Спрос і пропозиції над ринком труда
Інший основний питання, який потребує вирішення, — кому надається робота. У принципі так у будь-якій економічної системі робота має надаватися тим громадянам, які хочуть і здатні трудитися. У умовах змішаної економіки кожен громадянин вільний своєму виборі. Але коли цей вибір є… Інтерес до робочої сили часто-густо перебуває під впливом багатьох чинників. Наприклад чинник приналежність до тому чи… Читати ще >
Спрос і пропозиції над ринком труда (реферат, курсова, диплом, контрольна)
смотреть на реферати схожі на «Попит і пропозиції ринку праці «.
Міністерство загального характеру і професійного образования.
Російської Федерации.
Тюменський Державний Университет.
Міжнародний Інститут Фінансів, Управління і бизнеса.
Вища Міжнародна Бизнес-школа.
Кафедра Підприємництва і Антикризового Управления.
Реферат.
Попит і предложение.
над ринком труда.
Підготували: Васюков Сергей,.
Преображенська Алла,.
студенти 1493 і 1494 групп.
Перевірив: Аникеева Про. П., викладач ТГУ.
Тюмень, 2000.
Зміст. 2.
I. Запровадження: ринок праці та його спільні риси. 3.
II. Попит і пропозиції. 5.
1. Загальна характеристика попиту й пропозиції ринку праці Тюменської області. 5 2. Типи ринку праці Тюменського регіону залежно попиту і такі пропозиції. 13.
IV. Післямова. 14.
V. Список літератури та джерел інформації. 15.
I. Запровадження: ринок праці та его.
загальні черты.
У фундаменті економічної науці під ринком розуміється інститут чи механізм, який зведе разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів та послуг. У цьому ринки можуть приймати відвідувачів різноманітні форми, зокрема і форму ринку труда.
Ринок праці охоплює як зайнятих в усіх галузях народного господарства працівників різної кваліфікації, але й вовлечённых в громадське виробництво цей час працездатних людей.
У узагальненому вигляді ринок праці - це економічне ставлення від попиту й пропозиції робочої силы.
Ринок робочої сили в — сукупність економічних відносин між власниками робочої сили в — вільними громадянами — і покупцями цієї робочої сили в — предпринимателями.
І усе ж таки основними елементами ринку праці є попит пропозицію, вартість будівництва і ціна робочої силы.
Попит — кількість робочої сили в, яке роботодавець готовий й у стані купити за певною ціною протягом певного времени.
Основними чинниками, впливають на попит, є збільшення попиту вироблені цим працею продукти або ж послуги, продуктивність даного виду праці, зміна ціни інші запроваджувані чинники производства.
Величина пропозиції - це чисельність людей, працюють за наймом чи шукаючих таку работу.
Пропозиція робочої сили в характеризується чисельністю і складом людей (підлогою і віку, освіті, професій, кваліфікації, і іншим необхідним характеристикам), талановитими в праці й зацікавлені в отриманні роботи з умовах найма.
До чинників, впливає попри пропозицію робочої сили ринку праці, относятся:
1. Економічні чинники (ставка зарплати, загальний рівень зарплати, тривалість робочого дня і другое).
2. Соціальні (стан пенсійного забезпечення, престижні моменты).
3. Чинники, пов’язані з і підготовкою кадров.
4. Психологічні (бажання работать).
5. Демографічні (темпи зростання населения).
У цьому вся доповіді викладено становище що склалося ринку праці, від попиту й пропозиції робочої сили Тюмені і Тюменської области.
Насправді хто б застрахований залишитися без роботи. По міжнародної статистиці 98% людей одного разу були безробітними. Тому проблема взаємовідносини роботодавця й безробітного ринку праці завжди залишиться проблемою як макро-, і микроэкономики.
II. Попит і предложение.
1. Загальна характеристика попиту й пропозиції ринку праці Тюменської области.
На ринку праці визначаються умови найму робочої сили в, праці, гарантії зайнятості, відбиваються основні тенденції у поступовій динаміці зайнятості і отримує оцінку вартість робочої силы.
Як відомо, економічна система вирішує кілька проблем. Основні їх — що, як й у кого виробляти? Для ринку праці система основних цінностей трансформується так: хто має надавати роботу, кому має надаватися роботу і як відбувається взаємодія роботодавців України та работников.
У змішаної економіці поруч із державою роботодавцями є і інші суб'єкти економічних відносин (муніципальні, приватні, акціонерні, спільні інші види підприємств), які об'єднуються під поняттям «роботодавці». Природно, що у таких умовах виникає складніша система взаємовідносин роботодавців України та працівників, у яких регулюючу функцію має відігравати государство.
Інший основний питання, який потребує вирішення, — кому надається робота. У принципі так у будь-якій економічної системі робота має надаватися тим громадянам, які хочуть і здатні трудитися. У умовах змішаної економіки кожен громадянин вільний своєму виборі. Але коли цей вибір є… Інтерес до робочої сили часто-густо перебуває під впливом багатьох чинників. Наприклад чинник приналежність до тому чи іншому підлозі. У багатьох галузях роботодавці віддають своє перевагу чоловікам. Це видно за чисельністю незайнятих чоловіків і жінок в Тюменської області з таблиці (таб. № 1).
Таблиця 1: Чисельність незайнятих за признаку.
| |Усього, |До того ж |У % від виробленого | |По років |тисяч | | | | |людина | | | | | |Муж-чины |Жінки |Муж-чины|Жен-щины | |1997 р. |52,4 |19,2 |33,2 |36,6 |63,4 | |1998 р. |63,7 |24,2 |39,5 |38,0 |62,0 | |1999 р. |38,9 |11,0 |27,9 |28,3 |71,7 |.
До того ж помітно, що зростання відсотка безробітних жінок на 1999 року помітно виріс проти предыдущими.
Ще однією істотною чинником є освіту (таб.2). Очевидно, що незайнятих із вищою освітою значно выше.
Таблиця 2: Освітній рівень незанятых.
|Численность |Усього за |У цьому | |незайнятих |області |числі | | | |Автономні округу |південь | | | | |області | | | |Ханти- |Ямало- | | | | |Мансийский |Ненецький | | | | | | | | |Вище професійне |3192 |1636 |764 |792 | |Середнє професійне |10 252 |6275 |2253 |1724 | |Початкова професійне |5226 |3197 |1132 |897 | |Середнє загальне |14 728 |9517 |3292 |1919 | |Не мають повного среднего|5483 |3035 |1206 |1242 | |освіти | | | | | |У % від виробленого: | |Вище професійне |8,2 |6,9 |8,8 |12,1 | |Середнє професійне |26,4 |26,5 |26,1 |26,2 | |Початкова професійне |13,4 |13,5 |13,1 |13,6 | |Середнє загальне |37,9 |40,2 |38,1 |29,2 | |Не мають повного среднего|14,1 |12,9 |13,9 |18,9 | |освіти | | | | |.
Щоб згладити цього чинника, служби зайнятості направляють деяких незайнятих на переобучение.
За 1999 рік професійне навчання за напрямам служб зайнятості закінчили 5,5 тис. незайнятих громадян, їх застосовуються своїй роботі 4,7 тис. чоловік, або 84,6% (в 1998 р. — 74,4%).
Як людина ринок, ринок праці є. Проте завжди існує певний невідповідність між робочими місцями та трудовими ресурсами. За такого стану виникає конкуренція як між вільними отримання роботи, а й між висококваліфікованими працівниками і провідними фахівцями за вигідніше додаток своєї праці. Між підприємцями теж спостерігається змагальність за залучення до своєї фірми найдосвідченіших і висококваліфікованих фахівців шляхом встановлення вищої ціни на всі робочу силу.
Особливу форму має ціна праці. Ціною праці є вести, яку, як і будь-який товар, впливають попит. Нижче представлена таблиця (таб. № 3) ставок середньомісячної зарплати по деяким галузям в Тюменської області й сусідньої Курганської. За даними таблиці як і видно, що конкуренція за фахівців можна вести та між цілими регіонами на макроуровне.
Таблиця 3: Ціна праці деяких галузях (дано тоді як Курганської областью).
|По галузям: |Тюмен-ска|Курган-ск| | |я область|ая | | | |область | |Усього за області |5114 |1143 | |зокрема: | |Промисловість |7869 |1542 | |Сільське господарство |1247 |521 | |Лісове господарство |1744 |658 | |Транспорт |6348 |2197 | |Зв'язок |4651 |1344 | |Будівництво |5054 |1455 | |Торгівля і громадське харчування |2735 |994 | |Матеріально-технічне постачання і збут |4028 |1947 | |Заготівлі |2073 |1381 | |Інформаційно-обчислювальне обслуговування |5484 |934 | |Операції з нерухомим майном |6756 |1431 | |Загальна комерційну діяльність щодо забезпечення |3561 |5847 | |функціонування ринку | | | |Геологія і розвідка надр, геодезична і |4881 |1913 | |гідрометеорологічна служби | | |.
(Але потрібно прийняти до уваги те, що вести формується тільки від від попиту й предложения.).
На деяких підприємствах, у зв’язку з спадом обсягів виробництва з’явилося надлишок робочої сили в. У результаті працюють у режимі неповного робочого дня, або в адміністративних відпустках. Протягом 1999 року у Тюменської області 42,1 тис. працівників великих і середніх підприємств (3,5% середньоспискової чисельності) працювали по ініціативи адміністрації як неповного робочого дня, 38,5 тис. людина (3,2%) побували в змушених адміністративних відпустках. Найбільш значна частина що працюють у режимі неповної зайнятості відзначалася на підприємствах транспорту (35,2%) і промисловості (30,7%).
Вперше, за багато років живе, торік вибуття працівників з підприємств компенсувалося прийомом нових кадрів на 108% (1998 року — 85 т %). У великих і середніх підприємствах відносні масштаби вибуття за рік скоротилися з 34% до 28%.
Незначно збільшився попит на робочої сили на великих і середніх підприємствах. У найгіршому разі 1998 року був 10,1 тис. вакантних робочих місць, на початок 2000 року — 10,7 тис., їх у промисловості - 2 тис., освіті - 1,7 тис., охороні здоров’я та культури — по 0,9 тис., будівництві - 0,8 тис., житлово-комунальне господарство — 0,7 тис. вакантних робочих мест.
Через війну переміщення робочої сили 1998;1999 рр. незначно збільшилася питома вага зайнятих сільському господарстві (з 4,5% до 4,6%), на транспорті (з 10,5% до 10,6%), охороні здоров’я (з 7,6% до 7,9%), освіті (з 10,8% до 11,3%), культурі й мистецтві (з 1,8% до 1,9%), управління (з 3,3% до 3,5%), за незначного зниження частки зайнятих майже у решти отраслях.
Істотно розрізнявся процес зміни кількості працюючих в галузях промисловості. У 1999 проти 1998 роком і натомість значного зменшення що працюють у м’ясної промисловості (на 21,3%), виробництві будівельних матеріалів (на 8,9%), газової промисловості (на 5%) зросла чисельність у нафтопереробної промисловості (на 45,3%), текстильної (на 34%), лісової і деревообробної (на 7,1%), електроенергетиці (на 4,5%).
Слід зазначити сезонний характер попиту й пропозиції на деякі професії та спеціальності: газосварщики, будівельники, автослесари, продавці. Навесні попит активізується, восени йде на спад.
Майже вдвічі пропозицію перевищує попит на професії економіста, бухгалтера, водія. До того ж завжди претендують на цим спеціальностями котрі мають великим стажем роботи, висококваліфіковані, що свідчить про достатньої насиченості потреб міста, у спеціалістах за цим профессиям.
Проглядається група порівняно непристижных професій у місті: прибиральниця, двірник, лікар, вчитель та інші. Інтерес до ці професії перевищує пропозицію до півтора-два раза.
У 1999 пропозицію робочої сили ринку праці значно зменшилося. Це можна судити з кількості звернень населення в біржі праці пошуках роботи. У 1999 за сприянням у працевлаштуванні звернулися 125,2 тис. громадян, що у 29,9 тис. чоловік, або на 19,3% менше, ніж у 1998 году.
Збільшилося пропозицію робочої сили з боку осіб пенсійного віку, що у значною мірою пов’язані з погіршенням матеріального становища цієї категорії населення. Що стосується працевлаштування 1997 року звернулося до служби зайнятості 2107 пенсіонерів, в 1998 р. — 2840, в 1999 р. — 2935, їх працевлаштовано 1997 р. — 20%, в 1998 р. — 18%, в 1999 р. — 32%.
З іншого боку, попит на робочі місця пред’являють підлітки у віці 14- 17 років. У 1999 50,5 тис. підлітків звернулося у справі працевлаштування служби зайнятості, їх 46,1 тис. (91,2%) були трудоустроены.
У порівняні з кінцем 1998 року кількість вакансій, заявлених до служби зайнятості, збільшилася 2,3 разу. Загалом кількості заявок від підприємств 74,1% посідає недержавний сектор. З 18,4 тис. вакантних посад 14,9 тис. (80,7%) — робочі місця. Найбільша потреба у працівників для заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) простежувалася у будівництві - 5,6 тис., промисловості - 4,9 тис., охороні здоров’я, соціальному забезпеченні, освіті, культури і науці - 1,7 тис., на транспорті, і зв’язку — 1,5 тыс.
Наприкінці 1999 року коефіцієнт напруженості ринку праці становив 0,4 особи на одне одну заявлену вакансію. У порівняні з 1998 р. цей показник зменшився майже 4 разу. Усю динаміку можна переглянути на наступній таблиці (таб.№ 4).
Таблиця 4: Динаміка чисельності незайнятого населення Криму і потреба у них предприятий.
|Период |Числен-ность |Чисельність |Потреба |Навантаження | |вре-мени |незайнятих |зарегистри-ров|предпри-ятий в|незанятого | | |громадян |анных |працівників |населення в | | | |безробітних | |одну | | | | | |заявлену | | | | | |вакансію | |1999 р. | |Січень |5246 |4780 |1815 |2,9 | |Лютий |5180 |4770 |1987 |2,6 | |Березень |4884 |4566 |2139 |2,3 | |Квітень |4616 |4299 |2580 |1,8 | |Травень |4250 |3986 |3159 |1,3 | |Червень |3884 |3650 |3895 |1,0 | |Липень |3631 |3363 |4758 |0,8 | |Август |3313 |3117 |5230 |0,6 | |Вересень |3029 |2734 |5165 |0,6 | |Жовтень |2740 |2379 |4650 |0,6 | |У листопаді |2447 |2165 |5321 |0,5 | |Грудень |2216 |1970 |5368 |0,4 |.
Нижче подані дані про спільну динаміці ринку праці протягом кількох років (таб.№ 5).
Таблиця 5: Динаміка чисельності незайнятих й потреби у яких підприємств протягом кількох лет.
|Год |Числен-ност|Из них мають |Потреб-ность|Коэффици-ент| | |и |офіційний статус|предпри-ятий|нагрузки | | |неработающи|незанятых |в |незайнятих на| | |x громадян, | |работни-ках,|одно | | |які перебувають | |заявлена в|вакантное | | |обліку в | |служби |місце, чол. | | |службах | |зайнятості, | | | |зайнятості, | |тис. чол. | | | |тис. | | | | | |людина | | | | | | |Тис. |в % до | | | | | |Людина |підсумку | | | |1997 р. |58,8 |52,4 |89,1 |8,8 |6,7 | |1998 р. |69,7 |63,7 |91,4 |8,0 |8,7 | |1999 р. |42,8 |38,9 |90,8 |18,4 |2,3 |.
Абсолютно точно ясно, що у ринкової системи рівновагу між попитом й пропозицією у принципі недосяжно як і силу множини операцій та відносин, і у силу внутрішніх властивостей і принципів організації ринкової системи. Це — особливість ринку труда.
2. Типи ринку праці Тюменського регіону залежно попиту і предложения.
Вирізняють кілька типів ринку праці: суто конкурентний, монопсонический (монополія покупця) і двосторонній монополистический.
Суто конкурентний ринок праці має велику число фірм, конкуруючих при найманні конкретної праці, численні робочі кадри, мають однакову кваліфікацію і, незалежно друг від друга які пропонують даний вид послуг праці, при що тільки фірми ні робочі неспроможна диктувати розмір заробітної платы.
У разі монопсонистического ринку праці наймач має монопольної здатністю купувати працю. При монопсонии кількість зайнятих на конкретному підприємстві становить основну частину всіх зайнятих даним виглядом праці, ставки зарплати перебувають у прямій залежність від кількості найманих працівників. Дане положення часто-густо зустрічається у невеликих городах.
У Тюменському регіоні явно виражений монопсонический тип ринку праці, як і по Росії. Особливо бачимо всі ознаки в наявності у невеликих містечках. До прикладу, у передмісті Тюмені - селищі Боровський на ЗАТ «Птахофабрика Боровська «зайняті близько 70% всього працездатного населення. Конкурентних фірм, що з харчової промисловістю, більше немає. А ще підприємство постійно росте чергу з охочими влаштуватися працювати (На цей час вона дорівнює 60 людинам). Сама собою Тюменська область є краєм монополистов-гигантов навіть у загальноросійському уровне.
IV. Послесловие.
Хотів би наостанок сказати, що Тюменський ринок праці дуже відрізняється від ринків сусідніх регионов.
З усього Світу і у Росії дедалі більше говорять про емансипації жіночого населення, та за фактичні цифри попиту й пропозиції видно, що у Тюменської області навпаки триває дискримінація жіночого населення. Передусім це пов’язано з специфічної орієнтацією нашої промисловості видобутку і транспортування нафти і є. У галузі жіночі працю не вельми ценятся.
Ще одна особливість — висока оцінка праці (особливо у промисловості). І тут знов-таки великій ролі грає орієнтованість регіону не на нафту та газу — жодну з основних статей доходу на бюджети всіх рівнів. З іншого боку, висока оцінка праці в транспорті. Це пояснюється лише тим, що у Тюменської області широко практикується приватний транспорт. За інших регіонах з різних причин цього немає. Наприклад в Єкатеринбурзі приватний транспорт розвинений слабко через свою непотрібності, так як місто має крім хорошого автобусного парку ще трамваї і метро, а Нижньому Тагілі влади не дають розвиватися приватної инициативе…
Абсолютно зрозуміли, що тюменський трудовий ринок абсолютно переповнений такими фахівцями як менеджер, бухгалтер і економіст. Конкурс серед що у вузи для цієї спеціальності почав плавно падати, хоча у суспільстві ще загальноприйнято вважати ці професії серед самих лучших.
Але коли його пропозицію перевищує попит ринку праці - це дає певні плюси роботодавцю: може вибрати з безлічі бажаючих найефективніші кадри, що підвищить результативність діяльності підприємства. Натомість цього факту є гарним стимулом для старанній навчання і работы…
V. Список літератури та джерел информации.
1. Макконнелл Р. До., Брю З. Л. Економікс, 11-те видання. — М.:
Республіка, 1993.
2. Міхєєв З. А. Контент-аналіз ринку праці місті Тюмени.-.
Тюмень: вид-во ТюмГНГУ, 1998.
3. Птахофабрика Боровська, ЗАТ. Відділ кадров.
Тюменський міської центр зайнятості населения.
4. Тюменський обласної комітет державної статистики.