Збільшення прибутку підприємства за рахунок впровадження нової технології обробки деревини (на прикладі ДП «Рокитнівське лісове господарство»)

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства і природокористування Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і права Кафедра економіки підприємства КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Обгрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків»

на тему: «Збільшення прибутку підприємства за рахунок впровадження нової технології обробки деревини (на прикладі ДП „Рокитнівське лісове господарство“)»

Виконала:

студентка 4 курсу, групи ЕП-41

Крупенко Є. В.

Перевірила:

доц., к.е.н. Костриченко В.М.

Рівне — 2014 р.

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретико-методичні засади обгрунтування господарських рішень щодо збільшення прибутку підприємства

1.1 Сутність інвестиційної діяльності підприємства

1.2 Характеристика рішення щодо впровадження нового виробничого обладнання

1.3 Методика обґрунтування обраного господарського рішення Розділ 2. Економічне обгрунтування господарського рішення, спрямованого на підвищення ефективності діяльності підприємства

2.1 Аналіз основних результатів діяльності ДП «Рокитнівське лісове господарство»

2.2 Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства

2.3 Економічне обґрунтування господарського рішення щодо впровадження нової прогресивної технології обробки деревини

2.4 Оцінювання ефективності господарського рішення

2.5 Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства Розділ 3. Обгрунтування заходів щодо зниження господарського ризику

3.1 Оцінювання ступеня інвестиційного ризику

3.2 Система заходів зниження інвестиційних ризиків підприємства Висновки Список використаних літературних джерел прибуток інвестиційний господарський ризик Вступ На сьогоднішній день економіка України знаходиться на етапі нестабільності, країна інвестиційно не приваблива, а її продукція не конкурентоспроможна, спостерігається збільшення збиткових підприємств. Стан економіки України свідчить про низьку ефективність управління на рівні окремого підприємства — недостатнє обґрунтування господарських рішень та необхідність удосконалення інструментів. Наявність та вирішення вказаних проблем суттєво пов’язані з якістю господарських рішень, тому проблема формування господарських рішень на даний час є досить актуальною.

Господарська діяльність будь-якого підприємства в умовах ринкової економіки характеризується певним рівнем невизначеності, а отже, і певним рівнем ризику, багатоваріантністю вибору для суб'єкта підприємницької діяльності. Сам процес прийняття та реалізації господарського рішення має безпосередній вплив на кінцеві результати діяльності, інтегральним показником яких виступає ефективність господарювання [4, с. 156].

Господарське рішення — це результат аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети підприємства. .

Обґрунтування господарського рішення — підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям та реальним обмеженням.

Від прийняття господарських рішень, їх ефективності, оптимальності й обґрунтованості залежать реальні можливості досягнення цілей підприємства. В сучасних умовах господарювання це набуває особливої актуальності, адже пов’язано із вивченням можливостей запобігання кризовим ситуаціям на підприємстві. Необхідність прийняття господарських рішень зумовлена існуванням проблем — складних теоретичних чи практичних питань, що потребують вирішення, характеризуючись розривом між тим, що є та що має бути. Таким чином, обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків є невіддільними процесами, що забезпечують стабільне та ефективне господарювання підприємств у ринковому середовищі.

У світових літературних виданнях пропонується велика кількість різноманітних досліджень і періодичних видань, присвячених теорії та практиці прийняття рішень. Теорія обґрунтування господарських рішень знаходиться у сфері наукових інтересів таких авторів, як: Альберт М, Беспалов Б. А., Еддоус М., Мескон М. Х., Стенсфілд Р., Трояновський В. М., Хедоурі Ф., Хобта В. М., Шарапов О. Д. та багатьох інших. Незважаючи на різні сучасні підходи, спостерігається єдність думок щодо важливості обґрунтування рішень в умовах ринкової економіки. В той же час фінансово-економічний стан підприємств в Україні свідчить, про те, що і теорія, і практика обґрунтування господарських рішень потребують розвитку.

Метою курсової роботи є розробка та обґрунтування господарського рішення, а також оцінка ризику і розробка заходів, спрямованих на підвищення прибутковості підприємства за рахунок провадження нового виробничого обладнання. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1) опрацювати теоретичні засади обґрунтування господарських рішень;

2) економічно обґрунтувати господарське рішення, що спрямоване на підвищення прибутковості діяльності підприємства;

3) провести аналіз господарської діяльності підприємства;

4) проаналізувати зміну основних показників господарської діяльності підприємства за останні 3 роки;

5) виявити на основі проведеного аналізу слабких та проблемних ділянок діяльності;

6) запропонувати заходи щодо зменшення впливу негативних для підприємства чинників;

7) здійснити економічне обґрунтування запропонованих шляхів вирішення проблеми.

8) оцінити ступінь ризику, та розробити заходи щодо зниження ступеня ризику.

9) Предметом дослідження є основні принципи та методи формування господарських рішень.

10) Об'єктом дослідження є діяльність ДП «Рокитнівське лісове господарство» .

11) Методи дослідження. У процесі виконання курсової роботи використано комплекс загальнонаукових методів дослідження, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури, а саме: діалектичний, статистичний, системно-аналітичний, логічний методи, метод функціонально-структурного аналізу та інші традиційні способи й прийоми економічного аналізу.

12) Інформаційна база дослідження представлена навчальними посібниками та підручниками, науковими статтями, Інтернет-ресурсами та звітністю ДП «Рокитнівське лісове господарство» .

Розділ 1. Теоретико-методичні засади обгрунтування господарських рішень щодо збільшення прибутку підприємства

1.1 Сутність інвестиційної діяльності підприємства

Інвестиційна діяльність — це комплекс заходів і практичних дій юридичних та фізичних осіб (українських або іноземних), а також держави щодо здійснення інвестицій у будь-якій формі з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні засоби та оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. На основі здійснення ефективної інвестиційної діяльності можливе забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства (стратегія підприємства на будь-якому етапі його розвитку з моменту створення передбачає постійне економічне зростання шляхом збільшення обсягу і диверсифікації діяльності, максимально можливу активізацію інвестиційних процесів).

Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» під інвестиціями слід розуміти всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Таке визначення в основному відповідає міжнародному підходу до розуміння інвестиційної діяльності як процесу вкладення ресурсів (благ, майнових і інтелектуальних цінностей), з метою одержання прибутку чи соціального ефекту в майбутньому. Забезпечення максимізації чистого прибутку, що залишається в розпорядженні власників підприємства від інвестиційної діяльності (за наявності альтернативних рішень щодо інвестування треба приймати ті з них, які забезпечують найбільший прибуток у розрахунку на одиницю вкладеного капіталу). Максимізація рівня чистого інвестиційного прибутку має забезпечуватися в межах допустимого інвестиційного ризику, конкретний рівень якого визначається схильністю до ризиків власників або менеджерів підприємства при здійсненні інвестиційної діяльності. Головною метою інвестиційної діяльності підприємства є отримання максимального прибутку не тільки в поточному, але і у перспективному періодах. Це передбачає розв’язання низки питань, зокрема: розробка інвестиційної стратегії підприємства; пошук і формування інвестиційних ресурсів; оцінка ефективності проектів; формування і оцінювання інвестиційного портфелю тощо[8, с. 25].

Виходячи з вищенаведених даних, можна зробити висновок, що система управління інвестиційною діяльністю підприємства є частиною загальної системи управління підприємством і включає розробку напрямів діяльності підприємства в частині інвестиційної, що орієнтована на збільшення прибутку, за рахунок довгострокового вкладення капіталу, призначеного для створення, розміщення, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння підприємства.

Отже, підсумуємо: інвестиції відіграють виключно важливу роль для економічного розвитку підприємства. Вони забезпечують просте й розширене відтворення основних засобів, підвищення технічного рівня виробництва, якості та конкурентоспроможності продукції. Без них неможливе здійснення структурних змін в економіці, вирішення низки соціальних проблем, а також здійснення природоохоронних заходів.

1.2 Характеристика рішення щодо впровадження нового виробничого обладнання Перехід до ринкових відносин має змінити інвестиційну політику держави з метою посилення її впливу на інвестиційний процес за допомогою ринкових регуляторів. У сучасних умовах для впровадження у виробництво досягнень науково-технологічного прогресу необхідно спрямовувати інвестиції насамперед на реконструкцію і технічне переозброєння діючих виробництв, підвищувати частку витрат на активну частину основних виробничих фондів[9, c. 211].

Впровадження нових технологій — унікальний процес, що потребує творчого підходу, неповторності, обдарування. Водночас це ризик, який може призвести до банкрутства або до економічного зростання. Існують способи мінімізації деяких видів ризику або повної їх ліквідації.

Під ефективністю нової техніки розуміють співвідношення результатів від її використання при експлуатації та витрат на її створення і впровадження. Існує три основних різновиди корисного ефекту, які здійснюють технічні об'єкти в сфері їх безпосереднього використання за призначенням: технічний, економічний, соціальний.

Технічний ефект характеризує технічну користь об'єкта техніки згідно з його призначенням і оцінюється у технічних одиницях виміру.

Економічний ефект визначається як економія, що отримується при впровадженні результатів розробки і оцінюється в грошових одиницях виміру, одиницях часу або одиницях, що використовуються для виміру окремих видів ресурсів (матеріальних, енергетичних і т. ін.).

Соціальний ефект характеризує соціальну корисність об'єкта і не може оцінюватися кількісно. Соціальний ефект виявляється у сферах праці та життєдіяльності людей і оцінюється за ступенєм задоволення їх соціальних потреб за рахунок підвищення якості продукції, яку виготовляє підприємство.

Як правило, на початковому етапі при розробці й впровадженні технології успіхи обмежені. У подальшому результати покращуються при зменшенні зусиль. Потім, в міру інвестування у процес додаткових коштів він стає більш важким. Завжди існує межа, коли треба зупинитись або змінити напрям.

Також необхідно порівнювати витрати на нову технологію і результати від вкладених коштів. Якщо технологія стає неефективною, приносить збитки, то це означає, що всі суттєві можливості покращення технології вже використані.

У цій ситуації необхідно визначити час заміни старих технологій новими, обґрунтувати необхідні ризики, прогнозувати результати інноваційних проектів.

Впровадження нових технологій приводить до зменшення витрат праці та матеріалів. Заміна існуючої технологічної бази на більш досконалу призводить до значних витрат, які відбиваються на економічних показниках. Переобладнання спричиняє підвищення собівартості продукції. Але якщо модернізація сприяє підвищенню продуктивності праці, витрати на модернізацію окупаються.

Технічне вдосконалення основних виробничих фондів припускає використання прогресивних технологічних процесів, застосування більш ефективних технічних рішень, модернізацію обладнання, реконструкцію підприємств на базі нової техніки та технології. Впровадження нового виробничого обладнання для підприємств лісового господарства — один із основних напрямків розвитку виробництва. При визначенні економії ефективності модернізації треба врахувати, що витрати на модернізацію повинні окупитися до моменту списання модернізованого обладнання. Ця обставина іноді находить своє вираження у вимозі, щоб модернізація окупилась в строк не пізніше, ніж протягом 1−2 років [13, с. 203].

1.3 Методика обґрунтування обраного господарського рішення Для обгрунтування рішення можна використати наступний алгоритм:

1.Створення інформаційної бази дослідження:

1.1. Зовнішні джерела інформації (моніторинг зовнішнього оточення, державне регулювання, податкова політика);

1.1. Внутрішні джерела інформації (фінансова, податкова, статистична, бухгалтерська звітність тощо).

2.Загальна характеристика підприємства:

2.1. Правова форма організації бізнесу, форма власності;

2.2. Організаційна структура;

2.3. Сфера діяльності.

3. Аналіз основних показників діяльності підприємства:

3.1. Види послуг, що надаються підприємством;

3.2. Аналіз основних показників діяльності;

3.3. Фінансовий результат.

4. Діагностика проблеми:

4.1. Виявлення проблем;

4.2. Виділення головної проблеми;

4.3. Опис проблеми;

4.4. Аналіз причин, які спричинили проблему.

5. Підготовка до обґрунтування господарського рішення:

5.1. Формулювання рішення;

5.2. Визначення кінцевої мети рішення;

5.3. Вибір методики розрахунку і визначення критеріїв;

5.4. Збір інформації за конкретною проблемою.

6. Розробка заходів обґрунтування господарського рішення;

7. Розрахунок ефекту від запропонованих заходів;

8. Прогнозування наслідків від реалізації рішення.

Розділ 2. Економічне обгрунтування господарського рішення, спрямованого на підвищення ефективності діяльності підприємства

2.1 Аналіз основних результатів діяльності підприємства Державне підприємство «Рокитнівське лісове господарство», створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991р. за № 133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Рівненського обласного управління лісового господарства. ДП «Рокитнівський лісгосп» — державне підприємство. Воно є юридичною особою відповідно до законодавства України. Підприємство набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації, яка проводиться згідно чинного законодавства України. В таблиці 2.1 наведено основну інформацію:

Таблиця 2.1. Характеристика ДП «Рокитнівський лісгосп»

ДП «Рокитнівський держлісгосп» належить до державного лісогосподарського об'єднання «Рівнеліс». За адміністративно-господарським поділом має 7 лісництв. У його структурі, крім того, знаходяться підрозділи: лісодільниця, що займається заготівлею та вивезенням деревини від рубок головного користування в обсязі 20 тисяч кубометрів на рік, лісопромисловий комплекс, де зосереджена переробка та потужності відвантаження лісопродукції.

Рокитнівський держлісгосп як підприємство існує з 1991 року. Він став спадкоємцем лісгоспзагу, що функціонував з 1960 року, і був створений на базі Рокитнівського ліспромгоспу та хімлісгоспу. Загальна площа Рокитнівського держлісгоспу становить — 56 873 гектари, розташований у північно-східній частині Рівненської області.

ДП «Рокитнівський лісгосп» є юридичною особою, має права та обов’язки і здійснює свою діяльність згідно статуту і чинного законодавства. Підприємство має розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах, печатку, штампи зі своєю назвою та фірменний знак, провадить свою діяльність на принципах самофінансування та самоокупності. У всіх випадках, що не передбачені статутом, підприємство керується вимогами чинного законодавства. Підприємство за своїми зобов’язаннями відповідає всім закріпленим за ним майном на яке, згідно чинного законодавства, може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів.

Основними виробничими підрозділами ДП «Рокитнівський лісгосп» є наступні:

.- підрозділ заготівлі і обробки деревини;

.- столярний цех, який займається виробництвом будівельних матеріалів з деревини, виготовлення дверей, вікон, а також розпилювання лісу стрічковою пилорамою;

— сушильні цехи;

— підготовчі підрозділи;

— підрозділи, що обслуговують виробництво;

— автомобільний парк, який займається доставкою деревоматеріалів.

Всі вище перераховані підрозділи тісно пов’язані між собою, адже їх існування неможливе один без одного. Це зумовлено специфікою основної діяльності підприємства. Наприклад, транспортне господарство є одним з основних як для підрозділу з виробництва та заготівлі дерево матеріалів, так і для доставки будівельних матеріалів з деревини.

ДП «Рокитнівський лісгосп» здійснює товарне виробництво, заготівлю, переробку, зберігання, транспортування і реалізацію лісогосподарської продукції, насаджування дерев, їх вирощування та переробку, закупівлю товарно-матеріальних цінностей, ремонт та технічне обслуговування лісогосподарської техніки, машин і обладнання.

Основними технологічними процесами є: обрізання сировини відповідно до необхідних розмірів та кута, під яким повинна бути обрізана сировина, позбавлення сировини від зовнішньої захисної кори, розпилення сировини кругопильними або стрічковими верстатами у цехах. У випадку строгонного шпону відбуваються такі роботи: доставлена на склад сировина розпилюється поздовжньо потрібної товщини, встановлений термін доски перебувають у сушильних камерах, після цього їх обрізають та шліфують верстатами.

ДП «Рокитнівський лісгосп» має справу зі споживачами на внутрішньому та на зовнішньому ринках. На внутрішньому ринку споживачами продукції підприємства є населення, оптові та роздрібні покупці. Серед організованих покупців насамперед виділяються будівельні супермаркети та будівельні підприємства. Реалізовують круглі лісоматеріали, пиломатеріали, дрова, техсировину тощо. Значну частку в асортименті продукції займають товари народного споживання — штахетник, дранка штукатурна тощо. Ринок збуту в основному знаходиться в Україні, але на підприємстві також виготовляють продукцію на експорт. Основу планів господарської діяльності підприємства складають замовлення і угоди, які укладені зі споживачами продукції і постачальниками матеріально-технічних ресурсів. Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на продукцію та необхідністю забезпечення економічного і соціального розвитку, підвищення доходів.

Господарська діяльність Рокитнівського лісгоспу направлена на вирощування лісу. Основним завданням лісогосподарської діяльності підприємства є вирощування цінних деревних порід і формування з них лісонасаджень. Вирішення цих завдань здійснюється шляхом планомірного проведення ряду рубок догляду за лісом та біотехнічних заходів, що становить єдиний технологічний процес вирощування високопродуктивного деревостою.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

1) проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих та технічно цінних деревних порід, що в найкоротший строк дають велику кількість деревини народному господарству; здійснення заходів із заміни малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні;

2) збереження та поліпшення стану водоохоронних захисних лісів і насаджень зелених зон навколо міст; заліснення вододілів і створення водоохоронних лісонасаджень вздовж великих річок та їх приток;

3) поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів;

4) охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень; актування лісопорушень і притягання до відповідальності лісопорушників;

5) охорона лісів і захисних лісонасаджень від пожеж, здійснення протипожежних заходів; захист лісів від хвороб та шкідників;

6) облік лісових користувань;

7) організаія ведення лісового господарства;

8) оганізація та проведення полювання, реалізація мисливських тварин і продукції полювання;

9) облік державного лісового фонду та реєстрація всіх змін у його складі; розробка і подання згідно підлеглості матеріалів про розподіл лісів на групи та встановлення лісотакс і зміну границь лісництв;

10) проведення матеріальної та грошової оцінки лісу на лісосіках, призначених у рубку; ведення рубок з додержанням діючих настановлень та правил

11) популяризація серед населення значення збереження та правильного використання лісів і захисних лісонасаджень;

12) здійснення зовнішньоекономічної діяльності, співробітництво з міжнародними організаціями і громадами;

13) виробництво товарів народного споживання;

14) проведення робіт щодо сертифікації продукції та її штрих-кодового маркування;

15) розробка та реалізація інноваційних проектів з метою вдосконалення виробництва;

16) інші види діяльності, що випливають з мети та предмету діяльності і не заборонені законодавством України[15].

Більш детальну інформацію про ДП «Рокитнівське лісове господарство» можна дізнатися, ознайомившись із основними техніко-економічними показниками діяльності підприємства, що наведені в таблиці:

Таблиця 2.2 — Основні техніко-економічні показники діяльності ДП «Рокитнівський лісгосп»

Аналізуючи основні техніко-економічні показники ДП «Рокитнівський лісгосп» протягом 2010;2012 років спостерігаємо: збільшення виручки від реалізації продукції у 2012 році відносно до 2010 на 20,1%. Чистий дохід збільшився на 8914 тис. грн., що становить 27,7%. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) збільшилась на 29,5%, Середньорічна вартість ОВФ — на 40,1%

Середньооблікова чисельність працюючих у 2010 році становила 269 осіб, у 2011 — 271, а у 2012 році зменшилась до 265 осіб. Середньорічна продуктивність праці на одного працівника у 2010 році становила 129,7 тис.грн./чол., а у 2012 році 158,1 тис.грн./чол., відбулося збільшення на 15,5 тис.грн./чол., що у відсотковому значенні становить майже 22%.

Аналізуючи ТЕП підприємства, бачимо, що протягом 2010 — 2012 років зростає фонд оплати праці на 10,6%, середньорічна заробітна плата 1 працюючого зросла на 12,2%, збільшення середньої зарплати на 358,8 грн/особу оцінюється позитивно.

Фондовіддача протягом 2010;2012 років зменшилась на 9,5 грн./грн., (-14,3%) що є негативним показником.

Спостерігаємо ріст фондоємності на 16,7%, що також негативно впливає на виробничу діяльність підприємства. Щодо чистого прибутку, то його обсяг у 2011 та 2012 роках залишився незмінним і становить 175 тис. грн., але порівняно із 2010 роком він збільшився на 1 000 грн, тобто на 0,6%. Основними причинами того, що прибуток 2012 року залишився майже незмінним, порівняно з 2010 роком є такі як підвищення послуг залізниці по перевезенню лісопродукції, зростання цін на пальне та запасні частини, підвищення рівня заробітної плати з нарахуваннями. Аналіз доходів дозволяє вибрати найважливіші напрями активізації діяльності підприємства. Доходи від основної діяльності за ринкових умов господарювання є основним джерелом фінансування діяльності підприємства, оскільки переважно за їх допомогою формується прибуток, тому кожне підприємство має аналізувати й оцінювати тенденцію, яка склалась у процесі його діяльності.

Таблиця 2.3- Структурно-динамічний аналіз доходів підприємства

Провівши структурно-динамічний аналіз доходів ДП «Рокитнівське лісове господарство», бачимо, що загальна величина доходів 2012 року порівняно з 2010 роком зросла на 6 767 тис. грн. або на 18,6%. Значний вплив на цей приріст справило збільшення операційних доходів у 2012 році на 108,13%, але слід враховувати, що у 2012 році відсутні «Інші доходи», а у 2010 році вони складали 858, у 2011 — зменшились до 35 тис. грн.

Найбільшу питому вагу у структурі доходів підприємства становить виручка від реалізації продукції, яка у 2010 році становила 96,08% у загальному обсязі доходів підприємства, а у 2012 — зросла на 1,19% і займала у загальному складі 97,27%, хоча у 2011 році займала найбільшу частку — 98,18%. Найменшу питому вагу у загальному обсязі доходів підприємства у 2010 році становили операційні доходи (1,56%), у 2011 — інші доходи (0,08%), а в 2012 році загальну суму доходів складали такі показники як дохід від реалізації продукції (97,27%) та операційні доходи (2,73%). Розглянемо вище проведений аналіз на рисунку 2.1:

Рис. 2.1. — Аналіз структури доходів ДП «Рокитнівський лісгосп» за 2010;2012 роки Також проведемо динамічний та факторний аналіз операційних витрат підприємства за економічними елементами.

Графічне відображення аналізу витрат операційної діяльності підприємства за економічними елементами наведено на рис. 2.2.

Таблиця 2.4 — Структурно-динамічний аналіз операційних витрат ДП «Рокитнівський лісгосп» за економічними елементами

У результаті проведеного аналізу витрат підприємства з’ясовано, що левову частку витрат операційної діяльності складає собівартість реалізованої продукції, що зумовлено специфікою основної діяльності ДП «Рокитнівський лісгосп». Аналіз витрат операційної діяльності дозволив виявити, що виробництво продукції є у значній мірі матеріаломістким. Так, питома вага матеріальних витрат протягом періоду, що аналізується, знаходиться в межах 38−41%. При цьому спостерігається тенденція до зростання матеріальних витрат у 2011 році і становлять вони 15 794 тис.грн. (питома вага у загальному обсязі операційних витрат становить 40,9%), але у 2012 році знижуються на 264 тис.грн. і становлять 15 530 тис.грн. Іншим високозатратним елементом у структурі операційних витрат є витрати на оплату праці, рівень яких становить 25−32%. Проте у динаміці спостерігається тенденція до зниження частки витрат на оплату праці з 31,95% у 2010 році до 25,83% у 2011 році, що свідчить про зменшення показника зарплатомісткості та їх підвищення в загальному обсязі витрат до 25,94% у 2012 році.

Рис. 2.2. — Аналіз витрат операційної діяльності ДП «Рокитнівський лісгосп» за економічними елементами Визначаємо вплив часткових факторів на результуючий показник методом ланцюгових підстановок, розрахунки розмістимо в таблицях 2.5−2.6.

Таблиця 2.5 — Аналіз впливу окремих факторів на величину загальних витрат протягом 2010;2011 років (млн.грн.)

Перевірка:3,439−0,374−0,14+0,012+3,291 = 6,228 млн.грн.

Аналізуючи вплив окремих факторів на величину загальних витрат протягом 2010;2011 років, можна зробити висновок згідно таблиці, що матеріальні витрати зростають на 3,439 млн.грн., витрати на оплату праці зменшуються на 0,374 млн.грн., відрахування на соціальні заходи зменшилися на 0,14 млн.грн., амортизація збільшилися 0,012 млн.грн., а інші операційні витрати зростають на 3,291 млн.грн.

Таблиця 2.6 — Аналіз впливу окремих факторів на величину загальних витрат протягом 2011;2012 років (млн.грн.)

Перевірка: 0,482 — 0,264+0,180+0,198+1,098 = 1,694 млн.грн.

Аналізуючи вплив окремих факторів на величину загальних витрат протягом 2011;2012 років, можемо зробити висновок згідно таблиці 2.6, що матеріальні витрати зменшились на 0,264 млн.грн., витрати на оплату праці зросли на 0,482 млн.грн., відрахування на соціальні заходи зросли на 0,180 млн.грн., амортизація також збільшилась на 0,198 млн.грн., а інші операційні витрати зростають на 1,098 млн.грн.

Можемо зробити висновок, що витрати мають тенденцію до зростаня і становлять у 2010 році - 32 384 тис.грн., у 2011 році - 38 612 тис.грн. та у 2012 році - 40 306 тис.грн.

Таблиця 2.7 — Динаміка формування прибутку ДП «Рокитнівське лісове господарство», тис. грн.

Проаналізувавши динаміку формування прибутку підприємства ДП «Рокитнівський лісгосп» за 2010;2012 роки в таблиці 2.7, можемо зробити певні висновки. В доход від реалізації продукції (робіт, послуг) включається сума цін продажу реалізованих у звітному періоді продукції, товарів, робіт, послуг, виробництво і збут яких є предметом усіх видів діяльності підприємства згідно з його установчими документами.

Досліджуючи динаміку по нашому підприємству, бачимо, що виручка становила: у 2010р. — 34 894 тис. грн., в 2011 р. -40 595тис. грн., а у 2012 році - 41 907тис. грн. Як бачимо є тенденція до збільшення виручки, це насамперед пов’язано з збільшенням обсягів реалізації продукції. У ПДВ відображається сума податку на додану вартість, яка включена до продажної (відпускної) ціни відвантаженої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг у складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). .

Чистий дохід відображає фінансовий результат і ми отримали такі суми: 2010 р. — 32 235 тис. грн., 2011р. — 39 671тис. грн., а у 2012 р. — 41 149 тис.грн. Собівартість реалізованої продукції протягом 2010 — 2012 років збільшилась на 6270 тис. грн, тобто на 29,5%.

Прибуток від операційної діяльності у 2010 році складав 200 тис.грн., а в 2011 — 2283тис. грн. простежується тенденція до збільшення на 2083тис.грн. В 2012 році спостерігається зменшення прибутку до 907 тис. грн. Дані таблиці показують, що найбільшу абсолютну суму має валовий прибуток: у 2012 році проти 2010 року він зріс на 2644тис. грн, або на 24,1%. Прибуток до оподаткування теж зріс на 68 тис. грн.

Факторний аналіз формування прибутку ДП «Рокитнівський лісгосп»

Наступним кроком у роботі є визначення впливу часткових факторів на результуючий показник методом ланцюгових підстановок, розрахунки розмістимо в таблицях 2.8. 2.9)

П.о.д. = В без ПДВ — С/В — ВЗ — АВ — ІОВ + ІД ,

де В без ПДВ — виручка без ПДВ; С/В — собівартість реалізованої продукції; ВЗ — витрати на збут; АВ — адміністративні витрати; ІОВ — інші операційні витрати; ІД — інші операційні доходи Таблиця 2.8. — Факторний аналіз формування прибутку на підприємстві за 2010;2011 роки

Перевірка: 7436−3253−1685−746+169+162 = 2 083тис.грн.

Отже, за рахунок збільшення виручки без ПДВ, прибуток збільшиться на 7436 тис.грн. За рахунок збільшення собівартості із 21 258 до 24 511 тис.грн. прибуток зменшиться на 3253 тис.грн. За рахунок збільшення витрат на збут прибуток зменшиться на 1685 тис.грн., за рахунок адміністративних витрат — на 746тис.грн., за рахунок зменшення інших операційних витрат прибуток збільшиться на 169 тис.грн., а рахунок іншого операційного доходу, який збільшується прибуток також збільшиться на 162 тис.грн.

Таблиця 2.9. — Факторний аналіз формування прибутку на підприємстві за 2011;2012 роки

Перевірка: 1478 — 3017 + 596 — 583 — 310 + 460 = - 1376 тис.грн.

Отже, за рахунок збільшення виручки без ПДВ, прибуток збільшується на 1478 тис.грн. За рахунок збільшення собівартості з 24 511 до 27 528 тис.грн. прибуток змениться на 3017 тис.грн. За рахунок зменшення витрат на збут прибуток підвищиться на 596 тис.грн. За рахунок підвищення адміністративних витрат і інших операційних витрат прибуток зменшиться відповідно на 583тис.грн. та на 310 тис.грн. За рахунок іншого операційного доходу прибуток збільшується на 460тис.грн.

2.2 Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства Для комплексного аналізу господарської діяльності, пошуку і класифікації факторів, що впливають на економічні явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв’язків, що впливають на зміну конкретних показників господарської діяльності використовується факторний аналіз. Також цей аналіз дозволяє виявити резерви для розробки і обґрунтування заходів спрямованих на покращення діяльності підприємства.

Таблиця 2.10. — Факторний аналіз рентабельності продажів ДП «Рокитнівський лісгосп» протягом 2011;2012 рр.

В результаті проведення факторного аналізу бачимо, що резервом зростання рентабельності продажів є збільшення чистого прибутку підприємства за рахунок збільшення обсягів виручки від реалізації лісогосподарської продукції та їх більш ефективного співвідношення, так як з вищенаведеного факторного аналізу видно, що зі збільшенням виручки від реалізації продукції розмір чистого прибутку залишається незмінним, тоді рентабельність продажів підприємства зменшується.

Таблиця 2.11. — Факторний аналіз рентабельності активів ДП «Рокитнівський лісгосп» протягом 2011;2012рр.

В результаті проведення факторного аналізу було виявлено, що зі збільшенням вартості активів розмір чистого прибутку підприємства залишається незмінним, це говорить про те, що вони використовуються не досить ефективно, тому їх рентабельність знижується.

Таблиця 2.12. — Факторний аналіз рентабельності виробництва ДП «Рокитнівський лісгосп» протягом 2011;2012рр.

В результаті проведення факторного аналізу було виявлено, що зі збільшенням витрат на виробництво продукції обсяг чистого прибутку не змінюється і становить 175 тис. грн.

2.3 Економічне обґрунтування господарського рішення щодо впровадження нової прогресивної технології обробки деревини Оскільки при аналізі діяльності ДП «Рокитнівський лісгосп» було виявлено погіршення його прибутковості, тобто чистий прибуток протягом кількох років залишається незмінним, не дивлячись на збільшення виручки від реалізації продукції, збільшення вартості активів та витрат на виробництво продукції. Це явище, звичайно, є негативним для діяльності підприємства, тому для покращення наявної ситуації і на основі виявлених проблем і резервів доцільним є впровадження нової прогресивної технології.

Вибираючи обладнання для організації або розвитку деревообробного виробництва, доводиться порівнювати ціну верстатів, їх продуктивність, технологічні можливості, рівень автоматизації, та й бренд виробника часто відіграє не останню роль. Повідомлення про ці параметри часто суперечливі. У процесі вибору важливо усвідомлювати, що верстат — це не просто сукупність механізмів з певними характеристиками, а передусім, засіб заробити гроші. Тому необхідно, щоб саме у цій якості він був максимально ефективним.

Продуктивність і ціна обладнання. З точки зору економічної ефективності перевагу має обладнання, яке забезпечує більш глибоку переробку деревини і дає змогу, застосовуючи досконалі технології, вилучити із технологічного ланцюга відповідні операції. Особливої уваги заслуговують верстати, застосування яких дає змогу скоротити кількість персоналу та знизити рівень його кваліфікації. Придбання дорожчого верстата з високим рівнем автоматизації стане для вас проблемою один раз, а персонал потребує уваги щодня.

Загалом, недоцільно купувати обладнання з надлишковою для вашого підприємства продуктивністю. Проте трапляються випадки, коли застосування обладнання з надлишковою продуктивністю дає змогу організувати таке виробництво, при якому суттєво зменшуються затрати: і за рахунок зменшення робітників і за рахунок ефективнішого використання сировини. Звісно, йдеться не просто про високопродуктивні верстати, а про верстати, котрі швидко переналаштовуються й дають змогу створювати гнучкі технологічні процеси. При цьому треба враховувати вагу та розміри пиломатеріалів. Особливої уваги заслуговують міжопераційні транспортно-накопичувальні системи, як самостійні машини або як частково інтегровані у конструкцію верстата пристрої. Звісно, застосування таких систем збільшує капітальні затрати, що часто відлякує покупців обладнання, але поточні витрати при цьому значно зменшаться, а окупність виробництва зросте.

Ефективне використання сировини. Ціна деревини та її дефіцит постійно зростають і кожен деревообробник має замислюватися над ефективним її використанням. Часто ефективність залежить не від організації виробництва, а від збуту. Неможливо забезпечити високий процент виходу обрізних пиломатеріалів при обмеженому асортименті продукції. Що ширша специфікація пиломатеріалів, які виробляються, то менше буде відходів. Це найпростіший шлях підвищення ефективності використання сировини. Крім того, суттєво підвищити процент виходу продукції можна завдяки гнучкому підходу до розкроювання колод та дощок, оскільки вони значно відрізняються одне від одного і за розмірами, і за структурою. Звісно, у виробництві обрізної дошки тандем «брусувальний верстат плюс багатопилковий верстат» продуктивніший, ніж «стрічкопилковий верстат плюс прирізний верстат». Проте гнучке розкроювання колоди на стрічкопилковому верстаті дає змогу на декілька відсотків підвищити вихід якісної обрізної дошки шляхом врахування особливостей форми та розмірів, розташування сучків.

Організація роботи на дільниці, в тому числі система оплати, мають бути побудовані так, щоб оператор не лише дотримувався заданої специфікації, а й намагався отримувати заготовки, які дають максимальну ефективність у подальшому технологічному ланцюжку — дощок радіального розкроювання, максимально довгих, із нерівномірним розподілом дефектних ділянок тощо.

Ще один шлях підвищення прибутковості - це глибока переробка деревини, тобто, виготовлення тонких ламелей замість бруса, чорнової заготовки замість необрізної дошки і виробництво клеєних заготовок або виробів.

Для ефективної діяльності виробництва, як мінімум, потрібен організатор та фахівець із технології деревообробки (в ідеалі - одна особа), механік, що забезпечує експлуатацію обладнання і, зрозуміло, робітники. Робітників має бути якомога менше, але не за рахунок надмірної інтенсифікації праці, що призводить до погіршення якості, а за рахунок раціональної організації виробництва і застосування засобів механізації та автоматизації. Це важливо, оскільки знайти грамотних та відповідальних фахівців робочих професій стає дедалі складніше. Застосувавши «малолюдні» технології, можна вирішити одночасно дві проблеми — знизити вплив на результати роботи часто непередбачуваного людського фактора, підвищивши таким чином технологічну надійність виробництва та зменшити затрати, пов’язані з фондом оплати праці.

Найпростіший шлях зменшення кількості персоналу — широке використання автоматичних та напівавтоматичних транспортних засобів та меж операційних накопичувачів. Для деревообробки застосовують прохідні верстати, які обслуговують, щонайменше, два оператори: один на вході подає заготовки у верстат, а другий на виході приймає оброблену заготовку. У деяких випадках заготовку необхідно декілька разів пропускати через верстат (наприклад, на ділильному або поздовжньо-розкрійному верстатах). Встановивши повертальний транспортер та автоматичний скидач на вихідному рольгангу верстата, можна усунути потребу в другому операторі. Система повернення, встановлена на чотирибічних вертстатах «Weinig», дає змогу одному робітнику, не сходячи з місця, не лише подавати заготовки у верстат, а й вкладати заготовки у транспортний візок після повернення їх транспортною системою.

Функціонально подібними пристроями можна оснащувати багатопилкові прирізні верстати MLIR-420 фірми «A.COSTA», багатопилкові двовалкові верстати «Multilam — 140» від «Ledinek» (рис. 2.3.) тощо.

Рис. 2.3. Схема розпилювального комплексу з автоматичним поверненням заготовок У цих випадках автоматично повертаються до оператора не лише отримані рейки або дошки, котрі необхідно завантажити у візок, а й пиломатеріал, який необхідно знову запустити у верстат. Звісно, таке обладнання потребує великих капітальних затрат, але продуктивність праці подвоюється, внаслідок чого загальні витрати зменшуються.

Отже, для оптимізації становища на нашому підприємстві і підвищення показників прибутковості приймаємо господарське рішення щодо встановлення та впровадження у процес виробництва верстат «Multilam — 140», що має такі переваги: високий вихід дошки (до 90%), якісне розпилювання, енергоекономічність, можливість розпилювання великих діаметрів колод, швидке встановлення (без фундаменту) і незначні експлуатаційні витрати. Просте розпилювання двох вагонів колод забезпечує вихід на продаж не менше 100 м пиломатеріалів. Оскільки навіть при слабкій організації виробництва на верстаті в зміну розпилюють не менше 5 м.

2.4 Оцінювання ефективності господарського рішення У попередньому підрозділі було зазначено, що підприємством ДП «Рокитнівське лісове господарство» для збільшення обсягу чистого прибутку та підвищення ефективності діяльності в цілому вирішено встановити деревообробний верстат «Multilam — 140» .

Обраний верстат має наступні переваги, за рахунок яких підприємство і планує досягнути підвищення прибутковості:

1) по-перше, через якісне розпилювання, підприємство планує збільшити вихід дошки, а тобто зростання обсягів готової продукції. Обсяг приросту продукції складе 20%, а продуктивність верстату дозволить додатково збільшити обсяг обробленої деревини на 10%.

2) по-друге, оскільки верстат є енергоекономічним та дозволяє розпилювати колоди великих діаметрів то підприємство отримає економію матеріальних витрат в розмірі 7%.

3) по-третє, оскільки верстат є автоматизованим потреби в персоналі на його обслуговування є мінімальними, що дозволяє підприємству скоротити чисельність персоналу, а отже і витрати на заробітну плату. А так, як ця складова витрат є досить суттєвою у ДП «Рокитнівський лісгосп», то це дозволить значно покращити наявний стан підприємства.

Вартість деревообробного верстату «Multilam — 140» у виробника до 2013 року підвищилась до 97 тис. грн., у зв’язку із економічною нестабільністю в країні та стрімким зростанням курсу долара по відношенню до української гривні.

1) Визначимо доцільність запровадження заходу. В першу чергу необхідно визначити розмір потреби в коштах, оскільки крім придбання верстату підприємству доведеться понести витрати на його монтаж та експлуатацію. Ці витрати складуть близько 5 тис. грн. Отже, витрати на придбання, монтаж та експлуатацію будуть становити в межах 102 тис. грн.

2) Наступним кроком є визначення розміру приросту обсягу виробництва:

2.1) За рахунок продуктивнішої роботи верстата:

О_прод = 41 907*0,1 = 4190,7 (тис.грн.)

2.2) За рахунок якісного розпилювання і збільшення виходу дошки:

О_розп = (41 907+4190,7)*0,2 = 46 097,7*0,2 = 9219,54 (тис.грн.)

2.3) Сумарний приріст обсягу складе:

О = О_прод + О_розп = 4190,7 + 9219,54 = 13 410,24 (тис.грн.)

Тобто обсяг виробленої продукції, а відповідно і виручка зростуть за 1 рік на 13 410,24 тис.грн.

3) Визначаємо економію матеріальних витрат за рахунок енергоекономічності верстату (матеріальні витрати знизяться на 7%):

МВ = 15 530*0,07 = 1087,1 (тис.грн.)

Отже, з розрахунку бачимо, що економія матеріальних витрат за рік складе 1087,1 тис.грн.

4) Визначаємо економію витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи за рахунок автоматизації (економія персоналу складає 3 працівники):

4.1) Оскільки раніше старий верстат потребував 4 працівники, а новий 1, то виникає вивільнення робочої сили у розмірі 3 осіб. Тому відповідно при їх звільненні на підприємстві виникне економія коштів на заробітну плату.

ЗП = 3*3288= 9,864 (тис.грн.)

4.2) Оскільки на заробітну плату робляться відрахування, то при звільненні працівників відповідно виникне економія витрат на соціальні заходи.

СоцЗ = 9,864*0,375 = 3,7 (тис.грн.)

4.3) Отже сумарна економія витрат на оплату праці складе:

ОП = ЗП+СоцЗ = 9,864 + 3,7= 13,6 (тис.грн.)

Отже, провівши відповідні розрахунки, бачимо, що економія витрат на оплату праці буде складати 13,6 тис.грн.

Для визначення доцільності купівлі такого устаткування порівняємо доходи і витрати від його запровадження за перший рік:

Таблиця 2.13.Визначення доцільності купівлі устаткування «Multilam — 140», тис.грн.

Оскільки ефект від купівлі устаткування є додатнім, то його купівля є доцільною.

2.5 Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства Для того щоб оцінити вплив запропонованого рішення на результати діяльності підприємства ДП «Рокитнівське лісове господарство» потрібно побудувати таблицю 2.13.

Таблиця 2.13. — Вплив запропонованого рішення на результати діяльності підприємства ДП «Рокитнівський лісгосп», тис.грн.

Отже, в результаті запровадження запропонованого заходу на підприємстві збільшиться обсяг виручки від реалізації продукції, валовий прибуток, не дивлячись на те, що із запропонованим нововведенням зросте собівартість реалізованої продукції, а матеріальні витрати та витрати на оплату праці стануть значно меншими, тоді, при зберіганні приростів, спричинених запровадженням заходу підприємство досягне прибутковості.

Розділ 3. Обгрунтування заходів щодо зниження господарського ризику

3.1 Оцінювання ступеня інвестиційного ризику Одним з методів оцінювання інвестиційного ризику є оцінка ризикованості за допомогою статистичного методу:

Таблиця 3.1. — Вихідні дані для обрахунку ризику

1) Визначаємо середній обсяг виробництва за аналізовані роки:

До впровадження заходу:

тис.грн.

Після впровадження заходу:

тис.грн.

2) Визначаємо дисперсію:

До впровадження заходу:

Після впровадження заходу:

3) Визначаємо середньоквадратичне відхилення:

До впровадження заходу:

Після впровадження заходу:

4) Визначаємо коефіцієнт варіації:

До впровадження заходу:

Після впровадження заходу:

Стандартне відхилення називається ризиком та є одним із абсолютних показників вимірювання ризику. Найменше значення стандартного відхилення характеризує найменший ризик і навпаки. Отже, на основі проведених розрахунків, бачимо, що після впровадження заходу рівень інвестиційного ризику збільшується. При запровадженні заходу значення коефіцієнту варіації збільшується, а отже і рівень ризику збільшується також.

3.2 Система заходів зниження інвестиційного ризику підприємства