Лекции по бухгалтерського обліку кафедри бухобліку Фінансовій академії при Уряді РФ
Особливість цього методу у цьому, що в міру нарахування зносу ліквідаційна вартість до уваги береться. Враховується вона аж наприкінці терміну. Завдання підприємства: маючи кілька радикальних способів нарахування амортизації вибрати за кожним видом основних засобів той, що є найбільш доцільним й економічно вигідним. 23). Облік витрат за помешкання і тих. обслуговування ОС. Знос: моральний… Читати ще >
Лекции по бухгалтерського обліку кафедри бухобліку Фінансовій академії при Уряді РФ (реферат, курсова, диплом, контрольна)
1). Облік ден. ср-в на розрахунковий рахунок у трилітрові банки. Для розрахункових операцій на готівкової і безготівковій формі пр-е відкриває банку розрахунковий рахунок. Право відкриття розрахункового рахунки надається організації, що є юридичною особою, має самостійний баланс. Відкриттів РС регулюється законодавством. Підприємство надає банку такі документи: — заяву для відкриття РС, — свідчення про реєстрацію підприємства, — нотаріально завірена копія статуту пр-я, — копія установчого договору, — картка із зразками підписів керівника підприємства міста і гол. бухгалтера + їхніх заступників, ні з відбитком друку підприємства (потрібно 2 прим. картки), завірені нотаріусом. — довідка про постановку на облік у податковому інспекції й у пенсійний фонд. З цих документів банк і пр-е укладають кредитний договір, в кіт. і обумовлюються всі умови розрахунків між підприємство й нам установою банку. Для розрахунків з поточних операціях установи банку пр-е надає первинні документи, в кіт. указуються всі необхідні реквізити платника і одержувача ден. коштів. До таких реквізитам ставляться: — найменування платника, — найменування одержувача, — рс платника і одержувача, — кореспондентські рахунки банків, обслуговуючих предприятие-плательщика і предприятие-получателя, — найменування продукції або послуг, по кіт. здійснюються розрахунки та його сума. Розрахунковий рахунок у банку відкривається пр-ю і його присвоюється певний номер, за яким виробляються всі розрахунки. Банк кожне пр-е відкриває лицьової рахунок, де й ведеться облік руху ден. ср-в пр-я. Для зарахування грошей на РС, і навіть перерахування його з РС пр-е надає банку платіжного доручення чи платіжне вимога. У цих документах обов’язково повинні прагнути бути підписи керівника (чи заступника) і глувбуха, які звіряють із карткою, що зберігається у банку. Аналітичний облік операцій на р.с. ведеться бухгалтерією пр-я з урахуванням виписки з РС, наданої банком. Періодичність надання виписок залежить від руху ден. ср-в для підприємства: вона здійснюється щодня чи щотижня. Синтетичний облік операцій на розрахунковий рахунок ведеться на рахунку 51"РС" - для підприємства він активний, а банку — пасивний. Надходження грошей відбивається по Дебету, в виписці банку — по Кредиту. Списання чи вибуття ден. коштів віддзеркалюється в пр-ии по К51; в виписці - по Д51. Сальдо дебетове і наявність ден коштів у розрахунковий рахунок. Д51 корреспондирует з К46, 62, 90, 92, 94, 95, 50, 76, 68, 75. К51 корреспондирует з Д60, 67, 90, 92, 94, 95, 50, 76, 68, 75, 69. Регистром для ведення синтетичного обліку по Д51 є відомість № 2, де на кількох підставі первинних документів мають у шаховому порядку відбивається надходження грошей на РС впродовж місяця і підраховується оборот протягом місяця. Синтетичний облік по К51 ведеться в Ж-О № 2, де вже протягом місяці на шаховому порядку виробляються записи по Д корреспондирующих рахунків. У кінці місяця підраховується кінцевий залишок. Кінцевий залишок = Залишок початку місяці на вед.№ 2 + Оборот відповідно до відомості № 2 — Оборот по журналу-ордеру № 2. Отриманий залишок записується в відомості і звіряється з випискою з розрахункового рахунки. Для обліку оп-ций з нал. ден. ср-ми на розрахунковий рахунок застосовуються слід. первинні документи: 1. Объявление на внесок готівкою — застосовується для зарахування ден. ср-в, хто залишився касі підприємства (невчасно виданої зарплатню тощо.) 2. Чек — призначений для видачі ден. ср-в готівкою з р.с. Зазвичай, чек перебуває у чекової книжці, кіт. видається пр-ю учр. банку. При отриманні нал. грошей заповнюється чек і корінець, там і там вказується: — сума ден. коштів, які підлягають отриманню, — мети, куди ця сума виходить (госп. потреби, виплата зарплатню тощо.) Обов’язковою є підпис керівника пр-я і головбуха. Чек залишається у банку, а корінець як виправдувальний документ — до каси пр-я. 2). Облік ден. коштів у валютному рахунку у трилітрові банки. У зв’язку з переходом до рын. економіці пр-е одержало право здійснювати операції з іноземною валютою. Для цього він у пихатій інституції банку пр-ем відкривається валютний счет. Для проведення оп-ций з інвалютою учр. банку повинен мати дозвіл ЦБ (ліцензію). Здебільшого операції здійснюються за такими валютам: Am. долари, ньому. Марки, Франц. Франки, Анг. Фунти стерлінгів. Для відкриття вал. рахунки пр-е надає в учр. банку самі док-ты, що і за відкритті р.с. Між банком і пр-ем, як і за відкритті р.с. полягає договір «Про расчетно-кассовом обслуговуванні». При віданні операцій, приносять ін. валюту, підприємства заслуговують зараховувати на валютний рахунок виручку, отримувану відповідно до зовнішньоекономічної діяльністю, купувати й продавати валюту. При вступі виручки в ін. валюті відповідно до законом пр-е зобов’язане 50% виручки продавати на вал. ринку ч-з уповноважені банки. Інші 50% надходять на вал. рахунок. Основними первинними док-тами для ведення вал. оп-ций є: 1. доручення на обов’язкову продаж валюти, 2. платіжного доручення ведення безготівкових розрахунків. Для отримання валюти готівкою також застосовується чекова книжка. До речі, в основному виплата у грошовій валюті - за відрядження, т.к. до розрахунки в ін. валюті заборонені. Облік вал. операцій ведеться на рахунку 52 «Валютний рахунок». Облік ср-в у цьому рахунку ведеться це й у валюті, й у рублях. Перерахунок на рублі здійснюється за курсу ЦБ на даний момент зарахування валюти. Решта впции у валюті (перерахування ден. ср-в, виплата відрядних тощо.) також відбиваються це й у валюті й у рублях, але з курсу ЦБ на даний момент вчинення операції. Крім обліку вал. коштів ведеться облік курсової різниці, як прибутку чи збитку пр-я. Рахунок 52 має 2 субрахунка: 1. валютні рахунки у країні, 2. валютні рахунки там. Для обліку ден. ср-в в ін. валюті, які підлягають продажу над ринком застосовується рахунок 57 «Переклади їсти дорогою». По Д57 відбиваються операції, пов’язані з списанням ін. валюти з транзитного рахунки. — Продаж ін. валюти (обов'язкових 50%) відбивається по Д48 «Реалізація інших активів» і К57 «Пер. їсти дорогою». — Зарахування виручки від продажу валюти — Д51 і К48. — Курсова різниця відбивається так: у разі прибутку Д48-К80, у разі збитку Д80-К48. Що Залишилося частина вал. коштів відбивається у обліку аналогічно обліку ден. Порівнв на РС. Зарахування виручки у валюті на вал. рахунок Д52-К46,62 залежно від форми розрахунку. Облік також ведеться як і рублях, і у валюті. Аналітичний облік на валютному рахунку — аналогічний його ведення на розрахунковий рахунок: продаж Д51-К52, купівля — навпаки. 3). Облік готівки касі підприємства. Порядок ведення касових операцій регламентується інструкцією ЦБ «Про порядку ведення касових операцій на РФ». Підприємство, зазвичай, видає як нал. ден. ср-в зарплатню і незначні господарські потреби. Кількість нал. грошей для підприємства обмежується установою обслуговуючого банку. Такий порядок сприяє схоронності ден. ср-в Усі операції з нал. ден. ср-вами здійснюються ч-з касу підприємства. КАССА — це спец. приміщення для зберігання нал. грошей немає та документів, обладнане сейфом і сигналізацією. Видача ден. ср-в з каси здійснюється касиром. Він є матеріально відповідальним обличчям й несе повну відповідальність за схоронність грошей до касі. У зв’язку з цим прийому працювати головний бухгалтер ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ отримати щось від касира розписку (про сповнену мат. відповідальності). Якщо рассписки немає - касир ніякої відповідальності (крім моральної) несе. Нині головний бухгалтер чи бухгалтер проти неї поєднувати своєю посадою із посадою касира. Але така суміщення не знижує відповідальності за схоронність ден. ср-в. Надходження і видача ден. коштів складає підставі первинних документів: — надходження — прибутковий касовий ордер, — видача — видатковий касовий ордер. Основними реквізитами цих документів є: — найменування, — номер документа, — дата виписки, — від когось чи що отримано, — сума прописом. Прибутковий касовий ордер повинні підписати касиром й головним бухгалтером. До приходно-кассовому ордеру прикладається квитанція, кіт. відривається і віддається особі, який зробив гроші. Видатковий касовий ордер виписується головбухом і підписується керівником і гол. Бухгалтером і передається до каси підприємства. Аналітичний облік касових оп-ций ведеться касиром в касової книзі чи звіті касира. Принаймні руху нал. ден. ср-в виходячи з первинних документів виробляються запис у касову книжку як із вступі, і за умови витрачання грошей. Касова книга теж ведеться щоденно, наприкінці дня підраховується залишок грошей до касі. Якщо рух грошей незначно (мають на увазі кількість операцій, а чи не їх обсяг), то аналітичного обліку грошей до касі ведеться понедельно — залишок визначається кінці кожної тижня. Аналітичний облік касових операцій ведеться в дисконтних регістрах у двох примірниках (ч-з копірку). Копія — іде у бухгалтерію, оригінал — залишається до каси. Видача ден. ср-в касиром роблять лише виходячи з витратного касового ордера. Синтетичний облік ден. ср-в ведеться на рахунку 50 «Каса», рахунок — активний. Рахунок 50 корреспондирует з такими рахунками: Д50-К51,52,55 «Спецрахунки в російських банках», 62, 76, 71. К50-Д70,71,75,43,97,51,52,26. Д43 (оплата транспортних витрат), Д97 «Орендні зобов’язання» (оплата нал. орендодавцям) Синтнтический облік по Дп 50 ведеться в відомості № 1, по Кт — у журналі ордері № 1. Що стосується видачі підприємством ін. валюти ч-з касу, для ведення касових операцій на валюті відкривається спеціальний субрахунок для обліку ден. ср-в в ін. іноземній валюті та спеціальний субрахунок для обліку операцій в рублях за курсом. 4). Облік підзвітних сум. Крім виплати зарплатню пр-е видає ден. кошти готівкою з каси підзвітним особам. Видача підзвітних сум виготовляють командировочні витрати, на госп. потреби. Зазвичай список підзвітних осіб (п.л.) встановлюється керівником пр-я. Принаймні витрачання ден. ср-в п.л. складається звіт, де відбивається (виходячи з виправдувальних первинних документів (квитанції, чеки, квитки, і т.д.) фактичну витрату ден. ср-в. Залишок невитрачених ден. ср-в повертається у касу пр-я. Витрачені ден. ср-ва списуються до витрат пр-ва залежно від мети їх израсходования. Порядок обліку відрядних витрат: З розпорядження керівника підприємства його працівники направляють у відрядження до виконання к-л службовими обов’язками. З цією метою виробляється оплата їх витрат. Перелік возмещаемых витрат і нормативи із них встановлюються МинФином, виходячи з того пр-е і надає ср-ва на відрядження. Нині у складі відрядних витрат включаються: 1. проїзд доречно призначення і навпаки, 2. оплата житла, 3. добові, 4. інші витрати, за наявності виправдувальних документів: (оплата тіл. переговорів (з пр-ем тощо.); проїзд на транспорті; оплата прийомів, пов’язаних із службової необхідністю, не більше норм, встановлених Мінфіном. Під час повернення з відрядження п.л. становить авансовий звіт і докладає до нього увесь виправдувальні документи. Авансовий звіт полягає із двох галузей: I частина: ФИО і т.п., срок відрядження, сума, видана під звіт, витрачено, залишок чи заборгованість пр-я, II частина (зворотний бік звіту): сума витрат, виходячи з всіх прикладених документів, добові (розрахунок), проїзд (квитки), проживання, при наявності квитанції (у її відсутності (жив у друзів батьків) — $ 0.7 в добу). Підрахунок добових: колич. днів * ліміт на добу; день відбуття і прибуття — вважаються протягом двох повних дня +ост. дні по звіту. Їдучи у відрядження зарубіжних країн добові установливаются МИНФИНом для кажлой країни окремо. У межах тих нормативів виробляється оплата відрядних витрат. Витрати понад цієї суми може бути оплачені з допомогою прибутку пр-я. Під час перебування працівника хто їм. він продовжує отримувати з.п. Авансовий звіт складається пізніше 3 днів після повернення працівника, за його своєчасному несоставлении бухгалтерія пр-я у праві затримати виплату зарплатню цьому працівникові. Авансовий звіт підписується підзвітним обличчям, керівником й головним бухгалтером. Аналітичний облік розрахунків із п.л. ведеться в відомості № 7, де за кожному п. л відбивається: — залишок боргу підзвітним сумам, — видано під розрахунок, — витрачено, — залишок наприкінці. Видача підзвітних сум на госп. потреби виробляється довіреною особою, кіт. призначається керівництвом пр-я. Підзвітні суми видаються із єдиною метою придбання товарно-мат. цінностей. Для придбання тов.-мат. цінностей п.л. отримує доручення, де крім реквізитів підзвітного особи вказується найменування тов.-мат. цінностей, їх у з сумою. З доручення і рахунку за отримання тов.-мат. цінностей виписується видатковий касовий ордер і за ним, відповідно, виробляється виплата касою ден. ср-в. По скоєнні операції п.л. здає док-ты в бухгалтерію. Синтетичний облік витрат ведеться на рахунку 71 «Розрахунки з підзвітними особами». Рахунок призначений для узагальнення інформації про розрахунках із працівниками пр-я за отриманими сумам. Рахунок активним, але, можливо і пасивним. Основні кореспондуючі рахунки: Д71-К50,51,52. За кредитом відбиваються операції, пов’язані з израходованием коштів п.л. в межах норм Мінфіну: К71-Д26,20,25,10,12. Більше норм виплата ден. ср-в п.л. здійснюється з допомогою прибутку пр-я: Д80 — збитки, К80 — прибуток; Д81 — використання прибутку, К81 — отсуствует. Періодично проводиться інвентаризація підзвітних сум. Їх недостача відбивається по Д84-К71. Списання недостачі: Д70-К84 чи Д73-К84. Синтетичний облік розрахунків із підзвітними особами ведеться у журналіордері № 7. 5). Облік розрахунків з товарним і нетоварним операціям. Через війну госп. деят-ти пр-ем здійснюються розрахунки по тов. і нетов. впциям. Розрахунки по тов. оп-циям виробляються пр-ем у разі, якщо пр-е є постачальником готової пр-ции чи заготовителем тов.-мат. цінностей, чи покупцем. Розрахунки по нетов. оп-циям пов’язані з погашенням заборгованості банку, бюджету, працівникам, соцстраху, по медиц. страхуванню, пенсійному фонду та інших. розрахунки. Усі між пр-ми по тов. оп-циям здійснюються виходячи з госп. договорів. Нині існують такі форми розрахунків з тов. оп-циям: Платіжними вимогами, Платіжними дорученнями, З допомогою акредитивів, З допомогою особливих рахунків, У плані планових платежів, Залік взаємних вимог, Поштові переклади, Бартерні угоди. Застосування тій чи іншій форми розрахунків залежить від домовленості між інем-поставщиком і пр-ем-заказчиком. (1) Розрахунки платіжними вимогами. Донедавна цій формі була найпоширеніших, зараз ситуація дуже змінилася. Пр-е постачальник виписує платіжне вимога на отгружаемую продукцію (практично таку форму розрахунків називається акцептной). Існує чи два різновиди акцептной форми: 1. попередній акцепт, 2. наступний акцепт (згоду на оплату). Попередній акцепт: банк платника ставить їх у популярність у тому, що прийшов платіжне вимога і у протягом 3-х днів. До закінчення терміну покупець наказує банку про переведення ден. ср-в з розрахункового рахунки платника на р.с. постачальника. Якщо відповіді протягом 3-х днів — банк платника сприймає це як злагоду і перераховує гроші. Наступний акцепт: на час вступу рахунки банк платника він перераховує гроші з розрахункового рахунки платника на р.с. постачальника й у перебігу 3-х днів чекає незгоди платника. Якщо він надійшло, банк вивчає причини відмови і повертає гроші. Існує сповнений спокус і частковий відмови від акцепту. Повний відмова може бути: при помилці рахунки адресою, на час вступу не проти того товару. Синтетичний облік розрахунків при акцептной формі ведеться: Покупець: Д10-К60 (надходження мат. цінностей) Д60-К51 (перерахування ср-в) Постачальник: Д45-К40 (відвантаження) Д46-К45 (факт. себест. отгруж. прод. списана) Д51-К46 (зарахування виручки на рсчет) (2) Розрахунки платіжними дорученнями. Платіжне доручення — первинний документ. ПОСТАЧАЛЬНИК. Д51-К62(зачисление виручки на р.с. від покупця) Д62-К45(реализация продукції) Д46-К40 (відвантаження пр-ции) ПОКУПЕЦЬ. Д60- К51 (відправлені гроші) Д10-К60(приходованы мат. цінності) (3) Акредитивна форма розрахунків. Ця форма застосовується у основному з підприємствами, які можуть бути неплатоспроможними. Зараз найпоширеніша у Росії в рассчетах з Росією. Д55.1-К51 (виставляння акредитива) Д60-К55.1 (розрахунки акредитивами) Д10-К60 (оприбутковано мат. цінності) Д51-К55.1 (возвран невикористаного акредитива). (5) У плані планових платежів, Застосовуються торгувати. Щодня перераховуються постачальнику ден. ср-ва, а він перераховує ними пр-цию. Наприкінці місяці платежі звіряються і виробляється або доплата, або повернення ден. коштів. (6) Залік взаємних вимог, Це притаманно пр-тий, підтримують постійні відносини з надання послуг одна одній. Ведентся аналітичного обліку всіх поставок. У кінці місяця все суми звіряються і відсутні зараховуються або одному іню, або іншому. (8) Бартерні угоди. Ця форма застосовується рідко, а тепер у Росії є тенденція до розвитку цієї форми. Вона вкрай невигідна державі. Сума на яку здійснюється бартер фактично йде з під оподаткування. 6). Облік розрахунків із різними дебіторами і кредиторами. Облік розрахунків ЮЛ по нетоварним операцій із іншими Ф і ЮЛ здійснюється на рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами». Вона має складне будова. Сальдо початкова по дебиту означає непогашену початку місяці дебіторської заборгованості. Обороти по Д показують збільшення, а, по До зменшення дебіторську заборгованість. Сальдо початкова за кредитаминепогашена початку місяці кредиторської заборгованості. Обороти по До показують збільшення кредиторської і зменшення дебіторську заборгованість. Для розвитку рахунки 76 ведеться ряд субрахунків. Субрахунок № 1- використовують за испольнительным документам. У цьому субсчете відбиваються розрахунки з сумам, удержаным із зарплати окремих працівників у користь інших організацій та осіб із испольнительным документам чи постановам судових установ. Цей субрахунок пасивний. Сальдо початковазаборгованість над іншими Ф і ЮЛ, на користь яких зроблено утримання. Оборот по Доутримання по испольнительным документам звітного місяці. Оборот по Дсуми, видані готівкою з каси (К50) для погашення боргу виконавчим документами та перерахування витрат на пальне (К51) з розрахункового рахунку за тим самим документам. Субрахунок № 2- до розрахунку з організаціями з некомерційним операціям (зі съемщиками житла, батьками за дітей). Вінпасивний. Сальдо початкова по дебетузаборгованість різних організацій перед підприємством, обертів по Дпогашення кредиторську заборгованість (К51), нарахування квартплати (К29), сальдо початкова за кредитамизаборгованість підприємства, обертів по Допогашення дебіторську заборгованість (Д51). Субрахунок № 3- «Депонированная зарплата». Депонування зарплати: Д70-К76.3, погашення депонованої зарплати: Д76.3-К50. Рахунок № 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» — використовується для всіх розрахунків із персоналом крім розрахунків з оплаті. Субрахунок № 1- «Розрахунок за товари, продані кредит», активний, Спсума заборгованості підприємству, обертів по дебетуперерахування торгових підприємств у розмірі доручень чи зобов’язань. Д73- К93. По До цей субрахунок корреспондирует з Д70 (суми щомісячних утримань із робітників), Д50- суми, внесені готівкою. Субрахунок № 2- «Розрахунки по наданим позикам», активний, Спсуми заборгованостей з позик на індивідуальне будівництво і тп. Д73.2-К50- видача предметів на дані мети, Д50,51,70-К73.2- чергові платежі і одночасно виробляється погашення даним підприємством кредитів Д73-К51. Субрахунок № 3 — «Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків», активний. Спзаборгованість початку місяці працівниками ЮЛ. Д73.3-К86 — відбиток сум матеріальних збитків з його фактичної собівартості. К83 у сумі різниці між фактичної собівартістю (84) і роздрібної ціною. Д73.3-К29 за втрати при шлюбі продукції. Аналітичний облік на цих рахунках організується в відомості № 7 открываемой до рахунку 76 у розвитку його субрахунків. Є різноманітні види обліку майна підприємства — довіреної особи. А) головне (материнське) підприємство — джерела формування коштів у балансі ОСД враховуються на кредиті двох рахунків 79/1 — при освіті їм коштів з допомогою взносой самого підприємства міста і 96 — з допомогою внесків інших учасників в кореспонденції зі своїми рахунками за видами майна 01, 04, 07 і т.д. (по Д цих рахунків). На своєму балансі головного підприємства враховує по Д рахунків 06, 58. Організація обліків розрахунків з спільної прикладної діяльності: Рахунок 77 «Розрахунки з госуд. і муниц. ограном» Сальдо по Д відбиває заборгованість підприємства — заборгованого особи (ПДЛ) предприятиям-участникам. Сальдо по До — заборгованість підприємств-учасників підприємству — задолженному особі К80-Д77 нараховується належна валова прибуток К06,58-Д77 заборгованість ПЗЛ за депозитними вкладами при закінченні діяльності Д81,87,88-К77 кредиторської заборгованості ПДЛ — підсумовування збитків по СД Д81,88-К77 списання витрат за СД виробляється з допомогою чистий прибуток Д10,40,04,01-К77 отримання майна від довіреної особи Рахунок 96 «Цільові фінансування й надходження» (с/счет «Общ. дол. власність по СД) Кредитове сальдо — сума вкладів учасників спільної прикладної діяльності (аналітичного обліку в кожному учаснику). К46,47,48-Д96 повернення майнових вкладів К51,52-Д96 повернення грошових вкладів Д51,52,20,40,41,01,04-К96 надходження вкладів Якщо оцінку зростає, те в підприємства виникає квазиприбыль. Якщо оцінка знижується, те в підприємства з’явиться квазиубыток; зменшується налогооблогаемая прибуток, але надалі знижується й сума зносу потребує матеріальних та нематеріальних активів і, як наслідок, оподатковуваний прибуток зростає. Що стосується перевищення балансову вартість її оцінкою різниця списується з цього приводу 87. Що стосується заниження — з цього приводу 81. Перерахування коштів у вигляді вкладів: Д-58, К-51,52 внесок у вигляді готової продукції: Д-06, 58, К-46 внесення основних засобів: Д-06 передача нематеріальних активів: донарахування різниці між сумою вкладу за договором і реально отриманої: Д-06,58, К-88 Дані проводки організуються на предприятии-участнике. Особливості проведення грошових розрахунків Має прво відкривати рахунки: поточні рахунку за СД — жорсткий порядок відкриття; розрахунковий рахунок відкриває зазвичай ПДЛ. Оплачені рахунки за матеріали: власний баланс: Д-77, До- 51; окремий баланс: Д-60, До- 77 придбаний товар: баланс ВУЛ: Д-77, К-51; окремий баланс: Д-41, К-60; Д- 60, К-77 Оплату праці Потрібно відбивати у власному балансі підприємства, з яким укладено договір. Роздільне розрахунок працівників, зайнятих в основний рахунок і спільної діяльності, і списується в собівартість рразличной продукції. Розрахунок по зарплатню з працівниками, зайнятими в СД Нарахування зарплатню на ПУЛ: власний баланс: Д-77, К-70; баланс ОСД: Д-20, До- 77. Нарахування зарплатню працівникам, числиться в інших підприємств-учасників. Баланс ОСД: Д-20, К-77; в інших учасників: Д-77, К-70. Виплата зарплатню Д-70, К-50 перчисляются іншим учасникам кошти виплату зарплатню працівникам, зайнятим СД: баланс ДЛЯ: Д-77, К-51. Податкові нарахування, пов’язані із виплатою зарплатню: баланс ДЛЯ: Д-77, К-69,67 і т.д. Перерахування витрат на пальне Д-69, 67, К-51. Розподіл результатів по СД Підприємства самі визначають цей лад і записують їх у договорі. Результат — продукція, послуги, роботи. Фінансовий результат — прибуток. Прибуток від СД ділиться на 3 частини: — дивіденди на капітал партнерів — компенсацію роботи, проведені партнером — прибыльот комерційного ризику Способи розподілу прибутків: — по встановленої фіксованою пропорції (визначається договорі заздалегідь), — за кількістю внесеного капіталу (застосовується, коли найбільшу прибуток дає капітал, розподіляється пропорційно вкладеному капіталу). Тут використовується ряд показників: — співвідношення сальдо початку року у рахунках вкладення капіталу кожного партнера — співвідношення середньорічного сальдо на цих рахунках (враховується коливання часткою капіталу). Розподіл прибутків і збитків залежність від розмірів платні і % від капіталу (по встановленої пропорції, коли вклади від СД мають різну структуру). Ця прибуток складається з: платні, % капіталу, що залишилося прибыльраспределяется за встановленими пропорціям. Частка уповноваженого обличчя на його балансі відбиватиметься: Д77-К80. Баланс ОСД: Д81-К77 Частка інших учасників у балансі ДЛЯ: Д77-К51, баланс ОС.
7). Облік розрахунків за претензіями. Претензії пред’являються постачальникам, підрядчикам, трансп та інших організаціям. За недопоставку мат. ценностей чи недооказание послуг, за поставку некач продукції, її розкрадання з вини трансп організації та по ін причин (невідповідність цін, і тарифів, шлюб, простої, помилкове списання установою банку тощо.). Облік розрахунків з претензіям ведеться на сч.63 «Розрахунки за претензіями». Рахунок активний. Сальдо початковадебіторська заборгованість по виставлених претензіям. Обороти по дебетувиникнення заборгованості інших ЮЛ перед даним. Д63 — К60 демонструються суми, які, як з’ясувалося згодом, стягненню не підлягають Д63 — К51 суми, помилково списані з рсч ЮЛ банком. Д63 — К80 суми штрафів, пені, неустойок, стягнені з постачальників за недотримання договірної дисципліни. Обороти за кредитами: Д51,52,50 — К63 надходження платежів до погашення сум претензій. 8). Облік внутрихоз. і междубалансовых розрахунків У процесі хоз. деят-ти в підприємства виникають розрахунки з його подразделениями (филиалами, представництвами, відділеннями та інших структ. подразделениями, виділеними на самост. баланс), розрахунки по наголошеного имущ-ву, взаємному відпустці тат. ценностей, реалізації продукції, передачі витрат за общеуправленческой деят-ти, виплаті зплаты працівникам підрозділів, витратами рахунок фонду споживання тощо. Облік внутрихоз розрахунків ведетс яно сч.79 «Внутрихоз розрахунки», кіт має 2 субсчёта: 79.1 — щодо виділеного имущ-ву, 79.2 — по поточних операціях. передача ОС і ОБС підрозділам підприємства Д79.1 — К01,07,10, 12,41, 50, 51,52 поточні операції отраж-ся по Д79.2 — К20,26,46 та інших (кор.счета, якими було зроблено витрати) зарахування имущ-ва підрозділами К79 -Д01,10,07,12,41,50,51,52 У балансі внутрихоз розрахунки не відбиваються, т.к. розрахунки між підприємством, і його підрозділами взаимнопогашаемые. У наст. время у зв’язку з переходом до ринків створюються концерни, холдингові компанії та ін об'єднання. У цих объелинений виникають стосунки між головним (материнським) підприємством, і дочірніми підприємствами. Межбалансовые розрахунки підприємств холдингового типу враховуються на сч.78 «Розрахунки з дочірніми предприятиями».Счёт пасивний, по Кт — збільшення задолжности дочірнім підприємствам у зв’язку з надходженням від нього устаткування, ОС, матеріалів, товарів, дае. средств тощо., по Дп — погашення зад-ти дочірнім пр-тиям через передачу ценностей, ден. срв, реализации продукції. 9). Облік короткострокових і частка довгострокових кредитів (Бруснецова). Для проведення операцій із кредитування установи банків відкривають підприємствам позичкові рахунки. Кредити з цих рахунків видаються підприємству або шляхом оплати акцептованих підприємством платіжних вимог постачальників і інших расчетно — грошових документів, або шляхом видачі позичок під оплачені запаси й витрати (надлишок забезпечення) з одночасним спрямуванням коштів у погашення простроченої боргу позичкам. Погашення боргу позичкам виробляється підприємством у найкоротші терміни, обумовлені сбанком, шляхом зарахування з розрахункового рахунку за позичковий рахунок вільного залишку коштів. Установи банку можуть видавати підприємствам при часовому нестачі коштів позички терміном до 10 днів виплати ЗП та інші позички на мети, які пов’язані з кредитуванням запасів і витрат. Заборгованість за цим позичкам враховується на рахунку 90 «Короткострокові кредити банків», якого відкриваються субрахунка за видами кредитів. Облік короткострокових кредитів. Д51-К90 — зарахування кредиту на РС підприємства. Д90-К51 — перерахування коштів із РС для погашення боргу позичку. Якщо відсотки за отриманими кредитами позначаються на СУ в міру їхнього виплати, то, на їх суму робиться запис по Д рахунків обліку джерел виплати з До рахунків обліку коштів (минаючи рахунок 90). На окремому субсчете до рахунку 90 враховуються розрахунки з банками по операціям обліку векселів та інших боргових зобов’язань з терміном погашення трохи більше один рік. Облік векселів та інших боргових зобов’язань відбивається предприятием-векселедержателем: Д51-К90 чи Д52-К90 чи Д80-К90 — обліковий відсоток, уплаченый банку. Операція обліку (дисконту) векселів та інших боргових зобов’язань закривається виходячи з сповіщення банку оплату шляхом відображення суми векселі по Д90-К62. Облік довгострокових кредитів — рахунок 92 «Довгострокові кредити банків». Термін — більше однієї року. Д51,52,55,60-К92 — суми отриманих довгострокових кредитів банку. Д92-К51,52 — погашення кредитів. Кредити банків, не оплачені вчасно, враховуються окремо.). Облік кредитів банків та позикових коштів (Бруснецова) Расчетно-кредитные відносини у РФ регулюються законода-тельно і реалізуються комерційними банками, які проводять касове і кредитне обслуговування підприємств незалежно від їх організаційно-правової форми. Кредит надається підприємствам, які мають власний баланс, розрахунковий рахунок, тобто. є ЮЛ. Для кредитних відносин властиве те, що здійснюється перехід від об'єктного кредитування до субъектному. Основними принципами кредитування є терміновість, платність і повернення. Відносини між банком і клієнтом регулюються кредитним договором, де обумовлюється: терміни, об'єкти кредитування, умови і Порядок видачі погашення кредиту, форми забезпечення зобов’язань, розмір відсоткової ставки, правничий та відповідальності сторін. Для одержання кредиту Ю.Л. спрямовує банку заяву з копією установчих документів, бухгалтерської і статтистической звітності, подтведждающих забезпеченість повернення кредиту. Потім банк аналізує платоспроможність Ю.Л. з урахуванням звітних даних, і попередніх перевірок для підприємства. Кредити: короткострокові (до 12 міс.) і довгострокові (понад 12 міс.). Облік короткострокових кредитів на сч.90"Краткосрочные кредити банків", довгострокових — на сч.92"Долгосрочные кредити банків". Одержання кредиту: К90,92; Д50"Касса", 51"РС", 52"Валютный рахунок", 55"Спец. рахунки банках", 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Погашення кредиту: Д90,92-К51,52,55. Кредити банків, не оплачені вчасно, враховуються окремо. % за кредитами не більше ставок, встановлених ЦБ РФ, входять у с/с продукції, виконаних робіт і рівнем послуг, а % понад ставок ЦБ відшкодовуються з допомогою прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства. Погашення % з допомогою прибутку: Д 81"Использование прибыли", К 51. Погашення %, які включаємо в с/с: Д 20"Основное производство", 26"Общехоз. витрати"; К51. Зараз широко застосовуються позички до працівників на індивідуальне житлове будівництво. Ці кредити враховуються на рахунку 93 «Кредити банків для працівників». Порядок кредитування, оформлення кредитів та його погашення регулюється правилами банків та кредитними договорами. Рахунок пасивний. Видача кредиту відбивається по К93. Погашекние кредиту — по Д93. Для обліку кредитів, наданих працівникам підприємства, призначений сч. 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям». З отриманням позички під индив-ое житлове стр-во: Д50,51-К93. З отриманням позички під товари, продані кредит: Д73-К93. При погашення заборгованості на позичку працівникам підприємства: Д50-К73. Погашення заборгованості підприємства перед банком: Д93-К51 Облік позик. Поруч із кредитами підприємства ведуть розрахунки з отриманим і виданими позикам. Облік позик ведеться на сч. 94"Краткосрочные позики", 95"Долгосрочные позики" (понад 12 міс.). Надходження від займодавцев: Д50,51-К94,95. Погашення заборгованості: Д94,95-К51.). Облік розрахунків із банком (Гусєва) Нині кредит (позичка) — важливий джерело позикових коштів на ЮЛ. Кредитування здійснюється ЮЛ на самостійному балансі. Кредити видаються під сукупність матеріальних запасів, для видачі ЗП та інших. В усіх випадках слід звернути увагу, що кредити видаються за умов терміновості, платності і повернення. Банки намагаються убезпечити себе і вдаються до страхування сум. Розмір забезпечення дорівнює вартості залишків товарнотих матеріальних цінностей з відрахуванням нормованих власних оборотних засобів, запаси не підлягають кредитування і кредиту. заборгованість цих видів цінностей. Рахунок 90 — для обліку короткострокових позичок. По Д він корреспондирует з: К50 — повернення залишків невикористаного кредита (на зарплатню) К51,52,55 — погашення кредит або концесію повернення невикористаних сум К78 — погашення кредиту банку, використаного дочірнє підприємство К90 — сума кредитів, спрямовану погашення простроченої боргу раніше виданій кредиту. Запис робиться всередині цього рахунку за соотв. с/счетам К80,83 — позитивні курсові різниці по короткотерміновим кредитах банків іноземних валютах, зокрема. різниці від переоцінки заборгованості на дату складання балансу. По До рахунки 90: Д50- отримання сум готівкою рублями чи валютою по відповідним кредитним угодам, Д51(52) — зарахування кредитів на рахунки коштів й одержання кредиту для викупу майна держ. підприємства, якщо кредит погашатимуть працівники (оренда з правом викупу і переходячи у колективну власність), Д55(с/сч 1,2) — депонування коштів на виставляння акредитивів і для придбання чекових книжок, Д60- оплата документів постачальників за придбані товарноматеріальні цінності без зарахування коштів у розрахунковий рахунок, Д10- теж як і Д60- оприбуткування матеріалів, Д63- суми, помилково списані банком і відновлені остаточно місяці, Д94,95- погашення позикових зобов’язань підприємств (крім банків) отриманими короткостроковими ссудами, Д78- отримані суми кредитів дочірні підприємства, кредитованими банком. Для розвитку рахунки 90 на ЮЛ ведуть аналітичні рахунку обліку окремих видів виданих кредитів. Це дозволяє контролювати цільове використання коштів, і запитають обов’язково на окремому аналітичному рахунку необхідно враховувати прострочені кредити (також і контролю над возвратностью). Облікованим регістром служить журналордер № 4, запис у який здійснюються за даними виписок банків. На останній сторінці журналуордера наводяться даних про заборгованості бакну з позик. Мінфіном затверджений наступний порядок відображення відсотків з короткотерміновим кредитах: 123% річних дозволяється включати у видатки виробництво Д26- К51, а суми перевищення покриваються з допомогою прибутку Д81-К51. Довгострокові кредити. Беруться терміном понад рік і, зазвичай на цільові заходи щодо новій техніці, технології, розширення виробництва, придбання основних засобів та інші. Облік розрахунків на рахунку 92"Долгосрочные кредити банків". Операції: Д92-К51,52- погашення або повернення недовикористаної частини кредиту. К92-Д07- послуги посередників у придбанні устаткування. К92-Д08- отримання позички по капіталовкладення за принципами дольової участі. Д51,52-К92- отримання кредиту. Д60-К92- оплата рахунків постачальників з допомогою кредиту без зарахування коштів на розрахунковий чи валютний рахунки. Відсоток за кредит сплачується протягом усього часу яким видано кредит в узгоджені з банком терміни. Наприклад, для дворічного кредиту може бути призначений термін платежу разів у квартал першу число місяці. Сума основного боргу, зазвичай, погашається рівними частками протягом всього терміну. Регістржурналордер № 4. Записи таку ж, як і з короткотерміновим кредитах. Широко використовується таку форму, як кредит до працівників. Також кредит може видаватися таких мети, як індивідуальне житлове будівництво, будівництво садових будиночків, отримання товарів у кредит. Ці кредити місцеві, відсотки кредит можна відразу писати з цього приводу 93"Кредиты банків до працівників". Субрахунка: — «Під товари, продані кредит». Підприємство на дорученьобязательсв Д73.1−93.1. Принаймні погашення працівником ЮЛ боргу Д70,50−73, а ЮЛ погашає кредит безпосередньо перед банком Д93-К51. — На індивідуальне будівництво. — Будівництво садових будиночків. Підприємство одержує у банку позику ці заходи Д50,51−90.2,3 потім отриманого кредиту видається нужденному працівникові Д73-К51,52. Принаймні повернення боргу Д70-К73. ЮЛ погашає борг перед банком Д93-К51. Можливо отримання безвідсоткових позичок. Нині можливо отримати кредит від Ф і ЮЛ. Для відділення їхню відмінність від банківських кредитів їх називають позиками. Облік на рахунках: 93"Краткосрочные позики", 94"Долгосроцные позики". Спзаборгованість перед Ф і ЮЛ за отриманими від нього позикам. Об_дзбільшення боргу, по Дозменшення боргу, повернення, погашення. Цими рахунках відбиваються заборгованість за кредитами, за векселями виданими, суми від випуску короткострокових і частка довгострокових цінних паперів. За цією рахунках обов’язково ведеться розгорнутий аналітичного обліку: — за формами отримання позик (акції, облігації), — за векселями виданими, — за термінами погашення. Короткострокові позики виступають зазвичай як комерційного кредиту (векселі) і у вигляді партнерського кредиту (під боргові зобов’язання). З отриманням комерційного кредиту Д60(основная сума долга), 26(проценты) — К94. При погашенні боргу Д94-К51. З отриманням партнерського кредиту Д51-К94. Залучення коштів шляхом реалізації цінних паперів Д51,50-К94,95- безпосередньо у сумі надходження, те ж саме можна відбити шляхом утримання з зарплати Д70-К94,95. Повернення позик Д94,95-К50,51. Способи відображення відсотків з позикам: 1. Якщо сума відсотків з позикам входить у номінальну вартість цінних паперів чи вартість боргу векселем, то сума відсотків і відмінність між ціною продаж і номіналом стосується Д50,51,70.-К83.1. 2. Відсотки за кредитами виплачуються напосредственно в останній момент повернення боргу. І тут щомісяця належна сума рівними частками відбивається Д76-К90. 10). Облік розрахунків із персоналом з праці (1семестр). Для обліку розрахунків ЮЛ з працівниками використовують рахунок 70 «Розрахунки з персоналом з праці». Він застосовується для розрахунків із всім персоналом, як списковим, і несписочным. Нею відбиваються розрахунки з зарплаті, премії, посібники, пенсії, доходи по цінних паперів даного підприємства. По К70 в кореспонденції із низкою рахунків відбивають: Д20- нарахування зарплати робочим основного виробництва, Д23- нарахування зп працівникам допоміжних виробництв, Д25, 26- нарахування зп робочим, не зайнятих у основному виробництві, Д29- нарахування зп робочим, обслуговуючим ЖКГ і тп., Д31 (до освоєння нових видів продукції і на кап. Ремонт осн. Ср-в) Д89- нарахування на оплату відпусток. Д88 (нарахування доходів у вигляді премій Д25,26-К70 може застосовуватися і за невиробничих виплати якщо цех простоював. Д81 (нарахування дивідендів) Д96 зплата рахунок фінансування Д69 посібники з тимчасової непрацездатності Д10 нарахування зпл вантажникам тощо. Усі записи по Д70- відрахування із зарплати в кор. з До 50, 51, 68 (податки), 94, 95, 76 та інших. На користь підприємства (відшкодування причененного шкоди), адміністративне стягнення судового порядку (Д70-К25,26), за шлюб (Д70-К28), К29- відбивається заборгованість із зарплати, тієї ж операцією може відбиватися збитки працівників обслуговуючих виробництв і господарств. На користь держави: суми прибуткового податку, ставки прогресивні, від 12 до 40%. Періодично мінімальних сум переглядаються. З постійних працівників суми прибуткового податку утримує бухгалтерія фірми. Інші працівники мають самостійно відбивати доходи — у декларації і платити відсотки при утриманні прибуткового податку. Д70-К68. При перерахуванняК51. При утриманні по испольнительным листамД70-К76. Будова рахунки 70 «Розрахунки з праці». По дебету цього рахунки показується усе, що утримано з працівника, а, по кредиту усе, що нараховано. Різниця між Д і Ко це сума зарплати до отриманню: Д70-К50(51). Якщо працівник недоотримав зарплату у призначений триденний термін, що його депонують: Д70-К76(субсчёт «розрахунки з депонентами»). За кожним депоненту заводиться депонентская картка, де отраж-ся депонентская задолжность і її выдача (Д76- К50).). Облік витрат за оплату праці (2 семестр). ЗП: 1. Основна — за відпрацьоване час 2. Додаткова — за невідпрацьований час: під час відпустки, ЗП підліткам, лікарняні. Зараз підприємства, можуть партія створюватиме або ні для оплату відпусток, отже в с/с продукції стаття «доп. ЗП» не виділяється, а входить у статтю «оплата праці виробничих робочих». Питома вага ЗП залежить від рівня механізації і автоматизації Нарахування зарплати і включення їх у с/с прод. складає підставі первинних докуметов: відомостей з вироблення продукції, маршрутних аркушів, табеля обліку робочого дня, нарядів на відрядну роботи й т.д. Включення витрат за оплату праці собівартість продукції здійснюється у різний спосіб. Найпоширенішим є прямою спосіб включення. Також є такі способи включення до собівартість непрямим шляхом: пропорційно нормативної ставці, пропорційно кількості виконаних робіт чи обслуговуваних місць. Списання зарплати на собівартість продукції відбивається Д20,23 К70 За умов нарахування додаткової зарплати (відпускних) сума резерву на оплату відпусток визначається відсотках основний зарплаті й списується на собівартість продукції Д20,23 К89 Відрахування на соціальне страхування, в пенс. фонд та інших. соц. фонди здійснюється від суми нарахованої зарплатні на відсотках у відповідність із законодавством. Списання на собівартість відбивається: Д20,23 К69. Підставою упорядкування відомості № 12 є разработочные таблиці по розподілу матеріалів й виплату зарплати. Аналітичний облік матеріалів і трудових витрат ведеться в відомості № 12 по Д20,23 К10,70,89,69). Облік расч. з персоналом з праці та інших операціям (2 семестр). У процесі виробництва виникають стосунки між підприємством, і трудовим колективом, які оформляються контрактними договорами або трудовими угодами. Відповідно до цими документами підприємство зобов’язується правильно і нараховувати і давати зарплату (з/п), а працівник — сумлінно виконувати свої обов’язки. За виконання тій чи іншій роботи нараховується зарплатню. Зарплатню — це частина національного доходу, яка розподіляється в відповідність до кількістю і якістю витраченого праці Зарплатню нараховується працівникам підприємства стосовно формам оплати праці. Існує 2 форми оплати праці: погодинна і відрядна. 1. Погодинна зарплатню — оплата праці за відпрацьоване кількість годин. Розрізняють: — просту погодинну зарплатню (-нараховується працівникові відповідно до кількістю відпрацьованого часу) — почасово-преміальна (- зарплатню нараховується работнику-повременщику за якісно виконану роботу) 2. Відрядна зарплатню — нараховується за випущене кількість продукції. Розрізняють три «види відрядною зарплатню: — відрядна проста (- зарплатню, нарахована працівникам певну кількість виконаних робіт) — відрядна преміальна (- зарплатню, нарахована за якісне виконання відрядною роботи) — відрядна прогресивна (- зарплатню, нарахована від перевиконання норм вироблення) — акордна (- зарплатню нараховується у виконанні тій чи іншій відрядної роботи з її завершення) Зараз найбільшого поширення отримали такі форми оплати праці: погодинна і відрядна акордна система оплати праці. Основними первинними документами, якими оформляється облік зарплатню, є такі: а) При погодинної системі оплати праці - табель обліку використання робочого дня. Табель ведеться табельником в кожному структурному підрозділу окремо. Щодня в кожному працівникові відзначається кількість відпрацьованих годин, і навіть причини невиходу працювати. Наприкінці місяці визначається загальна кількість відпрацьованих днів. б) При відрядній оплаті застосовується такі первинні документи: наряд на відрядну роботу, відомість з вироблення продукції, маршрутний лист, рапорт про створення, листок про просте. Залежно від виду виконуваних робіт та певного типу виробництва складається той чи інший первинний документ. Первинні документи віддаються в бухгалтерію, де його випущено нарахування зарплатню. Існують два виду зарплатню: 1. основна — нараховується працівникові за відпрацьоване час 2. додаткова — нараховується працівникові за невідпрацьований час. До додаткової зарплатню ставляться: — зарплатню, нарахована під час чергової відпустки — посібник по тимчасової непрацездатності (лікарняний) — зарплатню, нарахована під час виконання державних обов’язків (наприклад, членство в нарсуді, обов’язки депутата) — доплата підліткам до середньої зарплатню — інші доплати до середнього заробітку, передбачених законодавством Розрахунок основний зарплатню 1. погодинна зарплатню При погодинної формі оплати праці виплата зарплатню ввозяться відповідність до окладом чи тарифної ставкою. а) Оклад — це зарплатню, належна працівникові протягом місяця. При оплаті відповідно до посадовим окладом зарплатню дорівнює: — якщо працівник відпрацював місяць, його зарплатню дорівнює посадовій окладу — якщо працівник відпрацював не місяць, то сума зарплатню = (оклад * кількість відпрацьованих днів) / кількість робочих днів, у міс. б) Тарифна ставка — це зарплатню протягом години. Тарифна ставка залежить від кваліфікації працівників. Законодавством встановлено кілька розрядів кваліфікації працівників. За кожним розряду встановлено тарифна ставка. При нарахуванні зарплатню за тарифними ставками сума зарплатню визначається наступним чином: сума зарплатню = кількість відпрацьованих годин протягом місяця * тарифну ставку При преміальною системі оплати праці за якісні показники у роботі кожного працівника встановлюється відсоток премії. сума премії = сума зарплатню, нарахованої протягом місяця * % премії 2. відрядна оплата праці Є дві різновиду відрядної оплати праці: а) індивідуальна відрядна зарплатню. Її розрахунок виробляється так: Сума зарплатню = розцінка, встановлювана за од. прод. * кількість вироблену продукцію б) бригадна відрядна зарплатню — сума зарплатню, нарахована бригаді, распределяющаяся відповідно до кількістю і якістю витраченого праці, і навіть кваліфікацією працівників. Її розрахунок виробляється наступним чином: 1. визначається сума зарплатню всієї бригади = розцінка за од.* кількість виробленої прод. 2. визначають зарплатню за тарифом кожного працівника окремо (залежно від розряду працівників): сума = тарифна ставка * кількість відпрацьованих годин 3. разом сума зарплатню всієї бригади за тарифом (сумуються зарплатню за тарифом кожного працівника) 4. визначають коефіцієнт розподілу: (4)=(1) / (3).
До розподілу = суму нарахованої відрядній зарплатню / разом всієї бригади за тарифом 5. визначають суму зарплатню кожного працівника окремо: сума за тарифом кожного працівника (п. 2.) * коефіцієнт розподілу (п. 4.) Преміальна і акордна зарплатню нараховуються аналогічно. ??? Розрахунок додаткової зарплатню. 1. Відпускні (зарплатню під час чергової відпустки). Підставою для нарахування зарплатню під час чергової відпустки є наказ керівника підприємства про надання відпустки. Техніка розрахунку: 1. визначаємо суму ЗП, нараховану за 3 попередніх місяці 2. визначаємо середньомісячну зарплатню 3. визначаємо среднедневную зарплатню = (2) / 25,4 робочих днів (вважається субота) 4. визначаємо зарплатню під час чергового отпуска=(3) * кількість днів відпустки 2. Допомога за тимчасової непрацездатності. Підстава — лікарняний лист. Сума посібники залежить від безперервності стажу працівника підприємства. Якщо безперервний стаж до? 6 років — 60% зарплатню, від? 6 до 8 років — 80%, більш як вісім років — 100% зарплатню. Розрахунок посібники здійснюється так: 1. визначається зарплатню за 2 попередніх місяці 2. визначається середньоденна зарплатню (зарплатню за 2 місяці / кількість раб. днів за 2 місяці)? Субота байдуже. ??? 3. визначається середньоденний розмір посібники = середньоденна зарплатню * розмір посібники 4. визначається зарплатню під час хвороби = (3) * кількість днів хвороби 3. Інші види додаткової зарплатню розраховуються, виходячи з середньої зарплатню. Аналітичний облік розрахунків із персоналом з праці ведеться в розрахунково-платіжній відомості, і навіть на розрахункових і лицевих рахунках, де за кожного працівника окремо відбивається нарахована зарплатню за видами оплат, утримання з зарплатню за видами утримань з сумою до видачі. З зарплатню утримують: 1. прибуткового податку — розраховується за сукупного річний дохід працівника з початку року. Розмір прибуткового податку встановлюється урядом. Зараз прибуткового податку у сумі сукупного річного доходу до 12 млн. крб. становить 12% доходу, більш 12 млн — 20%. 2. утримання Пенсійного фонду; 3. по виконавчим листам; 4. користування кредитом та інших. Синтетичний облік розрахунків із персоналом з праці ведеться на рахунку 70"Расчеты з персоналом з праці". Рахунок пасивний. За кредитом — нарахування зарплатню в кореспонденції з дебетом рахунків 20, 23, 25, 26, 28, 31, 89? (нарахування відпускних), 69(начисление лікарняного). Утримання з зарплатню: Д70-К68 (прибуткового податку), 76 (по виконавчим листам), 73 (інші утримання). Виплата зарплатню — Д 70 До 50. Депонування невиплаченої зарплатню — Д70 До 76. Синтетичний облік ведеться у 12, 15 і Ж-О № 10. 11). Платежі до бюджету й облік розрахунків з бюджетом. Розрахунки з бюджетом виробляються предпр-ем по разл. Видам податків. Облік розрахунків з бюдж. Ведеться на сч.68 «Розрахунки з бюдж.» — пасивний. По До відбивається нарахування податків у кор. з Д рахунків за видами податків: 46,47,48 — ПДВ; 81,83 — податку з прибутку, 70, 75 — здох. Податок, 51,52 — повернення податків. По Дп 68 отраж-ся погашення зад-ти підприємства бюджету — Кт 50,51. (1) Облік розрахунків із бюджетом із ПДВ: ПДВ — форма вилучення до бюджету частини доданій вартості, створюваної на всіх стадіях виробництва Платники: 1. Організації будь-яких форм власності, мають статусу юридичної обличчя і здійснюють виробничу чи комерційної діяльності. 2. Підприємства з іншими інвестиціями, здійснюють біля РФ комерційну або ту діяльність. 3. Індивідуальні чи сімейні приватні підприємства, здійснюють на території РФ комерційну або ту діяльність. 4. Філії, відділення, представництва російських і зарубіжних підприємств і об'єднань. Об'єктами оподаткування є: — оборот щодо реалізації біля РФ товарів та послуг; - товари, ввезені завезеними на територію РФ (відповідно до митним законодавством) — діяльність господарюючих суб'єктів, які мають ліцензії саме на банківську діяльність, з надання позичок; - суми штрафів. Не підлягають облажению: 1. Експортовані межі РФ товари; транзитні послуги іноземних вантажів. 2. Товари і житлово-комунальні послуги використовувані дипломатичними інших держав. 3. Услуги державного пасажирського транспорту (крім таксі). 4. Услуги за транзит иностр. Вантажів через террит РФ 4. Квартплата, комунальные послуги. 5. Вартість выкупаемого гаразд приватизації госудатственного майна, житлового сектора. 6. Орендну плату використання державної власності. 7. Страхування (без видачі позичок ??? Чи, навпаки). 8. Операції, пов’язані із зверненням валюти, і грошей, можуть бути законними біля РФ; операції з акціями, облігаціями, векселями тощо. (крім брокерських послуг). 9. Операції, пов’язані з правами на інтелектуальну власність, науководослідницька робота. 10. Послуги культури й мистецтв. 11. Оборот казино, ігровими автоматами. 12. Вартість житлових будинків, дитсадків. 13. Кошти, внесені до Статутний фонд, фінансування підприємств, на спільну діяльність. Ставки ПДВ щодо групам: А) 10% - продовольчі товари (крім підакцизних); товари для дітей. У) 20% - інші товари та ислуги. Для товарів, якими треба платити 10%, расчётная ставка становить 9,09%, а 20% - 16.67%, коли додана вартість було створено кілька разів. Існує й Середня розрахункова ставка (СРС), яка обчислюється як ставлення СРС = Загальна сума податку що надійшли за звітний період товари / вартість товару по цінами постачальників (включаючи суму ПДВ) Порядок розрахунків з ПДВ: Сума ПДВ має бути виокремлена окремим рядком у розрахункових документах і первинних документах. Терміни без сплати ПДВ за групами платників ПДВ у залежність від показника суми всіх платежей (Р): 1. 3 млн крб < Р < 10 млн крб на місяць. Виплати: щомісяця, з фактичних оборотів щодо реалізації продукції та послуг за минулий календарний місяць, пізніше 20 числа місяці, наступного за аналізованим місяцем. 2. Р > 10 млн крб на місяць. Выплаты: в 3 етапу, по 1/3 загального обсягу протягом кожного: а) до 15 числа наступного місяці; б) до 25 числа наступного місяці; в) до 5 числа наступного за місяць. 3. Підприємства з персоналом більш 200чел (для произв. Сфери) і більше 15 чол (для непроизв. сфери) Виплати: щокварталу, пізніше 20 числа місяці, наступного за закінченням кварталу. ПДВ до бюджету = ПДВ отриманий покупців — ПДВ сплачене постачальнику. Зменшення ПДВ щодо котрі вступили матеріальних цінностей, основних засобів і нематеріальною активам ввозяться наступному порядку: а, по матеріальних цінностей: (ПДВ, які стосуються витраченим матеріалам; б) по основних засобів і нематеріальною активам: по 1/6 від (надходження, протягом 6 місяців. Порядок обліку операцій, що з сплатою ПДВ: Нарахування ПДВ за реалізацію продукції: Д46,62-К68 ПДВ за продані осн. ср-ва Д47-К68 Д48-К68 — матеріальних цінностей, інші активи Нарахування ПДВ за безоплатну передачу майна: Д86-К68 Нарахування ПДВ за яке надійшло майно: Д19-К60,76 Визначення причетающейся до сплати (ПДВ до бюджету: Д68-К19 Залишок за рахунком 19 — дебетовый і суму ПДВ, не списану в зменшення заборгованості бюджету. Кредитовий залишок за рахунком 68 показує наявність заборгованості перед бюджетом зі сплати ПДВ. У балансі залишок за рахунком 19 відбивається у другому розділі активу, залишок за рахунком 68 відбивається у першому його розділі пасиву. Сплата ПДВ до бюджету: Д-т 68 К-т 51 (2) Облік розрахунків із бюджетом з податку (ПН): ПН становив 12,3% Бюджету РФ в 1995 року. (У — 41%, Японії - 56%) Об'єктом оподаткування є: сукупний прибуток отриманий календарному році як і грошової, і у натур. Формах. Декларація. Ставки на 01.01.96: (залежно від (сукупного доходу) Менш 12.000.000 — 12% від суми сукупного доходу, 12.000.001−24.000.000−1.440.000+20% від (понад 12 000 000, 24.000.001−36.000.000−3.840.000+25% від (понад 24 000 000, 36.000.001−48.000.000−6.840.000+30% від (понад 36 000 000, 48.000.001 і від — 10 440 000 + 35% від суми понад 48 000 000 Нарахування: Д70-К68; перерахування до бюджету Д68-К51. (3) Облік розрахунків із бюджетом з податку прибуток: Податок з прибутку — вид прибуткового податку, що стягується з юридичних осіб. Приклад ставок країнами останніми роками: | |1985|1986|1987|1991 | |США |46 |46 |40 |34 | |Японія |43.3|43.3|43.3|43.3 | |Германи|56 |56 |56 |57.5 | |я | | | | | |Франция|43.4|43.4|43.4|43.4 | |Великоб|45 |35 |35 |35 | |р | | | | | |Канада |36 |36 |36 |28 |.
Основні регулюючі документи: 1. Закон РФ «Про податок прибуток пр-тий і орг-ций» Було внесено порядку 10 змін. 2. Постановление пр-ваРФ від 05.08.92 № 552 «про затвердження положення про складі витрат за пр-во (реалізацію) товарів, робіт, послуг та про порядок формування фінансових рез-в, врахованих при оподаткування прибутку. Ці документи регулюють діяльність предприятий-резидентов (постійно що працюють у Росії). Формування оподатковуваного прибутку. Оподаткований прибуток (Валова прибуток): 1. Прибыль/убыток від прод., робіт, послуг — Д46 Прибуток = Виручка — ПДВ — акцизи — с/с реализ. прод., робіт, послуг — сплачені експортні мита підприємствам, котрі займаються ЗЕД 2. Прибыль/убыток від майна — Д47 Прибуток= Виручка від прод. по продажною ціні - Первонач. чи остаточн. вартість майна * індекс інфляції 3. Доходы/расходы від нереализационных операцій — Д48 Витрати: — Негативна курсова різниця. — Податки збори, які стосуються на фінансові результати. — Рентні платежі до бюджету. Доходи: від дольової участі, здаватися майна у найм, дивіденди і % отримані, прибуток за спільної прикладної діяльності, покладе. курсові різниці. Нині в собівартості прод. враховуються кредити банків. Доходи від дольової участі обкладаються податком у 15%(+ дивіденди і %). Рентні платежі до бюджету здійснюються з с/с, із прибутку. Отрицат. і покладе. курсові різниці підлягають оподаткуванню в поєднанні з виручкою, отриманого рублях. Чи покладе. курс. різниці не оподатковуються (крім ФЛ). Отрицат. курс. різниці оподатковуються. Пільги з податку: 1. Звільнення окремих видів витрат від налогобложения шляхом зниження прибутку. 2. Зниження ставок податку. 3. Звільнення окремих видів діяльності чи окремих організацій. Не оподатковуються: — капітальні вкладення виробничого і невиробничого призначення (стр-во житла…) — прибутки від державних цінних паперів, — кошти, спрямовані організаціями та пр-ми в НДДКР й у російський Фонд фундаментальних досліджень, якщо суми цих витрат ментьше або рівні 10% оподатковуваного прибутку, — суми дивідендів фізичних осіб у разі, якщо не були отримані (тобто. нарахували, але з виплачено. — видатки зміст об'єктів здоров’я та народної освіти, — ср-ва, перелічені державних установах, організаціям культури і мистецтва (менш 5% налогоблагаемой прибутку) ОБЛІК ПОДАТКУ: Д81-К68 — нарахування прибуток. Д68-К51 — перерахування прибуток. Налогобложение підприємств. Суб'єкти малого підприємництва: — комерційні організації, в статутний капітал яких є частка участі РФ, суб'єктів РФ, громадських релігійних організацій, благодійних та інших фондів трохи більше 25%, а частка, що належить 1 чи кільком юридичних осіб, які є суб'єктами РФ (чи МП?) не перевищує 25%.; стосовно чисельності то тут для МП є такий шкала: — Промисловість, будівництво, транспорт — 100 людина. — Сільське господарство, научно-технич. сфера — 60 людина. — Оптова торгівля — 50 чол. — Роздрібна торгівля і побутове обслуговування — 30 чол. — У інших сферах — 50 людина. Оподаткування ввозяться відповідно до законодавства. Якщо воно змінено в несприятливу для МП бік, всі вони заслуговують сплачувати ті податки, хто був на дату реєстрації? протягом 4 років. МП за інструкцією сплати прибуток. МП — організації з середньоспискової чисельністю працівників трохи більше 200 чол.: промисловість, будівництво — до 200 чол., у науці - до 100 чол, у решті галузях виробничої сфери до 50 чол., в галузях невиробничій сфери, і роздрібної торгівлі - до 15 людина. З оподатковуваного прибутку виключається сума, що спрямована на будівництво, реконструкцію, відновлення ОФ, але це сума має перевищувати 50% загального обсягу, перечисляемой до бюджету. Надані пільги: 1. Оподаткований прибуток: прибуток підсумовується на реконструкції (але з більш 90% від платежів до бюджету) 2. Перші 2 року податку з прибутку не платять МП займаються наступній діяльністю: — виробництво й с/г продукції, — виробництво товарів народного споживання і мед техніки, — будівництво житлових і природоохоронних споруд. (якщо сума виручки від занять такий діяльністю понад 70 відсотків% від валовий виручки). Ці МП залишилася в 3-тий і 4-тый роки існування сплачують податку прибуток у розмірі 25 і 50% від ставки прибуток, якщо прибуток від цього виду деят-ти більш 90% від валовий прибутку. Терміни сплати прибуток: МП звільняються й від авансових внесків прибуток. МП сплачує податку з прибутку: — по квартальним рсчетам в 5-денний термін, — по річним розрахунках — в 10-денний термін. Сплата ПДВ МП. Така сама група, що і стосовно податком з прибутку сплачує ПДВ ежеквквартально, незалежно ои розмірів платежів. У самій Москві МП повинні сплачувати ПДВ до 20 числа місяці, наступного за кварталом. 11 січня 1996 року прийнято «Закон про про спрощення оподаткування, системи облік і звітність для суб'єктів МП». Він передбачає добровільний перехід МП на спрощену систему: — Замість всіх податків МП платять єдиний податок + мита, + державні мита, + податку придбання транспортних засобів, + ліцензійні збори, + відрахування на державні позабюджетні фонди. На цю систему можуть перейти за власним бажанням такі МП: — індивідуальні підприємці - юридичних осіб (гранична чисельність зайнятих до 15 чол). ПРИМ. до зайнятих включаються які працюють за договору підряду, комісії і ін. — На цю систему не можна перейти: — виробникам підакцизної продукції, — кредитним організаціям, — страховим організаціям, — професійні учасники РЦБ — інших організацій, котрим Мінфін установлює особливий порядок ведення бух. обліку, пр-я, обсяг валовий виручки яких впродовж року, який передував подання заяви, більш 100 000 хв. з/п.
Об'єкти оподаткуванняваловий виторг чи сукупний прибуток. Сукупний дохід — відмінність між валовий виручкою та вартістю використовуваних у виробництві товарів (сировини, матеріалів, топлива…), затрат на оренду, витрат за оплату % за кредитами, податку придбання транспортних коштів, відрахувань у позабюджетні фонди (до витрат не включається аморизация і зарплатню). Ставки єдиного податку сукупний прибуток: — до федерального бюджету — 10%. — до бюджету суб'єктів федерації - до 20%. Ставки єдиного податку валову виручку: — до федерального бюджету — 3.33%, — до бюджету суб'єктів федерації - до 6.67%. Документ, котра засвідчує декларація про перехід до спрощеної системи — ПАТЕНТ, він видається податкової інспекцією роком; його визначається суб'єктами пр-тий і вноситься щокварталу по ¼ від зазначеної суми. Для індивідуальних підприємців вартість патенту заміняє вартість єдиного податку. Термін сплати єдиного податку — до 20 числа місяці, наступного за звітним кварталом — хоча б. МП должи представити для податкову інспекцію такі документи: — розрахунок єдиного податку, — виписка з оповідання витрат і доходів із зазначенням суми отриманого доходу, — патент, — книга витрат і доходів, — касова книга, — платіжного доручення про сплату єдиного податку. 12). Облік розрахунків векселями. Вексель — цінний папір, союз безумовне зобов’язання векселедавця сплатити векселедержателю певну суму по наступі терміну. Є дві форми векселів. Простий вексель (дві сторони: векселедавець і векселетримач. У ньому фіксується безумовне зобов’язання векселедавця сплатити цю суму пред’явнику векселі чи особі, позначеному в векселі, через певний час). Перекладної вексель (тратта, виписується постачальником (трассантом) і має наказ векселедавця платникові (трасату) сплатити зазначену в векселі суму пред’явнику векселі, чи особі, зазначеному в векселі, чи тому, кого він вкаже після закінчення терміну векселі (ремитенту), перекладної вексель має юридичної чинності тільки після акцепту його трассатом). Заборгованість за розрахунків з покупцями за векселями отриманим враховується на рахунку 62 «розрахунки з покупцями і замовниками», субрахунок 62.3 «векселі отримані». Ця форма призів будуть по відсотків з векселем, що віддзеркалюються за її вступі: Д51 К80. Аналітичний облік розрахунків з векселях отриманим ведеться виходячи з отриманих векселів і платіжних доручень, якими погашається заборгованість за векселем. Облік ведуть у розрізі покупців по заборгованостях, забезпеченим векселями. У цьому окремо виділяються векселі, дисконтированные у банку, і векселі, якими не погашена заборгованість термін. Дисконтирование векселів — це облік векселів у банку із отриманням під них векселедержателем позички до терміну оплати за векселем під встановлену відсоткову ставку. Дисконтируемый вексель перебуває у банку, але значиться обліку для підприємства (векселетримач). Після закінчення терміну оплати за векселем підприємство погашає позичку банку разі, якщо векселедавець не заплатив вчасно за векселем, і становить позов платникові. При дисконтировании робляться записи: Д51 К90 «короткострокові кредити банків», 92 «довгострокові кредити банків" — у сумі векселі. Д80 К90,92 у сумі відсотків з позичку. Операції за векселями отриманим: Д62.3 К62 — отримання векселі від покупця як оплата заборгованості. Д62.3 К46,47,48 — отримання векселі під відвантажену продукцію, основні кошти, НМА й інші активи. К62.3 Д90,92 — погашення боргу дисконтированному векселем при отриманні сповіщення про сплату за векселем. К62.3 Д51 — погашення покупцем боргу векселем. К62.3 Д63 „розрахунки з претензіям“ — виставляння претензій по неоплаченному вчасно векселем. К62.3 Д80 — списання безнадійної боргу векселем. Сальдо по Д62.3 — сума боргу векселях отриманим. Вексель може зберігатися для підприємства і може бути здано до банку на зберігання. І тут підприємство відносить суми, заплачені надану банком послугу, з цього приводу 80 „прибутків і збитки“ — Д80 К51. Облік векселів, виданих у залежність від терміну, який видано вексель, організується на рахунках 94 „короткострокові позикові кошти“ чи 95 „довгострокові позикові кошти“. Розрахунки з банками за операціями обліку векселів та інших боргових зобов’язань з терміном погашення трохи більше один рік враховуються на окремому субсчете до рахунку 90. Облік векселів та інших боргових зобов’язань відбивається предприятием-векселедержателем: Д51-К90 чи Д52-К90 чи Д80-К90 — обліковий відсоток, уплаченый банку. Операція обліку (дисконту) векселів та інших боргових зобов’язань закривається виходячи з сповіщення банку оплату шляхом відображення суми векселі по Д90-К62. 13). Принципи організації обліку произв. запасів??? Поняття і класифікація ПЗ. ПЗ — це предмети праці, обслуговуючі один виробничий цикл та його стть повністю включ-ся в собівартість продукції. Операції по ПЗ: заготовление і придбання в постачальників; рух ПЗ на підприємстві; реалізація ПЗ. Система показників по ПЗ (в натур і вартісної формі): залишки початку періоду; залишки наприкінці періоду; прихід у період; витрата у період. Облік ПЗ встановлюється учётной політикою підприємства, і може встановлювати по слід. моментів: метод оцінки ПЗ; порядок відображення ПЗ на рахунках; критерії віднесення ПЗ до МБП; порядок списання МБП. Класифікація ПЗ: 1) За критерієм функціональної ролі ПЗ та його значенням у процесі пр-ва (экономич класифікація): сировину, осн. матеріали, куплені пф, вспомогат. матеріали, відходи, тара (инвентарная-многократно обслуговує пр-во і враховується у складі ОС і неинвентарная-реализ-ся разом із товаром), паливо, запчастини, МБП. 2) По технічним характеристикамм і физ-хим св-вам ПЗ (технічна класифікація — систематизований перелік використовуваних у процесі пр-ва мат. ценностей із зазначенням найменування, сорти, марки, ед. измерения, кожної позиції присвоюється свій номенклатурний номер. Типова номенклатура затверджена Держкомстатом і исп-ся усіма підприємствами. Якщо номен-ре вказується ціна за ед. изделия, то тукая ном-ра називається „номенклатура — цінник“.) Собівартість ПЗ формується з урахуванням цін їх придбання (без ПДВ) за исключ окремих груп товарів, якими з с-сть включ-ся ПДВ. У с-сть включ-ся % за відстрочку оплати, наданої постачальниками, націнки, комісійні винагороди, оплата брокерських послуг, тамож. пошлины, трансп. услуги, видатки тару. Завдання СУ щодо ПЗ: — правильно і своеврем. документально відбити рухом ПЗ; - опред-ть факт. с-сть придбаних ПЗ; - осущ-ть контролю над використанням; - своеременно виявляти надлишки чи недолік ПЗ. Первинні док-ты рухом ПЗ. Первинні док-ты явл-ся підвалинами обліку ПЗ: — журнал обліку вступників вантажів (їх реєстрація з урахуванням транспорных докв) — доручення (подотчётным особам щоб одержати мат. ценностей — журнал обліку виданих доручень — прибутковий ордер (їм оформ-ся надходження ПЗ складу; сост-ся щодня надходження ПЗ мат. ответственным обличчям) — акт про приёмке мат. ценностей (у разі виникнення невідповідностей — замість прих. ордера сост-ся в 2х примірниках у присутності представника постачальника чи незацікавленого особи, один прим. іде постачальнику. — лимитнозабірна карта (сост-ся для обліку отпуска-расхода ПЗ — картка складського учётаа (ведеться складі і сост-ся кожному за гоменклатурного номери ПЗ; у ній указ-ся залишок даного ПЗ початку місяці, прихід, витрати електроенергії і виводиться залишок наприкінці місяці) — реєстр приёмки-сдачи док-в (відбиваються все прибутково-видаткові док-ты, які у бухгалтерію) — відомість обліку залишків ПЗ складі (дані - з карток складського обліку, де виводяться залишки) Приёмка вантажу осущ-ся відповідно до инструкцией"О порядок складання вантажу». При виявленні к-л невідповідності складається акт про приёмке вантажу. Акт становить комісія, і він явл-ся основою пред’явлення претензій постачальнику чи трансп.орг. При авт. перевозках акт може сост-ся (робиться позначка на трансп. накладной). На що надійшли ПЗ орг-ция отримує розрахункові док-ты. Ці док-ты регистр-ся у журналі вступників вантажів, звіряють із договором поставки, далі виробляється акцепт і розрахункові докти оформляються бухгалтерією на оплату. Якщо підзвітне обличчя привезло вантаж складу, то виписується прибутковий ордер: 1 прим — в бухгалтерію, 2 прим — складу Аналітичний облік ПЗ. Ан. учёт можна вести або за факт. средней себест-ти, або у оцінці по учётным цінами. Облікова ціна м.б. договірна, планова, розрахункова. 1) балансовий метод: на вид ПЗ відкривається картка кількісносуммового обліку. У ньому бухгалтер зазначає залишок початку періоду, прихід, витрата у хронологічній послідовності, виводить залишок. Інформацію з карочек бухгалтер переносить в аналит. чи колич-суммовые відомості, які ведуть кожному за рахунку (10, 11, 12). Цю інформацію відповідає інформацією картках складського обліку. |Показник |Кол-во|Цена за |Сума (кол*цену) | | | |од. | | |1.Сальдо на | | | | |нач.мес | | | | |2.Поступило за | | |кол-во*цена за | |міс | | |од. | |1ая постачання | | | | |2ая постачання | | | | |тощо. | | | | |3.Поступило всього| | | | |4.Итого | | | | |надходження з | | | | |залишком | | | | |5.Израсходовано | | |кол-во*сред.факт.| | | | |с-сть | |6.Сальдо наприкінці| | |(4. — 5.) | |міс | | | |.
Для її заповнення розраховується ср.факт.с-сть одиниці вироби=(1 + 3 в стоим. ед)/ (1.+3 в натур. ед) Формула средн.арифметич.взвешенная Сума витрати опр-ся як у витрачених матеріалів, помножених на факт. с-сть ед.изделия. Залишок ПЗ=4. — 5. 2) сальдовий метод (по учётным цінами): запис у картках складського обліку осущ-ся виходячи з первинних док-в по приходу і витраті. Реквізити (см.карточку) | |Приход|Расход|Сальдо | |x |10 | |10 | |у |20 | |30 | | | |5 |25 |.
Облік в картці - в колич.выражении. Для правильного ведення СУ необхідна оцінка ПЗ. Облік надходження ПЗ ведеться в 2х оцінках: по учётным цінами та факт. с-сти. Дляя достовірного опред-ния вартості які поступили мат. ценностей необхідно вести облік по факт. с-сти, та у про те, що факт. с-сть можна опред-ть аж наприкінці звітного періоду, виникає необх-ть застосування учётных цен (могут застосовуватися оптові, розн., договорные цены, плановая с-сть). Факт. с-сть мат. ресурсов складається з витрат за це, і навіть: — витрати з їх доставке (транспортно-заготовительные расх) — оплати % за придбання кредит, наданий постачальником — націнки і надбавки — комісійні постачальницьким, внешнеэкон та інших. організаціям — там. мита — Витрати транспортування, збереження і доставку, здійснювані сторонніми орг-циями. Оцінка ПЗ, витрачених на пр-ве осущ-ся слід. методами: по середньої зсті; по с-сти первыхпо часу закупівель (ФИФО); по с-сти останніх по часу закупівель (ЛИФО). Приклад ФИФО |Поступил|Дата |У |Ціна |Сума | |про в | | | | | |березні | | | | | | |01 |10 |10 |100 | | |03 |15 |20 |300 | | |05 |5 |15 |75 | |Витрата |02 |8 |10 |80 | | |04 |10(2 |10 |20 | | | |(8 |20 |160 |.
ЛИФО: 02 8(5 15 75.
(3 20 60. Факт. с-сть витрачених матеріалів = їхню вартість + трансп.заготовит.расходы+пошлины, які стосуються вартості израсх.материалов. ТЗР опред-ся розрахунковим шляхом: ТЗР= вартість израсх. материалов * %ТЗР / 100% %ТЗР =(залишок ТЗР на нач. мес+ТЗР по котрі вступили матеріалам) / (залишок матер. на н. мес по учётн ценам+стоимость які поступили матер. по учётным цінами) Якщо облік які поступили матеріалів ведеться за планової ст-сти (учётная ціна), то кінці звітний період опр-ся відхилення між фак. с-стью які поступили матеріалів та планової с-стью. Методи ведення аналитучёта ПЗ: паралельний і сальдовый (наиб поширений). Синтетичний облік ПЗ. Облік матеріалів бухгалтерії ведеться виходячи з первинних док-в у по приходу і витраті, і навіть сост-ся відомість за кожним видом ПЗ. При журн-ордерной формі облік ПЗ ведеться в відомості № 10 (в 1ом розділі - облік надходження, у 2ом — облік витрати матеріалів і опр-ние факт. с-сти витрачених матеріалів). Облік розрахунків з постачальниками за придбані тов-мат цінності ведеться в Ж-О № 6. З рахунків постачальників і первинних документів по приходу розрізі субрахунків ведеться облік в кожному постачальнику надходження матеріалів та рівної оплати за надходження тов-мат цінностей. Синт. учёт ПЗ ведеться на сч.10 «Матеріали» у межах субрахунків: сировину і матеріалів; куплені пф, комплектуючі, конструкції, деталі; паливо; тара і тарні матеріали; запчастини; інші матеріали; матеріали, які у переробку набік; строит. материалы і навіть на сч.12 «МБП»: МБП про запас; МБП в експлуатації. Рахунок 10 — активний. Надходження мат: Д10-К60,20,28,76,.75; нарахування ПДВ по котрі вступили матеріалам Д19-К60,76. Витрата матер: К10-Д20,25,26,28,48; нарахування ПДВ за продаж ПЗ Д48-К68. Синт. учёт по витраті ПЗ ведеться в відомості № 12,15, журнал-ордере № 10. 14). Облік заготовления і придбання произв. запасів. Облік складає підприємстві відповідність до його облікової політикою виходячи з первинних документів по приходу тих матеріальних цінностей. Існують 2 варіанта цього обліку: 1. Облік заготовления — на рахунку 15 «Заготовление і придбання матеріалів». По дебету рахунки 15 відбивається покупна вартість тих матеріальних цінностей, якими підприємство одержало розрахункові документи постачальників. Д15-К60,23,71,76 — залежно від цього, звідки надійшли матеріальні цінності. Окремою рядком в документах відбивається ПДВ з котрі вступили цінностям (Д19-К60 (від поставщиков), 76 (разова постачання). Оприбуткування тих матеріальних цінностей за обліковими цінами — Д10-К15 і відхилення між фактичної собівартістю і облікової ціною — Д16-К15 «Відхилення вартості матеріалів». 2. Заготовление і надходження тих матеріальних цінностей віддзеркалюється в сч.10. 3. Д10-К60,76,71,20 — приобр і заготовление мат. ценностей; окремо враховуються транспортно-заготівельні витрати Д10-К60,71,76 По прибутті тих матеріальних цінностей можливо: 1). На підприємство надходять супровідні документи від постачальників, а тих матеріальних цінностей ще немає. Це — облік матеріалів шляху. 2). Надходять матеріальних цінностей, а супровідних документів, ще немає. Облік таких матеріалів ведеться як цю критику неотфактурованных поставок. Особливості обліку матеріалів шляху: — у журналі - ордері № 6 виробляється запис загального обсягу вартості які поступили матеріалів. — в графі «Номер приходного ордера» ставиться літера «М» — на час вступу тих матеріальних цінностей від постачальників в обліковій регістрі виробляється сторнировочная запис червоними чорнилом та додатковою рядком відбивається прихід тих матеріальних цінностей по балансовому рахунку 10 і загальній сумі ??? + проставляем номер приходного ордера. Неотфактурованные поставки: По прибутті тих матеріальних цінностей виписується акт їх приймання, і вартість які поступили тих матеріальних цінностей відбивається у журналі - ордері № 6 в графі «Неотфактурованные поставки». По прибутті рахунки тієї ж графі - запис за рахунком і ПДВ. Якщо є відхилення між вартістю матеріалів, яка вказана у счёте, і тією, що ми оприбуткували, це отраж-ся Д16-К15. По прибутті тих матеріальних цінностей можливі їх недостача чи неякісна постачання. Цю суму складається акт представниками обох сторін і пред’являються претензії до винуватців (постачальникам чи транспортної організації). Віддзеркалення суми претензії: Д63-К60,76. Постачання тих матеріальних цінностей за претензією — Д10-К63. Повернення коштів при погашенні боргу за претензією Д51-К63. 15). Оцінка матеріалів при списання їх у виробництво. (Облік витрати тих матеріальних цінностей). Відпустку тих матеріальних цінностей виробництва значить їх фактичного витрати. Є різні способи визначення фактичного витрати матеріалів виробництва: 1. Спосіб документального оформлення. У цьому методі фактичну витрату матеріалів визначається виходячи з нормируемого витрати. За наявності відхилень між нормат. І фактич. Видатками складається документ «Вимога з сигнальними ознаками» (червоною рискою по-діагоналі чи документ отличительного кольору). Спосіб застосовується там, де відсутня незав. пр-во. 2. Інвентарний. У цьому способі фактичну витрату матеріалів визначають за даними інвентаризації. Наприкінці місяці (чи зміни) шляхом інвентаризації визначається залишок невикористаних тих матеріальних цінностей. Фактичний витрата визначається розрахунковим шляхом: залишок початку + надходження — залишок наприкінці. Застосовується в безперервних пр-вах. 3. Метод партионного розкроювання. Цей метод застосовується у галузях, де використання матеріалів виробляється шляхом їх розкроювання. Наприкінці звітний період визначають залишок тканини, металу тощо. Фактичний витрата = витрата за нормою — відхилення (+ отклонение (остатки). Аналит облік ведеться виходячи з аркуша розкроювання по партіям. Синтетичний облік ведеться за Д10-К20,23,25,26,28 (ті рахунки, куди витрачені матеріальних цінностей). Частина МЦ можна продати. Реалізація МЦ: Д48-К10 (за відпускними цінами) Д48-К68 (нарахування ПДВ) Д51-К48 (прибуток від продажу) Д48-К80 (фінансові результати — прибуток) Д80-К48 (збиток) Синтетичний облік витрати матеріалів ведеться в відомості № 15,12 і журналі - ордері № 10. Аналогічно ведеться облік продажу МБП. 16). Аналітичний облік матеріалів складі й у бухгалтерії (АУ ПЗ)??? Ан. учёт можна вести або за факт. средней себест-ти, або у оцінці по учётным цінами. Облікова ціна м.б. договірна, планова, розрахункова. 1) балансовий метод: на вид ПЗ відкривається картка кількісносуммового обліку. У ньому бухгалтер зазначає залишок початку періоду, прихід, витрата у хронологічній послідовності, виводить залишок. Інформацію з карочек бухгалтер переносить в аналит. чи колич-суммовые відомості, які ведуть кожному за рахунку (10, 11, 12). Цю інформацію відповідає інформацією картках складського обліку. |Показник |Кол-во|Цена за |Сума (кол*цену) | | | |од. | | |1.Сальдо на | | | | |нач.мес | | | | |2.Поступило за | | |кол-во*цена за | |міс | | |од. | |1ая постачання | | | | |2ая постачання | | | | |тощо. | | | | |3.Поступило всього| | | | |4.Итого | | | | |надходження з | | | | |залишком | | | | |5.Израсходовано | | |кол-во*сред.факт.| | | | |с-сть | |6.Сальдо наприкінці| | |(4. — 5.) | |міс | | | |.
Для її заповнення розраховується ср.факт.с-сть одиниці вироби=(1 + 3 в стоим. ед)/ (1.+3 в натур. ед) Формула средн.арифметич.взвешенная Сума витрати опр-ся як у витрачених матеріалів, помножених на факт. с-сть ед.изделия. Залишок ПЗ=4. — 5. 2) сальдовий метод (по учётным цінами): запис у картках складського обліку осущ-ся виходячи з первинних док-в по приходу і витраті. Реквізити (см.карточку) | |Приход|Расход|Сальдо | |x |10 | |10 | |у |20 | |30 | | | |5 |25 |.
Облік в картці - в колич.выражении. Для правильного ведення СУ необхідна оцінка ПЗ. Облік надходження ПЗ ведеться в 2х оцінках: по учётным цінами та факт. с-сти. Для достовірного опредния вартості які поступили мат. ценностей необхідно вести облік по факт. ссті, та у про те, що факт. с-сть можна опред-ть аж наприкінці звітного періоду, виникає необх-ть застосування учётных цен (могут застосовуватися оптові, розн., договорные цены, плановая с-сть). Факт. с-сть мат. ресурсов складається з витрат за це, і навіть: — витрати з їх доставке (транспортно-заготовительные расх) — оплати % за придбання кредит, наданий постачальником — націнки і надбавки — комісійні постачальницьким, внешнеэкон та інших. організаціям — там. мита — Витрати транспортування, збереження і доставку, здійснювані сторонніми орг-циями. Оцінка ПЗ, витрачених на пр-ве осущ-ся слід. методами: по середньої зсті; по с-сти первыхпо часу закупівель (ФИФО); по с-сти останніх по часу закупівель (ЛИФО). Приклад ФИФО |Поступил|Дата |У |Ціна |Сума | |про в | | | | | |березні | | | | | | |01 |10 |10 |100 | | |03 |15 |20 |300 | | |05 |5 |15 |75 | |Витрата |02 |8 |10 |80 | | |04 |10(2 |10 |20 | | | |(8 |20 |160 |.
ЛИФО: 02 8(5 15 75.
(3 20 60. Факт. с-сть витрачених матеріалів = їхню вартість + трансп.заготовит.расходы+пошлины, які стосуються вартості израсх.материалов. ТЗР опред-ся розрахунковим шляхом: ТЗР= вартість израсх. материалов * %ТЗР / 100% %ТЗР =(залишок ТЗР на нач. мес+ТЗР по котрі вступили матеріалам) / (залишок матер. на н. мес по учётн ценам+стоимость які поступили матер. по учётным цінами) Якщо облік які поступили матеріалів ведеться за планової ст-сти (учётная ціна), то кінці звітний період опр-ся відхилення між фак. с-стью які поступили матеріалів та планової с-стью. Методи ведення аналитучёта ПЗ: паралельний і сальдовый (наиб поширений). 17). Особливості обліку МБП. До МБП ставляться різні предмети вартістю менш 50 мин. зарплат чи терміном експлуатації менш 1 року незалежно від своїх вартості: спец. инструменты; спец. одежда; спец. обувь; спец. приспособления; постільні приналежності (незав-мо від терміну служби); врем. сооружения, пристосування; тара для зберігання ПЗ складі; предмети, призначені для видачі на прокат; гармати лову (незав від терміну і вартості); бензомоторные пилки; сезонні дороги; врем. здания у лісі і ін. Особливість обліку МБП: МБП за вартістю діляться на МБП вартістю вище 120 встановленого ліміту і від 120 ліміту. МБП вартістю менш 120 ліміту враховуються аналогічно ПЗ, тобто. принаймні відпустки в пр-во вони відразу ж спиываются на с-сть изготавливаемой продукції. По МБП стоимотью більш 120 ліміту нараховується знос 2мя способами: а) за відпускання матеріалів нараховується знос у вигляді 50% вартості і за списання — інші 50% з відрахуванням зносу Д12.2-К12.1; Д20,25,26-К13(50%); Д20,25,26-К13(стоимость оприбуткованого брухту) б) начисляется знос в 100% Д13-К12.2; Д10-К13 (вартість брухту). По спец. инструментам, спец. приспособлениям і змінному устаткуванню знос нараховується з кошторисної ставки і запланованого випуску продукції з допомогою цих інструментів. Облік зносу — на сч13 «Знос МБП». 18). Інвентаризація виробничих запасів і Порядок відображення результатів інвентаризації. Терміни, причини проведення інвентаризації: Обов’язково: — під час передачі майна у найм, викуп, продажу, і навіть при перетворення держ. чи муницип. унітарного підприємства; - перед упорядкуванням річного звіту — При зміні матеріально відповідального особи. — При виявленні хищений, злоупотреблений, псування имущ-ва — у разі стихійного лиха, надзвичайних ситуацій — при реорганізації та ліквідації організації - в ін. випадках передбачених Законом або за рішенням керівника підприємства. Інвентаризація проводиться комісією, що призначається керівником, виходячи з наказу керівника. До складу комісії входить представник бухгалтерії. Перед проведенням інвентаризації матеріально відповідальне обличчя пише розписку. Усі матеріальних цінностей відбито у первинних документах. Зараз проведення інвентаризації і протягом всього терміну склад пломбируется, і матеріально відповідальну особу можлива тільки з комісією. У результаті проведення інвентаризації здійснюється підрахунок наявності тих матеріальних цінностей складі у межах номенклатурних номерів. Але допускається пересортировка тих матеріальних цінностей. Після прорахунку наявності тих матеріальних цінностей складається інвентаризаційна опис чи акт, де відбивається фактичне наявність тих матеріальних цінностей і ставляться підписи всіх членів комісії. Опис іде у бухгалтерію, де проставляється ціна, сума, а дані переносять в сличительную відомість, де є даних про документальному наявності і отклонениях.
Надлишки приходуются й гарантована відповідна сума зараховується на фин. результати організації; недостачі майна України та його псування не більше норм природного зменшення населення ставляться на витрати пр-ва та звернення, понад норм — на винних осіб. Якщо винні не встановлено чи суд відмовив у стягненні з них збитків, то збитки списуються на фінансові результати організації: Д80-К84. Дп 84, Кт 10 — виявлення недостачі. ??? Дп 25, 26, Кт 84 — недостачі не більше норм природного зменшення населення. Дп 70, Кт 84 — з допомогою винуватця (мала сума). Дп 73, Кт 84 — з допомогою винуватця (більшу суму). Дп 76, Кт 73 — з допомогою винуватця (дуже велике сума). Дп 80, Кт 84 — винуватець не встановлено. Дп 80, Кт 84 — стихійне бедствие.(какие проводки сейчас?).
19). ОС, їх класифікація і - оцінка. Для господарську діяльність важливого значення мають ОС. ОС — це сукупність материально-вещественных об'єктів, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва та у процесі експлуатації переносять свою вартість на собівартість продукції. ОС: кошти виробництва вартістю понад сто мінімальних зарплат чи терміном експлуатації терміном більше однієї року. ОС: виробничі, невиробничі. По видам ОС: — земельні ділянки в власності підприємства (виділяються окремої рядком у балансі) — будинку — споруди — устаткування — машини. — передавальні устр-ва та інших. У балансі вони отраж-ся загальної рядком. Для правильної організації обліку ОС оцінюються по початкової, відновлювальної і залишкової вартості. У балансі ОС відбиваються по залишкової вартості. Початкова вартість — це витрати, пов’язані після придбання і будівництвом ОС. Восстановительная вартість — це вартість ОС після їх переоцінки. Переоцінка ОС до виробляється щорічно. Переоцінка на 1 січня 1996 р показується в обліку із квітня. Залишкова вартість = початкова вартість — знос. 20). Первинний і аналітичного обліку основних засобів. Облік надходження, і вибуття ОС ведеться виходячи з первинних документів. Основний первинний документ — акт прийманняпередачі ОС типовий форми ОС-1. Прийомку ОС для придбання чи будівництві здійснює комісія, у якому входять технолог, механіки і від бухгалтерії. З супровідних документів мають у Акті пишуть найменування надходження об'єкта, початкову вартість, термін експлуатації і за використанні коштів — суму зносу. Акт підписується комісією і передається в бухгалтерії. Кожному об'єкту ОС присвоюється інвентарний номер — в бухгалтерії ведеться інвентарний облік. За кожним об'єкту відкривається інвентарна картка. У ній пишуть найменування об'єкта, інвентаризаційний номер, початкову вартість, термін експлуатації, норму амортизації, суму амортизації, нараховану щомісяця; на час вступу ОС, колишніх в експлуатації, записується сума зносу, вказуються терміни проведення капітального ремонту. Картки зберігаються у картотеці за видами ОС й місцю їх перебування. При переміщенні ОС картки перекладаються. Така угруповання ОС необхідна для правильного визначення суми зносу ОС і відображення їх у обліку. Усі Ос по кіт нараховується амортизація, діляться на виборах 4 категорії: 1. будинку, спорудження та їх структурні компоненти, 2. легковий автотранспорт, легкий вантажний трансп, конторське оборуд і меблі, компьют техніка, информ. сис-мы і сис-мы обробки даних 3. технолог, энергитич, транспорное й інша обладнання та матер активи, не включ один. і 2. нематер активи 4. Земельні ділянки, ділянки надр і лісів, фин активи не ставляться до имущву, що підлягає амортизації. З кожної групі встановлено річний % амортизації: 1. 5% (для бізнесу — 6%) 2. 25% (30%) 3. 15% (18%) 4. у цій категорії аморт. відрахування осущ-ся рівними частками протягом терміну існування немат активів; якщо відлік терміну визначити неможливо, то термін встановлюється в 10 років. Розрахунок відрахувань по 2. і трьох. Категоріям ОС опред-ся шляхом множення сумарною вартості обладнання на зазначеної норми амортизації. Розрахунок для 1 і 4 категорій виробляється кожної елиницы имущ-ва окремо. При реалізації имущ-ва його сумарна вартість зменшується у сумі отриманої від виручки (без ПДВ) рівними частками протягом 2х років. Якщо сума виручки від (без ПДВ) перевищує сусммарную ст-ть имущва, то сумарна ст-ть дорівнює 0. Сума перевищення включ-ся в склад оподатковуваного прибутку. При придбанні имущ-ва, що підлягає амортизации, суммарная ст-ть имущва, отнесённого до відповідної категорії, поповнюється ст-ть набутого имущ-ва рівними частками протягом 2х років, у своїй балансова ст-ть имущ-ва опред-ся без ПДВ. ??? У зв’язку з тим, що рух ОС для підприємства незначно, які номенклатура досить великий, застосовується скорочений спосіб розрахунку амортизації: Сума зносу за протікав. місяць= Сума зносу попередній месяц+износ по поступивш. ОС — Знос по выбывшим ОС (залишилося чи після новим законом?) По котрі вступили ОС знос нараховується з першого числа місяці, наступного за місяцем надходження. По выбывшим ОС знос прикращают нараховувати з першого числа місяці, наступного за місяцем вибуття. 21). Облік й КВ і надходження ОС. Надходження здійснюється з допомогою: 1. Введення в експлуатацію нових об'єктів (капіталовкладень). 2. Реєстрації чинного устаткування, будинків та т.д. 3. Безоплатного надходження. Оформлення надходження за актам приемки-передачи (форма ОС-1). Вказується: рік випуску, дата придбання, дата входження у експлуатацію, початкова вартість, сума зносу, якщо є. Додаються технічні характеристики тощо. Внесок в статутний капітал як ОС також оформляється актом приймання — передачі. При інвентаризації можуть бути встановлені ОС, які були враховані, але підлягають обов’язковому прийняттю на облік. Облік ОС ведеться на рахунку 01"Основные кошти". По Дебету — надходження, по Кредиту — вибуття ОС. 1). Безплатне надходження ОС: Д01-К87.3 а) Витрати з доставки: — з допомогою фонду накопичення: Д88.3,88.1-К23,60,68,70,71. — з допомогою прибутку: Д81.2-К23,60,68,70,71. — з допомогою нерозподіленого прибутку минулих років: Д88.2-К23, 60, 68, 70, 71. б) Витрати монтажем включ в первонач ст-ть збираються витрати): Д08.3- К10,12, 13, 23, 60, 70, 71, 76. Приєднання до першої вартості: Д01-К08. в) Безплатне надходження ОС невиробничого назначения (принимаются на облік з зарахуванням не збільшення фонду соц. сфери): Д01-К88.4. — витрати з доставки (рахунок збільшення чистий прибуток): Д88.4- К23,60,68,70,71. 2). Надходження ОС як внеску до статутний капітал (первонач. Ст-ть = ціна соглашения):Д01-К75.1 знос: Д75.1-К02.1 Витрати з доставки (якщо їх перебирає приймаюча сторона): Д08.3-К10, 12, 13, 23, 60, 70, 71, 76. 3). Купівля ОС (придбання) Д08-К60 — вартість, зазначена в рахунку постачальника. Д01-К08 — початкова вартість (тобто. оприбуткування). 4). Оренда ОС: оприбуткування Д01-К03 нарахування зносу Д02.2-К02.1 22). Міжнародна практика обліку амортизації. Особливості нарахування зносу України в міжнародній практиці - незалежно від застосовуваного методу амортизаційна вартість об'єкта розраховується як різницю початкової і ліквідаційної вартості; знос нараховується один на рік, отже й собівартість продукції визначається разів у рік, податки перераховуються наприкінці звітний період. 1. Метод рівномірного списання вартості. Знос нараховується протягом усього терміну служби об'єкта. Норма амортизації є постійною величиною і визначається за такою формулою: (початкова вартість — ліквідаційна вартість) / термін їхньої служби об'єкта. 2. Метод нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт. Норма амортизації = (початкова вартість — ліквідаційна вартість) / передбачене число робіт. Сума зносу дорівнює твору норми зносу на фактичний обсяг виконаних робіт. 3. Метод прискореного списання вартості за сумою чисел (кумулятивний). Сума зносу визначається сумою років терміну служби об'єкта. Сума зносу дорівнює твору різниці між початкової і ліквідаційної вартостями на коефіцієнт. ПРИКЛАД: термін їхньої служби — 5 років, то коефіцієнт на першому року дорівнює 5/(1+2+3+4+5)=5/15, коефіцієнт на другому року дорівнює 4/15, для третього (3/15 і т.ін. 4. Метод прискореного списання зменшуваного залишку чи метод зменшуваного залишку при подвоєною нормі амортизації. Норма амортизації встановлюється у відсотках. ПРИКЛАД: початкова вартість — 10 000, ліквідаційна — 1000, термін служби — 5 років, норма амортизації - 20%. Подвоєна норма — 2*20=40%. |Го|Начислено | |буд |амортизації | |1 |10 000*40%=4000 | |2 |(10 000−4000)*40%=2| | |400 | |3 |(6000−2400)*40%=14| | |40 | |4 |(3600−1440)*40%=86| | |4 | |5 |10 000−8704(весь | | |износ)-1000=296 |.
Особливість цього методу у цьому, що в міру нарахування зносу ліквідаційна вартість до уваги береться. Враховується вона аж наприкінці терміну. Завдання підприємства: маючи кілька радикальних способів нарахування амортизації вибрати за кожним видом основних засобів той, що є найбільш доцільним й економічно вигідним. 23). Облік витрат за помешкання і тих. обслуговування ОС. Знос: моральний — потрібна була модернізація чи замінити устаткування, фізичний — необхідний ремонт устаткування (ОС) Поточний: Проводиться підтримки ОС у стані. Витрати за поточного ремонту ставляться на витрати на експлуатації ОС. Облік цих витрат: Д25,26-К10,70,69,89. Зазвичай, поточний ремонт проводиться працівниками, зайнятими обслуговуванням устаткування. Капітальний: тся із єдиною метою заміни окремих деталей та вузлів після закінчення певного терміну експлуатації. Складається кошторис витрат на: ремонт. Терміни проведення капітального ремонту плануються заздалегідь (за 1 чи 2 року). Джерелом проведення капітального ремонту то, можливо створений резерв майбутніх витрат і платежів. До сформування резервів протягом року щомісяця частина вартості ремонту входить у собівартість. Створення резерву Д25,26 — К89. Способи проведення капітального ремонту Господарський: Ремонт здійснює спеціальна служба підприємства Д23-К10,70,69,89 — урахування витрат Д89-К23 — списання витрат з закінченні ремонту. Подрядный: Ремонт здійснює спеціалізоване підприємство. Пред’явлення рахунки постачальника / підрядчика: Д89-К60. Д60-К51 — погашення заборгованості. Д19-К60 — ПДВ Якщо ж в підприємства немає резерву, облік витрат ведеться след. обр: облік витрат за ремонт Д31 — К10,69,70,89; списання витрат у протягом року й включення до с-сть (хоз.способ) Д25,26 — К31; списання затрат (подрядный спосіб) Д31- К60, Д25,26- К31. 24). Облік вибуття ОС. Причини: 1. Ліквідація об'єкта повністю за старістю і зносом чи то з стихійних лих. 2. Ліквідація частини інвентарного об'єкта у зв’язку з модернізацією, реконструкцією, переустаткуванням. 3. Безоплатна передача. 4. Реалізація неиспользуемого устаткування чи недостача, виявлена інвентаризацією. Безоплатна передача і продаж: Дебет — 47, Кредит — 01. списання зносу: Дебет — 02, Кредит — 47. Списання зносу за цілковитої непридатності Дп 02 Кт47; списання з балансу під час продажу ОС Дт47 — Кт01; зарахування виручки від продажу Дт51 — Кт 47 списання фин результату Дп 80 Кт 47 (збиток) і навпаки — прибуток. Синт облік у журналі - ордері № 13 до рахунку 01- побудований за кредитовому ознакою. Обороти по Дп досліджують кількох ЖПро. Схема обліку: Картки обліку ОС (Журнали — ордера (Головна книга (Баланс. Витрати по демонтажу: Дп — 47, Кт — 10, 70, 69, 89, 23, 60. При ліквідації старого устаткування приходуется металобрухт (Дт-10, Кт — 47.) 25). Облік орендованих і зданих у найм ОС. Оренда 1. Поточна: орендуються ОС на певний час на опред умовах. 2. Довгострокова: Орендар отримує ОС на тривалий час, і, зазвичай, після закінчення цього часу ОС переходить до власність орендаря. Облік орендованих ОС ведеться у орендаря і орендодавця одночасно. У орендаря на сч.03 «Долгоср оренда ОС», у орендодавця на сч.09 «Облік орендних зобов’язань, до надходженню». Синт. учёт довгострокової оренди (лізингових операцій). У орендодавця: під час передачі ОС в долгоср оренду з правом викупу облік ведеться след. обр: — відбивається передача у найм як реалізація ОС по первонач. стоимости Д47 — К01; - нараховується знос Д02 — К47; - відповідно до договірної ціною передачі у оренду ОС відбиваються договірні зобов’язання Д09 — К47; - опред-ся прибуток від здачі ОС у найм (у зв’язку з тим, сума доходу значна, прибуток попередньо враховується на сч.83 «Доходи майбутніх періодів» Д47 — К83; - Надалі доходи майбутніх періодів списуються з прибутку Д83 — К80; - нарахування орендних платежів Д76 — К09 — зарахування коштів, які надійшли від орендаря Д51 — К76 — додатковий прибуток за здачу у найм Д51 — К83 (дуже велике сума), Д51 — К80 (ежемес нарахування %). — У орендаря: він швидко приймає на баланс орендовані ОС по договірну ціну: — надходження орендованих ОС Д03 — К97 — нараховується % користування ОС відповідно до договором оренди Д81,88 — К97 — перерахування грошей користування ОС Д97 — К51 — після закінчення терміну оренди имущ-во приходуется на рахунок підприємства Д01 — К03 — по орендованим ОС начисляетсчя знос принаймні експлуатації (техніка розрахунку зносу аналогічна техніці розрахунку собств. ОС) Д20,25,26 — К02.2 — при оприхрдовании ОС як власних приходуется з сумою зносу Д02.2 — К02.1. — Первинні документи: договір оренди, акт приёмки-передачи. 26). Управлінська облік та її роль контролі виробничої діяльності підприємства. Однією з найважливіших стадій кругообігу коштів підприємства є процес виробництва. У процесі виробництва витрачаються матеріальні, трудові і фінансові ресурси, і формується собівартість готової продукції. Процес формування собівартості серйозно впливає на фінансові результати підприємств, з прибутку чи збиток. У цьому сенсі важливе значення має організація обліку й контролю виробничої діяльності підприємства міста і прийняття правильних управлінські рішення з метою підвищення фінансового результату з допомогою зниження витрат підприємства. Сьогодні у системі бухгалтерського обліку урахування витрат на виробництво займають чільне місце. У зв’язку з цим у практиці роботи підприємств цю ділянку обліку виділено до системи управлінського обліку. Метою управлінського обліку є забезпечення адміністрації підприємства внутрішньої інформацією, яка потрібна на контролю над виробничої діяльністю підприємства міста і прийняття рішень щодо результатам цієї діяльності. До такої інформації ставляться: інформацію про витратах виробництва, про собівартості продукції, про випуск продукції із виробництва, про її рентабельності і чинниках, які впливають на зниження продукції. Зазвичай, інформацію про виробничих витратах і собівартості продукції є внутрішньої і конфіденційної. На жаль нині у зв’язку з недосконалої податкової системою керівники підприємств прагнуть немає зниження собівартості, а до штучному її завищення із єдиною метою зниження оподатковуваної бази. Крім визначення витрат за виробництво і собівартості продукції управлінський облік передбачає також планування та прогнозування собівартості продукції з перспективи, і навіть розробку пропозицій з підвищенню рентабельності випущених видів продукції або створення нових видів. Основним документом, яким керується бухгалтер виробничого обліку є Становище «Про склад витрат за виробництво». 27). Закон «Про СУ» № 129-ФЗ від 21.11.96. Вступає на дію з 01/01/97г. Останніми роками в СУ сталися великі зміни. Йде пошук зближення російської системи СУ до міжнародних стандартів. Передусім це належить до видання правового документа, регулюючого методологію і організацію СУ на законодавчому рівні (Федеральний закон «Про СУ» від 21 листопада 1996 р.). Відмінності ФЗ № 129 від «Положення про СУ і звітності». Закон поширює свою дію попри всі організації, які розташовуються біля РФ, включаючи банки, і навіть філії і представництва інших держав. У відповідність до закону, загальне методологічне керівництво в СУ здійснює Уряд РФ. Закон «Про СУ» складається з 4-х глав: I. Загальні засади; II. Найвища вимога до ведення СУ. Бухгалтерська документація і реєстрація; III. Бухгалтерська звітність.; IV. Заключительные становища. Кожна глава складається з окремих статей. І із м е зв е зв і це: ГЛАВА I. Вперше у практиці СУ дадуть визначення СУ: «СУ — упорядкована система збору, реєстрацію ЗМІ й узагальнення інформацією грошах про майні, зобов’язання організації та їх русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку усіх господарських операцій». Тут наводяться основні завдання СУ. Найважливіша з них — формування відкритої, повної та достатньої інформації про діяльність і майновому становищі організації. Цю інформацію варта зовнішніх користувачів бухгалтерської звітності (інвесторів, кредиторів). Аби вирішити з завдань в закон запроваджені поняття: керівник організації, синтетичний облік, аналітичного обліку, план рахунків СУ, бухгалтерська звітність. Відповідальність за організацію СУ, дотримання природоохоронного законодавства при виконанні госп. операцій із колишньому несе лише керівник. За законом, залежно від обсягу облікової роботи керівник проти неї вибору: 1. Створити бух. службу як структурне підрозділ, очолюване головбухом, 2. Запровадити до штату лише посаду головбуха, 3. Укласти договір з централізованої бухгалтерією, спеціалістами або спеціалізованої організацією. 4. У законі дозволено також суміщення посади керівника підприємства міста і посади головбуха (проте, слід зазначити, що таке суміщення посад не дозволить нині правомірно оформити документи, де відбиваються госп. операції з грошима, і навіть бух. звітність, де потрібно обов’язкова підпис головного бухгалтера). У законі визначено правничий та обов’язки головбуха. Для своїх функцій головбух. наділяється достатніми правами. Вимоги до головбухові по документального оформлення госп. операцій та уявленню в бухгалтерію необхідні документи і відомостей є обов’язковими всім працівників. Без підписи головбуха грошові і розрахункові документи, фінансові і кредитні зобов’язання вважаються недійсними. ГЛАВА II. Усі операції ведуться лише у валюті РФ. Багато приділяється тут первинним документам. Відповідальність порушення закону — кримінальна. Вказується, що обліку приймаються первинні документи, составляемые по уніфікованої типовий формі. Якщо таку форму відсутня, цей документ повинен мати реквізити, вказаних у законі. У відповідність до 10 статтею закону, зміст регістрів СУ і внутрішньої бухгалтерської звітності (управлінської) є комерційною таємницею. Особи, котрі припустилися її розголошення, відповідатимуть, встановлену законодавством РФ, у вигляді відшкодування збитків, і з 01/01/97г. та кримінальну відповідальність. У законі наводяться правила оцінки майна, і зобов’язань. На відміну від раніше чинного «Положення про СУ і звітності», оцінка здійснюється диференційовано залежно від способів придбання. Купівля майна оцінюється шляхом підсумовування фактично вироблених витрат, а отримання безоплатно майна- за ринковою вартістю на дату придбання, оцінка майна, зроблений у самої організації - по вартості виготовлення. У законі змінено порядок відображення на рахунках нестач майна України та його псування понад норм природного зменшення населення. Якщо винуватці не встановлено чи суд відмовив у наданні стягнення збитків з нього, нині недостача списується на фінансовий результат (Д80 К84). ГЛАВА III. Тут визначено склад бухгалтерської звітності і змістом пояснювальній записки, і навіть адреси — й терміни уявлення бухг. звітності. Вперше обгрунтовується публічність бух. звітності. Визначено термін, коли акціонерні товариства відкритого типу, банки та інші кредитні організації, страхові організації, біржі, інвестиційні та інші фонди зобов’язані публікувати річну звітність — пізніше 01 червня року, наступного за звітним. У цьому звітність то, можливо опублікована у газетах і журналах, доступних для користувачів, а й поширюватися іншими шляхами. Публікація бухг. звітності дозволить зовнішнім користувачам аналізувати діяльність підприємств і закупівельних організацій і робити висновок про тому, які фінансові перспективи має дане підприємство. Законом визначено терміни зберігання документів СУ (щонайменше 5 років після складання документа). Це дозволяє підвищити відповідальність керівника за організацію СУ й дотримання законодавства і під час і оформленні госп. операцій. 28). Облік виробничих витрат з системі стандарт-кост. Методи урахування витрат виробництва, застосовувані у закордонній практиці по повноті включення витрат у собівартість продукції поділяються на: 1. Система повного включення витрат у собівартість (традиционыый облік витрат за виробництво). Застосовується у Росії. 2. Обмежене включення витрат у собівартість з якого — або ознакою. Включає методи: а) Standart — cost б) Direct — costing Standart — cost — це система виміру оціночних розмірів витрат на якому — або ділянці, тобто. тих, що їх понесены, а чи не фактично. (спирається на нормативні витрати). Отлчительные проводки: 1. Купуючи матеріалів. Відхилення ціни матеріалів = фактичне кількість матеріалів * нормативна ціна матеріалів — фактичне кількість * фактичну ціну. 2. З використанням матеріалів. Відхилення = нормативне кількість використаних матеріалів * нормативну ціну — - фактичне кількість витрачених матеріалів * нормативну ціну. Відхилення з’являється у результаті те, що замість нормативної кількості витрачається інше кількість матеріалів. 3. Прямі трудовитрати. Стоимост. оцінка фактич. трудовитрат = фактично витрачені годинник раб. часу * фактичні расцеки однієї години робочого дня. Нормативні трудовитрати = нормативна величина витрат робочого дня * нормативні розцінки. На нормативну величину дебетуем рахунок «незавершене виробництво», але в відхилення Д чи До рахунки «відхилення прямих трудовитрат». 4. На відхилення загальногосподарських витрат. Відхилення = фактична величина общехоз. витрат — нормативна величина общехоз. витрат. Нормативна величина списується в Д «незавершене виробництво», а різниця у Д чи До «відхилення загальногосподарських витрат». 5, 6. Після виготовлення готової продукції. Списання всіх відхилень на собівартість продукції. Розраховується нормативна собівартість од. готової продукції. Відхилення списується на рахунок «готову продукцію, випущена із виробництва». Переваги методу Standart-cost: фізично однакові матеріали і продукція враховуються за однією й тієї ціні. 29). Бухгалтерський баланс, його структура і змістом. Бух. баланс форма N 1 діє з 1996, подано у вигляді вертикальної таблиці, що складається з 6 розділів: 1 — 3 актив, 4 — 6 — пасив. Особливість: він складається за принципом нетто, тобто. всі у ньому очищені, що дозволяє будувати висновки про фінансове становище підприємства без додаткових розрахунків. У балансі відбивається майно на початок і поклала край року з наростаючим результатом. Структура активу балансу 1 розділ. Внеоборотные активи статья1. НМА, зокрема: — організаційні витрати; - патенти, ліцензії, товарні знаки (облік ведеться за залишкової вартості) 2. Основні кошти, зокрема: — земельні ділянки і об'єкти землекористування; - будинку, машини, обладнання та ін. ОС (по залишкової вартості) 3. Незавершене будівництво — залишки по невстановленому устаткуванню, неосвоєний й КВ і отриманим авансам. 4. Довгострокові фінансові вкладення, зокрема: — інвестиції в дочірні суспільства; - інвестиції в залежні суспільства; - інвестиції до інших організації; - позики, надані організаціям терміном більш 12 місяців; - власними акціями, викуплені в акціонерівінші довгострокові фин. вкладення 5. Інші внеоборотные активи Разом у розділі 1. 2 розділ. Оборотні активи 1. Запаси, втом числі: — сировину, матеріали та інші аналогічні цінності; - тварини на вирощуванні і відгодівлі; - МБП (по остат. вартості); - витрати в незавершеному виробництві; - ДП і товари для перепродажу; - товари відвантажені; - витрати майбутніх періодів. На відміну від колишнього обліку, все запаси синтезовано на окрему статтю, ще відбиваються за кожним видом запасів. Оцінка запасів здійснюється за фактичної собівартості, крім МБП. 2. ПДВ з придбаним цінностям. 3. Дебіторська заборгованість (платежі, очікувані більш як через 12 місяців після звітної дати) зокрема: — покупці, й замовники; - вексель для отримання; - заборгованість дочірніх і залежних товариств; - заборгованість по внескам статутний капітал; - аванси видані; - інші дебітори (Д68). 4. Дебіторська заборгованість (платежі очікують протягом 12 місяців). Подстатьи таку ж. 5. Короткострокові фінансові вкладення, зокрема: — інвестиції в залежні суспільства; - власними акціями, викуплені в акціонерів — інші короткострокові фінансові вкладення. 6. Кошти: — каса; - рсчетные рахунки; - валютні рахунки; - інші кошти; 7. Інші оборотні активи. Разом у розділі 2 3 розділ. Збитки 1. Непогашені збитки минулих років. 2. Падіння звітного року. Разом у розділі 3. Баланс: Пасив Розділ 4. Капітал і резерви (зобов'язання підприємства перед засновниками) 1. Статутний капітал 2. Додатковий капітал 3. Резервний капітал, зокрема : — резервні фонди, освічені відповідно до законодавством (за рахунок того прибутку підприємства) — резерви, освічені відповідно до засновницькими документами 4. Фонди накопичення 5. Фонд соціальної сфери 6. Цільові фінансування й надходження 7. Нерозподілена прибуток минулих років 8. Нерозподілена прибуток звітного року Зараз накопичення прибутку на балансі не відбивається. Разом у розділі 4 5 розділ. Довгострокові пасиви У розділі відбиваються зовнішні зобов’язання підприємства, які поділяються на кредити і позики. До складу 5 розділу включаються статьти: 1. Позикові кошти, зокрема — кредити банків, які підлягають погашення більш як через 12 місяців (рахунок 92) — інші позики, підлягають погашення більш як через 12 місяців (рахунок 95) 2. Інші довгострокові пасиви Разом у розділі 5: 6 розділ. Короткострокові пасиви Відбиваються зобов’язання підприємства перед кредиторами термін погашення яких провадиться протягом 12 місяців, статті групуються за рівнем складності. 1. Позикові кошти (підлягають погашення протягом 12 місяців), у цьому числі: — кредити банків — інші позики 2. Кредиторська заборгованість, зокрема: — постачальники і підрядчики — векселі до сплати — з праці - із соціального страхуванню і забезпечення — заборгованість перед дочірніми і залежними товариствамизаборгованість до бюджету — аванси отримані - інші кредитори 3. Розрахунки по дивідендів 4. Доходи майбутніх періодів 5. Фонды споживання 6. Резервы майбутніх витрат і платежів 7. Інші короткострокові пасиви Разом у розділі 6 30). Облік реалізації продукції з моменту відвантаження. ??? Реалізованої називається продукція, 1) відвантажена покупцю, платіжні документи з якої пред’явлені до банку, а покупець оплатив ці документи; або 2) продукція, відвантажена покупцям, документи з якої пред’явлені до банку. Залежно вибраного варіанта підприємство у своєї облікову політику визначає своє поняття реалізованої продукції. Отже, існують два варіанта обліку реалізованої продукції: 1. Облік відвантаженої і реалізованої продукції (момент реалізації - оплата), 2. Ні відвантаженої, облік лише реалізованої прод (момент реалізації - відвантаження). Гос-во зацікавлений у 2 варіанті. 2 варіант. Момент реалізації - відвантаження. Облік реалізованої прод. (немає отгруж.) Реалізована прод. враховується у два оцінках: 1. По облікованим цінами. Як дисконтних цін застосовуються відпускні ціни чи планова, нормативна собівартість. 2. По фактич. собівартості. Фактична собівартість визначається розрахунковим шляхом: 1 варіант: (документи пред’явлені до банку) с/с реализ. прод.= реалізовано за обліковими цінами * відсоткове співвідношення % співвідношення = (залишок ДП складі + надійшло ДП складу протягом місяця) по фактичної собівартості / (залишок ДП складі + надійшло ДП складу) за обліковими цінами. 2 варіант: с/с реализ. прод.= реалізовано за обліковими цінами * % соотн. % соотн. = (залишок товарів відвантажених+ відвантажено прод. за месяц) по фактичної себестоимости/(остаток товарів отруж. + відвантажено протягом місяця) по облікованим цінами. Аналітичний облік реалізованої прод. ведеться в відомості № 16 на підставі виписок із р/р. Синтетичний облік реалізованої прод. ведеться на сч.46 т. а: Фактична собівартість реалізованої продукції Д46-К40. Списання комерційних витрат Д46-К43. Нарахування ПДВ: Д46-К68. У зав. від облікової політики списуються общехоз. витрати Д46-К26. Реалізація пр-ции за обліковими цінами: Д62-К46. Нарахування виручки на р/р. Д51-К62. Визначення фінансового результату Д80-К46, чи Д46-К80. Нині у Росії широко використовується передоплата: Д62-К51. 31). Облік реалізації продукції з моменту оплати. ??? Реалізованої називається продукція, 1) відвантажена покупцю, платіжні документи з якої пред’явлені до банку, а покупець оплатив ці документи; або 2) продукція, відвантажена покупцям, документи з якої пред’явлені до банку. Залежно вибраного варіанта підприємство у своєї облікову політику визначає своє поняття реалізованої продукції. Отже, існують два варіанта обліку реалізованої продукції: 1. Облік відвантаженої і реалізованої продукції (момент реалізації - оплата), 2. Ні відвантаженої, облік лише реалізованої прод (момент реалізації - відвантаження). Гос-во зацікавлений у 2 варіанті. 1 варіант. Момент реалізації - оплата. Облік відвантаженої і реалізованої прод. Облік відвантаженої продукції ведеться виходячи з наступних первинних документів: рахунка-фактури, рахунки платіжні вимоги. Застосовуються дві оцінки: за обліковими цінами та по фактичної собівартості. Облікова ціна може бути оптової, договірної, роздрібної і тп. Підставою для відвантаження продукції є господарський договір, який полягає між підприємствомпостачальником і покупцем. У ньому вказується найменування продукції, якість і асортимент, кількість, ціна, і вартість продукції. Аналітичний облік ведеться в Відомості відвантаження та її реалізації продукції (робіт, послуг) № 16 виходячи з виписок із р/р. Облік в відомості ведеться в двох оцінках. Фактична собівартість визначається розрахунковим шляхом. Фактична собівартість відвантаженої продукції окреслюється твір вартості відвантаженої продукції з облікованим цінами на відсоткове ставлення. % ставлення= (залишок готової прод. на зв. міс. + за мес.)по фактич. цінами / (залишок ДП на зв. міс. + за мес.)по облікованим цінами Синтетичний облік ведеться на рахунку 45 «Товари отгруженные».Счет активний. Відвантаження продукції: Д45-К40. По До списання фактичної собівартості реалізованої продукції. Д46-К45. Сальдо за рахунком 45 показує наявність відвантаженої, але з реалізованої продукції. Списання фактичної собівартості реалізованої продукції Д46-К45. списання комерційних витрат Д46-К43. Нарахування ПДВ: Д46-К68. У зав. від облікової політики списуються общехоз. витрати Д46-К26. Зарахування виручки на р/р. Д51-К46. Визначення фінансового результату Д80-К46, чи Д46-К80. Синтетичний облік ведеться в журналі-ордері № 11. 32). Облік витрат освоєння та прискорення підготовки виробництва. Зараз багато підприємств мають статтю. У собівартість продукції включаються витрати, пов’язані з поточним виробництвом, і навіть видатки підготовку й освоєння виробництва та нових видів продукції. Особливістю урахування витрат підготовка й освоєння виробництва і те, зараз освоєння виробництва та нових видів продукції сума дуже значна і тому немає можливості включати в собівартість продукції мить виникнення. Відповідно до становищем у бухобліку і звітності Витрати підготовку й освоєння виробництва та нових видів продукції враховуються в останній момент їх виникнення, а розподіляють між окремими видами продукції і на входить у собівартість у майбутньому. Облік витрат підготовка і освоєння виробництва, у мить виникнення ведеться на рахунку 31 «Витрати майбутніх періодів» По дебету ці гроші корреспондирует з такими рахунками: К10 — вартість витрачених матеріалів освоєння нових видів продукції; К70 — сума начисленой зарплати працівникам до освоєння виробництва та нових видів продукції; К69 — відрахування на соц. страх. К89 — нарахування додаткової зарплати; К02 — нарахування амортизації щодо обладнання, зайнятому лідера в освоєнні виробництва та нових видів продукції. Після закінчення освоєння виробництва та нових видів продукції ці витрати списуються. Є різноманітні способи списання витрат. Найбільш поширена розподіл витрат за періодам: чи один рік. Списання витрат щомісяця: Д20,23-К31 У видобувних галузях до витрат підготовка й освоєння виробництва ставляться: видатки дорозвідку родовищ; видатки очищення територій, оплата робіт на рекультивацію земель; видатки усройство тимчасових під'їздів і шляхів. Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться в відомості № 15 по Д 31 До різних рахунку також в відомості № 12 Д20,23 К31. 33). Облік і розподіл загальновиробничих витрат (ОПР). Загальновиробничі витрати є непрямими, вони є значний питому вагу в собівартості продукції - це, пов’язані улаштуванням, обслуговуванням і що виробництвом. У тому склад включаються: Витрати зміст апарату управління; Витрати зміст іншого загальновиробничого персоналу; Витрати експлуатацію і ремонт виробничого устаткування; Витрати утримання і ремонт виробничих будинків та інвентарю; витрати на забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки працівників; витрати на переміщенню вантажів всередині господарства; по знос МБП та інвентарю, що у експлуатації; загальновиробничі витрати невиробничого характеру (пов'язані з простоєм, втратами тощо.). Облік ОПР ведеться на рахунку 25"ОПР" - ці гроші активний, собирательнорозподільний. По дебету впродовж місяця збираються всі ОПР, по кредиту-списываются наприкінці місяця і входять у собівартість продукции (годной і забракованої). Рахунок 25 сальдо і у балансі окремої статтею до уваги береться. У СУ операції з обліку ОПР відбиваються: по Д 25 в кореспонденції із рахівницею: К02 нарахування зносу на кошти загальновиробничого призначення; К10 вартість матеріалів, відпущених на загальновиробничі мети; К12 передача МБП зі складу в експлуатацію вартістю нижчих за встановлений ліміту; К70 нарахування зарплати общепроизводственному персоналу; К69 нарахування платежів з соціального страхування; К89 створення резерву відпусток на зарплату робочим; К68 нарахування транспортного податку; К23 списання послуг, наданих транспорным ділянкою К60 списання послуг, наданих сторонньої організацією; К71 вартість витрат на господарські цілі й відрядження підзвітними особами; К76 суми, нараховані різним організаціям; По До 25 відбивається у кореспонденції із рахівницею: Д20 списання витрат за собівартість придатної продукції основного виробництва; Д23 списання витрат за собівартість продукції допоміжного виробництва; Д28 списання витрат за собівартість забракованої продукції. Отже, ОПР — це комплексні витрати, тобто включаемые в собівартість непрямим шляхом. Є різноманітні способи розподілу ОПР. Найпоширенішими є: 1. распределение витрат пропорційно оплаті, 2. пропорционально нормативної ставці, 2. кошторисної ставки і ін. Для першого способу складається наступна таблиця: |Наименован|Дебет |Оплата |Общепр. витрати | |не |рахунки |праці | | |продукції | | | | |А | |Х |К*Х | |Б | |Y |К*Y | |Разом | |Х+Y |загальна сума: (|.
де До= (((Х+Y), (береться з відомості № 12 в до. міс. по Д 25. Спосіб розподілу пропорційно нормат. ставці. З первинних документів визначається загальна вартість ОПР. Розподіл фактичну вартість між окремими видами випущеної продукції ввозяться таблиці, має такий вигляд: |Наим |У |ОПР: |ОПР: норма |Отклоне|Факт | |прод. |выпущ |норма |все |ние |витрата | | |прод |на ед.|выпуск | | | | |1 |2 | 3 | |5 | | | | | |4 | | |А |100 |2 |200 |+40 |240 | |Б |200 |4 |800 |+160 |960 | |Разом | | |1000 |+200 |1200 |.
Для розподілу відхилень між видами продукції визначається коефіцієнт розподілу: К=200/1000=0.2, далі нею множаться норми витрат. Після виявлення відхилень за кожним видом продукції встановлюються причини винуватці відхилень. Такий метод розподілу ОПР дозволяє контролювати витрати виробництва та здійснювати заходи із їх зниження. Аналітичний облік ОПР ведеться в відомості № 12 по Д25 у межах статей витрат. Синтетичний облік ведеться в Ж-О № 10 відомості № 12. Насправді часто-густо ведеться роздільний облік витрат, що з змістом устаткування, від урахування витрат, пов’язаних із сенсом цеху. Залежить це ти від способів включення в собівартість продукції. Якщо рівень автоматизації всіх видів продукції однаковий, то базою розподілу плата праці та облік ОПР ведеться вищевказаним чином (1 спосіб). Якщо ж рівень автоматизації різноманітних видів продукції різний, то облік витрат утримання устаткування й цеху ведеться роздільно. За таких умов облік витрат утримання і експлуатацію устаткування ведеться за дебету сч.25−1, облік цехових витрат ведеться на Д сч. 25−2. Витрати утримання і експлуатацію устаткування розподіляють між видами продукції пропорційно зарплаті, кошторисним ставками, кількості машиночасов роботи устаткування, нормативним затратам та інших. баз. Цехові витрати розподіляють між видами продукції пропорційно оплаті+ Витрати утримання і експлуатацію устаткування. Застосування різних баз пов’язаний з потребою точного і достовірного визначення собівартості продукції. 34). Склад витрат, формують фактичну виробничу с/с ДП. Склад витрат, які включаємо в собівартість готової продукції, встановлюється Урядом РФ. Принципи формування собівартості визначені у «Положенні складу витрат з виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг), які включаємо в собівартість продукции (работ, послуг) та про порядок формування фінансових результатів, врахованих при оподаткування прибутку», затверджено постановою Уряди № 5 52 від 5.08.92 з урахуванням доповнень і соціальних змін, і навіть Законом РФ «Про податок прибуток підприємств і закупівельних організацій». До затратам, включаемым в собівартість, відносять: 1. Витрати безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції, включаючи матеріальні витрати, Витрати оплату праці працівників з усіма відрахуваннями. 2. Витрати, пов’язані з допомогою природного сировини. 3. Витрати підготовка й освоєння виробництва (видатки часом з’являтимуться нові підприємств, виробництв, цехів, на підготовчі роботи у видобувних галузях, підготовка й освоєння виробництва, непредназначенной для серійного чи виробництва). 4. Витрати некапитального характеру, пов’язані з поліпшенням якості, надійності і довговічності продукції. 5. Витрати, пов’язані з рационализаторством і винахідництвом: витрати на виготовлення зразків, моделей, виплата авторських винагород, витрати з організації виставок, конкурсів та інших. 6. Витрати з обслуговування процесу виробництва (обслуговування машин і устаткування). 7. Витрати щодо забезпечення нормальні умови праці та безпеки робочих. 8. Витрати, пов’язані із вмістом і експлуатацією очисних споруд. 9. Витрати, пов’язані з міським управлінням виробництвом (не більше норм). 10. Витрати по набору робочої сили в, підготовки й перепідготовки кадрів: виплата зарплати під час навчання, доплата учням та інших. Виняток: витрати, пов’язані із вмістом навчальних закладів і надання їм безплатних послуг — з допомогою прибутку підприємства. 11. Відрахування до соціальних фондів соціального і соціального страхування, пенсійний фонд, до пайового фонду зайнятості. 12. Оплата послуг за здійсненню розрахункових операцій: відсотки кредит, послуги банку, комісійні за в аукціонах про торгівлю валютою. 13. Витрати з транспортування працівників доречно роботи й назад. 14. Амортизація основних засобів і нематеріальних активів. 15. Витрати по гарантійного обслуговування і ремонту продукції. 16. Витрати на збуті продукції: упаковка, зберігання, погрузо-разгрузочные роботи, реклама. 17. Сплата податків. 18. Невиробничі витрати: втрати від шлюбу, простої, псування тих матеріальних цінностей, їх недостача не більше норм природною убылиесли винуватець не знайдено. 19. Інші витрати. 35). Облік матеріальних витрат, розподіл і Порядок включення до с/с продукції. Значну питому вагу в с/с продукції становлять матеріальні витрати (від 50 до 90%), отже, важливе значення має раціональне використання матеріальних ресурсів під час виготовлення продукції, і навіть контролю над витратами виробництва. Матеріальних затратам ставляться: — сировину й матеріали — паливо на технологічні мети — енергія — напівфабрикати (куплені) — МБП та інших. Облік матеріальних витрат ведеться на сч.10 «Матеріали». Їх списання на виробництво відбивається: К10-Д20 (списання виробництва продукції) К10-Д23 (списання виробництва продукції допоміжного виробництва) К10-Д25 (списання мат. витрат на організацію та влитися обслуговування виробництва) К10-Д26 (списання обслуговування підприємства у цілому) К10-Д28 (списання мат. витрат на виправлення шлюбу) Списання матеріальних витрат за виробництво складає підставі наступних первинних документів: лимитно-заборных карт, вимог, накладних. При списання матеріалів виробництва оцінка їхньої здійснюється за цінами ЛИФО, ФИФО і середній фактичної с/с. Відпустку матеріалів виробництва значить їх фактичну витрату. Для визначення фактичного витрати матеріалів та молодіжні організації контролю над витрачанням в виробництві застосовуються різні способи: — інвентарний — спосіб документального оформлення — спосіб партионного розкроювання матеріалів Інвентарний спосіб: фактичну витрату матеріалів виробництва здійснюється розрахунковим шляхом. Наприкінці звітний період комісія проводить інвентаризацію, у результаті виявляється залишок невитрачених матеріалів виробництві. З первинних документів встановлюється кількість матеріалів, що надійшли до виробництво. Фактичний витрата розраховується так: залишок матеріалів на початок місяця «+» надійшов у виробництво матеріалів протягом місяця «-"залишок матеріалів наприкінці місяці. Цей спосіб визначення необхідних витрат матеріалів найчастіше застосовується у безперервних виробництвах, де технологічний процес здійснюється в закритих апаратах неможливо щодня визначати витрата матеріалів. Спосіб документального оформлення: фактичну витрату матеріалів визначається виходячи з первинних документів по витраті матеріалів. Цей спосіб застосовується, зазвичай, за тими виробництвах, де відсутня незавершене виробництво, і давали відпустку матеріалів розраховується і складає звітний період (1 міс.). Спосіб партионного розкроювання: застосовується за тими виробництвах, де сировину — тканини, листовий метал та інших. матеріали. З зразків здійснюється розплющ матеріалів. Наприкінці місяці визначаються залишки матеріалів. Наприкінці місяці фактичну витрату «=» витраті за нормою (по зразкам) «+» відхилення (залишки). При визначенні залишків необхідно скласти акт про наявність залишків. При виготовленні вже з виду сировини жодного виду продукції мтериальные витрати списуються і входять у собівартість продукції прямим шляхом. При виготовленні вже з виду матеріалів одному цеху кількох видів продукції необхідно розподілити їх непрямим шляхом. Застосовуються різні способи розподілу матеріалів: 1. Нормативний спосіб (найбільш прогресивний). 2. Пропорційно кількості випущеної продукції. 3. Пропорційно обсягу випущеної продукції. 4. Пропорційно вазі випущеної продукції. (1) З первинних документів визначається загальна вартість фактично витрачених матеріалів. Розподіл фактичну вартість між окремими видами своєї продукції ввозяться таблиці, має такий вигляд: |Наим |Кол-во|Норма |Норма | |Факт | |прод.|выпущ |расх |расх на |Отклон|расход | | |прод |на ед.|весь | | | | | | |випуск | | | | |1 |2 |3 |4 |5 | |А |100 |2 |200 |+40 |240 | |Б |200 |4 |800 |+160 |960 | |Разом| | |1000 |+200 |1200 |.
Для розподілу відхилень між видами продукції визначається коефіцієнт розподілу: К=200/1000=0.2, далі нею множаться норми витрат. Після виявлення відхилень за кожним видом продукції встановлюються причини винуватці відхилень. Такий метод розподілу матеріальних витрат дозволяє контролювати витрати виробництва та здійснювати заходи по їх зниження. Порядок включення до собівартість витрат за паливо та енергію. Питома вага палива й енергії в собівартості продукції значний, в зв’язку цим виникла потреба виділення їх у окрему статтю витрат з метою раціонального використання коштів і контролю над витратами виробництва. Розподіл палива й енергії між окремими видами продукції здійснюється певним аналогічно розподілу витрати матеріалу. Є різноманітні способи, найпоширенішими є такі: — пропорційно нормативним ставками на одиницю продукції; - пропорційно обсягу роботи які споживають паливо та енергію механізмів з урахуванням їхньої потужності; - прямий спосіб включення до собівартість енергію визначається виходячи з показників лічильників, топливо-путем зважування. У бухобліку паливо та енергію на технологічні мети відбивають: Д20 — тоді як основному виробництві, Д23 — тоді як допоміжному виробництві К60 — енергія і газопровід чи нафтопровід, К10 — в цестернах паливо 36). Облік і розподіл загальногосподарських витрат (ОХР).
Через війну виробництва прод., надання послуг, продажу товарів виникають витрати, пов’язані з і управлінням підприємством в цілому. У зв’язку з тим, що питома вага їх значний, незалежно від форми власності і виду своєї продукції (робіт та надаваних послуг) необхідно враховувати управлінські витрати окремо. До складу ОХР включаються: 1) Витрати управління підприємством, які з: зарплата управлінському персоналу, відрядження та витрати по переміщенню, представницькі витрати, Витрати зміст пожежної, воєнізованої і сторожовий охорони, інші витрати; 2) загальногосподарські витрати, до складу яких включаються: зміст общеэксплуатационного персоналу; службові відрядження працівників, не які стосуються апарату управління; амортизація основних засобів загальногосподарського призначення; утримання і будівлі та житлових споруд, інвентарю господарського призначення; витрати на випробувань, дослідам, дослідженням та технічним вдосконаленням; Витрати забезпечення нормальні умови праці та техніки безпеки; проведення виставок, читання; Витрати підготовку кадрів, на організацію набору робочої сили в; інші ОХР. 3) податки, збори й інші обов’язкових платежів 4) ОХР непродуктивного характеру: втрати від простоїв, причини і недостачі тих матеріальних цінностей. Залежно від політики підприємства облік ОХР ведеться на сч.26"ОХР". По дебету в кореспонденції із кредитом ніяк рахунків збираються витрати: К70 нарахування зарплати управлінському і общехоз. персоналу підприємства; К69 відрахування на соціальне страхування й забезпечення від суми оплати праці працівників управління; К02 нарахування суми зносу по основних засобів загальногосподарського призначення; К05 нарахування зносу по НМА; К13 нарахування зносу МБП загальногосподарського призначення; К60 вартість робіт та надання послуг загальногосподарського призначення; К71 списання відрядних і представницьких витрат загальногосподарського призначення; К84 списання втрат перезимувало і нестач не більше норм природного зменшення населення, виявлених по центральному складі; К76 інші витрати загальногосподарського призначення. К26-Д20 — списуються виробничу собівартість ОХР і входять у її складу окремої статтею. У зв’язку з тим, що ОХР є условно-постоянными прийнято їхнє співчуття також списувати з цього приводу 46 «Реалізація прод., робіт, услуг"и включати у собівартість реалізованої продукції (міжнародна практика). Аналітичний облік ОХР ведеться в відомості № 15 по дебету 26 рахунки. Синтетичний облік ведеться в Ж-О № 10 й у Ж-О № 11. У зв’язку з тим, що ОХР є непрямими, входять у собівартість шляхом розподілу чи опосередкованим шляхом, існують різноманітні способи розподілу ОХР. I. при списання сК26 в Д20 1) ОХР беруть у собівартість пропорційно зарплаті, нарахованої виробничим робочим. За асиметричного розподілу становлять таку таблицю: |Наим прод |Сума ЗП |Общепр витрати | |А |Х |К*Х | |Б |Y |К*Y | |Разом |Х+Y |Z |.
де До= Z ((Х+Y), Z береться з відомості № 15. 2) пропорционально нормативним затратам !!! |Наим вид |Паля выпущ|Норм расх |Отклон |Факт сума| | |прод | | |ОХР | | | |на од |на | | | | | |прод |весь | | | | | | |випуск| | | |А |100 |0.5 |50 |50*1,4=70|120 | |Б |200 |1 |200 |200*1,4=2|480 | | | | | |80 | | |Разом |300 | |250 |+350 |600 |.
де К=350/250=1.4 II. при списання з К26 в Д46 1) ОХР розподіляються пропорційно виробничої собівартості готової продукції |Наим прод |Произв с/ст ДП |ОХР | |А |Х |К*Х | |Б |Y |К*Y | |Разом |Х+Y |общ сума- (|.
де До= (((Х+Y) Наприкінці місяці счет26 закривається і залишку немає, у балансі не відбивається. Значну питому вагу вартості ОХР займають представницькі витрати. До складу представницьких витрат входять: витрати з прийому, обслуговування та дротах представники інших підприємств, частіше іноземних, прибулих на переговори для встановлення й підтримки взаємовигідного співробітництва, і навіть видатки зміст учасників, що прибули засідання рад, конференції та інших. мети. Підставою для списання витрат є первинні документи. Як правило, представницькі витрати нормуються Мінфіном РФ. Витрати на представницькі витрати на межах нормативу списуються на ОХР, а понад нормативу списуються з допомогою прибутку підприємства. Облік представницьких витрат ведеться за дебету рахунки 26 в кореспонденції із кредитом ніяк рахунків: К70 нарахування зарплати працівникам за обслуговування заходи; К69 відрахування на соц. страх.; К50 видача готівки щодо заходів; К60 залучення сторонніх транспортних організацій з метою послуг; К71 видача підзвітним особам коштів на господарські витрати і ін. 37). Облік витрат допоміжних й обслуговуючих виробництв. У багатьох підприємствах крім основного існують допоміжні пр-ва. Вони призначені обслуговування і надання послуг цехах основного пр-ва. До допоміжним ставляться: — ремонтні пр-ва, — транспортні пр-ва, — будівельні пр-ва, — энергосиловое пр-во (виробництво енергії, пара). У зв’язку з тим, що цеху допоміжного пр-ва здійснюють власне іну із метою послуг, і навіть споживають послуги інших пр-тв, існує особливість організації урахування витрат на пр-во. Аналітичний облік ведеться в вед-ти № 12 по Дсч.23,25, 28. За кожним виду допоміжного виробництва складається окрема відомість, де на кількох підставі первинних документів аналогічно основному інву відбиваються витрати, вироблені допоміжними виробництвами. Синтетичний урахування витрат допоміжного пр-ва ведеться на сч.23 «Вспом. пр-ва» в кореспонденції з До рахунків: — До 70 — нарахування зарплатню працівникам допоміжних пр-в, — До 69 — відрахування на соцстрах з зарплатню, — До 89 — створення резерву відпусток, — До 25 — списання загальновиробничих витрат на с/с виконаних робіт і наданих послуг допоміжних пр-в, — До 02 — нарахування амортизації по ОС вспом. пр-ва, — До 13 — нарахування амортизації по МБП. Усі прямі витрати б’ють по сч.23. Облік витрат триває на сч.25, де відбиваються витрати на обслуговування та орг-ии допоміжного пр-ва, витрати на управлінню вспом. пр-вом, витрати за змістом будинку цеху допоміжного пр-ва. Розподіл цих общепроизв. витрат і включення їх у с/с продукції допоміжного пр-ва здійснюється аналогічно і з тих ж методам, як і по основному пр-ву. (??? див. тема"Управленч. учет"9.Учет общепроизв. расх.) вставити Наприкінці місяці визначається с/с продукції допоміжного пр-ва. Якщо підприємство має 1 вид допоміжного пр-ва, то с/с визначається аналогічно с/с продукції основного пр-ва. Усі витрати збираються у межах статей, аналогічних основному пр-ву. Що стосується, якщо продукція або ж послуги допоміжного пр-ва виявляються на бік, то загальногосподарські витрати розподіляють між витратами основного і допоміжного пр-ва. Наприкінці місяці витрати допоміжного пр-ва які стосуються вартості ДП списуються їхньому с/с. У обліку: Д20, К23. Залишок за рахунком 23 дебитовый і наявність незавершеного пр-ва у допоміжному пр-ве. Якщо у складі допоміжного пр-ва для підприємства кілька цехів, то виникла потреба щодо с/с продукції враховувати вартість прийнятих рішень і наданих послуг. У зв’язку з тим, що фактичну вартість наданих і кількість прийнятих послуг одночасно визначити неможливо, виникає необхідність одне із видів послуг оцінювати по планової с/с. Розрахунок фактичної с/с продукції допоміжних виробництв здійснюється так: витрати свого цеху + с/с отриманих послуг — с/с наданих послуг. При умови, якщо продукція допоміжного пр-ва підлягає продажу набік, то облік випуску продукції допоміжного пр-ва ведеться наступному чином: впродовж місяця всі витрати на акумулюються на Д23, наприкінці місяця визначається загальна сума цих витрат, с/с продукції, яка списується Д37"Выпуск прод., робіт, послуг", К23. 38). Облік незавершеного виробництва. Способи її оцінювання. Наприкінці звітний період на пр-вах з тривалим виробничим циклом визначається незавершене пр-во. Незавершеним пр-вом називається продукція що або не пройшла всіх стадій технологічної обробки, або пройшла випробувань, не прийнята відділом технічного контролю, або здано складу. До незавершеного пр-ву ставляться: матеріали, напівфабрикати, які перебувають у пр-ве за умови, якщо вони зазнали обробці; з/пл, нарахована працівникам під час виготовлення продукції, яка зараз переживає незавершеному виробництві. Для визначення наявності незавершеного пр-ва наприкінці звітний період проводиться інвентаризація незавершеного пр-ва. Через війну інвентаризації встановлюється наявність тих матеріальних цінностей в незаверш. пр-ве, нарахована з/пл за виготовлення продукції незавершеному пр-ве. Для урахування витрат назавершенного пр-ва після закінчення інвентаризації складається акт, який відбиває результати. Для правильного обліку незавершеного пр-ва та засобами визначення фактичної с/с ДП необхідно правильно оцінити незавершене пр-во. Є кілька способів оцінки незаверш. пр-ва. Застосування тієї чи іншої способу залежить від типу пр-ва і деяких видів продукції. Наприклад, в мелкосерийном пр-ве всі витрати на розподіляють між ДП і незавершеним пр-вом (корабліі літакобудування). Способи оцінки незавершеного пр-ва: 1. Оцінка по фактичної с/с. Сутність цього способу у тому, що всі затрати, пов’язані виготовлення вироби доки воно триває, належить на с/с незавершеного пр-ва. Винятком є втрати від шлюбу, які списуються на с/с придатної продукції. 2. Незавершене пр-во визначається шляхом інвентаризації. І тут в склад незавершеного пр-ва включаються тільки прямі витрати (матеріали і з/пл). 3. Визначення незавершеного пр-ва розрахунковим шляхом. Незавершене пр-во на початок місяця + витрати протягом місяця — с/с ДП. Такий спосіб оцінки незавершеного пр-ва застосовується для підприємства за умов нормативного методу урахування витрат, де фактична с/с = нормативної с/с продукції. Аналітичний облік незавершеного пр-ва ведеться в відомості урахування витрат на пр-во. По статтям витрат відбивається незавершене пр-во початку місяці, витрати протягом місяця, с/с ДП і незавершене пр-во наприкінці місяці. У синтетичному обліку незавершене пр-во відповідає залишку по сч.20 «Основне пр-во» і сч.23 «Допоміжне пр-во». 39). Система урахування витрат по Попередельному методу. Застосовується в галузях промисловості, де обрабатываемое сировину послідовно проходить кілька окремих, самостійних фаз обробкипереділів. Кожен переділ, крім останнього, є закінчену фазу обробки сировини, у яких підприємство отримує не кінцевий продукт обробки, а напівфабрикат власного виробництва. Ці напівфабрикати використовуються у наступних переділах свого виробництва, а й реалізуються набік іншими підприємствами як куплені комплектуючі вироби і напівфабрикати (в металургії, текстильної і деревообробних галузях). Витрати на виготовлення продукції цих виробництв враховуються за видами однорідних виробів, статтям калькуляції і переділам. Порядок врахування витрат і калькулювання продукції різних підприємствах по переділам не однаковий. 1. Безполуфабрикатный варіант попередельного методу. Не ведеться вартісної СУ внутризаводского руху напівфабрикатів, їх передачі вже з цеху на другий чи склад напівфабрикатів. Організується лише оперативний облік руху напівфабрикатів в натуральному вираженні. По кожному цеху враховуються лише його власні витрати. Обчислена частка витрат тієї чи іншої цеху в собівартості продукції списується кредиту відповідних субрахунків рахунки 20 «основне виробництво» безпосередньо з цього приводу 40 «готову продукцію». При даному варіанті обліку безпосередньо по бухгалтерським записів можна виявити собівартість незавершеного виробництва були тільки по заводу загалом (сальдо за рахунком 20). 2. Полуфабрикатный варіант. Застосовується підприємствами, реалізують продукцію кожного окремого переділу набік. Розрахунку собівартості підлягає як кінцевий продукт, але продукція кожного переділу окремо. Можливі два варіанта: і з використанням рахунки 21 «Напівфабрикати власного виробництва». Напівфабрикати кожного переділу, окрім останнього, здаються цехами складу і відпускаються наступному переділу зі складу. Д21-К20 «Основне виробництво» — Передача напівфабрикатів з цеху складу. Д20-К21 — Відпустку напівфабрикатів зі складу у виробництві для подальшої обробки. б) без використання рахунки 21. Витрати одного переділу передаються наступному по дебету рахунки основного виробництва одного цехи і кредиту рахунки основного виробництва іншого цеху в аналітичних показниках. Недоліки полуфабрикатного варіанта: собівартість готової продукції складається з собівартості напівфабрикатів попередніх стадії оброблення і витрат останнього переділу, тобто. одні й самі витрати повторюються в собівартості напівфабрикатів кілька разів. Таке нашарування в обліку витрат підприємства називається внутризаводским оборотом, що й підлягає виключенню при підсумовуванні витрат з підприємству цілому. Переваги: його дозволяє визначити собівартість окремих фаз обробки продукції з цехах, виявити місце виникнення і відхилень фактичної собівартості продукції з планової чи нормативної. 40). Класифікація витрат за виробництво. Склад витрат, які включаємо в собівартість готової продукції, встановлюється Урядом РФ. Принципи формування собівартості визначені у «Положенні складу витрат з виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг), які включаємо в собівартість продукции (работ, послуг) та про порядок формування фінансових результатів, врахованих при оподаткування прибутку», затверджено постановою Уряди № 5 52 від 5.08.1992 з урахуванням доповнень і соціальних змін, і навіть Законом РФ «Про податок прибуток підприємств і закупівельних організацій». Для правильної організації управлінського обліку всі витрати на класифікуються по разл. ознаками. Класифікація виробництв з погляду їхнього впливу на організацію обліку витрат за виробництво: Щодо промисловості всі затрати щодо виробництв поділяються на 2 групи: 1. Видобувні виробництва: їм характерні видобування нафти, газу, вугілля, персик, заготовление лісу й до ін. 2. Переробні виробництва: група виробництв, яка характеризується створенням продукту результаті технологічного процесу. Технологічний процес у цих виробництвах складається з окремих стадій, в результаті чого виникла потреба організовувати б/в щодо окремих стадіям виробництва та загалом технологічному процесові. Залежно від особливостей виробництва та кількості випущеної продукції обробні виробництва діляться на: серійне, одиничне і масове виробництво. Залежно від виду виробництва примененяют різні методи лікування й організацію обліку. Так було в единчном виробництві застосовується позаказный метод урахування витрат виробництва, у масовій виробництві простий чи попередельный метод урахування витрат виробництва в залежність від особливостей виробництва. Серійне виробництво характеризується випуском продукції певними партіями, у ньому застосовується простий чи попередельный метод урахування витрат виробництва. Залежно від завдань і цілей виробництво підрозділяється на: 1. Основное — характеризується випуском тієї продукції, на яку створено підприємство. 2. Вспомогательное — випускати продукцію, яка обслуговує основне виробництво. Витрати виробництва класифікуються як за видами виробництв, а й у іншими ознаками: Стосовно технологічному процесові: Основні - витрати, які безпосередньо пов’язані з технологічним процесом. Вони, зазвичай, становлять більшу частину витрат, отже, потрібен контролю над їх раціональним використанням і вживати заходів із їх зниження. До них отосятся матеріальні витрати, зарплата. Накладні - пов’язані улаштуванням, обслуговуванням і що виробництвом (нині питому вагу таких витрат у собівартості продукції значний, т.к. висока зарплата управлінських працівників. До них ставляться: переважно зарплата управлінського персоналові та витрати, пов’язані із вмістом будинків заводоуправління. Стосовно обсягу виробництва: Змінні - залежать безпосередньо від обсягу виробництва, до них ставляться матеріальні витрати, зарплата виробничих робочих. Постійні (умовно) — не залежить від обсягу виробництва. До них відносять витрати, пов’язані з міським управлінням виробництвом. По способу зарахування в собівартість продукції: Прямі - витрати, які безпосередньо пов’язані з випуском продукції, вони входять у собівартість продукції прямим шляхом, тобто. виходячи з первинних документів. Зазвичай, прямі витрати пов’язані з випуском одного виду продукції. Непрямі - витрати, які входять у собівартість непрямим шляхом, тобто. шляхом розподілу між окремими видами продукції. Розподіляються виходячи з бази розподілу витрат, пов’язані з випуском кількох видів продукції. До них относяся: — Витрати утримання і експлуатацію машин і устаткування — загальновиробничі витрати — загальногосподарські витрати — комерційні витрати та інших. У практиці непрямі витрати іноді може бути прямими, для одного покупця поставляється лише з видів продукції. По брати участь у виробничому процесі: Виробничі - розрахунок яких можливий за процесі виробництва продукції, вони є виробничу собівартість продукції. Внепроизводственные (комерційні) — пов’язані у реалізації продукції. Разом з виробничими видатками становлять повну собівартість продукції. По доцільності витрати: Продуктивні - пов’язані з випуском придатної продукції. Непродуктивні - пов’язані з виправленням забракованої продукції, з оплатою простоїв з різних причин тощо. За місцем виникнення витрат: Внутрішні - творяться у процесі виробництва всередині підприємства. Зовнішні - виникають сумніви з різних причин поза підприємства, наприклад, Витрати виправлення зовнішнього шлюбу, заміни негідній продукції. По центрам відповідальності: Витрати, відповідальність якими несе робочий підприємства, майстер, начальник цеху, керівник підприємства. Витрати, відповідальність якими несе працівник підприємства тощо. На жаль, практично облік по центрам відповідальності не знайшов належного застосування нашій країні (застосовується ніяких звань), у зв’язку з цим у первинних документах необхідно відзначати відповідальна особа, що з витрачанням тих чи інших матеріальних ресурсів. За рівнем охоплення планом: Плановані - витрати, пов’язані виготовлення продукції - матеріальні витрати, видатки зарплату, видатки обслуговування, організацію та влитися управління виробництвом. Незаплановані - витрати, які пов’язані безпосередньо з виготовленням продукції - втрати від шлюбу, втрати від простоїв та інших. втрати. На жаль, зараз у Росії щось планується. По періодичності виникнення: Поточні - пов’язані з випуском продукції, постійно виникають на підприємстві: Витрати матеріальні ресурси, зарплату, витрати на обслуговування, організації, управлінню виробництвом. Одноразові - виникають одноразово, пов’язані зазвичай з удосконаленням технологічного процесу випуском нових видів продукції: Витрати підготовку й освоєння виробництва. Для правильної організації обліку всі затрати класифікуються в відповідність до становищем складу витрат. По економічним елементам (необхідне планування собівартості продукції). Нині визначення собівартості продукції зарубіжній і вітчизняної практиці часто застосовується дана класифікація, що знижує контролю над витратами виробництва. Витрати поділяються на: — Матеріальні витрати (з відрахуванням вартості зворотних відходів). — Витрати на оплату праці. — Відрахування на соціальні потреби. — Амортизація основних засобів. — Інші витрати. Ця класифікація відповідає питанням, що необхідне виробництва продукції. По статтям витрат (калькуляції) необхідна визначення собівартості продукції. Застосовується наступна типова номенклатура статей витрат при визначенні собівартості продукції: 1. «Сировина і матеріали» 2. «Поворотні відходи» («-») 3. «Куплені вироби, напівфабрикати і житлово-комунальні послуги виробничого характеру сторонніх організацій» 4. «Паливо і енергія на технологічні мети» 5. «Зарплата виробничих робочих» 6. «Відрахування на соціальні потреби» 7. «Витрати підготовку й освоєння виробництва» 8. «Загальновиробничі витрати» 9. «Загальногосподарські витрати» 10. «Втрати від шлюбу» 11. «Інші виробничі витрати» (1−11) — Виробнича собівартість. 12."Коммерческие витрати" (який завжди включається) (1−12) — Повна собівартість. Кількість статей витрат визначається особливостями галузей, і навіть питому вагу тієї чи іншої виду витрат у собівартості продукції. Наприклад, коли на паливо займають значний питому вагу в собівартості продукції, всі вони виділяються окремої статтею. 41). Облік відходів у виробництві. У деяких галузях утворюються відходи, які або частково втратили свої перші властивості не можуть бути використані по прямому призначенню. Відходи матеріалів поділяються на дві групи: поворотні і безповоротні. Поворотні відходи — це відходи, які можна використані підприємством чи реалізовані набік (стружка, обрізки, окремий шматок тканини тощо.). Безповоротні відходи — відходи, які можна використовувати: угары, розпил, усушка, утрясання і др. Безвозвратные відходи в бухобліку не враховуються і тому окрему статтю витрат не виділяються. Поворотні відходи враховуються виходячи з первинних документів, виділяються на окрему статтю і віднімаються з вартості витрачених матеріалів. Оцінюються витрати на ціні можливого використання. При списання відходів здійснюється розподіл їх за різних видів продукції. Є різноманітні способи розподілу: розподіл прямим шляхом; розподіл пропорційно вартості витрачених матеріалів. Бухгалтерський облік зворотних відходів ведеться виходячи з Д10 К20,23 в залежність від того, де їх виникають. 42). Облік освіти і видів використання спец. фондів. Фонди спеціального призначення (ФСН) формуються з допомогою прибутку підприємства. Норми відрахування на ФСН встановлюються підприємством, і вказуються в установчих документах. Крім прибутку джерелом освіти ФСН можуть бути і безоплатні вклади засновників або інших Ф і ЮЛ. До ФСН ставляться: фонди накопичення (ФН), фонду споживання (ФП) і фонди соціальної сфери (ФСС). Облік ФСН складає пасивному рахунку 88 «Нерозподілена прибуток». За кредитом рахунки відбивається освіту фондів, по дебиту — їх використання. 88.3 «ФН», 88.5 «ФП», 88.4 «ФСС». Розглянемо освіту й використання кожного з цих фондів. ФН — призначений у розвиток підприємства: на фінансування витрат з розширенню дійсного виробництва, будівництва нових об'єктів, реконструкції підприємства. Кошти ФН можна використовувати на проведення НДДКР, створення інвестиційних фондів, на витрати пов’язані з випуском цінних паперів. Кошти ФН може бути зменшено внаслідок покриття збитків звітного року, і навіть інших витрат. Освіта ФН: 1. з допомогою прибутку підприємства Д81"Использование прибутку" і К88.3; 2. з допомогою безоплатного надходження основних фондів, матеріалів, нематеріальних активів до сфери Д01"Основные кошти", 10"Материалы", 04"Нематер. активи" К88.3 Використання ФН: Д88.3-К08"Капитальные вкладення" - на кап. вкладення у сумі витрат не збільшують початкову вартість основних фондів; Д88.3-К87 «Додатковий капітал" — сума збитків за звітний рік; Д88.3-К85"Уставной капітал» — сума фонду розподіленого між засновниками; Д88.3-К10"Материалы" - сума цінностей переданих безоплатно іншим Ю. Л чи ФЛ; Д88.3-К47"Реализация та інші вибуття основних средств", 48"Реализация інших активів" - сума збитків з переданих безоплатно основних фондів та інших. товарно-материальным цінностям. ФП. Кошти ФП скеровуються в розвиток соціальної сфери підприємства, на матеріальне поощерение персоналу, за проведення заходів, які призводять до утворення нового майна підприємства. кошти ФП може бути використані на оплату проїзних квитків, санаторних путівок, дотацій на харчування й інших виплат, компенсацій і поощерений. Освіта фонду: Д81"Использование прибыли"-К88.5 — з допомогою чистий прибуток підприємства Д85"Уставной капитал"-К88.5 — з допомогою цільових внесків засновників Використання коштів: Д88.5-К50"Касса" - сума виданої матеріальної допомоги; Д88.5-К70"Расчеты з персоналом з праці" - сума премій і винагород; Д88.5-К51"РС" - вартість придбаних подарунків до працівників підприємства; Д88.5-К71"Расчеты з підзвітними особами" - сума відрядних витрат нарахованих понад встановлених лімітів. ФСС. Кошти ФСС направляються у вирішенні засновників фінансування розвитку соц. сфери. Цей фонд відбиває рух майна стосовного до соціальної сфери отриманого безоплатно з інших Ю.Л. Освіта фонду: Д81-К88.4 — з допомогою прибутку підприємства Д88.4 — використання ФСС. 43). Облік формування статутного капіталу. У зв’язку з переходом до ринків й освіті пр-й різної форми власності в СУ з’явилися нові поняття — КАПІТАЛ пр-я. Одне з основних видів капіталу підприємствастатутний капітал. Порядок формування вуст. капіталу регулює закон і установчими документами. Статутний капітал формується з допомогою внесків юр. і фіз. осіб. Статутний капітал держ. пр-я формується з ср-в виділених з держ. бюджету в останній момент початку функціонування пр-я. Статутний капітал АТ складається з певної кількості акцій з однаковим номінальною ст-тью. Відповідно до становищем про АТ у РФ випускаються іменні акції з реєстрацією всіх акціонерів у спец. реєстрі. У оплату за акції може бути внесено ден. кошти на крб. і валюті, будинку, споруди, нематеріальні активи. Синтерический облік КК ведеться на рахунку № 85 «Статутний капітал». Це пасивний рахунок, сальдо у ній кредитове це має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованим в учередительных документах. Після реєстрації АТ утворюється заборгованість акціонерів перед АТ: 1. Освіта статутного капіталу: Д75"Расчеты з засновниками" - К85. 2. Фактич. надходження вкладів засновників Д51(52)-К75. 3. Внесок в статутний капітал основних ср-в Д01 — К75; нематеріальних активів Д04 — К75. Вкладниками можуть і фіз. особи, і пр-я та молодіжні організації. Відповідно до рішенням установчих зборів можливо зміна статутного капіталу: 4. Збільшення статутного кап. з допомогою прибутку пр-я Д81"Использование прибыли"-К85. 5. Збільшення вуст. капіталу із Резервного Д86"Резервный капітал" - К85. 6. Збільшення вуст. капіталу з допомогою додаткового капіталу Д87"Добавочный капитал"-К85. 7. Зменшення статутного капіталу здійснюється за покритті збитків АТ Д85- К88 «Нерозподілена прибуток». При зміні вуст. капіталу необхідна перереєстрація АТ. Аналітичний облік КК ведеться у межах кожного акціонера на спец. картках. Підстава для ведення цього обліку — установчі документи, акти приемки-передачи ОС, нематеріальних активів, приходно-кассовые ордера та інших. 44). Облік додаткового капіталу. Додатковий капітал створюється внаслідок переоцінки майна пр-я, безоплатного надходження майна пр-я чи емісійного доходу. Синтетичний облік додаткового капіталу ведеться на рахунку 87 «додатковий капітал» — рахунок пасивний; по До відбивається збільшення додаткового капіталу відповідно до приростом ст-ти; по Д відбивається використання додаткового капіталу. Сальдо кредитове і наявність додаткового капіталу на підприємстві. Формування додаткового капіталу регулюється нормативними актами. Через різних джерел формування доб. капіталу СУ відкриваються різні субрахунка: 87.1 «Приріст вартості майна по переоцінці» 87.2 «Емісійний дохід» 87.3 «Безоплатно отримані цінності» 1. Освіта і поповнення доб. кап., кіт. пов’язані з приростом ст-ти, відбивається по К87/1 в кореспонденції з Д різних рахунків: Д01"Основные кошти" - при переоцінці основних засобів, Д04"Нематериальные активи" - при переоцінці нематеріальних активів, Д07"Оборудование щодо встановлення" - переоцінка устаткування щодо встановлення, Д10"Материалы" - переоцінка матеріалів та інших. рахунків. 2. Зменшення доб. кап. возвожно під час використання коштів у збільшення статутного капіталу Д87-К85 «Статутний капітал». 3. При погашенні непокритого збитку Д87-К88"Нераспределенная прибуток" 4. При переоцінці майна внаслідок зниження від вартості Д87- К01,04,07,10 тощо. На субсчете 87.2 «Емісійний дохід» облік ведеться так: ведеться облік емісійного доходу продажу цінних паперів у разі, якщо сума різниці між продажною ст-тью і номінальною буде позитивної. Облік емісійного доходу: Д51,52,50 (редко)-К87.2. Облік скорочення емісійного доходу аналогічний обліку на сч. 87/1. Облік по субрахунку 87.3 (нематер. цінності): Оприбуткування майна Д01 «Основні кошти», 04 «НМА», 07 «Устаткування щодо встановлення», 10 «Матеріали» та інших. — К87.3. Використання — Д87.3 До різних рахунків. Освіта — аналогічно обліку на 87.1. 45). Облік формування фінансових результатів. Кінцевим результатом фінансової складової діяльності підприємства є його балансовий прибуток (збиток), який складається із прибутку від продукції, прибуток від іншої реалізації та незначною сумою позареалізаційних досходов й гіркоти втрат. Визначається фінансовий результат від продукції і на іншої реалізації шляхом зіставлення До і Д рахунків 46, 47, 48. Позареалізаційні доходи враховуються по К80 в кореспонденції з Д51,76,26. Для обліку фінансових результатів використовується рахунок 80 «Прибули і збитки», який має 3 субрахунка: 1. Фінансовий результат від продукції 2. Фінансовий результат від іншої реалізації 3. Позареалізаційні доходи громадян та втрати. При визначенні фінансового результату з виручки віднімається ПДВ і фактична собівартість реалізованої продукції. Фактична собівартість реалізованої продукції складається з собівартості продукції, комерційних витрат і управлінських витрат. Рахунок 80 є пасивним, по До відбивається прибуток від, по Д — збиток. Фінансовий результат діяльності підприємства складається з: 1. Фінансовий результат від продукції 2. Фінансовий результат від іншої реалізації 3. Позареалізаційні доходи громадян та втрати. Облік фінансового результату ведеться так: 1. облік прибутку, отриманої від продукції відбивається Д46-К80.1 2. облік збитку, одержану реалізації: Д80.1-К46 Відповідно до облікової політикою підприємства, що формується на майбутній рік, підприємство має встановити, як воно вести облік фінансового результату: або за пред’явленні документів мають у банк (по моменту відвантаження), або за зарахуванню коштів на розрахунковий рахунок (по моменту реалізації). Держава рекомендує підприємствам визначати фінансовий результат моменту відвантаження (з метою налогооблжения). При зміні облікової політики необхідно мати дозволу зміна облікової політики від Мінфіну РФ, і навіть повідомити щодо змін у податкову інспекцію. Якщо підприємство реалізує продукцію у валюті, необхідно здійснювати перерахунок доходів за курсом рубля, конвертируемому ЦБ на день надходження коштів у розрахунковий рахунок. Фин. результат від іншої реалізації: Д47,48 К80−2(прибыль), Д80−2 К47,48 (збиток). Фінансовий результат від основних засобів залежить від цього, по який вартості буде продано кошти. Підприємство проти неї самостійно приймати рішення про продаж основних засобів за ринковою вартості, яка може бути вищим початкової вартості чи з залишкової вартості. Відповідно до вимогами податкового законодавства з метою оподаткування при реалізації основних засобів за ціною не вище залишкової вартості фондів результат визначається з розрахунку реалізації за ринковою ціні. Фінансовий результат від іншого майна підприємства (НМА, устаткування щодо встановлення, матеріали, МБП, незавершене капітальне будівництво, цінні папери грошові документи) враховується: Прибуток з оподаткуванняперевищення продажною ціни над початкової чи остат. вартістю. Якщо підприємство реалізує інше майно за ціною не вищі їхні собівартості, то тут для цілей налогобложения прибутку прибуток від реалізації є сумою угоди, яку визначають, виходячи з ринкових цін реалізації аналогічної продукції. Підприємство спеціальним розрахунком визначає суму виручки від такого типу угод і розрахунок представляє до податкової інспекції разом з бухгалтерської звітністю і розрахунком з податку прибуток. Облік фінансового результату щодо реалізації іншого майна відбивається: і при отриманні прибутку: К80.2-Д48 і при отриманні збитку: Д80.2-К48 До внереализационным доходах ставляться: 1. Доходи, отримані біля РФ і її межами від часткового участі у діяльності інших підприємств. Прибуток: К80.3-Д50,51,52. Дивіденди з акцій, премії чи % за облігаціями та інших цінних паперів, що належить підприємству. 2. Доходи здаватися майна у поточну оренду: Д76.3-К80.3. 3. Доходи від дооцінки виробничих запасів, готової продукції і на товарів: Д14-К80.3. 4. Визнані боржником штрафи, пені, неустойки інші види санкцій за порушення умов господарських договорів, і навіть з відшкодування завданих збитків: Д63-К80.3. 5. Прибуток, отримана підприємством внаслідок спільної прикладної діяльності: Д78.3-К80.3. 6. Прибуток минулих років, виявлена у звітній року: Д83.2-К80. 7. Позитивні курсові різниці по валютним рахунках, і навіть по опреациям ВКВ відбивається Д50,52,58,60,61,62,64,70,71,76,83,90,92,94,95 К80.3. 8. Виявлені при інвентаризації невраховані об'єкти майна: К80.3-Д01, 10, 12, 20, 21, 04, 23, 40, 41, 06, 07 та інших операції безпосередньо не пов’язані з виробництвом продукції. Позареалізаційні збитки відбиваються по Д80.3 в кореспонденції з До рахунків: 1. К20- затарыт по анулював виробничим замовлень. 2. К10, 12, 60, 68, 69, 70, 71, 76 — видатки зміст законсерсирвированных виробничих потужностей та об'єктів. 3. К10- збитки по опреациям з тарою. 4. К50, 51, 76- судові витрати й арбітражні збори. 5. К63- некомпенсируемые винуватцями втрати за зовнішніми причин. 6. К82- суми сумнівних боргів за розрахунками коїться з іншими підприємствами. 7. К45, 61, 62, 76, ін.- втрати від списання дебіторську заборгованість, по якої термін позовної давності минув. 8. К06, 07, 08, 10, 12, 20, 21, 23, 29, 40, 41, 50 та інших.- некомпенсируемые втрати від стихійних лих. 9. К01,04, 06, 07, 08, 10, 12, 20, 21, 23, 40- некомпенсируемые збитки у результаті пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій. 10. К84- втрати від розкрадання, винуватці яких рішенням Господарського суду не встановлено. 11. К50, 52, 60, 61, 62, 63, 64 — негативні курсові різниці по валютним банківських рахунках і за операціями ВКВ. 12. К63- визнані підприємством штрафи, пені, неустойки, витрати на відшкодуванню завданих збитків. Балансова прибуток = Виручка — ПДВ — фактична собівартість реалізованої продукції. Торішній чистий прибуток = Балансова прибуток — Податок (використовують за розсуду керівництва). 46). Облік резервного капіталу. Відповідно до законодавством РФ і установчими документами підприємства створюють резервний капитал. Резервный капітал створюється з допомогою прибутку пр-я покриття непередбачуваних видатків. Залежно від стану економіки гос-во зобов’язує пр-я мати резервний капітал одного чи іншого розміру. Джерело форм-я — прибуток. 1. Відрахування в рез. кап. із прибутку: Д81"Использование прибыли"-К86 2. Резервний капітал використовується для: — покриття балансових збитків пр-я: Д86-К88 «Непокритий збиток». — оплати доходів засновникам, за браку прибутку звітного року в ці мети: Д86-К75"Расчеты з засновниками". — збільшення вуст. капіталу: Д86-К85"Уставной капітал". Залишок за рахунком 86 «Резервний капітал» кредитовий, він свідчить наявність невикористаних резервів пр-я. У балансі капітал підприємства відбивається статтями: статутний капітал, резервний капітал, додатковий капітал в IV разделее пасиву. 47). Облік нерозподіленого прибутку. Наприкінці звітний період визначається нерозподілена прибуток підприємства як відмінність між К80 і Д80 (прибуток), Д80 і К80 (збиток). Ця різниця списується із рахунку 80 з цього приводу 88 «Нерспределенная прибуток або непокритий збиток». Внаслідок цього рахунок 80 закривається й у балансі окремої статтею не відбивається. Нерозподілена прибуток звітного року враховується на субсчете 88, а минулих років — на субсчете 88. Нерозподілена прибуток обіцяє бути використана на виплату дивідендів засновникам підприємства: Д88.1-К70,75. Що Залишилося сума нерозподіленого прибутку підприємства враховується в подальшому як нерозподілена прибуток минулих років. Вона то, можливо використана підприємством (Д88) для поповнення резервного капіталу: Д88, К86; збільшення статутного капіталуДо ??? 85; на відрахування на спеціальні фонди — К88; на виплату доходів учасникам підприємстваК70,75. У балансі нерозподілена прибуток звітного року й минулих років відбивається окремими статтями на чотири розділі пасиву. Облік освіти прибутку підприємства відбивається по К-ту80 в кореспонденції з Дебетом: Д46- прибуток від готової продукції. Д47- прибуток від продажу чи ліквідації основних засобів. Д48- прибуток, отримана від продажу НМА, незавершеного виробництва, виробничих запасів, МБП, цінних паперів та інших. Д50, 51, 52- зараховані штрафи, пені, неустойки. Д76−3- нарахована орендної плати за здані у поточну оренду основні кошти. Д78- нараховані дивіденди від дочірні підприємства. Д77 нарахування прибуток від спільної прикладної діяльності. Д76.3- нарахування % за довгостроковими і короткотерміновим цінних паперів і наданим позикам. Д50, 51- надходження раніше списаних безнадійних боргів. Д63- відбиваються штрафи порушення господарських договорів. Д82- приєднання невикористаної частини резерву по сумнівним боргах до прибутку. Д83- нарахування доходів майбутніх періодів має значення прибутку підприємства. По Дебету рахунки 80 в кореспонденції з До рахунків відбивається: К46- втрати від реалізації продукції. К47- втрати від вибуття та організації продажу основних засобів. К48- втрати від продажу НМА. 48). Облік і розподіл комерційних витрат. Комерційними називаються витрати, пов’язані з збутом, реалізацією продукції. До складу комм. витрат включаються: 1. Витрати тару й упаковки виробів на яких складах ДП, крім упаковки пр-ции в произв-х цехах. 2. Доставка пр-ции до станції відправлення. 3. Вантаження пр-ции в вагони та інших. трансп. ср-ва. 4. Комісійні збори, сплачувані збутової організації. 5. За змістом приміщень для зберігання пр-ции у місцях його реалізації. 6. На рекламу тощо. Аналітичний облік комерційних витрат ведеться за кожній статтів відомості № 15. Синтетичний облік комерційних витрат ведеться на счете43 «Комерційні витрати» (собирательно-распределительный). По Д43 протягом отч. періоду збираються всі комерційні витрати і позначаються на кореспонденції з До наступних рахунків: К10 «Матеріали» — ст-ть тари і упаковки складі ДП. К70 «Розрахунки з персоналом з праці" — зарплатню, нарахована працівникам за навантаження — розвантаженні пр-ции; зарплатню експедиторам та інших працівникам, які супроводжують вантаж. К69 „Розрахунки із соціального страхуванню і забезпечення" — відрахування на соц. страх-е. К89 „Резерви майбутніх витрат і платежів" — створення резервів відпусток на зарплатню робочим. К71 „Розрахунки з підзвітними особами" — нарахування добових за тимчасове супровід вантажу, вартість зворотного проїзду. К45 „Товари відвантажені" — вартість втрат надходжень у межах норм природною убування. К23 „Допоміжне виробництво" — вартість послуг, наданих власним автотранспортом. К60 „Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" — вартість послуг транспортних організацій з доставки вантажу до станції призначення чи відправлення. (комерційних витрат у до. звітний період списується і распр-ся між окремими видами пр-ции з єдиною метою опр-я їх full себ-ти. Коли підприємстві ведеться облік відвантаженої пр-ции, комм. витрати розподіляють між отгруж. і реализ. продукцією: Д45-К43; Д46"Реализация продукции"-К43. Якщо облік відвантаженої продукції немає: Д46-К43 — списання коммерч. витрат у до. місяці. Розподіл комерційних витрат між видами пр-ции: 1. Витрати упаковку і трансп-ку входять у собівартість продукції прямим шляхом. Якщо ні такої можливості, такий розподіл комерційних витрат пропорційно вазі продукції, або объему, либо виробничої собівартості тощо. 2. Інші комерційні витрати розподіляють між окремими видами інции проп-но вазі, обсягу, виробничої собівартості реалізованих виробів. Залишок за рахунком 43 в до. звітний період приєднується до залишку по рахунку 45 відбивається у балансі однієї статтею. Якщо рахунок 45 не застосовується, то комерційні витрати списуються з цього приводу 46. Синтетичний облік ведеться в відомості № 15 по Д43, й у журналі-ордері № 11 по К43. 49). Бухгалтерський баланс, його утримання і аналітичні можливості. Бух. баланс форма N 1 діє з 1996, подано у вигляді вертикальної таблиці, що складається з 6 розділів: 1 — 3 актив, 4 — 6 — пасив. Особливість: він складається за принципом нетто, тобто. всі у ньому очищені, що дозволяє будувати висновки про фінансове становище підприємства без додаткових розрахунків. У балансі відбивається майно на початок і поклала край року з наростаючим результатом. Структура активу балансу 1 розділ. Внеоборотные активи статья1. НМА, зокрема: — організаційні витрати; - патенти, ліцензії, товарні знаки (облік ведеться за залишкової вартості) 2. Основні кошти, зокрема: — земельні ділянки і об'єкти землекористування; - будинку, машини, обладнання та ін. ОС (по залишкової вартості) 3. Незавершене будівництво — залишки по невстановленому устаткуванню, неосвоєний й КВ і отриманим авансам. 4. Довгострокові фінансові вкладення, зокрема: — інвестиції в дочірні суспільства; - інвестиції в залежні суспільства; - інвестиції до інших організації; - позики, надані організаціям терміном більш 12 місяців; - власними акціями, викуплені в акціонерівінші довгострокові фин. вкладення 5. Інші внеоборотные активи Разом у розділі 1. 2 розділ. Оборотні активи 1. Запаси, втом числі: — сировину, матеріали та інші аналогічні цінності; - тварини на вирощуванні і відгодівлі; - МБП (по остат. вартості); - витрати в незавершеному виробництві; - ДП і товари для перепродажу; - товари відвантажені; - витрати майбутніх періодів. На відміну від колишнього обліку, все запаси синтезовано на окрему статтю, ще відбиваються за кожним видом запасів. Оцінка запасів здійснюється за фактичної собівартості, крім МБП. 2. ПДВ з придбаним цінностям. 3. Дебіторська заборгованість (платежі, очікувані більш як через 12 місяців після звітної дати) зокрема: — покупці, й замовники; - вексель для отримання; - заборгованість дочірніх і залежних товариств; - заборгованість по внескам статутний капітал; - аванси видані; - інші дебітори (Д68). 4. Дебіторська заборгованість (платежі очікують протягом 12 місяців). Подстатьи таку ж. 5. Короткострокові фінансові вкладення, зокрема: — інвестиції в залежні суспільства; - власними акціями, викуплені в акціонерів — інші короткострокові фінансові вкладення. 6. Кошти: — каса; - рсчетные рахунки; - валютні рахунки; - інші кошти; 7. Інші оборотні активи. Разом у розділі 2 3 розділ. Збитки 1. Непогашені збитки минулих років. 2. Падіння звітного року. Разом у розділі 3. Баланс: Пасив Розділ 4. Капітал і резерви (зобов'язання підприємства перед засновниками) 1. Статутний капітал 2. Додатковий капітал 3. Резервний капітал, зокрема : — резервні фонди, освічені відповідно до законодавством (за рахунок того прибутку підприємства) — резерви, освічені відповідно до засновницькими документами 4. Фонди накопичення 5. Фонд соціальної сфери 6. Цільові фінансування й надходження 7. Нерозподілена прибуток минулих років 8. Нерозподілена прибуток звітного року Зараз накопичення прибутку на балансі не відбивається. Разом у розділі 4 5 розділ. Довгострокові пасиви У розділі відбиваються зовнішні зобов’язання підприємства, які поділяються на кредити і позики. До складу 5 розділу включаються статьти: 1. Позикові кошти, зокрема — кредити банків, які підлягають погашення більш як через 12 місяців (рахунок 92) — інші позики, підлягають погашення більш як через 12 місяців (рахунок 95) 2. Інші довгострокові пасиви Разом у розділі 5: 6 розділ. Короткострокові пасиви Відбиваються зобов’язання підприємства перед кредиторами термін погашення яких провадиться протягом 12 місяців, статті групуються за рівнем складності. 1. Позикові кошти (підлягають погашення протягом 12 місяців), у цьому числі: — кредити банків — інші позики 2. Кредиторська заборгованість, зокрема: — постачальники і підрядчики — векселі до сплати — з праці - із соціального страхуванню і забезпечення — заборгованість перед дочірніми і залежними товариствамизаборгованість до бюджету — аванси отримані - інші кредитори 3. Розрахунки по дивідендам 4. Доходи майбутніх періодів 5. Фонды споживання 6. Резервы майбутніх витрат і платежів 7. Інші короткострокові пасиви Разом у розділі 6 50). Облік фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції - це витрати ЮЛ купівля цінних паперів інших підприємств, держави, і навіть дебеторская заборгованість, надана в борг біля Росії і близько її межами. Залежно від терміну, який виробляються фінансові інвестиції, розрізняють такі їх види: 1. Короткострокові - це видатки придбання облігацій, позики за векселями й інші боргові зобов’язання, термін погашення яких настає протягом один рік, і навіть вкладення акції інших підприємств, котирующиеся на біржі. 2. Довгострокові - інвестиції, термін повернення яких набагато більше один рік; акції підприємств, не котирующиеся біржі, вклади в статутні капітали інших ЮЛ. Облік короткострокових фінансових інвестицій ведеться на рахунку 58 „Короткострокові фінансові влоджения“. Рахунок активний, по Д — придбання цінних паперів чи фінансові інвестиції, по До — реалізація цінних паперів. Рахунок має три субрахунка: 1 — „Облігації та інших. цінних паперів“, 2 — „Депозити“, 3 — „Надані позики“. Придбання облігацій відбивається Д58.1-К51"Расчетный счет“, 52″ Валютний рахунок“ по покупної вартості. Покупна вартість може більше менше номіналу. Відповідно до „Положенням про СУ і звітності“ ця різниця у споживачів протягом терміну звернення облігацій списується щомісяця і доводиться до від номінальної вартості. ПРИКЛАД: Купили облігацій у сумі 20 млн крб, їх номінальна вартість 18 млн крб. Різниця — 2 млн крб. 2 000 000:12=166,7 тис крб. Д80"Прибыли і збитки“ К58.1 — 166,7 тис крб. Якщо номінальна вартість вище покупної: Д58.1-К80. На момент погашення фактична вартість стає рівної номінальною. Вкладення в облігації передбачають отримання фіксованого грошового доходу (відсотка). Залежно номінальної вартості і фіксованого доходу (відсотка) підприємство отримує певну суму доходу: Д51-К80. Облігації можна реалізувати з різних причин. Балансова вартість облігацій: Д48"Реализация інших активов"-К58.1. Виручка від реалізації: Д51,52-К48. Фінансові результати: Д48-К80 (прибуток) чи К48- Д80 (збиток). Облік довгострокових фінансових інвестицій складає рахунку 06 „Довгострокові фінансові вложния“. Це рахунки три субрахунка: 1 — „Паї і акції“, 2 — „Облігації“, 3 — „Надані позики“. Облік за рахунком 06 аналогічний обліку за рахунком 58. Винятком є облік різниці між покупної і акцій становить. Якщо покупна вартість придбаних облігацій більше їх номінальною вартості, то, при кожному нарахуванні належного із них доходу виробляється списання різниці: На суму належного доходу: Д76 „Розрахунки з різними Д і Ко" — у сумі належного доходу, К06.2"Облигации“ — на відмінність між покупною і акцій становить, К80"Прибыли і збитки“ — прибуток полученная=доход-разница Якщо покупна вартість менше номіналу, то, при кожному вступі доходу виробляється донарахування різниці між номіналом та вартістю купівлі: Д76 (сума належного доходу), К06.2 (відмінність між номіналом і покупної вартістю), К80 (прибуток = дохід + різниця). Акції. Різниця між номіналом і покупною вартістю акцій можуть призвести до прибутку або до збитків залежно від котирування біржі. У обліку: Д06,58-К51 — покупна вартість акцій., Д06,58-К80 — отримання прибутку чи Д80-К06,58 — збиток, Д51-К80 — дивіденд. 51). Облік цільового фінансування й цільових надходжень. Облік цільового фінансування ведеться на рахунку 96 „Цільові фінансування й надходження“ у цьому рахунку ведеться облік коштів, що виділяються як урядових субсидій, як внесків батьків утримання дітей у дитячих установах, надходжень від ін. підприємств. Рахунок 96 — пасивний, по До відбивається отримання коштів, по Д — використання. К96-Д50 „Каса“ — надходження грошей до кассу (от батьків); К96-Д51 „РС“ (52"Валютный рахунок“) — отримання від підприємств у рублях і валюті на цільове фінансування; Д96-К10 „Матюк.“, 08"КВ“, 12"МБП» — вартість основних средств (сч.08), мат. ценностей (10,12), придбаних з допомогою цільового фінансування; Д96-К70 «Розрахунки з персоналом з праці» — сума зарплати, нарахованої персоналу з допомогою цільового фінансування; Д96-К51 «РС» — сума оплати платіжних вимог постачальників та інших кредиторів. 52). Облік НМА. Нематеріальні активи та принципи організації виробництва їхньої обліку. До нематеріальною активам відносять довгострокові невловимі активи, які немає матеріальну форму, але приносять дохід підприємству. Їх цінність — в довгострокових правах чи перевагах, які дають власнику. Приклади нематеріальних активів: патенти, авторські права, ліцензії, торгових марок, права користування матеріальних ресурсів для, програмні продукти та інших. У СУ — нематеріальні активи враховуються за вартістю їх придбання, визначене: 1. За ціною домовленості сторін, наприклад, коли засновник здійснює внесок у статутний капітал. 2. По фактичну вартість придбання, коли нематеріальні активи купуються в інших осіб за плату. 3. За ціною, встановленої експертної оцінкою, коли нематеріальні активи надходять безоплатно. Первинний облік нематеріальних активів складає підставі: — свідчень на право користування, — актів приймання робіт з розробці програмного забезпечення, — протоколів про внесення нематеріальних активів, — протоколів про зборах засновників, — патентів та інших. Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться за їх видам в картках форми ОС6 й у відомості № 17, де відбивається найменування об'єкта, початкова вартість, техніко-економічна характеристика, термін корисної дії об'єкта (тк нею нараховується знос) та інших. Синтетичний облік нематеріальних активів складає рахунку 04 «Нематеріальні активи», рахунок активний, Сд показує наявність нематеріальних активів. По Д04 — надходження нематеріальних активів в кореспонденції з: — К08 «Капітальні вкладення» на придбання за плату, — К87 «Додатковий капітал» при безоплатному вступі чи субсидії держави. По К04 — вибуття нематеріальних активів: — Д48 «Реалізація інших активів» при списання, реалізації чи безоплатну передачу нематеріальних активів. Одночасно відбивається знос Д05 «Амортизація нематеріальних активів» К48. Д48 К68 «Розрахунки з бюджетом» — нарахування ПДВ. Облік зносу нематеріальних активів. Як можна і кошти, нематеріальні активи у процесі експлуатації переносять свою вартість на собівартість продаваної продукції поступово як зносу (амортизації). Знос нематеріальних активів нараховується щомісяця за нормою, її величина расчитывается з початкової вартості і термінів корисного використання. По об'єктах, які мають не можна визначити термін корисного використання, норма встановлюється для 10 років, але з більш терміну діяльності підприємства. Облік зносу нематеріальних активів виготовляють рахунку 05 «Знос нематеріальних активів». Нарахування зносу: К05-Д20 «Основне виробництво», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати», 31 «Витрати майбутніх періодів» (залежно від призначення нематеріальних активів). При выбытии нематеріальних активів з різних причин нараховується знос: Д05-К48"Реализация інших активів". 53). Облік короткострокових і частка довгострокових позик. Поруч із кредитами підприємства ведуть розрахунки з отриманим і виданими позикам. Облік позик ведеться на сч. 94"Краткосрочные позики", 95"Долгосрочные позики" (понад 12 міс.). Надходження від займодавцев: Д50,51-К94,95. Погашення заборгованості: Д94,95-К51. Нині можливо отримати кредит від Ф і ЮЛ. Для відділення їхнього капіталу від банківських кредитів їх називають позиками. Облік на рахунках: 93"Краткосрочные позики", 94"Долгосроцные позики". Спзаборгованість перед Ф і ЮЛ за отриманими від нього позикам. Об_дзбільшення боргу, по Дозменшення боргу, повернення, погашення. Цими рахунках відбиваються заборгованість за кредитами, за векселями виданими, суми від випуску короткострокових і частка довгострокових цінних паперів. За цією рахунках обов’язково ведеться розгорнутий аналітичного обліку: — за формами отримання позик (акції, облігації), — за векселями виданими, — за термінами погашення. Короткострокові позики виступають зазвичай як комерційного кредиту (векселі) і у вигляді партнерського кредиту (під боргові зобов’язання). З отриманням комерційного кредиту Д60(основная сума долга), 26(проценты) — К94. При погашенні боргу Д94-К51. З отриманням партнерського кредиту Д51-К94. Залучення коштів шляхом реалізації цінних паперів Д51,50-К94,95- безпосередньо у сумі надходження, те ж саме можна відбити шляхом утримання з зарплати Д70-К94,95. Повернення позик Д94,95-К50,51. Способи відображення відсотків з позикам: 1. Якщо сума відсотків з позикам входить у номінальну вартість цінних паперів чи вартість боргу векселем, то сума відсотків і відмінність між ціною продаж і номіналом стосується Д50,51,70.-К83.1. 2. Відсотки за кредитами виплачуються напосредственно в останній момент повернення боргу. І тут щомісяця належна сума рівними частками відбивається Д76-К90. 54). Цінні папери, порядок їх урахування. Цінна папір — грошовий документ, котра засвідчує майнове право власника документа або його ставлення до обличчя, видало такого документа. Випускати цінних паперів можуть будь-які підприємства, АТ, кредитні заклади і держава. До цінних паперів відносять акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати та інших цінних паперів. Акція — цінний папір, що підтверджує внесення її власником певної цифру статутний капітал АТ. Вона надає декларація про що у управлінні АТ і розподіл його доходу. Залежно від обсягу наданих власникам акції прав акції: 1. прості - дають підстави брати участь у управлінні АТ, отримувати дивіденди в розмірі, визначеному зборами акціонерів за наявності прибутку. 2. привелегированные — дають підстави отримання дивідендів в фіксованому розмірі незалежно від прибутку підприємства, але з дають підстави щодо участі в управлінні. Залежно від способу позначення власника акції акції діляться на: 1. именные — містять прізвище власника. 2. на пред’явника. У Росії її АТ можуть випускати лише іменні акції. Облігація — цінний папір, що підтверджує зобов’язання відшкодувати її власникові номінальну вартість будівництва і сплатити фіксований відсоток. Облігації може бути іменними і пред’явника, відсоткові і безвідсоткові, вільно які звертаються і з обмеженою колом звернення. Випускати облігації заслуговують АТ (трохи більше 25% від статутного капіталу), підприємства будь-який форми власності із розвитку виробництва, банки, держава. Відсотки за облігаціями виплачуються періодично чи кінці строку звернення. Ощадний (депозитний) сертифікат — письмове свідчення кредитного установи про депонировании коштів і в праві власника на отримання суми депозиту та відсотків у ній після закінчення терміну. Може бути іменні і пред’явника. Вексель — цінний папір, союз безумовне зобов’язання векселедавця сплатити векселедержателю певну суму по наступі терміну. Є дві форми векселів. Простий вексель (дві сторони: векселедавець і векселетримач. У ньому фіксується безумовне зобов’язання векселедавця сплатити цю суму пред’явнику векселі чи особі, позначеному в векселі, через певний час). Перекладної вексель (тратта, виписується постачальником (трассантом) і має наказ векселедавця платникові (трасату) сплатити зазначену в векселі суму пред’явнику векселі, чи особі, зазначеному в векселі, чи тому, кого він вкаже після закінчення терміну векселі (ремитенту), перекладної вексель має юридичної чинності тільки після акцепту його трассатом). 55). Облік використання прибутку Для обліку використання прибутку використовується рахунок 81"Использование прибутку". Облік у ньому ведеться протягом року. Для розвитку рахунки 81 у плані рахунків передбачено 2 субрахунка: 81.1 платежі до бюджету із прибутку 81.2 використання прибутку з метою. Облік використання прибутку ведеться за Д-ту рахунки 81 в кореспонденції з Дотому різних рахунків: 1. К68- нарахування податкові платежі до бюджету із прибутку. 2. К67- нарахування платежів у позабюджетні фонди. 3. К88- використання прибутку для освіти спеціальних фондів 88.3 освіту фондів накопичення, 88.4 освіту фондів соціальної сфери, 88.5 освіту фондів споживання. 4. К88.2- використання прибутку на покриття збитків минулих років. 5. К70- нарахування дивідендів, матеріальної допомоги членам трудового колективу. 6. К75- нарахування дивідендів засновникам. 7. К86- використання прибутку збільшення резервного капіталу. 8. К90, 92- нарахування % з позик банків, отриманих купівля основних засобів, НМА та інших активів. 9. К94,95- нарахування % за отриманими позикам. 10. К97- нарахування % за договором довгострокової оренди. 11. К29- списання збитків експлуатації ЖКГ, що є на балансі підприємства. Під час упорядкування річного звіту рахунок 81 закривається. Сума з Ка сч. 81 записується в Д рахунки 80. Залишку наприкінці року має. У балансі сума по Д рахунки 81 не відбивається. 56). Облік витрат з нормативному методу. Завдання: Своєчасне попередження нераціонального витрати матеріальних, трудових і, сприяння виявлення наявних у виробництві резервів і результатів внутрішньогосподарського госпрозрахунку. У основі своїй він містить технічно обгрунтовані розрахункові величини витрат робочого дня, матеріальних й грошових ресурсів на од. продукції робіт та надаваних послуг. Залежно від тривалості дії і часу розрахунку розрізняють поточні і планові норми. Упорядкування змінних планів робіт, відпустку матеріалів на робочі місця, оплата праці робочих за виконані роботи виробляються з урахуванням поточних норм (протягом кожного звітного місяці). На основі щомісяця складаються нормативні калькуляції по деталей, вузлам, виробам. Планові норми передбачаються квартальними і річними плнами. расчитываются з урахуванням очікуваних на запланований період норм з урахуванням ефективності від запровадження організаційно-технічних заходів. Норми змінюються у впровадженні нову технологію, реалізації раціоналізаторських пропозицій, організаційно-технічних заходів, при підвищенні якості конструкцій, деталей і виробів, у разі підвищення продуктивність праці. Ці факти фіксуються у спеціальних документах (извещениях про зміну норм) із причини і винуватців змін, статей витрат, цехів, виробів, відсоткового чи грошового їх висловлювання. Частіше всього зміни норм здійснюються за стану нового звітний період. Зміни норм вносять у технологічну і технічну документацію в момент надходження сповіщень, а нормативної калькуляції - початку наступного отримання сповіщення місяці. Причини змін кодуються в розрізі основних груп техніко-економічних чинників, застосовуваних при розрахунку завдань зі зниження собівартості продукції: підвищення технічного рівня виробництва. поліпшення організації виробництва та праці, зміна обсягу й структури виробництва, поліпшення використання природних ресурсів, розвиток виробництва. При даному методі підприємство користується планової, звітної і нормативної калькуляціями. Особливість цього методу: можливість поточного і попереднього контролю над видатками, саме з одних документам виробляється відпустку матеріалів, сировини, палива, нараховується ЗП за встановленими нормами витрат (лимитно-заборные карти, маршрутні карти, наряди; у яких проставляються ліміти, норми витрат матеріалів, нормоване час і розцінки на оплату праці); на інших — відпустку цінностей зі складу, нарахування ЗП у разі перевищення діючих норм (вимоги, наряди з позначкою «відхилення від норм» чи доплатні листи на ЗП). Ці документи до операцій повинні прагнути бути додатково підписано особами, контролюючими процес виробництва, його (начальник цеху, інженер). Вони проставляються коди про причини і винуватців відхилень від норм. Відхилення від норм показують дотримання технології виробництва, норм витрат матеріалів, сировини, витрат праці. Вони діляться на позитивні (економія витрат) й негативні (збільшення витрат). Наприкінці місяці бухгалтерія розраховує фактичні витрати звітного місяці: Фактична с/с = нормативна с/с + відхилення від норм + зміни норм. Основні елементи нормативного методу урахування витрат виробництва: 1. Упорядкування нормативних калькуляцій по виробам з урахуванням змін норм початку поточного місяці. 2. Роздільне урахування витрат провадження у нормам і отклонениям від норм. 3. Облік змін норм, складання звітних калькуляцій. Переваги цього методу: 1. Забезпечує оперативність і можливість попереднього контролю виробничих витрат і буде задовольняє всі вимоги управлінського обліку. 2. Відповідає широко застосовуваної ніяких звань системі Стандарт-кост, що складається з стандартів (норм) до витрат матеріалів, праці, накладних витрат і розроблених з їхньої основі стандартних калькуляцій. Сума фактичні витрати підрозділяється на стандарти відхилення від стандартів з метою контролю над формуванням фактичної с/с і активної управління цим процесом. 57). Звітність про фінансові результати, неї давав і Порядок складання. Звіт про фінансові результати повинен характеризувати фінансові результати за звітний період. Відповідно до міжнародних стандартів звіт про фінансові результати є розшифровуванням рахунки «Прибули і убытки».Отчет про фин. результатах складається із одного розділу, де відбивається освіту прибутку. У звіті про фінансові результати відбивається такі фінансові показники діяльності підприємства за звітний період, і за аналогічний період минулого року її: 1. Виручка від товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом ПДВ) — виходячи з рахунки 46 (К-46) 2. Собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг — Д46 К40,45 3. Комерційні витрати 4. Управлінські витрати (якщо управлінські витрати отсим у — тобто. залежно від облікової політики підприємства). 5. Прибуток від (Виручка — собівартість — комерційні витрати — управлінські витрати) 6. % для отримання. Відбиваються дивіденди, отримані з акціям і облігаціях. 7. % до сплати (дивіденди, які підприємство має сплатити). 8. Доходи від участі у інших організаціях. 9. Інші операційні доходи. Позначається виручка, отримувана від основних засобів, виробничих запасов, материальных цінностей, цінних паперів, зданих в оренду основних засобів, переоцінка майна. До того ж результати переоцінки майна в іноземній валюті (курсова різниця). 1. Інші операційні раходы. 2. Прибуток від фінансово-господарську діяльність. 3. Інші позареалізаційні доходи. 4. Інші позареалізаційні витрати. За статтею 12,13 відбиваються доходи і, які знайшли раніше свій відбиток у звітності. 5. Прибуток звітний період. Загальна сума прибуток від реалізації продукції і на іншої реалізації. 6. Податок з прибутку. 7. Абстрактні кошти: Д81. 8. Нерозподілена прибуток звітний період. 58). Попередельный метод урахування витрат виробництва. Застосовується в галузях промисловості, де обрабатываемое сировину послідовно проходить кілька окремих, самостійних фаз обробкипереділів. Кожен переділ, крім останнього, є закінчену фазу обробки сировини, у яких підприємство отримує не кінцевий продукт обробки, а напівфабрикат власного виробництва. Ці напівфабрикати використовуються у наступних переділах свого виробництва, а й реалізуються набік іншими підприємствами як куплені комплектуючі вироби і напівфабрикати (в металургії, текстильної і деревообробних галузях). Витрати на виготовлення продукції цих виробництв враховуються за видами однорідних виробів, статтям калькуляції і переділам. Порядок врахування витрат і калькулювання продукції різних підприємствах по переділам не однаковий. 1. Безполуфабрикатный варіант попередельного методу. Не ведеться вартісної СУ внутризаводского руху напівфабрикатів, їх передачі вже з цеху на другий чи склад напівфабрикатів. Організується лише оперативний облік руху напівфабрикатів в натуральному вираженні. По кожному цеху враховуються лише його власні витрати. Обчислена частка витрат тієї чи іншої цеху в собівартості продукції списується кредиту відповідних субрахунків рахунки 20 «основне виробництво» безпосередньо з цього приводу 40 «готову продукцію». При даному варіанті обліку безпосередньо по бухгалтерським записів можна виявити собівартість незавершеного виробництва були тільки по заводу загалом (сальдо за рахунком 20). 2. Полуфабрикатный варіант. Застосовується підприємствами, реалізують продукцію кожного окремого переділу набік. Розрахунку собівартості підлягає як кінцевий продукт, але продукція кожного переділу окремо. Можливі два варіанта: і з використанням рахунки 21 «Напівфабрикати власного виробництва». Напівфабрикати кожного переділу, окрім останнього, здаються цехами складу і відпускаються наступному переділу зі складу. Д21-К20 «Основне виробництво» — Передача напівфабрикатів з цеху складу. Д20-К21 — Відпустку напівфабрикатів зі складу у виробництві для подальшої обробки. б) без використання рахунки 21. Витрати одного переділу передаються наступному по дебету рахунки основного виробництва одного цехи і кредиту рахунки основного виробництва іншого цеху в аналітичних показниках. Недоліки полуфабрикатного варіанта: собівартість готової продукції складається з собівартості напівфабрикатів попередніх стадії оброблення і витрат останнього переділу, тобто. одні й самі витрати повторюються в собівартості напівфабрикатів кілька разів. Таке нашарування в обліку витрат підприємства називається внутризаводским оборотом, що й підлягає виключенню при підсумовуванні витрат з підприємству цілому. Переваги: його дозволяє визначити собівартість окремих фаз обробки продукції з цехах, виявити місце виникнення і відхилень фактичної собівартості продукції з планової чи нормативної. 59). Звіт про рух коштів. У зв’язку з переходом міжнародних стандартів вперше у Росії з 2-го півріччя 1996 р. складається звіт про рух коштів (форма N 4) у вітчизняній валюті, за наявності инстранной валюти здійснюється її перерахунок в вітчизняну валюту за курсом ЦБ на дату складання звітності. Звіт про рух коштів складається у межах видів діяльності підприємства, зокрема: за поточною діяльності, по інвестиційної діяльності, із питань фінансової діяльності. Поточна діяльність — діяльність підприємства, що з виробництвом продукції, виконанням робіт чи наданням послуг. Інвестиційна діяльність — діяльність що з придбанням земельних ділянок, будинків, устаткування, НМА, цінних паперів, і навіть їх продажем. Фінансова діяльність — короткострокові фінансові вкладення, випуск акцій і облігацій терміном до 12 місяців. Звіт про рух коштів складається з 4-х розділів: 1. Позначається залишок коштів початку року на суму і з видам діяльності. 2. Відбиваються що надійшли кошти від раздичных видів деятельности, в тому числі: — прибуток від реалізації продукції; - прибуток від реалізації основних засобів чи іншого майна; - аванси, одержані від покупців; - бюджетне асигнування й інша цільове фінансування; - безплатне надходження; - кредити, позики, дивіденди, % з фінансових вкладенням; - зі Світового банку до каси й інші надходження. 3. Спрямоване коштів. Усього, зокрема: — на оплату придбаних товарів, робіт Дп 60; - на оплату праці Дп 50 — відрахування на соціальні потреби; - видачу підзвітних сум; - видачу авансів; - на оплату дольової участі у будівництві; - на оплату машин, устаткування й транспортних засобів; - на фінансові вкладення; - на виплату дивідендів, відсотків, — направити на розрахунки з бюджетом; - на оплату % за отриманими кредитах, позикам; - здавання до банку з каси організацій. — інші виплати, перерахування. 4. Залишок коштів наприкінці звітний період: Довідка: надійшла на готівкового розрахунку. Усього: зокрема: — за розрахунками з юридичних осіб; - за розрахунками з обмеженими фізичними особами; їх: 1) із застосуванням контрольно-касових апаратів; 2) з бланків суворої звітності. Звіт формою N 4 складається кожний звітний період, крім 9-и месяцев.