Висновки. 
Військове мистецтво запорізького козацтва

Однією зі складових успіхів українських військ була тісна взаємодія між всіма родами військ. На марші козацькі війська рухались із максимально можливою швидкістю. Для завчасного виявлення противника вперед висилався кінний розвідувальний загін, який висилав роз'їзди. По боках табору теж висилались дозори, які контролювали місцевість, по якій просувались війська. Коли виникала потреба затримати противника, то висилався сильний передовий загін, який зв’язував противника боєм до підходу головних сил. При оточенні противника навколо його позицій козаки копали шанці, будували редути і насипали вали. Під Збаражем були насипані «високі на два коні» вали, з яких проглядався весь польський табір. Піхота під захистом шанців зближувалась із противником і сковувала його. Артилерія обстрілювала ворожий табір та підтримувала атаки піхоти й кінноти. Коли противник виходив із табору і шикувався до бою, то в центрі козацького бойового порядку розміщувалась кіннота, на флангах в батовому строю ставала піхота, а у проміжках між піхотними підрозділами займала позиції легка артилерія. Така побудова була основою для проведення комбінованих атак. При цьому кіннота наступала по фронту противника при підтримці вогню артилерії та піхоти, які обстрілювали ворога з флангів. Вміло використовував Хмельницький резерви, які вводив у бій лише в найбільш вирішальні моменти, що викликало розгубленість і паніку у противника. Застосовувались і охвати противника, засідки, блокування комунікацій.

З вищесказаного можна зробити висновки, що основними рисами козацького воєнно-морського мистецтва на той час були:

• Ш по-перше — рішучість і активність дій, завдавання превентивних ударів з метою перехоплення ініціативи;
• Ш по-друге — висока маневреність та мобільність;

по-третє - швидка і більш-менш точна оцінка та урахування реальних обставин;

• Ш по-четверте — ретельна підготовка удару;
• Ш по-п'яте жорстка військова дисципліна, тверде і безперервне управління особовим складом під час морських походів;
• Ш по-шосте — раптовість;
• Ш по-сьоме — постійна висока підготовка до ведення бойових дій за будь-яких умов;
• Ш по-восьме — вміння проводити бій незалежно від кількості супротивника;
• Ш по-дев'яте — стійкий морально-психологічний стан запорожців.