Білль про права

Білль про права

Вже при ратифікації Конституції законодавчі збори штатів под тиском народу вимагали доповнити її статтями про права й свободи громадян. Вони ставили виконання цих вимог як обов «язкова умова набирання чинності Конституції. Тиск широких верств населення, а також вплив Великої Французької революції примусили законодавця до прийняття перших дванадцяти поправок до конституції («Білль про права»), котрі набрали чинності в 1789 році.

По конституційному Біллю про права й відповідно до різних спеціальних положень законів приватні особини захищені від певних видів дискримінації. Багато із цих положень, наприклад, укладені в Першій поправці відносяться до питань свободи слова, а положення Четвертої поправки, що стосуються захисту від необгрунтованих обшуків й конфіскацій, забороняють втручання держави в певні сфери індивідуальної активності. Ці положення, звичайно здійснювані за допомогою суднового захисту, виражають прихильність ідеї про ті, що конкретні індивідуальні свободи — свобода самовираження, віросповідання та інші, що направлені проти необгрунтованих втручань уряду в приватне життя, є істотними елементами вільного суспільства. Ці заходь захисту приватного життя звичайно про «єднуються под терміном «цивільні свободи».

Також захищені Конституцією США, федеральними законами й законами штатів, індивідуальні права на однакове ставлення до всіх громадян, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей. Ці заходь захисту, звичайно узагальнені под назвою «цивільні права», виражають прихильність доти, що певні критичні рішення, що впливають на індивідуальні можливості й матеріальне благополуччя, приймаються не так на основі індивідуальних особливостей, котрі є безвідносними й не є справедливою основою в відносинах із окремими індивідуумами. Ці заходь захисту цивільних прав від подібної дискримінації існують як в Конституції США, так й в Конституціях окремих штатів, а й у безлічі федеральних й штатних законодавчих актів, котрі були прийняті протягом багатьох років у відповідь на окремі види дискримінації.

Розглянемо основні Права людини, закріплені за десять поправках до Конституції США.

Збереження свободи віросповідання (релігійної) є одним із самих старих й найбільш важливих компонентів особистої свободи. Таким чином, гарантія свободи віросповідання (Перша поправка) важливим компонентом цивільних прав. Знову ж важливість такої свободи доведено історією людства, починаючи із Великоі хартії вільності (1215 рік). Релігійні свободи містять в собі як мінімум два важливих й пересічних принципи: свободу віросповідання й недоведеність релігії. Щоб уникнути втручання свободою віросповідання й одночасно зберегти сумісність із основними причинами, що відносяться до недоведеності релігії, важливо, щоб Уряд не віддавав переваги як нерелігійній доктрині, так й якої-небудь певної релігії. Повний захист релігійної свободи може зажадати сильних й ефективних норм цивільного права, що захищають від дискримінації по політичних мотивах.

Необхідним елементом у взаємовідносинах уряду зі своїми громадянами є забезпечення функціонування карного судочинства. Захист справедливості й цілісність судочинства — необхідний елемент верховенства права. Велика хартія вільності й численні біллі про права протягом історії людства свідчать про важливість такої справедливості. Звичайно, Четверта, П «ята, Шоста й Восьма поправки Білля про права до Конституції Сполучених Штатів Америки прямо відносяться до запитання справедливості под годину проведення карних процесів, включаючи вимоги, що відносяться до обшуку й вилучення (Четверта поправка); захист проти покарання за й ту ж провину й проти самообвинувачення (П «ята поправка); право на швидкий й відкритий суд за участю неупередженого журі присяжних, право бути проінформованим про усі обвинувачення, право протистояти ворожому свідку, декларація про належний процес для виклику свідків й декларація про допомогу адвоката (Шоста поправка); заборона надмірної застави чи штрафу, а також брутального й незвичайного покарання (Восьма поправка).Можливо, найбільш важливою гарантією захисту особистих прав від держави в карному суді є презумпція невинності. Так саме право — Habeas corpus — апеляційний розгляд вироку по карній справі й справедливе виголошення вироку по карній справі, й подалі виголошення вироку, й подалі поводження із засудженим є життєво важливим.

Важливе значення має й тієї факт, що карний процес не може бути політизований чи використаний для покарання політичних дисидентів.