Пространственные розбіжності у ефективності виборчих компаній виборах у Законодавче збори Санкт-Петербурга 3-го созыва

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Пространственные розбіжності у ефективності виборчих компаній виборах у Законодавче збори Санкт-Петербурга 3-го созыва (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Санкт-Петербургский Державний Университет.

Факультет географії і геоэкологии.

Кафедра економічної та соціальній географии.

[pic].

КУРСОВА РАБОТА.

НА ТЕМУ:

«Просторові розбіжності у електоральної ефективності виборчих компаній із виборам в Законодавче збори Санкт-Петербурга третього созыва».

Виконав студент четвертого курса:

Плещенко Д.В.

Науковий руководитель:

К.г.н. доцент Аксьонов К.Э.

[pic].

Санкт-Петербург.

2003 г.

«Усі кампанії з виборів Законодавчого зборів Санкт-Петербурга закінчувалися одним парадоксом. Після виборів незрозуміло, яка з політичних сил є насправді сильніше у місті. Ще загадковим залишається на запитання, хто ж із головних протиборчих сил виграв політично. Говорячи точнішим мовою, петербурзька політика стійко характеризується розривом між реальної електоральної силою тих чи інших зусиль і політичними результатами — блокуваннями цих сил, їх впливом бути прийнятим прийняття рішень та т. буд. Усе це неминуче перетворює петербурзьку політику прекрасну майданчик політичних ігрищ і маневрів. Однією з проявів таких ігор є що має намір чи мимовільна практика дезорієнтації громадської думки про успішності під час виборів тих чи інших зусиль і политиков». 1].

Предметом свого дослідження ми зробили електоральну ефективність виборчих компаній кандидатів у депутати Законодавчого зборів. А об'єктом дослідження стала просторова диференціація ефективності по виборчим округах города.

Наша мета зводилася до того, щоб оцінку соціально — політичних реалій минулих виборів, постаратися оцінити й порівняти реальну ефективність виборчих компаній кандидатів. Розібратися по суті поняття показників електоральної ефективності, щоб уникнути вільної трактування успішності тій чи іншій сили. Ми спробуємо оцінити значимість чинників, які надали значний вплив на успішність проведення компаній, і з допомогою скласти класифікацію виборчих округов.

Робота складається з запровадження, ув’язнення й двох глав, У першій з яких аналізуються пріоритетні чинники, які визначальний влив на перемогу тієї чи іншої кандидата виборах у порівнювати з виборами у Законодавче збори другого скликання. Усі висновки будуються з урахуванням аналізу електоральної статистики. У другій главі автор постарається уявити територіальний розріз електоральної успішності в округах, з описом чинників, котрі справили на погляд значне влияние.

Діяльність використовуються статистичні методи. Було проведено корреляционно — регресійний аналіз для описи взаємозв'язку ефективності виборчих компаній із чинниками електоральної активності. Кінцевою метою роботи служити систематизація отриманих результатів. З іншого боку, використовується картографічний метод дослідження, у якому карта виступає як досліджуваного объекта.

До сформування всіх карт використали ДВС пакет MapInfo Pro v. 6.0. розбивка діапазонів здійснювалася методом «природні групи»: кордону діапазонів визначалися з допомогою алгоритму, яким мінімізується різницю між значеннями даних (розкид у цих) і тих самим мінімізується середнє по діапазонів. Цей метод дає понад б точне уявлення данных.

Глава I. Основні тенденції минулих виборів у ЗакС 3-го созыва.

Умови минулих виборів у Законодавчі Збори Петербурга від умов попередніх виборчих кампаній за багатьма принциповим позиціям. Ці умови можна класифікувати принаймні по двом ознаками: нові законодавчих норм і змінилися соціальнополітичні реалии.

З нових положень законодавства найважливіші следующие:

— Однотуровое голосование;

— Опертя це й на петербурзький, і федеральний виборні законы.

З погляду змінених соціально — політичних реалій потрібно звернути увагу до следующее:

— Зміцнення позицій кандидатів — инкамбентов;

— Зменшення впливу виборців чинника підтримки кандидатів політичними объединениями;

— Збільшення частки протестного голосування та абсентеїзму. 1. Нові законодавчі нормы.

Застосування такого змішаного нормативного регулювання означає таке: міської парламент був обраний у старої, мажоритарної системи, за принципом один округ — один депутат. Вибори міського парламенту з партійних списків відкладено на 2006 год.

Встановлений «двоезаконие» піддало голосуванню неповторний колорит. Передусім що це стосується вимоги, що з запровадженням порога явки на вибори. Якщо згідно із міським законом петербурзькі парламентарії набувають свого статусу зусиллями невизначеного числа жителів округу, нині - відповідно до законом федеральним — для визнання виборів які відбулися необхідно, щоб їхати до урн прийшло щонайменше 20% электората.

Істотне нововведення: щоб зареєструватися кандидатом в депутати, можна або зібрати підписи виборців (нині це близько 1500 підписів), або внести заставу. Якщо кандидат набрав понад п’ять% голосів на виборах заставу повертається, не набрав — заставу поповнить міську скарбницю. Запровадження застави передбачено федеральним законом, і, наприклад, на виборах депутатів Держдуми ряд кандидатів використовували такій формі замість збору подписей.

Ще одна принциповий момент голосування військовослужбовців, зокрема курсантів військових училищ, здійснюватиметься загальних виборчих ділянках. Проект, внесений губернатором, передбачав, що у військових частинах можна створювати закриті виборчі дільниці. Це, як показує практика останніх, часто призводить до порушення виборчих прав військовослужбовців їх «волевиявлення «виявляється легко контрольованим і серйозно залежатиме від позиції командирів. Тим більше що спостерігачів на таких ділянках немає, і ніщо корисно «організовувати «запланований результат. Голосування військових загальних ділянках різко змінює ситуацію, там їх волевиявлення не піддається такому «контролю ». Відомо, що армійська служба, в суті своїй, така, що веде, крім того, до суттєвого обмеження права і свободи тих, хто її проходить, то нехай хоча б виборчі права військових будуть безплатно забезпечені так само повно, як і права решти граждан.

І, нарешті, останній і, то, можливо, спірний відмітний момент минулих виборів. Замість двухтурового голосування (якщо у першому турі хто б набирає понад 50 відсотків% голосів, визначаються два «фіналіста », состязающихся у в другому турі) було однотуровое: депутатом став той, хто просто набрав більше голосів, ніж суперники, як і, як це передбачається під час виборів депутатів Держдуми. Цю систему, як вважає багато хто, вигідна чинним депутатам цілком природно, що у ряді видань вже пролунала критика. Усі, проте, негаразд просто.

Так, однотуровая система має недоліки. Головний із них залежить від тому, що теоретично можна стати депутатом, якщо на тебе проголосувало не дуже велике число виборців, аби за решти проголосувало ще менша. Практика натомість пітерських виборів показує, що, зазвичай, переможцем в такому голосуванні (аналогом його перший тур двухтуровых виборів) можна стати, маючи щонайменше 20 — 25% голосів, що ні і мало. Що ж до діючих депутатів, однотуровое голосування залишає дуже високі шанси на переобрання представникам чинного депутатського корпусу. Наведемо простий приклад: під час виборів 1998 року, по результатам першого туру голосування, лише 23 з 50-ти діючих депутатів зайняли місце. У цьому 18 діючих депутатів не потрапили що у другий тур. По результатам двох турів, вже 26 діючих депутатів із 50 зберегли свої мандати. За результатами виборів у 2002 року 38 з 50-ти діючих депутатів зберегли своїм місцем у Законодавчому Собрании.

І це очевидних переваг у однотуровой системи чимало. По-перше, істотна економія бюджетних коштів, не потрібно у проведенні другого туру. Звісно, годі заощаджувати на демократичних процедурах, але однотуровая система є нітрохи щонайменше демократичною, ніж двухтуровая. По-друге, при однотуровой системі, як свідчить практика: «складніше застосовувати «адміністративний ресурс », використовуючи можливості виконавчої задля забезпечення переваг протежируемым їй кандидатам. По-третє, активність вибори у в другому турі зазвичай на 10 — 15% нижче, що впливає на ступеня легітимності ЗС. І по-четверте, при однотуровой системі немає такого «війни компроматів », яка зазвичай розгортається перед другим туром, коли кожного з «фіналістів «ми «дізнаємося », що якого є осередком всіх пороків…» [2] 2. Зміцнення позицій кандидатів — инкамбентов[3].

Однією з особливостей які у грудні 2002 року виборів у Законодавче збори було безсумнівну перевагу кандидатів — инкамбентов* у боротьбі депутатський мандат.

Це перевагу можна пояснити кількома факторами:

— Вибори проводяться мажоритарною системі, за принципом один округ — один депутат, та на відміну від 1998 року голосування було однотуровым, тобто. виборець мав визначити переможця відразу. У зв’язку з цим перевагу діючих депутатів більш заметно;

— Ефект рівня виборів, тобто. що більш локален рівень, тим більше коштів перевагу діючих цих політиків у порівнянні з іншими кандидатами;

Практика переобрання більшості й у Петербурга ще з виборів ЗакСа 2-го скликання, за результатами першого туру голосування, лише 23 з 50-ти діючих депутатів зайняли місце. По результатам двох турів, вже 26 діючих депутатів із 50 підтвердили свої мандати. За результатами виборів у 2002 року 39 з 50-ти діючих депутатів зберегли своїм місцем у Законодавчому Зборах (див. малюнок 1).

Обрання того, кого вже знає виборець, є цілком нормальним психологічним мотивом. Виборець надходить за принципом «не нашкодь», цього депутата ми знаємо й вибирати нам гіршого ні, цей нас цілком влаштовує; навіть коли ми спробуємо обрати кращого, то можемо помилитися. Тенденція до стабілізації нашому житті у політиці, а й у економіці, у сфері очевидна. Можна передбачити, що відбуватися у ній за півроку, рік. Стабільність все-таки є чинником переваги переизбирающихся, і це загальносвітова практика.

Переваги инкамбентов підтверджуються як і показником успішності кандидатів (див. Аксьонов К. Э. Лідери істинні…). цей показник вперше застосували шість років тому. Він дає змогу аналізувати ефективність компаній кандидатів до різних округу та різними виборах, ще, дає можливість враховувати різну кількість претендентів у округах.

Індекс успішності кандидатів (альтернатив) обчислюється по формуле:

[pic] де Y — індекс успішності альтернатив,.

X — % голосів, отриманий альтернативою в окрузі, k — теоретичний % голосів, який міг би бути отримано кожної з альтернатив у цьому окрузі на даних виборах за умови абсолютного рівності їх сил, тобто коли б голосів виборців розділилися порівну між всіма соперниками:

[pic] де N — реальну кількість альтернатив в округе.

Якщо значення індексу Y будь-якої альтернативи виявляються нижче 0, це отже, що не змогла досягти результатів, дозволяють реально конкурувати з суперниками, і його голоси лише тлом для битви інших альтернатив у цьому окрузі. Позитивні значення індексу успішності показують, наскільки відсотків даної альтернативі вдалося перевищити можливий середній рівень успішності для даного округу на даних виборах. Мінімально можливим є значення -100, відповідне 0 голосів избирателей.

Рисунок 1 Кандидати — переможці виборах у ЗакС 3-го созыва.

[pic].

Таблица 1 Середня успішність инкамбентов виборах у ЗакС 2002 г.

| |Середня успішність| |претенденти |- 44,8 | |переизбиравшиес|218,8 | |я | |.

Джерело: Аксьонов К. Э. Лідери істинні й удавані: порівняльна ефективність мови кандидатів і партій, 2003.

Таблица 11 Середня успішність инкамбентов у першому турі виборів ЗакС 1998 г.

| |Середня успішність| |претенденти |-25,31 | |переизбиравшиес|144,4 | |я | |.

Таблиці 1 і 2 наочно демонструють, що у першому турі 1998 р., і виборів у 2002 р. переизбирающиеся кандидати мали очевидне перевага над своїми суперниками. 3. Зменшення впливу виборців чинника підтримки кандидатів політичними объединениями.

У виборчій кампанії, партії і партійні блоки зазнали явне і сильне поразка, що може вплинути на результат майбутніх виборів у Державну Думу представникам цих структур нейтральних та його списків по місту Санкт-Петербург. Нагадаємо, що у Пітері, де з демократів традиційно мали певний чисельний і стійкий електорат, об'єднаний (!) блок кандидатів від УПС та Яблука зміг провести у склад ЗакСа лише чоловік (що вони, по-своєму, непогано, особливо у порівнянні з показниками «Єдиної Росії «- всього четверо новообраних депутатів) — стільки, скільки чотири роки взяла одне Яблуко. Найбільше кандидатів-переможців було зареєстровано шляхом самовисування. Основна маса кандидатів — діючі міські парламентарії, які переизбрались другого термін, інші ж місця зайняли звані «незалежні кандидати ». Відомо, що поставки деяких їх дуже обережно та максимально «негласно «підтримували «прогубернаторские сили ». Комуністи та націонал-патріоти, певне не зуміли домовитися між собою, і, відверто кажучи, вдається виступити минулих виборах яскраво і потужно. Проте їх потенційний електорат (переважно пенсіонери) зорієнтувався на «незалежних «і (чи) «прояковлевских ». Отже, можна дійти висновку, що у «північної Пальмірі «спостерігається серйозне розчарування більшості громадян у «партійних брендах «(й у неяскравих, малоцікавих представників), а й в усій сучасної політики і що у влади як такої (і це вельми тривожить!). «На відміну від країн Східної Європи на суспільстві закріпився своєрідний «антипартійний синдром ». Навіть політичні уподобання багатьом, а то й для більшості, виборців вирізняються в персоналистские кольору. Тому багато в чому сприяє мажоритарна виборча система"[4]. У кандидата, якому віддається перевагу, що бачити, передусім, не представника тій чи іншій політичної позиції, значущою масштабах регіону чи Федерації, а заступника по місцевим справам. Річ тут в тому, що виборча кампанія, за твердженнями низки експертів, була бляклою і нудної, просто виборці продемонстрували очевидну втома від політики і партійних брендов.

Знову-таки звертаючись до успішності партій і блоків, можна побачити, що цей показник змінився, у негативний бік проти 1998 годом.

З таблиці 3 можна побачити успішність політичних об'єднань, що у виборів у ЗакС 1998 року. Належність кандидатів практично всім об'єднанням підвищувала їх шанси — індекс успішності був положительным.

Серед об'єднань абсолютно лідирували і конкурували між собою два об'єднання — Яблуко та блок Юрія Болдырева. Конкуренцію їм могли скласти лише инкамбенты, які є організованою силой.

З таблиці 3 видно, що у всіх коаліції инкамбенты мали перевагу (див. також розділ 2) і було свого роду локомотивами, для іншої маси соратников.

Із цього можна дійти невтішного висновку, що чинник підтримки кандидатів політичними об'єднаннями надавав позитивний вплив і підвищував шанси претендентів на депутатську лаву. А основою успіху для инкамбента в першому турі була правильно обрана партійна коалиция.

Таблица 3 Успішність об'єд-нань і инкамбентов виборах у ЗакС 1998;го г.

|Политическое об'єднання, |Середня |Середня |Середня | |выдвинувшее кандидатів |успішність |успішність |успішність | | |инкамбентов |не-инкамбентов|инкамбентов | | |на 1 турі |на 1 турі |на 2 турі | |Яблуко |269,7 |193,9 |52,57 | |Блок Ю. Болдырева, 1 тур |361,87 |137,95 |59,89 | |Блок «Згода — объединенные|176,93 |14,49 |61,97 | |демократи» | | | | |КПРФ |99,61 |35,59 |50,29 | |Промисловість СПб |8,5 |-38,76 |- | |Рух «Конгрес работников|86,56 |7,7 |39,96 | |науки, техніки, освіти, | | | | |здоров'я та культури» | | | | |"список Кошмарова-Тарасова" |108,89 |6,31 |46,74 | |інші |119,56 |-40,12 |58,13 | |все инкамбенты |144,5 |-25,3 |54,97 |.

Джерело: Аксьонов К. Э. Лідери істинні й удавані: порівняльна ефективність мови кандидатів і партій, 2003.

У 2002 року картина успішності політичних об'єднань змінилася з точністю до навпаки. Як видно з таблиці 4 жоден з об'єднань не мало очевидного переваги, як це було 1998 року, а швидше навіть знижувало шанси претендента цього разу місце в парламенте.

З іншого боку, від усіх об'єднань, яких було висунуто инкамбенты, інші претенденти не подолали нульової поріг успішності, а переизбиравшиеся мали очевидне преимущество.

З таблиці 4 видно, що чинник инкамбенси явно посів перше місце відношення до партийности.

Таблица 4 Середня успішність кандидатів по партіям виборах у ЗакС 2002;го г.

|Название партії, выдвинувшей кандидата |Претендент|Инкамбенты| | |и | | |Політична партія Народна партія Російської |-35,4 |100.8 | |Федерації «| | | |Самовисування |-45,4 |239.8 | |Санкт-Петербурзька суспільно-політична |-75,7 |342.7 | |організація Політичний центр «| | | |Міжрегіональне молодіжне |-76,4 | | |громадсько-політичний рух Єдиний | | | |молодіжний блок «| | | |Наука, промисловість, освіту |71,6 | | |Народна Солідарність |-76,4 | | |УПС + Яблуко |-12,7 |158.7 | |Міжрегіональна політична громадська |-82,0 | | |організація Партія свободи «| | | |Санкт-петербурзьке регіональне відділення |-10,1 |218.8 | |Всеросійської партії Єдність і | | | |Батьківщину «-Єдину Росію «| | | |Міжрегіональна громадська організація |-71,1 | | |Єдність заради прогресу «| | | |Санкт-петербурзьке міське відділення |15,5 | | |політичну партію Розвиток | | | |підприємництва «| | | |Загальноросійське політичне громадське |8,0 | | |рух Зелених Батьківщина «| | | |Політична партія Російська комуністична |-49,4 | | |робоча партія — Російська партія комуністів «| | | |Міжрегіональна суспільно-політична |-36,5 | | |організація Партія Зелених «| | | |Санкт-петербурзьке регіональне відділення |-92,3 | | |політичну партію Ліберально-демократична | | | |партія Росії «| | | |Санкт-петербурзьке регіональне політичне |-72,6 |193.6 | |рух Воля Петербурга «| | |.

Джерело: Аксьонов К. Э. Лідери істинні й удавані: порівняльна ефективність мови кандидатів і партій, 2003.

У разі потепління, що кризи політичних брендів дедалі більше значення має тут якість самими кандидатами, які входять у партійний список, чи користується підтримкою структури в одномандатному окрузі. Вибори в пітерське Законодавче Збори показали, що самого розкрученого партійного імені Ілліча та «гарантій «перших осіб партії для виборців вже недостатньо. Люди хочуть бачити гідні постаті і, ефективних місту осіб у виборчому списку партії. Чи цих людей гідні, вони мають самі довести не так на словах, а насправді. Довіра до великим політикам федерального рівня, «настійно рекомендующим «певних кандидатів, — не такі бездоганне, як це було, скажімо, попередніх думських виборів у 1999 року. 4. Збільшення частки протестного голосування та абсентеизма.

Вибори в ЗакС пройшли при незвичайно низькою для «другий столиці «явки виборців. Для політично активного і підкованого населення рівень відвідуваності ділянок становив середньому 28,3% .

Така сама тенденція виявилося і під час виборів депутатів Державної Думи від Петербурга: 61% у 1995;му та 54% 1999;го г.

Багато не пішли шляхом вибори, оскільки вважають, що від їхньої голоси нічого залежною. Не важко, якби у голосуванні прийняли участь «інші 30% виборців», то результат пітерських виборів було б иным.

У більш ніж половині округів явка не перевищила 10% від порогового рівня (малюнок 2, 3 ілюструє відсоток явки виборців по виборчим округах 2002;го і 1998 рр.) — тривожно мала величина. Порівняйте в першому турі виборів у ЗакС 2-го скликання, що є найбільш репрезентативним за умов перевірки однотуровым голосуванням, явка виборців до дільниць загалом становила 40,52%, що у 12,22% перевищує показник грудневих виборів 2002 года.

Проте, щонайменше гнітючим чинником є високе протестне голосування. Приблизно 10% виборців, причому більшість їх молоді в дітей віком із 18 до 30 років, віддала свої голоси за кандидата «Проти всіх ». Багато округах протестне голосування досягало 15% (див. малюнок 4).

Рисунок 2 Участь виборців виборах у ЗакС 3-го скликання (в округах), в %.

[pic].

Рисунок 3 Участь виборців у 1-му турі виборів у ЗакС 2-го скликання (по округах), в %.

[pic].

Отже, петербурзький парламент був обраний літніми жінками з вищою освітою, хто був найактивнішими учасниками голосування. Тепер саме ЇХ представники будуть вершити долю міста. Про цьому дозволяють говорити цифри, що характеризують виборців які проголосували 8 грудня виборах у Законодавче збори Санкт-Петербурга (дані ІА «Росбалт» Агентства соціальної інформації виходячи з опитувань виборців тринадцяти округів різних районів города)[5].

Таблица 5 Пол, вік й освіту виборців, які проголосували на виборів у ЗакС 3-го созыва.

|Женщины |64%| |Чоловіки |36%| |18 — 29 лет|8,2% | |30 — 39 лет|11,7%| |40 — 49 лет|18,0%| |50 — 59 лет|21,5%| |старші 60-ти |40,6%| |років | | |Незакінчене |9,4% | |вище | | |середнє загальне |19% | |середнє |29,3%| |спеціальне | | |Незакінчене |8,2% | |вище | | |вище |34,1%|.

Джерело: ЗакС обраний літніми жінками із вищою освітою, СанктПетербурзькі Відомості Online 14.03.03 (internet.

«Петербург у своїй скромно «промовчав «цих виборах, дозволивши літньому меншості зробити вибір за молода і середнього віку більшість. Така тенденція була недавно й у депресивних провінційних територій, зазвичай, які входили на зникле нині горезвісний «червоний пояс ««[6]. Для найбільшого столичного міста, поколишньому соперничающего із Москвою за статус «первостоличности », така соціальне й політичне апатія виглядає як нонсенс. Проте, що є, то є! Особливе байдужість до виборів і висловлював недовіру до повалення влади знову виявила молодь, особливо люди до 25 років, студенты.

Рисунок 4 Протестний голосування виборах у ЗакС 3-го скликання (по округах), в %.

[pic].

Глава II. Просторові розбіжності у електоральної ефективності виборчих компаній із виборам в Законодавче збори СанктПетербурга третього созыва.

Класифікація виборчих округів будувалася з урахуванням індексу успішності проведених виборчих компаній кандидатами.

Цей критерій був обраний з те, що якого є однією з значимих показників електоральної ефективності компаній. «Традиційно найпростішими показниками є дві - відсоток виборчих симпатій, отриманий під час виборів, і абсолютна розмір цих голосів. Що показують ці цифри? Відсоток голосів, поруч із абсолютним кількістю голосів є офіційним показником ефективності й має юридичний сенс. Він також відбиває то, наскільки кандидат був успішніше своїх суперників у даній конкретній окрузі. А у тому, наскільки успішніше пройшли кампанії кандидатів до різних округах, з його підставі неможливо — кількість кандидатів принципово різне. Одержати 51% голосів на окрузі з двома кандидатами значно легше, ніж у окрузі з десятьма суперниками. Абсолютна кількість голосів ще одне політично важливе вимір. Теоретично громадян України, які висловили через голосування підтримку тому чи іншому обраному депутату іноді дозволяє йому порівнювати ступінь власної «презентабельності». І вже звісно, за нашої одномандатной мажоритарної системи ні той, ні другий показник не дають прямий можливості порівнювати ефективності партійних кампаній всім містом в целом"[7].

У таблиці 6 представлені округу, у яких який переміг кандидат набрав найбільшу кількість голосів у відсотках й у абсолютних цифрах.

Таблиця 6 Округу, де була отримано якомога більше голосів виборах у ЗакС 2002;го году.

|Округ |% голосів |У голосов|Ранг по % |Ранг по голосам| |45 |80,87 |17 599 |1 |3 | |15 |75,99 |19 906 |2 |2 | |14 |74,10 |20 295 |3 |1 | |33 |73,78 |16 554 |4 |5 | |12 |72,74 |16 733 |5 |4 |.

Джерело: Аксьонов К. Э. Лідери істинні й удавані: порівняльна ефективність мови кандидатів і партій, 2003.

У таблиці округу, переможці яких потрапляють у п’ятірку лідерів як у відсоткам, і за кількістю голосів. В усіх життєвих округах переможці отримали понад 70% голосов.

Але з урахуванням, що у різних округах було різну кількість претендентів на депутатського мандата, отже різні стартові умови, то показнику успішності, принцип розрахунку якого було описаний в п. 2 глави 1, п’ятірка лідерів має інакший вигляд (таблиця 7).

Таблиця 7 Округу з максимальними показниками індексу успешности.

|Округ |Голосів|% |Індекс | | | | |успішності | |32 |14 740 |59,05%|549,6 | |31 |12 353 |49,44%|493,3 | |5 |15 311 |70,35%|462,8 | |38 |9786 |51,15%|411,5 | |27 |15 619 |68,21%|377,4 |.

З цієї таблиці слід, що успішні компанії було проведено тими кандидатами, які набрали значно менше голосів, як і відносному, і у абсолютному отношении.

Але що визначається успішність, чому було успішний той чи інший кандидат? Щоб це питання ми провели кореляційний аналіз чинників, впливають, на погляд, цей показник. Дуже тісний зв’язок між показником успішності і показником суперництва (тобто. різниця у успішності кандидата — переможця та його найближчого суперника), помітна зв’язок між успішністю і показником участі виборців у голосовании.

Таблица 8 Результати парній кореляції. Яка Пояснюється змінна — успішність кандидатів депутатів виборах у ЗакС 2002;го г.*.

| |r (X, Y) |r2 |T |P | |Суперництво |0,902 926 |0,815 275 |206,3300 |0,00 | |Явка на вибори |0,536 866 |0,288 225 |62,4982 |0,00 | |Протестний |-0,480 974|0,231 336 |-53,8799 |0,00 | |голосування | | | | | |Змінна |Успешност|Соперничест|Явка на |Протестний | | |т |у |вибори |голосування | |Успішність |1,00 |, 90 |, 53 |-, 48 | |Суперництво |, 90 |1,00 |, 30 |-, 53 | |Явка на вибори |, 53 |, 30 |1,00 |-, 50 | |Протестний |-, 48 |-, 53 |-, 50 |1,00 | |голосування | | | | |.

Побудована модель підтверджує початкову гіпотезу у тому, що у індекс успішності проведеної компанії дуже значний вплив надає ступінь суперництва між кандидатами. Низький рівень суперництва у часто говорить про високого рівня успішності (див. малюнок 5, 6). Тобто. деякі кандидати або не мали реальних суперників у виборчих перегонах. Цю гіпотезу можна проілюструвати з прикладу 32 виборчого округу, де нищівну перемогу здобув В.С. Яг’я (успішність 549,6), котрий мав жодного загалом якогось значного суперника (успішність найближчого суперника -6,06).

Таблица 9 Результати складовою регресії. Яка Пояснюється змінна — успішність кандидатів у депутати ЗакС 3-го созыва.

| |Коэфф|p | | |. | | |Суперництво |, 892 |< | | | |, 0500 | |Явка на вибори |, 262 | | |Протестний |, 174 | | |голосування | | | |R-квадрат |, 8624| | |Нормований |, 8623| | |R-квадрат | | |.

Как бачимо із наслідків складеного регресивного аналізу (таблиця 9), жодного з пояснюють показників неспроможний самостійно й більше повністю пояснити індекс успішності. Тому ми спробували врахувати комплекс чинників, які можуть надати свій вплив цей показатель.

1. Округу із високим успішність мають певні властивості. Уперших, у тих округах перемогли під час виборів виключно кандидати — инкамбенты, що дуже важливий чинник, який піддається математичного описання. Ми висловлюють припущення, що став саме чинник «инкамбенси» відіграв вирішальну роль для перемоги діючих вибори до цих округах.

По-друге, тих округів була характерна жорстка передвиборна боротьба, т.к. реальної конкуренції кандидати — переможці мало відчували — середня різниця у успішності становила 368,4 пункту (див. таблицю 10).

По-третє, тих округів характерні висока активність електорату — вищий за середній рівня містом. Отже, можна припустити, що виборців дуже влаштовує діюча влада і обирати іншу де вони хочуть або надто боїтеся, що може помилитися і вибрати худшую.

Рисунок 5 Рівень успішності проведених виборчих компаній у ЗакС 3-го скликання (по округам).

[pic].

Рисунок 6 Рівень суперництва виборах у ЗакС 3-го скликання (по округам).

[pic].

2. Округу з середньої успешностью.

Середня успішність даних округів становить 254,5 пунктів. Більшість переможців є переобраними депутатами ЗакС 2-го скликання (86%). Тобто. і ми можемо казати про перемогу инкамбентов. Ці округу є свого роду перехідними від округів із високим до округах з низькою успішністю проведених виборчих компаній. У цьому гурті помітна тенденція зниження електоральної активності що у зниженні явки на виборчі дільниці та, крім того збільшенні протеста.

Таблица 10 Середні показники, характерні для округів з різною мірою успешности.

|Округа зі |254,46 |28 |225,52 |30,5 |8,93 | |середньої | | | | | | |успішністю | | | | | | |Округу з |144,7 |50 |96,1 |28,0 |10,57 | |низькою | | | | | | |успішністю | | | | | | |Загалом в |229,85 |100 |192,96 |29,47 |9,5 | |місту | | | | | |.

3. Округу з низькою успешностью.

Тут як і, як та інших випадках, більшість переможців є инкамбентами, їхня частка становить 64%. Але що означати для инкамбентов зниження рівня індексу успішності. Ми спробували припустити, що це є наслідком: по-перше, те, що кандидат — инкамбент під час своєї роботи у Законодавчому зборах 2-го скликання віддавав перевагу законотворчої діяльність у збитки працювати з проблемами округу, як і слідство не придбав значної популярності серед виборців. Піддругих, не можна недооцінювати рівень впливу на виборця використання їх у передвиборну боротьбу чорного PR і недовіри суспільства до влади загалом і до «корупції у Заксе» зокрема, що, крім того активно підігрівається засобами масової информации.

З іншого боку, тих округів характерна найсерйозніша боротьба між претендентами крісла в ЗакСе. Слід зазначити, що у ці округи депутатському корпусу 2-го скликання «втратив якомога більше особистого складу» проти іншими округами. У окремих випадках перемога визначалася десятками голосів, як у другому виборчому окрузі, де кандидата блоку «НВО» обійшов кандидата — инкамбента на 44 голоси чи 3,92 пункту індексу соперничества.

Не виключено, що цих округів найменше задоволені діючої, на даний момент виборів, владою, т.к. тут електорат виявив найменшу активність у межах всього міста. З іншого боку люди цих округів цілком імовірно втрачають інтерес до партії влади як такої. Про це свідчить максимальний середній відсоток голосів відданий за «кандидата „Проти всіх“» (10,57%, тобто.? виборців), у цю ж групу входить округ, у якому зареєстрований максимальний відсоток протестного голосування серед округів всього міста (14%).

Заключение

Просторові розбіжності у електоральної ефективності виборчих компаній проявилися у тому, що компанії в округах було проведено з різною ступенем успішності. З цей показник ми виділили групи округів, кожна з яких характеризується різними показниками електоральної активності. Ми припустили, що на підвищення рівня успішності проведеної компанії кілька зростає, в електорату, увагу до виборів і рівень довіри влади. Т.к. округах з великим рівнем успішності відповідає максимально висока явка і мінімальний рівень негативизма.

У цілому нині, за чотири роки, з виборчій кампанії в Законодавче збори Санкт-Петербурга другого скликання, в електоральному поведінці сталися певні сдвиги.

Не виключено, що наше місто має поменшало цікавитися політикою, максимально низька явка виборців, не характерна Петербурга, тому підтвердження. З іншого боку, виборці очевидно не знайшло гідних претендентів крісла в петербурзькому парламенті серед кандидатів. Частка протестного голосування, особливо у фоні низької явки, становить понад 30% від кількості які взяли участь у виборах виборців. Особливе байдужість до виборів і висловлював недовіру до влади виявила молодь, особливо люди до 25 лет.

Основні особливості були следующими:

. Змінилися пріоритети розставити чинників, які визначали перемогу тієї чи іншої кандидата під час виборів. Якщо 1998 року партійність кандидата була перевагою, то, на виборах у 2002 року претенденти цього разу місце у місцевому парламенті намагалися дистанціюватися від політичних об'єднань. Адже більшість переможців зареєстровані шляхом самовыдвижения.

. Різко зросла роль чинника «инкамбенси» проти минулими виборами. Тоді це чинник надавав опосередковане другорядне значення. Цими виборах він набере зіграв практично на вирішальній ролі і призвела 39 кандидатів — инкамбентов до победе.

. Успішність, і навіть чинники, що впливають неї, для кандидатів — переможців, а більшою мірою ми можемо казати про победителях.

— инкамбентах, територіально диференційована і є, свого роду, відбитком електоральної активності й стосунку до повалення влади як таковой.

1. Аксьонов К. Э. Лідери істинні й удавані: порівняльна ефективність мови кандидатів і партій // Матеріали міжнародній конференції «Санкт-Петербург між виборами у Законодавче збори й у Державну Думу Російської Федерації», Санкт;

Петербург, 14.02.2003.

2. Аксьонов К. Э. Чинник «инкамбенси» грає за депутатів //.

Невське час, 30.11.02, (internet bin/pl/nv.pl?art=132 332 322).

3. Гостев З. Криза довіри до партійним брендам як нова тенденція у електоральних процесах // Політрук, 16.01.03.

(internet.

4. ЗакС обраний літніми жінками із вищою освітою // Санкт;

Петербурзькі Відомості Online 14.03.03.

(internet.

5. Калінін У., Вишневський Б. Вибори депутатів // Санкт-Петербургские.

Відомості № 45(2435), 14.03.2001.

6. Шейнис В. Л. Репетиція виборів у Думу вже відбулася //.

Незалежна газета № 2 (2835) 14.01.03.

———————————- [1] Матеріали Міжнародної конференції «Санкт-Петербург між виборами у Законодавче збори й у Державну Думу Російської Федерації» СПб, 14 лютого 2003 р., Аксьонов К. Э. Лідери істинні й удавані: порівняльна ефективність мови кандидатів і партій. [2] Калінін У., Вишневський Б. Вибори депутатів санкт-петербурзькі Відомості № 45(2435), 14.03.2001.

[3] Розділ № 2 і № 3 підготовлений з допомогою матеріалів Міжнародної конференції «Санкт-Петербург між виборами у Законодавче збори й у Державну Думу Російської Федерації» СПб, 14 лютого 2003 р., Аксьонов К. Э. Лідери істинні й удавані: порівняльна ефективність мови кандидатів і партій; і навіть Аксьонов К. Э. Чинник «инкамбенси» грає на боці депутатів // Невське час, 30.11.02, (internet.

* Инкамбент — діючий політик переизбирающийся ту посаду [4] Шейнис В. Л. Репетиція виборів у Думу вже відбулася, Незалежна газета № 2 (2835) 14.01.03 [5] ЗакС обраний літніми жінками із вищою освітою, СанктПетербурзькі Відомості Online 14.03.03 (internet [6] Гостев З. Криза довіри до партійним брендам як нова тенденція у електоральних процесах, Політрук, 16.01.03 (internet [7] Матеріали Міжнародної конференції «Санкт-Петербург між виборами у Законодавче збори й у Державну Думу Російської Федерації» СПб, 14 лютого 2003 р., Аксьонов К. Э. Лідери істинні й удавані: порівняльна ефективність мови кандидатів і партій. * N = 50; p <, 0500.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою