Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Анализ показників фінансової устойчивости

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Необхідність і сутність фінансового аналізу. Фінанси є індикатором конкурентоспроможності господарюючого суб'єкта над ринком. Тому стійке фінансове становище підприємства є запорукою її життєдіяльності за умов ринкової економіки. Економіка України розвивається за законам ринку, що передбачає прояв економічних відносин між виробниками споживачами продукції. Усі вони має економічних інтересів… Читати ще >

Анализ показників фінансової устойчивости (реферат, курсова, диплом, контрольна)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАИНЫ.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ИНСТИТУТ.

Курсова работа.

за курсом «Фінансовий аналіз» на задану тему: «Аналіз фінансової стійкості предприятия».

Виконала студентка фінансовооблікового факультету специальности.

«Фінанси» групи Ф-41−99.

Левшук Наталья.

Перевірила Горовец Н.А.

Сімферополь 2002.

ПЛАН.

Введение

…3.

1. Сутність, цілі й значення фінансового анализа.

1. Необхідність і сутність фінансового анализа…5.

2. Методи і прийоми фінансового анализа…7.

3. Зміст фінансового аналізу. Аналіз фінансової стійкості підприємства елемент фінансового анализа…9.

2. Методи аналізу фінансової стійкості предприятия.

1. Аналіз абсолютних показників фінансової устойчивости…12.

2. Аналіз відносних показників фінансової устойчивости…17.

3. Аналіз фінансової стійкості підприємства ОАО.

Птахофабрика «Південна» (практична часть).

1. Організаційно-правова система предприятия.

ВАТ Птицефабрика.

«Южная». …

…23.

2. Аналіз абсолютних показників фінансової устойчивости…25.

3. Аналіз відносних показників фінансової устойчивости…28 Укладання… …34 Список використаної литературы.

Запровадження. Перехід до ринкової економіки жадає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі запровадження науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання та управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи й т. буд. Важлива роль реалізації це завдання відводиться аналізу господарської підприємств. З його за допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контролю над виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства його підрозділів, і працівників. Основними джерелами інформації для аналізу фінансового становища підприємства є дані фінансової звітності. Адже, щоб ухвалити будь-яке рішення необхідно проаналізувати забезпеченість фінансовими ресурсами доцільність і ефективність розміщення і перспективи використання, платоспроможність підприємства, його фінансові стосунки з партнерами. Оцінка цих показників, потрібна для управління фірмою. З їхньою допомогою керівники здійснюють планування, контроль, покращують та вдосконалюють напрям своєї діяльності. Фінансова звітність є сутнісно «обличчям» фірми. Це систему узагальнених показників, які характеризують підсумки фінансовогосподарську діяльність підприємства. Основними завданнями аналізу фінансового становища підприємства являются:

— загальна оцінка фінансового становища і внутрішніх чинників його изменения,.

— вивчення відповідності між коштами Німеччини та джерелами, раціональність розміщення та ефективності їх использования,.

— визначення ліквідності і втратити фінансове стійкості предприятия,.

— дотримання фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни. Для аналізу фінансової стійкості, як частини аналізу фінансового стану використані реальні матеріали чинного підприємства ВАТ Птахофабрика «Південна». Підприємство займається птахівництвом, вирощуванням зернових культур, м’ясним і молочним скотарством, вівціі козоводством, а також має автомобільне господарство. Ця курсова робота містить 35 сторінок друкованого тексту, 3 таблицы.

1. Сутність, цілі й значення фінансового анализа.

1. Необхідність і сутність фінансового аналізу. Фінанси є індикатором конкурентоспроможності господарюючого суб'єкта над ринком. Тому стійке фінансове становище підприємства є запорукою її життєдіяльності за умов ринкової економіки. Економіка України розвивається за законам ринку, що передбачає прояв економічних відносин між виробниками споживачами продукції. Усі вони має економічних інтересів, що потенційно можуть не збігатися. Ринок є своєрідний інструмент узгодження інтересів виробництва та споживання вищу стадію розвитку товарногрошових відносин. Функціонування ринку веде до становлення ринкової економіки. У ринкових умов запорукою виживання і залишається основою стабільного становища підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відбиває стан фінансових ресурсів підприємства, у якому є можливість вільно маневрувати грошима, ефективно їх використати, забезпечуючи безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, враховувати витрати з його розширенню і оновленню. Фінансове становище представляє найважливішу характеристику економічної діяльності підприємства у зовнішній середовищі. Воно визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал на діловому співробітництві, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самої підприємства його партнерів у фінансовим та інших відносинам. Фінансовий аналіз є методику оцінки поточного і перспективнішої фінансової стану підприємства з урахуванням вивчення залежності і динаміки показників фінансової інформації. Аналіз фінансового становища — це глибоке, науково обгрунтоване дослідження фінансових ресурсів у єдиному виробничому процесі. Основною метою фінансового аналізу є здобуття певного кількості ключових параметрів, дають об'єктивну і точну картину фінансового становища підприємства, його прибутків і збитків, змін — у структурі активів і пасивів, у розрахунках із дебіторами і кредиторами. При цьому оцінці поточного фінансового становища підприємства особливу роль грає його прогноз на найближчу і більше віддалену перспективу, тобто. очікувані параметри фінансового становища. Цілі аналізу досягаються внаслідок рішення певного взаємозалежного набору аналітичних завдань. Аналітична завдання є конкретизацію цілей аналізу з урахуванням організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення аналізу. Основним чинником зрештою є об'єм і якість вихідної інформації. У цьому треба пам’ятати, що періодична бухгалтерська чи фінансова звітність підприємства — це лише «сира інформація», підготовлена хід виконання для підприємства дисконтних процедур. Основним джерелом інформації для аналізу фінансового становища служить бухгалтерський підприємства (форма N1 річний і квартального звітності). Значення одеського форуму настільки велика, що «аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу. Джерелом даних для аналізу фінансових результатів є звіт про фінансові результати та його використанні (форма N 2 річний і квартального звітності). Джерелом додаткової інформації кожного з блоків фінансового аналізу служить додаток до річний отчетности).

2. Методи і прийоми фінансового аналізу. Способи і прийоми аналізу фінансової складової діяльності можна умовно розділити на традиційні і математичні. До основних традиційних засобів і прийомів ставляться використання абсолютних, відносних і середніх величин, застосування порівняння, угруповання, індексного методу, методу цепних підстановок, балансового методу. Аналіз тих чи інших показників економічної діяльності підприємства, явищ, процесів починається з використання абсолютних величин. Прийом порівняння залежить від зіставленні фінансові показники звітний період зі своїми плановими значеннями і з показниками попереднього часу. Прийом зведення і угруповання полягає у зведенні інформаційних матеріалів аналітичні таблиці, з допомогою яких визначають вплив найістотніших факторів, і виявляють ті чи інші закономірності і тенденції у розвитку фінансових процесів. Індексний метод полягає в відносних показниках, виражають ставлення рівня цього явища до рівня їх у минулому або до рівню аналогічного явища, ухваленого як база. Прийом цепних підстановок використовується визначення впливу окремих чинників на відповідний сукупний фінансовий показник. Сутність даного прийому полягає у послідовної заміні планової величини фактичної його величиною, й інші показники у своїй залишаються незмінними. Практика фінансового аналізу виробила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. У тому числі можна назвати 6 основних методів: горизонтальний (тимчасової) аналіз — порівняння кожній позиції звітності з попереднім періодом, вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури підсумкових фінансові показники з виявленням впливу кожній позиції звітності на результат загалом, трендовий аналіз — порівняння кожній позиції звітності із низкою попередніх періодів й визначення тренду, тобто. основний тенденції динаміки показника, очищеної випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. З допомогою тренду формують можливі значення показників у майбутньому, отже, ведеться перспективний прогнозний аналіз, аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відносин між окремими позиціями звіт чи позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників, порівняльний (просторовий) аналіз — це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів, зі среднеотраслевыми і середніми господарськими даними, факторний аналіз — аналіз впливу окремих чинників (причин) на результативний показник з допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли подрібнюють на складові, і зворотним (синтез), що його окремі елементи з'єднують у єдиний результативний показатель.

3. Зміст фінансового аналізу. Аналіз фінансової стійкості підприємства елемент фінансового аналізу. Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності, що складається з двох тісно взаємозалежних розділів: фінансового аналізу та виробничого управлінського аналізу Поділ аналізу фінансовий і управлінський зумовлено сформованим практично поділом системи бухгалтерського обліку масштабу підприємства на фінансовий облік і управлінський облік. Таке поділ аналізу кілька умовно, оскільки внутрішній аналіз може розглядатися як продовження зовнішнього аналізу та навпаки. У чиїх інтересах справи обидва виду аналізу підживлюють одне одного інформацією. Особливостями зовнішнього фінансового аналізу являются:

— множинність суб'єктів аналізу, користувачів інформації про діяльність предприятия,.

— розмаїтість цілей та інтересів суб'єктів анализа,.

— наявність типових методик аналізу, стандартів обліку, і отчетности,.

— орієнтація аналізу лише з публічну, зовнішню звітність предприятия,.

— обмеженість завдань аналізу як наслідок попереднього фактора,.

— максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства. Фінансовий аналіз, який базується на даних лише бухгалтерської звітності, набуває характеру зовнішнього аналізу, тобто. аналізу, проведеного поза підприємством його зацікавленими контрагентами, власниками чи державними органами. Цей аналіз з урахуванням лише звітних даних, які містять лише обмежену частина інформації про діяльність підприємства, Демшевського не дозволяє розкрити всіх секретів успіху фірми. Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу, здійснюваного партнерами підприємства з даним публічної фінансової звітності, составляют:

— аналіз абсолютних показників прибыли,.

— аналіз відносних показників рентабельности,.

— аналіз фінансової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності предприятия,.

— аналіз ефективність використання позикового капитала,.

— економічна діагностика фінансового становища підприємства міста і рейтингова оцінка емітентів. Існує різноманітна економічна інформацію про діяльності підприємств і безліч способів аналізу цієї бурхливої діяльності. Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають у спосіб аналізу. Оскільки однією з найважливіших характеристик фінансового становища підприємства є стабільність своєї діяльності з позицій довгострокової перспективи, то даної курсової роботі основну увагу приділяється аналізу фінансової стійкості підприємства, а конкретніше — аналізу абсолютних показників фінансової стійкості. Оцінка фінансової стійкості підприємства передбачає проведення об'єктивного аналізу розміру й структури активів і пасивів підприємства міста і визначення підставі цього його фінансової стабільності і української незалежності, і навіть аналізу відповідності фінансово-господарську діяльність підприємства цілям його проведення статутної діяльності. Фінансово стійким є така суб'єкт господарювання, який через рахунок власні кошти покриває кошти, спрямовані на активи, не допускає невиправданою дебіторської та кредиторської заборгованості і розраховується за своїх зобов’язань у призначений термін. На фінансову стабільність підприємства впливають такі факторы:

— становище підприємства на товарному рынке,.

— виробництво якісної продукции,.

— залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторов,.

— наявність неплатоспроможних кредиторов,.

— ефективність господарських та фінансових операцій. Фінансова стабільність є відображенням стабільного перевищення доходів витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими засобами підприємства міста і завдяки ефективному їх використанню сприяє безперервному процесу виробництва та реалізації продукции.

2. Методи аналізу фінансової стійкості підприємства. 2.1. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості. Аналіз фінансової стійкості підприємства є найважливішим етапом оцінки своєї діяльності і фінансово-економічного добробуту, відбиває результат його поточного, інвестиційного і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, і навіть характеризує здатність підприємства відповідати за свої борги та інших зобов’язаннях і нарощувати свій економічний потенціал. Передусім фінансове становище підприємства оцінюється його фінансової сталістю і платоспроможністю. Платоспроможність відбиває здатність підприємства платити за своїх боргах й зобов’язанням в конкретний період. Умова достатності дотримується тоді, коли підприємство платежеспособно у часі, тобто. має стійку здатність відповідати за свої борги будь-якої миті часу. Під фінансової сталістю слід розуміти його платоспроможність у часу із дотриманням умови фінансового рівноваги між власними і позиковими фінансовими засобами. Фінансове рівновагу є таке співвідношення власних і позикових коштів підприємства, у якому рахунок власних коштів повністю погашаються колишні й побудувати нові борги. Розрахована з певних правилам точка фінансового рівноваги Демшевського не дозволяє підприємству, з одного боку, збільшувати позикові кошти, з другого — нераціонально використовувати накопичені кошти. Якщо брати до уваги, що власні і позикові фінансові ресурси проходять стадії освіти, і розподілу і виплати, які кінцева величина йде поповнення майна, то проведення аналізу фінансової стійкості з кожної з цих стадій дає можливість встановити умови зміцнення чи втрату фінансового рівноваги. Для визначення рівня фінансової стійкості підприємства необхідний анализ:

— складу і розміщення активів і пасивів господарюючого субъекта,.

— динаміки і структури джерел фінансових ресурсов,.

— наявності власних оборотних средств,.

— кредиторської задолженности,.

— наявності і структури оборотних средств,.

— дебіторської задолженности,.

— платоспроможності. Абсолютними показниками фінансової стійкості є показники, що характеризують ступінь забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування. Для оцінки стану запасів і витрат послуговуються даними групи статей «Запаси» II розділу активу баланса.

З = стор. 100 + стор. 110 + стор. 120 + стор. 130 + стр. 140.

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показника: 1. Наявність власних оборотних засобів (СОС), як відмінність між власним капіталом (I розділ пасиву балансу) і необоротними активами.

(I розділ активу балансу). Це характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення проти попереднім періодом свідчить про розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність оборотних засобів можна записать.

СОС = IрП — IрА = стор. 380 ф.1 — стор. 080 ф.1.

де IрП — I розділ пасиву баланса,.

IрА — I розділ активу баланса.

2. Наявність власних і частка довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (СД), обумовлений шляхом збільшення попереднього показника у сумі довгострокових зобов’язань (ДО — III розділ пасиву баланса):

СД = СОС + ДО = IрП — IрА + IIIрП = стор. 380 ф.1 — стор. 080 ф.1 + стор. 480 ф.1.

3. Загальна величина основні джерела формування запасів і витрат (ОИ), обумовлена шляхом збільшення попереднього показника у сумі короткострокових кредитів банків (КК):

ОИ = СД + КК = стор. 380 ф.1 — стор. 080 ф.1 + стор. 480 ф.1 + стр. 500 ф.1.

Трьом показниками наявності джерел формування запасів відповідають три показника забезпеченості запасів джерелами формування: 1. Надлишок (+) чи недолік (-) власних оборотних засобів (Фсос):

Фсос = SOS — 3,.

де 3 — запасы.

2. Надлишок (+) чи недолік (-) власних і частка довгострокових джерел формування запасів (Фсд):

Фсд = СД — 3.

3. Надлишок (+) чи недолік (-) загального розміру основні джерела формування запасів (Фои):

Фои = ОИ — 3.

З допомогою цих показників визначається трехкомпонентный тип фінансової устойчивости.

1, якщо Ф > 0 P. S (Ф) =.

0, якщо Ф < 0.

Для характеристики фінансової ситуації для підприємства існує чотири типу фінансової стійкості: Перший — абсолютна фінансова стійкість (трехкомпонентный показник типу фінансової стійкості має такий вигляд: S={1,1,1}). Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що це запаси підприємства покриваються власними обіговими коштами, тобто. організація залежною від зовнішніх кредиторів. Така ситуація трапляється вкрай рідко. Понад те, вона навряд може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво компанії не вміє, не хоче, або спроможна використовувати зовнішні джерела коштів на основний діяльності. Другий — нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості має такий вигляд: S={0,1,1}). У цій ситуації підприємство використовує покриття запасів крім власних оборотних засобів також і довгострокові залучені кошти. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з погляду фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаної підприємствам. Третій — збаламучену фінансове становище (показник типу фінансової стійкості має такий вигляд: S={0,0,1}), характеризуемое порушенням платоспроможності, у якому зберігається можливість відновлення рівноваги з допомогою поповнення джерел власні кошти, скорочення дебіторську заборгованість, прискорення оборотності запасів. Фінансова нестійкість вважається нормальним (припустимою), якщо величина залучуваних на формування запасів короткострокових кредитів і позикових коштів перевищує сумарною вартості сировини, матеріалів і готової продукції. Четвертий — кризовий фінансове становище (показник типу фінансової стійкості має такий вигляд: S={0,0,0}), у якому підприємство на межі банкрутства, т.к. кошти, короткострокові цінні папери дебіторська заборгованість не покривають навіть у його кредиторську заборгованість і прострочених позичок. Для зручності визначення типу фінансової стійкості уявімо розраховані показники у табл. 1.

Таблиця 1. Зведена таблиця показників за типами фінансової стійкості. |Показники |Тип фінансової стійкості | | |абсолютна |нормальна |збаламучену |кризовий | | |стійкість |стійкість |стан |стан | |Фсос = СОС — 3 |Фсос (0 |Фсос < 0 |Фсос < 0 |Фсос < 0 | |Фсд = СД — 3 |Фсд (0 |Фсд (0 |Фсд < 0 |Фсд < 0 | |Фои = ОИ — 3 |Фои (0 |Фои (0 |Фои (0 |Фои < 0 |.

2.2. Аналіз відносних показників фінансової стійкості. Фінансова стійкість підприємства характеризується системою фінансових коефіцієнтів. Вони розраховуються як співвідношення абсолютних показників активу і пасиву балансу. Аналіз фінансових коефіцієнтів ринкової стійкості залежить від порівнянні їх значень з засадничими величинами, а й у вивченні їх динаміки. Дані коефіцієнти можна розділити на два блоку: 1) коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансове становище підприємства з позицій структури джерел коштів, 2) коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стабільність з позицій витрат, що з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів. Розглядаються такі основні показатели:

1. Коефіцієнт автономії (Kа) є ще однією з найважливіших характеристик фінансової стійкості підприємства, його незалежність від позикового капіталу дорівнює частці джерел коштів загалом результаті балансу: Kа = Власний капітал (стор. 380) / Загальний підсумок коштів (стр.640) Що значення даного коефіцієнта, тим фінансово сталіший, стабільніше і більше незалежно від зовнішніх кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що це загальна сума заборгованості має перевищувати суму громадських джерела фінансування, тобто. джерела фінансування мали бути зацікавленими хоча б наполовину сформовані рахунок власних коштів, т.а. мінімальне граничне значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5.

2. Коефіцієнт фінансової залежності (Kзав) є зворотним коефіцієнта автономії. Kзав = Загальний підсумок коштів (стор. 640) / Власний капітал (стор. 380)= =1/Kа Зростання цього коефіцієнта у поступовій динаміці означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до 1, це означатиме, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує - наоборот.

3. Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу, чи коефіцієнт фінансового ризику, показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу. Kфр = Залучені кошти / Власний капітал = (стор. 430 + стор. 480 + стор. 620 + стор. 630) / стор. 380 Цей коефіцієнт дає найзагальнішу оцінку фінансової стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує скільки одиниць залучених коштів кожну одиницю власних. Зростання показника у поступовій динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто. про зниження фінансової стійкості і навпаки. Оптимальний значення даного коефіцієнта — Kфр [pic] 0,5, критичне — 1.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує яка частина власного обігового капіталу обертається, тобто. у тому формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, яка капитализирована. Коефіцієнт має бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у власних коштів. Kман = Власні його оборотні кошти / Власний капітал = (стор. 380 — стор. 080) / стор. 380 Залежно від структури капіталу і галузевої спеціалізації цей показник може змінюватися (проте нормативом є - 0,4 … 06). Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності у поступовій динаміці незначно збільшується. Різке зростання даного коефіцієнта неспроможна можуть свідчити про нормальної діяльності підприємства, т.к. збільшення цей показник можливе у разі зростання власного обігового капіталу, або за зменшенні власних джерел финансирования.

5. Коефіцієнт залучення довгострокових кредитів і позик характеризує структуру капіталу. Зростання цього у динаміці - негативна тенденція, що означає, що зростає залежність підприємства від зовнішніх інвесторів. Kпривл .буд. до. і із. = Довгострокові зобов’язання / (Довгострокові зобов’язання + Власний капітал) = стор. 480 / (стор. 480 + стор. 380).

6. Коефіцієнт незалежності капіталізованих джерел Kнезав. до. і.= Власний капітал / (Довгострокові зобов’язання + Власний капітал) = стор. 380 / (стор. 480 + стор. 380) Сума коефіцієнтів 5 і шість дорівнює 1. Зростання коефіцієнта 5 у поступовій динаміці негативна тенденцією, означаючи, що з позицій довгострокової перспективи підприємство дедалі більше і дітей сильнішими залежить від зовнішніх инвесторов.

7. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів та інші необоротних активів профінансовано зовнішніми інвесторами. Kпдв= Довгострокові зобов’язання / Необоротні активи= стор. 480 / стор. 080.

Зростання показника у поступовій динаміці свідчить про посиленні залежності підприємства від зовнішніх инвесторов.

8. Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними засобами Kмз=Собственные його оборотні кошти / Запаси = (стор. 380 — стор. 080) / (стор. 100 + стор. 110 + стор. 120 + стор. 130 + стр.140) Оптимальний значення даного коефіцієнта — 0,6[pic]0,8.

9. Коефіцієнт співвідношення необоротних активів і власного капіталу. Kна/ск= Необоротні активи / Власний капітал = стор. 080 / стор. 380 Це характеризує забезпечення необоротних активів власними засобами. Оптимальний значення даного коефіцієнта [pic] 0,5[pic]0,8. Якщо показник менше 0,5, це свідчить, що підприємство має власний капітал переважно на формування оборотних коштів, які зазвичай розцінюється негативно. Якщо значення показника більш 0,8, то роблять свої висновки про притягнення довгострокових кредитів на формування частини необоротних активів, що абсолютно виправданим нічого для будь-якого предприятия.

10. Коефіцієнт структури залученого капіталу. Kстр. привл кап = Довгострокові зобов’язання / Притягнутий капітал (Поточні зобов’язання) = стор. 380 / стор. 620.

11. Коефіцієнт забезпечення оборотних засобів власними оборотними засобами розраховують як ставлення власних оборотних засобів до всієї величині оборотних засобів. K оос= (стор. 260 — стор. 620) / стор. 260 Мінімальна значення даного коефіцієнта — 0,1. Коли показник опускається при цьому значення, то структура окреслюється незадовільна, а підприємство — неплатоспроможним. Збільшення показника говорить про непоганому фінансовий стан підприємства, його стані проводити незалежну фінансову политику.

12. Коефіцієнт відносини виробничих активів і вартості майна: Kпа/си = (Виробничі активи (кошти, тварини на вирощуванні, незавершене виробництво) + Витрати майбутніх періодів) / Балансова вартість майна Мінімальна значення показника — 0,5. Вищий показник каже про збільшення виробничих можливостей підприємства. 13. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів: K сс/зс = (Притягнутий капітал + Короткострокові кредити банків) / Власний капітал = (стор. 480 + стор. 500) / 380 14. коефіцієнт окупності відсотків за кредити: Kокуп%= (Торішній чистий прибуток + Витрати на виплату відсотків) / Витрати на виплату відсотків за кредити Він показує скільки вже разів протягом року підприємство заробляє кошти на оплати відсотків і характеризує рівень захищеності кредиторів. Цей коефіцієнт може бути щонайменше 3.

Для оцінки фінансової стабільності підприємства використовують також коефіцієнти стабільності економічного розвитку і чистої виручки. Для цих показників коефіцієнти не встановлено. 15. Коефіцієнт стабільності економічного зростання розраховують як ставлення різниці між чистим прибутком (ПП) і дивідендами (ТАК), виплаченими акціонерам, до власного капіталу (СК): До з. ек. р.=(ЧП — ТАК) / СК Розрахований коефіцієнт порівнюють із коефіцієнтом попередній звітний період, ні з аналогічними підприємствами. Цей коефіцієнт характеризує стабільність одержання прибутку, яка залишається на підприємстві щодо його розвитку та створення резерву. Якщо це коефіцієнт становить, наприклад, 0,185, це означатиме, що прибуток у розмірі 18,5% власного капіталу протягом року спрямовано розвиток на створення резервів підприємства. 16. Коефіцієнт чистої виручки розраховують як ставлення суми чистого прибутку і амортизаційних відрахувань до виручці від, товарів хороших і послуг. 17. Показник чистий прибуток однією акцію розраховують як ставлення чистого прибутку до кількості акцій, дивідендів однією акцію — як ставлення суми дивідендів виплачених акціонерам, до кількості акцій, дивідендів на одну акцію за курсом акцій — як ставлення суми дивідендів, виплачених акціонерів одну акцію, до ринковому курсу акций.

Т.а. аналіз коефіцієнтів — це перебування співвідношень між двома окремими показниками. Коефіцієнтів багато, але з усіх їх можна поєднати в 5 груп за характеристиками: а) можливості погашення поточних зобов’язань, б) руху поточних активів, в) власного капіталу, р) результатів основний діяльності, буд) інформації про стан ринку. Методика аналізу названих вище коефіцієнтів полягає у сравнении:

— фактичних коефіцієнтів цього з прошлогодними,.

— фактичних коефіцієнтів з нормативами,.

— фактичних коефіцієнтів підприємства з показниками конкурентов.

— фактичних коефіцієнтів з галузевими показателями.

3. Аналіз фінансової стійкості підприємства ВАТ Птахофабрика «Південна» (практична часть).

1. Організаційно-правова система підприємства ВАТ Птахофабрика «Південна» Відкрите товариство «Ордени Леніна птахофабрика «Південна» (далі «суспільство») засновано відповідно до наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 340 від 26 березня 1996 р. шляхом перетворення державного підприємства Ордени Леніна птахофабрика «Південна» Сімферопольського району Автономної Республіки Крим на відкрите акціонерне суспільство. Суспільство є правонаступником майнові права і обов’язків державного підприємства Ордени Леніна птахофабрика «Південна». Суспільство має самостійний баланс, поточні, валютні, і інші рахунки банках, товарний знак, печатку зі своїми найменуванням та інші реквізити, необхідних своєї діяльності. Суспільство випускає прості іменні акції у сумі Статутного фонду, що становить 14 510 070 гривень. Статутний фонд розділений на 1 451 007 простих іменних акцій акцій становить 10 гривень кожна. Органи управління Общества:

— загальні збори акционеров,.

— Спостережна Совет,.

— Правление,.

— ревізійна комісія. Основним виглядом діяльності ВАТ Птахофабрика «Південна» є птахівництво. Крім основний підприємство займається такими видами діяльності: вирощування зернових культур, м’ясне і молочне скотарство, вівціі козоводство, і навіть містить автомобільне господарство. На підприємстві початку звітний період працювало 1027 людина, на кінець — 984 людини. На ВАТ Птахофабрика «Південна» є такі відділи: бухгалтерія, економічний, юридичний, плановий, снабженческий, інженерний, зоотехнічний, агрономічний, транспортний, які працюють у тісній зв’язку й взаємозалежності друг від друга.

3.2. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості Проведемо розрахунки абсолютних показників фінансової стійкості відповідно до формулам описаним розділ 2.1 даної курсової роботи: Знач = 977,5 + 1878,2 + 1088,9 +112,4 = 4057 Зкон = 823,9 + 2251,7 + 293,3 + 192,0 + 7,2 = 3568,1.

СОСнач = 31 896,8 — 34 712,4 = -2815,6 СОСкон = 24 587,0 — 27 888,0 = -3301,0.

СДнач = -2815,6 + 0 = -2815,6 СДкон = -3301,0 + 3595,1 = 294,1.

ОИнач = -2815,6 + 0 = -2815,6 ОИкон = 294,1 + 889,5 = 1183,6.

Фсос = SOS — 3 Фсоснач = -2815,6 — 4057,0 = -6872,6, Фсоснач[pic]< 0 Фсоскон = -3301,0 — 3568,1 = -6869,1, Фсоскон < 0.

Фсд = СД — 3 Фсднач = -2815,6 — 4057,0 = -6872,6, Фсднач < 0 Фсдкон = 294,1 — 3568,1 = -3274,0, Фсдкон < 0.

Фои = ОИ — 3 Фоинач = -2815,6 — 4057,0 = -6872,6, Фоинач < 0 Фоикон = 1183,6 — 3568,1 = -2384,5, Фоикон < 0.

Отримані дані занесемо в аналітичну табл. 2, яку заповнимо на підставі даних і передачею даних форми № 1 «Баланс».

Таблиця 2. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості. |№ п/п|Показатели |На початок |У найгіршому разі |Зміни | | | |звітного |звітного |протягом року | | | |періоду, |періоду, |(+,-), тис.| | | |тис. грн. |тис. грн. |грн. | |1 |Власний капітал (стор. 380 |31 896,8 |24 587,0 |- 7309,8 | | |ф.1) | | | | |2 |Необоротні активи (стор. 080 |34 712,4 |27 888,0 |- 6824,4 | | |ф.1) | | | | |3 |Власні його оборотні кошти|- 2815,6 |- 3301,0 |- 485,4 | | |(СОС) | | | | |4 |Довгострокові зобов’язання |______ |3595,1 |3595,1 | | |(ДО)(стр. 480 ф.1) | | | | |5 |Наявність власних і |- 2815,6 |294,1 |3109,7 | | |довгострокових позикових | | | | | |джерел формування | | | | | |запасів і витрат (СД) | | | | |6 |Короткострокові кредити банків |______ |889,5 |889,5 | | |(КК) (стор. 500 ф.1) | | | | |7 |Загальна величина основних |- 2815,6 |1183,6 |3999,2 | | |джерел коштів на | | | | | |формування запасів і витрат | | | | | |(ОИ) | | | | |8 |Загальна величина запасів (З) |4057,0 |3568,1 |- 488,9 | |9 |Надлишок (+) чи недолік (-)|- 6872,6 |-6869,1 |3,5 | | |СОС на формування запасів | | | | | |(Фсос) | | | | |10 |Надлишок (+) чи недолік (-)|- 6872,6 |- 3274,0 |3598,6 | | |власних і частка довгострокових | | | | | |джерел формування | | | | | |запасів (Фсд) | | | | |11 |Надлишок (+) чи недолік (-)|- 6872,6 |-2384,5 |4488,1 | | |загального розміру джерел | | | | | |формування запасів (Фои) | | | | |12 |Тривимірний показник типу |(0,0,0) |(0,0,0) | | | |фінансової стійкості | | | |.

Дані таблиці свідчить про кризовому фінансовий стан. Це обумовлена тим, що джерела власні кошти направлялися в необоротні активи (наприкінці року: 27 888,0 / 24 587,0 [pic]100% = 113,4%). Т.а. для поповнення власних оборотних засобів кошти надходили. З іншого боку оборотних засобів вочевидь бракує як у початку року і на кінець. Слід зазначити, у цілому для підприємства зменшилися й викохує власний капітал, і необоротні активи, і власні його оборотні кошти, і запаси. У той самий час з’явилися поточні і довгострокові зобов’язання. Можна припустити, що з загальному спаді виробництва підприємство бере кредити з метою дозволяють збільшити частку оборотних засобів, т.к. в розпорядженні підприємства вочевидь не досить. Позитивним моментом є збільшення основні джерела коштів на формування запасів і витрат (на 3999,2). Т.а. наприкінці року під рахунок джерел власних і позикових коштів покривається вже 33,17% (1183,6 / 5568,1[pic]100) запасів і витрат, тоді як у початку року вони взагалі ними не покривалися -69,4% (-2815,6 / 4057 [pic]100%) Після проведених вище розрахунків видно, що й початок і кінець звітний період тривимірний показник типу фінансової стійкості P. S має вигляд P. S = {0,0,0}. Це означає, що, не дивлячись певні поліпшення, підприємство перебуває у кризовому фінансовому состоянии.

3.3. Аналіз відносних показників фінансової стійкості Зробимо розрахунок основних відносних фінансової стійкості: 1. Коефіцієнт автономії (Kа) Kа = Власний капітал (стор. 380) / Загальний підсумок коштів (стр.640) Kа нач=31 896,8 / 40 117,0 = 0,8 Kа кон=24 587,0 / 32 580,0 = 0,75.

2. Коефіцієнт фінансової залежності (Kзав) є зворотним коефіцієнта автономії. Kзав = Загальний підсумок коштів (стр.640) / Власний капітал (стор. 380)= 1/Kа Kзав нач=40 117,0 / 31 896,8 = 1,25 Kзав кон=32 580,0 / 24 587,0= 1,33.

3. Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу, чи коефіцієнт фінансового ризику (Kфр), показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу. Kфр = Залучені кошти / Власний капітал = (стор. 430 + стор. 480 +стор. 620 + стор. 630) / стор. 380 Kфр нач=(8219,6+1,2) / 31 896,8= 0,25 Kфр кон=(14,8+3595,1+4382,3+1,2) / 24 587,0 = 0,33.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Kман). Kман = Власні його оборотні кошти / Власний капітал = (стор. 380 -стор. 080) / стор. 380 Kман нач=(31 896,8−34 712,4) / 31 896,8= - 0,09 Kман кон=(24 587,0−27 888,0) / 24 587,0= - 0,13.

5. Коефіцієнт залучення довгострокових кредитів і позик (Kпривл.дкз.) характеризує структуру капіталу. Kпривл .буд. до. і із. = Довгострокові зобов’язання / (Довгострокові зобов’язання + Власний капітал) = стор. 480 / (стор. 480 + стор. 380) Kпривл .буд. до. і з. нач=0 /(0+ 31 896,8)= 0 Kпривл .буд. до. і із. кон=3595,1 / (24 587,0 + 3595,1)= 0,13.

6. Коефіцієнт незалежності капіталізованих джерел (Kнезав.к.и) Kнезав. до. і.= Власний капітал / (Довгострокові зобов’язання + Власний капітал) = стор. 380 / (стор. 480 + стор. 380) Kнезав. до. і нач=31 896,8 / (31 896,8+0) = 1 Kнезав. до. і кон=24 587,0 / (24 587,0+3595,1) = 0,87.

7. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів та інші необоротних активів профінансовано зовнішніми інвесторами. Kпдв= Довгострокові обязательства/Необоротные активы=стр. 480/стр.080 Kпдв нач=0 / 34 712,4 = 0 Kпдв кон=3595,1 / 27 888,0= 0,13.

8. Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними средствами.

(Kмз) Kмз=Собственные його оборотні кошти /Запаси = (стор. 380 — стор. 080) / (стор. 100 + стор. 110 + стор. 120 + стор. 130 + стр.140) Оптимальний значення даного коефіцієнта — 0,6[pic]0,8. Kмзнач=(31 896,8−34 712,4)/(977,5+1878,2+1088,9+112,4)= - 2815,6/4057= -0,69 Kмзкон=(24 587,0−27 888,0)/(823,9+2251,7+293,3+192,0+7,2)=-3301,0/3568,1= = - 0,93.

9. Коефіцієнт співвідношення необоротних активів і власного капитала.

(Kна/ск). Kна/ск= Необоротні активи / Власний капітал = стор. 080 / стор. 380.

Kна/ск поч= 34 712,4 / 31 896,8 = 1,09 Kна/ск кін= 27 888,0 / 24 587,0 = 1,13.

10. Коефіцієнт структури залученого капіталу (Kстр.привл кап). Kстр. привл кап =Довгострокові зобов’язання / Притягнутий капітал (Поточні зобов’язання) = стор. 380 / стор. 620 Kстр. привл кап поч =31 896,8 / 8219,6 = 3,89 Kстр. привл кап кін =24 587,0 / 4382,3 = 5,61.

11. Коефіцієнт забезпечення оборотних засобів власними оборотними засобами (K оос) розраховують як ставлення власних оборотних засобів до всієї величині оборотних засобів. K оос= (стор. 260 — стор. 620) / стор. 260.

K оос нач=(5405,2 — 8219,6) / 5405,2 = - 0,52 K оос кон=(4692,4 — 4382,3) / 4692,4 = 0,07.

З даних складемо таблицю. Аналіз показників фінансово стійкості проведемо відповідно до таблиці 3. Значення коефіцієнта автономії перевищує нормативне значення, що позитивного бачиться, т.к. підприємство незалежно від зовнішніх кредиторів. Проте намітилася тенденція на зниження значення цього показника на 0,5 пункту, що свідчить про зниженні рівня фінансової незалежності. Зростання коефіцієнта фінансової залежності (збільшився проти попереднім періодом на 0,08 пункту) свідчить про збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства. Коефіцієнт фінансового ризику є також у припустимих значеннях (на кінець звітний період вона становить 0,33). Т.а. кожну гривню власні кошти доводиться 33 копійки позикових, тоді як у початок звітний період була лише 25 копійок. Проте, як зазначалось, цей коефіцієнт тим щонайменше перебуває у допустимих значениях.

Таблиця 3.

Аналіз відносних показників фінансової стійкості. |№ |Показник |На початок |У найгіршому разі |Зміни |Оптимальні| |п/п | |звітного |звітного |протягом року |і рівень | | | |періоду |періоду |(+,-) | | |1 |Коефіцієнт |0,8 |0,75 |-0,5 |[pic]0,5[p| | |автономии (Kа) | | | |ic]0,6 | |2 |Коефіцієнт финансовой|1,25 |1,33 |0,08 |[pic]1,9 | | |залежності (Kзав) | | | | | |3 |Коефіцієнт |0,25 |0,33 |0,08 |[pic]0,5 | | |фінансового ризику | | | | | | |(Kфр) | | | | | |4 |Коефіцієнт |- 0,09 |- 0,13 |-0,04 |0,4[pic]0,| | |маневреності | | | |6 | | |власного капіталу | | | | | | |(Kман) | | | | | |5 |Коефіцієнт |0 |0,13 |0,13 |[pic]0,4 | | |залучення | | | | | | |довгострокових кредитів | | | | | | |і позик (Kпривл.дкз.)| | | | | |6 |Коефіцієнт |1 |0,87 |- 0,13 |[pic]0,6 | | |незалежності | | | | | | |капіталізованих | | | | | | |джерел | | | | | | |(Kнезав.к.и) | | | | | |7 |Коефіцієнт |-0,69 |-0,93 |-0,24 |0,6[pic]0,| | |забезпечення | | | |8 | | |матеріальних запасів | | | | | | |власними | | | | | | |засобами (Kмз) | | | | | |8 |Коефіцієнт |1,09 |1,13 |0,04 |[pic]0,5[p| | |співвідношення | | | |ic]0,8 | | |необоротних активів і | | | | | | |власного капіталу | | | | | | |(Kна/ск). | | | | | |9 |Коефіцієнт структури |3,89 |5,61 |1,72 | | | |залученого капіталу| | | | | | |(Kстр.привл кап). | | | | | |10 |Коефіцієнт |-0,52 |0,07 |0,59 |[pic]0,1 | | |забезпечення оборотних | | | | | | |коштів власними | | | | | | |обіговими коштами | | | | | | |(K оос) | | | | |.

Аналізуючи коефіцієнт маневреності власного капіталу можна сказати про гострої нестачі оборотних засобів, причому ця тенденція посилюється (коефіцієнт знизився проти попереднім періодом на 0,04 пункту). Цей показник свідчить, що підприємству слід збільшити власний капітал, або зменшити власні джерела фінансування Намітилося зростання коефіцієнта залучення довгострокових кредитів і позик. То в підприємства початку звітний період був довгострокових фінансових зобов’язань, а під кінець року з’явилися (0,13 пункту). Відсутність даного коефіцієнта могло казати про непродуманої фінансової стратегії підприємства. На цей час показник у межах норми, що позитивного бачиться. Коефіцієнт незалежності капіталізованих джерел наприкінці року становить 0, 87 (знизився проти початком року в 0,13 пункту). У цілому нині така динаміка показників залучення довгострокових кредитів і позик й самої незалежності капіталізованих джерел у даному випадку є позитивної тенденцією, т.к. свідчить про більш раціональному підході до формування фінансової стратегії. Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними засобами на почав року становив -0,69, але в наприкінці року — -0, 93. Т.к. оптимальне його значення — 0,6[pic]0,8, можна говорити про незадовільному забезпеченні матеріальних запасів і нестачі власних средств.

Коефіцієнт забезпечення оборотних засобів власними оборотними засобами показує, що з підприємства його оборотні кошти не забезпечені власними обіговими коштами. Т.к. показник має значення менш 0,1 і початок і кінець звітний період (відповідно --0,52 і 0,07), то підприємство можна зарахувати до розряду неплатоспроможних. Проте, в протягом року з’явилася позитивна тенденція і підприємство підвищило цей показник на 0,59 пункту. Це засвідчує деякому поліпшенні фінансового становища. Проаналізувавши абсолютні і відносні показники фінансової стійкості у тому сукупності можна дійти невтішного висновку про кризовому фінансовому стані підприємства. В наявності недолік власних оборотних засобів, зза чого підприємство неспроможна нормально функціонувати. Підприємство досить високий рівень фінансової незалежності він зовнішніх кредиторів, але у разі це явище можна назвати позитивним, т.к. з допомогою залучених коштів можна було б змогу досягти поліпшення фінансових показників. Саме таке тенденція і намітилася наприкінці звітного периода.

Укладання. З допомогою аналізу абсолютних і відносних показників фінансової стійкості можна виявити сильні й слабкі позиції різних підприємств, фірм. Менеджери використовують ці дані контролю діяльності підприємства, аби запобігти банкрутства. Важливим є і те, що аналіз коефіцієнтів дає можливість краще зрозуміти взаємозв'язок активів і пасивів балансу. Кредитори уважно опікуються цими показниками, щоб бути впевненими, що це підприємство може оплатити свої короткострокові боргові зобов’язання і покрити зафіксовані платежі доходами. Банки значною мірою будують свою кредитну політику з урахуванням відповідних коефіцієнтів. Фінансові експерти використовують їх задля порівняння відносних переваг різних підприємств. Аналізуючи фінансову стабільність підприємства, можна зробити висновок, що власники підприємства завжди віддають перевагу розумного зростанню частки позикових коштів, кредитори навпаки — віддають переваги підприємствам, з високим рівнем власного капіталу. Отже, аналіз фінансової стійкості підприємства дає можливість оцінити, наскільки підприємство готова до погашення своїх боргів і відповісти на питанням, наскільки вона незалежний з боку, збільшується чи зменшується рівень цієї незалежності, відповідає чи стан активів і пасивів підприємства цілям його господарської деятельности.

Список використаної литературы.

1. Бланк І.А. Основи фінансового менеджменту. — К.:Ника-центр, -1999.

2. Економічний аналіз господарської діяльності./Іващенко В.І., Болюх.

М.А., — До., -1999р.

3. Економічний аналіз: Навч. Посібник/М.А. Болюх, В. В. Бурчевський, М.І.

Горбатюк, За ред. Акад. НАНУ, проф. Авт. Чумаченка. — До.: КНЕУ, -2001.

4. Кононенко Про. Аналіз фінансової звітності. — Х.: Чинник, 2002.

5. Крамаренка Г. О. Фінансовий аналіз й планування. — Дн-к. — 2001.

6. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання.:

Монографія. — К.:КНЕУ, 2001.

7. ПавловськаО.В., Притуляк М. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз :

Навч. Метод посібник для самост. вивч. дисц. — К.:КНЕУ, -2000.

8. Савицкая Г. В. Аналіз господарську діяльність підприємства: 4-те видання, перераб. і доп. — Мінськ, — 1999.

9. Самойлов Л. Л. Практичні висновки з результатам аналізу фінансові показники //internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою