Висновки. 
Травматизм на уроках фізичної культури в школі

Проблема дитячого травматизму актуальна як у нашій країні, так і в усьому світі. Необхідність забезпечення заходів щодо зниження дитячого травматизму пояснюється з одного боку — необхідністю попередити травматизм, з іншого — виявити його причини і своєчасно усунути.

Вчителі фізкультури, тренери повинні враховувати, що дитячий організм відрізняється незавершеністю формування скелета, слабкістю зв’язкового апарату і мускулатури, нестійкістю нервової системи, тому окремі пошкодження, такі, як переломи кісток, травми суглобово-зв'язкового апарату, можуть призвести до тривалої втрати загальної та спортивної працездатності і важкої психологічної травми, а в ряді випадків і до спортивної або загальної інвалідності.

Спортивні травми — основна причина тимчасової втрати спортивної працездатності і нестійких спортивних результатів, а так само причина незацікавленості школярів до занять фізкультурою.

На підставі даних, отриманих у ході дослідження можна дати наступні практичні рекомендації викладачам фізичної культури, при виконанні яких кількість одержуваних на уроках травм має знизитися:

• — з урахуванням місця проведення уроку слід інструктувати дітей з техніки безпеки;
• — не допускати до занять школярів не пройшли медичний огляд;
• — до початку уроку, слід поцікавитися самопочуттям учнів, при цьому особливу увагу слід звернути на дітей, які входять у спеціальну групу;
• — не можна допускати учнів до уроку без спортивного костюма і змінного взуття;
• — підтримувати сувору дисципліну на уроці;
• — при вивченні складних вправ, слід звертати увагу на правильну техніку виконання;
• — комплектувати групи слід з урахуванням віку, статі, здібностей та стан здоров’я учнів ;
• — проводити розминку на початку кожного уроку;
• — уважно стежити за організацією місць занять, інвентарю та обладнання,
• — необхідно зацікавити дітей заняттями спортом, щоб вони прагнули не тільки відвідувати уроки фізичної культури, але і займатися спортом в різних секціях;
• — якщо учень отримав травму, слід надати першу допомогу і при необхідності направити до лікувального закладу.

Таким чином, вивчивши дитячий травматизм, провівши аналіз показників статистичної звітності по дитячому травматизму, можна зробити висновок про те, що дана проблема завжди актуальна і в даний час гостро стоїть перед нашим суспільством, оскільки травматизм в дитячому віці може призвести до непрацездатності, недієздатності, соціальної незахищеності людини в майбутньому. Тому необхідно регулярно проводити заходи з профілактики травматизму дітей вдома, в дитячих дошкільних установах, школах; забезпечуючи організоване дозвілля, зайнятість в спортивних секціях, гуртках, прагнучи цим знизити можливість отримання дитиною травми. Рівень зниження травматизму у дітей знаходиться в прямій залежності від того, наскільки об'єднані зусилля відповідних установ, відомств, засобів масової інформації, батьків щодо забезпечення профілактичних, організаційних, навчально-виховних, технічних, санітарно-профілактичних заходів, що займають важливе місце для попередження травм у дітей .

Проведення комплексу профілактичних заходів повинні бути направлені на збереження та зміцнення здоров’я дитини в процесі фізичного виховання.

Аналіз наукової літератури з означеної проблеми виявив, що дитячий травматизм є складною й остаточно невирішеною проблемою.