Розрахунок виробничої потужності технологічної лінії по випуску продукції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Ю. Кондратюка Фінансово-економічний факультет КУРСОВА РОБОТА ТЕМА:

Розрахунок виробничої потужності технологічної лінії по випуску продукції.

Виконала: студентка ІV курсу Група ЕП-104.

Ширстова Поліна Полтава 2009.

Зміст.

Вступ.

1. Загальні положення.

2. Розрахунок виробничої потужності технологічної лінії по випуску продукції.

2.1 Розрахунок потужності проектно-технологічної лінії.

2.2 Схема роботи технологічної лінії.

2.3 Ефективний річний фонд робочого часу технологічної лінії.

2.4 Визначення величини внутрішньо-змінних втрат.

2.5 Визначення корисний часу обладнання.

2.6 Визначення фактичної виробничої потужності.

2.7 Визначення планової виробничої потужності технологічної лінії.

2.8 Баланс виробничої потужності.

2.9 Визначення втрат робочого часу.

2.10 Визначення коефіцієнт зниження витрат, коефіцієнт використання потужності, коефіцієнт збалансованості.

3. Розрахунок трудових витрат на виготовлення одиниці продукції.

3.1 Підбір бригади робітників.

3.2 Визначення середнього розряду робітників.

3.3 Визначення загальної кількості робітників з урахуванням змінності в їх роботі.

3.4 Визначення річного виробітку на одного робітника.

3.5 Розрахунок витрат праці на виготовлення річного обсягу продукції.

3.6 Розрахунок трудомісткості виробництва продукції з урахуванням коефіцієнта на непередбачені витрати.

3.7 Порівняння проектної трудомісткості з фактичної.

3.8 Визначення проектної, одиночної трудомісткості виробництва.

3.9 Порівняння загальної проектної і загальної фактичної трудомісткості з галузевими показниками.

4. Розрахунок виробничої та повної собівартості одиниці продукції.

4.1 Розрахунок витрат по калькуляційним статтям.

4.2 Визначення виробничої собівартості.

4.3 Визначення повної собівартості продукції.

4.4 Визначення абсолютного відхилення отриманої собівартості від фактичної.

4.5 Порівняння собівартості з аналогами по структурі.

4.6 Аналіз відхилень собівартості по статтям.

4.7 Поелементна структура собівартості.

4.8 Розрахунок собівартості, яка запланована до випуску з урахуванням резервів виробництва.

5. Проектування відпускної (продажної) ціни продукції.

6. Визначення стратегії підприємства з урахуванням попиту пропозиції.

6.1 Вибір критеріїв побудови графіку на продукцію підприємства. Побудова графіку попиту.

6.2 Побудова графіка попиту.

6.3 Побудова графіка пропозиції.

6.4 Вибір стратегії підприємства та її економічне обґрунтування.

7. Розрахунок чистого прибутку по обраній стратегії.

8. Прогноз обсягів продажу продукції з використанням економіко-математичного моделювання.

9.Формування ТЕП діяльності підприємства Висновки Література.

Вступ.

Метою виконання даної курсової роботи є закріплення теоретичних знань, а саме виробити уміння узагальнювати отримані результати, порівнювати їх з аналогами, які має виробництво, розвиток навичок у застосуванні теоретичних знань у практичний діяльності підприємства та вивчення методи урахування змін, які виникають в економіці підприємства під час переходу до ринкової економіці.

Основною метою є визначення чи є підприємство рентабельним, прибутковим. Чи його собівартість є конкурентноспроможною на ринку будівельної індустрії, та проаналізувати заходи по зменшенню витрат підприємства для створення конкурентноспроможною собівартості.

В процесі рахування проекту треба визначити:

1. Визначити річну продуктивність технологічної лінії.

2. Проаналізувати збалансованість продукції.

3. Визначити собівартість продукції.

4. Визначити відпускну ціну.

5. Визначити попит і пропозиції на ринку будівельної індустрії.

6. Розробити стратегії дії підприємства.

Розділ 1. Загальні положення.

1. Варіант — № 11.

2. Технологія виробництва — КП.

3. Найменування продукції та технічна характеристика — стінові панелі Ц ПСТ 60.12. 40−27 5,98*0,88 V=0,79 м³.

4. Витрати арматури, кг/м3 — А 111−73.

5. Фактичні трудовитрати, люд-год/м3 — 2,35.

6. Фактична собівартість продукції, грн/м3 — 72.

7. Питомі капіталовкладення на будмонтаж, грн/м3 — 38.

8. Невиробничі витрати (витрати на збут), % - 1,7.

9. План випуску продукції Опл, — 1,17.

10. Витрати робочого часу ;

11. Зниження витрат робочого часу ;

12. Продуктивність технологічної лінії ;

13. Підвищення продуктивності технологічної лінії, % - 0,95.

14. Вибуття потужності технологічної лінії ;

15. Режимний час роботи технологічного обладнання ;

16. ;

17. Обсяг БМР який виконується в даному регіоні, (млн.грн.) — 32.

18. Тип будівництва — промислове.

19. Рентабельність виробництва, % - 29.

Розділ 2. Розрахунок виробничої потужності технологічної лінії по випуску продукції будівельної індустрії.

2.1 Розрахунок потужності проектно-технологічної лінії.

Ркп =, де.

— кількість піддонів вагонеток, які знаходяться на конвеєру за годину,.

t — тривалість зміни,.

— коефіцієнт.

V — обсяг продукції, яка виготовляється на конвеєрі,.

T — ефективний річний фонд робочого часу.

де — час режимної праці технологічної лінії.

— час зупинок технологічної лінії на капітальні та текучі ремонти.

діб Ркп = тис. м3.

2.2 Схема роботи технологічної лінії.

Конвеєрно-поточний спосіб приміняють на заводах великої потужності при випуску однотипних виробів. При цьому способі технологічна лінія працює по принципу пульсуючого конвеєру, тобто форми з виробами переміщаються від поста до поста через визначений проміжок часу, необхідний для виконання самої тривалої операції.

Схема конвеєрно-поточної лінії зображена в додатку № 1.

2.3 Ефективний річний фонд робочого часу технологічної лінії.

год.

год.

2.4 Визначаю величину внутрішньо змінних втрат у базовому році.

год Для цього необхідно визначити середнє значення коефіцієнта втрат:

2.5 Корисний час обладнання визначаю по наступній формулі:.

де — ефективний фонд робочого часу у базовому році;

— цілозмінні витрати;

— внутрішньо змінні витрати.

год.

2.6 Визначення фактичної виробничої потужності на кінець року..

де.

— базовий обсяг випуску продукції,.

= Ркп*0,8=8,8 тис. м3.

— коефіцієнт використання обладнання.

— виробнича потужність, яка освоюється в плановому році.

= Ркп*0,72/100=0,097 тис. м3.

тис.м3.

2.7 Визначаю планову виробничу потужність на технологічної лінії на початок року:.

де.

— потужність, яка освоюється в плановому році.

— фактична виробнича потужність на кінець року.

— коефіцієнт, який враховує зміну режимного фонду робочого часу обладнання.

— коефіцієнт, який враховує зміну ефективного фонду робочого часу обладнання і його продуктивності.

— коефіцієнт, який враховує зміну структури продукції в порівнянні з базовою.

Коефіцієнти визначаються за наступними формулами:

де , — ефективний фонд робочого часу обладнання в плановому та базовому роках.

де? — коефіцієнт, який враховує відносне зменшення корисного часу роботи обладнання до кінця амортизаційного терміну в наслідок фізичного зносу обладнання.

А — норма амортизації обладнання в %.

де Впл, Вбаз — продуктивність лінії в плановому та базовому роках.

тис.м3.

2.8 Баланс виробничої потужності на плановий рік складається наступним способом.

де.

— середньорічна планова виробнича потужність.

— планова виробнича потужність на початок року;

— збільшення виробничої потужності за рахунок планового впровадження;

— приріст виробничих потужностей за рахунок інтенсивних факторів;

— зменшення виробничої потужності за рахунок планового вибуття.

тис.м3.

тис.м3.

де , — потужність впровадження і вибуття;

tвв, tвиб — час впровадження і вибування потужності.

тис.м3.

де, а — покращення виробництва технологічної лінії.

Виробнича потужність за плановий рік:

тис.м3.

2.9 Визначаю втрати робочого часу.

год.

де — втрати робочого часу в плановому та базовому роках.

— цілозмінні та внутрішньо змінні збитки робочого часу.

2.10 Визначаю коефіцієнт зниження витрат, коефіцієнт використання потужності, коефіцієнт збалансованості.

Визначаю збалансованість планового випуску продукції з потужністю лінії:

де.

=*1,17=10,3 тис. м3.

Висновок: В даному розділу я визначив планову виробничу потужність, яка склала 11 000; коефіцієнт використання потужності технологій, який склав 0,94, коефіцієнт збалансованості - 0,91. Можна зробити висновок, що підприємство не повністю використовує свої можливості.

Розділ 3. Розрахунок трудових витрат на виготовлення продукції.

3.1 Підбір бригади робітників.

До складу бригади входять робітники-відрядники та робітники-погодинники.

Робітники — відрядники:

бетонник 5 розряд — 2 чоловіки (2 зміни) бетонник 4 розряд — 3 чоловіки (2 зміни) бетонник 3 розряд — 3 чоловіки (2 зміни) Робітники — погодинники:

Електрик — 5 розряд — 1 чоловік (3 зміни) Механік — 5 розряд — 1 чоловік (3 зміни) Пропарювальник — 3 розряд — 1 чоловік (3 зміни).

3.2 Визначення середнього розряду робітників:.

де Рі - середній розряд і - того робітника;

Чі - кількість робітників і - того розряду.

3.3 Визначення загальної кількості робітників з урахуванням змінності в їх роботі.

де — чисельність робітників — відрядників.

— чисельність робітників — погодинників.

— кількість змін на добу.

3.4 Визначення річного виробітку на одного робітника.

де.

— планова потужність технологічної лінії;

— чисельність робітників, які обслуговують виробництво.

3.5 Розрахунок витрат праці на виготовлення річного обсягу продукції:.

люд-год./м3, де.

— чисельність робітників;

— ефективний фонд робочого часу;

t — тривалість зміни.

3.6 Розрахунок трудомісткості виробництва продукції з урахуванням коефіцієнта на непередбачені витрати.

люд-год./м3.

де — проектна трудомісткість;

— коефіцієнт, який ураховує непередбачені витрати праці.

3.7 Порівняння проектної трудомісткості з фактичної:.

де.

— фактична трудомісткість;

— проектна трудомісткість.

3.8 Визначення проектної, одиночної трудомісткості виробництва.

люд-год./м3, де В — питома вага трудомісткості по формуванню конструкцій. Приймається в межах 0,3−0,35.

люд-год./м3.

3.9 Порівняння загальної проектної і загальної фактичної трудомісткості з галузевими показниками.

Таб.1.

Висновок: За результатами розрахунків видно, що середня чисельність робітників складає 25 чоловік, трудовитрати по підприємству становлять 4,82 люд-год./м3, а відхилення в порівнянні з фактичною трудомісткістю становить 51%. Відхилення між показниками по галузі становить 46,09%.

Розділ 4. Розрахунок виробничої та повної собівартості одиниці продукції.

Склад калькуляції повної собівартості одиниці продукції, яка розраховується у цілях ціноутворення.

Повна собівартість включає (усі операційні витрати пов’язані з виробництвом продукції):

1. Сировина і матеріали.

2. Повернені відходи.

3. Паливо і енергія на технологічні потреби.

4. Основна заробітна плата робітників (виробничих).

5. Додаткова заробітна плата.

6. Відрахування на соціальні заходи.

7. Витрати на підготовку і освоєння виробництва.

8. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання.

9. Загально виробничі витрати.

10. Інші витрати.

Виробнича собівартість одиниці продукції - включає п1−10.

11. Адміністративні витрати (загальногосподарські витрати).

12. Витрати на збут (поза виробничі витрати).

13. Інші витрати загальногосподарського призначення.

Повна собівартість — включає п1−13.

4.1 Розрахунок витрат по калькуляційним статтям.

Бетон і арматура:

де — вартість бетону по ДБН.

— витрати бетону на 1 конструкції;

— коефіцієнт витрати бетону, приймаємо 2.

— вартість арматури, знаходиться по формулі:

де — витрати арматури в кг/.

— коефіцієнт витрати арматури, приймаємо 1,05.

грн./.

— вартість виготовлення каркасів, знаходиться по формулі:

де — вартість виготовлення каркасів з 1 т арматури.

грн./.

— вартість збирання каркасів, знаходиться по формулі:

де — вартість збирання 1 т каркасів.

грн./.

грн./.

Вартість змащувальних матеріалів:

де — вартість змащувальних матеріалів .

грн./.

Вартість зжатого повітря:

де — вартість зжатого повітря;

В — витрати зжатого повітря на 1 залізобетону.

грн./.

грн./.

Паливо:

де — вартість 1 т палива;

Б — витрати палива для пропарювання 1 залізобетону.

грн./.

Енергія:

де — вартість 1кВт-год електроенергії;

— вартість 1кВт-год силової енергії;

— витрати енергії в 1кВт-год на 1 конструкції;

— витрати силової енергії в 1кВт-год на 1 конструкції;

грн./.

грн./.

Загальні матеріальні витрати де — матеріальні витрати на виготовлення 1 залізобетону.

грн./.

Витрати на основну заробітну плату робітників:

Робітники — відрядники:

грн.

грн.

грн.

грн.

Робітники — погодинники:

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

Витрати на ОЗП при виготовленні одиниці продукції:

грн./.

Витрати на додаткову заробітну плату:

грн.

Відрахування на соціальні потреби:

грн.

Витрати на підготовку і освоєння виробництва:

де, а — рівень витрат;

Ссоб — собівартість базового року.

грн./.

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання Таб.2.

грн./.

Визначення загальновиробничих витрат:

грн./.

Визначення інших витрат:

грн./.

4.2 Визначення виробничої собівартості.

грн./.

Визначення адміністративних витрат:

грн./.

Позавиробничі витрати (витрати на збут).

4.3 Визначення повної собівартості.

грн./.

4.4 Визначення абсолютного відхилення отриманої собівартості від фактичної.

де — повна собівартість;

— фактична собівартість продукції.

4.5 Порівняння собівартості з аналогами по структурі.

Таб.3.

4.6 Аналіз відхилень собівартості по статтям:.

Таб.4.

4.7 Поелементна структура собівартості.

Таб.5.

4.8 Розрахунок собівартості, яка запланована до випуску з урахуванням резервів виробництва.

Економія витрат від зниження витрат по факторам Таб.6.

Розрахунок по елементної структури собівартості.

Д1 — зміни структури і обсягу виробництва складається в умовно-постійній частині витрат і визначається по формулі:

де, а — темп зростання валової продукції в плановому році (приймаємо 20%);

— собівартість продукції планового року, виходячи з витрат базисного;

у — доля умовно-постійної частини в витратах базисного року.

Розрахунок здійснюється в таблиці 7 при а=20%.

Таб.7.

Д2 — економія витрат за рахунок оптимального підбору обладнання внаслідок чого створюються зниження амортизаційних відрахувань де Апл — плановий обсяг амортизаційних відрахувань.

а — приріст обсягів продукції.

Аф — приріст середньорічної вартості основних виробничих фондів (аф=0).

тис.грн.

Д3 — економія витрат за рахунок підвищення продуктивності праці:

де Пп. — зростання продуктивності праці;

Пз — зростання заробітної плати;

— питома вага ОЗП в собівартості.

тис.грн.

Д4 — зниження матеріальних витрат Приймаю в розмірі 10% для сировини і матеріалів.

тис.грн.

Д5 — цінові фактори, вплив інфляції.

де інф — рівень інфляції (1−2%).

тис.грн.

Розрахунок собівартості яка запланована до випуску Результати розрахунку занесу у таблицю.

Таб.8.

Висновок: В даному розділу розділі я визначив виробничу та повну та собівартість на м3 продукції, що становить: 150,97 грн./м3 та 158,25 грн./м3 відповідно. Визначив внутрішню собівартість реалізації продукції 135 грн./м3. Визначив відхилення внутрішньої одининичної собівартості від визначеної за проектом, яке склало 14,641%.

Розділ 5. Проектування відпускної (продажної) ціни продукції.

5.1 Відпускна ціна визначається за наступною формулою:.

де — собівартість повна, грн./ ;

— прибуток підприємства.

грн де Р — рентабельність.

грн.

5.2 Ймовірність відпускної ціни з ціною, яка закладена в ДБН:.

— галузева відпускна ціна — приймаю ціну 220 грн.

Висновок: підприємство може реалізувати продукцію за ціною 204,14 грн., що відрізняється від галузевої відпускної ціни на 7,77%.

Розділ 6. Визначення стратегії підприємства з урахуванням попиту пропозиції.

6.1 Вибір критеріїв побудови графіку на продукцію підприємства. Побудова графіку попиту.

Для побудови графіку попиту використовую слідуючи положення. Точка насиченості в точка максимальної насиченості лежать на графіку попиту.

При цьому координати першої точки є Q і галузева ціна; другої Q мах і собівартість одинична внутрішньогалузева.

6.2 Побудова графіка попиту.

1) Визначаю насиченість ринку будівельних матеріалів.

Q= y * q * O.

де y — значення для виду промисловості - 0,4;

q — питомі витрати на 1 млн.грн.

O — обсяг будівельно-монтажних робіт в регіоні.

Q=0,4*1600*32=20 480=20,48 т.

2) Визначаю максимальну насиченість ринку.

Q мах = Q + ?Q=20,48+20,48*0,2=24,58 т.

?Q — приймається в розмірі до 20%.

Координати т. О: Q=20,48 т.

=220 грн.

т.Х: Qмах.= 24,58 т.

= 135 грн.

3) Визначаю собівартість продукції в т. 1−10.

Собівартість включає постійну і змінну частину, яка змінюється в залежності від обсягів продажу.

Постійна частина — 60%.

Змінна частина — 40%.

Розрахунок виконаний в табличній формі.

Таб.6.1.

4) Наступним етапом є визначення Валового прибутку, витрат, прибутку. Ці розрахунки я провожу в таблиці.

Таб.6.2.

6.3 Побудова графіка пропозиції.

1) Визначаю максимальну потужність, яка лежить на графіку. Вона буде дорівнювати 24,58 т.. Це буде абсциса першої точки. А ордината буде дорівнювати ціні, яка забезпечує нульовий прибуток. Вона буде дорівнювати 578 грн. при об'ємі 2,8 т. .

2) Визначаю точку рівноваги. В цій точці прибуток починає зменшуватися, тобто прибуток є максимальним. 4? (13; 390).

3) Через отриману точку проводимо лінію, яка починається на осі ординат. Це точка базової собівартості - 158,25 грн.

6.4 Вибір стратегії підприємства та її економічне обґрунтування.

Перша стратегія.

Підприємство збільшує свої виробничі потужності до 13 т., при роботі 11 т.

1) Визначаю кількість потужності, яку треба ввести:

?N=Nmax — N пр

?N=13−11=2 т.

Підприємству необхідно збільшити потужність виробничої лінії на 2 т.

2) Необхідно добудовувати та створювати нові робочі місця. Визначу зміну чисельності робітників.

?Ч=2 / 0,3968=5 чол.

3) Розрахую розмір дотації, яку буде виплачено підприємству за створення робочих місць.

Дот = 0,25*Ш`* ?Ч Дот = 0,25*10*6,9*5 = 86,25 грн.

4) Аналіз джерел створення додаткової потужності, тобто визначення капіталовкладень які необхідні для? N.

К2 — ПРч + Дот =1788,49 +86,25=1874,74 тис.грн.

К1 = К`* ?N, де К` - питомі капіталовкладення на створення одиниці потужності.

К1 = (38+38+19)*2=190 тис.грн.

По даній стратегії можна прийти до висновку, що частину витрат підприємство може покрити за рахунок державної дотації, а залишок за рахунок чистого прибутку.

Друга стратегія.

Підприємство зменшує свої виробничі потужності від 11 т. до 9,92 т.

1) Визначаю кількість потужності, яку треба вивести:

?N=Nпр — N пл.

?N=11−9,92=1,08 т.

2) Визначення кількості робочих місць які ліквідуються:

?Ч=1,08 / 0, 3968= 3 чол.

3) Розрахунок штрафу за скорочення робочих місць.

Ш=Ш`* ?Ч.

Ш=10*6,9*3=207 тис.грн.

4) Аналіз величини штрафу та пошук джерел його сплати.

Таким чином, підприємству потрібно 207 тис.грн. для того, щоб скоротити 3 робочі місця. Ця сума покривається за рахунок чистого прибутку, який дорівнює 1788,49 тис грн.

Розділ 7. Розрахунок чистого прибутку по обраній стратегії.

Визначення валового прибутку де — чистий доход (виручка) від реалізації продукції визначається:

— собівартість реалізованої продукції (товарів, робот, послуг).

Визначення прибутку від операційної діяльності:

— інші операційні доходи (100 тис.грн.);

— адміністративні витрати;

— витрати на збут;

— інші операційні витрати.

Визначення прибутку від звичайної діяльності до оподаткування.

— доход від участі в капіталі (200 тис.грн.);

— доход від фінансових інвестицій (50 тис.грн.);

— витрати підприємства від участі в капіталі (100 тис.грн.);

— витрати від фінансових інвестицій (50 тис.грн.);

Визначення чистого прибутку:

— прибуток від звичайної діяльності до оподаткування.

ПП — податок на прибуток.

Розрахунки:

1) тис.грн.

2) тис.грн.

3) тис.грн.

4) тис.грн.

Висновок: отже, чистий прибуток по даному підприємству становить 1788,49 тис.грн.

Розділ 8. Прогноз обсягів продажу продукції з використанням економіко-математичного моделювання.

Вихідні данні:

Розрахунок величин необхідних для визначення параметрів рівняння зв’язку та коефіцієнтів кореляції наведено у таблиці.

Таб.11.

Приймаємо апроксимацію у вигляді прямої:

Для отримання параметрів регресії складаю систему рівнянь, котра базується на методі найменших квадратів.

Використаємо розрахункові дані таблиці 11.

Віднімемо від першого рівняння друге, в результаті отримаємо:

Підставивши в одне із рівнянь отримаємо:

Отже, рівняння має вигляд:

а = 639,576 — постійна величина, яка непов’язана зі зміною фактора Х.

в = -21,852 — показує, що зі збільшенням об'єму випуску продукції ціна зменшується на 21,852.

Підставимо в рівняння регресії відповідні значення х.

Визначаємо теоретичне значення результативного показника у.

Отримані дані є основою для побудови теоретичної лінії регресії.

Перевірка правильності усіх розрахунків шляхом порівняння сум фактичної і розрахункової ціни.

Визначення тісноти зв’язку між ознаками. Розрахунок лінійного коефіцієнта кореляції.

Визначаю середні величини значень х, у та ху.

Аналіз коефіцієнта кореляції.

Отриманий показник характеризує високу ступінь взаємозв'язку функції та аргументу.

Визначення коефіцієнта детермінації.

r2 = 0,9992 = 0,998.

Коефіцієнт детермінації показує, що на 99,8% ціна залежить від об'ємів виробництва, та на 0,2% не залежить від нього.

Визначимо середньоквадратичну помилку z-розподілу:

По таблиці z-критерія знайдемо, що коефіцієнт кореляції 0,999 відповідає:

Z=3,8.

Визначаю відношення z до середньої помилки виборочного коефіцієнта.

Знайду табличне значення Стьюдента:

при ?=0,05 та К=10−2=8.

=2,31.

Побудую довірчий інтервал.

Визначу межі довірливості, в оберненому порядку по таблиці z-критерія:

0,99 426<<0,999.

Отже, при даному рівні значусті можна стверджувати, що тіснота зв’язку знаходиться в межах від .

Розділ 9. Техніко-економічні показники.

Блок 1. Ресурси.

1.Основні фонди.

1.1. Основні виробничі фонди.

ОФ = ОФбмр + ОФобл. = 11*0,038*32 000+20,5+200=13,6 млн.грн.

1.2.Активна частина основних виробничих фондів — 220,5 тис.грн.

2. Трудові ресурси.

Ч = Чроб. + Чспец. = 25+5=30 чол.

Блок 2. Потужність.

2.1. Проектна потужність, Рпр. — 11 тис. м3.

2.2. Середньорічна планова потужність, — 9,92 тис. м3.

2.3. Коефіцієнт використання потужності, Квик — 0,94.

2.4. Коефіцієнт збалансованості потужності з обсягами виродництва — Кзб=0,91.

Блок 3. Продукція.

3.1. Найменування продукції і основні характеристики — Стінові панелі 5,98*0,88.

V=0,79 м³.

3.2. Товарна продукція:

тис.грн.

3.3. Залишки нереалізованої продукції.

тис.грн.

тис.грн.

3.4. Залишки незавершеного виробництва.

тис.грн.

тис.грн.

3.5. Валова виручка.

тис.грн.

3.6. Валова продукція.

тис.грн.

Блок 4. Економічні показники.

4.1. Валовий прибуток, Првал — 2279,29 тис.грн.

4.2. Прибуток від операційної діяльності, Проп — 2284,65 тис.грн.

4.3. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, Прзв.д. — 2384,65 тис.грн.

4.4. Прибуток чистий, Прчис — 1788,49 тис.грн.

4.5. Собівартість реалізованої продукції, Собреал.пр. — 2530,71 тис.грн.

4.6. Адміністративні витрати, Витрадм. — 55,38 тис.грн.

4.7. Витрати на збут, Витрзб — 39,26 тис.грн.

4.8. Продуктивність праці робітників:

тис.грн./роб.

4.9. Фондовіддача.

4.10. Рентабельність.

Висновок.

В процесі розробки курсового проекту була розрахована проектна виробнича потужність конвеєрно-поточної технологічної лінії, яка становить 11 тис. .Розрахувавши коефіцієнт збалансованості, який становив 0,91. Треба зазначити, що потужність технологічної лінії використовується неповністю.

Наступним етапом було визначення чисельності працівників, яке становило 25 чоловік, та розрахунок трудовитрат на виготовлення продукції.

Потім я визначив собівартість продукції - виробничу та повну собівартість на одиницю продукції, яка становить відповідно 150,97 та 158,25 грн/м3.

На основі отриманої повної собівартості, я розрахував ціну продукції та підібрав галузеву ціну для побудови графіку попиту та пропозиції. За допомогою цього графіку, я визначив оптимальний об'єм виробництва, який забезпечить максимальний прибуток. Розробив дві стратегії, відповідно до графіку, та розрахував можливі наслідки дії по цим стратегіям.

Визначив, по даним стратегії, прибуток підприємства — чистий, прибуток до оподаткування, валовий прибуток.

Наступним етапом було побудова прогнозної моделі у вигляді прямої. Визначив коефіцієнт кореляції та залежність зміни ціни від обсягів виробництва 99,8%.

Взагалі, якщо подібне підприємство мало місце на ринку, то його діяльність можна оцінити як ефективну. Воно є рентабельним та прибутковим.