Внутрішньобанківський контроль за депозитними операціями

Внутрішньобанківський контроль за депозитними операціями є найефективнішим способом боротьби із втратами банку через зловживання, помилки персоналу та ризики притаманні даним операціям. Правильно організований контроль депозитних операцій забезпечує достовірність і повноту інформації, що передається керівництву банку, дотримання внутрішніх і зовнішніх нормативних актів при здійсненні депозитних операцій банку, збереження активів банку і його клієнтів, оптимальне використання ресурсів банку, управління ризиками, забезпечення чіткого виконання розпоряджень органів управління банку в досягненні мети, яка поставлена в стратегічних та інших планах банку мінімізацію операційно-технічних ризиків, та можливих втрат при здійсненні даних операцій, що підвищує їх ефективність.

Процедури внутрішнього контролю повинні забезпечувати та встановлювати щодо депозитних операцій: відповідальність та підзвітність особи (підрозділу), що здійснює операцію, розподіл обов’язків між виконавцями операції з метою розмежування контролю за обліковими записами та операціями за ними, розподіл відповідальності працівників за ухвалення операції, її запис, контроль і зберігання активів; схвалення операції, обмеження доступу до активів, облікових записів і сховищ; внутрішні перевірки та звірки до моменту виконання операції, а також подальший контроль; автоматизований контроль.

Під час контролю депозитних операцій необхідно звернути увагу на таки питання: аналіз внутрішньої нормативної бази, попередній аналіз за допомогою системи показників, визначення обсягу вибірки депозитних справ та угод для перевірки та власне перевірка їх комплектації і відповідності внутрішнім вимогам, аналіз стану обліку депозитних операцій, аналіз стану звітності та її достовірності (у тому числі тієї, що подається до НБУ й управлінської), перевірка звітності, що надається Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і сплати внесків, аналіз депозитної, тарифної політики банку, а також її дотримання, визначення обґрунтованих потреб у коштах, що залучаються, й оцінка ефективності роботи із залучення вкладників, питання фінансового моніторингу операцій.

Система бухгалтерського контролю за депозитними операціями включає систему реєстрації депозитів. Система обліку операцій із депозитами має гарантувати правильне та своєчасне відображення таких даних: номеру договору; назви контрагента; типу договору (за строком використання); бази нарахування процентів; номіналу депозиту; валюти депозиту; процентної ставки; дати нарахування процентів; умов сплати процентів; дати погашення депозиту.

Банки мають визначити процедури перевірки тотожності цих систем аналітичного обліку операцій із депозитами з оборотами і залишками за рахунками синтетичного обліку.

Нарахування процентів і здійснення відповідних записів у бухгалтерському обліку має періодично перевірятися особою, яка не бере участі у виконанні операцій з нарахування. Проценти, відображені на окремих аналітичних рахунках процентних витрат (доходів), мають бути звірені з сумою процентів, сплачених депоненту.

При нарахуванні процентів та відображенні їх за відповідними рахунками бухгалтерського обліку необхідно регулярно переглядати відповідні процедури внутрішнього контролю і перевіряти розрахунок процентів і записи за цими рахунками.

Організація обліку і контролю депозитних операцій банку здійснюється з урахуванням вимог нормативних документів облікової політики банку та внутрішньобанківських нормативних документів і процедур затверджених постановою правління НБУ .

Комерційні банки здійснюють депозитні операції за ліцензією Національного банку України.

При організації обліку і контролю депозитних операцій банку необхідно забезпечити: хронологічну послідовність реєстрації операцій у первинних документах, дотримання правил документообороту, попередження можливості виникнення нестач, незаконного витрачання грошових коштів, своєчасне та достовірне відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку та звітності, взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку, інформацію про фактичні та можливі результати за депозитними операціями банку, дієздатність розроблених процедур бухгалтерського контролю, збереження опрацьованих документів звітності протягом установленого строку.

Процедура виконання банком операцій за депозитними рахунками має здійснюватися поетапно: отримання дозволу на здійснення депозитних операцій; оформлення необхідних документів; контрольні процедури; здійснення розрахунків; повнота бухгалтерського обліку; контроль/аудит операцій.

Установи банку залучають кошти на депозитні (вкладні) рахунки з метою підвищення зацікавленості населення в накопиченні заощаджень та одержанні відповідного доходу, а також з метою залучення грошових ресурсів для здійснення банківської діяльності.

Доходи банку від депозитної діяльності обліковуються на рахунках шостого класу за такими групами балансових рахунків: № 600, 601, 609, 610, 611.

Витрати банку за депозитними операціями обліковуються на рахунках сьомого класу за та-кими групами балансових рахунків: № 701 — 705.

При організації роботи за депозитними операціями банком розробляється порядок оформлення таких операцій первинними документами, одним з яких є депозитний договір, що засвідчує право установи банку користуватися коштами, залученими від клієнтів, та право вкладників отримати в чітко визначений строк суму депозиту і проценти за його користування.

Вкладник має право відкрити в установі банку будь-яку кількість депозитних рахунків, які призначені для обліку коштів, внесених на визначений у договорі строк. [9].