Проектирование відновлення корпусу клапана обратного

Міністерство Сельського Господарства Російської Федерації Департамент кадрової політики і образования.

Федеральне державне освітнє установа вищого професійного образования.

«Московський державний агроинженерный університет імені В.П.

Горячкина".

Курсова работа.

«Проектування відновлення корпусу клапана обратного».

Виконав: Потапов В. В. 55ИПФ.

2004 г.

Розділ 1. Визначення дефектів деталі коефіцієнти їх повторяемости.

При проектуванні виробничих процесів відновлення зношених деталей дуже важливо знати як коефіцієнти повторюваності дефектів, але і коефіцієнти повторюваності поєднань дефектів. Знання останніх дозволяє більш обгрунтовано підійти до визначення економічної доцільності і ефективності відновлення деталей, мають ту чи іншу поєднання дефектів, маршрутів відновлення, програми виробництва. Найчастіше виникаючі дефекти деталей можна як незалежні події. Ця обставина дозволяє застосовувати для дослідження закономірностей появи закони теорії ймовірностей. Введемо такі позначення. Нехай Аi, — подія, яке у тому, що деталь має і і дефект (і =— 1, 2, 3… n). Аi, — подія, яке у тому, що деталь немає i-го дефекту. Можливість те, що деталь має i-го дефект, визначається з выражения:

P (Ai)=Ki=Mi/N (1) Можливість те, що деталь немає i-го дефекту, визначається з выражения:

P (Ai)=1-Ki (2).

где Мi — кількість деталей, мають i-го дефект; N — загальна кількість деталей; Кi — коефіцієнт повторюваності i-го дефекту. Знаючи ймовірності появи кожного дефекту, можна знайти й ймовірності різних поєднань дефектів. Означимо P (X1,2…n) — як можливість появи деталей з усіма можливими дефектами чи коефіцієнт повторюваності поєднання всіх можливих дефектів. Значення одеського форуму можна висунути зі выражения:

P (x1, 2… n)=P (A1) · P (A2) · … P (An) (3).

Коэффициент повторюваності поєднання дефектів 1, 2…(п-1), буде равен:

P (Х1,…n-1)=P (A1) · P (A2)…P (An-l)…P (An)=Kl · K2 · … · Kn-l · …· (l;

Kn) (4).

Коэффициент повторюваності поєднання дефектів 1,2.

P (X12)=P (A1) · P (A2) · Р (А3)…Р (Аn)=К1· К2· (1-Кз) · …· (1-Kn).

(5).

Коэффициент повторюваності деталей, які мають жодного дефекта:

P (Xo)=P (A1) · Р (А2)…Р (Аn)=(1-К1) · (1-К2) · …· (1-Kn).

(6).

Корпус клапана зворотного. Основні дефекти деталі їх коефіцієнти повторяемости:

1. Ушкодження різьби (А), К1 =0,9.

2. Знос поверхні під плунжер (Б), К2= 0,9;

Коэффициенты повторюваності поєднань дефектів: Р (1, 2)=К1 · К2 =0,81; P (X1) =К1 · (1-К2) =0,09; Р (Х2) = K2 · (l-K1) =0,09; Р (Х0) =(l-K1) · (l-K2) = 0,01.

Розділ 2. Обгрунтування способів восстановления.

1. Обгрунтування відновлення поверхностей.

Відомо, що зношені поверхні деталей можуть бути відновлені, зазвичай, кількома способами. Задля більшої найкращих економічних показників у кожному даному випадку необхідно вибрати найбільш раціональний спосіб восстановления.

Вибір раціонального способу відновлення залежить від конструктивнотехнологічних особливостей деталей (форми та розміру, матеріалу і термообробки, поверхневою твердості та шорсткості), та умовами її (характер навантаження, рід й посвідку тертя) і величини зносу, і навіть вартості восстановления.

Для обліку всіх таких чинників рекомендується послідовно користуватися трьома критеріями: — технологічним критерієм чи критерієм застосовності; - критерієм довговічності; - техніко-економічним критерієм (ставленням собівартості відновлення до коефіцієнта долговечности).

Технологічний критерій (критерій застосовності) враховує, з одного боку, особливості які підлягають відновленню поверхонь деталей, з другого — технологічні можливості відповідних засобів відновлення. Поверхня блоку шестерні проміжного валу коробки передач можуть бути відновлені такими способами:

поверхню, А — наплавлення в вуглекислому газі, вибродуговая наплавлення, обробка під ремонтний розмір (экспресс-метод).

поверхню Б — дифузний метод, хромування электролитическое (гальванічний метод), вибродуговая наплавка;

Оскільки деталь своєю практикою не відчуває значних динамічних і знакопеременных навантажень, чисельна значення коефіцієнта довговічності визначається лише численным значенням коефіцієнта зносостійкості. Вибір оптимального способу відновлення за техникоекономічному показнику, чисельно рівному відношенню собівартості відновлення до коефіцієнта довговічності тих способів. Остаточному вибору підлягає той спосіб, що забезпечує мінімальне значення цієї отношения:

Св/Кд—min (7).

де Кб — коефіцієнт довговічності відновленої поверхні; Св — собівартість відновлення відповідної поверхні, крб. При обгрунтуванні засобів відновлення поверхонь значення собівартості відновлення Св визначається з выражения.

Св= Су · P. S, руб,.

(11) де Су — питома собівартість відновлення, руб/дм2; P. S — площа відновлюваної поверхні, дм2.

Попередньо відібрані методи відновлення кожної изнашиваемой поверхні ранжируются за значенням техніко-економічного показника і зводяться в таблиці 1.

Таблиця 1 |Хромування- |1 |1576,2 |1491 | |поверхню Проте й | | | | |У нарізування | | | | |різьби під рем. | | | | |розмір — | | | | |поверхню Б | | | |.

Розділ 3. Розробка технологічного документації На оновлення детали.

Технологічна документація На оновлення деталі включает:

— ремонтний креслення (РЧ).

— маршрутну карту відновлення деталі (МК).

— операційний карти відновлення деталі (ОК).

— карти ескізів операційних картам (КЭ).

4.1 Розробка ремонтного чертежа.

Ремонтні креслення виконуються відповідно до вимогами стандартів ЕСКД з урахуванням правил, передбачених ГОСТ 2.604 «Креслення ремонтные».

Основні дані і розробити ремонтного креслення являются:

— робочий креслення детали.

— технічні вимоги нові деталь.

— технічні вимоги на дефектацию детали.

— технічні вимоги на відновлену деталь.

3.1 Розробка маршрутних карт.

Маршрутна карта відновлення деталі в курсовому проекті розробляється усунення двох основних дефектов.

У маршрутної карті прийнято такі обозначения:

в рядку, А — вказівки про цеху, ділянці, робоче місце (РМ), операции;

в рядку У — інформація про устаткуванні, ступеня механізації (РМ), професії за класифікатором ОК ПДТР, розмірі роботи (Р), умов праці (УТ), кількості виконавців (КР), кількості одночасно оброблюваних деталей (КОИД), одиницях нормування, куди встановлено норма часу (Єн), обсязі виробничої партії, у штуки (ВП) і др.

в рядку М — інформацію про що застосовується материале.

Передусім виконуються теплові операції (ковальські, зварювальні, наплавочные); також у числі найперших операцій, і під час яких здійснюватися з'їм металу великий товщини, т.к. у своїй виявляються можливі внутрішні дефекти; категорично не рекомендується поєднувати чорнові і чистові операції, т.к. вони виконуються з різною точністю, останню чергу виконуються чистові операции.

Якщо в деталі зношені настановні бази їх відновлюють під час першого очередь.

У цьому курсовому проекті в графі «код, найменування дефекту» після найменування конкретного дефекту, в дужках вказують номер дефекту, занесений до карти ескізів. У графі «РЧ» записують номінальне значення контрольованого параметра по конструктивного чи нормативно-технічного документа, в графі «ДР» — дозволене значення контрольованого параметра. У графі «СТО» вказується найменування застосовуваних засобів контроля.

3.2 Розробка операційних карт.

Операційні карти призначені для описи технологічних операцій із зазначенням переходів, режимів обробки, даних про кошти технологічного оснащення, норм штучного часу здійснення операції і переходов.

Службові символи й позначення прийняті операційних картах, не відзначені ранее:

Про — зміст операції (перехода).

Т — інформацію про застосовуваної і під час операції технологічної оснастці (пристосування, допоміжний інструмент, ріжучий інструмент, кошти измерения).

Р — режим обработки.

Запис інформації з службовими символами М, Про, Р, Т виконують на довжині рядки із можливістю перенесення інформації на наступні строки.

У операційних картах після найменування операції (переходу) можуть записуватися технічні вимоги, які стосуються виконуваної операції (переходу). Номери переходів в операційних картах позначають арабськими цифрами у технологічному последовательности.

Запис переходів слід виконувати коротко із зазначенням методу обробки, вираженої дієсловом в наказовому нахиленні, і поверхні .

3.3 Режими механічної обработки.

Отже, визначаємо норми часу здійснення операції. Приймаємо час на очищення, дефектацию контроль відповідно до методичними розробками і придбаним досвідом на практичних занятиях.

Норми часу для операцій шлифования, хромування, токарной розраховуємо. У технологічних картах зазвичай проставляється поштучна час (Тшт). Розрахуємо її даних операций.

Шлифование:

Поверхня Б: 12,07 12,070 — припустимий размер

12,035 — розмір износившейся поверхности.

1. знімаємо 0,025 мм 12,035−0,025=12,01.

2. нарощуємо 0,08 мм 12,01+0,08=12,09.

3. знімаємо 0,02 мм 12,09- 0,02=12,07.

При шлифовании:

Шліфування проводиться для дефекту 2:

Тшт = Тосн + Твсп + Тдоп (11).

Перше шлифование:

Тосн = L · I / Sпр · Кз · 1000 (12).

L — довжина оброблюваної поверхні, мм;

I — число проходів, шт;

Sпр — поздовжня подача камня;

Кз — коефіцієнт зачистных ходів (приймається 1,2…1,7).

Тосн = 14 · 2 / 1,2 · 1,5 · 1000 = 0,0349.

Т допоміжне приймаємо -Твсп = 5 мм.

Додаткове час розраховується за формуле:

Тдоп = 0,1 (Тосн + Твсп) (13).

Тдоп = 0,1 (0,0349 + 5) = 0,503.

Тшт =0,0349 + 5 + 0,503 = 5,53 мин.

Загальне час при шліфуванні = 11 мин.

Друге шлифование:

Тосн = 14 · 3 / 1,2 · 1,5 · 1000= 0,052 мин.

Твсп = 5 мин.

Тдоп = 0,1 (0,052 + 5) = 0,505 мин.

Тщт = 0,052 + 5 + 0,505 = 5,557 мин.

Загальне час другий — коли шліфуванні = 11 мин.

При гальванічних роботах :

Хромування проводитися для дефекту 2.

Тосн = 10 · h ·? / Дк · З · n (14).

H — товщина покриття, мм;

?- питома маса осождаемого металу, г/см3 ;

Дк — катодна щільність тону, А/дм3;

З — електрохімічний еквівалент осаждаемого металу; n — вихід металу по току, %.

Тосн = (10 * 0,08 * 6,9) / (60 * 0,324 * 0,14) = 2 часа.

Твсп приймаємо рівним 2 часа.

Тдоп = 0,1 (Тосн + Твсп).

Тдоп = 0,1 (2+2) = 0,4 часа.

Тшт = Тосн + Т усп + Тдоп.

Тшт = 2 + 2 + 0,4 = 4,4 часа.

При токарной обработке:

Розглядаємо дефект 1 поверхні А.

Тосн = (П · Д · L · і) / (1000 · V · S).

(15).

Д — діаметр оброблюваної поверхні, мм;

L — довжина оброблюваної поверхні деталі, мм; ічисло проходів зі зняттям припуска;

V — швидкість різання, м/мин;

P.S — подача.

Тосн = (29 · 2) / (67 · 0,30 · 1000) = 0,002 мин.

Твсп приймається рівним 4 мин.

Тдоп = 0,1 (Твсп + Тосн) = 0,1 · (0,002 + 4) = 0,4002 мин.

Тшт = Твсп + Тдоп + Тосн.

Тшт = 0,002 + 4 + 0,4 = 4,402 мин.

На токарную обробку необхідно 4,402 мин.

1. Молодык М. В. Методика створення техніко-економічного обгрунтування засобів відновлення зношених деталей машин. — М.:

ГОСНИТИ, 1988 — 32с.

2. Масино М. А. Організація відновлення автомобільних деталей. -.

М.: Транспорт, 1981. — 176с.

3. Економічне обгрунтування впровадження заходів науковотехнічного прогресу в АПК. /Ю.О. Конкин, А. Ф. Пацкалев, А.И.

Лисюк. та інших. — М.: МГАУ, 1991. — 79с.

4. Методика визначення економічну ефективність технологій і переробка сільськогосподарської техніки. / А. В. Шпилько, В.І. Драгайцев,.

П.Ф, Тулапин та інших. — М.: Вид-во журналу «Аграрна наука», 1998.

— 219с.

5. Проектування технологічних процесів відновлення зношених деталей: методичних рекомендацій по курсовому проектування. — М.: ФГОУ ВПО МГАУ, 2003. — 52с.