Проектування дільниці діагностики дизельних двигунів легкових автомобілів

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальний розділ

1.1 Характеристика СТО

1.2 Опис існуючого планування СТО з прив’язкою до місцевості

1.3 Характеристика вихідного стану об'єкту проектування

1.4 Склад і режим роботи виробничих ділянок СТО

1.5 Обґрунтування теми проекту

1.6 Технічні характеристики автомобілів обслуговуваних у СТО

2. Організаційний розділ

2.1 Організаційна структура СТО

2.2 Режим і організація роботи об'єкту проектування

2.3 Організація виробництва на даному СТО

2.4 Умови праці

3. Охорона праці і захист навколишнього середовища

3.1 Заходи з виробничої естетики та НОП

3.2 Охорона праці

3.3 Охорона навколишнього середовища

4. Технологічний розділ

4.1 Розрахунок річних фондів часу

4.2 Розрахунок виробничої програми СТО

4.3 Розрахунок трудомісткості робіт СТО

4.4 Розрахунок трудомісткості робіт на комплексній дільниці з поточного ремонту агрегатів вантажних автомобілів

4.5 Розрахунок кількості робочих місць

4.6 Розрахунок кількості штатних робітників

4.7 Технологічний процес

4.8 Вибір устаткування об'єкту проектування

4.9 Розрахунок площі об'єкту проектування

4.10 Будівельна характеристика об'єкту проектування

5. Конструкторський розділ

5.1 Призначення та будова пристосування

5.2 Призначення та будова вимірювальної установки

6. Економічний розділ

6.1 Ціль розробки проектних рішень

6.2 Розрахунок суми капіталовкладень

6.3 Розрахунок додаткових витрат

6.4 Амортизаційні відрахування

6.5. Розрахунок прибутку

6.6 Оцінка економічної ефективності

7. Висновок

7.1 Резюме

7.2 Техніко-економічні показники

7.3 Порівняльна характеристика

Література

ВСТУП

В даний час автомобільний транспорт є найбільш масовим і найбільш зручним видом транспорту, які володіють великою маневреністю, гарною прохідністю і пристосованістю для роботи в різних кліматичних та географічних умовах. Автомобільна промисловість постійно працює над поліпшенням технології виробництва і вдосконалення автомобілів, забезпеченням їх безвідмовності, довговічності та ремонтопридатності. Автомобіль є самохідним механічним транспортним засобом, призначеним для перевезення людей, вантажів, а також для виконання спеціальних завдань.

Технічне обслуговування і ремонт легкових автомобілів індивідуального користування організують відповідно до діючого «Положенням про технічне обслуговування і ремонт автомобілів, що належать громадянам» .

Автомобілі на станції технічного обслуговування (СТО) приймаються відповідно до встановлених правил.

Значний ріст парку легкових автомобілів, що належать населенню в Україні, вимагає збільшення проектування дорожніх СТО-А. Рівень автомобілізації в Україні складає 200 автомобілів на 1000 жителів.

Сучасні СТО здійснюють:

— продаж і передпродажне обслуговування нових автомобілів;

— передпродажне підготовку старих автомобілів;

— продаж запасних частин, експлуатаційних матеріалів і при належностей до них;

— ТО і ПР у гарантійний і післягарантійний термін експлуатації;

— відбудовний ремонт автомобілів і агрегатів, у тому числі усунення ушкоджень кузова автомобілів і т.д.

Зазначені роботи і послуги виконують у залежності від наявності на СТО відповідних виробничих ділянок. Сервісні СТО призначені для сервісного технічного обслуговування автомобілів .

У 1950…1960 роках дизельні двигуни стали широко застосовуватися в таксі і невеликих фургонах, але тільки після нафтової кризи 1970р. дизель зайняв своє місце на ринку легкових автомобілів.

Попит на легкові автомобілі з дизельним двигуном у Європі і зараз є актуальною темою, він значно підріс. Це стало можливим в перш за все підвищенню експлуатаційних характеристик двигунів і автомобілів впровадження нових технологій.

Легкові автомобілі з дизельним двигуном користуються попитом і в Україні. Однак виробники з небажанням поставляють на наш ринок останні розробки з-за низького рівня організації сервісу, неякісного пального та інших причин. На ринку обслуговування автомобілів стає все тісніше. Щомісяця в кожному великому місті в середньому з’являється 1 нова станція технічного обслуговування (СТО). Спеціалізованим СТО усе сутужніше конкурувати з універсальними, і тарифи на обслуговування на різних СТО все ближче друг до друга. Проте, саме в цей момент, коли в місті Харкові дуже мало СТО, які займаються дизельними двигунами, з’являється необхідність у створенні сервісного центру, який би зміг надати повний спектр кваліфікованих послуг діагностування дизельних двигунів та їх систем. Розвиток автомобільної промисловості та введення з-за кордону автомобілів іноземного походження дали поштовх до розвитку галузі яка б змогла забезпечити обслуговування, технічний догляд за автомобілем та його ремонт. На базі цього аналізу необхідно спланувати діагностичний комплекс по обслуговуванню дизельних двигунів легкових автомобілів, проаналізувати стенди для діагностики системи живлення дизельних двигунів.

Розрахувати необхідну кількість робітників для поста діагностики системи живлення та дати економічну оцінку проектному рішенню.

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Характеристика СТО

Пісочинського СТО «Харків-Авто» розташовано в м. Харкові, пгт Пісочин вул. Крупської 15.

На даному СТО знаходиться саме сучасне обладнання для діагностики та ремонту паливної системи дизельних двигунів.

СТО призначено для надання послуг по :

— обслуговування дизельних двигунів з системою електронного вприскування дизельного полива Common Rail (в перекладі з англійської - загальна магістраль);

— поточному ремонту двигуна, деталей та механізмів палевної системи дизельних легкових автомобілів Hyundai Santa Fe, volkswagen touareg, Mercedes-VITO, Nissan Patrol, Mitsubishi L200, BMWX5 ;

— продаж запасних частин і експлуатаційних матеріалів.

Пісочинська станція технічного обслуговування (СТО), входить до складу Харківського акціонерного товариства «АВТО», розташоване в селищі Пісочин і відноситься до Харківського району. Зі сходу проходить трассса Полтава-Сімферополь. Із заходу — територія заводу «Надія» з виробництва віконних блоків, З півдня знаходиться житлова забудова. З півночі територія «Харьковтеплосеть» і за нею смуга залізничних колій. Територія має вигляд прямокутника, витягнуту півночі на південь

На Пісочинському СТО виконуються наступні види робіт:

— Миєчно-уборочні;

— Повна діагностика робочого стану дизельних автомобілів;

— Технічне обслуговування дизельних автомобілів;

- Заміну мастила;

- Шино-монтаж, балансування;

— Ремонт паливної системи;

— Підзаряд акумуляторів

— Кузовні роботи;

— Мідницькі;

— Покраску всього автомобіля;

— Заміну агрегатів;

1.2 Опис існуючої системи планування дорожнього СТО з прив’язкою до місцевості

Пісочинська станція технічного обслуговування (СТО), входить до складу Харківського акціонерного товариства «АВТО», розташоване в селищі Пісочин і відноситься до Харківського району. Зі сходу проходить трассса Полтава-Сімферополь. Із заходу — територія заводу «Надія» з виробництва віконних блоків, З півдня знаходиться житлова забудова. З півночі територія «Харьковтеплосеть» і за нею смуга залізничних колій. Територія має вигляд прямокутника, витягнуту півночі на південь Габаритні розміри СТО :

Довжина 83.36 м, ширина 30.75 м, площею 2563.32 м2.

СТО складається із 24 приміщень (показано на робочому кресленні лист-1) та дильниці діагностики дизельних двигунів легкових автомобілів:

Габаритні розміри дільниці довжина 12 м, ширина 10 м, площею м².

Таблиця 1.2 Відомість устаткуванням дорожнього СТО

1.3 Характеристика вихідного стану об'єкта проектування

Дільниця діагностики дизельних двигунів легкових автомобілів виконана в тупиковому виді, має площу 50 м². В дільниці одночасно обслуговується один автомобіль.

Габаритні розміри;

Довжина — 10 000 мм. Ширина — 5000 мм. Висота — 3200 мм.

В приміщенні розташоване діагностичне обладнання, оглядова яма, стіл, шафи з літературою, стелажі, рукомийник, ємність для сміття, лампа штучного освітлення, вогнегасник типу ПО-3.

1.4 Склад і режим роботи виробничих ділянок дорожнього СТО

Ділянка прийому-видачі автомобілів призначена для виконання наступних видів робіт:

при прийомі:

— зовнішній огляд автомобіля;

— перевірка його комплектності, агрегатів і вузлів, на несправність яку вказує власник автомобіля, а також несправності які впливають на безпеку руху,

— перевірка технічного стану автомобіля з метою виявлення дефектів, не заявлених власником, які були виявлені під час діагностування автомобілів.

— визначення орієнтованого обсягу, вартості, терміни виконання робіт і способи усунення дефектів;

— узгодження всіх питань із власником автомобіля та оформлення необхідних документів;

при видачі:

— контроль виконаних робіт,

— перевірка комплектності ,

— здачі автомобіля власнику

Призначення та роботи, що виконуються на ділянці діагностики

Ділянка діагностики дизельних двигунів легкових автомобілів призначена для проведення повної діагностики стану двигуна і наступний його ремонт на СТО.

Основні роботи, які виконуються на ділянці:

- механічна діагностика дизельних двигунів легкових автомобілів, мікроавтобусів.

— Перевірка компресії в циліндрах двигуна,

— Перевірка роботи двигуна на всіх режимах роботи,

— Замір економічності двигуна,

— Перевірка на задимленість вихідних газів,

- Перевірку паливної роботи форсунок, свіч накалювання і турбіни, якщо така мається. Діагностика дозволяє оперативно і максимально точно установити несправності в роботі двигуна і паливної апаратури.

- Діагностика форсунок впорскування, що включає перевірку тиску відкриття, швидкість падіння тиску, герметичність, а також смолоскип розпилу.

— Перевірку і регулювання паливного насосу високого тиску.

— Для сучасних автомобілів з електронними системами керування двигуном пост виконує комплексну діагностику за допомогою системного сканера Bosch KTS-550 та Motronic Diagnost.

— Гарантійне і післягарантійне обслуговування системи живлення дизеля.

— Дрібний ремонт систем живлення дизельних двигунів.

- Додаткові роботи, які виконуються на посту

- Комп’ютерна діагностика всіх систем автомобіля;

— Діагностика системи живлення бензинових двигунів.

— Перевірка і регулювання кутів установки управляємих коліс.

— Динамічне балансування коліс.

Призначення ділянки діагностики

Ділянка діагностики призначена для перевірки справності агрегатів та механізмів дизельного двигуна. Агрегати які не відповідають технічним умовам розбирають на вузли і деталі з наступною дефектовкою, в залежності від технічного стану заміняють, ремонтують, перевіряють на відповідному стенді або пристрої. У таблиці 1.3 приведений режим роботи, виробничих ділянок місцквого СТО.

Таблиця 1.3 Режим роботи виробничих ділянок місцевих СТО.

1.5 Обґрунтування теми проекту

Для реалізації запропонованої методики діагностування був розроблений діагностичний комплекс для систем живлення дизельних двигунів. Розробка комплексу діагностики систем живлення дизельних двигунів була проведена на базі аналізу існуючого обладнання для діагностики і розглянутої собівартості різних стендів для СТО

Для підвищення якості надання послуг, більшого економічного зросту підприємства, пропонуються набрати кваліфікованих робітників з розрядом не нижче четвертого.

Проектне рішення спрямоване на підвищення прибутку СТО, кваліфіковане надання послуг по діагностики систем живлення дизелів, можливість безрозбірного ремонту паливних систем дизелів, шляхом використання сучасного обладнання для діагностики та регулювання паливних систем дизельних двигунів.

1.6 Технічні характеристики автомобілів які обслуговуються на Пісочинському СТО

Технічні характеристики автомобілів, що обслуговуються на СТО приведені в таблиці 1.4 і 1.5.

Таблиця 1.4. Технічні характеристики автомобілів

Таблиця 1.5 Технічні характеристики автомобілів

Усі ці автомобілі оснащені дизельним двигуном з системами механічного та електронного вприскування дизельного полива Common Rail, motronic system що обслуговуються лише в спеціалізованих сервісних центрах.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Організаційна структура СТО

Пісочинське СТО має приватний вид власності. Керівником, якого є приватний підприємець.

Підприємництво — це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик, діяльність по виробництву продукції, наданні послуг і заняття торговою діяльністю з метою одержання прибутку.

Приватними підприємцями можуть бути:

— громадяни України та інших держав, не обмежені законом у правоздатності і діяльності;

— юридичні особи усіх форм власності, установлених законом України «Про власність» .

Приватні підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно діяльність не суперечну законодавству. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, або заперечених для підприємців, установлюється верховною радою України по представленню Кабінету Міністрів України. Форми діяльності приватних підприємців визначаються підприємцями і закріплюються в статутах.

Статути реєструються і затверджуються районною виконавчою владою і регламентують види діяльності приватного підприємства.

Суб'єкти підприємницької діяльності приватні підприємства, регіструють свої підприємства в порядку, передбаченим законодавством.

Приватний підприємець у праві укладати з громадянами договори про використання їхньої праці. При висновку трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов’язаний забезпечити умови й охорону праці, його оплату, соціальне і медичне страхування. Керування приватного підприємства, СТО показано на схемі 3.1.

Мал. 2.1 Схема керування приватного підприємства, міського СТО

Мал. 2.1.1 Схема технологічного процесу діагностики

2.2 Режим і організація роботи об'єкта проектування

СТО працює 305 днів у році, з вихідними та святами:

Вихідних -50 днів, Святкових — 10днів, Дільниця діагностики дизельних двигунів легкових автомобілів працює в дві зміни.

Початок роботи — з 8годин перша зміна. з17годин друга зміна.

Кінець роботи — 17годин перша зміна. 24 годин друга зміна.

Тривалість робочої зміни 8 годин. Перерва одна година. Обідні перерви для робітників за графіком.

2.3 Організація виробництва на даному СТО

Метод організації технологічного процесу — універсально постової.

Метод ремонту — агрегатно-вузлової.

Метод організації праці - індивідуальний. Метод організації робіт на універсальних посадах передбачає виконання всіх робіт діагностики одним робітником універсалом високої кваліфікації. Універсальні посади можуть бути тупикові і проїзні. Агрегатний метод ремонту є більш прогресивним і полягає в заміні несправних агрегатів, чи вузлів деталей справними, узятими з оборотного фонду, чи новими, що дозволяє зберегти час простою автомобілів на СТО. При ручному способі роботи виконують за допомогою найпростіших знарядь праці, а також пристосувань і пристроїв, знімачів, домкратів, кранів і ін. устаткування, що не має приводу від спеціального джерела енергії. Робітників, що застосовують один де кілька видів устаткування в період зміни, якщо загальний час його використання складає менш 30% робочого часу, варто також відносити до робітників, зайнятим ручною працею. Рівень механізації виробничих процесів на СТО визначається ступенем охоплення робітників механізованою працею і часткою механізованого праці в загальних працезатратах.

2.4 Умови праці

Умови праці на СТО — це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі праці. Ці фактори різні за своєю природою, формами прояву, характером дії на людину. Серед них особливу групу становлять небезпечні й шкідливі виробничі фактори. Їх знання дозволяє попередити виробничий травматизм і захворювання, створити більш сприятливі умови праці, забезпечивши тим самим його безпеку. У відповідності з ГОСТ 12. О.003−74 небезпечні й шкідливі виробничі фактори поділяються за своєю дією на організм людини на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на:

- рухомі машини і механізми; рухомі частини виробничого обладнання та технічного оснащення;

- пересуваються вироби, деталі, вузли, матеріали; підвищену запиленість і загазованість повітря робочої зони;підвищену або знижену температуру поверхонь обладнання, матеріалів;

- підвищену або знижену температуру повітря робочої зони;

- підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищений рівень вібрації;

- підвищений рівень ультразвуку і інфразвукових коливань;

— підвищений або знижений барометричної тиск у робочій зоні і його різка зміна;

- підвищену або знижену вологість повітря, іонізацію повітря у робочій зоні;

- відсутність або нестача природного світла; недостатню освітленість робочої зони;

- понижену контрастність;підвищену яскравість світла;

- гострі кромки, заусенців і шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і всього обладнання.

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються за характером впливу на організм людини:

- на токсичні;

- подразнювальні;

- сенсибілізуючої;

- канцерогенні;

— мутагенний,(що впливають на репродуктивну функцію, а по шляху проникнення в організм людини — на проникають через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покрови та слизові оболонки).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори включають такі біологічні об'єкти:

- патогенні мікроорганізми бактерії;

- віруси;

- гриби;

— спірохети;

- рикетсій і продукти їх життєдіяльності;

- мікроорганізми (рослини і тварини).

Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори за характером дії підрозділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження на людину.

Фізичні перевантаження підрозділяються на статичні

і динамічні, а нервово-психічні - на розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження.

При технічному обслуговуванні та поточному ремонті автомобілів виникають наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори технічного обслуговування рухомих автомобілів, незахищених рухомих елементів виробничого обладнання, підвищеної загазованості приміщень відпрацьованими газами легкових автомобілів, небезпеку ураження електричним струмом під час роботи з електроінструментом та ін:

Вимоги безпеки при діагностиці дизельних легкових автомобілів встановлені ГОСТ 12. 1. 004−85, ГОСТ 12. 1.010−76, санітарними правилами організації технологічних процесів і гігієнічними вимогами до виробничого обладнання, правил з охорони праці на автомобільному транспорті та правилами пожежної безпеки для станцій ТО.

Технологічне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12. 2. 022−80, ГОСТ 12. 2. 049−80, ГОСТ 12. 2. 061−81 та ГОСТ 12. 2. 082−81.

Пост діагностики обладнуються спеціальними місцевими відсосами відпрацьованих газів, тому що всі роботи проводять з працюючим двигуном.

Крім того, до робочих місць паливника і електрика підводяться місцеві відсосні притяно-витяжні вентиляції. Для охолодження двигуна автомобіля додатково встановлюють пересувний електричний вентилятор.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

3.1 Заходи з виробничої естетики та НОП

СТО призначена для ремонту та обслуговування дизельних легкових автомобілів. Технологічний процес ремонту включає діагностику, операції відновлення деталей, виготовлення (механічну обробку) нових деталей, замін пошкоджених, слюсарні, рихтувальні, лакофарбні операції та інші.

СТО спроектоване у відповідності з габаритами обладнання, вимогами техніки безпеки і санітарних норм. Довжина СТО — 83.36м., ширина 30.75м., висота 5 м. Дільниця діагностики розташована в приміщенні цеху довжиною 10 м. Та шириною 5 м.

Планування дільниці показана на листі графічної частини проекту.

Підвищення рівня спеціалізації мережі автомобільних підприємств є однією з основних умов вдосконалення організації ремонту автомобилей, зростання продуктивності праці робочих, зниження собівартості робіт. В умовах механізації особливе значення має наукова організація праці, яка дозволяє більш ефективно використовувати матеріальні, людські і інші ресурси. Науковою є така організація праці, яка заснована на досягнення науки і на передовому досвіді експлуатаційних господарств, дозволяє зєднати техніку і людські ресурси в єдиному виробничому процесі на основі впровадження системи організаційно-технічних і соціальних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності праці і покращення умов праці.

Наукова організація праці передбачає наступний порядок роботи: на організаційному етапі складають план роботи, потім вивчають і аналізують техніко-економічні показники та стан організації праці на різних дільницях виробництва, на підставі матеріалів обміну і звітності, а при необхідності - спеціальних спостережень.

Заходи з виробничої естетики

Серед різних проблем промислової естетики важливе місце на автотранспортних підприємствах належить зміні виробничого середовища, створенню так званою «зони комфорту», правильному розміщенню джерел світла, створенню сприятливого кольорового оформлення, обмеженню шуму і вібрації, устаткуванню робочих місць.

Для рішення цих проблем у зоні діагностики були спеціально підібрані кольори стін, підлог, стелі. Підлога на посту діагностики пофарбована в світло коричневий колір. Стіни у приміщені голубого кольору. Стеля пофарбовані в білий колір.

Ця кольорова обробка інтер'єра виробничих будинків проектувалася на основі загального архітектурно-композиційного рішення інтер'єра з урахуванням фізіологічного впливу кольору і сприяння поліпшення гігієнічних умов праці у виробничих приміщеннях, також зниження стомлюваності, підвищення продуктивності праці, поліпшення безпеки виробничих процесів і освітлення приміщень і підвищення естетичного рівня.

3.2 Охорона праці

Організація охорони праці на СТО

На ремонтній базі можливі нещасні випадки, пов’язані з несправністю обладнання, порушенням правил експлуатації пристроїв, захламненністю площі, дільниць, неправильне зберігання, використання ГММ, лакофарбових матеріалів та інше. Можливо також ураження працюючих електричним струмом.

Відповідальність за охорону праці несе начальник (ст. майстер) СТО.

З метою попередження нещасних випадків і професійних захворювань передбачено навчання працюючих правилам безпеки за системою інструктажів.

Працівники СТО проходять такі види інструктажів:

Вступний — при прийомі на роботу. Проводиться інженером по охороні праці.

Первинний на робочому місці - перед допуском до роботи. Проводить майстер з практичним показом безпечних прийомів і методів праці.

Повторний — не раніше ніж через кожні 6 місяців, проводить майстер з метою підвищення рівня знань працівників правил та інструкцій з техніки безпеки.

Позаплановий — проводить майстер при зміні технологічного процесу чи норм охорони праці, при порушенні працюючим діючих правил тощо.

Цільовий — проводиться з робітниками перед виконанням ними робіт за нарядами-пропусками (спеціальні разові види робіт).

Відомість про проведення інструктажів фіксуються в журналі реєстрації (особових картках інструктажів) чи нарядах — допусках з оформленням підписами, а тих що інструктують та тих кого інструктують.

На дільниці встановлюється аптечка. Працівники проходять навчання прийомам надання першої медичної допомоги потерпілим.

Технічні засоби попередження травматизму

Проектом передбачається використання на дільниці діагностики та іншого обладнання виготовлених у точній відповідності до вимог ГОСТ 12.2.009−80. ССБТ «Загальні вимоги безпеки» .

Пристрої обладнанні необхідними кожухами, огородженнями захисними екранами. кнопковим керуванням. Частини обладнання, що нормально не знаходяться під напругою, заземляються.

Обладнання дільниці розміщено з дотриманням встановлених нормативами відстаней між верстатами та окремими елементами промислового приміщення, із дотриманням ширини проходів 1 м. і ширини проїздів 3 м.

Проходи і проїзди утримуються у чистоті, заборонено їхнє загромадження, межі проходів і проїздів позначаються світлими металевими кнопками чи наносяться фарбою.

Передбачена раціональна організація робочого місця. Робітники дільниці забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту.

Електробезпека

Обладнання дільниці живиться струмом напругою 380 В, мережа загального освітлення -220 В. місцевого -36 В.

Персональний комп’ютер є електричним приладом, що працює від мережі, і хоча сучасна обчислювальна техніка практично безпечна для людини, що з нею працює, при визначених обставинах може бути причиною поразки людини електричним струмом.

Для забезпечення надійної електробезпечності при роботі з комп’ютером необхідно дотримувати наступні правила:

— приміщення повинне бути сухим;

— не допускається ушкодження корпуса системного блоку, чи монітора ізоляції проводів;

— заборонено роботу зі знятим кожухом системного чи блоку монітора;

— при виконанні ремонту настроювання комп’ютера необхідно відключити його від мережі;

— повинна бути забезпечена надійна ізоляція електропроводки в приміщенні;

— повинні бути прийняті необхідні заходи для заземлення комп’ютера;

— повинні бути передбачені системи аварійного відключення електричного струму в приміщенні;

— розетки повинні бути надійно закріплені й ізольовані;

— підлога, стіни і робочі поверхні в приміщенні повинні бути виконані з матеріалів, що не проводять електричний струм.

Всі електроустановки встановлюються відповідно до ПУЕ, обладнання дільниці заземлене.

Внутрішній контур заземлення, до якого підключаються корпуси обладнання, закріпляються на стінах приміщення на відстані 20 см від підлоги.

Зовнішній контур розташовується на глибині 0,7 м з очаговим (виносним) розташуванням заземлення.

Розрахунок захисного заземлення за вказівкою консультанта.

Правила безпеки на робочому місці

Проектом передбачено дотриманням працівниками таких правил безпеки:

— утримувати робоче місце в чистоті й порядку;

— перед початком роботи і протягом робочого дня періодично перевіряти справність обладнання і допоміжних пристроїв:

— працювати у відповідному спецодязі та головному уборі:

— остерігатися рухливих неогороджених частин обладнання;

— не брати і не подавати предмети через працюючий верстат;

— користуватися захисними окулярами й екранами.

Техніка безпеки при роботі за комп’ютером

Захист від електромагнітного випромінювання.

Людина постійно знаходиться під впливом природних електромагнітних полів. Крім цього, на людину, що працює за комп’ютером, впливає електромагнітне випромінювання монітора.

Електромагнітні хвилі при дії на людину викликають нагрівання його організму. Глибина нагрівання пропорційна довжині хвилі.

Нагрівання тканин відбувається внаслідок поглинання електромагнітної енергії і за рахунок релаксаційних коливань молекул води в тканинах.

Глибина проникнення хвиль у тканині залежить прямо пропорційно від довжини хвилі. Вважається, що електромагнітні хвилі проникають на глибину, рівної 0,1 довжини хвилі.

Властивість поверхні тіла відбивати електромагнітні хвилі приводить до зменшення теплового ефекту.

Тепловиділення від електромагнітних хвиль сприяє підвищенню температури всього організму вище норми. Збільшення температури організму людини на 1 °C є неприпустимим.

Радіохвилі роблять також специфічну дію, називану «Перловим ланцюжком». Суть його полягає в тому, що суспендовані частки (еритроцити, лейкоцити крові вибудовуються в ланцюжки,' витягнуті паралельно електричним силовим лініям, через що структура і функції тканин міняються; під дією сил Лоренца позитивні і негативні іони переміщаються в напрямку, перпендикулярному напрямку магнітних силових ліній, у результаті чого порушується хімічний склад і електрична рівновага тканин; білкові молекули при резонансі поглинають магнітне поле.

Під дією електромагнітного поля порушуються функції нервової і серцево-судинної систем.

Ступінь порушення функцій залежить від інтенсивності і тривалості опромінення.

Тривала робота за комп’ютером може привести до появи підвищеної стомлюваності, головних болів, сонливості, дратівливості.

Тому необхідно прийняти міри для захисту людини, що працює з комп’ютером, від електромагнітного випромінювання.

Методи захисту від електромагнітного полючи можуть бути наступні: застосування комп’ютерної техніки з мінімальним рівнем електромагнітного випромінювання (рідкокристалічні монітори, звичайні монітори, виконані з застосуванням технологій, що знижують електромагнітне випромінювання); раціональне розміщення робочих місць при роботі в комп’ютерному класі (не допускається знаходитися збоку чи позад працюючого монітора); застосування екранів, що поглинають електромагнітне випромінювання.

Мікроклімат дільниці

Підтримка в приміщенні визначеного співвідношення температури, вологості і швидкості руху повітря дуже впливає на продуктивність праці, яка б робота ні виконувалася. Підтримка оптимального співвідношення вищезгаданих параметрів найкращим образом позначиться на загальному стані людини, а значить — і на продуктивності його праці.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005 — 88 «Оптимальні і припустимі норми температури, відносній вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень» для холодного часу року і категорії робіт «легка 1а», до якої відноситься робота за комп’ютером, визначені наступні оптимальні параметри мікроклімату приміщення, дотримати «» … дозволить досягти найбільшої продуктивності праці: .

температура в приміщенні повинна бути в межах 22…24°С;

відносна вологість повинна складати 40…60%;

швидкість руху повітря в приміщенні не повинна перевищувати 0,1 м/с;

3.2.7 Опалення і вентиляція в дільниці діагностики дизельних двигунів легкових автомобілів

Опалення виробничого приміщення проводиться з використанням опалювально-рецеркуляційного агрегату типу СДГ. що встановлюється в одному з торців виробничого приміщення.

Визначення вентиляції; види вентиляції.

Для створення необхідних параметрів мікроклімату у виробничому приміщенні використовують системи вентиляції та кондиціювання повітря, а також різні опалювальні системи.

Вентиляція — це організований і регульований повітрообмін, який забезпечує видалення з виробничих приміщень нагрітого або забрудненого повітря і подачу чистого зовнішнього.

Вентиляція залежно від способів приведення в рух повітря може бути природною, механічною (штучною), чи комбінованою. За своїм призначенням вентиляцію поділяють на робочу та аварійну.

За місцем дії вентиляції бувають загальнообмінні та місцеві. Загальнообмінна вентиляція сприяє підтриманню необхідних параметрів повітряного середовища у всьому об'ємі приміщення. Місцева вентиляція оздоровлює повітряний простір лише в певній частині приміщення, а точніше на робочому місці, забезпечуючи працюючих чистим повітрям та вилучаючи з нього шкідливі речовини.

Розрахунок ведеться по об'єму виробничого приміщення V=160 м³, коефіцієнт кратності обміну повітря К=1,2 і напір вентилятора Н=52кгс/м².

Розрахунок вентиляції

1. визначаємо об'єм виробничого приміщення

V=l*b*h; (3.1)

де: l — довжина цеху,

b — ширина,

h — висота.

V=10*5*3.2=160 м³

2. Визначаємо продуктивність вентилятора для кожного об'єму виробничого приміщення.

Q=K*V; (3.2)

де: Ккоефіцієнт повітрообміну, Vоб'єм цеху.

Q=1.2*160=192 м³/год.

3. За продуктивністю і тиском вентилятора по таблиці1 призначення радіального типу В-Ц4−70

(3.3)

де: К₃-коефіцієнт запасу потужності двигуна К₃₌ 1.1- 1.5

— продуктивність вентилятора м³/год;

Пнкоефіцієнт корисної дії передачі

Пн = клино-ремінна 0.9−0.95

Приймаємо для встановлення електродвигун типу 4Н80В4 потужністю 1.5кВт, з числом обертів 1410 об/хв.

Освітлення дільниці. Визначення, види

Проектом передбачається забезпечення дільниці природним і штучним освітленням. Виробниче освітлення забезпечує нормальний психофізичний стан працюючих і зберігає зір, але й позитивно впливає на продуктивність праці та гарантує безпеку життєдіяльності.

Розрізняють освітлення природне, штучне та комбіноване.

Природне освітлення здійснюється за рахунок прямого і відбитого світла неба. Його поділяють на бічне (одноабо двостороннє), яке здійснюється завдяки світловим отворам у зовнішніх стінах, верхнє, при якому світловий потік надходить через світлові отвори, розташовані у верхній частині (даху) будівлі (аераційні та захисні ліхтарі) та комбіноване (використовують водночас обидві системи освітлення). У зв’язку з тим, що природне освітлення залежить від пори року та проміжку доби, а тому не є постійною величиною, для його обчислення введений коефіцієнт природної освітленості Величина КПО для різних приміщень коливається в межах 0,1−12%. Штучне освітлення здійснюється електричними лампами і прожекторами й поділяється на загальне, місцеве та комбіноване. За функціональним призначенням його поділяють на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове, сигнальне тощо.

Робоче освітлення забезпечує оптимальні умови виробничого процесу,

S_св =50/5=10м²

За умовами планування дільниці плануємо освітлення його природнім світлом за допомогою одного застеленого пройому. Розміром 2×3,5 м.

Штучне освітлення планується комбіноване світильниками з лампами розжарювання або люмінісцентними лампами. Розраховуємо загальне рівномірне освітлення дільниці й місцевого освітлення на робочому місці. Виходячи з розміщень об'єктів розрізняння 0.5 — 1.0 ммта розряду робітника V освітленість робочіх поверхонь складає при комбінованому освітленні 300лк, при загальному освітленні 100лк.

При висоті дільниці Н= 3.2м, висоті робочого місця h_рм=1.2м Висоті підвісу світильника h_c=0.8 м,

2. відстань від світильника до робочого складає

H_c=H-h_pm-h_c (3.5)

H_c=3.2−1.2−0.8=1.2м

Схема розташування світильників на дільниці.

Розташування світильників у виробничому приміщенні

Приймаємо схему встановлення світильників прямокутну.

Тоді відстань між світильниками буде складати

La= 1.5*Hc (3.6)

La= 1.5*1.2=1.8м Визначаємо кількість світильників.

(3.7)

Де Sn — площа підлоги дільниці,=50м²

Приймаємо для встановлення 16 світильників.

Визначаємо показник світового потоку приміщення.

l — довжина дільниці,

b — ширина дільниці,

Таблиця4.1

По таблиці обираємо коефіцієнт використання світлового потоку n=0.43

Визначаємо світловий потік одного світильника

де: Еlнорма освітлення,

Zкоефіцієнт 1.01, 1.2

Кз = від 1.3 до 1.8

За світовим потоком обираємо для загального освітлення лампи накалювання типу:

Б220 1000, з світовим потоком Фо=1350лм напругою 220 В потужністю 100 ВТ ГОСТ 2239–79 (дивись методичні вказівки з виконання розділу дипломного проекту «заходи з охорони праці «таблиця 2).

При обраних лампах фактична освітленість робочих місць світильниками загального освітлення складає:

де: Еnнорма загального освітлення, Еn=100 лк.

Розрахунок місцевого освітлення Необхідна освітленість робочого місця місцевим освітленням,

Ем=Ек-Еф (5.11)

Ем=300−112.6=187.4 лк.

Необхідний світовий потік місцевого освітлення, Фм=Ем-Sрм (5.12)

де: Sрмце площа робочого місця = 1.5м², Фм=187.4*1.5=281.1лк

За необхідним світловим потоком обираємо лампу накалювання місцевого освітлення типу: МО 36- 40, Силою струму 36 В, напругою 40ВТ з світовим потоком 300 лм. ГОСТ 1182–77(дивись методичні вказівки з виконання розділу дипломного проекту «заходи з охорони праці «таблиця 3)

Протипожежний захист сто

Робота з пожежної безпеки, тобто попередження пожеж, проводять органи Державного пожежного нагляду.

Відповідними законодавчими документами передбачається відповідальність працівників за стан пожежної охорони, навчання працюючих елементам протипожежного захисту, організація добровільних пожежних дружин (ДПД). Забезпечення виробничих об'єктів первинними засобами пожежогасіння та ін. Проектом передбачено на дільниці пожежна сигналізація, складання плану евакуації при пожежі й посадовій інструкції.

За вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою дільниця, що проектується, належить до категорії А. характеризується неспаленими речовинами та матеріалами, що не займаються в холодному стані.

Виробниче приміщення дільниці, що проектується, за вогнестійкістю належить до ІІ ступені вогнестійкості.

На дільниці можливі загоряння електрообладнання, мастильних матеріалів.

Для ліквідації можливих пожеж на дільниці передбачений пожежний кран (ПК) з рукавом довжиною 20 м і пожежним стволом, а також типовий протипожежний стенд з вуглекислотним вогнегасником ОУ-5. пінним вогнегасником ОХП-10, запасом води і піску.

3.3 Охорона навколишнього середовища

Елементами забруднення навколишнього середовища на проектованій дільниці можуть бути, в основному; пил, вода зі змуленими домішками від прибирання дільниці, відходи ГММ та ін.

З метою попередження забруднення навколишнього середовища виробничою діяльністю дільниці проектом передбачено:

Обов’язкове збирання відходів ГММ в окрему ємність, та відправку його на переробку, відновлення або спалювання за договором в найближчій ТЕЦ.

Замінені та відпрацьовані металеві деталі автомобілів утилізуються та відправляються на пункти прийому металобрухту.

Вода від періодичного прибирання приміщення спрямовується у каналізацію. З метою підтримки чистоти атмосферного повітря у межах норм на АРП передбачена попередня очистка вентиляційних та технологічних викидів. Перед викидом повітря до атмосфери воно проходе очищення у гідро фільтрах. Також використовують допалювати або каталітичне спалювання, де шкідливі газо утворюючи домішки спалюються у струмені палаючого природного газу.

Повітря, яке містить пил з деревини та абразивний пил очищується за допомогою циклонів, де пил відділяється від повітря під дією відцентрованих сил та фільтрів з тканини.

Широко використовується мокрі пиловловлювачі - барботери, де забруднене повітря у вигляді бульбашок проходе через шар рідини та очищується.

Можуть бути використані також пластинчаті електрофільтри, в яких частки пилу отримують електричний заряд та усідаються на електроді.

В тих випадках, коли очисні спорудження встановити неможливо або вони відсутні, концентрацію шкідливих речовин у приземному шарі можна зменшити встановленням високих труд або підвищенням швидкості вихлопу.

Одним з забруднювачів навколишнього середовища є двигун внутрішнього згоряння. Скоротити викидання токсичних речовин можна допомогти ся шляхом підтримки автомобіля у технічно справному стані.

Вміст окису вуглецю та вуглеводнів контролюється органами ДАІ, підприємствами після ремонту агрегатів та систем при випробуванні двигуна. Вміст СО у відпрацьованих газах допускається не більш 3%.

Знизити шкідливі викиди до атмосфери можна шляхом економії палива, переході на дизельні двигуни, експлуатація автомобілів з газобалонними установками, а також впровадженням більш економічних моторних палив, каталізаторів та нейтралізаторів відпрацьованих газів. Йде потік нових типів силових установок для автомобілів та їх конструктивне доопрацювання. СТО споживає значну кількість прісної води на внутрішньогосподарські нужди. Для скорочення витрат води в останній час широко використовують системи оборотного водопостачання, в яких використовують механічні, хімічні, фізичні та біологічні методи очищення.