Експериментальна перевірка комплексу форм і методів соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми старшого шкільного віку

Організація експериментальної роботи

Експериментальне дослідження складалося за трьома етапами:

• 1) констатуючий експеримент;
• 2) формуючий експеримент
• 3) узагальнюючий етап.

Експериментальна робота була проведена у ЗОШ № 140 м. Харкова з учнями 9 а у кількості 28 учнів та 9 б у кількості 30 учнів.

Експериментальною групою (Е) було обрано 9 б клас, контрольною групою (К) було обрано 9 а клас. У експериментальному класі у навчальному процесі впроваджувався комплекс форм та методів соціально-педагогічної роботи з дітьми старшого шкільного віку. З метою діагностики схильностей дітей було проведено методику «Карта інтересів».

Вона складається з 35-ти запитань. Учням дається бланк для відповідей на якому вони відповідають «так» чи «ні», відповідно підраховується загальна кількість отриманих балів, які відповідають напрямам: математика і техніка, гуманітарна сфера, художня діяльність, фізкультура і спорт, комунікативні інтереси, природа і природознавство, домашні обов’язки і самообслуговування.

Також була проведена методика В. Русалова, яка має на меті визначити тип темпераменту. Вона складається із 47 запитань. Учням дається бланк для відповідей, на якому вони відповідають «так» чи «ні». Відповідно оцінювання відповідей йде до встановлених критеріїв: екстраверсія, ригідність, емоційна збудженість, темп реакції, активність, відвертість.

З метою вивчення і аналізу дозвіллєвих потреб та схильностей до самоосвіти було проведено анкетування учнів групи Е та групи К.

В анкетуванні прийняли участь: 28 учнів групи Е та 30 учнів групи К.

Діти відповідали на такі питання:

• 1) Як Ви вважаєте, чи може телебачення, Інтернет повністю замінити книги та допомогти у самовихованні?
• 2) Чи любите Ви займатися однією і тією ж справою щодня не пізнаючи чогось нового?
• 3) Чи цікавитесь Ви вивченням різних мов, читанням творів, що написані іноземними мовами?
• 4) Чи любите Ви читати літературу, яка стосується талановитих та геніальних людей?
• 5) Як Ви обираєте літературу для читання?
• 6) Чи часто Ви самостійно займаєтесь різними видами художньої творчості?

Для проведення дослідження було використано методику «Карта інтересів» з метою визначення нахилів учнів старшого шкільного віку. Вона складається з 35-ти запитань, що визначають такі напрями: математика і техніка, гуманітарна сфера, художня діяльність, фізкультура і спорт, комунікативні інтереси, природа і природознавство, домашні обов’язки і самообслуговування.

На запитання «Що тобі цікаво?» учні групи К дали відповідь — 35% - «Все», «Все, що діється навкруги».

Близько 50% окреслили широкий аспект інтересів — «слухати музику, танцювати, співати, дивитися телепередачі, спілкуватися з товаришами».

Незначне місце 15%, додавали — «люблю читати», «займатися спортом», «ходити на прогулянку на природу».

На рисунку 2.1. чітко видно що найбільше цікавить дітей групи К.

Рис. 2.1. Інтереси групи К

У дітей групи Е відповіді були наступні:

• — 31% - «все, що діється навкруги»;
• — 48% - «широкий аспект інтересів»;
• — 21% - «читати, займатися спортом тощо».

Результати подані у рисунку 2.2.

Наступне запитання «Чому тобі цікаво займатися улюбленою справою?» у дітей групи К були отримані такі результати:

• — близько 14% дали відповідь — «тому що нею займаються мої знайомі (товариші, друзі)»;
• — 12% - «тому що нею займаються батьки»;
• — 34% - «тому що так хоче вчитель»;
• — 30% - «тому що хочеться щось цікаве зробити»;
• — 10% - «тому що так хочуть батьки».

У дітей групи Е були такі результати:

• — 10% - «тому що нею займаються мої знайомі (товариші, друзі);
• — 15% - «тому що нею займаються мої батьки»;
• — 28% - «тому що так хоче вчитель»;
• — 34% - «тому що хочеться щось цікаве зробити»;
• — 13% - «тому що так хочуть батьки».

Порівняльні результати експерименту групи Е та групи К Провівши дослідження виявилось, що серед предметів, які обирають діти, переважна більшість тих, під час проведення яких дітям цікаво або їм подобається вчити.

В результаті дослідження зроблено висновок, що 84% опитаних дітей дало відповідь що «хочеться, щось цікаве зробити, про щось нове дізнатися».

Також була проведена методика В. Русалова, яка має на меті визначити тип темпераменту.

Учням притаманна середня відвертість (8−12 балів). А також у 13 дітей спостерігалася дуже висока відвертість (13−20 балів), є і такі учні, у яких низька відвертість (0−7 балів). Це притаманно 7 учням групи Е.

Учням притаманна середня відвертість (6−10 балів), у 10 дітей спостерігалася дуже висока відвертість (15−17 балів), низька відвертість спостерігалася у 7 учнів групи К (0−7 балів).

Подальша наша експериментальна робота мала на меті визначення у групі К та у групі Е таких факторів як екстраверсія, ригідність, емоційне збудження, темп реакцій, активність.

Аналізуючи отримані дані, ми зробили висновок, що 21 дитині притаманна висока екстраверсія, особливо хлопцям (17−21 бали).

Екстравертний тип характеризується спрямованістю особистості на навколишній світ, об'єкти якого притягають до себе інтереси і «життєву енергію» суб'єкта.

19 піддослідним властива висока ригідність, найбільш притаманна вона дівчатам (12−15 балів). Від лат. ригідність — жорстока, тверда. Рівень ригідності, яку виявляє суб'єкт, обумовлюється взаємодією його особистісних особливостей з характером середовища, включаючи ступінь важкості задачі, її цікавість для нього, наявності перешкод.

Школярам властива середня емоційна збудженість, особливо вона виражається у хлопців (8−13 балів). Властивість людини, що характеризує зміст, якість і динаміку її емоцій та почутті - одна з основних складових темпераменту. Вона проявляється у 20 дітей.

Дітям властивий темп реакції, особливо це помітно у хлопців (14−19 балів). Це помітно у 22 дітей. Це швидкість руху, мови, тип темпераменту. Також у дітей розвинута середня (14−20 балів) і низька (9−13 балів) активність, яка найбільше проявляється у хлопців. Вона властива 18 дітям.

Аналізуючи отримані дані групи Е, ми зробили висновок, що, як і в групі К, 21 дитині притаманна висока екстраверсія.

5 піддослідним властива висока ригідність, найбільш притаманна вона хлопцям (8−10 балів).

Також, було виявлено, що 11 учням властива середня емоційна збудженість, особливо вона виражається у дівчат (10−13 балів).

Що стосується темпу реакції, то вона особливо помітна у хлопців (14−19 балів). Це помітно у 22 дітей. У дітей розвинута середня (5−8 балів) і низька (0−5 балів) активність, яка найбільше проявляється у хлопців. Вона властива 3 дітям.

Отже, ми дійшли такого висновку, що проведені нами методики допомогли виявити відвертість, активність, темп реакції, емоційне збудження, екстраверсію, ригідність, інтереси, схильності, навички дітей, завдяки чому ми змогли підібрати комплекс форм та методів роботи з обдарованими дітьми старшого шкільного віку.

З цією ж нами було проведено анкетування, яке мало на меті визначити інтереси дітей групи К та групи Е.

1) Як Ви вважаєте, чи може телебачення, Інтернет повністю замінити книги та допомогти у самовихованні?

Група К: 80% - так; 20% - ні.

Група Е: 60% - так; 40% - ні.

2) Чи любите Ви займатися однією і тією ж справою щодня не пізнаючи чогось нового?

Група К: 50% - так; 50% - ні.

Група Е: 54% - так; 46% - ні.

3) Чи цікавитесь Ви вивченням різних мов, читанням творів, що написані іноземними мовами?

Група К: 57% - так; 43% - ні.

Група Е: 53% - так; 47% - ні.

4) Чи любите Ви читати літературу, яка стосується талановитих та геніальних людей?

Група К: 86% - так; 14% - ні.

Група Е: 77% - так; 23% - ні.

• 5) Як Ви обираєте літературу для читання?
• 6) Чи часто Ви самостійно займаєтесь різними видами художньої творчості?

Група К: 69% - так; 31% - ні.

Група Е: 65% - так; 35% - ні.

Проаналізувавши тестування ми зробили висновок, що у групах Е діти найбільше схильні до творчості, самопізнання та самовдосконалення. Працюючи з дітьми старшого шкільного віку, а саме з 9 класами необхідно організовувати індивідуальну роботу з популяризації читання літератури, розвивати та вдосконалювати форми і методи масової роботи, залучати дітей до різних видів художньої творчості.

Проведений нами аналіз результатів дослідження свідчить про те, що педагогам необхідно правильно організовувати пізнавальні процесу учнів, налаштовувати до самовиховання, до розвитку своїх індивідуальних схильностей та можливостей. Також, необхідно приділяти велику увагу пошуку цілеспрямованих новітніх технологій популяризації літератури, які забезпечують формування в учнів щоденної потреби у читанні книг, з метою пізнання для себе щось нового та цікавого для саморозвитку особистості.