Принципи архітектурно-планувальної організації арт-центрів

Визначення принципів архітектурно-планувальної організації арт-центрів потребує врахування наступного ряду аспектів:

• — соціально-економічні, що відображають об'єктивні зміни в сучасному суспільстві (розвиток сучасного мистецтва, зміна сфер людської діяльності та творчості під впливом цифрових технологій; позиціонування в сучасних умовах мистецьких закладів як основного генератора культурного життя і арт-центру як його ядра; розширення функцій арт-центру і активну участь у процесах культурного і суспільного життя). Оцінка діяльності арт-центрів може бути проведена або з позицій соціальної ефективності як відповідність результатів діяльності закладу основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам окремої людини; або з позицій соціально-економічної ефективності як співвідношення отриманого соціального ефекту і витрат, що сприяють його досягненню.
• — функціонально-технологічні, що фіксують сучасні тенденції багатофункціональності, зміни експозиційної технології (зміна технології експонування; поєднання експозиційних і видовищних функцій в структурі одного комплексу; структура функціональних потоків; сезонність відвідувань і періодичність культурних заходів; зміни в системах зберігання фондів, пов’язані із переміщенням фондів у окремі спеціалізовані будівлі).

В процесі аналізу літературних джерел та проектного досвіду виявлені функціональні особливості арт-центрів відносно інших експозиційних та видовищних закладів, а саме — відсутність фондів, збільшення площ, відведених для тимчасових виставок, включення у структуру зон для мистецької діяльності. архітектурний експозиційний проектування україна Проведене дослідження дозволило запропонувати рекомендації щодо проектування арт-центрів в Україні. На основі аналізу соціально-культурних умов розвитку, містобудівних особливостей розміщення, функціонально-планувальних основ формування арт-центрів, визначені головні принципи і прийоми їх архітектурно-композиційної організації, серед яких особливе значення мають чотири наступні принципи:

Розроблено чотири принципи архітектурно-планувальної організації арт-центрів з врахуванням містобудівного, архітектурно-планувального, архітектурно-художнього та інженерного рівнів їх реалізації (рис.1).

Принцип різноманітності (диверсифікації) (Диверсифікація від новолат. diversificatio — зміна, різноманітність; від лат. diversus — різний і facere — робити) — формування поліфункціонального центру — поєднання функцій виставки, видовищ, навчання, творчості, спілкування та культурного дозвілля в одному архітектурному комплексі з функціонально-технологічною оптимізацією процесів — вдосконалення функціонування арт-центру в результаті впровадження сучасних технологій експонування. Поява нових додаткових функцій (навчання, наука, дозвілля, відпочинок і т. д) і розвиток їх взаємодії з виставковою зоною. Функціонально-технологічна оптимізація процесів — вдосконалення функціонування арт-центру в результаті впровадження сучасних технологій для експонування творів сучасного мистецтва. Організація структурних взаємозв'язків будівлі арт-центру рекомендується завдяки створенню сукупності стійких зв’язків компонентів мистецького комплексу між собою і довкіллям. Необхідно передбачати можливість динамічного розвитку об'єму будівлі та всієї структури в цілому (передбачати багаточергове будівництво); забезпечення органічного взаємозв'язку внутрішнього простору і зовнішнього вигляду арт-центру з природним оточенням.

Принцип інтегральної комунікативності - створення сукупності стійких зв’язків компонентів арт-центру між собою і навколишнім середовищем. Втілюється використанням двох прийомів: комунікаційності, динамічності і гнучкості планування. Комунікаційність виражається в зручних транспортних і пішохідних зв’язках, зв’язок з суспільним центром міста і іншими складовими міської інфраструктури, облік особливостей містобудівної ситуації місця розташування — конфігурація ділянки, перепад рельєфу, орієнтація і ін. Динамічність і гнучкість планування виражається у варіантності планувальних схем завдяки можливості різного поєднання і трансформації виставкових приміщень; включення в експозицію зовнішнього простору і можливість перспективного розширення; універсальне використання приміщень; перетікаючого простору: всі функціональні зони розташовані по рівнях, які плавно переходять з однієї в іншу.

На стадії проектування необхідно передбачати таку схему будівлі, при якій забезпечувалася б зміна обладнання без перебудови будівлі і забезпечувалася б швидка трансформація будівлі як за площею, так і по висоті. Зальні простору можуть легко адаптуватися до непрогнозованих змін, на відміну від кабінетних структур. Ці вимоги можуть бути задоволені лише завдяки приміщень «відкритого планування». Вони також збільшують взаємодії і частоті обміну ідеями між відвідувачами та учасниками. Відвідувачі, участники та митці потребують простору для формального та неформального спілкування. Добре сплановані, привабливі маршрути і місця для відпочинку забезпечують неформальні точки спілкування, а зали засідань з мультимедійним обладнанням для офіційного спілкування.

Принцип створення симбіотичного середовища — спрямований на створення зручного багатофункціонального середовища арт-центру, що гармонійно поєднується з навколишнім середовищем та структурою міста. Втілюється такими засобами:

• 1) Відповідність — дотримання сучасним соціально-культурним умовам, використання передових науково-технічних, інженерно-технічних досягнень, дотримання сучасним архітектурним тенденціям, новим напрямам в образотворчому мистецтві, виставкових технологіях, формах експонування і традиції функціонування арт-центрів. Відповідності будівлі арт-центру потребам міста — застосування архітектурних рішень, доцільних в об'єктивних умовах.
• 2) Екологічність — спрямована на створення найбільш вдалого планувального рішення споруди, яке могло би зменшити шкідливий вплив на оточуюче середовище за рахунок використання енергозберігаючих технологій та озеленення, екологічно безпечних будівельних матеріалів. Сьогодні на формування архітектурного простору арт-центрів значно впливає екологічна складова. Екологізація простору переслідує мету створення здорового середовища для відвідувачів. Архітектурні і містобудівні засоби організації середовища застосовуються для компенсації шкідливих дій оточення на твори мистецтва і створення відповідного мікроклімату. Спосіб сучасного життя схильний до впливу екологізації, тобто прагненню до обліку оптимального співвідношення між світом живого і місцем його існування. В результаті відбувається зближення середовища і культури, складається концепція злиття воєдино архітектури, виробів дизайну і мистецтва, візуальних комунікацій з природним оточенням на основі принципу збереження непоновлюваних природних ресурсів і дбайливого відношення до досягнень людської культури.

Екологізація простору передбачається в процесі проектування, а також на стадії реабілітації і в ході експлуатації архітектрного об'єкту. Професійні заходи цього плану можна підрозділити на три групи:

• • використання природних засобів;
• • технологічні і функціонально-експлуатаційні заходи;
• • формально-композиційні і художньо-образні засоби [5].