Вступ. 
Характеристика лісокористування Бучацького району

лісокористування лісовідновлення деревний порода Людина здавна користується ресурсами лісу. Ще у віддаленому минулому вона використовувала деревину, гриби, ягоди, мед диких бджіл та інші продукти, які знаходила у лісі. У наш час головним матеріальним ресурсом, що одержується від лісу, є деревина, використовувана для виробництва будматеріалів, паперу, картону, меблів тощо.

Складна екологічна ситуація в країні та гострий дефіцит лісосировинних ресурсів постійно породжували два протилежних інтереси — збереження та споживання.

Відмовитися від споживання деревини людство не може — це було б нерозумним навіть із природоохоронної точки зору (використання деревини в багатьох випадках дозволяє уникнути використання невідновних видів сировини — нафти, газу, вугілля). Однак заготовлювати деревину повинні таким чином, щоби завдавати мінімальну шкоду лісу, зберігаючи для майбутніх поколінь можливість користуватися всіма благами, які приносить ліс сьогодні.

За даними останнього чергового державного обліку лісів станом на 1.01.1996 р. площа земель лісового фонду України становить 10,8 млн. га, з них 9,4 млн. га вкриті лісовою рослинністю [11:64]. Лісистість становить 15,6% площі країни. Ліси 1 групи (виконують переважно природоохоронні функції) становлять 55,8% від загальної площі земель лісового фонду. Решта (44,2%) належить до лісів 2 групи (поряд з екологічним мають експлуатаційне значення). Хвойні насадження займають 42,2% вкритих лісовою рослинністю земель, твердолистяні — 43,3, м’яколистяні — 13,6, інші деревні породи — 0,5, чагарники — 0,4%. За площею лісів та запасами деревини Україна належить до лісодефіцитних країн.

На сьогодні загальний стан лісів не відповідає еколого-економічним вимогам. Лісосировинна база України виснажена. Головними факторами, що негативно впливають на біолого-екологічну стійкість та адаптованість лісів, їх соціальну, протиерозійну, гідрологічну, кліматичну функцію, є: застосування недосконалих способів і технологій рубок головного користування, штучне відновлення лісу в окремих регіонах без врахування типу лісорослинних умов, переосушення і перезволоження цілих регіонів, неконтрольований випас худоби, забруднення ґрунтів промисловими викидами, кислотні дощі, нерегульована рекреація.

Надмірна нерегульована експлуатація лісів України призвела до виснаження лісових ресурсів, порушення їхньої вікової структури, погіршення породного складу, посилення ерозійних процесів та інших стихійних явищ.

На боротьбу з цими наслідками та забезпечення сталого розвитку лісового господарства (розширеного відтворення лісових ресурсів, підвищення екологічного та економічного потенціалу лісів, ефективний контроль за їх охороною, захистом і використанням) спрямована сучасна політика нашої держави у цій сфері (Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства» від 07.02.2004 № 171/2004).

Дослідженню питань, пов’язаних з раціональним лісокористуванням приділяється багато уваги в науковій літературі. Зокрема, значний внесок у цьому напрямку зробили І.Я.Антоненко, В. М. Горбик, Я. Я. Дяченко, Я. В. Коваль, Ю. Медведєв, С. О. Мельник, Є.В.Мішенін, О. М. Шубалий та інші [http://www.rusnauka.com/16_ADEN_2010/Economics/68 320.doc.htm]. Однак, подальшої розробки потребує проблема раціоналізації лісокористування з врахуванням лісоресурсного потенціалу окремих регіонів.

Об'єктом дослідження даної курсової робити є лісові ресурси Бучацького району.у.

Предметом дослідження є лісокористування у Бучацькому районі.

Метою роботи є аналіз лісових ресурсів району та шляхів покращення їх екологічного стану.

З цього нами були поставленні такі завдання до курсової роботи:

• — проаналізувати напрями роботи в Україні по оптимізіції лісокористування та лісовідновленні, методики проведення лісовідновлювальних робіт по різних деревних породах;
• — дослідити особливості лісокористування Бучацького району і Тернопільської області;
• — визначити кількість лісів та лісонасаджень у районі;
• — визначити кількість лісонасаджень основних лісоскладаючих порід окремо;
• — оцінити перспективні ділянки та перспективні породи для лісовідновлення;
• — визначити частку корінних лісів, молодих лісонасаджень.