Война у Лівані 1982 року

ВОЙНА У ЛІВАНІ 1982 ГОДА.

Официально мета ізраїльської операції у Лівані було сформульовано як «мир і безпеки для північних територій країни ». Операція носила кодове назва «Світ Галілеї «. Однак це мета лише частково відповідала реальної. Основною метою було розгромити палестинське рух опору, центром територіальної дислокації якого після кривавих сутичок 1970 року у Йорданії (війна у Йорданію) став Ліван. Тут, в Західному Бейруті перебували штаб-квартири ФАТХ, Демократичного Фронту Звільнення Палестини і народного фронту Звільнення Палестини. Бегін і міністр оборони Ізраїлю, герой війни 1973, Арієль Шарон планували в результаті вторгнення гарантувати вибір такого президента Лівану, який підписав б мирний договір із Ізраїлем лінією Єгипетсько-ізраїльського угоди.

Подготовка до агресії велася Ізраїлем старанно (про підготовку агресії в лютому 1982 почала просочуватись інформація). Слід зазначити, що момент вторгнення був обраний спостереження дуже вдало: арабський світ цей час був разколон (Єгипет бойкотировался арабським світом після Кемп-девідського угоди, і у ставленні до Ізраїлю був лояльний, при цьому у вересні 1980 року почався Ірано-іракська війна). З боку Ізраїлю постійно йшли провокації. Через війну вбивства 3 квітня ізраїльського дипломата у Парижі, а 21 квітня загибелі ізраїльського офіцера від міни біля Лівану, 21 квітня було поддано бомбардуванню Бейрут. Проте палестинці втрималися від удару у відповідь, було б приводом до початку бойових дій. Але війну усе-таки почалася. Поштовхом послужило вбивство 5 червня у 24-х Лондоні ізраїльського посла. ОВП заявили про непричетності до теракту, проте вже значення ніякого не відігравало. Після артпідготовки, ізраїльські частини 3 колонами перейшли у наступ. Опівдні 6 червня почалося широкомасштабне операція. Уже 9 день війни ізраїльські танки оточили Західний Бейрут. 4 серпня Радою Безпеки ООН було прийнято резолюція щодо припинення військових дій, але до цьому часу Ізраїлем вже захопили аеропорт. Ізраїльські удари тривали до 19 серпня, коли Ізраїль погодився на проект угоди про евакуацію загонів ОВП з Бейрута. 23 серпня президентом Лівану був обраний Жмайль, на думку тих знову дестабилизировалась саме його вбивства 14 вересня. 16 вересня ізраїльська армія вторгається в Західний Бейрут. При потуранні ізраїльтян фалангісти в палестинських таборах Шатіла і Сабра влаштовують криваву бійню. Було вбито більш 1000 палестинців.

Израиль зумів домогтися відходу ОВП з Лівану. Проте Израильско-ливанское Угоду виведення військ, що було заключенно 17 травня 1983 року й було еквівалентом мирного угоди, зазнала невдачу, оскільки Сирія і значної частини ліванців виступали проти. Підвищилося обурення та запровадження проти американського присутності Лівані, що призвело до вибухів тероризму. США змушені полишити Ліван (в лютому 1984). До червня 1985 більшу частину Лівану залишили, і ізраїльські війська. Вони закріпилися Півдні Ливана.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.