Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Розділ 1. Природно-економічна характеристика та перспективи розвитку сільськогосподарського підприємства

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Поверхня — хвиляста лесова рівнина, розчленована річковими долинами і густою сіткою ярів та балок, у яких відслонюються кристалічні породи. Корисні копалини: граніти, гнейси, каолін, пісок, суглинок. Москаленкова балка — (недалеко від с. Олексіївка) отримала назву від імені запорожця, який проживав тут у зимовнику. На пам"яті старожилів тут росла «москаленкова груша» і була гарна криниця. Вербова… Читати ще >

Розділ 1. Природно-економічна характеристика та перспективи розвитку сільськогосподарського підприємства (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Загальні відомості про землевпорядкування

Географічне положення.

Бобринецький район розташований на південь Кіровоградської області. Лежить на південних відрогах Придніпровської височини. Розташований у межах Дністровсько — Дніпровської північно-степової фізико-географічної провінції. Межує на сході з Устинівським, на півночі з Компаніївським та Новоукраїнським районами.

Геологічна будова та корисні копалини.

Поверхня — хвиляста лесова рівнина, розчленована річковими долинами і густою сіткою ярів та балок, у яких відслонюються кристалічні породи. Корисні копалини: граніти, гнейси, каолін, пісок, суглинок.

Внутрішні води (річки, озера, водосховища, ставки, підземні води).

Річки басейну Південного Бугу: Інгул, ліва притока Південного Бугу, долина майже на усьому протязі трапецієвидна, ширина до 4 км, глибина до 60 м, глибина переважно 0,7−1,2 м, похил річки 0,4м/км, живлення снігове і дощове, льодостав з грудня до початку березня; Сугоклія, права притока Інгулу, довжина 44 км, площа басейну 527 км, похил річки 2,1м/км, живлення переважно дощове і снігове, льодостав з грудня до середини березня; Мертвовід, ліва притока Південного Бугу, довжина 114 км, площа басейну 1820 кмІ, долина річки переважно трапецієвидна, ширина до 3 км, глибина до 40−50 м, похил річки 1,8 м/км; Гнилий Яланець, ліва притока Південного Бугу, довжина 103 км, площа басейну 1235 кмІ, долина трапецієвидна, ширина до 3,5 км, глибина до 80 м, річище звивисте, ширина до 10 м, глибина річки пересічно 1 м, похил річки 1,3 м/км, основна притока Солона, живлення снігове і дощове, влітку на окремих ділянках пересихає, вода річки слабо мінералізована, льодостав з середини грудня до кінця лютого; Бобринка; Громоклія, права притока Інгулу, довжина 102 км, площа басейну 1545 кмІ, долина завширшки 2,5 км, глибина до 60 м, річище слабозвисисте, пересічна ширина у пониззі 5 м, похил річки 1,4 м/км, живлення снігове і дощове, вода слабомініралізована; та ін.

Споруджено 258 ставків загальною площею водного дзеркала 1289 га.

Заповідні території.

Таблиця 1.

1. Заповідні території.

№.

Назва.

Категорія.

Ранг.

Тип.

Площа (га).

Розташування.

Шумок.

заказник.

заг.

ландшафтний.

20,10.

с. Велико-дрюкове.

Чобіток.

зап. урочище.

місц.

;

55,00.

с. Мар"янівка.

Мертвоводдя.

зап. урочище.

місц.

;

20,10.

с. Витязівка.

Юр"ївська балка.

зап. урочище.

місц.

;

15,00.

с. Костомарівка.

Слони.

пам’ятка природи.

місц.

геологічна.

5,00.

с. Полум’яне.

Булгаковська балка.

заказник.

місц.

ландшафтний.

78,00.

с. Піщане.

Макарівська.

пам’ятка природи.

місц.

ботанічна.

6,30.

с. Солон-цюватка.

Богданівська балка.

заказник.

заг.

ботанічний.

25,20.

с.Фрунзе.

Топоніміка (історія географічних назв).

Гнилий Яланець — в назві відображено особливості води: від слабої проточності вона місцями застоюється і загниває. Яланець — назва від тюркського *jalan «степ, рівнина, долина», утворена за допомогою українського суфіксуець. Дослівно: «Гнила степова річка».

Сугоклія — річка, права притока Інгулу. Вперше згадується під 1697. Назва тюркського походження, гадають від давньо-тюркського *sogag «сайгак, дика коза», давньо-тюркська sogsgliy -«місце, де багато сайгаків (сугаків)», увійшло в українську апелятивну лексику: сайга — сугак — дика коза. За свідченням Боплана, в 17 ст. у степах України водилося багато сугаків. Назва ж утворилась від основи за допомогою тюркського форманта — ly.

Бобринець — місто назване іменем запорожця Бобрика, який у сиву давнину тут проживав.

Дрюкова балка — отримала назву відтоді, коли з багнюки витягували дрючками тих, хто загрузав.

Вербова балка — пов’язана з іменем запорожця Вербового. І нині в Олексіївні проживають люди з прізвищем Вербові.

Москаленкова балка — (недалеко від с. Олексіївка) отримала назву від імені запорожця, який проживав тут у зимовнику. На пам"яті старожилів тут росла «москаленкова груша» і була гарна криниця.

Плоский камінь — місцина біля с. Олексіївки, де скелі мають плоску форму.

Цвітиха — (балка біля с. Олексіївка) вкрита різноманітними лікарськими травами та рідкісними квітами.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою