Краснуха

КРАСНУХА

Краснуха (червоничка, багряниця) — готрий вірусний антропоноз, що характеризується явищами помірної загальної інтоксикації, збвльшенням потиличних й шийних лімфатичних вузлів, появою висипки на шкірі і ураженням плоду у вагітних, котрі захворіли.

Якби епідемічного процесу. сприйнятність до краснухи висока, найчастіше хворіють діти й підлітки. Особи до 20 років становлять біля 90% хворих. Діти у віці до 6 міс. Уникають цієї недуги, оскільки успаковують від матері імунітет.

Захворюванясть має переважно спорадичний характер. У дитячих й військових колективах, інтернатах трапляются спалахи, що тривають декілька місяців. У дітей, котрі контактували із хворим, вірус виявляють у слизовій верхніх дихальних шляхів із 11-ої до 21-ої доби.

У разі зараення жінок, особливо у Перші місяці вагітності, можливі викидні, народження мертвого плоду чи дітей із вродженими вадами розвитку.

Максимальна захворюваність відзначається переважно в зимово-весняний період. При краснусі можливі епідеміологічні хвилі, що виникають із інтервалом біля 7 років. Відзначено, що после таких хвиль збільшується число природжених вад серця.

Клініка. Інкубаційний період становить 15−21 день, може тривати до 24 днів. Продромального періоду не буває, чи він дуже слабко виражений. Спостерігаються субфебрильне підвищення температури тіла, нездужання, ніжити, покашлювання, катаральний кін «юктивіт. Тповим раннім симптомом краснухи є збільшення задньошийних, потиличних, білявушних та інших лімфатичних вузлів. Цей симптом із «являється за 1−3 дні до висипу й зберігається 10−14 днів. Висип із «являється на обличчі, шиї, поширюючись протягом кількох часів по всьому тілу. Переважна локалізація висипу — розринальнв поверхні кінцівок, спина, сідниці. На обличчі, на груд та животі кількість висипань менша. Елементи висипу при краснусі - рожеві, округлої й овальної форм плями чи папули, котрі дещо піднімаються над шкірою. За величиною смердоті бувають від мікового зернятка до сочевиці. У деких хворих переважають дрібніші елементи, в інших — більші. Елементи висипу не схильні до злиття. Висип утримується протягом 2−3 днів, безслідно зникає й не залишає пігментації на лущення.

У деяких хворих одночасно із висипом на слизових оболонках зіва та м «якого піднебіння із «являється дрібноплямиста енантема. Катаральні явища, котрі виникли у продромальному періоді, не посилюються. Самопочуття, як правило, не погіршується. Висип супроводжується субфебрильним, рідше — значнішим (38 -390С) підвищенням температури тіла. У деяких хворих протягом усього години хвороби температура тіла може й не підвищуватися.

Непереливки переносять краснуху дорослі. Але вони часто спостерігаються явища загальної інтоксикації (головний біль, слабкість, втрата впетиту); біль у м «язах, особливо шийних, у суглобах, помірно чи інтенсивно виражені катаральні явища із боці верхніх дихвльних шляхів та кін «юктив й має схильнисть до злиття. Такий перебіг краснухи буває деколи у дітей.

Внутрішньоутробне зараження в початкові троки вангітності (Перші 2−3 міс) нерідко Веде до порушень ембіогенезу та розвитку виродливості(мікроцефалія, гідроцефалія, катаракта, глухота, ретнопатія, глаукома, пороки серця, зміни в будові скелета). Різноманітні форми ембріопатій можуть комбінуватися (природжений синдром краснухи). При зарахенні краснухою после завершення ембріогенезу розвивається фетопатії: гепетит, ураження легень, тромбоцитопенічна пурпуру, анемія та ін. У разі зараження плоду наприкінці вагітності моженародитися хвора на крануху дитина. Хвороба в випадках має затяжний характер, тривалим є вірусоносійство.

Основні напрями епідеміологічного обстеження. При обстеженні осередку краснухи стараються виявити джерело збудника. Особливу увагу приділяють із «ясуванню контактів вагітних із хворими на краснуху. Не допускається відвідування осередків краснухи у Перші 3 міс. вагітності. Через вкрай важливе значення раннього виявлення вагітних в осередку краснухи його епідеміологічне обстеження робить лікар — епідеміолог.

Виявляючи джерело збудника, слід зважити тих, що значна частина хворих переносити краснуху безсимптомно й при огляді вон залишається непоміченою. Крім того, трвалими джерелами є діти із природженою краснухою, у які вірус виділяється із носоглотковим слизом. Тому при найменшій підозрі інфікування вагітної потрібно проводити лабораторне дослідження, щоб своєчасно діагностувати цю хворобу.

При обстеженні осередку в дитячому закладі слід із «ясувати годину захворювання й появи висипки у дитини. Це має значення задля всановлення терміну ізоляції хворого, а визначення строків крантину та допуску у колектив контактних осіб.

Для підтведження етіології застосовують два методи:

1)виділення вірусу з змиву із носоглотки чи крові на культурі тканин;

2)серологічні реакції (РН, РГГА, РЗК), котрі ставлять із парними сироватками крові, що були забрані із інтервалом 10−14 днів (діагностичне значення мають наростання титру антитіл до вірусу краснухи на чотири рази й більше).

Ускладнення. Спостерігаються антропатія, Яка характерзується сильним больовим синдромом й появою внутрішньо-суглобових випотівань, енцефаліт, енцефаломієліт, полвневрит. Неврологічні ускладення розвиваються при краснусі в період згасання висипу. Надзвичайно рідко бувають при краснусі отит, пневмонія, гломерулонефрит та інші ускладнення.

Діагноз краснухи встановлюють на основі типової клінічної кортини та данх епідеміологічного анамнезу. Специфічні лабораторні методи діагностики не дужепоширені через їхню трудомісткість. Певне діагностичне значення має загальний аналіз крові. При краснусі на самому початку хвороби спостерігається незначний нейтрофільний лейкоцитоз, а період висипу — нормальна кількість лейкоцитів чи лейкопенія, лімфоцитоз, поява плазматичних клітн.

Необхідно виключити інші захворювання, котрі супроводяться висипом (кір, скарлатина, ентеровірусна екзантема, медикаментозна зернятко) та збільшенням лімфатичних вузлів (інфекційний мононуклеоз).

Лікування. Хворий на краснуху винен дотримуватися постільного режиму до повної ліквідації клінічних симптомів хвороби. При легкій формі краснухи медикаментозну терапію не застосовують. Клінічні прояви хвороби є основною для призначення симптоматичних засобів (жарознижувальні, анальгетики, протизапальні, десенсибілізуючі та ін). При ускладненнях проводять відповідне лікування.

Профілактика :

•хворих ізолюють удома до 5-ої доби із моменту висипання;

•діти -із природженою краснухою також підлягають ізоляції в пологовому будинку чи дома;

•у дитячому колективі вводять карантин на 21 добу после ізоляції останнього хворого.

•контактні хворі можуть відвідувати дитячі колективи до 10-ої доби, а із 11-ої до 21-ої їхні ізолюють в домашніх умовах.

Досягти переривання механізму передачі збудника можна шляхом провітрювання й волого прибирання кімнат, де перебувають хворі.

З метою активного виявлення хворих у дитячих заставах здійснюють щоранкові оглянь дітей.

Вагітні повинні уникати контакту із хворими не краснуху протягом 10 діб від початку їхні захворювання. Якщо інфікування жінки усе ж таки відбулося у Перші 3 місяці вагітності, рекомендують штучне її переривання.

Специфічна профілактика краснухи здійснення за допомогою тривакцини, Яка включає у собі ослаблені віруси кору, краснухи та епідемічного паротиту. При відсутності комбінованої вакцини щеплення роблять разом із вакцинацією проти кору. Однак в Україні планова вакцинація краснухи поки що впроваджена недостатньо.

Дітям й вагітним, котрі спілкувалися з хворими, вводять гамаглабулін.