Cathedral

Cathedral

Как-то ввечері у кінці 1989 року колишній фронтмен «Napalm death «Лі Дорриан і роуди «Carcass «Марк «Грифф «Гриффитс за пивом обговорювали свої улюблені банди — «Trouble », «Pentagram », «Sabbath », «St.Vitus », «Melvins », «Candlemass «тощо. Після неабиякої кількості кухлів цього прохолодного напою ці двоє подумали, що й самі міг би організувати який-небудь такий проект. Проте вранці на хворі голови звалився питання, де їх узяти музикантів для нової групи. Річ у цьому, що дум лише зароджувався, мало хто захоплювався як і музикою. Тут Грифф згадав про свого знайомого Гаррі «Газа «Дженнингса, який на кшталт займався цією справою. Послухавши його гру, хлопці дійшли висновку, що Газ — це кандидат номер один. Пізніше знайшовся і ударник — Енді Бейкер, раніше котрий грав в «Sacrilege », «Varukers & Cerebral Fix ». Після кількох репетицій зрозуміли, що Енді не вписується до команди, оскільки він просто дуже повільна. Бэйкера швиденько виставили за двері, а й за ударні посадили Бена Мочри.

Басиста ж знайти не вдавалося, тому Грифф вирішив сам замість шести струн бриньчати на чотирьох. Але оскільки музикантам подобалося гармонійне звучання пари гітар, то склад «Cathedral «був доукомплектован другим гітаристом Адамом Леханом. Після пари демок група створила собі позитивний імідж у андеграундой металевої середовищі. Заодно командою зацікавилися й лейбли, такі як англійський «Earache «і штатівський «Columbia Records » .

Тим часом йшла зміна барабанщиків. Спочатку за ударними виявився Майк Смэйл, та був Марк Вортон. 1992;го вийшла EP-шка «Soul Sacrifice », а за цим «Cathedral «узяли участь у турах «Gods Of Grind «і «The Campaign For Musical Destruction ». Після гастролей несподівано звалив Гриффитс, та її тимчасово довелося замінити американцем Майком Хики. Той чесно відіграв з групою купу концертів, та був пішов у «Carcass ». На цьому етапі за басуху взявся відомий гриндкорщик з Чикаго Скотт Карлсон. Команда продовжувала напружено гастролювати, причому лейбли підсовували їй не зовсім вдалих партнерів. Така позиція призвела до того, що Дорриан розсварився з Кінгом Даймондом під час спільного поїздки з «Mercyful Fate ». Усередині «Cathedral «обстановка також тихенько собі загострювалася й першим не витримав Адам Лехан. Наприкінці 1993;го він попрощався з групою, яке приклад наслідував Марк Вортон.

На заміну їм було взято Джо Хассалвандер (ударні) і Віктор Гриффин (гітара). У цьому оновленому вигляді команда вирушила на гастролі до компанії з «Black Sabbath ». Турне не встигло закінчитися, як «Cathedral «ніхто не звернув Гриффина. Довелося музикантам грати вчотирьох, й у перший вечір Тоні Айомми сказав їм, що це вони набагато краще виходить, ніж якби вони грали вп’ятьох. Натхнені хлопці вирішили, що він справді треба залишитися квартетом.

Оставалось лише покінчити з проблемою з їх постійним ударником. «Columbia «вимагала новий матеріал, і пометушився Карлсон, запросив сесія свого земляка Дэйва Хорняка. Разом з нею група розпочала студійної роботі, і навіть дала кілька концертів. Начебто усе йшло добре, аж тут «Columbia «оголосила про розриві контракту. Для «Cathedral «це був сильного удару, оскільки такий оборот справи означав втрату двох членів команди — американців. Після періоду депресії Лі і Газ знайшли у собі сил продовжувати розпочату справу. Пошук нових учасників групи тепер робили в себе у Англії, і, нарешті знайшли походящие кандидатури, ударника Брайана Діксона і басовита Лео Смі. У цьому компанії був записаний потужний альбом «Carnival Bizarre ». Одного з треків платівки вніс свій внесок і Тоні Айомми. Наступний диск, «Supernatural Birth Machine », не була таким якісним, оскільки сесії проходили практично без репетицій, тексти Дорриан накропал буквально протягом кількох хвилин на початок записи.

Во час наступного туру не уникнули лихих пригод. Спочатку Лі і Лео побували в колумбійській в’язниці, а потім групи змився промоутер, прихопивши всю готівку. Довелося групі гастролі згортати і відновлювати її лише після повернення додому. Потім у діяльності «Cathedral «настав час затишшя, і з говорили про розпад команди. На щастя, чутки не підтвердилися й у 1998 року музиканти продовжили своє «думовое «дело.

Состав

Lee Dorrian — вокал.

Garry Jennings — гитара.

Leo Smee — бас.

Brian Dixon — ударные.

Дискография

Forest Of Equilibrium — 1991.

The Ethereal Mirror — 1993.

The Carnival Bizarre — 1995.

Supernatural Birth Machine — 1996.

Caravan Beyond Redemption — 1998.

Statik Majik / Soul Sacrifice — 1999.

In Memoriam — 1999.

Endtyme — 2001.

VII Coming — 2002.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використано матеріали із сайту internet.