Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Правила остановки кровотеч, обробки ран

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Тобто, звідси можна зробити висновок, що кров 1 групи можна переливати особам з будь-якою групою крові. Люди з 1 групою крові є універсальними донорами. Особам, які мають ІV групи, можна переливати крові усіх 4-х груп. Такі люди є універсальними реципієнтами. При ушкодженні судин на поверхні рани утворюється кров’яний згусток — тромб, який зупиняє кровотечу. Суть зсідання крові полягає… Читати ще >

Правила остановки кровотеч, обробки ран (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Правила зупинки кровотеч, обробки ран

РЕФЕРАТ.

на тему:

Правила зупинки кровотеч, обробки ран.

Кров — рідка сполучна тканина, яка циркулює в судинній системі.Вона складається з плазми і форменних елементів.

Плазма: 90% води, в якій розчинені органічні речовини (білки, жири, вуглеводи) та неорганічні речовини (іони солей Na, K, Ca, ОН-). Концентрація солей в плазмі постійна — 0,9%.

Форменні елементи крові це:

*еритроцити: червоні клітини крові, без’ядерні, виконують функцію переносу О2 і частково СО2 за рахунок наявності гемоглобіну,.

*лейкоцити: білі клітини крові, мають ядро, виконують функцію захисту організму від мікроорганізмів,.

*тромбоцити: кров’яні пластинки, безбарвні, без’ядерні, легко руйнуються, приймають участь в захисті організму від крововтрати, так як при їх руйнуванні виділяється тромбопластин, що запускає механізм зсідання крові.

Зсідання крові - захисна функція, захищає організм від крововтрати при пошкодженні судин.

При ушкодженні судин на поверхні рани утворюється кров’яний згусток — тромб, який зупиняє кровотечу. Суть зсідання крові полягає у перетворенні розчинного в плазмі білка фібриногену у нерозчинний ниткоподібний білок — фібрин.

Кровотеча — це вихід крові із судин. В залежності від того, яка судина пошкоджена, розрізняють кровотечі: капілярні, венозні, артеріальні. В залежності від того, куди виливається кров, їх поділяють на зовнішні і внутрішні. ПМД полягає в знезараженні рани, зупинці кровотечі, накладанні пов’язки. В залежності від виду кровотечі, порядок цих дій різний.

При капілярній кровотечі кров витікає повільно, тому треба спочатку провести дезинфекцію (перекис водню, розчин йоду), а потім накласти тугу пов’язку.

При венозній і артеріальній кровотечі, коли кров витікає швидко, спочатку треба її зупини. Це можна зробити шляхом надавлювання пальцем на судину, накладанням резинового джгута та закрутки. Їх накладають вище поранення, підкшавши тканину. Під них підкладають супровідну записку, в якій вказують час накладання. Після зупинки кровотечі, рану дезінфікують і накладають пов’язку.

При венозній кровотечі це роблять нижче місця поранення. Як правило, буває достатньо і тугої пов’язки.

При артеріальній кровотечі перш за все вище місця поранення в тих точках, де прощупується пульс, треба притиснути пальцем ушкоджену судину, а потім накласти джгут або закрутку. Щоб не пошкодити шкіру і нерви, їх накладають на одяг або тканину. Під них підкладають супровідну записку, в якій вказується час накладання. Це пов’язано з тим, що тканини без кровопостачання можуть бути 1,5−2 год. (в теплу пору року) або 1 год. (в холодну), інакше настане їх омертвіння.

Які ж основні механізми зупинення кровотечі при пошкодженні судин людини?

зсідання крові - утворення тромбу (виникнення нитчастої сітки з фібрину, яка затримує клітини крові),.

скорочення стінок пошкоджених судин, в результаті чого освіт судин закривається.

При значних крововтратах і деяких захворюваннях виникає необхідність переливання крові. Для цього кров беруть у дорослих людей — донорів. У дорослої людини без шкоди для її здоров’я можна взяти 200 мл. крові. Взяту у донорів кров консервують. Для цього до неї додають спеціальні хімічні речовини, що запобігають її зсіданню. Така кров може зберігатися тривалий час. У минулому переливання крові іноді призводило до смерті хворого, поки не стало відомо, що кров однієї людини не завжди сумісна з кров’ю іншої. Вперше вдале переливання крові було зроблено 1819 року. ДО 1873 р. було зроблено всього 247 переливань, з них 176 закінчились смертю. Так тривало доти, доки 1900 р. австрійський вчений К. Ландштейнер не відкрив групи крові.

Групи крові визначається наявністю в еритроцитах людини речовини, яка склеюється — алгютиногенів (А і В), та речовин, які знаходяться у плазмі крові (L і B) і здатні склеювати еритроцити донора, які мають відповідні аглютиногени.

Склеювання еритроцитів відбудеться в тому випадку, якщо аглютиноген, А зустрічається з аглютиніном L (альфа), а аглютиноген И — з аглютиніном В (бета). Тому в крові людини ніколи одночасно не зустрічаються аглютиноген, А з аглютиніном, А (альфа) та аглютиноген В з аглютиніном В (бета). Якщо людині з ІV групою крові переливають крові 1 групи, то. оскільки кількість крові донора незначна порівняно з об'ємом крові реципієнта, плазма крові донора розваляється плазмою крові реципієнта. Тому аглютиніни у плазмі крові донора не можуть склеювати еритроцити реципієнта. Навпаки, якщо реципієнтом є людина з 1 групою крові, а донором з ІV, то концентрація аглютинінів в плазмі крові реципієнта достатня для склеювання еритроцитів донора, оскільки аглютиногени в еритроцитах не можуть розбавлятися плазмою крові.

Тобто, звідси можна зробити висновок, що кров 1 групи можна переливати особам з будь-якою групою крові. Люди з 1 групою крові є універсальними донорами. Особам, які мають ІV групи, можна переливати крові усіх 4-х груп. Такі люди є універсальними реципієнтами.

Групи крові є спадковими і не змінюються протягом життя.

Втрата 2−2,5 л кров при кровотечах смертельна для людини. Кровотечі бувають капілярні, венозні та артеріальні. Капілярні кровотечі виникають навіть при незначному пораненні Так як кров по капілярах рухається повільно, капілярну кровотечу легко зупинити — після обробки рани йодом накласти марлеву пов" язку. Венозна кровотеча настає при ушкодженні вен. У венах кров тече швидше, тому венозні кровотечі дуже небезпечні, оскільки можуть призводити до значних втрат крові. Для зупинки невеликої венозної кровотечі достатньо накласти лише тісну пов" язку, а при великих — накласти джгут з урахуванням закономірностей руху венозної крові та доставити потерпілого до лікарні. Найбільш небезпечні артеріальні кровотечі. оскільки у артеріях кров тече під великим тиском і з великою швидкістю. Сильну артеріальну кровотечу розпізнають за яскраво-червоним забарвленням крові, що виривається із рани фонтаном. При артеріальній кровотечі потрібно вище від місця поранення швидко притиснути пальцем ушкоджену судину й накласти джгут з гуми або з іншого матеріалу. Щоб не ушкодити шкіру, під джгут необхідно покласти шматок матерії або бинт та обмотати це місце тканиною. Між тканиною і кінцівкою потрібно проштовхнути міцну паличку і закрутити її доти, доки кров не перестане витікати з рани. Тоді паличку прибинтувати до джгута, рану перев" язати і прикріпити до джгута записку з точним зазначенням часу, коли його наклали. Після надання першої допомоги потерпілого слід негайно відправити до лікарні. Якщо транспортування потерпілого до лікарні займає тривалий час, джгут, щоб не омертвіли тканини, на короткий час послабити. Коли кровообіг у кінцівці відновиться, джгут потрібно знову затягнути. При відсутності джгута, кровотечу можна зупинити, зафіксувавши кінцівку у зігнутому положенні У місці згину покласти валик з марлі, бинта або вати. Внутрішні кровотечі (у черевну порожнину, порожнину грудей, черепа) надзвичайно небезпечні. Виявити їх можна за зовнішнім виглядом людини. Вона блідне, виступає липкий холодний піт. дихання стає поверхневим, пульс частішає і слабне. До прибуття швидкої медичної допомоги потерпілого кладуть і забезпечують цілковитий спокій. До передбачуваного місця кровотечі необхідно прикласти будь-який холодний предмет.

Використана література:

Анатомія людини М. Прівес.

Атлас першої медичної допомоги Ян Юнас.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою