Поліграфія

смотреть на реферати схожі на «Поліграфія «.

Міністерство освіти України.

Національний технічний університет України.

«КПІ».

Видавничо — поліграфічний факультет.

КУРСОВА РОБОТА на тему:

«Аналіз господарської діяльності підрозділу.

ВАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря».

Виконавець: ст. грн. зе — 3.

Ревук М.М.

Викладач: Кваско А. В.

КИЇВ — 1999.

ЗМІСТ.

Вступ … … 2стр.

Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників. … 4 стр.

Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників. … 12 стр.

Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати … .14 стр.

Аналіз організаційно — технічного рівня виробництва та використання основних фондів … 21 стр.

Аналіз випуску продукції … 29 стр.

Аналіз витрат на виробництво й реалізацію продукції … … 32 стр.

Аналіз прибутку та рентабельності … 35 стр.

Висновки … 37 стр.

Додатки … 41 стр.

ВСТУП.

Для написання курсової роботи на задану тему «Аналіз господарської діяльності підрозділу поліграфічного підприємства» за базу для досліджень мною було б обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства «Зоря».

Дана тема є дуже актуальною, насамперед, коли економіка України знаходиться в стані переходу до ринку. Економічний аналіз дозволяє об'єктивно оцінити хід господарювання, визначити розміри та заподій відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів, виявити резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходь щодо їхні мобілізацїї .

Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне дослідження економічних явищ та процесів, факторів та причин що їхні обумовлюють, об'єктивну оцінку ефективності виробничо — фінансової діяльності та стабільності ринкового стану, діагностику, пошук резервів та можливостей їхні мобілізації у поточному та перспективних періодах .

Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на рівні окремих підприємств та їхнього внутрішніх структурних підрозділів. Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві означати забезпечити синтез аналітичної інформації, як окремих функціональних служб, то й служб менеджменту .

Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників.

Поліграфічне підприємство «Зоря» є одним із ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції. ВАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря «розташована у місті Києві по вулиці Лугова, 1. Ще декілька років тому ВАТ «Зоря» належало до державних підприємств, а тепер, в період переходу економіки України до ринку, воно та змінилося форму власності, щоб не збанкрутіти .

Підприємство не є збитковим, як деякі інші поліграфічні підприємства, але й і не дає таких прибутків, як раніше, коли воно та було б єдиним за своєю спеціалізацією в м. Києві. Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом, яку являється юридичною особою й здійснює виробничу та комерційну діяльність із метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію .

Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та пакувальної продукції. А саме: етикетки віддруковані офсетним способом прямокутні, із фігурною висічкою, ламіновані, із металізованого паперу, із (конгревним тисненням), пачки-висічки, коробки та пакунки із картону чи комбінованих матеріалів, парафіновані етикетки, видрукувані в 1−6 фарб способами флексографічного та глибокого друку, непарафіновані етикетки, із паперу, поліетилену, ламінованого паперу. Також підприємство виготовляє товари ширвжитку: набори кольрового паперу, дитячі іграшки, бланочну продукцію, візитки, картонні папки для офісу, як для власного споживання, то й на замовлення. Послугами ВАТ «Зоря» користуються багато підприємств різних галузей, серед які підприємства фармацевтичної, харчової промисловості та інші. Зараз кількість замовників дещо зменшилась, як й більшість підприємств, «Зоря» страждає від неповної завантаженості своїх цехів, що зле відбивається на економічних показниках діяльності підприємства .

Структура підприємства — цехова. «Зоря» складається із окремих цехів котрі, на свій чергу, поділяються на дільниці. До складу підприємства входять: цехи офсетного, глибокого та флексографського друку, цех ширвжитку й ремонтно — механічний цех .

Одним із найбільших цехів підприємства є офсетний цех. У ньому виготовляються фотоформи, машинні форми, виконується друк й обробка віддрукованого замовлення, куди входити висічка, склейка, лакування, при потребі, порізка, конгревне тиснення чи тиснення позолотою, а також упаковка готової продукції. Тобто, в офсетному цеху замовлення проходити весь технологічний процес від початку і до кінця. У цеху застосовуються дещо застарілі технології. Виконання замовлення починається із виготовлення первинної фотоформи, тобто фотографування оригіналу. Далі фотоформи ретушують, на контактно — копіювальному верстата створюють із них текстові діапозитиви й монтажують. З монтажів виготовляють фотоформи, на прободрукарському верстата роблять пробні відбитки, котрі підписує замовник, у разі згоди, та начальник цеху. З цих фотоформ виготовляють машинні форми для кожної фарби для тиражу замовлення. Форми встановлюють на друкарській машині й починається друк тиражу. Далі віддрукований тираж проходити певну обробку (лакування, склейку, висічку, порізку й інші) в залежності від виду продукції. Після цого готову продукцію сортують, рахують, запаковують й відправляють складу .У флексографському цеху, окрім друкування замовлення флексографським способом друку, виконується ще і парафінування й пластифікація віддрукованої продукції. Для виготовлення друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини «Cyral «фірми «Du Pont «. Встановлено машину «Babiflex «для виготовлення фотополімерних форм .

У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку. Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху із готових фотоформ, котрі виготовляються в офсетному цеху. Саме там замовлення друкується й відправляється на подальшу обробку. Окрім дільниці виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення флексографських кліше. Раніше використовувався негативний монтаж, тепер підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари. Матеріали, котрі застосовуються (поліфан, хайкор, каурекс) дозволяють отримати продукцію найвищого гатунку .

Всі відходи поступають до цеху ширвжитку. Там смердоті сортуються, перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури .

Ремонтно — механічний цех забезпечує безперебійну роботу устаткування. Він проводити оперативний ремонт й наладку встановленного устаткування та приладів, виготовляє просте устаткування для цехів (різні ванни, цинкорубильний верстат та інш.) .

Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим й, працюючи на ньому, мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити завантаженість виробництва й покращити економічні показники. Основному устаткуванню уже близько двадцяти років але й є й новітнє устаткування, придбане та встановлене в останні роки.

Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані планового відділення, бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні рокта. Одним із основних документів, який показує результати діяльності підприємства є баланс. Бухгалтерський баланс являє собою систему згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства й джерел, що одержують в процесі виробничогосподарської діяльності підприємства .

Маючи дані балансу, який наведень у додатках, ми можемо розрахувати показники котрі характеризують фінансову стійкість підприємства. Фінансова стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та залежності від запозиченого капіталу. У якості оцінювальних коефіцієнтів використовуються :

1). Коефіцієнт автономії - показує, котра питома ваги власних коштів в загальній сумі грошей, котрі є на підприємстві. Дорівнює відношенню першої групи пасиву до балансу :

КАВ ('97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91.

КАВ ('98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86.

Даний показник винен дорівнювати 0,5, чи бути більшим. Розраховані дані відповідають цим вимогам й є позитивними .

2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів. Він дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп пасиву балансу. Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення фінансової стійкості :

КД, З ('97)= 0.

КД, З ('98)= 0.

У нашому випадку даний коефіцієнт якщо дорівнювати нулю, бо згідно балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю .

3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних коштів. Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до першої групи пасиву :

КМ (‘97)= (1417,3 + 1810,2 — 913,9) / 8941,7 = 0,26.

КМ (‘98)= (1115,1 + 2282,9 — 1299,6) / 8172,2 = 0,26.

Оптимальний варіант, коли даний коефіцієнт коливається в межах від 0,4 до 0,6. У нашому випадку він є меншим, що свідчить про низький рівень мобільності власних коштів .

4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних коштів суб'єкту господарювання в покритті позаобігових активів. Дорівнює відношенню першої групи пасиву до першої групи активу :

КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35.

КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35.

Вважається, що даний коефіцієнт винен дорівнювати 1 чи понад .

5). Коефіцієнт покриття засобів й витрат. Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої групи активу:

КП (‘97)= (1417,3 + 1810,2 — 913,9) / 1417,3 = 1,6.

КП (‘98)= (1115,1 + 2282,9 — 1299,6) / 1115,1 = 1,9.

Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 .

Ліквідність балансу показує, в якій степені підприємство здатне розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед коефіцієнтів, що аналізують платоспроможність підприємства такі :

1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує платіжоспроможність підприємства. Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу до третьої групи пасиву :

КЗАГ. Л.('97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5.

КЗАГ. Л.('98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5.

Даний показник винен бути не менше 1 й коливатись від 2 до 2,5 але й не менше одиниці. З розрахунків видно, що підприємство є платіжоспроможнім, але й показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .

2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :

КАБС. Л.('97)= 59 / 913,9 = 0,065.

КАБС. Л.('98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055.

Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .

3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на вухо та на кінець року показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення короткострокових зобов’язань за платежами. Дорівнює відношенню третьої групи активу до третьої групи пасиву .

КП. Л (‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73.

КП. Л (‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98.

КП. Л (‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98.

КП. Л (‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75.

Даний коефіцієнт винен коливатися в межах від 0,7 до 0,8. З розрахунків видно, що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим значенням .

За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності. Зниження значення ліквідності частіше на говорити про загальне погіршення ситуації із забезпеченістю оборотними засобами й про необхідність дійових заходів по управлінню ними .

Динаміка показників ліквідності говорити про зниження загальної ліквідності, що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів .

Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства. До коефіцієнтів, що її характеризують, відносяться такі :

1). Показник оборотності коштів в розрахунках. Дорівнює вадношенню виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .

ПОБ ('97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84.

ПОБ ('98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37.

Даний показник обчислений в оборотах. Темп зростання — 57,7%.

2). Показник оборотності виробничих запасів. Розраховується в оборотах й дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до середньовиробничих запасів.

ОВ.З (‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23.

ОВ.З (‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56.

3). Тривалість операційного циклу розраховується :

ТО.Ц (‘97)= (360 / 5,84) + (360 / 7,23) = 111,43.

ТО.Ц (‘98)= (360 / 3,37) + (360 / 8,56) = 148,88.

Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання використання оборотних засобів .

4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.

ОВЛ.К (‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5.

ОВЛ.К (‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6.

5). Показник оборотності основного капіталу — це ставлення виручки від реалізації до підсумку середнього балансу «НЕТТО».

ООСН.К (‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46.

ООСН.К (‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52.

Основні показники виробничо — господарської діяльності підприємства зведені у таблицю. Такі дані дають уявлення про економічний стан підприємства .

Таблиця 1: |ПОКАЗНИКИ |Од. виміру |1999 |2000 |% | |Випуск товарної продукції |тис. грн. |3740,1 |3812,5 |101,935| | | | | |8 | |Собівартість товарної продукції|тис. грн. |5149 |5291,9 |102,775| | | | | |3 | |Сума реалізації |тис. грн. |4516,55 |4895,45 |108,389| | | | | |1 | |Собівартість реалізованої |тис. грн. |4525,1 |5039,84 |111,375| |продукції | | | |2 | |Балансовий прибуток |тис. грн. |129,1 |-166,7 | | |С/річна вартість осн. фондів |тис.грн. |16 560 |16 390 |98,9734| | | | | |3 | |Фонд оплати роботи всього: |тис. грн. |987,87 |739,39 |74,8468| | | | | |9 | |зокрема.: ПВП |тис. грн. |963,46 |720,82 |74.8157| | | | | |7 | |робітники |тис. грн. |663,94 |483,48 |72,8198| | | | | |3 | |С/спискова чисельність: всього:|чол. |364 |329 |90,3846| | | | | |2 | |зокрема.: ПВП |чол. |353 |320 |90,6515| | | | | |6 | |робітники |чол. |268 |239 |89,1791| |непромисловий персонал |чол. |10 |9 |90 | |Загальновиробничі витрати |тис. грн. |306,7 |306,7 |100 | |Загальногосподарські витрати |тис. грн. |672,3 |672,3 |100 | |Всього витрат на вир-во по |тис. грн. |4833,9 |4833,9 |100 | |плану | | | | |.

1999 та 2000 рокта були роками збереження кризових явищ в економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір, картон, фарби та інш.), на енергоресурси, зниження платоспроможності населення та замовників і інш. Усі це вплинуло на економічні показники підприємства .

У 2000 році, порівняно із 1999, підприємство збільшило обсяги випуску товарної продукції на 102% чи на 72,4 тис. грн., зросла і собівартість ТП приблизно на 103%, збільшився і прибуток від реалізації, на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві, зменшився і розмір фонду оплати роботи, що призвело до зменшення середньомісячної заробітної плати.

Негативним є ті, що 1999;го році балансовий прибуток складав 129,1 тис. грн., а 2000 році це уже були збитки котрі дорівнювали 166,7 тис. грн.. Без змін залишилися планові витрати на виробництво .

Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників.

Цех глибокого друку ВАТ «Зоря» має у своєму складі: дільницю виготовлення форм для глибокого друку, друкарську дільницю, де друк відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських кліше для флексографського друку .

Глибокий цех підприємства «Зоря» оснащено двома шести та 4-фарбовими друкарськими машинами «Romantik-Andreotti 700 «, котрі мають продуктивність роботи 100 обертів за хвилину. Крім двох друкарських машин, котрі встановлені на дільниці друку, цех має у своєму розпорядженні: прободрукарський верстат «А-900» із форматом готової продукції 700 та продуктивністю роботи по паспорт 30 відбитків за годину, два полірувальних верстата «Andreotti» для шліфовки та поліровки циліндрів, котрі мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми за годину, декілька ванн для міднення форм «Патер-Ностер» із форматом продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для електролітичного обезжирення, для промивки циліндрів, для нікелювання циліндрів «Патер-Ностер», безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення циліндрів. Більшість із переліченого устаткування застосовується для виготовлення форм для глибокого друку.

Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається із заповнення бланку — замовлення у виробничому відділі підприємства. Потім замовлення надходить на виробничі дільниці й починається виготовлення форм. Спочатку виготовляють первинну фотоформу, тобто фотографують оригінал й ретушують отриманий знімок .

Далі на контактнокопіювальному верстата створюють текстові діапозитиви. Робиться монтаж, за допомогою якого виготовляють фотоформи для окремих фарб. У такому вигляді смердоті надходять на дільницю глибокого друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин. На циліндр наносять роздільчий кулю, потім нарощують шари міді та нікелю, копіюють та протравлюють. Роблять пробні відбитки, котрі підписуються замовником, якщо він із всім згоден, та начальником цеху. Після цого готові форми поступають до друкарських машин, де відбувається друк тиражу. Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки — це парафінування, пластифікація, порізка, упаковка та інші, в залежності від умів, що поставивши замовник. У кінці технологічного процесу готову продукцію сортують, рахують, пакують й відправляють складу. Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно — технологічних картах, куди входять такі розділи як назва операції, назва устаткування, марка устаткування, штат обслуговування та розряди робітників, облікова одиниця продукції, норма години на облікову одиницю, вид матеріалу та марка, одиниця виміру матеріалу, норма витрат матеріалу на облікову одиницю. протравлюють .

Роблять пробні відбитки, котрі підписуються замовником, якщо він із всім згоден, та начальником цеху. Після цого готові форми поступають до друкарських машин, де відбувається друк тиражу. Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки — це парафінування, пластифікація, порізка, упаковка та інші в залежності від умів, що поставивши замовник. У кінці технологічного процесу готову продукцію сортують, рахують, пакують й відправляють складу. Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутнотехнологічних картах, куди входять такі розділи як назва операції, назва устаткування, марка устаткування, штат обслуговування та розряди робітників, облікова одиниця продукції, норма години на облікову одиницю, вид матеріалу та марка, одиниця виміру матеріалу, норма витрат матеріалу на облікову одиницю .

Таблиця 2:

Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999;2000 рокта. |Назва показника |1999 |2000 | | |план|факт|% |план|факт|% | |1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. |1904|709,|37,3|2047|1019|49,8| |грн.) |, 4 |9 | |, 2 |, 1 | | |2. Товарна продукція в діючих цінах (тис. |1562|569,|36,4|2012|1061|52,7| |грн.) |, 4 |3 | |, 4 |, 1 | | |3. Товарна продукція в натуральному виразі |286,|103,|36,2|342 |145 |42,4| |(т.) |8 |8 | | | | | |4. Сума реалізації (тис. грн.) |1437,3 |1260,3 | |5. Собівартість реалізованої продукції |1218,94 |1180,34 | |6. Фонд оплати роботи |35,2 т. грн. |40,5 т. грн. | |7. Середньоспискова чисельність |13чол. |16 ЧОЛ. |.

як для підприємства в цілому, то й за цехом глибокого друку характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5%, в діючих цінах на 186,4%, в натуральному виразі на 139,7%. Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол., а також заговорили українською у «язане із цим зростання фонду оплати роботи на 5,3 т. грн.

Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .

Спочатку проаналізуємо чисельність, структуру та динаміку трудових ресурсів по підприємству в цілому .

Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999;2000 р.) |Категорії працюючих |1999 |2000 |Темп | | | | |зростанню,| | | | |% | |1. Середньоспискова чисельність штатних |364 |329 |90,4 | |працівників спискового складу | | | | |в т. год.: працівники основної діяльності |353 |320 |90,7 | |із них: робітники |268 |239 |89,2 | |2. Непромисловий персонал |10 |9 |90 | |3. Середньоспискова чисельність жінок в |204 |193 |94,6 | |еквіваленті повної зайнчтості | | | | |4. Середньоспискова чисельність штатних |371 |334 |90,1 | |працівників на останній день місяця | | | |.

Протягом років на підприємстві відбулося скорочення штату працівників приблизно на 10%. Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол., із них: робітників — на 29 чол. та непромисловий персонал — на 1 чол.. Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .

Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає непромисловий персонал, а найбільшу питому ваги в чисельності займають робітники. То в 1999 році чисельність робітників складала 268 чол., а 2000 році - 239, що складає приблизно 70−75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу питому ваги займають жінки, приблизно 60% .

У цеху глибокого друку у 1999 році було б зафіксовано чисельність, Яка складала 13 Чоловік, а й у 2000 році - 16 Чоловік. Протягом року чисельність цеху зросла на 3 чоловіки. Розглянемо якісний склад робочої сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній розряд одного робітника, середній вік одного робітника та середній стаж одного працюючого .

Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .

|За кваліфікацією |За рівнем освіти |За віком |За стажем роботи | |№ |Кіл-ть |Освіта |Кіл-ть |Вік, |Кіл-ть |Стаж |Кіл-ть | |розряду |чол. | |чол. |років |чол. |.років |чол. | |без |1 |Середня |3 |25−31 |1 |1−7 |4 | |рОЗр. | | | | | | | | |2 |1 |Спеці |7 |32−38 |3 |8−14 |2 | | | |альн | | | | | | |3 |1 |Вища |4 |39−45 |4 |15−21 |4 | |4 |2 | | |46−52 |4 |22−28 |3 | |5 |4 | | |53−59 |2 |29−35 |1 | |6 |5 | | |60 й |0 |>3б |1 | | | | | |более | | | |.

Середній розряд одного робітника: (2*1+3*1+4*2+5*4+6*5) / 14 = 4,5.

Середній розряд одного робітника є досить високим, але й не завадило б і підвищення рівня кваліфікації робітників. Більшість робітників мають спе-ціальну освіту, четверо здобули вищу освіту й троє мають середню освіту.

Середній вік робітника: (28*1+35*3+43*4+49*4+57*2) / 14 = 44.

Отже, середній вік робітників дорівнює 44 рокта .

Середній стаж роботи одного робітника: (4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1) / 14 = 18,3.

Таблиця 5: Рух робочих кадрів за цехом глибокого друку (1999;2000 р.).

| |1999 |2000 | |1. Прийнято: всього |4 |10 | |на постійну роботу |3 |10 | |на тимчасову роботу |1 |— | |2. Звільнено: всього |1 |7 | |за власним бажанням |1 |6 | |по інвалідності |—- |1 |.

Маючи ці дані (табл. 5) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують рух робочої сили за цехом глибокого друку. До таких коефіцієнтів відносять: коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їхні чисельності, коефіцієнт обороту по звільненню.

дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їхнього чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв «язку із порушеннями дисципліни до середньоспискової їхні чисельності.

Таблиця б: |Назва коефіцієнту |1997 |1998 | |1. Коефіцієнт обороту по прийому |0,31 |0,62 | |2. Коефіцієнт обороту по звільненню |0,08 |0,44 | |3. Загальний коефіцієнт обороту |0,39 |1,06 | |4. Коефіцієнт плинності робочої сили|0,08 |0,38 |.

З таблиці б видно, що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню. Можна зробити висновок, що у 2000 році, порівняно із 1999 фатальністю, плинність кадрів підвищилася .

Таблиця 7: Аналіз використання робочого годині на цеху (1999;2000 рр.). |Назва показника |1999 |2000 |Відхилення | |1. Чисельність працівників |13 |16 |+3 | |2. Загальна кількість люд.-днів |1690 |2400 |+710 | |відпрацьованих персоналом | | | | |3. Загальна кількість люд.-годин |13 520 |19 200 |+5680 | |відпрацьованих персоналом | | | | |4. Середня кількість відпрацьованих |130 |150 |+20 | |днів одним працюючим (п.2: п.1) | | | | |5. Середня кількість відпрацьованих |1040 |1200 |+160 | |люд.-год. одним працюючим (п.3: п.1)| | | | |6. Тривалість робочого дня (п.5: |8 |8 | | |п.4) | | | |.

На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було б розраховано середню кількість днів та часів відпрацьованих одним робітником. Дані розрахунків показують, що у 2000;му році було б более ефективно використано робочий годину. Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин, а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та часів одним працівником .

На основі даних про випуск продукції, кількість відпрацьованих людиноднів та людино-годин, чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці.

Таблиця 8: Показники продуктивності роботи за цехом за 1999;2000 рокта .

|Показник |1999 |2000 |% | |1. Середньорічна продуктивність роботи одного|36,5 |55,26 |151,4 | |працюючого (тис. грн.) | | | | |2. Середньорічна продуктивність роботи одного|6,65 |7,55 |113,53 | |працюючого (тонн.) | | | | |3. Середньоденна продуктивність роботи, грн. |280,71 |368,42 |131,25 | |4. Середньогодинна продуктивність роботи, |35,09 |46,05 |131,24 | |грн. | | | |.

Дані розрахунки показують, що у 2000 році продуктивність роботи, порівняно із 1999 фатальністю, підвищилася. Так було в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність роботи працюючого обчислена в тис. грн., чи на 18,76 тис. грн.. На 13% зросла середньорічна продуктивність роботи обчислена в натуральному виразі, чи на 0,9 тонн. Тієї факт, що продуктивність роботи в грошовому виразі зросла більше, ніж продуктивність роботи в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.

Середньорічну продуктивність роботи одного працюючого можна Представити у вигляды формули: Впрац= Троб. буд. * Троб. періоду * Вгодинна.

Таблиця 9: |Рік |Тривалість |Тривалість |Середньогодинна|Середньорічна | | |робочого |вобочого | |продуктивність | | |ДНЯ, РІК. |пеоіоду |продуктивність | | |1997 |8 |130 днів |0,0351 т. грн. |36,5 т. грн | |1998 |8 |150 днів |0,0460 т. грн |55,2 т. грн. |.

Маючи ці дані, можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну продуктивність роботи одного працюючого .

1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.

2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.

3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

Тепер можна зробити висновок, що середньорічна продуктивність роботи одного працюючого збільшилась под впливом середньогодинної продуктивності роботи на 11,34 т. гри. (47,84 — 36,5), а також под впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність роботи складає: 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн., тобто позитивний .

Тепер проаналізуємо заробітну плату .

На ВАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря «застосовується погодинна форма оплати роботи. Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого години та годинної тарифної ставки, розмір якої залежить від розряду .

Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .

|Розряд |І |II |III |IV |V |VI | |Тарифна ставка, коп |77,2 |84,4 |93,0 |104,4 |118,7 |138,7 |.

Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового прибутку. Премія нараховується за :

1. Суміщення професій .

2. Розширення зони обслуговування чи збільшення про «єму робіт .

3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .

4. Виконання обов «язків тимчасово непрацездатного робітника .

5. Роботу в нічну та вечірню зміну .

6. Період освоєння нових норм трудових витрат .

7. Високу професійну майстерність .

8. Класність .

9. Керівництво бригадою .

Розмір премії нараховується за умови виконання основного, додаткового та індивідуального показників преміювання. Основний показникбалансовий прибуток підприємства, додатковий — виконання норм виробітку та якість виконуваних робіт, індивідуальний — коефіцієнт.

трудової участі. При виконанні основного показника нараховується 50% установленої суми преміювання, при виконанні додаткового показника -20% від суми преміювання, при виконанні індивідуального показника -30%.

Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції, при поверненні бракованої продукції замовником, рекламацію від замовника, перевитрати сировини .

Таблиця 11: Склад фонду оплати роботи по підприємству за 1999;2000 рокта .

|Показник |Фактично нараховано |Структура фонду, % | | |1999 |2000 |1999 |2000 | |1. Загальна сума фонду оплати |987,87 |739,39 |100 |100 | |роботи (тис. грн.) | | | | | |із них: ГЇВП |963,46 |720,82 |97,53 |97,49 | |в т. год.: робітники |663,94 |483,48 |67,21 |65,39 | |керівники |150,16 |126,65 |15,20 |17,13 | |спеціалісти |144,36 |106,16 |14,61 |14,36 | |службовці |5,01 |4,84 |0,51 |0,65 | |Непромисловий персонал |24,41 |18,57 |2,47 |2,51 | |жінки |514,69 |368,17 |52,10 |49,79 | |Основна заробітна плата |436,13 |626,23 | | | |Додаткова заробітна плата |269,99 |113,16 | | | |Інші заохочувальні виплати |281,79 | | | | | | | | | | |Основна зарплатню непром. персоналу | |15,89 | | | | | | | | | |Нарахування на відпустки | |56,32 | | | | | | | | | |Дивіденти | |76,1 | | | | | | | | | |Середньорічна заробітна плата |2,71 т. грн|2,23 |82,29% | |Середньомісячна заробітна |226,16 |187,28 |82,29% | |плата |грн. | | |.

як бачимо із таблиці 11 фонд оплати роботи по підприємству із роками зменшується. То в 2000 році, порівняно із 1999 фатальністю, фонд оплати роботи скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на 190,1 тис. грн., зменшилась сума на додаткову зарплатню на 156,83 тис. грн.. Майже на 12% знизилась середня заробітна плата одного працюючого, чи на 38,88 грн. в місяць .

Таблиця 12: Фонд оплати роботи та середня заробітна плата за цехом глибокого друку за 1999;2000 рокта .

|Показник |1999 |2000 |% | |1. Фонд оплати роботи, тис. грн. |35,2 |40,5 |115,06 | |2. Чисельність персоналу |13 |16 |123,08 | |3. Середньорічна заробітна плата, тис. | 2,48 |2,53 |102,07 | |грн. | | | | |4. Середньомісячна заробітна плата / |206,67 |210,94 |102,07 |.

як видно із таблиці 12, у 2000 році, порівняно із 1999 фатальністю, на 15% зріс фонд оплати роботи чи на 5,3 тис. грн. зросла, в зв «язку зі збільшенням коштів на оплату роботи, середньомісячна заробітна плата одного працюючого на 2,07% чи на 4,27грн.

Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд оплати роботи. На фонд оплати роботи впливають такі фактори, як зміну чисельності працюючих та зміну середньої заробітної плати одного працюючого .

Lр=(Рі-Ро)*Lср.о.

АГ-, 3 = Рі * (Lср.і - Lср. о) де Lр (Lз) — економія чи перевитрати фонду оплати роботи у зв «язку зі зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).

Lср.і, Ьср. о — середньорічна зарплатню в звітному та базовому роках, грн.

Рі, Ро — середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .

Вплив факторів на фонд оплати роботи у 2000 році, порівняно із 1999 фатальністю .

Lр = (16 — 13) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн., тобто збільшення чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати роботи на 7,44 тис. грн.

Lз = (2,53 — 2,48) * 16 = 0,8 тис. грн., тобто збільшення середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн.

Загальний вплив факторів на ФОП складає: (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.

Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання основних фондів.

Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від складу й структури виробничих основних фондів промислового призначення, оскільки окремі групи основних фондів приймають різну доля в процесі виробництва.

Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їхнього структура (1999;2000 р.).

|ПОКАЗНИК |1999 |2000 | | |2: |Структ|I: |Структ| | | |ура | |ура | |Основні фонди основного виду діяльності (тис. |16 554 |100% |16 367 |100% | |грн.) | | | | | |1. Будівлі, споруди, передавальні пристрої |7094 |42,85 |7094 |43,34 | |• приміщення |6543 |39,52 |6543 |39,98 | |• споруди |456 |2,75 |456 |2,79 | |• передавальні пристрої |95 |0,57 |95 |0,58 | |2. Транспортні засоби, меблі, інструменти та |235 |1,42 |185 |1,13 | |прибори | | | | | |• транспортні засоби |187 |1,13 |139 |0,85 | |• прилади та інструменти |45 |0,27 |43 |0,26 | |• інформаційні системи та ЕОМ |3 |0,018 |3 |0,018 | |3. Інші 03 |9225 |55,73 |9088 |55,53 | |• машини та обладнання |9225 |55,73 |9088 |55,53 |.

як видно із таблиці 13 найбільшу питому ваги у складі основних фондів займають «Машини та обладнання «підприємства, котрі у 1999 році становили 55,73% від загальної суми основних фондів, а й у 2000 році зменшились й займали 55,53% від загальної суми. Велику питому ваги займають «Будівлі та споруди «- 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.

Алі можна сказати, що протягом двох років, котрі аналізувалися, ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.

Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння, який характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів, як в цілому, то й їхнього активної частини — машин та обладнання. Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та.

2000 роки.

|Найменування |Залишок на |Надійшло за |Вибуло за |Залишок на | | |вушко року|рік |рік |кінець року | | |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 | |1. Основні засоби |16 735|16603|3,6 |5,9 |135,4|192,4|16 603|16417| | |, 6 |, 8 | | | | |, 8 |, 3 | |2. Знос основних |9618,|9991,|671,3|402,6|298,5| |9991,|10 393| |засобів |4 |2 | | | | |2 |, 8 | | | | | | | | | | | |3. Основні фонди |16 678|16554|26 |33 |150 |220 |16 554|16367| |основного виду | | | | | | | | | |4. Машини та обладнання|9157 |9225 |126 |21 |58 |158 |9225 |9088 |.

Коефіцієнт оновлення — ставлення вартості фондів, що надійшли, до вартості фондів на кінець року .

Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:

Кощ-97) = 26 / 16 554 = 0,16%.

Кон (-98)=33/16 367=0,2%.

Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :

Кощ «97)= 126/9225= 1,4%.

Кощ-98)= 21/9088 =0,23%.

Коефіцієнт вибуття — ставлення вартості фондів вибувших за рік до їхні вартості на вухо року .

Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:

КвиБ (-97) = 150 / 16 678 = 0,9%.

КвиБС98) = 220 / 16 554 = 1,33%.

Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :

КвиБ (-97) = 58 / 9157 = 0,63%.

Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71%.

На основі даних розрахунків можна зробити висновки, що коефіцієнти є незначними. Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності протягом двох років мав тенденцію до незначних змін. То в 2000 році, порівняно із 1999 фатальністю, він підвищився із 0,16% до 0,2%. Коефіцієнт оновлення машин та обладнання, навпаки, знизився у 2000 році зі, 4% до 0,23% .

Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин та обладнання у 2000 році підвищилися, відповідно, із 0,9% до 1,33% та із 0,63% до 1,71%. Негативним є ті, що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення й лише у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття .

Розглянемо показники озброєності роботи до які відносять фондоозброєність роботи одного працюючого, фондоозброєність роботи одного робітника, технічну озброєність та енергоозброєність праці.

Таблиця 15: Показники озброєності роботи по підприємству (1999;2000 р.) |Назва показника |1999 |2000 | |1. Чисельність ПВП в т. год: |353 268 |320 239 | |*робітники, чол. | | | |2. Середньорічна вартість основних |16 560 |16 390 | |фондів, тис. грн. | | | |3. Середньорічна вартість машин та |9230 |9095 | |устаткування, тис. грн. | | | |4. Потужність двигунів, тис. кВт |750 |825 | |5. Спожито електренергії, тис. кВт/ |847 |954 | |рік. | | | |6. Фондоозброєність роботи, тис. грн.|46,91 61,79 |51,22 68,57 | |1-го працюючого: (п.2: п.1) 1-го | | | |робітника: (п.2: п.1*) | | | |7. Технічна озброєність роботи, тис. |34,44 |38,05 | |грн (п.3:п. 1*) | | | |8. Енергоозброєність роботи (п.4: |2798 |3452 | |п.1*) потенційна, кВт | | |.

Проведені розрахунки в таблиці 15 показують, що у 2000 році, порівняно із 1999 фатальністю, підвищився показник фондоозброєності роботи 1 -го працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн.. Також помітне зростання показника технічної озброєності роботи та енергоозброєності. Такі зміни в озброєності роботи можуть свідчить про незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства. Частково на ці зміни може впливати зменшення чисельності працюючих .

Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку. У таблиці 16 наведено перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .

Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.

|№|Назва |Марка |формат |продуктивн.|габарити|Потуж | | | | |пр-іі |устаткує. | |зв. їв | | | | | | | |двигуна| | | | | | | |кВт | |1|6-ти фарбова | «Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |12 000*22| | | |ротаційна маш. |реотті 700 «| | |9 *280 | | | |для глиб. друку | | | | | | |2|4-фарбова | «Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |900*229*| | | |ротаційна маш. |реотті 700 «| | |280 | | | |для глиб. друку | | | | | | |3|Прободрукарський|А-900 |700 |ЗО відб. / |191*135*|3,2 | | |верстат | | |рік |170 | | |4|Полірувальний | «Андреотті «|270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 | | |верстат | | |рік |170 | | |5|Полірувальний | «Андреотті «|270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 | | |верстат | | |рік |170 | | |6|Копіювальний | «Капела », |100*130 |4 8 крп./ |140*130*|0,5 | | |верстат |НДР | |рік |100 | | |7|Ванна для | «|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | | |міднення форм |Патер-Ностер «| | |0 | | |8|Ванна для | «|50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 | | |міднення форм |Патер-Ностер «| | |0 | | |9|Ванна для | «Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | | |міднення форм | «| | |0 | | |1|Ванна для | «Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 | |0|міднення форм | «| | |0 | | |1|Ванна для | «Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | |1|електролітичного| «| | |0 | | | |обезжирення | | | | | | |1|Ванна для | «Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | |2|промивання | «| | |0 | | | |целінд. | | | | | | |1|Ванна для | «Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | |3|никелювання цілий.| «| | |0 | | |1|Ванна для | «|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | |4|никелювання цел.|Патер-Ностер «| | |0 | | |1|Ліфтелеватор | «Патер-Ностер|70 |1 м./хв. |140*200*|4,5 | |5|для зберігання | «| | |380 | | | |формних | | | | | | | |циліндрів | | | | | | |1|Безпігментна |ВНДІП |70 |10−12 хв. |450*130*|1,7 | |6|лінія | | | |120 | |.

Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому ваги кожної вікової групи устаткування в їхні загальній кількості. Дані представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 17: |Вікова група |Кількість |Питома ваги | | |мапіин |% | |від 5 до 10 років |3 |18,75 | |від 11 до 20 років |9 |56,25 | |понад 20 років |4 |25 | | |16 |100 |.

як видно із таблиці 17, найбільшу питому ваги в загальній кількості машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років (56,25%). Велику питому ваги (25%) займають машини, рядків експлуатації які сягнув за 20 років. Отже, більшість устаткування цеху складають застарілі машини, котрі відслужили рядків експлуатації, оскільки рядків експлуатації більшості із них складає 11−12 років. Алі не дивлячись на це, цех працює добро, має хороші економічні показники, завдяки вправній роботі ремонтно — механічного цеху .

У цеху застосовуються три форми кооперації роботи. Міжцехова, тобто між виробничими цехами підприємства, внутрішньоцехова — між виробничими дільницями в цеху та внутрішньодільнична — між окремими виконавцями на виробничої дільниці. Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох їхні формах: технологічній та організаційній. Технологічна форма заключається в передачі півфабрикатів із одного цеху чи дільниці до іншої для продовження технологічного процесу. Організаційна форма визначається рядками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання .

У цеху застосовуються три форми поділу роботи. Функціональний поділ роботи характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від змісту та характеру виконаних робіт, їхні функцій, тобто, кожен робітник виконує роботу в залежності від його функцій. Технологічний поділ роботи заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їхні технологічного виконання, тобто кожен технологічний процес виконується на спеціальній дільниці. Кваліфікаційний поділ праці.

характеризується відокремленням робіт різного ступеня складності й відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд й виконує роботу, котра відповідає його розряду .

Ефективність використання основних фондів характеризується показником фондовіддачі, тобто випуском продукції в розрахунку однією гривню середньорічної вартості осн. фондів .

Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 рокта .

|Показники |1999 |2000 |% | |1. Обсяг товарної продукції, тис. грн. |3740.1 |3812,5 |101,94 | |2. Середньорічна вартість основних фондів, |16 560 |16 390 |98,97 | |тис. грн. |^ ^^-у | | | |3. Вартість машин та устаткування, тис. грн. |9230 |9095 |98,54 | |4. Матеріальні витрати, тис. грн. |2215,4 |2737,5 |141,62 | |5. Кількість встановленого устаткування, од. |350 |350 |100,00 | |6. Кількість відпрацьованих маш.- змін |450 |490 |108,89 |.

На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :

Таблиця 19: |Показники |1999 |2000 |% | |7. Продукція за відрахуванням матеріальних |1524,7 |1075 |70,51 | |витрат, т.гон.