Цукровий діабет ість
Прогресуючою м’язевою слабкістю, наслідком порушень вуглеводневого і електролітного обміну; При ІІ типі кетоацидоз не виникає. Цукровий діабет ІІ типу може бути при ожирінні і без нього. Збереженим інтелектом, але спостерігається швидка втомлюваність, ранимість психіки; Комітетом ВООЗ в 1981 році виділено дві основні форми первинного цукрового діабету: Статевим недозріванням, практично… Читати ще >
Цукровий діабет ість (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Цукровий діабет Особливості основних типів цукрового діабету.
Ознаки. | ЦД І типу. | ЦД ІІ типу. |
Початок захворювання (вік). | Молодший, до 40 років | Старший, за 40 років |
Вага тіла | Нормальна або понижена | Ожиріння |
Перебіг. | З кетоацидозом. | Можлива гіперосмолярна кома. |
Рівень інсуліну в плазмі крові. | Понижений | Підвищений |
Рівень глюкагону в плазмі крові | Високий | Високий |
Генетичний локус HLA. | Хромосома 6 | Невідомий |
Ефект інсуліну. | Позитивний | Позитивний, однак в переважній більшості рівень цукру регулюється без введення інсуліну (дієтою, іншими цукропонижуючими препаратами). |
Ефект сульфаніламідів. | Немає ефекту | Позитивний |
Хронічна недостатність кори наднирників або хвороба Аддісона:
Клінічна картина характеризується:
1.Прогресуючою м’язевою слабкістю, наслідком порушень вуглеводневого і електролітного обміну;
2.Похудінням;
3.Гіперпігментацією, внаслідок відкладання меланіну в ділянках шкіри, які найбільше труться одягом (шия, пояс), а також на постійно відкритих ділянках тіла. Шкіра хворих в цих ділянках темно — сіра з коричневим відтінком;
4.Артеріальною гіпотонією;
5.Диспептичними явищами (нудотою, рвотою, анорексією, діареєю);
6.Гіпоглікемією;
7.Нерво — психичними порушеннями аж до психозів.
Синдром гіпофізарного нанізму (карликовість) характеризується:
1.Карликовим ростом (у мужчин — до 130 см., у жінок — до 120 см.);
2.Пропорційною тілобудовою;
3.Тонкою шкірою і тонким рідким волоссям;
4.Високим дитячим голосом у дорослих;
5.Збереженим інтелектом, але спостерігається швидка втомлюваність, ранимість психіки;
6.Статевим недозріванням, практично відсутньою репродуктивною здатністю.
Синдром акромегалії спостерігається при виробленні надлишку соматотропіну. Це найбільш часте захворювання аденогіпофізу.
Симптоми:
1.Зміна зовнішнього вигляду із — за розростання виступаючих частин черепа (надбровних дуг, скул, носа, вух, нижньої щелепи, язика);
2.Головні болі у зв’язку із підвищенним внутрішньочерепним тискам, що не знімаються анальгетиками;
3.Пітливість, слабість;
4.Підвищення 17-кетостероїдів і 17-ОКС сечі.
Синдром Іценко-Кушинга — це багатосимптомний синдром різного походження, зокрема обумовлений базофільною аденомою гіпофізу, або гіперплазією чи пухлиною кори наднирників та тривалим прийманням глюгокортикоїдів.
Симптоми:
1.Диспластичне ожиріння;
2.Місяцеподібне обличчя;
3.Утворення стрій у жінок на череві і бедрах;
4.Ріст вусів і бороди у жінок;
5.Артеріальна гіпертензія;
6.Серцево — судинна патологія;
7.Гіперглікемія.
Диференційно — діагностичні ознаки коматозних станів при цукровому діабеті
Ознаки. | Вид коми. | |||
гіперкетонемічна. | гіперосмолярна. | Гіперлактацидемічна. | гіпоглікемічна. | |
Вік. | Будь — який | Частіше старший. | Старший | Будь — який |
Провісники | Слабість, нудота, блювання, поліурія. | Слабість, кровотечі. | Нудота, блювання, болі в м’язах. | Відчуття голоду, тремор, пітливість. |
Розвиток коми. | Поступовий | Поступовий | Досить швидкий | Швидкий |
Особливості прекоматозного стану. | Поступова втрата свідомості. | Кволість, свідомість зберігається довго. | Сонливість, іноді збудження. | Збудження, що переходить в сопор і кому. |
Дихання | Дихання Куссмауля | Часто поверхневе. | Дихання Куссмауля. | Нормальне |
Пульс | Частий | Знижений. | Частий | Частий, нормальний або сповільнений |
Артеріальний тиск. | Знижений. | Різко знижений, колапс. | Різко знижений, колапс. | Нормальний, підвищений, знижений. |
Шкіра | Суха, тургор знижений. | Суха, тургор знижений. | Суха, тургор знижений. | Волога, тургор нормальний. |
Тонус очних яблук. | Знижений. | Знижений. | Знижений. | Нормальний або підвищений. |
Глікемія | Висока | Дуже висока | Нормальна або підвищена. | Низька. |
Цукровий діабет (diabetes mellitus) — це ендокринно-обмінне захворювання, що спричиняється абсолютною або відносною нестачею інсуліну, що веде до порушення всіх видів обміну речовин і найчастіше є наслідком ураження літин острівців Лангенгарса підшлункової залози та недостатнього синтезу ними інсуліну.
Цукровий діабет є найбільш поширеною ендокринною патологією, що виявляє виражену тенденцію до зростання і складає біля 70% ендокринних захворювань.
Друге визначення цукрового діабету прийняте ВООЗ — це стан хронічної гіперглікемії, який може розвиватися внаслідок екзогенних та генетичних факторів, істинної або відносної недостатності продукції інсуліну. Може бути також наслідком гіперпродукції глюкагону в організмі чи порушення чутливості рецепторів до інсуліну.
Руйнування інсуліну або його неповноцінність може носити аутоімунний характер, або бути наслідком патології інших залоз, зокрема гіпофізу, наднирників та щитовидної і вилочкової залози, коли цукровий діабет виникає вторинно при хворобі Іценко-Кушінга, феохромоцитомі, акромегалії та інших. Вторинний ЦД спостерігається під впливом лікарських засобів (локаторів, сечогінних препаратів, деяких гормонів).
Комітетом ВООЗ в 1981 році виділено дві основні форми первинного цукрового діабету:
І тип — інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД);
ІІ тип — інсулінонезалежний цукровий діабет (ІНЗЦД).
При першому випадку у хворих без лікування інсуліном прогресують порушення обміну речовин з розвитком кетоацидозу і навіть кетоацидотичної коми.
При ІІ типі кетоацидоз не виникає. Цукровий діабет ІІ типу може бути при ожирінні і без нього.
Клінічна картина цукрового діабету дуже характерна: це.
1.посилена спрага (sitis) з вживанням великої кількості води — полідіпсія;
2.посилений апетит — поліфагія, аж до булімії;
3.підвищене сечовиділення — поліурія (5 і більше л. сечі на добу);
4.похудіння аж до кахексії;
5.шкірний свербіж, особливо виражений в ділянці промежини, чому хворі не відразу звертаються до терапевтів;
6.слабість (fatigatio);
7.гіперглікемія і глюкозурія.