Родина

Предисловие.

Сім'я — дуже важливе, відповідальний дело.

Сім'я приносить повноту життя, сім'я приносит счастье, але кожна родина, особливо у жизни социалистического суспільства, є колись всего великим справою, у яких государственное.

значение.

Хто ж семья?

Шлюб — те й момент створення сім'ї. Сім'я — не лише історично що склалася форма життя, а й біологічна необхідність. Ось як звідси пише знаменитий німецький філософ Л. Феєрбах: «Тільки подружжя разом утворюють дійсного людини; чоловік і жінка разом є буття роду, бо їхню спілку є джерело іншим людям. Тому людина, розсудливий свою мужність, почувається чоловіком і що вважає це почуття буденною і закономірним, усвідомлює і почувається істотою частковим, яка має й інші частковому суть для створення цілого, істинного человека».

Коли молоді: чого ти одружуєшся? Навіщо виходиш заміж? І, напевно, кожен відповість — ми любимо, одне одного й хочемо бути разом. Прекрасне бажання, але не сім'я. Призначення сім'ї, як визначив Ф. Енгельс у своїй класичному праці «Походження сім'ї, приватної власності і держави», полягає у відтворенні життя в усіх її проявах. Відтворення через потомство. Отже, головна мета одруження — й не так задоволення чуттєвих бажань двох. Це коли з егоїзму двох росте самовідданість, спрямовану третього, на загального дитини. Власне, сім'я тільки і починається з ребенка.

Сім'я дає людині повноту життя, велику радість, робить її щастя глибшим, емоційно більш насиченим. І що дивовижно те, що, попри величезну важливість формування сім'ї, велике її громадське значення, їхні стосунки слабко изучены.

І ось шлюб укладено, який ще вчора двох було чужими, могли чинити відповідно до своєму розсуду, а сьогодні, після реєстрації, все змінилося; народилася нова сім'я. Вчинки молодих мають бути узгоджені. Це перший бар'єр, який подружжю належить здолати. На жаль, таких бар'єрів шляху до сімейному щастю багато. Другий бар'єр — це необхідність збалансувати емоційні і інтелектуальні запити, не дати народитися почуттю незадоволеності одне одним, вміло влаштовувати психологічного дискомфорту. Цей бар'єр особливо важко переборний тому, що чимало слабко знають чоловічу і жіночу психологію. Останніми роками психологи значну увагу приділяють психологічним проблемам у ній. Однак цю складну проблему потрібно донести її до кожного, навчити молодих глибоко осмислювати виникаючі ситуації, вміти правильно реагувати на них.

Серйозний бар'єр до гармонії подружнього життя — статевий невігластво. Незнання чоловічою та жіночою статевої природи можуть призвести до серйозного дисгармонії, внутрішньої незадоволеності й потім наростання напруженості в подружніх стосунках. Невміння пристосуватися друг до другу, навіть за самому незначному дисонансі почуттів, невміння вловити настрій, неврахування думки сторін — усе це згодом призводить до відчуженню, охолодження почуттів. Четвертий бар'єр — це прогалини у сфері загального виховання і, недостатнє знань сімейних отношений.

І іще одна бар'єр — це усвідомлення, що сім'я — основний рахунок і самий найкращий спосіб продовжити людського роду та вихователь нової генерації. Тільки глибоко люблячі одне одного без особливих зусиль долають ці перешкоди, Якщо ж любов недостатньо міцна, подолання їх серйозним випробуванням сім'ї. І, на жаль, багато пасують, витримує напору подій. Кожен, і особливо спортсмен, знає, аби здолати кривду перешкоди, потрібна тренування: чим серйозніша перешкода, тим більше коштів потрібно тренуватися. Молодь потрібно готувати до сімейному житті, серйозно й послідовно розкривати перед ній усі принади та негативні сторони її, навчити долати труднощі, вмінню жить.

Шлюб викликає у людині нові сили, сприяє його фізичному і моральному вдосконаленню, дає найбільше насолоду від спілкування, і ні із чим незрівнянну радість від спогади детей.

Спільне життя так його й жены.

Любов — творець всього доброго, возвышен;

ного, сильного, теплого і светлого.

Ф. Еге. Дзержинский.

Тривала працездатна життя забезпечується непросто спільної життям його й дружини, тоді як у усіх відношеннях гармонійним шлюбним союзом. Істотне значення має тут психологічний клімат у сім'ї. Він залежить від багатьох чинників: від взаємних почуттів, загальних уявлень, інтересів і прагнень, від моральної атмосфери, у якій сім'я живе, порядності членів сім'ї та вимогливості й іншим і від поважливого, уважного й дбайливого ставлення друг до друга, взаємних щирості й розуміння, і навіть матеріального добробуту та побутових условий.

Часто забувають у тому, що закоханість і любов багато в чому явища різні. Між ними не можна порушувати знак рівності. Закохуються переважно випадків над людини, особистість, а якісь характерні йому зовнішніх ознак: волосся, очі, ноги, усмішку, тембр голоси, манеру говорити, поставу, навіть у стиль одягу. Щоб закохатися, необов’язково знати людини основательно.

Опорою шлюбу сучасності вважають сексуальну любов, глибоке потяг до конкретного представнику статі. Вкрай рідко це почуття в початковому вигляді триває все життя. З роками почуття неминуче розтринькуються. Зміст життя становлять працю, обов’язки, відповідальність, турботи, труднощі й, зрозуміло, також радості. Удвох спільно усе це долати, бути опорою одна одній, турбуватися про новому поколінні - і є шлюб. Гармонійна сім'я немає сам собою, вона вимагає взаємного старання у сфері здоров’я, особливо психічного, як батьків, і дітей. Якщо це не розуміють чи ні зрозуміти, то починаються сварки, невдоволення, постійні лайки, унаслідок чого виникають функціональні розлади нервової системи (неврози), закиди, звинувачення й, нарешті, розлучення. Новий шлюб інколи складається настільки ж чином і колишній, котрий іноді найкращим, Якщо людина набрався ума-разума. Навчатися жити у шлюбі потрібно ж, як всьому прочему.

Більшість сімейних конфліктів виникає тому, що чоловіка та дружина не знають психічних особливостей одне одного. Особливості в психіці чоловіків і жінок частково є біологічними (фізіологічними, гормональними), а частково детерминированы соціально (традиції, виховання, роль сім'ї). Відмінності ці нормальні, а часом до них належить як до отклонениям від нормы.

Для чоловіків, загалом характерно абстрактне, теоретичне мислення, яким почуття впливають мало. Чоловіки щодо легко здатні не піддаватися впливу настрої і маловажних чинників після ухвалення рішення. Тож у часто дружині було б залишати за чоловіком привілей вирішувати складні питання, потребують далекоглядності, критичного взаємини спікера та об'єктивності. З іншого боку, чоловіку часто бракує дипломатичності, чуйності й доброти під час вирішення внутрішньосімейних проблем, коли теоретизування і схематичний підхід можуть працювати тільки зашкодити справі. Чоловіки іноді бачить лісу за деревами, дійсною життя за принципами і схемами. У разі слід надавати право прийняття рішень дружині, мислення якій понад конкретно, образно і емоційно (більш залежно від чувств).

Жінкам важко відмовитися від безпосередності і чутливості мислення, особливо стосовно до інших людей. Їм вдається подивитись себе та інших від виконавця і охопити явище повністю. Частим проявом необ'єктивності жінок служить ставлення до своїх дітей, в що вони бачать неіснуючу обдарованість чи доброту, т. е. Те, що вони хочуть бачити. У той самий час жіночий спосіб мислення дозволяє краще орієнтуватися у стосунки з дітьми, родичами, друзями й знайомими. Найчастіше дружина у ній найкращий психолог, ніж чоловік, а у конфліктної ситуації інші члени сім'ї, зазвичай, тримають бік дружини. Тямуща чоловік спокійно довіряє рішення сімейних проблем дружині, непомітно заохочуючи її самостійність і активність. І самому, зрозуміло, також доводиться рахуватися з міркуваннями жены.

Чоловікам властиві палкість, розмах і мінливість почуттів. Проте активність, життєлюбність, спроможність до прив’язаності, доброта і простодушність чоловіків часом може стати причиною сімейних сварок. Жінкам слід пам’ятати, що у палкості і розмаху чоловічих почуттів приховується як їх сила, а й слабкість. Бурхливі почуття робить чоловіка упередженим, сильні почуття зберігаються ненадовго і може невдовзі перетвориться на свою протилежність (симпатія змінитися ненавистю). А самі чоловіки повинні вчитимуться керувати своїми почуттями, регулювати й приборкувати їх. Безумна запальність є дуже серйозним чоловічим недоліком, котрі можуть завдавати страждань, як собі самим, і близьким їм женщинам.

З почуттями жінок справи ще складнішим. Чоловіки скаржаться, як на надмірну емоційність, і на холодність і стриманість жінок, а іноді відразу й те що, і інше. Жінок з цього боку нібито взагалі не можна зрозуміти. Тоді як нічого неможливого і незрозумілого але немає. Почуття жінок менш бурхливі і палкі, ніж чоловіків, зате значно більше постійні, а вони часто й глибші. Жінки перевершують чоловіків у тонкощі, складності почуттів та в багатстві їх відтінків. Глибина, сталість, різноманітності й багатство відтінків почуттів що неспроможні виявлятися бурхливо. Однак будь-яке чоловік може дістатись їх глибини, якщо він любить жінку. Від дружини, передусім, залежить панівна у ній емоційна атмосфера: радісна і оптимістична чи гнітюча і пессимистическая.

Чоловікові може бути, що якийсь дрібниця псує настрій дружини, змушує її плакати чи гнівить контркультура. Однак у одного чудового дня з’ясовується, що дрібниця виявився надводному частиною айсберга, попереднім попередженням про запланованих нещастя чи серйозних випробуваннях, яких чоловік ще зауважив, а дружина вже відчула. Отже, чоловікам слід довірятися чуттю дружини. Дружини часто передчувають краще, ніж чоловіки предполагают.

Материнські і батькові почуття помітно відрізняються одна від друга. Материнські відчуття провини і материнська любов містять більше відтінків. Матері краще відчувають молодших дітей, а й у чоловіків контакти міцніше зі старшими дітьми. Знаючи ця різниця, можна уникнути непотрібної конкуренції в вихованні дітей й у вплив на них.

Вольова властивості в чоловіків і жінок також різноманітні. Більшість людей вважає, що хронічна нестача сили волі до чоловіків порок більший, ніж тоді. Свідоме напруга волі має важливе значення задля досягнення гармонії в психічної діяльності чоловіків. Проте чоловік здатний свою сильнішу волю використовувати й на шкоду сім'ї, перетворившись у владику, навіть тирана. У батька сімейства із сильною волею мусить бути добре розвинена самокритика. Інакше сімейний корабель може сісти на мель.

Жінки у цілому мають слабшої волею тоді як чоловіками. Тому чоловік і надані певні привілеї, як і громадської, і у сімейному житті. Сила волі жінки який завжди яскраво виражено, і щовона справді поступається чоловікові, проте, якщо жінка вважає, щось вельми істотним собі своєї сім'ї, вона здатна відстояти свое.

Загальна активність чоловіки більше, ніж в жінок. Вони більш діяльні, менше сидять дома. Це з причин, чому з хлопчиками й чоловіками нещасні випадки відбуваються набагато частіше, ніж із дівчатами та місцевим жіноцтвом. Чоловіки більше тягнуться до всього нового, вони наполегливіше прагнуть зміні вражень. Трапляється, чоловік змінює хороше старе на нове погане, завдаючи шкода як себе, і своїх близьких. Чоловікові період від часу потребує змін, але вони обов’язково повинні стосуватися усієї своєї життя, що вже казати про родину. Жінки повинні враховувати цю особливість у чоловіків, і створювати їм полі діяльності як у межах сім'ї, і у життя, не сковуючи їх ініціативи, а спрямовуючи їх у певні області: професійне вдосконалення, продовження навчання, освоєння нової чи додаткової професії, спорт, полювання, рибальство, подорож під час спільного відпустки, якесь захоплення, нові суттєві заходи у домашнє господарство тощо. буд. Усі це дозволить спрямовувати активність чоловіка (і навіть сина) з його власне благо і благо сім'ї та уникнути у своїй жодних ускладнень. Наказами і заборонами цього зробити удалось.

Активністю чоловіків, мабуть, зумовлено їх прагнення незалежності. Адже достеменно відомо, з яким образою реагують хлопчики і чоловіки, якщо їх навіть жартома називають маменьким синком чи жениным чоловіком. Надмірна обмеження свободи чоловіки зазвичай відштовхує його від піклування про сімейних справах, іноді спонукає на грунтовної випивки з давніми друзями — приятелями, призводить до прихованої ворожості і навіть ненависти.

Підсвідома любов чоловіків до незалежності жадає від них добре розвиненого почуття дисципліни і до самообмеження. Без цих властивостей свобода тягне у себе безвідповідальність, моральні відхилення і т. п. Жінка має враховувати прагнення його й синів до незалежності, а й дисциплінувати їх, прищеплювати відчуття обов’язку перед семьей.

З сказаного зрозуміло, причиною суперечностей у сім'ї може стати бажання когось із подружжя, частіше дружини, у час бути разом. Або інакше — бажання чоловіка чи дружини піти іноді у одиночній тюремній камері побалакати зі знайомими. У цьому бажанні нічого немає з низки он що виходить чи поганого. Не має може стати причиною образи. Є суто жіночі або суто чоловічі теми, обговорювати які приємно в доти чисто чоловічих або суто жіночих компаніях. Але цілком зрозумілою свободою не можна, ясна річ, зловживати. Інакше може статися, кожен стане іти у своєї орбіті, віддаляючись друг від друга, відкриваючи шлях до послідовному відчуженню й у кінцевому підсумку до розлучення. Характерним багатьом чоловіків вважають відносно стійку психічну структуру особистості. Характер у дорослого чоловіка більш статичний, менш гнучкий, як кажуть, більш кутасте, ніж в жінки, з роками змінюється менший прибуток і важче піддається впливу із боку. Тому чоловіки більш постійні прагнення змін, у коханні до самостійності т.п. Але це ж властивість особистості іноді може бути перешкодою до успішної адаптації чоловіка на сімейної життя (і навіть у трудовий колектив). Природно, як і іншим важче пристосуватися для її характеру. Не кожна дружина здатна цього, та й від кожної цього можна требовать.

Чоловікові справді досить складно змінити свій характер. Йому було б враховувати й вибирати нам спосіб життя відповідно до структурою своєї постаті. У цьому вся дружина може чоловіку допомогти. Безнадійно намагатися швидко перевиховати чоловіка, краще зрозуміти його, звикнути хоча б до деяких аспектів його характеру. Переробити чоловіка можна які і не категоричними вимогами, а тактовно і обережно його спрямовуючи. Так впливати чоловіка може лише дружина. Не хибним твердження, що саме дружина повинна виховати собі чоловіка. Можна також із упевненістю сказати, що з синів жінки, справилася з цим завданням, виростуть гідні мужчины.

Жінки менш активні, ніж чоловіки. Завдяки цьому вони одержали понад терплячі і обережні. Більшість жінок слабше розвинена схильність до життєвим змін. Відому, опознанное і звичне у тому очах, як правило, цінніший, то, можливо, та найкращого, але абстрактного нового. Прагнення жінок створювати й зберігати традиції загальновідомо. Проте спонукувана почуттями активність жінки може і незвичну силу. Розподіл працювати і між чоловіком, дружиною й дітьми в відповідність до їх індивідуальної активністю є в усіх відношеннях розумним і корисним делом.

Ігнорування чоловіком суто жіночих якостей дружини може викликати непотрібні неполадки у ній. Взаємний облік особливостей одне одного, можна навіть сказати, їх вміле використання роблять сім'ю більшої позитивної динаміки, міцної, здатної бережно належить до духовним та «матеріальним цінностям, спільно приобретенным.

Гнучкість жіночої особистості чоловіки часто сприймає як недолік, ознаку слабості характеру, особливо у порівнянні з різко окресленої структурою особистості чоловіків. Молодих людей з гаком багажем життєвого досвіду часто дивуються, як багато у життя жінок «без характеру». У дійсності, проте, річ тут в цілком інакшому. Гнучкість, здатність пристосуватися до будь-якого характеру — це одне з значних і цінних переваг жінок. Розумні чоловіки цінують і невтомно поважають своїх дружин саме за цю їхню «слабкість» і «м'якість». Завдяки йому жінка легко пристосовується у сім'ї і світі початку й є хорошою посередницею в різноманітних ситуаціях. Ця що здається слабкість жінки насправді є одним із сильних її сторон.

І, нарешті, ще одне особливість жіночої психіки, знання якої важливо нічого для будь-якого чоловіки. На противагу чоловікам, високо яка цінувала зовнішню привабливість і чарівність жінок, їх у відношенні зовнішньої краси чоловіків значно менш вимогливі. Набагато більше цінують внутрішню красу та інтелектуальну гармонію чоловіки, її душевний чарівність. Кожна жінка свідомо чи несвідомо розуміє, які важливі в сімейному житті саме духовні цінності мужа.

Як зійтися характерам?

Дружба міцна почуттям искренности,.

сім'я міцна повагою взаимным.

Казахська пословица.

Дві музичні людини, воспитывавшиеся у різних сім'ях, сьогодні стали рідними, найближчими людьми. Вони мають разом пройти складний життєвий шлях, та значною мірою від нього залежить, чи буде це шлях щасливим, приємним, радісним обох. Чи зможуть двоє знайти прийнятний їм стиль подружніх відносин, чи зможуть зрозуміти одне одного? Ці дві проблеми в час хвилюють соціологів, психологів та інших ученых.

Дедалі частіше й частіше психологи схильні стверджувати, що сумісність подружжя — головна умова сімейного щастя. І цілковито слушне. Але, здається, треба застерегти від спрощеного розуміння цього психологічного феномена. Адже чимало розуміють так: «сумісні» — це коли всі відразу гаразд; і якщо вже в початковому етапі виникали якісь незгоди — отже, «несумісні» і треба розлучатися, що вже ніхто нічого хорошого нічого очікувати. Звісно, дуже залежить від початкових якостей двох людей, які почали шлюб. Не менший прибуток і від цього, наскільки вони готові пристосовуватися друг до друга, наскільки усвідомлюють неминучість і необхідність взаємних уступок.

Подружнє сумісність багатопланова. І це особистісна сумісність, коли він друг з одним цікаво, і гармонія інтимного життя. Ці різні аспекти сумісності взаємопов'язані: одна частка сумісності може компенсувати відсутність іншого, і може і сприяти його з того що відсутній вид сумісності згодом виникає. Сексуальна гармонія, наприклад, багато чому визначається емоційної насиченістю життя, увагою, дбайливим ставленням друг до друга. Духовна близькість послаблює бар'єри, поставлені не поєднанням особистісних чорт, а висока особистісна сумісність («мені спілкуватись з них із ній просто добре, не знаю навіть чому») робить менш істотною різницю интересов.

Що й казати головна складова сімейної жизни?

Сім'ю недарма названо осередком суспільства. У мініатюрі вона є соціальний організм з усім різноманіттям взаємовідносин, обов’язків, функцій. Інтимне життя, народження та виховання, духовне і емоційне спілкування, організація дозвілля і відпочинку, ведення домашнього господарства і турбота про літніх батьків, контакти з оточуючими — жодної з цих сторін сімейному житті не можна виключити. Шлюб дає задоволення, що всім сторонам буття приділяється увага фахівців і час, коли вдається гармонійно їх поєднувати. Сімейна сумісність — і є здатність подружжя вдвох створювати гармонію, це, якщо конкретизувати ще більше, — мистецтво ненав’язливого, делікатного розподілу ролей у сімейному колективі: кожен має внаслідок чогото відповідати, щось вважати своїм першорядним боргом, проявляючи волю, бажання, ініціативу у підтримці цього боку сімейному житті. Про те, хто переважно піклується побут, умовно може бути господарем. Якщо ні хтось із подружжя неспроможний до цій ролі, не хоче брати в себе, господарство ведеться хаотично: за будь-яких доходах бракує грошей, багато випадкових і непотрібних речей немає і речей необхідних. Не налагоджене регулярне харчування, хто б піклується про ремонт одягу, взуття, домашньої техніки. Одне слово, побут такий сім'ї має дуже неулаштованим. У цьому домі неуютно.

Найголовніша функція сім'ї - виховання. І тут дуже важливо правильно розподілити ролі й обов’язки батьків. Є така тип батьківської любові, коли дитина витісняє всі інші інтереси, максимум зусиль і часу віддають йому. І якщо краще таку позицію цікавить одне з членів подружжя — сяк-так. Але якщо обидва? І тут дитина стає центром сім'ї, зростає розпещеною, хто звик до того що, що її бажання відразу виконуються. А самі дружини зазвичай сперечаються про методи виховання, критикують педагогічні прийоми одне одного, конкурують, домагаючись любові дитини. Якщо самих дітей двоє, то кожен чоловік вибирає собі улюбленця і зосереджує свої ніжні почуття тільки нем.

Гармонія і дисгармония.

Любов, палкість, пристрасть… Вічні але що багато в чому таємничі почуття. Їх описом і тлумаченням поети і митці завжди займалися більше, ніж вчені, бо здавалося, що ця галузь недоступна тонкому і суворому науковому аналізу. Справді, все тут дуже індивідуально. І таки вступив у останнім часом стає дедалі більше наукових даних, дозволяють простежити закономірності взаємовідносин чоловіки й женщины.

Люди, повіривши у могутність наукових пізнань, чекає дружина і вимагає від учених допомоги у вирішенні найскладніших проблем кохання, і подружнього життя. Багатьом подружжя такий проблемою стає фригідністю, т. е. статева холодність жінки, відсутність в неї тих яскравих, які важко піддаються опису відчуттів, які може бути апогеєм інтимній близькості. Приблизно одне з п’яти жінок, одружених щонайменше трьох років, будь-коли відчувала цього відчуття. Серед жили статевим життям менше року фригидными залишалася майже половину, а понад 10 років — 10%.

Нездатність відчувати оргазм (аноргазмия) — явище щодо рідкісне. У основі його лежить вроджена недостатність психосексуальной функції, обумовлена, як припускають учених, нейроендокринними чи іншими порушеннями, що виникли ще у внутритрубном періоді. Статеве потяг у випадках різко знижений, оргазм ані за яких обставин немає, хоча прагнення ніжності і ніжності, як й інші прояви жіночності, їм присущи.

Більше поширена фригідністю ретардационная. Вона носить тимчасовий характері і пов’язані з пізнім розвитком статевого почуття, коли здатність до переживання оргазму з’являється лише кілька років тому після заміжжя чи пологів. Фригідністю може бути однією з проявів якогоабо загального захворювання чи хронічної інтоксикації, особливо алкогольної. Інколи вона епізодично виникає у зв’язки Польщі з авітамінозом, гострими інфекціями, різким перевтомою. Але найбільше частий варіант — фригідністю психогенна, тобто обумовлена причинами психологічного властивості. Шлюб із нелюбимим людиною, недбале, грубе ставлення Солов’яненка першу шлюбної ночі, страх вагітності, невпевненість у міцності сімейних відносин — це може гальмувати сексуальну функцію жінки. Аноргазмия може виникнути після завданого чоловіком важкого образи. Хоча примирення і настає, і сумний епізод начебто забутий, повнота відчуття не повертається. Вважають, що аноргазмия в одній третини випадків обумовлена особливостями організму жінки, а дві третини — дисгармонією подружніх відносин. Це означає, дві третини чоловіків недостатньо люблять, або недостатньо кохані, або що їх чоловічі можливості у чимось ущербны.

Дисгармонія може постати біля вщент здорових подружжя, які почали шлюб з кохання й що живлять друг до друга щонайщирішу прихильність. Причина звичайно у неправильному поведінці чоловіка, у його хибні уявлення про фізіології і психології жінки, часто в відсутності необхідної інтуїції, здатність до розумінню у найінтимнішій сфері відносин. У організмі всіх живих істот генетичним кодом закладено програми, створені задля забезпечення продовження роду. Але на відміну від тварин в людини вони знаходяться під медичним наглядом свідомості, під владою системи вищих емоцій. За підсумками біологічного статевого інстинкту у людини формується складне, багатопланове почуття любові, у якому фізичне потяг — лише з компонентів. Ще замалий вплив цей компонент посідає у загальної палітрі любові трохи інакше місце, ніж чоловіків. Найважливіше спрямованість жіночої сексуальності - прагнення материнству, до турботі про інше суть. Можна сміливо сказати, що статевий почуття жінки — більш альтруистичное, більш одухотворене і більше виборче. Це проявляється вже у період його становлення та розвитку. Юнаки доволі реально відчувають прагнення фізичної близькості, тоді як більшості їх ровесниць такий намір ще незнайоме: дівчини, зазвичай, хочуть мати романтичного шанувальника, друга, захисника, мріють про відносини піднесених і платонических.

Вийшовши й проживши багато років сімейної життям, жінка продовжує високо почали цінувати чоловіка здатність тонко висловлювати своє кохання, його доброту, поступливість, пильність. Ставлення до чоловіка як до постаті, оцінка його душевних якостей, його ролі як батька дітей багато чому визначають задоволеність сімейної жизнью.

Не треба думати, ніби сексуальне життя цілком отграничена від життя повсякденної. Взаємна залежність «дня» і «ночі» дуже й особливо жінки. «Чоловік днем будь-коли підійде до мене, не обійме, не похвалить, ласкавого слівця не скаже, букетика квітів не подарує. Звідки ж візьметься настрій?» — скаржаться іноді жінки. Відсутність уваги із боку чоловіка, його неделікатність, закиди, дрібні сварки — усе це, відкладаючись у свідомості, гальмує реактивність тих мозкових структур, що підвищують чутливість до сексуальним подразникам. Помиляється чоловік, який вважає, певний особливий фізіологічний феномен, який би можливість фізичної близькості, повинен виникнути тільки в нього, а дружині природа відвела пасивну роль, і її здатна із однаковою готовністю вирішити прагнення. Ні, який завжди! Жінці необхідно особлива психологічна налаштованість. Без відповідного емоційного заряду всі події то, можливо нею сприйнято, і суто механічні, байдужі і навіть неприємні действия.

Наростання статевої збуджуваності в чоловіка й жінки відбувається неоднаково: чоловіки яку можна зобразити як кривою, яка швидко піднімається вгору й за, досягнувши піка, різко падає вниз; а в жінки це лінія піднімається вгору які і як і повільно опускається вниз. Цією особливістю зазвичай пояснюється розбіжність відчуттів у часі, огорчающее багатьох подружжя. Чуттєвість жінки треба розбудити, її слід підвести до тих хвилинах злету емоцій, які мають пережити обом. Неспішна прелюдія близькості, котра стимулює чутливість ерогенних зон жінки, допомагає досягти єдності відчуттів. Саму близькість жінка сприймає, як момент абсолютного фізичного та духовної злиття з улюбленим людиною, і те, що «спад» емоцій відбувається в нього настільки миттєво, глибоко кривдить і розчаровує її. Жінка більш як чоловік, вимоглива до ритуалу близькості, до жесту, дотику, слову. І це каприз, такі вже особливості її нервових реакций.

Відомо, що закоханість робить людини більш чуйною на сексуальні подразники. Але якщо з роками закоханість проходить, поступаючись місце міцної прив’язаності, подяки, душевної близькості, це означає, що має утратитися і яскравість інтимних стосунків. Ці почуття здатні відігравати ж роль природних каталізаторів. Час не стає ворогом кохання, і ще й тому, що його дозволяє краще пізнати улюбленого людини, навчитися вгадувати її бажання. Таке розуміння допомагає чоловікові, підказує, як подолати фригідністю жены.

Відповідно до релігійним поглядам моральним виправданням близькості могло бути лише народження дитини, сама ж із собі, вона вважалася ницої, тому й прагнення отримати від неї радість трактувалася як порочне і недостойне. Хвилі подібних поглядів підсвідомо живуть у багатьох із б нас і зараз, причому жінкам вони властиві більш, ніж чоловікам. Нерідко надмірно соромлива стримана дружина відхиляє спроби чоловіка розмаїття, бо ні упевнена у їх моральну прийнятність. І тут від чоловіка потрібно величезна делікатність, вміння створити тональність, таке настрій, яка допомогла б жінці розраховувати на внутрішню раскованность.

До аноргазмии жінки ставляться по-різному. Одних вона мало турбує. Взаємна прихильність, добрі взаємовідносини, турбота дітей — усе це заповнює життя й навіть якусь неповноцінності немає. Інші переносять це явище важко. Статева близькість без розрядки викликає вони тяжке нервову напругу (фрустрацію), біль у попереку, почуття тиску внизу живота, викликане застоєм крові органів малого таза. Тривала фрустрація сприяє формуванню неврозів і функціональних порушень внутрішніх органів, гормональних розладів, посиленню менструальних кровотеч. Невдоволеність хвилинами інтимній близькості переростає у невдоволеність сімейної життям і часто веде до розлучення. Є дані про те, що 30−40% сімей розпадаються саме через це. І вельми проблема, не помічати яку можна. Та й правильно було б не замечать?

Досвід лікування фригидности жінок Сінгапуру й статевих розладів чоловіків свідчить у тому, що в багатьох випадках порушення усунути можна. Становище можна виправити у молодих сім'ях, а й коли без радості прожиті багато років. Методи лікування залежить від причини, що отримала розлад. Застосовуються психотерапія, іноді фізіотерапія, різні медикаменти. Але попри всі варіантах головною умовою, які забезпечують успіх лікарських заходів, залишається адаптація подружжя, їх взаємна пристосування друг до друга, бажання знайти оптимальний варіант взаємовідносин, розпорядження про те щоб в близькості як отримувати радість, а й давай ее.

Велику користь приносять розмови з обома подружжям, які допомагають їм правильно оцінити нинішню ситуацію, подолати психологічні бар'єри. Фахівці її називають «оптимізацією подружжя». І це дійсно, наскільки важливе кожному стати тонше, добрішими, краще розуміти свого партнера, піднятися до максимуму своїх фізичних можливостей! Несумісність преодолима, і часом непогані багато треба у тому, щоб дисгармонія поступилося місцем гармонії, яка так необхідна кожної подружньої паре.

Щастя сім'ї - дети.

Мати любить у дитини чоловіка, а останній жену:

оба мають у своєму ньому своє кохання перед собой.

Р. Гегель.

Сім'я створюється як заради щастя двох, але й щастя їх дітей. Діти — реальне, істотне втілення любові подружжя. Поява в сім'ї первістка робить подружжя по-справжньому близькими, родными.

Тим більше що питанням: «Коли й скільки мати дітей?» необхідно відповісти вже у перші ж дні подружнього життя. Зазвичай, у щасливих, стабільних сім'ях народжується другий і послідуючі діти. Сім'ї конфліктні обмежуються однією дитиною. Найраціональніший варіант — народити дитини на перші роки шлюбу. І ось з’явився перший дитина… Тепер, навіть якщо твердо вирішено, що він не єдиний, доводиться шукати заходи попередження вагітності. Жіночому організму потрібен відпочинок — інтервал між пологами не більше 2−3 років. У родині при цьому складаються свої обставини, які диктують бажані терміни наступних родов.

Борг чоловіки — уберегти жінку від абортів. Адже операція, навіть проведена медичній установі досвідченим лікарем, пов’язані з ймовірністю багатьох небезпечних ускладнень: аборт робиться наосліп, без контролю зором, і тому завжди існує ризик поранення матки, і тоді врятувати життя жінки може лише екстрена операція. Звісно, трапляється нечасто. Але аборт, який начебто пройшов благополучно, може викликати за собою запальні захворювання, а й за ними — довгий шлейф різноманітних розладів, до безплідності. Тож треба докласти зусиль, щоб попередити наступ небажаної вагітності вдалося. Тому сучасну медицину має досить великою арсеналом коштів. Важливо тільки правильно їх підібрати і ними пользоваться.

Досить широко як противозачаточного кошти використовується презерватив із синтетичної каучуку. Його ефективність кошти попередження вагітності становить 60−80%. Перед користуванням слід перевірити, чи цілий презерватив. Маніпуляції з презервативом незручні, вимагають часу й найчастіше можуть стримати вже розвивається статевий порушення як в жінки, і в чоловіка. До того ж презерватив притуплює статевий почуття, бо між статевим членом і піхвою відсутня безпосередній контакт. З тієї ж причини збільшується тривалість статевого акта, що не бажано, й у кінцевому рахунку, може погано впливати для здоров’я партнерів. Якщо на піхву мало виділень, то презерватив може викликати хворобливе роздратування слизової оболонки. Змащення презервативу вазеліном все-таки є зайвим і котрий заважає статевою акту действием.

Як за перерваному статевому акті, і при користуванні презервативом насіннєва рідина у піхву не потрапляє. Це шкідливо. Дослідження того показали, що зауваження в насіннєвий рідини білки, ферменти і чоловічі статеві гормони усмоктуються через слизову оболонку піхви до крові надають сприятливий вплив на організм жінки. Вміщені в насіннєвий рідини речовини сприяють скорочення деяких м’язів піхви і матки під час кульмінації статевого порушення, дає можливість отримати більш повне задоволення. Тому користуватися перерваним статевим актом і презервативом рекомендується лише як тимчасової меры.

Значно менш популярні які носите на шийку матки чи вставляемые у піхву алюмінієві, пластмасові чи гумові пессары чи ковпачки, оскільки надягання та введення їх досить незручно. Цьому навчить лікар жіночої консультації, що і потрібну пасту запровадження пессара. Пессары піхви змінюють через кожні 2−3 дня. Тимчасово менструації їх видаляють. Мало поширені піхвові тампони і очищені від палітурки і насіння шматки лимона, запроваджувані у піхву на початок статевого акта. Насправді ефективність останніх досить висока: у тампонів 75−80%, шматочків лимона 85−90%.

Небажаної вагітності, проте, можна уникнути такими способами, технічне проведення яких варто фізіологічного перебігу і естетичному боці статевого акту й які шкодять здоров’ю ні жінки, ні мужчины.

Нині вагітність цілком предотвратима. Тому зайве боятися, що інтимні стосунки змусять у себе небажані наслідки. Застосування одного чи іншого противозачаточного кошти робить планування народження потомства цілком свідомої акцією і запобігає душевні і обов’язкові фізичні травми, які несприятливо можуть на здоров’я як батьків, а й детей.

Секрет долголетия.

Життя лише у русі, у спокої - смерть.

У. Р. Белинский.

Як мені жити, щоб жити довго, здравії, цікаво? Це питання хвилюють багатьох, але тільки літніх людей.

У чому причина долголетия?

Великий стимул для довге життя — хороша дружна родина. Помічено, що сімейні люди живуть довше, ніж вільні і вдовые. Сім'я організовує й нормалізує життя человека.

Головна основа здоров’я — працю. Він просто складає зміст і красу життя, розвиває і зміцнює тіло, є джерелом фізичного й моральної здоров’я, є могутнім исцелителем.

Усі довгожителі - люди благодушно налаштовані, великі оптимісти, мають навіть у малому бачити радість. Усмішка, сміх перетворюють людини. Він завжди бажаний у будь-якій компанії, у суспільстві. У радісному хорошому настрої людина працює творчо, все «горить» в руках, використовують усі потенційні возможности.

Життя поза емоціями, мабуть, було б бідна і нецікава. Емоції - важливі пристосувальні реакції, які допомагають долати скрутні ситуації чи, повніше, яскравіше, творчо сприймати життя. Але треба вміти управляти емоціями, швидко відновлювати рівновагу, під час конфліктної ситуації знайти розрядку над лементі, сльозах, а переключенні уваги — кого це ходьба, музика, й інших — старе дідівське правило: розгнівалися — порахуйте до 10… Частіше усміхайтеся, жартуєте, смейтесь.

Величезний вплив для здоров’я людини, отже, і терміном життя, надає моральному кліматі у ній. Бути за потрібне, необхідним, зрозумілим, близьким людиною — завдання непроста. Необхідно ще і наодинці бути добрим, уважним, чуйним. Давно відомо, що злі люди так важко живуть, рано старіють, більше хворіють, їх важко лечить.

Безумовний секрет довголіття — здоровий спосіб життя. Поняття «образ життя» досить багатогранне — вона охоплює умови побуту, режим праці та відпочинку, дбайливе ставлення до нервову систему, руховий режим, раціональне, збалансоване харчування, задоволення культурних запитів, що у життя, відмови від шкідливих привычек.

Отже, довголіття і продовження молодості - в руках, треба лише звикнутися з думкою, що людина — господар своєї долі й творець свого здоровья.

Укладання. Про що хотілося сказати наостанок? Так, напевно, про головному. Про те, що вона є найкращою середовищем у розвиток і вдосконалення людини. Про те, що з сім'ю, сімейне щастя потрібно боротися — безперестанку обіймалися й беззаперечно. І, насамкінець, у тому, що щастю цьому потрібно вчитися, вчитися найретельнішим чином, оскільки навчаєшся якомуабо справі, якому вирішив присвятити все своє жизнь.