Брестський світ

Брестский мир.

Серед невідкладних, найважливіших завдань нової влади було забезпечення виходу країни з війни. Раднарком і НКЗС неодноразово зверталися урядів країн Антанти, Четверного Союзу і США з пропозицією розпочати негайному обговоренню можливості укладання загального перемир’я. Антанта та відмовили пропозицій більшовиків. Німеччина, та її союзники, навпаки, заявила про свою згоду розпочати переговори із колишнім Радянським урядом. Переговори почалися Брест-Литовську 3 грудня 1917 року. 15 грудня підписаний договір перемир’я між Росією, з одного боку, Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією — з іншого. Перемир’я встановлювалося з 17 грудня 1917 року у 14 січня 1918 року (на 28 днів). 22 грудня у Брест-Литовську відкрилася мирна конференція. 28 грудня голова німецької делегації фон Кюльман вручив радянської боці австро-німецькі умови світу, за якими від імені Росії відторгалися польських земель, Литва, Курляндія, частина Естонії та Лифляндии і переходили під заступництво Німеччини. 18 січня німецька сторона висунула вимога відокремлення Росії як вищезгаданих земель, а й значній своїй частині Білорусі. Від Росії при такі умови відходила територія понад 150 тыс.кв.км. Перед радянським керівництвом із усією гостротою встав питання: укласти світ на аннексионных й економічно важких для Росії умов чи ні? У січні-лютому 1918 року довкола цієї проблеми серед більшовиків і лівих есерів розгорнулася гостра внутрішньопартійна борьба.

21 січня 1918 р. нараді членів ЦК РКП (б) Ленін виступив із тезами в питанні про укладанні сепаратного світу з Німеччиною, у яких виклав свою думку. Підписання мирний договір за принципами, проголошених Декретом про мир, неможливо. Попри тяжкість умов Німецького блоку, Ленін вважав за необхідне їх прийняти Європу і укласти світ. Він обгрунтував своє ¦позицію двома важливими причинами:¦во-первых, розкладанням российс0кой армії; по-друге, можливістю швидкої німецької революції. Більшість присутніх не прийняло думку Леніна. П’ять раз Ленін ставив за ЦК питання про негайне укладення мирний договір і щоразу залишався в меньшинстве.

В цей час у партії утворилася група «лівих комуністів «на чолі з Н. И. Бухариным, вважала, що негайної західно-європейської революції соціалістична революція у Росії загине. «Ліві «вимагали оголошення революційної війни міжнародному імперіалізму, зокрема і німецькому. Ще одного думку відстоював нарком закордонних справ РРФСР Л. Д. Троцкий, який пропонував оголосити війну припиненої, армію демобілізувати, але світу підписувати. Усвідомлюючи неможливість продовження війни, Троцький вважав неприпустимим підписання аннексионистского світу з Німеччиною й її союзниками, аби дати підстав щодо обвинувачення більшовиків у «зраді принципам загального світу. Звідси народилася формула: «війну припиняємо, армію демобилизуем, але світу підписуємо ». Позицію Троцького підтримувало більшість членів ЦК.30 січня 1918 р. переговори Бресті відновилися. При від'їзді до Бреста глави делегації Троцького останнім і Леніним існувала особиста домовленість: затягувати переговори до пред’явлення Німеччиною ультиматуму, та був негайно підписати світ. Обстановка переговорів було дуже складним. 9 — 10 лютого німецька сторона справу мала в ультимативному тоні. Проте офіційний ультиматум пред’явлено ні. Ввечері 10 лютого Троцький від імені радянської делегації оголосив декларацію про вихід із війни» та відмови від підписання аннексионного договору. Затишшя на фронті було недовгим. 16 лютого Германиязаявила про початок військових дій. 19 лютого німці зайняли Двинск і Полоцьк і рушили у напрямі Петрограда. Нечисленні загони молодий Червоною Армією героїчно боролися, але відступали під тиском 500-тысячной німецької армії. Були залишені Псков і Нарва. Ворог впритул підійшов до Петрограду, наступивши Мінськ і місто Київ. 23 лютого до Петрограда доставили новий німецький ультиматум, у якому ще більше жорсткі територіальні, економічні та військово-політичні условия, на яких німці погоджувалися підписати договору про світі. Від Росії відторгалися як Польща, Литва, Курляндія і частина Білорусі, а й Эстляндия і Лифляндия. Росія має негайно вивести свої війська з України й Фінляндії. Усього країна Рад втрачала близько 1 млн. кв. км (включаючи Украину).На прийняття ультиматуму давалося 48 часов.

23 лютого відбулося судове засідання ЦК РСДРП (б). Ленін вимагав негайного підписання німецьких умов світу, заявивши, що інакше піде у відставку. Через війну пропозицію Леніна було винесено (за-7, против-4,воздержалось — 4). 24 лютого німецькі умови світу було прийнято ВЦИКи Раднаркомом. 3 березня 1918 р. мирний договір було підписано. Негайно скликаний VII з'їзд РКП (б) (6 — 8 березня 1918 р.) після спекотних дискусій відкинув пропозиції противників ратифікації Брестського договору («лівих комуністів ») і від більшістю голосів ленінську резолюцію про війну та світі. 15 березня IV Надзвичайний з'їзд Рад ратифікував мирний договір. Минуло 8 місяців, і у листопаді 1918 г. буржуазная революція у Німеччині змела кайзерівську монархію. 13 листопада Радянський уряд анулювали Брестський договір. Яке ж значення Брестського миру з нашого історії? Попри то, что той інший світ був здирницьких для в Радянській Росії, дав їй нехай неміцну і кратковременную, но перепочинок. Це й дозволило робітничо-селянського уряду вивільнити сили задля зміцнення радянської влади, створення Червоною Армією, проведення перших економічних перетворень. У той самий час окупація Німеччиною України, Білорусії та Кавказу створила умови, у яких від Центру відрізані хлібні райони, різко погіршилася продовольча ситуація, загострилися внутрішні суперечності, посилилася громадянської війни. Протестуючи проти Брестського миру, ліві есери підняли заколот і з уряду. Усе це сприяло розгортання громадянської війни стране.

Чибиряев С.А. «Історія держави й права Росії». — М.: «Билина», 1998 г.