Роль різних речовин, у харчуванні человека

Введение

2 Роль білка в харчуванні. 3 Роль жирів і вуглеводів в харчуванні. 6 Роль вітамінів в харчуванні. 9 Роль мінеральних речовин, у харчуванні. 13 Роль води в харчуванні. 15 Список літератури: 16.

Слава вам, що йде обідати миллионам!

І вже встигли наїстися тысячи!

Выдумавшие каші, біфштекси, бульоны.

І тисяча блюдич всілякої пищи.

Харчування одна із основних умов людини, а проблему харчування — однією з основних проблем людської культуры.

Кількість, якість, асортимент споживаних продуктів харчування, своєчасність і регулярність приймання їжі вирішальним чином впливають на людське життя у всіх її проявлениях.

Правильне харчування — важливий чинник здоров’я, воно позитивно б'є по працездатності людини її життєдіяльності й у значною мірою визначає тривалість життя, затримуючи наступ старости.

Лікарем М. Бирхер — Беннером було відкрито значення вітамінів в харчуванні людину ще доти, як і 1897 року Эйкман відкрив перший вітамін (В1) і коли сама термін «вітамін» ще существовал.

Річ у тім, що теорію харчування, яку XIX передав XX може бути калорийно-белковой. Вже відомо, що з білка можуть утворитися вуглеводи і жири, а чи не навпаки, і, як наслідок, білок є основний елемент плазми живою клітиною. Саме тому найбільш багаті білком продукти — м’ясо, копченості, риба, яйця — вважалися їжею найціннішою, зміцнювальної здоров’я, який широко рекомендували ослабленим хворим. Рекомендовані було також високі норми білка — 120−150 р. на добу. Іншою важливою показником була калорійність їжі. Позаяк у процесах обміну речовин виробляється теплота, а при згорянні їжі в колориметре теж виробляється теплота і його у можна виміряти отже, цінність їжі стали визначати за кількістю теплоти отриманої при згорянні в калориметре. Кількість цієї теплоти стало мірою цінності їжі. Найбільш калорийными вважалися жиры.

Роль білка в питании.

Роль білка в харчуванні. До складу кожної живої організму, кожної його клітини входить білок. Без білка може бути життя. Де ж організм отримує білки, й як із білків їжі будується білок у нашій организме?

До складу їжі людини входять різні продукти тварини рослинного походження, що є джерелом білка. Так, відомі білки м’яса, яйця, молока та молочних продуктів. Це білки тваринного походження; їх не вважають найбільш корисними для організму чи, як сьогодні говорити, повноцінними білками. Крупи, хліб, овочі, картопля та інші рослинні продукти теж містять білки, які яких багато важать в харчуванні человека.

Белки—сложные речовини; від жирів і вуглеводів вони різняться тим, що у до їхнього складу входить азот. Ніякі інші речовини що неспроможні їх замінити. Джерелом білків організму є білки нищи.

Щоб білки, що входять до склад нитевых продуктів, були використовуватимуться побудови білків тканої органів людського толу, вони повинні відбутися важкий шлях в організмі. Живильні речовини нашим клітинам доставляє кров, у якому ці речовини потрапляють з травного апарату вже з переробки їх травними соками. Травні соки виділяються особливими залозами у різних відділах травного каналу. У травних соках містяться особливі речовини, звані ферменти, під впливом яких складні харчові речовини розщеплюються на простіші, здатні переходити в розчин і крізь ворсинки кишечника вступати у кров чи лимфу.

Розщеплення складних білків більш прості починається у шлунку, залози якого виділяють соляну кислоту і фермент пепсин. У присутності соляної кислоти складні білки під впливом пепсину розпадаються більш прості — альбумозы і пептоны. Остаточне розщеплення альбумз і пептонов відбувається у тонких кишках, де на кількох їжу діє сік, вироблену підшлункової залозою, изливающийся і цей перший відділ тонких кишок, в так звану дванадцятипалу кишку, і навіть сік, вироблену стінками кишечника. Ці соки містять різноманітні ферменти, расщепляющие білки, жири й вуглеводи. Альбумозы і пептоны під впливом цих ферментів розщеплюються та ще простіших речовин, про амінокислот. Останні розчиняються в кишковому соку і усмоктуються через ворсинки кишечника в кровь.

Згідно з дослідженнями хіміків і фізіологів, амінокислоти є тим вихідним матеріалом, з яких будуються білки органів прокуратури та тканин тварин і людини. З розвитком хімії відкрили ряд амінокислот, входять до складу білків, як продуктів харчування, і людського організму. Усі амінокислоти містять вуглець, азот, водень, кисень, й у час відомі амінокислоти, які містять, ще, і сірку. Залежно від цього, скільки входять амінокислоти в склад тієї чи іншої білка, як вони з'єднуються між собою, змінюється і склад складного білка, що є основою будь-якої живою клітиною. Проте вагу білки мають деякими загальними властивостями. Як всім відомо, білки курячого яйця приварке згортаються, — яйце стає крутим. Якщо підігріти до кипіння починаюче киснути молоко, його білки теж згортаються і відокремлюються від рідкої частини вчених у вигляді крупинок. При додаванні до розчину тієї чи іншої білка будь-якої кислоти, наприклад оцтової, білок випадає як хлорина. Тож якщо до молока додати оцтової кислоти, то утворюються пластівці молочного білка — казеина.

Завдяки роботам наших радянських учених став відомий, які амінокислоти у яких кількостях входять до складу білків різних харчових продуктів, соціальній та склад білків різних тканин та органів людського тіла. Можна думати, що з організму найбільш корисні білки, подібні по змісту я них різних амінокислот з білками тканин та органів. Так, наприклад, якщо взяти зміст амінокислот в яєчному білці й у яєчному жовтку, виявляється, що жовток значно ближче до тваринного організму, тому його вважають більш повноцінним. Для підростаючого організму, особливо для немовлят і детой молодого віку, числа найцінніших є молоко, зокрема його білки. Ніякими живильними сумішами його не можна замінити, оскільки зростання та розвитку дитини йдуть нормально лише за наявності молока, яке є джерелом необхідних харчових веществ.

Молочні білки зі своєї живильним цінності яких багато важать і для харчування організму дорослої людини, для харчування якого входить у значних кількостях також білки інших продуктів тварини рослинного походження, як, наприклад, м’яса, хліба, круп, овощей.

Із робіт радянських учених відомо, що білки більшості круп по змісту амінокислот значно різняться від білків нашого тіла, але, комбінуючи їх з іншими продуктами, особливо з продуктами тваринного походження, можна було одержати суміш білків, близьких до білків людського організму. Приміром, гречана крупа містить білок, у якому мало деякі важливі для організму амінокислот, але за вживанні гречаною каші з молоком цей недолік заповнюється. Ще менше хутрових амінокислот в білках пшона, але у добовому харчовому раціоні людини містяться також всі інші продукти — м’ясо, картопля тощо., то результаті утворені білки, задовольняють потребам организма.

Звідси висновок: ніж різноманітніший продуктів харчування людини, тим більше коштів він обов’язково дістане з їжею білків досить високої качества.

Про те, яке велике значення білка в харчуванні, вказує ряд конкретних фактів, накопичених нашими радянськими учеными.

Науковими дослідженнями доведено, зростання та розвитку дитини відбуваються найкраще тому випадку, що він отримує білок у кількості, необхідному задоволення потреби його організму: кількість це різна залежно від його віку. Так, дитина грудного віку повинен отримувати на добу майже п’ять р білка на 1 кг ваги, дитина віком від 1 року до 3 років — 3,8—4 р, від 3 до 8 років — близько 3- З, 5 г., а школярі від 2 до 3 р на 1 кг веса.

При недостатній кількості білка в їжі затримується зростання II загальне фізичний розвиток дитини. Проте надлишок білка не сприяє зростання зухвальства і розвитку, а, навпаки, погіршує їх. Так, встановлено, що у віці від 1 року по 3 років, одержуючи понад 4 р білка на 1 кг ваги, втрачали апетит, унаслідок чого у тому організмі отлагалось менше белка.

Ці спостереження доводять, що з молодого організму існують найсприятливіші (оптимальні) умови білкового харчування, у яких дитячий організм найкраще развивается.

Значення білка для організму встановлено також шляхом вивчення тих порушень в організмі, які виникають якщо нестачі білка в харчуванні. Такі дослідження проводилися, і проводяться на лабораторних тварин, — на білих пацюках. Встановлено, що й білок становить 18% загальної кількості калорій добового раціону цих тварин, то зростання та розвитку їх йдуть нормально. При зниженні білка до 9% і додаванні відповідних кількостей жирів і вуглеводів, замість саме ті 9% білка зростання тварин сильно сповільнюється, а при 3% білка він зупиняється, і ваги тварин знижується проти вихідним; тварина відстає в статевому розвитку, спостерігається також кілька зміні у печінці, щитовидної залізо та інших. При перекладі тварин нормальну харчування із 18-ї% білка організм поступово відновлюється, тварина додає в песо, то зростання його виробництва отстает.

Роль жирів і вуглеводів в питании.

Роль жирів і вуглеводів в харчуванні. Рідкісний є основою будь-якої живої клітини. Його прийнято називати пластичним, т. е. будівельним, матеріалом клітини: але у склад клітини належать факти й жири й вуглеводи, які теж беруть участь у обміні речовин. У людини і тварин відбувається безупинне окислювання речовин, чи, як, горіння. Воно необхідне підтримки життя, до роботи всіх внутрішніх органів (серця, печінки, шлунки та інших.), для виконанні будь-якої роботи, виробленої людиною. Таким «пальним», чи енергетичним, матеріалом служать переважно вуглеводи і жири, в тому числі белки.

Кількість тепла, що утворюється внаслідок життєвих процесів, які у організмі, і вироблені роботи, вимірюється в теплових одиницях — великих калоріях. Великий калорией називається кількість тепла, затрачуване на нагрівання 1 .л води лише на градус Цельсия.

Згідно з дослідженнями низки учених, жири є необхідною складовою нашої їжі. Контрольні тварини, вирощені на без жировій дієті, зовні нічим не відрізнялися від контрольних тварин, одержували звичайне харчування, але тривалість їхнього життя була коротше. Щодо хімічного складу тіла тварин, що були на без жировій дієті, змінювався; у тому тканинах було менше фосфорсодержащих речовин, мають велике значення для стану центральної нервової системи: ці тварини були б менш стійкі до всяким зовнішніх впливів, наприклад до змін зовнішньої температури (похолоданню, потеплінню), ніж контрольні тварини, отримували нормальне питание.

У організмі жири можуть отлагаться як жирових запасів негаразд званих жирових депо. Такими жировими депо є підшкірна прошарок жиру, сальник; іноді жир відкладають у деяких внутрішні органи, наприклад, у печінки, нирках. Відкладення жиру в організмі происходит.

як з допомогою жирів пиши, але й за багатого вуглеводневій харчуванні (борошняні вироби, крупи, цукор тощо. п.). Усім ж добре відомо, що деякі тварини птахи, наприклад курдючные барани, свині, гуси, качки, харчуючись переважно углеводистой їжею, здатні відкладати великі кількості жира.

Проте відомо, що й за багатому білковому харчуванні також відкладаються значні кількості жиру, наприклад у хижих тварин, отже, жир в організмі може утворитися і з білків пищи.

Найбільш цінні молочні жири, що входять до склад молока та молочних продуктів — масла, вершків, сметани, і навіть жир, входить у склад яєчного жовтка: вони містять деякі вітаміни, мають велике значення для організму. Але й усе інші жири, як, наприклад, рослинні жири, сало, маргарин, багато важать в харчуванні людини, будучи высококалорийными і продуктами.

Жири за калорійністю дві з гаком перевищують білки, й вуглеводи. Так, відомо, що з згорянні 1 р білка чи 1 р вуглеводів утворюється 4,1 великий калорії, а при згорянні 1 р жирів — 9,3.

Жири за складом є дуже складними речовинами. У травному каналі вони піддаються дії різних травних соків і розпадаються більш прості речовини. Розщеплення жирів відбувається в тонкому кишечнику під впливом ферментів соку підшлункової залози і кишкового соку, в тому числі з участю жовчі. Жовч виробляється печінкою і вступає у жовчний міхур, звідки через жовчний проток виливається в дванадцятипалу кишку. Жовч сприяє розчинення продуктів розщеплення жирів —жирних кислот — в рідкої частини кишкового вмісту і їх всмоктуванню ворсинками кишечника.

Джерелами вуглеводів в харчуванні служать переважно продукти рослинного походження — хліб, крупи, картопля, овочі, фрукти, ягоди. З продуктів тваринного походження лише у молоці є вуглеводи — молочний цукор. Харчові продукти містять різні вуглеводи: так, крупи, картопля містять крохмаль, складне речовина, не розчинне у питній воді, але расщепляющееся під впливом травних соків. Відомий крохмаль картопляний, пшеничний, рисовий та інших. У фруктах, ягодах і спроби деяких овочах вуглеводи зберігають у вигляді різних Сахаров — фруктовий цукор, буряковий цукор, тростинний цукор, виноградний цукор (глюкоза) та інших. Ці речовини розчиняються у воді. І всі, та інші вуглеводи — і крохмалі, і цукру — добре засвоюються організмом. Різниця у тому, що розчинні у питній воді цукру швидко усмоктуються до крові, тоді як крохмаль повинен попередньо розтопитися в травному каналі більш прості соединения.

Крохмаль піддається остаточному розщеплення в тонких кишках, в які їжа з шлунка надходить невеликими порціями, а цукор, що вийшов внаслідок розщеплення крохмалю, всмоктується до крові поступово. Тому доцільно в повному обсязі вуглеводи вводити як цукрів, а основну їх масу вводити як крохмалю. Що сприяють підтриманню певного рівня цукру на крові й поступової доставці його тканинам. Але іноді необхідно швидко доставити цукор до тканинам, як, наприклад, при сильному розумовому стомленні, тривалої фізичної роботі, ослабленні серцевої діяльності, — у разі необхідно вживати достатньо цукру, іноді вводячи його у кров. Якщо вуглеводи надходять із їжею достатньої кількості, вони відкладаються як особливого тваринного крохмалю — глікогену — головним чином печінці та м’язах; при надмірному ж харчуванні, як зазначалося, вуглеводи переходять в організмі жир. Запаси глікогену надалі знову розщеплюються в організмі до цукру й вступають у кров, і ткани.

Доведено також, що відкладення вуглеводів в організмі можлива й у тому разі, як у їжі кількість вуглеводів обмежена, а білка багато. Про цьому, кажуть спостереження над хижими тваринами, які мають при харчуванні м’ясом глікоген відкладають у печінці та м’язах. Досліди на тварин доведено також, що верб лише жир утворюється з вуглеводів, а й вуглеводи можуть у своє чергу утворитися з жиру. Отже, стає зрозуміло, що і жири, і вуглеводи можуть утворюватися в організмі із усіх з трьох основних речовин — з білків, жирів і вуглеводів їжі. Тільки білок є незамінним і може утворитися лише з белков.

Роль вітамінів в питании.

Роль вітамінів в харчуванні. Ще старі часи спостерігали, що під час тривалих плавань морями, перебування у місцях укладанні й у період неврожаїв часто мали місце важкі масові захворювання, причина яких довго була невідома. Розраховували, що вони викликаються особливими мікробами чи вживанням для харчування недоброякісних, зіпсованих продуктів. Останнє пояснення начебто підтверджувалося тому, що з переході на різноманітне харчування свіжими продуктами хвороби швидко излечивались,.

У 1881 р. були опубліковані роботи російського лікаря Луніна. З проведених ним дослідів йому належить, що білі миші, що живилися так званим штучним молоком, т. е. харчової сумішшю, що містить самі білки, жири, вуглеводи і мінеральні речовини, як і натуральне молоко, досить швидко гинули. Тварини ж, отримували натуральне молоко, залишалися живими. З положень цих дослідів Лунін дійшов висновку, що у натуральних продуктах, зокрема у молоці, крім вже речовин — білків, жирів, вуглеводів і мінеральних солей, містяться якісь невеликі дози невідомих, але необхідні життя речовин. Тридцять років після робіт Луніна польський дослідник Функ назвав ці речовини витаминами.

час ряд досліджень присвячений вивченню вітамінів як харчових речовин, їх значення для організму, хімічної природи, методів їх визначення у харчових продуктах. Вітамінна промисловість випускає чисті вітамінні препарати і вітамінні концентрати. В Україні у Росії вивчення вітамінів почалося з Великою Жовтневою |соціалістичної революції. У Одесі цю роботу проводилася проф. Черкесом, у Харкові та кілька пізніше у Києві — акад. Палладиным, у Москві велася під керівництвом проф. Шатернікова проф. Лавровим, Ярусовой та інших. Нині багато вчених пашів країни вивчають вітаміни, їх значення для організму, відкривають нові вітаміни, вивчають також вітаміни як лікувальні кошти за справою ряді заболеваний.

Принаймні відкриття вітамінів їх почали позначати літерами латинського алфавіту — А, У, З, D тощо. д.

Встановлено, що з вітамінів розчиняються у питній воді, інші в воді нерозчинні, але розчиняються в жирах. Останні дістали назву липовитаминов. Якщо початковий період наука про вітамінах вивчала головним чином порушення у організмі, які виникають за браку чи повному відсутності вітамінів, то час дослідження значно розширилися. Зараз вивчають долю вітамінів в організмі, їх взаємозв'язок з іншими харчовими речовинами, приміром, із білками, коїться з іншими вітамінами, розподіл вітамінів і різних тканинах і органах тощо. п.

По все вітаміни ще добре вивчені й геопатогенному смислі їх значення для організму людини. Найбільш вивченими є вітаміни С1, В1, В2, РР—из числа розчинних у воді й вітаміни Проте й D — у складі липовитаминов.

Вітамін. З має значення для організму як оскільки він охороняє людини від появи цинги, а й оскільки він значно підвищує витривалість організму до всяким зовнішніх впливів, сприяє кращої опірності інфекційних захворювань. Багатими джерелами вітаміну З. є свіжі овочі, зелень, ягоди, фрукти. Картопля, свіжа капуста, бруква, молоді сезонні овочі — редис, зелений цибулю, салат — хороші джерела вітаміну З за умови правильного їх збереження і правильної кулінарній обработки.

При виготовленні овочевих страв пам’ятаймо, що вітамін З розчинний у воді й, що він руйнується киснем повітря, особливо в нагріванні. У результаті необхідно при варінні картоплі, кольорової чи білокачанної капусти закладати в киплячу воду, звідки у процесі нагрівання до кипіння вытисняется повітря, і варити лише до готовності. При варінні перших страв варто спочатку зварити бульйон і потім закладати овочі, причому в повному обсязі відразу, а враховуючи тривалість варіння до готовності кожного виду овочів. Приміром, при варінні борщу, колись всього, закладають буряки, яка вариться довше, ніж Інші овощи.

Вітаміни Проте й D серед розчинних в жирах вітамінів мають особливе значення. Джерелом цих вітамінів служать молочні жири, яєчний жовток, печінку тварин і звинувачують особливо печінку риб, риб’ячий жир, жирна оселедець. Крім того, вітамін На вигляді провитамина—каротина (речовини, із якого печінки утворюється вітамін А) — набув значного поширення у зелених частинах рослин (наприклад, шпинаті, салаті, щавлі); багата каротином моркву. Цей провітамін, потрапляючи у організм, перетворюється на печінки в активний вітамін А. Вітамін, А має значення для зору. Коли цього вітаміну розвивається захворювання, відоме піп назвою курячої сліпоти. Воно в тому, що людина, який добре бачить днем, в сутінки бачить погано, а темряві майже зовсім втрачає зір. За відсутності вітаміну, А розвивається ксерофталмия — захворювання, що з поразкою роговий оболонки очі, якщо відсутність вітаміну Чи, можливо наступити повна втрата зрения.

Вітамін, А має значення також і слизової оболонки дихальних колій та шлунково-кишкового тракту. Всякі катаральні стану, захворювання пневмонією виникають чаші за браку вітаміну, А в харчуванні. При виразкової болезни—язва шлунка, дванадцятипалої кишки— вітамін До того ж має велику значение.

Вітамін D регулює відкладення кальцію і фосфору в кісткової системі. При нестачі цього вітаміну в дітей віком розвивається рахіт, а й у дорослої людини можуть наступити зміни у кістках внаслідок втрати фосфорно-кальциевых солей. Джерел вітаміну D у природі трохи — молочні жири, яєчний жовток, печінку тварин і звинувачують особливо печінку риб. Однак під впливом ультрафіолетового проміння сонячного світла цей вітамін може утворитися в людини і тварин. У шкірі людини є особливе речовина— эргостерин, яка під впливом ультрафіолетового проміння перетворюється на активний вітамін D. Природно тому, що рахіт в дітей віком легше одужує в весняно-літній період, що вони більше піддаються дії сонячного світла. У зимовий період вітамін D дають дітям по розпорядження лікаря на вигляді риб’ячого жиру. Риб’ячий жир нині збагачується вітаміном D, і за відпустці його аптеками це має зазначене на етикетці. Вітамінізований риб’ячий жир слід давати й дітям, і дорослим у суворо дозованих кількостях, оскільки надлишок його замість користі принести значної шкоди. Доза риб’ячого жиру мусить бути зазначена лікарем; без розпорядження лікаря вітамінізований риб’ячий жир вживати годі було ні дорослим, ні детям.

Роль мінеральних речовин, у питании.

Мінеральні речовини, як і та інші речовини, що входять до склад нашого тіла, безупинно витрачаються організмом, причому розміри цих витрат залежить від низки причин, як, наприклад, від виду, умов роботи, стану організму, що т. п. Якщо їжа людини різноманітна, то нею достатню кількість містяться всі необхідні мінеральні речовини. Значення багатьох мінеральних речовин і кількість їх, необхідне в людини, ще не вивчені. Але щодо декого з тих вже проведено багато досліджень на тварин і звинувачують людині. Так, всім відомо, що солі кальцію і фосфору є найголовнішими складовими частинами кісткової системи, фосфор входить до складу нервової та інших тканин. Нині вже відомо, що солі кальцин і магнію яких багато важать для правильної роботи серцевого м’яза і взагалі всієї м’язової системи. Солі заліза входять до складу барвного речовини крові й сприяють переносу кисню до тканинам, а солі міді яких багато важать для процесів кровотворення тощо. д.

Важливе значення для організму має також звичайна поварена сіль, яке звикли вважати лише смаковим речовиною. Насправді ж відсутності кухонної солі в їжі, і у її надмірному споживанні організмі можуть відбутися серйозні порушення. Науковими дослідженнями доведено, що й організм у протягом багато часу не отримує кухонної солі, це виникають серйозні хворобливі явища — запаморочення, непритомність, розлад серцевої роботи і т. п. Але й надлишкове споживання солі віддзеркалюється в стані серцево-судинної системи, роботі нирок та інших органов.

Використання організмом мінеральних речовин, їх всмоктування через стінки кишечника, залежить значною мірою від продуктів, із якими вводяться. Приміром, відомо, що у грубому житньому і пшеничному хлібі, а й у деяких видах зелені — шпинатом, салат, щавель — багато кальцію, але цей кальцій міститься у них же в таких хімічних з'єднаннях, які погано розчиняються в травних соках й погано усмоктуються. Найкращими джерелами кальцію є молоко, молочнокислі продукти, сироватка молока, сыр.

Фосфор вступає у організм із продуктами тварини рослинного походження і добре всмоктується в кишечнику, причому фосфорні сполуки, одержувані з продуктами тваринного походження, як печінку, мізки, м’ясо, сир, яйця, використовуються набагато краще надають сприятливе дію на нервову систему, особливо у період напруженої розумової работы.

Магній має значення для організму. Він впливає на роботу серця, і навіть на стан кісткової системи. До джерел солей магнію ставляться житнього хліб, крупи, висівки. Якщо житнього хліба чи грубого пшеничного хліба споживається мало, т. е. вживаються головним чином вищі сорти пшеничного хліба, те, як показали дослідження, проведені на людях, кількості магнію в організмі зменшується. При багатому ж споживанні цих продуктів — житнього хліба, круп, але за нестачі молока та молочних продуктів в харчуванні організм втрачає кальцій, що може викликати порушення у стані кісткової системы.

Вище зазначено на значення кухонної солі для організму. Поруч із цим необхідно вказати і роль солеи калію, що сприяють виведенню води через нирки, регулювання змісту води в тканинах, що особливо важливо при серцевої слабкості й підвищеному кров’яному тиску, а також за порушеннях серцево-судинної системи. Джерелом солей калію стають різні овочі, наприклад капуста, картопля. Солі натрію зберігають у продуктах тваринного походження, і навіть уводять у різних кількостях, залежно від звички, як кухонної солі. За середню норму кухонної солі, виходячи з численних спостережень, проведених на людях, можна припустити 15 р на добу, включаючи сіль (хлористий натрій), що міститься у харчових продуктах. Таке кількість солі цілком покриває потребу у ньому організму в помірному кліматі. У разі спекотного клімату, соціальній та літні спекотні дні кількість солі, необхідне організму, може становити 20 р у зв’язку з підвищеним виділенням пота.

Значення інших мінеральних речовин для організму ще досить вивчено, тому визначене й кількісна потреба у них. Що стосується заліза, який буде необхідний правильної доставки тканинам кисню, то більшість дослідників як добової норми рекомендує 15 мг. Це кількість з головою покривається при звичайному змішаному харчуванні. До продуктам, багатим залізом, ставляться яловичина, яєчний жовток, житнього та пшеничний збіжжя вийшло з борошна грубого помелу, печінку, нирки й ін. Мідь — необхідний елемент для кровотворення, але ще немає точних даних про те кількостях ос, які можна було б рекомендувати як норми. З хімічних аналізів відомо, що мідь є звичною складовою більшості продуктів харчування. Встановлено, що підлогу необхідний вироблення щитовидної залозою особливого йодсодержащего речовини — тироксину — і що за відсутності йоду в їжі і питну воду розвивається захворювання — зоб. Воно виникає в людей, що у тих районах, де грунт, а, отже, й рослини, і вода позбавлені йоду. Нині для запобігання цьому захворювання до звичайної кухонної солі додають певні сполуки йоду і такий сіллю постачають населення зазначених районов.

Роль води в питании.

Роль води в харчуванні. Жодна жива клітина, жоден живий організм не може існувати без води. Вода входить до складу всіх органів прокуратури та тканин людського тіла. Кров містить близько 80% води. Усі, які у організмі, пов’язані з наявністю води, з розчинними у ній речовинами. Відомо, що то вона може існувати тривалий час (місяць і більше) без злиденні, але за відсутності води він гине через за кілька днів. І який кількість води потрібно фахівця в царині сутки?

Багато води міститься у харчові продукти, в готових стравах, ще, вода вживається як пиття. Встановлено, що тотальність води, одержуване людиною зі злиденною і питвом, загалом одно 2—2,5 л. Рясне питво викликає посилену роботу серця й почек;

ще, з організму вимиваються корисні йому речовини, особливо мінеральні і пояснюються деякі вітаміни. Тому, але рекомендується вживати багато воды.

1. Ковальов М. І., Енциклопедія гурмана -С-Пб: Фламінго, 1996 — 6с. 2. Лобань Д. І. та інших., Кулінарія, НеділяМ: 1955, 8−17с. 3. Баранов У. З., Технологія виробництва громадського питания,.

Економіка — М: 1982, 5−19с. 4. Макарова М. Є., Окреме харчування, Харвест — Харвест: 1996 — 6−8с.