Малий бізнес — основа розвитку економіки в ринкових умовах

Тема Малий бізнес — основа розвитку економіки в ринкових умовах

Зміст Вступ Розділ 1. Основи діяльності малого підприємства в ринкових умовах

1.1 Поняття ринкової економіки та місце малого бізнесу в ній

1.2 Суть малого бізнесу та його значення для економіки Розділ 2. Аналіз малого бізнесу в Україні

2.1 Значення діяльності малого підприємства в ринкових умовах на прикладі діючого підприємства

2.2 Проблеми діяльності малого підприємства Розділ 3. Проблеми малого бізнесу та напрямки їх вирішення

3.1 Проблемні питання розвитку малого бізнесу в ринкових умовах

3.2 Зарубіжний досвід підтримки малого бізнесу Висновок Список використаної літератури Додаток

Вступ

Значення малого бізнесу в розвитку економіки є досить значним. Особливо це стосується України, оскільки за умов слабкого росту виробництва, населення мусить вдаватися до самоорганізації своєї зайнятості. А відкриття власної справи — єдиний вихід в отриманні постійного доходу. Однак, на жаль, замість того, щоб стимулювати розвиток малого бізнесу та ініціативи населення, в країні не відбуваються жодних реальних заходів, які б посприяли збільшенню відкриття малих підприємств. Відзначимо, що значна кількість власників малих підприємств не тільки забезпечують себе роботою, а й дають можливість працювати іншим. Малі підприємства поширені у всіх галузях економіки: від виробництва — до освітніх послуг. В Україні станом на 2012 рік більше 90% всіх підприємств є малими, це і зумовлює актуальність дослідження.

Метою написання курсової роботи є визначення напрямків удосконалення розвитку малого бізнесу в Україні.

Для виконання мети необхідно виконати ряд завдань:

1. дослідити теоретичні аспекти діяльності малого підприємства, визначити сутність малого бізнесу та його значення в економіці країни;

2. розглянути діяльність малого підприємства на прикладі діючого підприємства України, визначити його проблеми;

3. визначити проблеми малих підприємств в Україні та розглянути досвід розвитку малого підприємництва в розвинутих країнах.

Для написання роботи використано статистичну інформацію за 2011 рік, а також дані статистичної звітності об'єкта дослідження.

Предметом дослідження є фінансова звітність підприємства за 3 роки.

Об'єктом дослідження є ТОВ «Лекс Консалтінг», що займається наданням інформаційних послуг.

В роботі вперше проаналізовано діяльність підприємства та визначено його слабкі сторони та напрямки удосконалення.

Розділ 1. Основи діяльності малого підприємства в ринкових умовах

1.1 Поняття ринкової економіки та місце малого бізнесу в ній

Ринкова економіка — це специфічна соціально-економічна система. Вона має свій механізм функціонування, дія якого найбільш повно проявляється на ринку — центральній ланці даної системи.

Розглянемо складові елементи ринкового механізму. До його складу відноситься: попит, пропозиція, ціна й конкуренція.

Попит — це форма вираження потреби. На ринку ми маємо справу не з попитом взагалі, а з попитом платоспроможним, тобто забезпеченим відповідною сумою грошей. Тому попит включає в себе два елементи: а) потреби, тобто бажання придбати той чи інший товар або послугу; б) грошові засоби, які має суспільство для придбання даних товарів або послуг. Попит, як правило, виражається в грошовій формі.

Пропозиція — це сукупність товарів і послуг, які є або в кожний даний момент можуть бути доставлені на ринок. Вона включає в себе два моменти: а) готовність виробників (продавців) до продажу того чи іншого виду товару або послуги; б) умови, на яких виробник (продавець) згідний продати їх. Пропозиція, як правило, має натуральне вираження: штуки, тонни, метри.

Ціна — це, як було з’ясовано раніше, грошовий вираз вартості. На ринку, як правило, розрізняють три види цін: ціну попиту, ціну пропозиції і ціну рівноваги. Ціна попиту — це гранично максимальна ціна, яку покупці ще згідні платити за товар. Ціна пропозиції - це гранично мінімальна ціна, яку продавці ще згідні взяти за свій товар. Ціна рівноваги — це ціна, яка встановлюється при врівноваженості попиту і пропозиції.

Конкуренція — це процес суперництва між суб'єктами ринкових відносин за найвигідніші умови виробництва, реалізації й купівлі товарів та послуг.

Взаємодія названих елементів і являє собою ринковий механізм.

Місце та значення малого бізнесу в національній економіці найкраще виявляються в притаманних йому функціях. До функцій малого підприємництва слід віднести: формування конкурентного середовища; можливість оперативно реагувати на зміни кон’юнктури ринку, що надає ринковій економіці необхідної гнучкості; вирішення проблеми зайнятості.

Крім того, важливою функцією малого підприємництва є пом’якшення соціальної напруги і демократизації ринкових відносин, бо саме воно є фундаментальною основою формування середнього класу, тому виконує функцію послаблення притаманної ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розширення соціальної бази реформ, що здійснюються на даному етапі.

Дрібне підприємництво впливає на структуру ринку і розширення ринкових відносин передусім внаслідок зміни кількості суб'єктів ринку, підвищення кваліфікації і міри участі дедалі ширших верств населення до системи підприємництва і ділового адміністрування. Роль та функції малого бізнесу з погляду загальноекономічних позицій полягають не тільки у тому, що він є одним з найважливіших дійових чинників економічного розвитку суспільства, яке опирається на ринкові методи господарювання. Його важливою функцією є сприяння соціально-політичній стабільності суспільства, тобто він відкриває простір вільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпечення власного добробуту.

За умов дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме суб'єкти малого бізнесу, які не потребують великих стартових інвестицій, мають швидкий обіг ресурсів, спроможні за певної підтримки наи? швидше і економічно доцільно вирішувати проблеми демонополізації, стимулювати розвиток економічної конкуренції.

Таким чином, малий бізнес є ключовою ланкою будь-якої ринкової системи, без якої економіка не зможе не тільки розвиватися, а й існувати. [14]

економіка малий бізнес зарубіжний

1.2 Суть малого бізнесу та його значення для економіки

У різних країнах по різному трактують поняття малого бізнесу. Для деяких країн ключовим критерієм є кількість працівників, для інших — обсяг виробленої продукції.

Відомий в Україні економіст В.Г. Підвисоцький пише, що малий бізнес повинен стати головною опорою для провідних краі?н, виконуючи роль найбільшого роботодавця і ставши принциповим джерелом економічного зростання. Використання переваг підприємств малого бізнесу може дати досить позитивний ефект безпосередньо вже в умовах нинішнього етапу економічної реформи. Ці підприємства гнучкіші, вони швидко реагують на зміни, що відбуваються на ринку. Саме невеликі підприємства виявляються найбільш мобільними до впровадження прогресивних методів господарювання. Вони можуть швидко і без негативних наслідків змінити свої виробничі програми, освоїти виробництво високорентабельних товарів, що користуються попитом, відмовитися від випуску нерентабельної продукції. Значна перевага малих підприємств полягає в тому, що багато хто з них виявилися більш пристосованими, ніж великі компанії, до умов розвитку в кризові періоди для економік країн Заходу. Великі фірми не так відчутно і швидко реагують на будь-які зміни в економіці. Не випадково в політику урядів Німеччини, США і багатьох інших розвитих капіталістичних країн допомога дрібному бізнесу посідає особливе місце. Невеликі підприємства найбільше реагують на зміну в економіці, на спад чи підвищення норми прибутку в галузях економіки. У таких умовах великі компанії експортують капітал. Дрібні ж фірми, зазвичай, не мають такої можливості. Для виживання дрібні фірми змушені переглядати свою виробничу і збутову діяльність. Ті, що зуміли пристосуватися — вижили, інші просто збанкротували. Однак, розвиток малих підприємств під час подолання цієї кризи став важливим засобом для оздоровлення економіки.

Мале підприємництво, на думку Л. Д. Буряка, — це особливий вид виробничо-торговельної діяльності, надання послуг чи посередництво, яке характеризується повною свободою вибору та інноваційним характером здійснення, значною ймовірністю економічного ризику та чіткою орієнтацією на досягнення певного комерційного зиску [5, с. 9].

За словами В. К. Збарського, малий бізнес — це самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців (фізичних осіб), здійснювана на власний ризик з метою отримання прибутку. Практично — це будь-яка діяльність (виробнича, комерційна, фінансова, страхова тощо) зазначених суб'єктів господарювання, спрямована на реалізацію власного економічного інтересу.

У країнах з добре розвиненою економікою, зокрема у США, у дрібному підприємництві зайнято 53% усього населення, в Японіі? — 71,7%, у країнах ЄС, на аналогічних підприємствах трудиться приблизно половина працюючого населення. Тільки ці цифри свідчать про величезну важливість підприємств малого бізнесу для економіки цих країн. Про ефективність цих фірм свідчить той факт, що на 1 дол. США витрат вони впроваджують у 17 разів більше нововведень і розробок, ніж великі підприємства, що дають життя лише 10% нових технологій, інші 90% упроваджують малі підприємства.

В умовах економіки України, що перебуває на початковому етапі розвитку ринкових відносин, саме створення і енергійний розвиток сектора малого підприємництва повинне стати основою соціальної реструктуризації суспільства, що забезпечує підготовку населення і перехід всього господарства країни до ринкової економіки. В умовах системної перебудови національної економіки підприємницький сектор виконує свою провідну роль і виступає гарантом стабільності економіки та підвищення рівня життя і громадян. Реальний стан цього сектора підтверджують статистичні дані та стійка тенденція розвитку. Динаміка загальних темпів приросту суб'єктів підприємництва краіни свідчить про те, що, починаючи з 1991 р., цей сектор економіки кількісно виріс маи? же у 12 разів.

Розглянемо роль малого підприємництва в економіці України. Протягом всієї історії підприємництва, основна доля підприємницької діяльності здійснюється дрібним бізнесом. В таблиці 1.1 показано долю підприємств за видами економічної діяльності в розрізі за їх розмірами.

Таблиця 1.1 Питома вага підприємств за видами економічної діяльності в розрізі за їх розмірами в 2011 році

За даними таблиці 1.1. ми бачимо, що в кожній галузі доля малих підприємств є найбільшою. Малий бізнес охопив всі сфери діяльності. Середніх підприємств найбільше в промисловості, однак їх питома вага становить трошки більше 11% всіх підприємств.

Проведемо аналіз фінансових результатів підприємств малого бізнесу в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Фінансові результати діяльності малих підприємств в 2011 році

В цілому можна сказати, що малі підприємства в цілому працюють із збитками. Для малого підприємництва збитковими є галузі: промисловості, будівництва, ремонту, торгівлі, готельного бізнесу, операції з майном, охорони здоров’я та надання комунальних послуг. Хоча в середньому близько 60% підприємств малого бізнесу є прибутковими, цього недостатньо для розвитку малого бізнесу в Україні.

Малий бізнес має значну роль і в організації зайнятості населення України.

Таблиця 1.3

Рівень зайнятості населення в малому бізнесі в 2011 році [10]

Зазначимо, що в малий бізнес в галузі сільського господарства дає можливість роботи 25,8% всіх зайнятих в сільському господарстві. Найбільше зайнятих малий бізнес забезпечує у будівництві, готельній справі, освітній діяльності та діяльності з нерухомості.

Отже, провівши дослідження, ми зрозуміли, що малий бізнес дійсно має велике значення у формуванні ринкової економіки в Україні. До малого бізнесу відносять підприємства з чисельністю до 50 чоловік та оборотами до 10 млн.євро Завдяки малому бізнесу в Україні населення має можливість працювати і заробляти гроші. Малий бізнес в основному є збитковим в нашій країні, однак є галузі, в яких малий бізнес приніс у загальному підсумку за 2011 рік дохід — це сільське господарство та фінансова діяльність.

Розділ 2. Аналіз малого бізнесу в Україні

2.1 Значення діяльності малого підприємства в ринкових умовах на прикладі діючого підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс Консалтінг» створене відповідно до вимог Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року, Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, Закону України «Про господарські товариства» та інших чинних законодавчих актів, які регулюють порядок створення і діяльності підприємств, на підставі протоколу № 1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Консалтінг» від «01» червня 2006р. шляхом об'єднання майнових внесків учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Консалтінг».

Основною метою діяльності Товариства є одержання прибутку.

Предметом діяльності Товариства є:

— діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;

— діяльність у сфері права, в тому числі, але не виключно: консультування та представництво з цивільних, кримінальних та інших справ;

— консультування з питань інформатизації;

— діяльність у сфері розроблення програмного забезпечення;

— консультування з питань комерційної діяльності та управління;

— науково-дослідні роботи, в т. ч. техніко-економічні та соціальні дослідження;

— маркетингові дослідження, консультації з питань комерційної діяльності, фінансів та управління;

— посередницькі послуги у сфері науки;

— оптова та роздрібна торгівля (створення магазинів та виконання різних торгових операцій, в т. ч. в іноземній валюті);

— орендні операції як з власним майном так і майном третіх осіб, в тому числі, але не виключно з нерухомим майном: будівлями, спорудами, землею та земельними ділянками, іншим нерухомим майном;

— посередницька діяльність, у т.ч. брокерські послуги на товарних біржах у сфері оптової торгівлі та постачання;

— консигнаційна діяльність;

— здійснення різних видів лізингових операцій;

— організація та ведення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до предмету діяльності Товариства;

— виконання робіт з експертної оцінки майна, майнових та немайнових прав і бізнесу на території України;

— розрахунок та аналіз кошторисної вартості та формування договірних цін;

— підбір та забезпечення персоналом;

— надання посередницьких послуг в галузі освіти;

— торгівля друкованою продукцією;

— тиражування програмного забезпечення;

— створення науково-технічної продукції, в т. ч. розробка комплексних програм по проведенню економічної політики.

Структура управління на підприємстві лінійна. Розглянемо її.

Рис. 2.1 Структура управління ТОВ «Лекс-Консалтінг»

З метою визначення економічного стану, проведемо дослідження техніко-економічних показників ТОВ «Лекс-Консалтінг» за період з 2009 по 2011 роки. Аналіз проводимо на основі бухгалтерської звітності: балансу та звіту про фінансові результати за 2009;2011 роки, які наведено в додатках.

Таблиця 2.1 Техніко-економічні показники ТОВ «Лекс-Консалтінг» за 2009 — 2011 роки.

Проведемо дослідження капіталу ТОВ «Лекс Консалтінг». Для цього порівняємо темпи приросту активів, основних засобів, власного капіталу та виручки від реалізації.

За останній рік темп приросту активів склав -4%, порівнюючи його із темпом приросту виручки від реалізації, ми бачимо, що даний показник менший темпу приросту виручки. Це означає, що підприємство не нарощує капітал паралельно збільшенню обсягів реалізації, що через деякий час може негативно вплинути на діяльність підприємства.

Аналізуючи темп приросту основних засобів, ми бачимо, що даний показник є меншим темпу приросту виручки. Однозначно не можна сказати чи є це позитивним чи негативним фактором, оскільки з таблиці не відомо чи потрібно вкладати кошти в основні засоби.

Те, що темп приросту власного капіталу є меншим ніж темп приросту активів є негативним фактором, що свідчить про зменшення фінансової стійкості підприємства. На рисунку 2.1 показано порівняння темпів приросту активів, основних засобів, власного капіталу та виручки від реалізації.

Рис. 2.2 Порівняння темпів приросту основних засобів, активів, власного капіталу та виручки від реалізації ТОВ «Лекс Консалтінг» за 2009 — 2011 рр.

Основними показниками, що характеризують ефективність використання основних засобів та забезпечення ними є фондовіддача, фондомісткість та фондоозброєність. Проаналізуємо їх.

Показник фондовіддачі склав в 2011 році 17. Темп приросту за останній рік становить 73%, що є позитивним фактором для підприємства. Динаміка фондовіддачі наведена в рисунку 2.3

Рис. 2.3. Динаміка зміни показника фондовіддачі ТОВ «Лекс Консалтінг» за 2009 — 2011 роки Фондомісткість — показник, що є оберненим до фондовіддачі. В 2011 році він склав 0,1. Темп приросту показника -42,1.

Фондоозброєність становить в 2011 році 3 тис.грн. основних засобів на 1 чол. Даний показник в порівнянні із 2010 роком зменшився на 11 тис.грн., а в порівнянні із 2009 роком — зменшився на 4 тис.грн.

Проведемо аналіз персоналу та ефективності його роботи.

Чисельність працюючих на ТОВ «Лекс Консалтінг» становить в 2011 році 8 чол., з них промислово-виробничого персоналу — 6 чол. (75%).

За останній рік чисельність працюючих зросла на 5, чисельність промислово-виробничого персоналу зросла на 5 чол. Підприємство збільшилося число працюючих через збільшення обсягів діяльності.

Негативним фактором є зменшення продуктивності праці персоналу. Продуктивніть обслуговуючого персоналу впала на 9 тис.грн. Зазначимо, що фонд оплати праці за останній рік збільшився, що є позитивним фактором.

Зазначимо, що за період з 2010 по 2011 роки темп приросту фонду оплати праці склав 220%, середньої заробітної плати — 20%.

Порівняння зміни фонду оплати праці та продуктивності праці наведено в рисунку 2.4.

Рис. 2.4. Динаміка зміни фонду оплати праці та продуктивності ТОВ «Лекс Консалтінг» за 2009 — 2011 роки.

Аналіз ефективності діяльності підприємства показав, що підприємство є збитковим, збиток в 2011 році склав 53 тис.грн., що на 59 тис.грн. менше минулорічного показника, що безумовно є негативним фактором. Динаміка прибутку наведена в рис. 2.5.

Показники рентабельності за останній рік погіршилися. В 2011 році підприємство було нерентабельним. Так рентабельність продукції зменшилася на 20,9% і склала в 2011 році -15,6%. Рентабельність активів склала в 2011 році -12,8%, що на 14,31 менше минулорічного показника.

Рентабельність власного капіталу склала в 2011 році -13,1%, що на 15% менше минулорічного показника.

Рис. 2.5 Динаміка прибутку та рентабельності ТОВ «Лекс Консалтінг» за 2009 — 2011 роки Аналіз показників показав, що підприємство протягом 2009;2010 року працювало ефективно, однак останній рік діяльність була збитковою. Негативним фактором є і зменшення активів підприємства.

2.2 Проблеми діяльності малого підприємства

Не дивлячись на зростання обсягу діяльності підприємства, його ефективність погіршилась. Основною проблемою підприємства є зростання витрат в 2011 році. Слід відзначити, що підприємство збільшило кількість працівників та збільшило фонд оплати праці. Це і зробила діяльність підприємства збитковим. Взагалі працевлаштування на малому підприємстві є серйозною проблемою.

Підприємство би і хотіло розширити обсяги діяльності, та оподаткування фонду оплати праці є досить великим. Єдиний податок на заробітну плату становить близько 36%. Маючи фонд оплати праці тільки в 175 тис. грн, підприємство мусить близько 60 тисяч гривень сплатити до Пенсійного фонду, не дивлячись на результати його діяльності. На думку керівництва ТОВ несправедливо забезпечувати пенсію на наступні роки за свій рахунок, працюючи самому на межі беззбитковості. За часів СРСР Пенсійні внески складали 10% на фонд оплати праці, і це давало змогу забезпечувати офіційне працевлаштування всьому населенню країни, а витрати, пов’язані із цим не були накладними.

Іншою проблемою діяльності малого підприємства — є відсутність можливості взяти кредит на розвиток. Більшість кредитних програм, які пропонують банки України, є невигідними. Вони не дають змогу зробити інвестиційну програму на підприємстві.

Ще однією проблемою діяльності підприємства — є організація облікового процесу. Будучи на загальній системі оподаткування, підприємство веде складний облік. За недостовірність обліку чи несвоєчасну подачу звітності 1 раз на 3 роки підприємство сплачує штрафні санкції. Не маючи можливість наймання аудиторської перевірки для перевірки правильності обліку, і відсутнє доступне нормативно-правове регулювання всіх аспектів обліку не дозволяють підприємству не робити помилок в обліковій документації.

Розділ 3. Проблеми малого бізнесу та напрямки їх вирішення

3.1 Проблемні питання розвитку малого бізнесу в ринкових умовах

У економічній літературі проблемам малого бізнесу приділяється постійна увага. Зокрема, Дрига С. Г., кандидат економічних наук, генеральний директор Українського фонду підтримки підприємництва, визначаючи негативні тенденції розвитку малого бізнесу вважає, що в Україні сьогодні склався стійкий курс, який негативно впливає на будь-які спроби зрушити з місця сьогоднішній стан малого бізнесу. Основною проблемою Дрига С. Г. вважає недосконалість законодавчої бази.

Тому проблема якості державних програм економічного розвитку країни у будь-яких її ринкових сегментах пов’язана з недосконалістю сучасної політико-економічної науки у вирішенні питань сучасних економічних протиріч.

Проблема також і в тому, що відносно малого бізнесу намагаються застосувати увесь набір заходів державної підтримки, узятий з розвинених країн, при цьому не розрізняючи спрямованості різних моділей на стимулювання, в одному випадку — економічного зростання, в іншому — зайнятості і більше рівномірного розподілу доходів.

Тільки перерахування проблем, з якими стикаються підприємці, свідчить, що досі не сформовані умови, необхідні для розвитку малого бізнесу.

Науковими діячами України пропонуються різні шляхи рішення проблем малого бізнесу. Так, кандидат юридичних наук Хандурин Н. вважає, що для становлення і розвитку малого бізнесу в Україні необхідно створити Адміністрацію малого бізнесу України (АМБУ), яка предметно і постійно займалася б рішенням насущних проблем підприємництва. З цією думкою можна посперечатися, оскільки вже є громадські організації, такі як Союз малих підприємств України, Український фонд підтримки підприємництва та ін. які цілком можуть виконувати функції «арбітра» між державою і підприємцями, а створення нового державного органу ляже додатковим «тягарем» на плечі платників податків.

Формування ринкових стосунків має на увазі створення і розвиток системи малого підприємництва. Малі підприємства — двигуни інноваційних процесів, а значить розвитку економіки в цілому. Реальним методом стимулювання буде, розширення державної політики, вивчення досвіду Заходу і впровадження заходів відповідних до наших умов розвитку, створення прийнятних умов для діяльності малого бізнесу в галузевій промисловості, сфері побутового обслуговування і комунальному господарстві.

Тільки ефективні економічні реформи допоможуть малому бізнесу, що і приведе до розвитку ринкової економіки в цілому.

Проведений аналіз умов розвитку малого бізнесу в Україні і низці інших країн, дозволяє зробити наступні висновки: будь-яка правова держава має усі можливості для забезпечення розвитку малого бізнесу;

державна підтримка малого бізнесу в Україні не досягає поставлених завдань, у зв’язку з рядом проблем; для забезпечення економічного розвитку України підтримка малого бізнесу має бути не декларативною, а реальною; необхідно створити сприятливі і рівні умови для усіх суб'єктів малого підприємництва, тільки тоді малий бізнес зможе зайняти гідне місце в розвитку економіки держави.

3.2 Зарубіжний досвід підтримки малого бізнесу

Сучасний досвід показує, що існує багато країн, які завдяки правильній політиці щодо діяльності малих підприємств зуміли розвинути економіку до такого рівня, що населення країни є повністю соціально забезпеченим. Для цього створюються спеціальні органи, які працюють в пошуках напрямків покращення умов розвитку підприємництва. Так американська адміністрація малого бізнесу, метою якої є всебічна допомога та захист підприємництва, почала займатись конкретною роботою, а саме — термінове обслуговування клієнтів як по телефону, поштою, так і особисто. Протягом декількох років SВА проводила декілька програм, які об'єднувалися в блоки (їх приблизно 50). Серед них варто звернути увагу на такий напрям підтримки, як надання допомоги діловим жінкам, допомога в науково-дослідній роботі, юридичні послуги тощо.

Однією з програм передбачалося надання фінансової гарантії підприємцям, які з якихось причин не могли отримати і?і? в банках. Тому, залежно від мети, терміну та суми гарантію надавали на 75% позики для суми, яка не перевищувала 750 тис дол., на 80% - для суми не більше ніж 100 тис дол. на термін до 10 років для поповнення обігового капіталу і до 25 років — для основного капіталу.

Метою іншої програми була допомога в розвитку і модернізації діючих підприємств. Ця програма передбачала надання довготермінових кредитів з фіксованою ставкою для того, щоб придбати нерухомість, обладнання, технології. SВА давала гарантію на 40% позики, при цьому сума гарантіі не повинна була перевищувати 1 млн. дол. Крім цього, SВА укладала угоди про співробітництво з багатьма самостійними комерційними і некомерційними структурами.

Фінансується SВА з федерального бюджету: 72% засобів спрямовують на кредитування традиційних програм розвитку малого бізнесу; на подальший розвиток та модернізацію; на фінансування підприємств, які організовують кілька компаній; 0,5% припадає на мікрокредити, яких, в переважній більшості, не повертають. Статистика свідчить, що із загальної кількості клієнтів, які обслуговує Адміністрація, 85% банкрутують вже через рік. Проте, вважають, що діяльність тих, хто залишився на ринку у стократ компенсує ці затрати.

Вагому роль у розвитку малого бізнесу США посідають муніципальні структури. До прикладу, муніципалітет Сіетла завдяки виваженій політиці стосовно МБ перетворив невеличке містечко в один з розвинених центрів. Так, за останні роки в місті зросли ціни на нерухомість в 1,5−2 рази. Бажання проживати і працювати в Сіетлі зумовлене насамперед тим, що рейтинг міста підняла найбільша у світі компанія з виробництва комп’ютерних програм «Майкрософт», яка починала свою діяльність як сімейне господарство з трьома робітниками. На сьогодні не тільки місто, але й штат переживають економічне піднесення.

Під егідою муніципалітету Сіетла було зреалізовано кілька проектів, найбільш перспективний з яких отримав назву: «Сильне рішення на порозі нового віку». Ініціаторами цього проекту виступали бізнесмени та суспільні організації міста з метою підтримки людей, які бажали працювати і заробляти. У межах проекту міська влада здійснила три основні програми:

1. Міська програма «Готовий заробити», розрахована для компаній з низьким рівнем доходу, працівники яких практично були потенційними безробітними або потребували перекваліфікаціі?. Щоб реалізувати її, використовували кошти міської казни, добровільні внески таких великих компаній як «Майкрософт», «Боїнг» та ін.;

2. Центри підтримки бізнесу і кредитування компаній. Об'єктом підтримки стало працездатне населення, яке не мало достатнього досвіду роботи, незадоволене своі?м станом (рівнем доходу, характером роботи тощо), проте в нього було бажання покращити його. Метою програми було об'єднання, координація зусиль суспільних і приватних організацій, які спрямовані на підтримку розвитку МБ переважно в бідних та мало розвинених районах міста шляхом кредитного обслуговування малих підприємств. Переважно це було професійне навчання, технічна та інша допомога на кредитній основі. Центр підтримки допомагав у пошуку необхідного обладнання, технологій, партнерів тощо, а Центр кредитування знаходив джерела короткотермінових мікрокредитів і гарантій.

Отже, допомога, яку отримали підприємці цих двох програм, мала здебільшого характер консультаціи?, які стосувалися організації власної справи, планування, управління, розвитку підприємства.

Третя програма — «Співдружність комунального розвитку» Сіетла. Вона передбачала допомогу тим, хто бажав побудувати власний будинок, але не мав для цього необхідних коштів, проте потребував належних консультацій та рекомендацій. Досвід показав, що це найкращий шлях для створення нових робочих місць і нових видів послуг, розширення податкової бази і отримання засобів для інвестицій. Як бачимо, головною метою цих програм було навчання людей заробляти та розумно витрачати зароблені гроші. З цього приводу є дуже вдале прислів'я: «Якщо хочеш нагодувати людину, не давай і рибу, а навчи і ловити»

В Італії також діє державна підтримка малого бізнесу. Зокрема, для фінансування малих підприємств, їх технічної модернізації, підготовки кадрів, впровадження системи контролю за якістю виготовлюваної продукції, дієвої підтримки на зовнішніх ринках та інших напрямів стимулювання розвитку малого бізнесу щорічно виділяють 1570 млрд. лір. При цьому особливу увагу приділяють депресивним південним районам. Саме сюди надходить 2/5 зазначених асигнувань, а всього малий бізнес одержує близько 1000 млрд. лір за рахунок звільнення підприємств від сплати податків. Таким чином, новостворені малі промислові підприємства південних районів Італії протягом 10 років взагалі не платять податок на прибуток і місцеві податки.

Однією з найпоширеніших форм стимулювання розвитку сектора малого підприємництва в розвинених країнах є створення для них преференцій в оподаткуванні шляхом введення спеціальних податкових правил (Франція) або застосування загальних правил з окремими пільгами для малих підприємств (США, Великобританія).

У Франції застосовують спеціальні (спрощені) податкові режими для малих та середніх підприємств залежно від величини їхнього обігу. Такі підприємства не подають декларації про податок на додану вартість, проте виплачують прибуткові податки, рівень яких залежить від сфери діяльності (торговельні операції, послуги тощо). У Великобританії малі та середні підприємства розраховують і декларують доходи на загальних підставах, хоча з певними винятками. Підприємства, річний дохід яких менший ніж 15 тис. фунтів стерлінгів, заповнюють просту податкову декларацію без докладних даних про свою діяльність, активи чи зобов’язання. В Швеції відсутні які-небудь спеціальні податкові режими для малих та середніх підприємств. Основний принцип податкового регулювання у Швеції - це принцип «нейтральності», відповідно до якого до усіх підприємств незалежно від їх юридичної форми, типу господарської діяльності, величини, місцезнаходження, застосовують одну і та ж податкову базу, ті ж самі ставки оподаткування і обов’язки з реєстрації, подання документів, звітності, платежів. Одне слово, податковий тягар буде однаковим і для само зайнятого підприємця, і для корпорації, якщо вони займаються однаковим бізнесом.

Проте, у принципі «нейтральності» передбачено винятки у вигляді податкових пільг, що спеціально застосовують до малих підприємств. Само заняття, дрібні торговці та більшість підприємств з обігом менше ніж 720 тисяч крон, мають право використовувати касовий метод обліку. Само зайняті, дрібні торговці з будь-яким обігом не зобов’язані реєструвати свій бізнес в державних органах. Достатньо лише зареєструватися в податковій інспекції.

Для економіки на сучасному етапі малий бізнес став тією сферою трудової діяльності, яка поглинає індивідуальну працю і водночас є антиподом стандартизованого великого виробництва. Проте, не у кожній країні індустріальний розвиток є великомасштабним і реалізується за зразком західного типу. Так, Індія проводила і досі проводить політику захисту національного дрібного виробництва та кустарної промисловості. В Африці і Латинській Америці великомасштабна індустріалізація також не здійснена повною мірою. У багатьох країнах, що розвиваються, цей бізнес обмежується предметами першої необхідності і насамперед орієнтується на попит бідних верств населення. Безумовно, орієнтація на бідних людей перетворює дрібний бізнес у консервативний елемент економіки. Але оскільки бідність та безробіття існують і, мабуть, будуть існувати у світі ще довго, то попит на продукцію, яку виробляє дрібний бізнес, збережеться ще надовго.

Отже, підсумовуючи сказане, зазначимо, що державні структури України повинні на сучасному етапі формувати такі політико-правові та інституціональні умови, які б забезпечили цивілізований розвиток підприємництва, можливості підприємцям у межах, визначених законом, здійснювати діяльність, що є корисною як для окремої людини, так і для суспільства загалом.

Висновок

Ринкова економіка — це така соціально-економічна система, яка діє на основі здорової конкуренції, формуванні пропозиції на основі попиту. В такому кругообороті мале підприємство найкраще відчуває попит і може забезпечити виробництво саме тої продукції, яка потрібна населенню.

Існує чимало визначень малого бізнесу. В законодавчій базі встановлено, що малим в Україні є бізнес із числом працівників до 50 та оборотом до 10 млн. євро. Малі підприємства складають більше 90% всіх підприємств України. Завдяки малому бізнесу забезпечується зайнятість деяких галузей, більше ніж на 50%.

Ми дослідили проблеми малого бізнесу на прикладі діяльності ТОВ «Лекс Консалтінг». Не дивлячись на зростання обсягу діяльності підприємства, його ефективність погіршилась. Основними проблемами цього підприємства, та інших підприємств, що працюють в Україні є:

1. велике оподаткування фонду оплати праці;

2. відсутність можливості доступного кредитування для розвитку;

3. складний обліковий процес.

Ці ж основні проблеми є в кожному малому підприємстві України. В курсовій роботи ми розглянули напрямки підтримки малого бізнесу в іноземних країнах.

Однією з найпоширеніших форм стимулювання розвитку сектора малого підприємництва в розвинених країнах є створення для них преференцій в оподаткуванні шляхом введення спеціальних податкових правил (Франція) або застосування загальних правил з окремими пільгами для малих підприємств (США, Великобританія).

Для економіки на сучасному етапі малий бізнес став тією сферою трудової діяльності, яка поглинає індивідуальну працю і водночас є антиподом стандартизованого великого виробництва. Однак далеко не в кожній країні індустріальний розвиток є таким масштабним. Так, Індія проводила і досі проводить політику захисту національного малого виробника. В Африці і Латинській Америці великомасштабна індустріалізація також не здійснена повною мірою. У багатьох країнах, що розвиваються, цей бізнес обмежується предметами першої необхідності і насамперед орієнтується на попит бідних верств населення. Державні структури України повинні на сучасному етапі формувати такі умови, які б забезпечили постійний розвиток підприємництва. Необхідно надати такі можливості підприємцям у межах, визначених законом, щоб діяльність була доступною для людини, і вона могла б забезпечити роботою і себе, і інших людей.

Список використаної літератури

1. Податковий кодекс України. Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI

2. Господарський кодекс України. Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV

3. Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в УкраїніВерховна Рада України; Закон, Програма, Заходи від 21.12.2000 № 2157-III

4. Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні. Верховна Рада України; Закон від 22.03.2012 № 4618-VI

5. http://www.sba.gov/businessop/standards/smallbus.html.

6. Світовий досвід розвитку підприємств малого бізнесу//Г.А.Лех. «Збірник науково-технічних праць» — Науковий вісник НЛТУ України, 2011., с.224−227

7. Іванілов О.С. Економіка підприємства: підручник / О.С. Іванілов. — К.: Центр навч. літ-ри, 2009. — 728 с.

8. Рибчак В.І. Світовий досвід державного регулювання підприємств малого бізнесу / В.І. Рибчак // Науковий вісник НЛТУ Украі?ни: зб. наук.-техн. праць. — Львів: РВВ НЛТУ Украі?ни. — 2006. — Вип. 16.1. — С. 235−238.

9. Чубарєва Л.І. Малий бізнес: теорія, механізми підтримки становлення та розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. — Донецьк. — 2008. — 20 с.

Додатки

10. ukrstat.gov.ua

11. Стан і перспективи деревообробної галузі // Деревообробник. — 05.08.2010. — С. 2.

12. Мочерний С. В. Основи економічної теорії. — Київ: «Академія», 2003. — 430 с.

13. Доронина М., Фатима Аит Яссин. Предпринимательство: новые аспекты исследования // Бизнес-информ.- 1997. № 21. С.47−49.

14. Місце та значення малого бізнесу в розвитку національної економіки. Т. В. Черничко // Науковий вісник НЛТУ України -2010р., с.155

15. Негативные тенденции развития малого предпринимательства в Украине Дрига С. Г., кандидат экономических наук, генеральныи? директор УФПП. Официальный сайт УФПП. 06 февраля 2008. http: //ufpp.kiev.ua

16.Малое предпринимательство — мостик к гражданскому обществу, автор: Николай ХАНДУРИН (кандидат юридических наук) Зеркало недели. No 12 (487) 27 марта — 2 апреля 2004.

17. Юсупова Н. Поддержка малого предпринимательства в США Н. Юсупова Мировая экономика и международные отношения: научн. журнал. — 2001. — No 5. — С. 87−89.

18. Рибчак В.І. Світовий досвід державного регулювання підприємств малого бізнесу / В.І. Рибчак // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. праць. — Львів: РВВ НЛТУ України. — 2006. — Вип. 16.1. — С. 235−238.

19. Основні положення законодавства Європейського Союзу щодо визначення та оподаткування малих та середніх підприємств. [Електронний ресурс]. — Доступний з http://www. tax.vsem.com.ua/embed/opodatkyvanna.doc.

20. Брагина Е. Индия: государственная поддержка мелкой промышленности / Е. Брагина Мировая экономика и международные отношения: научн. журнал. — 2000. — No 2. — С. 97−103.

Додаток