Методи навчання. Їх класифікація на основі самостійно-пізнавальної діяльності
Не менш відома класифікація методів навчання на основі самостійної пізнавальної діяльності, яку запропонували І.Я.Лернер і М.М.Скаткін. Цю групу складають пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький методи, метод проблемною вивчення матеріалу. Вони названі в порядку зростання міри самостійної пізнавальної діяльності учнів. Пояснювально-ілюстративний метод… Читати ще >
Методи навчання. Їх класифікація на основі самостійно-пізнавальної діяльності (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Метод навчання — спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності викладачів та студентів, спрямованої на досягнення поставлених вищою школою цілей.
Не менш відома класифікація методів навчання на основі самостійної пізнавальної діяльності, яку запропонували І.Я.Лернер і М.М.Скаткін. Цю групу складають пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький методи, метод проблемною вивчення матеріалу. Вони названі в порядку зростання міри самостійної пізнавальної діяльності учнів. Пояснювально-ілюстративний метод навчання. Цей метод призначений для забезпечення розуміння учнями суті матеріалу, який вивчається. Розуміння, як відомо, це не тільки результат, а й процес, у ході якого людина встановлює зв’язок невідомого з відомим, підводить невідоме поняття під відоме, порівнює невідоме з відомим. Крім того, цей метод заснований на особливостях сприймання, а це означає, що учитель мас знайти такі способи дії, які б виводили учня не тільки на правильне розуміння матеріалу, який вивчається, але й сприяли б формуванню правильних, повних і чітких уявлень про об'єкт і предмет вивчення. Пояснювально-ілюстративний метод мас забезпечити правильне сприйняття матеріалу, тобто забезпечити формування уявлення про предмет вивчення і створити відповідну основу для формування понять. Репродуктивний метод навчання. Він розв’язує дещо складнішу задачу, ніж пояснювально-ілюстративний і полягає в тому, щоб забезпечити таке засвоєння матеріалу, при якому учні були б спроможні відтворити йото, маючи зовнішню опору у виглядіпідказки (рівень розпізнавання), або вміли відтворити самостійно та застосувати одержані знання у простій, типовій ситуації (репродуктивний рівень). Для того, щоб учень запам’ятав матеріал, він повинен сконцентрувати, зібрати свою силу волі, крім того, декілька разів повторити його, намагаючись запам’ятати цей матеріал. В основі цього методу лежить відомий психологічний закон, що для МІЦНОГО запам’ятовування необхідно підкріпити його повторенням (7+2;7−2) рази. Частково-пошуковий метод. Оскільки наукове пізнання включає в себе багато етапів і кожен із них сам по собі вимагає певних знань і відповідної практики, то виникає потреба достатньою мірою відпрацювати з учнями кожен пізнавальний крок, кожен етап пошуку. Учень має навчитися «бачити» проблему, виділяти її серед багатьох запитань і завдань. Осмислення самої проблеми вимагає актуалізації певних знань, певного змістового простору. А це пов’язано з перетвореннями даного змісту. За цієї умови можливий розподіл всієї проблеми на підпроблеми чи задачі. У такому разі окремі з них учні розв’язують спільно з учителем, деякі самостійно.Дослідницький метод навчання. В історії нашої школи був час, коли дослідницький метод навчання педагоги вважали єдино науковим методом навчання, і, до того ж. універсальним. Таке зміщення акцентів у бік підвищення міри самостійності учнів у процесі навчання було зумовлене боротьбою проти надмірного зазубрювання матеріалу. І на цьому грунті до дослідницького методу навчання відносили будь-які дії з об'єктами вивчення. Дослідницький метод навчання розв’язує завдання творчого рівня засвоєння.