | | | | | | | | |кредиторами | | | | | | | |78 |Розрахунки з дочірніми | | |48 | |48 | | | |підприємствами | | | | | | | |80 |Прибули і збитки | | | |120 | |120 | |85 |Статутний капітал | |4800 | | | |4800 | |86 |Резервний фонд | |2100 | | | |2100 | |87 |Нерозподілена | |600 |90 | | |510 | | |прибуток | | | | | | | |88 |Фонди спеціального | | |54 |90 | |36 | | |призначення | | | | | | | |90 |Короткострокові | |10 710 | |360 | |11 070 | | |кредити | | | | | | | |92 |Довгострокові кредити| |600 | | | |600 | |96 |Цільове | |360 | | | |360 | | |фінансування | | | | | | | | | |20 160 |20 160 |2299.5|2299.5|20 661 |20 661 |.

31 грудня виробляється реформація балансу, тобто. спочатку закривається счет80. Робиться проводка Д80 К87 на 120 тис. крб. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ИСТОЧНИКОВ.

1. Бухгалтерський облік під загальним редакцією И. Е. Тишкова, А.І. Прищепи 3-тє видання перероблене і доповнене, Мн., Вышэйшая школа, 1999, 746 з. 2. Бухгалтерський учет, Стражев Н.C., Мн., 1996 3. Бухгалтерський облік. Наскрізний приклад Филлипченко 4. Постанова Правління Національного Банку РБ № 849 від 31.01.97 р. з доповненням. 5. Конспект лекцій з курсу «Бухгалтерський облік «лектор М.C.Петрова.