Данилевський Микола Якович

Данилевский Микола Яковлевич

С.І. Бажов Данилевский Микола Якович (1822— 1885) — філософ, ідеолог панславізму, публіцист, натураліст. Творець теорії культурно-історичних типів — першого варіанта теорії локальних цивілізацій, попередник Про. Шпенглера й О. Тойнби.

В 1843—1847 навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького ун-ту. З 1845 відвідував гурток М. В. Буташевича-Петрашевского; в 1848 заарештований у справі Петрашевского і позаминулого літа 1850 направлений у адміністративну заслання. Пізніше брав участь у роботі десяти науково-практичних экспедиций.

Творчество Д. включає роботи з ботаніки, зоології, етнографії, економіці, статистиці, і навіть публіцистику. Найбільші праці: книжки «Росія та Європа. Погляд на культурні і політичні відносини слов’янського світу до германо-романскому» і «Дарвінізм. Критичний дослідження». Критика Д. вчення Ч. Дарвіна виходила з матеріалі біології і аргументації философско-телеологического характера.

В кн. «Росія та Європа» містилося вчення про взаємини слов’янського і германо-романского світів, що спиралося на оригінальний теоретичний фундамент — філолофсько-історичну доктрину, яка дістала у науковій літературі найменування «теорія культурно-історичних типів». Передумовами теорії культурно-історичних типів є відмови від західницької орієнтації у сфері соціальної філософії, інтерес до слов’янофільству і водночас, вказівку на недостатність його науково-теоретичної бази; органицистский натуралізм, тобто. ототожнення соціального і органічного утворень, і навіть специфічна теорія природи — визнання визначальними в організмі його власних, а чи не загального еволюційного закона.

Вопреки поширеній уявленню історію як про эволюционно-стадиальном русі єдиного людства Д. зобразив історію як сукупності «біографій» окремих культурно-історичних типів (цивилизаций).

По Д., взагалі культурно-історичний тип складається з ідеальної форми органічною матерії. Як специфічної основи культурно-історичного типу виступають самобутні початку, які у сфері народності і що передаються ін. культурно-історичним типам.

Поскольку культурно-історичний тип — органічне освіту, його еволюція полягає у проходженні фаз життєвого циклу від народження до старості та смерті. Одночасно здійснюється та культурна еволюція у бік від початкового этнофафического стану до державного і цивилизованному.

Всего історія Д. налічував 10 культурно-історичних типів, всебічно їм аналізувалися два з них — германо-романський і слов’янський. Історичну місію Росії Д. бачив у сприяння розвитку слов’янського культурно-історичного типа.

Публикация «Росії і близько Європи» викликала тривалу полеміку, у якій прибічниками Д. виступили М.М. Страхів, К.Н. Леонтьєв, К.Н. Бєстужев-Рюмін, а критиками — B.C. Соловйов, М.К. Михайлівський, Н.І. Кареев і др.

Список литературы

Дарвинизм. Критичний дослідження. СПб., 1885—1889. Т. 1—2.

Сборник політичні й економічні статей. СПб., 1890; Росія та Європа. Погляд на культурні і політичні відносини слов’янського світу до германо-романскому. СПб., 1995.

Голосенко І.А. Н. Я. Данилевський // Соціологічна думку у Росії. Л., 1978.

Бажов СІ. Філософія історії Н. Я. Данилевського. М., 1997.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.