Етап зародження (до XVI ст.)
Аналіз історичних й архівних джерел, картографічних матеріалів показує, що здебільшого етапи формування приміських зон співпадають із етапами формування відповідних міст. Проте, як справедливо відмічає Г. І. Денисик, «навіть деякий час функціонування міста не завжди призводить до формування міських ландшафтів «, а, мабуть, і приміських зон. В межах Поділля процес формування міст (відповідно… Читати ще >
Етап зародження (до XVI ст.) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Аналіз історичних й архівних джерел, картографічних матеріалів показує, що здебільшого етапи формування приміських зон співпадають із етапами формування відповідних міст. Проте, як справедливо відмічає Г. І. Денисик, «навіть деякий час функціонування міста не завжди призводить до формування міських ландшафтів «[21], а, мабуть, і приміських зон. В межах Поділля процес формування міст (відповідно й приміських зон) міг тривати десятки й навіть сотні років. Перші так звані міські поселення, тут зароджуються, мабуть у VІ - VІІ т., а в ІХ — Х т. «міст «на Поділлі було уже багато. В літописі Нестора «Повість временних ліх «вони названі «градами «. Проте, подальший розвиток «градів «неоднаковий, одні - швидко переростали в міста (Галич, Кам’янець, Брацлав), в інших «ембріональний «період затягувався на століття (Теребовля, Збараж, Меджибіж), а треті (Василів, Бакота, Каліце) — взагалі зникали.
В міста «гради «почали переростати в ІХ — Х т., але в цей час ні «справжніх «, ні «типових «міст на Поділлі ще не було. «Справжніми «міста ставали в процесі тривалої еволюції. Ще складнішим був процес зародження приміських зон. Хоча вони виникали під впливом і в результаті функціонування «справжнього «міста, проте формувались на уже існуючій структурі ландшафтів. У ІХ — Х ст. Поділля — то складне поєднання натуральних, натурально-антропогенних й антропогенних ландшафтів. Так, до початку формування м. Вінниці, в його околицях знайдено декілька стародавніх поселень, мешканці якого активно займалися скотарством і землеробством, тривалий час існувало скіфське городище (сучасна південно-східна околиця), використовувались лісові й водні ресурси. Те ж саме характерне й для інших приміських зон Поділля. Переважали натуральні й натурально-антропогенні ландшафти. Серед антропогенних — белігеративні, сільськогосподарські, частково лісові антропогенні й дорожні. Етап зародження продовжувався доти, поки в структурі приміських зон не починали переважати сільські селитебні й сільськогосподарські ландшафти. Саме завдяки функціонуванню цих ландшафтів, їх населенню й продукції, стабільно існували міста й стабільно розвивались приміські зони. Етап зародження приміської зони м. Вінниці тривав до ХVІІ століття.
Деякі відомості про стан приміських зон етапу зародження дають описи замків, зокрема Брацлавського, Вінницького, Барського, фортець Кам’янець-Подільської, Меджибізької та т. Так, опис Вінницького замку свідчить, що у 1543 році в його околицях було лише одне поселення — Вишня (зараз мікрорайон «Вишенька «), в якому було 4 садиби. Мабуть на такій відстані від замку й проходила зовнішня межа приміської зони, що співпадає з сучасною межею м. Вінниці.