Комплексная система забезпечення економічній безпеці підприємства

Комплексная система забезпечення економічній безпеці предприятия

Соискатель Академії управління МВС Росії Молдаванцев Олексій Александрович В справжнє час мало хто має бракує заперечень ідея щодо обов’язкової створенні будь-якою середньому і великому підприємстві системи забезпечення економічній безпеці. У водночас й у літературі, й у господарській практиці склалися відмінності в розумінні системи забезпечення економічної безпеки підприємства. Так, В.П. Мак-Мак стверджує, що систему безпеки підприємства представляє сукупність таких структурних елементів, як: наукова теорія безпеки, політикою й стратегією безпеки, кошти й методи забезпечення безпеки, концепція безпеки. [1] В.І. Ярочкин визначає систему безпеки як «організовану сукупність спеціальних органів, служб, коштів, методів, і заходів, які забезпечують захист життєво важливих інтересів особистості, підприємства, держави від внутрішніх та зовнішніх загроз «[2]. У цих визначеннях системи безпеки відсутня вказівку вимушені комплексного підходи до управлінню у цій сфері. Це необхідна за силу те, що об'єкт захисту є складним; і багатоаспектним явищем. Комплексний підхід передбачає врахування в управлінні об'єктом всіх основних його аспектів і всі елементи керованої системи розглядаються лише у сукупності, цілісності і єдності. Цей висновок повному обсязі належить до системи забезпечення економічної безпеки підприємства. Тому пропонується запровадити поняття ЫКомплексная система забезпечення економічній безпеці предприятиял, що у себе включає сукупність взаємозалежних заходів організаційно-економічного і основам правової характеру, здійснюваних з метою захисту діяльності підприємства від чи потенційних дій фізичних чи юридичних, які можуть призвести до економічних втрат. У основі розробки комплексної системи забезпечення економічній безпеці підприємства має лежати певна концепція, яка охопить собою включає мета комплексної системи забезпечення економічній безпеці, неї покладено, принципи діяльності, об'єкт і суб'єкт, стратегію і тактику. Мета цієї системи можна сформулювати наступним чином: мінімізація зовнішніх й наявність внутрішніх загроз економічному стану підприємства, зокрема його фінансовим, матеріальним, інформаційним і кадровим ресурсів з урахуванням розробленого і реалізованого комплексу заходів економіко-правового і організаційного характеру. Слід пам’ятати, що найбільше значення у справі забезпечення економічній безпеці підприємства належить первинним экономико-правовым і організаційним заходам, які забезпечують фундамент (чи основу) системи безпеки, на відміну вторинних — технічних, фізичних та інші заходів. У процесі досягнення поставленої мети здійснюється розв’язання конкретних завдань, що об'єднує все напрями забезпечення безпеки. До завданням, що розв’язуються системою забезпечення економічній безпеці, зазвичай ставляться: — прогнозування можливих загроз економічної безопасности,.

— організація діяльності з попередження можливих загроз (превентивні меры),.

— виявлення, аналіз стану та оцінка що виникли реальної загрози економічної безопасности,.

— прийняття прийняття рішень та організація діяльності з реагування на виниклі угрозы,.

— постійне вдосконалення системи забезпечення економічній безпеці предприятия.

Организация і функціонування комплексної системи забезпечення економічній безпеці підприємства у цілях максимальній ефективності мають грунтуватися на певних принципах. Про це писали багато авторів, зокрема і В.П. Мак-Мак, який виділяє такі принципи системи безпеки підприємства: пріоритет заходів запобігання, законність, комплексне використання зусиль і коштів, координація та взаємодія усередині якого і поза підприємства, поєднання гласності з конспірацією, компетентність, економічну доцільність, планова основа діяльності, системність. [3] Вважаємо, що це принципи може бути доповнені. По-перше, принципом безперервності, який передбачає, що функціонування комплексної системи забезпечення економічній безпеці підприємства має здійснюватися постійно. По-друге, принципом обов’язкової диференціацією заходів. Є у вигляді, що вибір заходів із подолання що виникли загроз відбувається у залежність від характеру погрози та рівня тяжкості наслідків його реалізації. Нарешті, по-третє, принципом повної підконтрольності системи забезпечення економічної безпеки керівництву підприємства. Це необхідне й у тому, щоб система безпеки не перетворилася на замкнутий освіту, орієнтоване на рішення вузьких завдань не враховуючи інтересів підприємства у цілому, й у оцінки ефективності діяльності системи та її можливого вдосконалення. Об'єкт і суб'єкт системи забезпечення економічній безпеці підприємства, як показала практика, тісно взаємопов'язані. Об'єктом системи загалом зазвичай виступає стабільне економічну ситуацію підприємства у поточному та перспективному періоді. Конкретними об'єктами захисту частіше виступають ресурси: фінансові, матеріальні, інформаційні, кадрові тощо. Суб'єкт системи забезпечення економічній безпеці підприємства, зазвичай, носить більш складний характер, оскільки його обумовлюється як особливостями і характеристиками об'єкта, а й специфічними умовами зовнішньої середовища, що оточує підприємство. Виходячи з цього, можна назвати дві групи суб'єктів, які забезпечують економічної безпеки підприємства: зовнішні суб'єкти та внутрішні. До зовнішніх суб'єктам ставляться органи законодавчої, виконавчої та судової влади, покликані забезпечувати безпеку всіх без винятку законослухняних учасників господарських відносин. Причому діяльність цих органів неспроможна контролюватися самими підприємствами. Ці органи формують законодавчу базу функціонування та захисту господарської діяльність у її аспектах і забезпечують її виконання. До внутрішнім суб'єктам ставляться особи, безпосередньо здійснюють діяльність із захисту економічній безпеці даного конкретного суб'єкта господарської діяльності. Як таких суб'єктів можуть виступати: працівники власної служби безпеки підприємства, запрошені працівники з спеціалізованих фірм, надають послуги з захисту діяльності предприятия.

Внутренние суб'єкти, забезпечують економічну безпеку підприємства, здійснюють своєї діяльності з урахуванням певної стратегії і тактики. Відомо, що стратегія — це довгостроковий підхід до досягнення мети. Генеральна стратегія економічній безпеці виражається через загальну концепцію комплексної системи забезпечення економічній безпеці підприємства. Крім генеральної стратегії виділяються також спеціальні стратегії (наприклад, залежно від стадії господарську діяльність). Нарешті, можна застосовувати функціональні стратегії безпеки. Це то, можливо стратегія економічній безпеці підприємства, куди входять у собі систему превентивних заходів, реалізована через регулярну, безперервну роботу усіх її підрозділів з перевірки контрагентів, аналізу гаданих угод, експертизі документів, виконання правил роботи з конфіденційної інформацією тощо. Служба безпеки у разі виконує роль контролера. І це то, можливо стратегія реактивних заходів, застосована разі чи реального здійснення ані найменших загроз економічній безпеці підприємства. Така стратегія, джерело якої в застосуванні ситуаційного підходу і свідомому урахуванні всіх зовнішніх й наявність внутрішніх чинників, реалізується службою безпеки системою заходів, специфічних для даної ситуации.

Тактика забезпечення безпеки підприємства передбачає застосування конкретних процедур і виконання конкретні дії з метою гарантування економічної безпеки. Йдеться таких процедурах і діях як: розширення юридичної служби підприємства, прийняття додаткових заходів для схоронності комерційної таємниці, створення підрозділи комп’ютерної безпеки, пред’явлення претензій контрагенту-нарушителю, поводження з позовом на судові органи, звернення до правоохоронні органи влади та т.п. Отже, комплексна система економічній безпеці підприємства повинна мати у собі суворо певне безліч взаємозалежних елементів, які забезпечують безпеку підприємства під час досягнення їм основні цілі бизнеса.

Список литературы

[1] Мак-Мак В. П. Служба безпеки підприємства (організаційно-управлінські і правові аспекти діяльності). — М: Світ безпеки, 1999. С. 6.

[2] Ярочкин В.І. Комерційна інформація фірми. — М.: Ось-89, 1997. С. 9.

[3] Мак-Мак В. П. Указ. раб. С.9−10.