Вступ.
Історія розвитку бібліограічного опису
Інформація у стислому «згорнутому» вигляді позбавляє необхідності для розшуку потрібного документа переглядати тексти багатьох документів, досить ознайомитися лише з короткими повідомленнями про них. Якщо ж ці короткі повідомлення поділити на групи відповідно до певних ознак документів, то можна переглядати відомості не про всі документи, а лише про ті, що увійшли до певної групи. Саме за таким… Читати ще >
Вступ. Історія розвитку бібліограічного опису (реферат, курсова, диплом, контрольна)
бібліографічний науковий опис Впродовж усього періоду розвитку науки і культури йде процес накопичення інформації та знань, які фіксуються в документах. Кількість документів постійно збільшується. У сфері інформації діють закони прискорення розвитку науки, внаслідок чого постійно зростає потужність документно-інформаційного потоку, відбувається концентрація та розпорошення публікацій у періодичних виданнях, старіння інформації. Усе це призводить до серйозних труднощів у роботі з документами й інформацією, яку вони містять. У той же час значення інформації в житті людей постійно зростає. Визначною рисою сучасної епохи є інформатизація всіх галузей людської діяльності. Інформаційні ресурси розглядаються як багатство, що не поступається за своїм значенням і потенційним ефектом природним ресурсам.
Обсяг інформації різноманітного характеру в наш час настільки великий, що в деяких випадках простіше і дешевше заново провести дослідження, зробити винахід або навіть відкриття, ніж знайти відомості про нього в документах.
Аналітико-синтетична переробка документної інформації - це процеси перетворення інформації, що міститься в первинному документі, з метою створення вторинних документів. [12, с. 9].
Поява порівняно великих документних зібрань показала, що неможливо швидко знайти потрібну інформацію шляхом перегляду всіх наявних документів. Оперативно ознайомитися з великою кількістю їх можна, якщо коротко навести основні відомості про кожний документ у своєрідній довідці, тобто подати інформацію у стислому «згорнутому» вигляді.
Інформація у стислому «згорнутому» вигляді позбавляє необхідності для розшуку потрібного документа переглядати тексти багатьох документів, досить ознайомитися лише з короткими повідомленнями про них. Якщо ж ці короткі повідомлення поділити на групи відповідно до певних ознак документів, то можна переглядати відомості не про всі документи, а лише про ті, що увійшли до певної групи. Саме за таким принципом будуються різноманітні інформаційно-пошукові системи (ІПС) — бібліотечні й бібліографічні каталоги, картотеки, автоматизовані банки бібліографічних даних, бібліографічні покажчики й т. ін. Це значно прискорює і полегшує процес пошуку. [3, 17].
Невід'ємною частиною діяльності документознавця є складання бібліографічного опису на документи, що вивчається в контексті навчального курсу «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», який спрямовано на опанування методів згортання інформації. Бібліографічний опис є одним із видів згортання інформації аналітико-синтетичного перероблення документної інформації, що передбачає уніфікацію в розумінні й обміні інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства.
Тема курсової роботи «Історія розвитку бібліографічного опису» є дуже актуальна в наш час. Адже вся інформація про твори друку, кінофотофонодокументи, які містять певні інформаційні відомості, здійснюється за допомогою бібліографічного опису. У нашій країні, починаючи з 20-х років, постійно ведеться робота щодо створення і удосконалення правил складання бібліографічних описів. З 1976 р. стандарти з опису, що затверджуються і використовуються в нашій країні, ураховують вимоги ISBD (International standard bibliographical description).
Цією роботою перевіряються теоретичні знання і практичні навики по складанню бібліографічних описів. Бібліографічний опис дає уявлення про зміст, вид, читацьке призначення, актуальність документа, а також дає змогу його ідентифікувати-зіставити з іншими, відрізнити від інших. Завдяки цьому бібліографічний опис широко використовується в бібліотечній, у бібліографічній і науково-інформаційній діяльності, у книговидавництві, у книжковій торгівлі, архівістиці, журналістиці, в науковій роботі тощо.
Мета дослідження — дослідити розвиток бібліографічного опису за весь час його існування.
З мети курсової роботи випливають такі завдання:
- — розглянути поняття бібліографічного опису на всіх етапах його розвитку;
- — проаналізувати розвиток бібліографічного опису до ери цивілізації;
- — зробити аналіз розвитку бібліографічного опису з ХV по XIX століття, та у наш час.
Об'єктом курсової роботи є бібліографічний опис.
Предметом курсової роботи є особливості використання бібліографічного опису у всі періоди його розвитку.
Для написання курсової роботи використовувала такі методи: інформаційний метод аналізу, метод історизму, метод порівняння, метод системного аналізу, структурно-функціональний метод.
Теоретичною основою для написання курсової роботи послужили праці відомих вітчизняних вчених, матеріали сайтів в Інтернет, публікації та статті присвячені аналізованим проблем.
Курсова робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та списку використаних джерел.