Підвищення родючості грунтів, що утворилися за болотним типом грунтотворення

На території господарства за болотним типом грунтотворення сформувалися болотні (100) та лучно-болотні грунти (97).

Болотний процес розвивається при надмірному зволоженні. В таких умовах формується торфовий горизонт і відбувається оглеєння мінеральної частини профілю. Залежно від рельєфу, рослинності та інших умов формуються верхові, низинні та перехідні болота.

Болотні грунти мають невичерпні запаси органічної маси, яка є величезною цінністю для сільсьгосподарського виробництва.

Заболочені грунти в природному стані є малопродуктивними угіддями. Їх використовують як сіножаті, але сіно на них здебільшого низької якості.

Зовсім іншої цінності набувають болотні грунти після меліорації, тобто осушення. Тоді вони виявляють свою потенціальну родючість. При правильному застосуванні шорокого комплексу агротехнічних заходів на осушених болотних грунтах і торфовищах можна одержувати високі врожаї сільськогосподарських культур.

Болотні грунти після осушення вимагають внесення калійних та фосфорних добрив. На осушених болотах єфективно діють з мідних добрив піритні або колчеданові недогарки, які підвищують урожайність зернових культур, а молібденові і кобальтові - льону та цукрових буряків.

Через недостатній доступ у грунт повітря торфово-болотні грунти оглеюються і нижні горизонти збагачуються на закисні сполуки (отруйні для рослин речовини).

Оскільки у болотних грунтах деже повільно проходять мікробіологічні процеси, для посилення гуміфікації і прискорення розкладу торфу вносять бактеріальні добрива — АМБ, якф срияють розкладу фосфорних органічних сполук. У результаті дії цих добрив грунти збагачуються на доступні зольні речовини і азот.

Для підвищення родючості болотних грунтів, крім вище згаданих заходів та осушення і очищення від чагарників, оранку треба проводити спеціальними болотними та болотно-чагарниковими плугами, щоб забезпечити доступ повітря вглиб для знищення закисних форм різних сполук, а також застосовувати обробіток фрезами та дисковими боронами.

Для посилення мікробіологічних процесів необхідно кислі грунти вапнувати і вносити калійні та фосфорні добрива.

Застосуванням меліорації боліт знижується та регулюється рівень підгрунтових вод залежно від потреб рослин, зміни повітряного і теплового режимів грунту. Всі ці заходи ефективно впливають на поліпшення мікробіологічних процесів і мобілізацію поживних речовин.

У сільському господарстві широко використовуються низинні болотні ґрунти, які містять багато азоту, фосфору, інших зольних елементів і мають слабкокислу реакцію.

Основним меліоративним заходом на цих ґрунтах є зниження рівня ґрунтових вод. 11: c.134−135].

Використання болотних торф’яних грунтів сільському господарстві може бути у двох напрямах: як джерела органічних добрив як і об'єкта і освоєння і перетворення на культурні високопродуктивні угіддя.

Після осушення, культур технічних і агротехнічних заходів болотні торф’яні грунту перетворені в цінні сільськогосподарські угіддя.

При освоєння та наявності наступному використанні болотних низинних торф’яних грунтів першочергового значення має створення оптимального водно-повітряного режиму з допомогою правильно обраної норми осушення й підтримки рівня грунтових вод, на заданої глибині з огляду на вимоги окремих груп сільськогосподарських культур. 7: c.167−168].