Класифікація джерел господарських засобів підприємства

Для управління діяльністю необхідна інформація про господарські засоби, що є наявними у розпорядженні підприємства, їх розміщення та функціонування, а також щодо джерел їх утворення та цільового призначення. Тому господарські засоби підприємства групують:

• ? за складом і розміщенням;
• ? за джерелами утворення (формування) та цільовим призначенням.

І. За складом і розміщенням господарські засоби поділяються на засоби виробництва та засоби в сфері обігу.

Засоби виробництва залежно від виконуваної функції в процесі виробництва поділяються на засоби праці та предмети праці. До засобів праці відносяться необоротні активи, зокрема нематеріальні активи, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції та інші необоротні активи. Предмети праці складає частина оборотних засобів у вигляді виробничих запасів (сировина, паливо, енергія, запасні частини) та незавершеного виробництва. До засобів обігу відносяться готова продукція, виготовлена підприємством і призначена для реалізації (набуває форми товару), грошові кошти, що знаходяться в касі підприємства, на поточному, валютному та інших рахунках в банках, та засоби в розрахунках, до яких відноситься заборгованість інших підприємств, організацій та осіб даному підприємству, тобто дебіторська заборгованість.

ІІ. За джерелами утворення (формування) виділяють:

• 2.1. Джерела власних засобів.
• 2.1.1. Власний капітал:
  • а) статутний капітал;
  • б) пайовий капітал;
  • в) додатковий капітал;
  • г) резервний капітал;
  • д) нерозподілений прибуток;
• 2.1.2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів:
  • а) забезпечення виплат відпусток;
  • б) додаткове пенсійне забезпечення;
  • в) забезпечення наступних витрат та платежів;
  • г) цільове фінансування та цільові надходження;
• 2.1.3. Доходи майбутніх періодів.
• 2.2. Джерела залучених (позичених) засобів.
• 2.2.1. Довгострокові зобов’язання:
  • а) довгострокові кредити банків;
  • б) інші довгострокові фінансові зобов’язання;
  • в) інші довгострокові зобов’язання;
• 2.2.2. Поточні зобов’язання:
  • а) короткострокові кредити банків;
  • б) кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;
  • в) поточні зобов’язання за розрахунками;
  • г) інші поточні зобов’язання, в тому числі доходи майбутніх періодів, що будуть покриті протягом операційного циклу або 12 місяців з дати балансу.

Статутний капітал утворюється за рахунок сукупності вкладень (в грошовому вимірі) власників (учасників) до майна підприємства для забезпечення його діяльності, передбаченої установчими документами (статутом).

Пайовий капітал утворюється за рахунок пайових внесків членів товариства і надалі збільшується за рахунок власного прибутку.

Додатковий капітал створюється в процесі діяльності підприємства за рахунок дооцінки активів, вартості безплатного надходження майна від інших юридичних та фізичних осіб та інших джерел.

Резервний капітал створюється за рахунок прибутку підприємства з метою усунення можливих в майбутньому тимчасових фінансових труднощів та забезпечення нормальної роботи підприємства.

Нерозподілений прибуток — сума чистого прибутку, що залишається в господарському обороті підприємства після сплати в бюджет та позабюджетні фонди податків та інших обов’язкових платежів і розподілу відповідної суми прибутку між власниками (учасниками) підприємства.

Забезпечення наступних витрат та платежів є джерелом коштів, призначених для покриття передбачуваних в майбутньому витрат та платежів.

Цільове фінансування та цільові надходження — джерело коштів, що створюється на підприємствах за рахунок бюджетних асигнувань та позабюджетних фондів, вкладень юридичних та фізичних осіб на цільові заходи (фінансування капітальних вкладень, науково-дослідницькі роботи, соціальні та інші цільові заходи).

Доходи майбутніх періодів — це джерело засобів, отриманих у звітному періоді чи попередніх звітних періодах, які відносяться до доходів майбутніх періодів (наприклад, отримана в рахунок майбутніх періодів орендна плата від орендаторів тощо). Вони підлягають зарахуванню на доходи тих періодів, до яких відносяться.

Довгострокові кредити банків — заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, строк погашення яких не припадає на звітний період.

Інші довгострокові фінансові зобов’язання — сума довгострокової заборгованості підприємства відносно зобов’язання за залученими (позиченими) засобами (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки. До інших довгострокових зобов’язань відносяться заборгованість за довгостроковими векселями, за фінансовою орендною, відстроченими податковими зобов’язаннями тощо.

До поточних зобов’язань відносяться зобов’язання, що підлягають погашенню за вимогами кредиторів, а також та частина зобов’язань, яка має бути погашена протягом операційного циклу або 12 місяців починаючи з дати балансу.

Короткострокові кредити банків — це сума поточних зобов’язань перед банками за отриманими від них короткостроковими кредитами.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи й послуги — це сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за отримані матеріальні цінності та надані послуги. До поточних зобов’язань теж відносяться поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом та позабюджетних платежів, з оплати праці, зі страхування (соціального страхування, пенсійного забезпечення, страхування майна тощо), з учасниками по нарахованим дивідендам та з інших операцій, а також інші поточні зобов’язання (за векселями виданими, отриманими авансами та іншими розрахунками).

1. Баланс ПП «Домовий» за 31 січня 2014р.

2. З оборотної відомості по аналітичних розрахунках до рахунку «Розрахунки з підзвітними особами» (37) витікає, що заборгованість осіб на 31 січня складається із заборгованості:

3. Господарські операції за лютий місяць:

Завдання:

Відкрити синтетичні рахунки;

Відкрити аналітичні рахунки;

Зареєструвати господарські операції в журналі і скласти бухгалтерські проводки;

На підставі складених проводок зробити розноску по синтетичних і аналітичних рахунках ;

Скласти оборотну відомість по аналітичних рахунках;

Скласти оборотну відомість по синтетичних рахунках;

Скласти шахову оборотну відомість;

Скласти баланс на звітну дату;

На підставі переліку господарських операцій за поточний місяць, складаємо журнал реєстрації господарських операцій та заповнюємо його у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1. Журнал реєстрації операцій за квітень 2014 р.

Записані в Журналі реєстрації господарські операції відображаємо на відкритих відповідно до балансу синтетичних та аналітичних рахунках. Підраховуємо за кожним рахунком обороти за дебетом і кредитом і виводимо кінцеве сальдо. Записи на рахунках у нашому прикладі матимуть такий вигляд:

10 А 131 ПД рахунок «Первинна вартість ОЗ» К Д рахунок «Знос ОЗ» К.

311 А 601 ПД рахунок «Поточний рах-к» К Д рахунок ««Короткостр.кред.банків"К.

23А 66ПД рахунок «Адміністр. витрати» К Д рахунок «Розрах. З оплати праці» К.

65П 201А Д рахунок «Розр.з держ.соц.страх.» К.

Д рахунок «Сировина і матеріали» К.

66 ПД рахунок «Рахунок з ПДФО» К.

64ПД Рахунок «Розрахунок податк. кредит» К.

372 АД рахунок «Розрах. з підзвітн.особами"К.

301 А Д рахунок «Каса» К.

40ПД Статутний капітал К 631П.

Д Рахунок «Товари і послуги» К.

Складаємо оборотну відомість по аналітичним рахункам на підставі вихідних даних. Одержані результати заносимо до таблиці 2.

Таблиця 2. Оборотна відомість к аналітичним рахункам.

Основне призначення оборотних відомостей — узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку. Оборотні відомості — це один з найважливіших регістрів бухгалтерського обліку, в якому накопичується інформація про початкову наявність, рух за звітний період та залишок на кінець звітного періоду відповідного майна, заборгованості за розрахунками й операціями. Складання оборотних відомостей — кінцевий етап створення передумов для підготовки бухгалтерського балансу.

Дані синтетичного обліку використовують при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності. На підставі даних про сальдо на початок і кінець звітного періоду оборотів за місяць складемо оборотну відомість за синтетичними рахунками Заносимо попередньо отримані дані до таблиці 3 та отримаємо оборотну відомість по синтетичних рахунках.

Таблиця 3. Оборотна відомість по синтетичних рахунках.

Проте оборотна відомість за синтетичними рахунками не деталізує змісту оборотів. Доповненням і розвитком цієї простої оборотної відомості, покажчиком взаємозв'язку між рахунками є шахова оборотна відомість Складаємо шахову оборотну відомість. Шахову оборотну відомість необхідно складати послідовно протягом місяця. Записи в ній треба робити одночасно з реєстрацією господарських операцій в журналі, тобто шахова оборотна відомість ведеться паралельно з журналом реєстрації господарських операцій. Тоді на кінець місяця підприємство матиме контрольний показник суми оборотів у розрізі коленого кореспондуючого рахунка за дебетом і кредитом.

Таблиця 4. Шахова оборотна відомість ПП «Домовий».

На підставі отриманих показників складаємо баланс на звітну дату. Всі дані заносимо до таблиці № 5.

синтетичний баланс господарський бухгалтерський Таблиця 5. Баланс на звітну дату.

В умові завдання нам було дано баланс ПП «Домовий». На основі цього балансу ми навчилися: складати синтетичні та аналітичні рахунки, правильно реєструвати господарські операції в журналі та на основі цього складати бухгалтерські проводки. На основі цього журналу зробили зноску по синтетичним та аналітичним рахунками. Склали оборотну відомість по синтетичним та аналітичним рахунками. Навчилися складати шахову оборотну відомість, та на самий кінець склали баланс на звітну дату. Усі показники та результати заносилися до таблиць з відповідним номером операції.