Экономика Австрії

Экономика Австрии

Экономическое положение

Распад Австро-Угорської монархії на цілий ряд окремих держав наприкінці Першої світової війни породив серйозні економічні проблеми для Австрії. Нова республіка Австрія раптово залишилася без свого джерела продовольства та вугілля. Знадобилося кілька років, щоб реорганізувати країни і дістатися відомого рівня добробуту. У 1929 розпочався світовий економічну кризу. Протягом кількох років країна значною мірою від зовнішньої допомоги, і лише у 1937 змогла створити економічну базу. У тому 1938 Австрія була прилучена до Німецькому рейху.

Тяжелые руйнації внаслідок війни, наступна радянська окупація Віденського басейну, важливого промислового району Австрії, і повоєнний поділ країни державами-победительницами сприяли повної перебудові економіки Австрії. План Маршалла інші форми допомоги з боку США, исчислявшиеся сумою більше однієї млрд. дол., мали вирішальне значення для перебудови австрійської економіки. У протягом 10 років (1945−1955) значної частини економіки нашої країни, включаючи життєво важливі нафтові ресурси, не перебував під австрійським контролем і могла сприяти її реконструкції. Економіка Австрії стійко розвивалася з кінця 1950;х і по середини 70-х років. На початку 1980;х років сталося уповільнення зростання, після 1988 — нове його прискорення. З 1992 зростання економіки знову знову уповільнився через міжнародного економічного спаду, зменшення експорту і високих темпів інфляції.

Рост споживчого попиту сусідніх із Австрією країнах Східної Європи на середині 90-х років дозволив оживити країни. Після приєднання в 1995 до Австрія різко скоротила державні витрати, готуючись розпочати Європейський валютний союз. Ці заходи також забарилися загальне економіки.

Трудовые ресурси, і структура производства

Численность працездатного населення 1996 становила 3,8 млн. людина. Безробіття було нижче, ніж у багатьох країнах Західної Європи: в 1974—1980 її становив загалом менше двох%, у роки — 4,6%, а 1998 — 6,1%. У другій половині 90-х років налічувалося прибл. 30 тис. рабочих-иммигрантов, головним чином із Хорватії, Словенії й Туреччини.

Ведущей галуззю економіки 1970−1980;е роки стала не промисловість, а сфера послуг. У 1995 у промисловості працювали 32% працездатного населення, у сфері послуг (включаючи торгівлю і туризм) — 61%, а сільському і лісовому господарство і рибальстві - 7%.

В 1997 валовий внутрішній продукт (ВВП) Австрії оцінювався 2517 млрд. шилінгів (196,3 млрд. дол., чи 23,5 тис. дол. душу населення). Продукція промисловості, у 1996 становила 32% ВВП, на сільське, лісове і рибне господарство доводилося 2%, але в послуги, будівництво, енергетику, торгівлю і транспорт — 64%.

Организация производства

В 1946 більш 70% австрійських підприємств було націоналізовано, зокрема три найбільших комерційних банку, багато підприємств важкої промисловості, підприємства нафтодобувної і нафтопереробної промисловості. Більшість націоналізованих підприємств визначалися Потсдамскими угодами як «німецька власність».

В 1993 уряд розпочало реалізацію великої програми приватизації промислових холдингів, у межах загального плану залучення іноземних інвестицій. До 1997 були державна нафтохімічна група ОМФ, і навіть дві з трьох комерційних банків — «Банк Австрія АГ» і «Кредитанштальт-Банкферайн». На початку 21 в. передбачається приватизація державного холдингу важкої промисловості «Остеррайхише индустрихолдинг АГ».

Сельское хозяйство

Приблизительно 42% земельної площі Австрії використовують у сільське господарство. У 1993 сільськогосподарські культури, фруктові сади і виноградники займали 43% оброблюваної землі, луки й пасовища — близько 57%. Майже 39% території вкривають ліси, 19% земель може бути використано ні з сільському, ні з лісовому господарстві. Альпійські передгір'я й західної частини Штирийского і Віденського басейнів — найродючіші сільськогосподарські землі. Переважають невеличкі або середні землеволодіння (середня площа ферми на початку 90-х років становив 28,1 га). У період між 1937 і 1960 загальна площа оброблюваної землі скоротилася приблизно на виборах 4%, а між 1961 і 1989 — на13%. Науково обгрунтоване ведення сільського господарства, механізація і поліпшення, викликані ирригационными і осушительными роботами, як компенсували скорочення площі оброблюваних земель, а й дозволили лише період із 1969 по 1989 на 52% збільшити врожайність зернових культур. Австрія виробляють понад 90% необхідні внутрішнього споживання продуктів. У невеликий обсяг експортуються м’ясо, молочних продуктів, пшениця і кукурудза.

Зерновые вирощують на кращих грунтах. У першому місці за зборові врожаю стоїть пшениця, по них йдуть кукурудза, жито, ячмінь і овес. Іншими важливими культурами є картопля та буряки. На інших землях обробляють технічні культури, овочі й бобові. Значна частина оброблюваної землі займають виноградники. У сільське господарство Австрії є тваринництво. Майже третину країни безпосередньо чи опосередковано використовується для розведення худоби (до непрямому використанню, наприклад, ставляться луки й землі, відведені під кормові культури). У 1996 було виконано 3,1 млн. т молока. Обсяг експорту сільськогосподарських продуктів (переважно молочних і яловичини) 1996;го становив 3,7% від загального обсягу експорту.

Сырьевые ресурсы

Австрия багата деревиною і такими мінералами, як залізо, цинк і магнезит. У дивовижній країні недостатньо кам’яного вугілля, але є великі запаси інших енергоносіїв, зокрема лігніту (бурого вугілля), нафти і газу. Частина електроенергії, вироблюваної ГЕС, експортується.

В 1946 видобуток сировини скоротилася до мінімальної позначки, але промислова розбудова, яке започаткували в 1950;ті роки, супроводжувалося різко зростанням попиту сировини. Наприкінці 70-х років років зростаючі потреби в електроенергії змусили Австрію імпортувати дуже багато кам’яного вугілля, нафти і газу.

Добывающая промышленность

Почти дві п’ятих території Австрії вкриті лісами. У 1993 Штирія і Нижня Австрія дали майже 51% виробленої країні деревини. Хвойні дерева, переважно ялина, становлять 80% австрійських лісів.

Добыча залізної руди Австрія значно зросли в 1950;ті роки. 1995;го видобули прибл. 2,1 млн. т залізної руди (основне родовище Эрцберг). Є родовища магнезита, головним чином Каринтії. 1995;го видобули майже 785 тис. т магнезитовой руди. Добуваються невеликі кількості глини, каоліну, кухонної солі, мідної свинцово-цинковой руд, гіпсу, сурьмяной руди та інших мінералів. Експортуються графіт, тальк, магнезит, поварена сіль і пояснюються деякі промислові мінеральні напівфабрикати.

Энергетика

Растущие енергетичні потреби викликали потреба у імпорті енергоносіїв. Внутрішнє виробництво енергії покриває лише близько третини енергетичних потреб країни.

Нефть, вітчизняна і імпортована, є найважливішим джерелом енергії Австрії. Її родовища перебувають у в північно-західній частині Нижньої Австрії, біля Відня, але запаси дуже обмежені. Пік видобутку нафти були 1955 (3,5 млн. т), після чого відбувався постійний зниження обсягу видобутку. У 90-х роках щорічно видобувало прибл. 1,1 млн. тонн нафти.

Австрия щорічно ввозить прибл. 3 млн. т кам’яного вугілля. Імпортується також природного газу. У Штирии, Верхній і Нижньої Австрії є запаси лігніту. Його запаси оцінювалися в 1986 в 50 млн. т, проте обсяг видобутку лігніту поступово скорочується (в1991 його видобули лише 1,7 млн. т).

В 90-х роках Австрія вкладала чималі кошти на розвиток гидроэлектроэнергетики, яка на початку десятиліття виробляла майже 75% електроенергії. Найбільшими виробниками гидроэлектроэнергии є Верхня Австрія та Тіроль. Нові ГЕС побудовано на річках Дунай, Залках, в нижньому і верхньому перебігу річок Іпн, Энс. Найбільший споживач електроенергії - промисловість, їхньому потреби витрачається до 40% всієї енергії. Гідроенергетичні ресурси Австрії дозволяють експортувати електроенергію, енергосистема країни з'єднана з загальноєвропейської. У 90-х років головними споживачами австрійської електроенергії були Німеччина, та Італія.

Постройка першої атомної електростанції почалася 1971 в Цвентендорфе в Нижньої Австрії. Будівництво було припинено після національного референдуму 1978, а 1985 почався демонтаж будинку станції.

Промышленное производство

Экономический зростання Австрії тісно пов’язані з розширенням промислового виробництва. У 1960−1970;е роки у багатьох районах країни було побудовано нові заводи. Найстарішим промисловим центром, значно расширившимся після її висновку радянських військ, є Віденський промисловий басейн, продукує метали, текстиль і продуктів харчування. Долина річок Мур і Мюрц в Штирии служить центром металургії, виробництва автомобілів, папери, і деревини, і навіть продукції важкого машинобудування. Серед нових промислових центрів виділяється трикутник Лінц — Вельс — Штайр в Верхній Австрії, має вигідне географічне розташування. Найбільші промислові підприємства цього району — Об'єднаний австрійський металургійний і сталеливарний комбінат і Австрійський азотно-туковый на заводі Лінці (обидва зведено під під час Другої світової війни). Великий алюмінієвий на заводі Рансхофене (закритий 1993) і віскозна фабрика в Ленцинге також було побудовано під час Другої Першої світової. Багато середні й дрібні заводи, що виробляють верстати і машини, інструменти, текстиль, хімічну продукцію та кераміку, зосереджено цьому трикутнику. Сотні інших невеличких промислових підприємств перебувають у альпійських долинах і навколо міст. Форарльберг, з його численними невеликими промисловими підприємствами, особливо текстильними, має найвищу частку промислових робочих проти іншими землями Австрії.

Австрийская промисловість успішно конкурує із передовою світової промисловістю і експортує своєї продукції у світі. Серед провідних галузей промисловості виділяються харчова, текстильна, хімічна промисловості, металургія, папір, електроустаткування, транспортних засобів, будівельного каменю, цементу і кераміки. Металургія і металообробки займають третє місце за числу працівників як і раніше, що реструктуризація чорної металургії після 1989 призвела до серйозного скорочення робочих місць. Велика кількість спеціальних технічних училищ готують кваліфікованих робочих щодо різноманітних галузей промисловості.

Транспорт

В Австрії приблизно 5,6 тис. км залізниць, все головні лінії электрифицированы. Австрія славиться системою своїх автодоріг, країни прибл. 1600 км швидкісних автострад (автобанів). У 1957 було створено компанію «Австрійські авіалінії», а на початку 1990;х в неї з’явився приватний конкурент — авіакомпанія «Лауда ейр». По Дунаю судами щорічно перевозиться прибл. 5 млн. т. вантажів, переважно метал, вугілля, кокс, нафта та природний нафтопродукти, добрива.

Туризм

Туризм — один з головних джерел доходів Австрії. У 1997 країну відвідали 24 млн. іноземних туристів. Близько 67% всіх туристів становлять туристи в Німеччині, по них йдуть англійці і голландців. Прибуток від туризму у 1996 дав 148 млрд. шилінгів.

Внешняя торговля

Хронический торговий дефіцит Австрії відбиває безупинно зростання потреби країни у імпорті дорогої промислової продукції, і навіть нафти і газу. При низький рівень ціни енергоносії дефіцит зовнішньої торгівлі скорочується. У 80-ті роки поточні надходження іноді покривали дефіцит, і виникала позитивне сальдо.

Самыми важливими статтями імпорту Австрії є продукція обробній промисловості, особливо машини та верстати, автомобілі, хімічні продукти і текстиль. Паливо — найважливіша стаття імпорту сировини. У 1996 продукція машинобудування і автомобілі по своєї вартості становили 38% всього імпорту, сировину, переважно паливо, — 5%. Частка напівфабрикатів і сировини в експорті Австрії скорочується з допомогою зростання частки продукції обробній промисловості. Продукція машинобудування і автомобілі становили 1996 близько 41% усього експорту. На споживчі товари доводилося майже 51% експорту. Сировину, включаючи електроенергію, становить 5%.

Около 66% всієї зовнішньої торгівлі в 1993 складали країн ЄС, близько 8% - на країни Європейської асоціації вільної торгівлі, 11% - на країни Східної Європи, 8% - країни Азії, і 4% - навіть Канаду. Німеччина займає місце торгових партнерів Австрії, потім іде Італія.

Австрия — держава, підписала Генеральну угоду по митним тарифами і торгівлі та Європейське валютне угоду.

Денежная система і банківське дело

Официальная грошова одиниця — шилінг (= 100 грошей) вважається стабільної валютою. Управління грошової системою та кредитної політикою австрійських банків здійснює Австрійський національний банк, заснований 1922. У Австрії є близько 50 банків.

Государственный бюджет

Доходы федерального уряду у 1997 становили 53,2 млрд. дол., витрати — 58,5 млрд. дол. Близько 45% валових податкових надходжень припадали 1996;го на податки на прибуток і розбазарювання майна, а 33% - на податки з обороту по торговим угодам. Близько 1,6% державних доходів Австрії у 1996 (близько 1 млрд. дол.) отримали від продажу державних цінних паперів. Із загального обсягу витрат у 1996 прибл. 46% йшло на соціального забезпечення і програми з підвищенню добробуту, 13,5% - до охорони здоров’я, 9% - освіту, 3% - оборону і 14% - погашення державного боргу перед. У 1996 державний борг перевищив 1400 млрд. шилінгів. Державний борг, виражений у відсотках річного валового внутрішнього продукту, становив прибл. 60% і майже вдвічі більше перевищував рівень 1980, а бюджетний дефіцит — 3,7% ВВП.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.