Особенности аналітичних завдань і його побудова рядів у правовий статистике

Санкт-Петербурзький гуманітарний університет профсоюзов.

Красноярський филиал.

Юридичний факультет дисципліна: Правова статистика.

Контрольна работа.

Тема: «Особливості аналітичних завдань і його побудова рядів у правовий статистике.».

Виконав: студент 1-го курсу група: 1-шу с.о.

Лисун М.А.

Перевірив: к.ю.н., Бушмин С.И.

Красноярськ 1999 г.

ПЛАН :

1.

Введение

.

2.Основные завдання у правової статистике.

3.Построение рядів у правовий статистике.

У У Є Д Є М І Е.

" Предмет вивчення статистики — це масові явища і процеси життя. Сама статистика є науку, вивчаючу ці масові явища, допомагає виявляти закономірності різних процесів, які у життя суспільства, досліджуючи кількісний бік цих процесів в нерозривний зв’язок з якісними особливостями громадських явлений."[1].

На відміну багатьох правових дисциплін, (кримінальна право, громадянське тощо.) для статистики важливо як те, що вона вивчає, але те, як робить, яким чином і методами працює. Тобто даному разі предмет дисципліни складається тільки з того кого спрямовано увагу, а й у те з допомогою якого інструментарію те зважав реалізується. Інакше висловлюючись, предмет статистики включає у собі як «» власне «сам собою предмет вивчення, а й метод изучения.

Основні завдання у правової статистике.

Однією з основних цілей правової статистики вивчення ефективності роботи правоохоронних органів прокуратури та суду. У цьому статистичний аналіз роботи даних установ, передусім, може бути спрямовано виявлення позитивних і негативних аспектів їх діяльності, причин успішної та невдалої роботи, розвиток пропозицій з її вдосконаленню. Істотна особливість статистичного аналізу у своїй у тому, що у змозі (звісно, під час використання методів прикладний та математичної статистики) виявити і побачити кількісно найважливіші, систематичні аномалії у роботі, пояснити їх причини намітити шляху нормалізації над вигляді традиційних «посилити», «поліпшити», але незмірно більш і конструктивно.

Кваліфікований статистичний аналіз у сфері правової статистики припускає наявність як правових знань дослідника, а й володіння прийомами статистичного дослідження та аналізу. Ускладнення завдань і посилюється спеціалізація знань, найчастіше вимагає притягнення до рішенню правових проблем фахівців різних профілів, і юристів, і статистиків, і спеціалістів у галузі обчислювальної техники.

До основному завданню правової статистики ставляться следующие:

1. Вивчення показників і закономірностей, характеризуючих структуру, динамику й загальне стан злочинності і правонарушений.

2. Виявлення показників, характеризуючих причини умови, які б здійсненню злочинів, правопорушень та інших порушень законності і правопорядка.

3. Вивчення з допомогою статистичних показників особливостей і закономірностей, характеризуючих особистість правонарушителя.

4. Вивчення кількісних характеристик роботи, предпринимаемой в країні плані забезпечення законності і правопорядка.

5. Статистичне вивчення з єдиною метою порівняння і перспективи використання позитивного досвіду у сфері зміцнення законності і правопорядка.

6. Статистичне вивчення із єдиною метою порівняння і перспективи використання позитивного досвіду у сфері зміцнення законності та правопорядку в інших странах.

Як зазначалося, головна мета статистичного аналізу полягає у встановленні і вимірі взаємозв'язків і закономірностей досліджуваних масових явлений.

Побудова рядів у правовий статистике.

Найбільш простими й ясними прикладами встановлення й виміру таких взаємозв'язків служать різні види статистичних угруповань, динамічних лав і узагальнюючих показателей.

Статистичні ряди — це ряди показників, які працюють у хронологічної послідовності (ряди динаміки) чи послідовності зміни величини ознаки, належного у підвалини низки (ряди розподілу). Інакше кажучи, статистичні ряди — це ряди показників, створені за тому чи іншому ознакою (тимчасовому, якісному чи количественному).

Якщо динамічні ряди характеризують явища у тому русі у часі, то ряди розподілу розглядають явища в статиці, тобто. на якусь одну дату чи якийсь єдиний період времени.

Рядами розподілу називають ряди числових показників, що характеризують розподіл одиниць досліджуваної сукупності залежно від группировочного ознаки. Залежно від группировочного ознаки ряди розподілу бувають :

1. Атрибутивными, якщо вони утворені з признаку.

(специональность, національність, пол).

2. Кількісними (чи вариационными), якщо вони утворені по кількісному ознакою (бали успішності, терміни позбавлення волі, суми исков).

Приклад атрибутивного низки :

|Пол |Абс. |% | |Чоловічий |157 |81,5 | |Жіночий |41 |18,5 | |РАЗОМ: |198 |100,0 |.

Группировочный ознака тут «підлогу», тому й весь ряд розподілу — атрибутивный.

Приклад кількісного низки: |Вік |Абс. |% | |14−15 років |37 |39,2 | |16−17 років |52 |60,8 | |Разом: |89 |100,0 |.

Группировочный ознака (вік) має кількісне вираз (14−15 років і т.д.).

Динамічні ряди називають також хронологічними рядами. Кожен динамічний ряд і двох елементів: тимчасового низки (моментів чи періодів часу) і рівнів низки, тобто. числових значень досліджуваного явища (ознаки) на конкретну дату.

Приклад динамічного низки: |Рік |1985 |1986 |1987 |1988 |1989 | |Прест. |2080,0 |1987,0 |1798,0 |1867,0 |2462,0 |.

У цьому динамічному ряду тимчасової ряд — це роки: 1985,1986 і т.д., а рівні низки — це чисельні характеристики злочинності на зазначені дати (2080.0;1987,0…) .

Динамічні ряди бувають трьох видів: моментные, интервальные (чи періодичні), узагальнюючих показників. Побудова динамічних рядів має забезпечувати порівнянність рівнів низки одиницями виміру, способам обчислення рівнів низки, території, періодам часу, і навіть по одиницям совокупности.

Забезпечення порівнянності рівнів низки одиницями виміру означає, що це рівні низки виражені тільки в і тієї ж одиницях (кілограмах, літрів, рублях …). Забезпечення порівнянності рівнів низки зі способів їх обчислення здійснюється, єдністю методики обчислення рівнів. Знову ж правильним ряд стане лише тому випадку, коли його побудований на показниках, розрахованих за єдиною методиці, єдиним способом.

Порівнянність рівнів динамічного низки за періодами часу (чи з критичного моменту реєстрації фактів) у тому, щоб усе показники обчислювалися з одних і тим самим періодам часу, чи однією і той ж дату. Особливо це стосується сезонним явищам, зокрема і до деяких видах злочинів — згвалтуваннями, грабежів та ряду других.

Порівнянність рівнів динамічного низки одиницями сукупності у тому, щоб усе одиниці сукупності, включені в студійовані показники рядів динаміки, були одноманітними, мали якісно однорідний статус переважають у всіх періодах часу, які входять у динамічний ряд. Це стосується і до динамічним рядах, що характеризує ті чи інші правові явления.

Динамічний ряд правильно лише за умов, коли всі показники низки будуть достовірними, точними, науково обгрунтованими. Якщо динамічному ряду виявиться неправильним хоча б тільки, особливо початковий, рівень, завищеним чи заниженим, то порівнювати з ним можуть призвести до цілком перекрученою картині всієї динаміки досліджуваного явища і до помилковим висновків. Для характеристики динамічних рядів використовують такі види показників: абсолютний приріст, темпи зростання, темпи приросту, абсолютне значення один відсоток приросту і показник сезонности.

Для нерішучих динамічних рядів використовується метод перетворення динамічних рядів, тобто. у виявленні загальну тенденцію низки (зростання чи зниження). Для вирівнювання нерішучих динамічних рядів застосовують укрупнення періодів, згладжування і рядів до єдиного основанию.

Як зазначалося, головна мета статистичного аналізу полягає у встановленні і вимірі взаємозв'язків і закономірностей досліджуваних масових явлений.

Найбільш простими й ясними прикладами встановлення й виміру таких взаємозв'язків служать вже розглянуті вище динамічні лави військовиків та ряди розподілу. Але є й інші, більш спеціалізовані прийоми і способи. Однією з таких прийомів є будування і зіставлення двох чи навіть кількох паралельних рядов.

Паралельні ряди — це ряди показників, які у взаємної зв’язку друг з одним розташовані паралельно стосовно тому чи іншому ознакою. Паралельні ряди можна будувати з урахуванням, як рядів розподілу, і рядів динаміки отже, порівнювати явища і в статиці, й у динаміці. Паралельні ряди можуть будуватися з урахуванням абсолютних і різноманітних узагальнюючих показателей.

Паралельні ряди можна широко і із користю застосовувати для зіставлення практично всіх правових явищ і процесів, порівнювати структури та динаміки злочинності у різних краях і областях, міста й райони. Перевага паралельних рядів, на відміну від одиночних, у тому, що вказують: по-перше, вивчати явища і процеси у тому порівнянні друг з одним, по-друге, вловлювати вплив одних явищ і процесів інші, й у третіх, висловлювати результати цих порівнянь і взаємодій у показателях.

Прикладом паралельного низки може бути динаміка співвідношення міського і сільського населения.

|Год |Численность|В тому числі |У % всього населення | | |всього | | | | |насел. млн.| | | | | |гір. млн. |сель. млн. |гір.% |сель.% | |1979 |137,5 |95,4 |42,1 |69,4 |30,6 | |1989 |147,5 |108,4 |39,9 |73,6 |26,4 |.

З таблиці видно, частка сільського за десятиліття знизилася. Виявилася така тенденція і закономірність пов’язана з допомогою паралельних рядов.

Паралельні ряди застосовують у статистиці давно, починаючи з її появи як сучасної науки XVII столітті. У у минулому столітті їх широко застосовував К. Маркс, зокрема і за вивченні злочинності. Піддавши в 1859 г. у статті «Населення, злочинство й пауперизм «вивченню з допомогою паралельних рядів співвідношення злочинності і пауперизма (злиднів), він дійшов висновку у тому, що «має бути є щось гниле у самій серцевині такий соціальної системи, яка збільшує свою багатство, але у своїй не зменшує злидні, у якій злочинність зростає навіть швидше, ніж чисельність населения».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРЫ.

1. Правова статистика. М.; Юрид.лит., 1986 г.

2. Кардополов Ю. Ф.; «Статистика», Красноярськ, 1998 г.

3. Кимбл Р. «Як слушно користуватися статистикой.»;

М., Фінанси і статистика, 1982 г.

5. Маркс До. і Енгельс Ф. Тв. т.13 ———————————;

[1] Урланис Б. З. «Загальна теорія статистики.»; М.; Статистика, 1973 г.