Спецсеминар Художній світ М. Булгакова

Спецсеминар «Художній світ М. Булгакова «(з досвіду работы)

Н. І. Печенина, доцент кафедри російської литературы В статті обобщён і проаналізовано досвід роботи спецсеминаров на денному і заочному відділеннях факультету російської філології та страхової культури Ярославського державного педагогічного університету у 1996;99 роках. Матеріали даної роботи адресовані як викладачам і студентам вузів, а й вчителям літератури середньої школи, які можуть використовувати їх під час до уроків.

Творчество М. Булгакова викликає неабиякий інтерес школярів та студентів. Деякі з учасників семінару вже приходять із заздалегідь выношенными, улюбленими темами. І дуже важливо інтерес поглибити і розвинути, вміло спрямувавши дослідницький пошук студентов.

В час семінар по М. Булгакову може обіпертися на солідну наукову базу, т.к. булгаковедение (особливо останні роки) розвивається дуже інтенсивно і плідно. І одне з найважливіших завдань семінару — навчити студентів самостійно працювати з наукової і критичної літературою, долати заідеологізованість булгаковедения минулих років, розглядати життя і творчість великого Майстра й літературу про нього із сучасних позицій. Тому одна з вступних занять присвячено огляду наукової і критичної літератури, де досить докладно висвітлюється питання, як писати історію питання — найбільш важкий для студентів розділ доповіді. У цьому занятті називаються основні бібліографічні й ті загальні роботи, котрі всі студенти повинні пропрацювати (незалежно від цього, яку тему вони виберуть), дається і характеристика основні джерела: публікацій творів та його чорнових редакцій, листів, щоденників, спогадів та т.д. Але, попри безліч і розмаїтість наукової літератури творчість М. Булгакова, багато запитань залишаються дослідженими недосить, чи не дослідженими. Це дає можливість найкращим спецсеминарским доповідям переростати в бакалаврські і дипломні праці та навіть магістерські диссертации.

На одному із перших занять складається графік всієї хірургічної роботи семінару, що дуже дисциплінує студентів, дається характеристика зразкових тим доповідей (в процесі роботи можуть змінюватися). Дуже важливо було пропонувати студентам теми різного рівня труднощі й самостійності: від полуреферативных до суто дослідницьких, самостійних, щоб учасники семінару змогли правильно і усвідомлено вибрати тему, керуючись як своїми інтересами, а й возможностями.

Тематика семінару щороку змінюється й обновляється, але незмінними залишаються чотири великі блоку тим: 1). Особистість. М. Булгакова. 2).Драматургия. 3). Сатира. 4). Романы.

Остановимся коротко на характеристиці першого блоку тим гаслам і основних напрямах розробки доповідей по художнім творам М. Булгакова.

Варианты доповідей, які розкривають особистість письменника, дуже різні. Ось кілька нетаємних них: М. Булгаков у спогадах рідних; М. Булгаков — Тетяна Миколаївна Лаппа; М. Булгаков — Любов Євгенівна Белозёрская; М. Булгаков — Олена Сергіївна; М. Булгаков у спогадах письменників та акторів; М. Булгаков і влада (чи: М. Булгаков і згадав Сталін) тощо. Досить успішно студенти справляються завдання збирання й систематизацією великого і різноманітного матеріалу, важче йде його аналіз. Перевагою низки доповідей цього циклу є залучення і аналіз художніх текстів. Наприклад, Олена Сергіївна як прототип Маргарити у знаменитій романі, зіставлення історії відносин письменника з Оленою Сергіївною про те, як розкривається тема кохання тривалістю у романі; аналіз п'єси «Батум », причин її створення і заборони постановки на сцені при розробці теми «М. Булгакова і згадав Сталін «і т.д.

При роботі над доповідями трьох інших циклів, тобто. над художніми творами письменника, найголовніша завдання — удосконалювання принципів і збагачення навичок самостійного аналізу художнього тексту, вміння зіставляти, різні погляди і висловлювати власні суждения.

Основное увагу приділяється питанням поетики, т.к. це найбільш важка частина літературознавчого аналізу на початківця исследователя.

Приведём ряд прикладів. Робота над темою «Сатирична фантастика М. Булгакова 20-х років «передбачає з порівняльного аналізу повістей «Дьяволиада », «Фатальні яйця «і «Собаче серце », що дозволяє показати зростання і збагачення сатиричного майстерності письменника; дедалі більше тонким і орга-нічним стає з'єднання художньої умовності із зображенням життя жінок у формах самого життя. У доповіді, спеціально присвяченому аналізу «Собаче серце «як вершині сатири М. Булгакова 20-х, досліджується переростання гумору в сатиру, комічного в трагічне. Один із основних цілей аналізу повісті - розкриття коштів створення сатири: прийоми сатиричного заострения образів (портрети і мовні характеристики Шарікова і Швондера), комічний ефект, побудований на контрасті нереальності події з цілком природним поведінкою персонажів, сатирична гіпербола та фантастична припущення як із видів гротеску (по визначенню Ю. Манна), комічна деталь, прийоми эзопова мови, пародії тощо. Аналіз повісті закономірно підводить до виявлення головного політичного підтексту «Собаче серце «- паралелі між ризикованою і безуспішною операцією олюднювання собаки і революцією 1917 года.

При вивченні своєрідності у романі «Майстер і Маргарита «можливі різні шляху: можна розгледіти образи окремих сатиричних персонажів та кошти їх створення. Але більш проблемним і продуктивним, хоч і складнішим представляється інший шлях: розкрити систему сатиричної образності, виділивши основні об'єкти сатири (Москва, закладу і організації, квартири і магазини), розглянути кошти сатири. Наприклад, зміст і призначення пародії: Берліоз — Авербах, МАССОЛИТ — РАПП, Іван Бездомний — Д. Бідний, А. Безименський тощо. д.

Вопрос про пародії може бути об'єктом самостійного дослідження. Це, перш всього, розгляд пародії як жанру. Так було в доповіді про жанрі «Пурпурного острова «розглядаються такі сатиричні жанри, як пасквіль, памфлет і пародія. Заперечуючи його присутність серед п'єсі пасквіля, студенти простежують шлях М. Булгакова від памфлету (в фейлетоні «Багровий острів ») до пародії в п'єсі з тим самим називанням і доводять, що це пародія на драматургію і театр його часу, а й у революційні події 1917 року, що це завзято замовчувалося дослідниками до 1991 р. за цілком зрозумілим політичним причинам.

Вообще в тематиці кожного семінару приділяють значну увагу питанням жанру, й композиції. Наприклад, в доповідях про жанрі «Майстра й Маргарити «розглядається своєрідність філософського роману: постановка у ньому вічних, глобальних проблем людського буття (добра і зла, правди й тотальної брехні, ще віри і безвір'я, смерті» й безсмертя, пошуків істини тощо.). Глибше і точніше досліджувати жанрову природу роману допомагає термін, введённый М. Бахтіним — мениппея.

При дослідженні композиції «Майстра й Маргарити «розкривається взаємозв'язок і взаємопроникнення трьох просторових і тимчасових пластів через вирішення спільних філософських, етичних і соціальних проблем, прийом роману романі, принцип дзеркальності, проектування труднощів і образів друг на друга, що об'єднує функція образів-символів і образов-лейтмотивов, своєрідність фіналу, у якому з'єднуються різні пласти повествования.

Наряду з тими досить широкими темами щороку студентам пропонуються і досить вузькі, суто дослідницькі теми, пов’язані вивчення поетики. Так, дуже цікавими доповідями, перерослими в дипломні роботи, були дослідження лейтмотивів в «Майстрі і Маргариті «і кольорописі і светописи у тому романі. Діяльність про лейтмотивах «Майстра й Маргарити «як по-новому, дуже оригінально та самостійно аналізуються ті образи, на у яких звернув увагу литературоведы (жары, грози, місяця), а й досліджується зовсім нове пласт роману — слова фразы-лейтмотивы. Простежуючи за текстом слово-лейтмотив «Час! », студентка показує проступающую його плинність часу, виходу вічним проблемам буття. Дослідження фразы-лейтмотива «Цього може бути «дає змоги виявити роль їх у розкритті конфлікту ще віри і безвір'я, і навіть простежити її композиційну роль зв’язку двох пластів роману — реального і ірреального. Інша фраза-лейтмотив «Про боги, боги! », знаходячи нові сенси, обростаючи асоціаціями, дає ключі до розуміння багатьох таємниць великого романа.

Тема «Колір і світлопис у романі «Майстер і Маргарита «майже досліджували: коли з светописи є окремі спостереження (часом дуже спірні і суб'єктивні), то кольорописі немає жодної роботи. Тому студентам мусять іти по «цілині «, самостійно й більше углублённо працювати над текстом роману. Тим часом звернення до цього, начебто, вузькому питання допомагає виявити як глибинні, часом подтекстовые пласти роману, а й краще збагнути деякі секрети майстерності писателя.

В доповідях по цій проблемі вдало показується багатозначності кольору ще на романі, його роль розкритті внутрішньої злагоди героїв. У одній з цих робіт по-новому, всупереч заведеною традицією, дається трактування сонячного і місячного світла романі. Студентка доводить, що сонячне світло приносить не радість, а горі, змушує страждати, а місячний — не світло інфернального світу, а світло, який несе героям роману розрада і спокій. До того ж звернення до раннім редакціям і іншим творам М. Булгакова збагачує аналіз, робить більш доказательными спостереження та выводы.

Основная завдання доповіді, спеціально присвяченого кольорописі у романі «Майстер і Маргарита » , — виявлення символіки основних квітів, їх відтінків і поєднань, їх семантичної багатозначності. Діяльність простежується традиційне використання письменником колірних визначень, що спирається на фольклорні, міфологічні і християнські традиції, на досвід російської літератури XIX-XX століть. Цікаво відзначити й тонко, наприклад, досліджувана подібність і розбіжності кольору у М. Булгакова проти його попередниками (Ф. Достоєвський, М. Горький, А. Білий, Л. Андрєєв, Ф. Сологуб та інших.). З іншого боку автор показує нетрадиційне, особистісне, суб'єктивне, часто асоціативне сприйняття кольору великим письменником. Кількісні підрахунки використання тієї чи іншої кольору ще на романі обертаються його якісними характеристиками.

Одна із завдань семінару — навчити студентів полемізувати. При висвітленні низки тим це головна мета доповіді. Наприклад, працюючи над темою «Полеміка навколо образу Воланда в сучасному булгаковедении », студент має лише зіставити численні трактування цього, але і побачити своє ставлення до ним, висловити власну думку те що нове, що з’являється у традиційному образі Сатаны.

Раскрывая тему «Сенс фіналу роману «Майстер і Маргарита », студенти порівнюють численні трактування питання у тому, чому головні герої не заслужили світло, а заслужили спокій, і висловлюють власні судження. А доповідь на задану тему «М. Булгаков і Художній театр », у якого — конфлікт драматурга з «любим театром, передбачає развёрнутую полеміку з книгою А. Смілянського «Михайлом Булгаковим в Художньому театрі «, де зроблено спробу повністю виправдати театр та її керівників. Тепер, коли зняті заборони, коли з’явилася можливість широко використовувати архівні матеріали і боятися сказати гірку правду як «про трагедії Майстра, і трагедії прославленого театру, дана тема набуває особливого сенсу і значення. Велике гідність цієї доповіді - широке використання не опублікованих матеріалів з архіву МХАТу й Відділу рукописів Державної Російської бібліотеки, що дозволяє глибше і доказово розкрити не лише особисті та творчі взаємовідносини М. Булгакова зі мхатовцами, однак і характер епохи — згубний впливом геть мистецтво тоталітарної влади, дає можливість ще яскравіше виявити громадянську мужність М. Булгакова, яка ненавидить насильство, яка здатна плазувати сильних світу цього.

В процесі роботи студенти розвивати і збагачувати навички порівняльного аналізу творів. Іноді вони це стає головне завдання дослідження. Така, наприклад, тема «Біблійний сюжет в романах М. Булгакова «Майстер і Маргарита «і Ч. Айтматова «Плаха » .

Главная завдання доповіді - зіставлення функцій біблійного сюжету у двох романах (на рівні философско-нравственной проблематики, композиції, персонажів, мови та стилю), і навіть порівняння кожного з романів з Біблією (Як новий завіт). У роботі виявляється як подібність, і розбіжність у використанні і трактуванні біблійного сюжету в двох письменників. Звісно ж дуже правомірним пояснення різниці інтерпретацій як особистістю самих письменників та їхніх головних героїв, а й відзнакою епох (30-х і 80-х ХХ століття).

Особенно цікаві актуальні теми, присвячені непросто порівняльному аналізові творів різних авторів, а й що дозволяє вивчити питання «беллетризации «класичних творів у тому сучасних «продовженнях ». Проблема досі залишається практично неразработанной. Літературознавці й критики як і зарозуміло «не помічають «подібному явищу у сучасній художньої прозі, незважаючи те що, що його виявилося дуже масовим і симптоматичною.

Приведём один приклад розробки цієї проблеми у доповіді «Інтерпретація мотивів і образів М. Булгакова у сучасній белетристиці («Собаче серце «М. Булгакова — «Онук доктора Борменталя «А. Житинского) ». Жоден з булгакознавців не звернув увагу на повість А. Житинского, хоча вона була опублікована журналі «Аврора ». Проте зіставлення цих двох повістей, хоч і написаних на різних рівнях художнього майстерності, дає уявлення про те реальність і зовсім безсмертя творів великого Майстра, його пророчий дар, справедливість його застережень, вплив «секретів «його майстерності, показати, як творчий діалог із М. Булгаковим збагачує творчість сучасного письменника (зовсім на першого плана).

Несомненным гідністю низки доповідей по сатири М. Булгакова є розгляд їх у контексті російської сатиричної літератури XIX-початку XX століття. Це насамперед, питання традиціях М. Гоголя і М. Салтикова-Щедріна, що дає змоги виявити ті витоки, куди спирався М. Булгаков вже у 20-ті роки. Покажемо на розробці теми «Традиції М. Гоголя в ранньому творчості М. Булгакова ». Вдало у доповіді виділяються ті мотиви і образи, які зближують «Записки на манжетах «з цими гоголівськими творами, як «Ніс «і «Нотатки божевільного », а ранні сатиричні повісті («Дьяволиада », «Фатальні яйця «і «Собаче серце ») з «Вієм «і «Шинелею ». Значну увагу в доповіді приділяють художнім прийомам, які зближують булгаковські твори з сатирою М. Гоголя: переплетення фантастики з реально-бытовым, ґротеск, характер портрети і фіналів тощо. буд. Велике гідність цієї доповіді - докладний і самостійний аналіз не вивченого фейлетону М. Булгакова «Пригоди Чічікова ». Інтертекстуальний аналіз фейлетону, виявлення різних рівнів прояви інтертекстуальності у цьому творі дозволяє глибше і оригінально досліджувати гоголівські традиции.

В тематику семінару щороку включаються теми, присвячені творчої історії творів М. Булгакова.

Благодаря публікаціям останніх років передусім книгам «Великий канцлер «(1992) і «Невідомий М. Булгаков «(1993), де надруковані деякі ранні редакції роману «Майстер і Маргарита «чи шматки з них, а також книзі «М. А. Булгаков. П'єси 20-х «(1990), що містить ранні редакції низки п'єс, долучитися до творчої історії може і початківець дослідник, нездатний працювати у рукописному відділі Російської державної бібліотеки, куди Є. З. Булгакова в 1966 р. передала збережені ранні редакції творів писателя.

Тщательная і кропітка праця над ранніми редакціями, їх порівняння з канонічним текстом розвиває філологічну спостережливість студентів, збагачує аналіз твори. Так, зіставлення ранніх редакцій «Майстра й Маргарити «з остаточним текстом дозволяє показати, як розвивався і збагачувався задум твори, його система образів, як поступово головними героями ставали Майстер і Маргарита, яких були у перших варіантах, як змінювалися їх характери. Наприклад, як від зображення головною героїні кілька цинічною, егоїстичною і навіть вульгарною письменник переходить до створення образу шляхетної, мужній і самовідданої жінки, оточеної у романі особливим ореолом кохання, і преклонения.

Весьма цікавим і досить перспективним є питання автобіографізм, дозволяє розкрити деякі риси творчої індивідуальності письменника. Зазвичай, ця проблема в доповідях студентів розглядається на творах, написаних у різні роки: від ранніх оповідань до роману «Майстер і Маргарита », що дозволяє переконливо показати, як змінюється сам принцип заломлення автобіографічного матеріалу. Наприклад, у доповіді про автобіографізм в ранньому творчості М. Булгакова зіставлення фактів біографії письменника про те, яке відбиток вони в «Записках на манжетах », «Записках юного лікаря «і прилеглих до них розповідях, дає уявлення про те, як письменник все далі відступає від прямого перенесення власної біографії шпальти творів, що дозволяє зробити висновок про перші два типах втілення автобіографічного запрацювала ранньої прозі М. Булгакова: де герой багато в чому близький до самого автору, і опосередкованому, «духовному автобіографізм », що себе найпродуктивнішим у зрілому творчості писателя.

В доповіді «Проблема автобиографизма у романі «Біла гвардія «дуже ретельно й з крупинок зібраний матеріал про дім та сім'ї письменника, його дитячих, гімназійних, університетських роках, про Київ часів громадянську війну дає можливість порівняти реальні факти про те, яке відбиток вони в романі, показати близькість Олексія Турбіна до самого автору, тобто. оцінити рівень і рівень автобиографизма у цьому творі. І водночас побачити неможливість прочитання роману як автобіографії письменника. Зіставлення «Білої гвардії «з «Днями Турбіних «допомагає побачити якісно вищому рівні автобиографизма в п'єсі проти романом (наприклад, показати, як переосмислення образу головний герой багато в чому віддалило його від писателя).

В процесі роботи семінару дуже важливо навчити студентів чітко виділяти концепцію всього доповіді і підкоряти їй розкриття теми. Це ще більше цінним, коли основна думка є відкриттям самого доповідача. Наприклад, основою всієї хірургічної роботи «Інтерпретація демонологічної теми у романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита «(почет Воланда) «було покладено теза у тому, що ця почет — тінь людства, що демонічні сили у романі зображені у що свідчить нетрадиційно: не привидами, не виденями, а реальними людьми відносини із своїми характерами, звичками, манерою поведінки. І це, щоб людина подивився він із боку, оцінив за свої вчинки, замислився над головними цінностями життя, «очистився «і посів правильний шлях. Аналіз фінальній сцени показує, що почет Воланда лише тимчасово надіває людські маски, а фіналі у своєму теперішньому обличье.

Последнее заняття спецсеминара присвячено результатам роботи, які підводить викладач. У цьому занятті проводиться і письмова анкета (анонімна), де студенти пишуть у тому, що він дав семінар, що видалося особливо вдалим, а також висловлюють критичні зауваження, роблять пропозиції з поліпшення його роботи, що дуже важливо викладачеві задля її подальшого цієї дуже цікавої форми навчальної роботи, яка збагачує як студентів, а й керівника семинара.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.