Расчет конструкцій будинку мельницы
РЕФЕРАТ Пояснювальна записка з., 2 аркуша формату А2 і одну лист формату А1 графічного матеріалу. Розрахунок конструкцій будинку млини агрофірми імені Цюрупа. Об'єктом курсового проектування є цех переробки зерна на агрофірми імені Цюрупа Мета роботи — розрахунок й розробка основних будівельних конструкцій стін, покрівлі, статі, фундаменту будинку, і навіть системи опалення й каналізації… Читати ще >
Расчет конструкцій будинку мельницы (реферат, курсова, диплом, контрольна)
РЕФЕРАТ Пояснювальна записка з., 2 аркуша формату А2 і одну лист формату А1 графічного матеріалу. Розрахунок конструкцій будинку млини агрофірми імені Цюрупа. Об'єктом курсового проектування є цех переробки зерна на агрофірми імені Цюрупа Мета роботи — розрахунок й розробка основних будівельних конструкцій стін, покрівлі, статі, фундаменту будинку, і навіть системи опалення й каналізації. У проекті розраховані товщина муру і утеплювача покрівлі, обрані вікна і двері, виконано розрахунок системи опалення, водопостачання і канализации.
Агрофірми імені Цюрупа розташована за адресою: 450 501 Республіка Башкортостан, Уфимський район, з. Булгаково. Керівники підприємства агрофірми імені Цюрупа:
— Генеральний директор — Незнанов.
— Головний інженер — Жуков Робітникам млини є типовий проект млини Фермер — 4. Млин ще не эксплуатируется.
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ І СТРОИТЕЛЬСТВА ПЕРЕРОБНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ.
Необхідно побудувати підприємство, що забезпечує замкнутий цикл виробництва сільськогосподарської продукції. Підприємство забезпечується внутрихозяйственным сировиною. Потужність підприємства повинна бути до 1200 кг/час.
2 ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТИРОВАНИЯ.
Потужність млини становить 1200 кг/час.
Асортимент і задані обсяги виробництва наведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Технічні показатели.
|Наименование продукту |Виробнича | | |потужність % | |Борошно вищого гатунку |35 | |Борошно першого сорти |25 | |Борошно другого сорти |10 |.
3 ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕССА.
При сортовом помоле зерна борошно повинна бути сформована тільки завдяки традиційному подрібненого эндосперма, його крахмалистой частини. Оболонки, алейроновый шар і зародок направляють у висівки, причому зародок бажано виділяти в вигляді самостійного продукта.
У підготовчому відділенні мельзавода яке надходить зерно піддають сепарированию видалення з його маси різних сторонніх домішок. Їх початкова зміст обмежено такими нормами: бур’янистої домішки не більш 2%, зерновий — трохи більше 5%, Після очищення, виході з підготовчого відділення їх залишкове зміст на повинен перевищувати: бур’янистої 0,3%, зерновий — 3,0%.
На оболонках зерна можуть бути присутні різні забруднення, тому проводять спеціальну операцію з очищенні поверхні зерна, в окремих випадках здійснюють легке масштабування зерна, частково видаляючи його плодові оболочки.
Особливого значення має спрямоване зміна вихідних структурномеханічних і технологічних властивостей зерна — це досягається шляхом проведення процесу гидротермической обробки (ГТО). Поза тим, для стабілізації властивостей зерна проводять формування помольних партій, причому ставлять за мету забезпечити протягом максимально тривалого постійні значення стекловидности, змісту клейковини та інших показників властивостей зерна. Завершуються операції в підготовчому відділенні зволоженням оболонок зерна щоб надати їм підвищеної опірності подрібнюванню; це забезпечує формування при помоле великих висівок які легко відокремлюються від частинок борошна при сортировании продуктів измельчения.
У размольном відділенні мельзавода здійснюються операції подрібнення і сортування продуктів подрібнення по крупности і добротності. Ці операції повторюються багаторазово, що диктує завдання виборчого подрібнення крахмалистой частини эндосперма.
Ефективність цього процесу підвищується при напрямку каж дую систему подрібнення однорідних за величиною і добротності продуктов, яка досягається їх фракционированием, сортированием на цілий ряд проміжних продуктів на рассевах і ситовеечных машинах. Якщо поставлено завдання отримання кількох сортів борошна, то проводиться операція формування; той чи інший сорт борошна виходить шляхом поєднання і змішування низки потоків борошна з окремих тих нологических систем.
4 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБОРУДОВАНИЯ.
4.1 Агрегат очищення підготовки зерна до помелові (ПТМА — 1):
— бункер приемный.
— норія приемная.
— рассев-сепаратор
— камнеотборник.
— норія № 2; норія № 3.
— увлажняющая машина — 2 шт.
— бункера № 3,4 (отволаживание) — 2 шт.
— блок очищення повітря — 3 шт.
— вентилятор — 3 шт.
— машина обоечная — 4 шт.
— аспирационная колонка — 2 шт.
— машина щеточная — 2 шт.
4.2 Млин (Фермер — 4).
— перший мірошницький модуль.
— другий мірошницький модуль.
— третій мірошницький модуль.
— контрольний расе.
— бункер для борошна першого вчителя і вищого сорта.
— бункер для борошна другого сорти і отрубей.
— ваги товарні електронні ВТТ-100 — 3 шт.
— мешкозашивочная машина АН-1000.
5 ПЛАНУВАННЯ ПОМЕЩЕНИЙ.
[pic].
Малюнок 5.1 Схема мельницы.
1 — мірошницький цех; 2 — склад готової продукції тарі; 3 — склад зерна бункерний 4 — РП; 5 — приточная камера.
6 ТЕПЛОТЕХНІЧНА РОЗРАХУНОК ОГОРОДЖУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ І КОНСТРУЮВАННЯ НАРУЖНИХ СТІН ПОМЕЩЕНИЯ.
Визначимо опір ограждающей конструкції по формуле:
[pic], (6.1) де n — коефіцієнт, який приймає залежно від становища зовнішньої поверхні огороджуючих конструкцій стосовно зовнішньому повітрю, n = 1 (таблиця П 1.2 /1/); tн — розрахункова зимова температура зовнішнього повітря, рівна середньої температурі найбільш холодної п’ятиденки, забезпеченістю 0,92. Для РБ tн = −33…−370С; tв — розрахункова температура внутрішнього повітря, принимаемая відповідно до ГОСТу 12.1.005−76 і нормам проектування відповідних будинків та споруд. Для категорії робіт середньої важкості IIа оптимальна температура tв = 18- 200С; ?tн — нормативний температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою поверхні ограждающей конструкції, ?tн =tв — tр; tр — температура точки роси при розрахункової певній температурі й відносної вологості внутрішнього повітря? = 70%. [pic] ?tн =tв — tр = 18 — 9,85=8,150С.
Приймаємо ?tн = 70С;
?в — коефіцієнт тепловіддачі поверхні огороджуючих конструкцій, ?в = 8,7 Вт/(м2?0С) (Таблиця П 1.3 /1/).
[pic] (м2?0С)/Вт.
Визначаємо опір теплопередачі огороджуючих конструкций.
[pic], (6.2) де? зв — коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні ограждающей конструкції, ?зв = 23 Вт/(м2?0С) (Таблиця П 1.4 /1/);
[pic](м2?0С)/Вт Rк — термічне опір ограждающей конструкции.
Визначимо градусо-сутки опалювального періоду (ГСОП) по формуле.
ГСОП = (tв — tот.пер.) zот.пер., (6.3).
де tот.пер. — температура опалювального періоду, zот.пер. — середня температура, (З, і тривалість, сут, періоду з середньої добової температури повітря нижче чи рівної 80С по СНиП 2.01.01- 82, zот.пер. = 214 днів, tот. пер = -6,60С.
ГСОП = (18 — (-6,6))?214 = 5264,4.
Значення Rтро визначимо методом интерполяцией.
[pic] (м2?0С)/Вт З даних ГСОП, визначимо необхідну товщину утеплювача стіни: Як утеплювача приймаємо пінополістирол ПСБ-С-40 по ГОСТ 15 588–70 з коефіцієнтом теплопровідності = 0,041 [pic].
Малюнок 6.1 Конструкція стіни 1- цегляна стіна; 2 — будівельний картон; 3 — утеплювач; 4 — шар штукатурки тогда.
[pic] приймаємо стандартну товщину 0,04 м = 40 мм.
7 РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ ВІКОН І ДВЕРЕЙ.
Необхідну опір теплопередачі R0 дверей і воріт має не менш 0,6? R0тр. R0 = 0.6?0,87 = 0,522 (м2?0С)/Вт. Приймаємо двері дерев’янний тип Р 21−19 (ГОСТ 14 624−84). Необхідну опір теплопередачі для вікон визначимо відповідно до ГСОП. Значення Rо визначимо методом интерполяцией.
[pic] (м2?0С)/Вт Вибираємо вікна з дерев’яних профілів з подвійним заскленням ПНД 18−30,2 (ГОСТ 12 506−81).
8 РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ ПЕРЕКРИТТЯ, СТЕЛІ, ПОКРІВЛІ І ПОЛА.
8.1 Підбір складу кровли.
Розрахунок товщини утеплювача покрівлі. Визначимо необхідну опір теплопередачі покрівлі. [pic] (8.1) Для виробничих будинків [pic]0С; [pic] (м2?0С)/Вт Необхідну опір теплопередачі для окровли визначимо відповідно до ГСОП. Значения Rтро визначимо методом интерполяцией. [pic] (м2?0С)/Вт.
[pic] Підбір складу покрівлі виробляємо по СНиП II — 26 — 76 «Покрівля». Вибираємо тип покрівлі До — 2, Основной водоизоляционный килим 4 шару на бітумної мастиці: Захисний шар по горі водоизоляционного килима — Шар гравію на бітумної мастике.
[pic].
Малюнок 8.1 Конструкція покрівлі 1 -4 шару на бітумної мастиці: а) гидроизола мароки ГИ-Г, (ГОСТ 7415−74*) б) руберойду антисептированного дегтевого марки РМД-350 в) толю гидроизоляционного з покровной плівкою мароки ТГ-350,(ГОСТ 10 999- 76) р) толю гидроизоляционного антраценового марки ТАГ-350 2 -Шар гравію на дегтевой бітумної мастиці; 3 — пенополистироловая плита 4 — руберойд, наклеєний на гарячому бітумі розрахункові опору паропроницанию кв. м· ч·мм рт. ст/г =10,3; 5 — залізобетонні плиты;
8.2 Підбір плит перекриття Для добору плит перекриття виробляємо збір навантажень на 1 м² покриття. Таблиця 8.1 Збір навантажень на 1 м² |№ |Найменування навантаження |Нормативна |Коефіцієнт |Розрахункова | | | |навантаження |надійності |навантаження | |1 |2 |3 |4 |5 | |1. |Шар гравію на битумной|18 |1,3 |23,4 | | |мастиці | | | | |2. |4 шару руберойду на |9,2 |1,2 |11,04 | | |бітумної мастиці: | | | | |1 |2 |3 |4 |5 | |3. |пенополистироловая |2 |1 |2 | | |плита | | | | |4. |руберойд, наклеєний на|1,55 |1,2 |1,86 | | |гарячому бітумі | | | | |5. |Снігова навантаження |150 |1,4 |210 | | |Разом: | | |248,3 |.
По отриманої загальної навантаження підбираємо марку плити перекриття Вибираємо плиту ребристу, попередньо напружену, розміром 1,5×6 м, марки 2ПГС6−2Ат IV із розрахунковою навантаженням 370 кг/м2. Розрахункова навантаження плити становить 165 кг/м2.
8.3 Розрахунок і конструювання полов.
Покриття статі. Покриття статі приймаємо бетон кл. В22,5 на безискровом заполнителе (щебень чи пісок виключає искрообразование) — 25 мм. Подстилающий шар — бетон кл.7,5 — 100 мм. Підстава — ущільнений щебенем грунт — 60 мм. Стяжка з цементно-песчаного розчину М-150 по уклону, завтовшки 20 мм.
[pic].
9 РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ ФУНДАМЕНТІВ ЗДАНИЯ.
9.1 Розрахункова глибина сезонного промерзання грунта.
[pic], (9.1) де dfn — нормативна глибина промерзання, для РБ dfn = 1,8 м; kh — коефіцієнт, враховує вплив теплового режиму споруди. kh = 0,6 для млини (підлогу по грунту).
[pic] м.
9.2 Розрахунок підстав по деформациям.
[pic] (9.2) |де [pic] і |-|коефіцієнти, умов праці, прийняті по | |[pic] | |табл. 3; | |k |-|коефіцієнт, який приймає рівним: k = 1, якщо | | | |прочностные характеристики грунту ((і з) | | | |визначено безпосередніми випробуваннями, і k = | | | |1,1, якщо їх прийнято по табл. 1−3 рекомендованого| | | |докладання 1; | |[pic] |-|коефіцієнти, прийняті по табл. 4; | |[pic] |-|коефіцієнт, який приймає рівним: | | | |при b (10 м — [pic]=1, при b (10 м — [pic]=z0 | | | |/b+0,2 (тут z0=8 м); | |b |-|ширина підошви фундаменту, м; | |[pic] |-|осредненное розрахункове значення частки | | | |грунтів, залягаючих нижче підошви фундаменту (при | | | |наявності підземних вод визначатиметься з урахуванням | | | |взвешивающего дії води), кН/м3 (тс/м3); | |[pic] |-|те, залягаючих вище підошви; | |[pic] |-|розрахункове значення питомої зчеплення грунту, | | | |що залягає безпосередньо під підошвою | | | |фундаменту, кПа (тс/м2); | |d1 |-|глибина закладення фундаментів бесподвальных | | | |споруд від рівня планування або за формулою |.
[pic] (9.3).
|где |-|товщина шару грунту вище підошви фундаменту із боку | |[pic] | |підвалу, hs = 1,5 м; | |[pic] |-|товщина конструкції статі підвалу, [pic]= 0,22 м; | |[pic] |-|розрахункове значення частки конструкції статі | | | |підвалу, [pic]= 5,2 кН/м3 (тс/м3); | |[pic] |-|глибина підвалу — відстань від рівня планування до | | | |статі підвалу, м (для споруд із підвалом шириною B (| | | |20 метрів і глибиною понад 2 м приймається [pic] = 2 м, при | | | |ширині підвалу B (20 м — [pic] = 0). |.
[pic] м.
9.3 Розрахунок стрічкового фундамента.
Виконуємо збір навантажень на 1 погонний метр стрічкового фундаменту під цегельну стіну млини. Навантаження від власної ваги покрівлі, снігу, покриття і перекрытия.
[pic] кг/м Навантаження від власної ваги цегельною стіни завтовшки 0,24 метрів і заввишки 8,95 метрів і утеплювача завтовшки 0,04 метрів і заввишки 8,95 м.
[pic] кг/м Сумарна нагрузка.
[pic] кг/м.
[pic] кН/м Визначимо орієнтовну ширину фундаменту будинку на формуле.
[pic] (9.4) N — розрахункове опір грунту підставу; Rср — розрахункове опір грунтів, приймаємо наближено R = R0 = 300 кПа (Таблиця П 2.5/1/) [pic] - коефіцієнт враховує менший питому вагу грунту лежачого на обрезах фундаменту проти питому вагу матеріалу фундаменту (в практичних розрахунках приймається [pic]).
[pic] м приймемо b = 0,5 м.
[pic] кПа Оскільки [pic] кПа, Rср