Туризм ХХІ сторіччя: чинники та тенденції розвитку попиту ринку туристичних услуг

Туризм є одним із провідних підприємств і ринках галузей світової економіки. За швидкі темпи зростання її визнано економічним феноменом століття минулого і йому пророкують блискуче майбутнє яких у столітті прийдешньому. За прогнозом Всесвітньої Туристичної Організації (СОТ) зростання туристичної індустрії буде необоротний в ХХІ столітті, і до 2020 року кількість міжнародних туристичних відвідувань становитиме 1,6 більйони единиц.

Як відомо, ця галузь господарства є фундаментальної основою багатьох розвинених країн і країн світу. І за даним тієї самої СОТ, внесок їх у в світову економіку (валове виробництво послуг) оцінюється в 3,5 трлн долл.(данные 1993 року), що еквівалентно 10,9% світового валового внутрішнього продукту. Подорожі і туризм забезпечують понад 11% міжнародних інвестицій дають у скарбницю держав як податкових надходжень 302 млрд долл.

Усе це повністю пояснює те, що туризм нині грає однією з головних ролей у світовій економіці і в час однією з прибуткових видів бізнесу у світі. Тож питання про майбутнє цієї галузі світового господарства, про її перспективи і яка динаміка розвитку наступного третьому тисячоріччі настільки важны.

Нині пересування людей туристських цілях охопило всі країни земної кулі, і таким чином контакти для людей різних країн стали повсякденної реальністю. Через війну — туризм нині є однією з самих динамічно та розвитку видів міжнародного бізнесу. Тому інтерес щодо нього підприємців очевидна й пояснюється низкою чинників. По-перше, у тому, щоб почати займатися туристським бізнесом, непотрібен занадто великих інвестицій. По-друге, на туристському ринку досить успішно взаємодіють великі, середні і маленькі фірми. І водночас даний вид бізнесу дозволяє швидко обертати капітал, і навіть (у сфері міжнародного туризму) видобувати відомі вигоди з допомогою валютних операций.

Природно, що з високої ефективності цього виду бізнесу, його рентабельності і прибутковості від зайнятих у ньому людей потрібні, колись всього, компетентність і глибоке розуміння міжнародного туризму у целом.

Щоб процвітати в туристському бізнесі необхідно гарне знання міжнародними правовими нормами і керував, практики туристського менеджменту і маркетингу, кон’юнктури туристського ринку, але, передусім, потрібно професійна, джерело якої в потребах споживача туристських послуг організація виробництва та реалізації туристського продукту, потрібна цілковита й всебічна інформованість виробника туристських послуг щодо усе те, стосовно клієнта, як споживача цих самих услуг.

І саме на межі століть питання майбутньому туризму, попит на туристичні послуг у третьому тисячоріччі є настільки хвилюючими і актуальними. Хто він, турист ХХI століття? Які її особливості? Які чинники та тенденції розвитку попиту ринку туризму? І є ж у цілому особливості туризму прийдешнього тысячелетия?

Безумовно, опікується цими питаннями хвилювали і хвилюють нині дуже багатьох, і, ясна річ, де вони лишилися поза увагою. Вони відбито у різних дослідженнях фахівців і ученых-футурологов. Даним проблематики присвячені зокрема праці Сапруновой В. Б., Сеніна П.Б., Нэсбитт Дж. і Эбурдин П. і другие.

Я теж постараюся висвітлити це питання під час своєї курсової роботи, і навіть метою моєї роботи виявлення і аналіз основних чорт і характеристик туриста майбутнього, його мотивацій та особливостей, у цілому визначення перспектив її подальшого розвитку міжнародного туризму у ХХI веке.

1.ФАКТОРЫ, ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК ПОПИТУ У ТУРИЗМЕ.

Отже, туристський попит є категорією масової та соціальній. Він формується з урахуванням численних чинників, вплив яких може підвищувати чи знижувати попит. Найбільш важливими й значними чинниками, впливають зміну попиту туристичному ринку, є следующие:

Загальноекономічні факторы.

— рівень матеріального добробуту масового споживачаспіввідношення робочого і вільного вільного у трудового населения.

Социо-демографические факторы.

— вікпідлогупрофесіяосвітусоціальна групасімейний станмайновий стансклад сім'їрегіон проживаннягород/сельская місцевістьвеличина назви населеного пункту, де живуть туристирід занятий.

Чинники культурного і общественно-психологического характера.

— пріоритети у системі духовні цінності суспільствапсихологія потребления.

Личностно-поведенческие факторы.

— особисті особливостістиль життяінтереси у вільний чассистема духовні цінностіцільові установкимотивы.

Усі ці фактори надають вплив на так званий «чорна скринька свідомості покупця», що у кінцевому підсумку є який визначає елементом поведінки споживача на рынке.

Сукупність тих чи інших чинників визначає виникнення і роки поведінка споживачів туристських послуг, які можна виражені, наприклад, такими показниками, как:

— частотность туризму; -переваги у виборі географії туризму; -шановану форма організації туру; -уявлення туриста ціну туру тощо. д.

І саме з здобуття права виявити дані поведінкові особливості споживачів туристських послуг, необхідно докладніше розглянути вплив на структуру туристського попиту загальноекономічних і соціодемографічних чинників, і навіть чинників культурного порядка.

1.1. Загальноекономічні факторы.

1.1.1. Добробут нашого суспільства та збільшення вільного времени.

Туризм як галузь економіки, що пропагує першу чергу організацією вільного часу клієнта, може успішно існувати й розвиватися за наявності щонайменше двох складових: вільного часу й достатніх коштів щодо його організації. Інакше кажучи, основу сучасного туристичного ринку як і якісному, і у кількісному плані становлять оплачувані відпустки працівників з огляду на те, що у останнім часом у міжнародному туризмі значно зростає роль ділових поїздок, і навіть подорожей осіб пенсійного віку, хоч останнє, на жаль, не належить до России.

Існує пряма зв’язок між тенденціями у розвитку індустрії туризму і загальними економічними, технічними і соціальними достижениями.

Дедалі більше рівень життя жінок у розвинених країн світу веде до зростання тривалості відпусток працівників і високому рівню їхньої забезпечення, що надає значний вплив в розвитку туристичної отрасли.

Отже, необхідними передумовами виникнення масового туризму, його розвитку та підтримки високих обсягів попиту є збільшення вільного часу й зростання матеріального добробуту общества.

Тенденція до підвищення вільного часу є важливий чинник подальшого дальшого поступу туризму як галузі. Разом про те «потреба у відпочинку належить горішнього поверху піраміди потреб людини». Известно, что «…людській потребі у туризмі - потреби у відновленні та розвитку фізичних і психічних сил людини, у його фізичному, інтелектуальному і духовному совершенствовании». Но у тому, щоб ці потреби придбали масового характеру, суспільство має досягти досить високого рівня благосостояния.

Виміром рівня життя та диференціації доходів населення займаються багато міжнародних організацій, зокрема і Раду організації економічної та розвитку (ОЕСР). У 1980;х року ОЕСР затвердив список соціальних індикаторів, до яких і такий індикатор, як «час і відпочинок», яке показниками є величина вільного часу й його використання. Як критерію раціональності структури витрат сімей використовується закон, відкритий німецьким статистиком Э. Энгелем, за яким зі зростанням доходів сім'ї знижується частка витрат за харчування, а частка витрат задоволення культурних та інших нематеріальних потреб (до яких можна вважати і використання вільного часу) істотно збільшується. Прикладом може бути ФРН, де воно громадського багатства супроводжується скороченням частки витрат харчування і предмети розкоші у структурі загальних споживчих витрат громадян. Одночасно ж росте частка витрат на туризм й організацію вільного времени.

1.1.2. Взаємозв'язок розвитку попиту ринку туризму й загальноекономічної конъюктуры.

Високий рівень залежності туризму стану економіки загалом помітило ще 20−30-ті роки нашого столетия.

____________________________________________________________________.

Сапрунова В. Б. Туризм: еволюція, структура, маркетинг. — М.: «Ось-89», 1997.-с.57.

Гужин Г. С., Бєліков М.Ю., Клименко Є.В. Менеджмент іноземному і внутрішньому туризмі. — Краснодар: КубГУ, 1997.-с.56.

Таблица.

Взаємозв'язок туризму й економічної конъюктуры.

|Період |Конъюктура |Середній приріст |Середній приріст | | | |ночівель |валовий продукт | | | |внутрішнього | | | | |туризму | | |1924;1929 |підйом |+5,4% |+4,2% | |1929;1933 |спад |-9,5% |-4,5% | |1949;1956 |підйом |+19,1% |+12,3% |.

Джерело: Сапрунова В. Б. Туризм: еволюція, структура, маркетинг. М.: «Ось-89», 1997.-с.74.

Звідси — геть ясно слід, що під час економічного підйому, завдяки зростанню матеріального добробуту та купівельної спроможності населення інтенсивність туризму зростає й індустрія туризму також переживає якийсь підйом. У період ж економічного спаду попит на туристичні послуги кілька падає, і що може не позначатися на індустрії туризму у целом.

Проте дослідники туризму у західні країни, визнаючи безсумнівну залежність змін — у попиті на туристському ринку загальноекономічної конъюктуры, тим щонайменше, відзначають, що економічні спади і кризи надають на туристичну індустрію менший вплив, ніж, наприклад, на такі галузі, як будівельна, автомобільна, виробництво меблів, і інші, зорієнтовані виробництво товарів тривалого користування чи предметів розкоші. Вони відзначають, сучасний західний споживач скоріш відмовитися від придбання відеота аудіоапаратури, ніж від фінансування щорічного відпустки, і підкреслюють, що у періоди економічних криз люди заощаджували не так на відпустці, а отпуске.

Таку відносну стійкість туризму до змін загальноекономічної конъюктуры ринку західні дослідники пояснюють передусім еластичність попиту туристичні послуги. І саме у роки кризи відбувається повне припинення попиту туристичні послуги, а лише його певні зміни, тобто збільшується попит більш дешеві види туристичних послуг і зменшується на найдорожчі види туризма.

Отже, економічні кризи все-таки зачіпають попит на туристичні послуги, але у набагато меншою мірою, ніж багатьох інших галузі. І викликано це, насамперед, тим, що туризм став практично необхідної потребою масового споживача. До того ж тим, що еластичність від попиту й розмаїття форм туризму забезпечують під час економічних спадів можливість переливу попиту від дорогих видів туризму до більш дешевым.

1.2. Социо-демографические факторы.

Значний вплив формування туристичного попиту надають в основному такі социо-демографические чинники: -вікова і соціальний структура суспільства; -структура сім'ї; -рівень доходів різних верств українського суспільства; -співвідношення міського і сільського населения.

1.2.1. Вікова структура.

Як відомо, нині зростає перспективність для міжнародного туризму людей старших вікових груп, й у першу чергу групи літніх людей «від 50 років і старше».

У основі підвищення інтенсивності туризму переважають у всіх старших вікових групах лежать такі причини: -підвищення матеріального добробуту всіх груп суспільства; -збільшення тривалість життя й відповідне зниження пенсійного порога; -зміна психологічного ставлення до старению.

Через війну, нині у країнах дуже багато кількість самостійних осіб похилого віку, які прагнуть активному насолоди життям і мають достатні матеріальні кошти, які з великим задоволенням готові віддати на власне споживання, ніж залишити в спадщину; вважають, що можна не заощаджувати що у їх розпорядженні кошти, а витрачати їх «гарну жизнь».

У результаті, зараз у туристичному попиті сформувався новий термін і дуже перспективний сегмент «сениоров"-возрастная група «від 50 років і старше», який у майбутньому, на думку фахівців, триватиме дуже значний вплив в розвитку попиту туристичних послуг і займе своє випуклість над ринком міжнародного туризма.

1.2.2. Структура семьи.

Дуже актуальною цільової групою сучасного туристичного ринку є і несемейная молодь до 35 років — звані «одинаки». Їх частка у великих промислових найбільших містах і агломераціях оцінюється практично в 50% від кількості населения.

Цим людям властиві, зазвичай, високий рівень освіти буде, прагнення успіху у професіональній діяльності, підвищені вимоги до комфорту і якістю життя, індивідуалізм. Вони приділяють багато уваги організації свого вільного часу, намагаючись насолоджуватися життям в повної мере.

Відповідно, об'єм і величина попиту даному сегменті туристичного ринку досить великі. І на думку фахівців у майбутньому ці показники будуть расти.

Дуже істотним доповненням до викладеного вище є також те, за статистикою у цій цільової групі дуже велика кількість самотніх жінок. Так, за деякими прогнозами, число жінок, які роблять туристичні поїздки до одиночній тюремній камері, до кінця 2000 року й до початку третього тисячоліття буде составылять практично 50% від загальної кількості подорожуючих. І з цим, безсумнівно, доведеться вважатися туристичним операторам, готелям і національним офісах у туризмі, так як, по проведеним опитуванням, самотні що подорожують пані дуже цінують високий комфорт і трепетне ставлення до себе. Вони приділяють підвищену увагу розташуванню та облаштування номерів, наявності у яких шампунів, скрабов, гелів, прояву поваги із боку персоналові та особистої безопасности.

1.2.3. Рівень доходів населення і освіти населения.

Як відомо, попит — це платоспроможна потреба, тобто сума грошей, яку споживачі можуть бути мають намір сплатити потрібні їм товари та послуги. Отже, туристична активність перебуває у прямо пропорційної залежність від рівня доходів, і навіть в освіті потенційних споживачів. Враховуючи той факт, що ці показника в кінці 80-х в запвдных країнах мали тенденцію до зростання, інтенсивність туризму також увеличилась.

Але з тим, той самий період стала спостерігатися і активізація туристичного попиту серед населення із невисоким рівнем доходів населення і освіти. Слід зазначити і те, що у Заході є немалий число фірм, які спеціалізуються лише на освітньому туризмі, успішно працюючих, і одержують досить високий прибуток у цьому сегменті ринку туризма.

1.2.4. Співвідношення міського і сільського населения.

Сьогодні у силі поки що залишається таке правило: ніж менше населений пункт, тим нижче інтенсивність туризму у його жителів і то ближчий обирані ними мети туристичних поездок.

Проте, багато західноєвропейські експерти стверджують, що у останнім часом значно зросли туристична активність жителів сільських областей західноєвропейських країн зросла інтенсивність споживання ними туристичних продуктів та надання послуг, що дозволяє прогнозувати можливе у майбутньому додавання до традиційно активним групам споживачів туристичних послуг нового і перспективного сегмента туристичному ринку Европы.

1.3.Факторы культурного порядка.

1.3.1. Міжнародна культура і культурне национализм.

Основну тенденцію розвитку громадської психології споживання на Заході можна як: трансформація суспільства продуктивності й добробуту в «суспільство вільного времени».

Оскільки ж зазначене саме «вільний час» є необхідною і найважливішим компонентом існування й процвітання туристської галузі, то паралельно цієї тенденції проходить й інша щонайменше значуща — збільшення кількості путешествующих.

Нині величезні відстані не є тим які обмежують і який гальмує мандрівників чинником як раніше. Від НьюЙорка до Парижа також легко долетіти, як і по Каліфорнії. Рекламні оголошення протягом усього сторінку з газети «Нью-Йорк Таймс» спокушають американців купувати, а Лондоні у магазині «Хэрродз».

«Джет-сэт» відкрив дорогу богатеющему середнього класу молодих, бабусь, сімей, студентів, ділових людей західного суспільства. На початку 1990;х років кількість подорожуючих проти минулим десятиліттям помітно збільшилася. За статистикою США 90-х 23 тисячі рейсових польотів перевозили щодня 450 млн пасажирів. На початку 2000 року це становило вже 750 млн пасажирів. У 1990 року авіалініями світу літало майже мільярд пасажирів, Із початком року 2000 це становило 2000 млрд пасажирів, тобто збільшилося рівно удвічі раза.

Отже, щодня вже з місця нашої планети до іншого літають понад 3 млн людина. І як відомо, до чинників, найбільш що впливає в розвитку міжнародного туризму й збільшити кількість подорожуючих, відносять культурний чинник, саме: зростання культурного рівня різних країн світу й прагнення у зв’язку з цим до ознайомлення з культурою інших стран.

Тому сьогодні, таким чином прагненню, і навіть збільшення кількості поїздок і подорожуючих, глобальним телекомунікацій й дуже далі, безпрецедентним став темп обміну Європою, Америкою та інші країнами світу. Майже у всіх містах світу присутні риси міжнародної культури. Люди з такою ентузіазмом обмінюються їжею, музикою, модою, що новий універсальний спосіб життя став панувати в Осаці, Мадриді й у Сиетле.

Він стимулюється споживчим попитом: люди п’ють кофе-каппучино і джерельну воду Перрье, обставляють квартиру меблями фірми ИКЕЯ, їдять суси, носять одяг фірми «Бенеттон», слухають англоамериканський рок, коли їдуть автомобілем компанії «Хенде» в «Макдональдс».

___________________________________________________________________ Джет-сэт" - світська еліта, сенс усього життя нею — развлечения.

Але в міру того як образи життя різних країн стають дедалі більше схожими, тоді як усе ближче знайомляться з культурою інших народів, з’являються риси сильної протидіючої тенденції: протест проти однаковості, бажання затвердити унікальність своєї культури і мови, своєрідна боротьби з іноземним влиянием.

У кожен куточок світу відбуваються вибухи такого культурного национализма:

— Після багато років навчання англійської мови свого населення Сінгапур розгорнув кампанію «Говорити на мандаринском» — це відродити «старі ценности».

— Боротьба уэльсцев, переважно не агресивними методами, з підтримки своєї мови і литературы.

— У північно-східній частини Іспанії каталанский мову, заборонений у час диктатури Франсіско Франко, був відновлений у як офіційної языка.

— Власті Квебеку карають тих, хто це каже англійською, забороняють писати покажчики англійською й дуже далее.

Отже, що більше наші образи життя стають схожими, тим міцніше, як кажуть футурологи, триматимемося за такі старосвітські цінності, як релігія, мову, мистецтво, література і національна культура, в цілому. Принаймні того як зовнішніх сторонах нашому житті зближуються, ми всі більше дорожити традиціями, породжуваними всередині нашої власної общества.

1.3.2. Відродження культури та искусств.

На думку футурологів з початком нового тисячоліття станеться корінна і революційна зміна пріоритетів у проведенні дозвілля і витратах нею. Річ у тім, що поступово мистецтва і «культуру прийдуть змінюють спорту як основні способи проведення дозвілля. Ця дивовижна мегатенденция вже проглядалася 90-х років у вибуху інтересу до образотворчому і виконавчому искусствам:

— З 70-х по 90-ті роки відвідуваність музеїв США зросла з 200 млн людина до 500 млн в год.

— Протягом цієї ж періоду аудиторія оперних театрів США майже утроилась.

— Сезон 1989/90 років Бродвеї побив рекорди відвідуваності за його попередню пам’ятати історію та так далее.

Через війну, 90-ті роки покликали до життя своєрідний ренесанс образотворчих мистецтв, поезії, танцю, театру й музики практично у весь світ. І тепер у зміну захопленню спортом поступово приходить захоплення мистецтвом і надбаннями культури, яке, на думку футурологів, наступного тисячолітті стане однією з популярних способів проведення досуга.

2. ОСНОВНІ ЧЕРТЫ НОВОГО ТИПУ СПОЖИВАЧА ТУРИСТИЧНИХ УСЛУГ.

Отже, значний вплив на попит у сфері туристичних послуг будуть надавати такі зміни, зміни у громадської психології споживання, як: посилення у громадському психології системного, комплексноконцептуального підходи до сприйняттю проблем співіснування людського суспільства, тобто ускладнення сприйняття світу: явище розглядається тепер як проста сума елементів, бо як складна взаємопов'язана система, де кожен елемент є частиною цілого пов’язаний з нею, а ціле невіддільне від складових його компонентів; гедонизация споживання — це отже, що гедонізм передбачає попит на задоволення і зміну вражень, причому найбільшу значимість отримує процес, а чи не об'єкт отримання задоволення; і экологизацию мислення масового споживача: усвідомлення тендітності довкілля та її нерозривного єдності з людським обществом.

Новий тип споживача туристичних послуг, поруч із згаданими вище особливостями сприйняття світу, відрізняють що й такі психологоповедінкові черты:

— інформованість, високий рівень образованности;

— индивидуализм;

— екологізм сознания;

— спонтанність решений;

— мобильность;

— фізична й розумова активність на отдыхе;

— прагнення отримувати від життя масу різноманітних впечатлений.

Новий споживач туристичних послуг XXI століття — більш поінформований, незалежний, розкутим, критично і вередливо належить до запропонованим йому товарам і послугам, розпещений їх безліччю і розмаїттям, прагнучий калейдоскопа вражень і задоволень, активний і самостійний, істотно змінює свою поведінку туристичного рынке.

3. ТУРИЗМ XXI ВЕКА.

Отже, за прогнозами експертів СОТ, світова індустрія туризму входить у період постійно зростаючого обсягу подорожей і екскурсій, посилюється конкуренції серед регіонів і більш перебування. У цьому стає дедалі більше добре поінформованих споживачів туристичних послуг, що звертають особливу увагу на якість і безпека і запропонованого туристичного продукту. Остання є особливо актуальним, тому, хоча вже настало третє тисячоліття і є таке як «космічний турист», а тим часом у світі усі ще є проблема піратства. Торік 1999 року було зареєстровано 285 нападів піратів, що у 40% більше, ніж у 1998 року (202 випадку) і майже утричі більше, ніж вісім років надійшло тому (в 1991 року — 107 випадків). У щорічній доповіді Міжнародної морської бюро говориться, що з найнебезпечніших районів є Південно-Східна Азія, особливо води навколо Індонезії і Бангладеш.

Повертаючись до прогнозів експертів у майбутнє, слід зазначити, що розвиток світового туристичного ринку дедалі більше буде визначатися новітніми інформаційними технологиями.

У простежується інша тенденція — зростання засобів, пропонують самообслуговування. Бажання туристів бути незалежними при проведенні подорожі, велика вартість добору, навчання дітей і змісту обслуговуючого персоналу розуміють, що рівні обслуговування справдяться лише у елітарному секторі туристичного рынка.

З іншого боку, нині груповими туристичними пакетами на західному туристському ринку користуються лише окремі споживачі, тобто доречно говорити про тенденції посилення індивідуалізму майбутнього потребителя.

У майбутньому можна прогнозувати такі напрями розвитку індустрії міжнародного туризму: — створення нові й розвиток вже існуючих туристичних послуг і, які враховують стан туристських (природних, культурних і історичних) ресурсів у країнах перебування туристів; - широке залучення місцевої громадськості й поклали муніципальної влади в планування та розвитку туристської діяльності, забезпечення безпечності; - розвиток перетинів поміж організаторами туризму й муніципальними структурами з досягнення розуміння потреб кожного також пошуку шляхів задоволення; - підвищення добробуту місцевого населення, усунення податкових, митних та інших труднощів, що потенційно можуть перешкоджати розвитку туризму; у своїй особливу увагу має приділятися підтримці ціни послуг у сфері туризму на рівнях, що є приемлимыми для туриста та вигіднішими для туристичної індустрії; - при інвестуванні капіталу слід сприймати до уваги питання захисту довкілля (будівництво, архітектура, антропогенні навантаження); - здійснення чіткішого маркетингу і виділення великої кількості ресурсів просування послуг, пошук певних груп туристів та організацію їм адресної інформації з запропонованим послуг; - підвищення фаховий рівень співробітників індустрії туризму; - розвиток системи володіння клубним відпочинком (таймшером).

З іншого боку, генеральний секретар СОТ Франческо Франжіаллі на конференції «Мандруючи у нове тисячоріччя», що відбулася у фінському городе.

Тампере, представив міністрам у туризмі країн членів ЄС прогноз розвитку цій галузі. На думку фахівців, з нового тисячолітті Європа залишиться найважливішим у світі районом для подорожей. Південно-Східна Азія й Тихоокеанський регіон обминуть американський континент і займуть друге место.

Туристичні прибуття Європу відбудеться на 3,1% щороку й досягнуть 7,7 млн чоловік у 2020 року. Порівняйте у минулому 1999 року за Європі подорожували близько 38 млн человек.

Але за будь-якого разі, хоч би були прогнози у майбутнє очевидний один основний висновок: щоб процвітати у туристичній діяльність у наступному столітті, потрібно професійний, заснований на потребах імені клієнта й виконання вимог законодавства підхід до організації виробництва, поступу та реалізації туристичного продукта.

4. РОСІЙСЬКИЙ ТУРИЗМ НА ПОРОЗІ ТРЕТЬОГО ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ.

Ведучи мову про російському туризмі нового тисячоліття, про факторів та інтересів тенденціях розвитку попиту ринку туризму й про майбутнє цієї галузі господарства за цілому, мушу згадати про Московської Міжнародній книжковій виставці «Подорожі і туризм» MITT 2000, що відбулася в експоцентрі на Червоній Пресні з 22 по 25 березня. Ця виставка є головною у Росії одній з кількох, найбільш знаменитих у світі. Воно пройшло під гаслом «Відкрийте собі світ унікальних ділових можливостей у сфері міжнародного туристського бізнесу» була присвячена майбутньому туризму Росії у наступаючому третьому тысячелетии.

І на думку фахівців, і навіть учасників, покладаючись результати що відбулася сьогодні вже виставки, можна говорити про перспективність і успіху майбутнього російського туризму як у зовнішньому, і на внутрішньому направлениях.

Дуже важливим у розвиток російського туризму, на думку експертів, є також те, що у виставці вже традиційними відвідувачами стали регіональні агенства. І якщо виставка була трампліном для іноземних організацій, той зараз це великий форум для регіональних російських агентств.

Проте, іноземні компанії поколишньому становлять основний блок учасників MITT: з 2100 офіційно зареєстрованих у виставці цього року учасників частку російських довелося пережити близько 600. Однак у водночас по порівнянню з минулим російський блок учасників виріс рівно вдвічі - 1999 року кількість вітчизняних компаній не перевищувало 300, тим більше, бо загальне кількість экспозиторов залишається такою. Отже, у незвичайній виставці крім російських компаній брали участь компанії зі 90 країн світу, 50 національних представництв у туризмі, вперше у Москві з’явилися делегації Абу-Дабі, Лівану, Лівії та Південної Кореи.

З іншого боку, за оцінками фахівців, утворилася не так лише пожвавлення в області внутрішнього туризму, а й зростання інтересу іноземних туристів до Росії: спеціалісти відзначають, що говорити про наміченої позитивної тенденції у сфері в'їздного туризму. Тому на згадуваній MITT 2000, в на відміну від колишніх у віці, свої стенди представили адміністрації регіонів РФ: Санкт-Петербург і Ленінградська область, Карелія, Калмикія і інші, тоді як минулого року лише керівництво Сочі взяли участь у выставке.

Про те, що Росія починає набувати туристичну привабливість, свідчить те, що ця тенденція торкнулася як таких традиційних напрямів, як Санкт-Петербург, а й регіонів, які раніше особливо поважали увагою. І хоча Санкт-Петербург залишається найпопулярнішою точкою серед в'їзних туристів, але росте, і інтерес до інших регіонів, зокрема, до Байкалу. Вперше на виставці був представлений і колективний стенд «Сибір», причому організатори MITT 2000 надали виставкову площа сибірським компаніям за пільговими условиям.

Говорячи про перспективи виїзного туризму у Росії і близько зміні попиту цьому напрямі, слід зазначити, що міра туризму на таких традиційних напрямах, як Європи та морські курорти, істотно не зміниться. Як і раніше популярні Іспанія, Туреччина, ОАЕ, Кіпр з екскурсійних турів — Франція, Італія й Греція. Коливання попиту ці види відпочинку перевищують 1−5%. Зрозуміло, серйозного удару іноземним подорожам вітчизняних туристів завдав криза 1998 року, який сприяв, проте, практично повної завантаженості вітчизняних курортів; але сьогодні її вже деякі туристичні фірми, які спеціалізуються виїзному туризмі змогли досягти докризового рівня життя та вбачають у частковості зростання проса на ОАЕ в зимовий сезон 1999/2000 на 15−20%. Не виключено, що цікавість до ОАЕ підігрів побудований до Міленіуму готель, відомого як Арабська вежа. Перебуває цей готель, рівних якому сьогодні у світі, березі Перської затоки, в $ 20 кілометрів від центру Дубая. І полягає він з стаметрового корпусу о вигляді блакитний хвилі і корпуси заввишки 321 метрів за вигляді вітрила, котра вище від Ейфелевої башти і трохи відстає від знаменитого нью-йоркського хмарочоса Эмпаир Стейт Білдинг, і фундамент якого забирають 40 метрів за морські глибини. Вартість цього проекту становить річний бюджет чималого держави. Готель вражає небаченими колись темпами будівництва (воно почалося 1995 року, і тепер «Арабська вежа» вже функціонує та приймає своїх гостей), незвичайній архітектурою, своєї розкішшю, комфортом, сервісом і масштабами. І хоча найдешевший номер цього готелю стоїть $ 330 на добу, а найдорожчий $ 6 800 саме російські туристи серед перших освоїли цю гостиницу.

Інший тенденцією нинішнього сезону, водночас із зростанням обсягу внутрішнього туризму, називають і, безсумнівно зростання інтересу до регіону Юго-Восточой Азії - насамперед до Китаю і Непалу. Південно-Східна Азія розрахована під час першого чергу за тими досвідчених мандрівників, які прагнуть нових вражень, вздовж і впоперек об'їздивши Европу.

Цікаве і моя думка фахівців у тому, що сьогодні і можливе майбутньому однією з дохідних видів туризму стане роботу з VIP — клієнтами, і індивідуальні туры.

Наприкінці ж цією глави, присвяченій перспективам російської туристської галузі хотіла б відзначити, що СОТ оприлюднила недавно прогноз розвитку на найближчі десятиріччя. І за сенсаційним підрахунками СОТ, 2020 року Росія в мандрівників займатиме п’яте місце за популярністю серед країн Європи, поступившись лише Франції, Іспанії, Великій Британії та Італії. Вона також істотно випереджати по цього показника Сполучені Штати. Взагалі-то число туристів, які щорічно відвідувати Європу, через 20 років майже подвоїться і досягне 700 млн человек.

Цю тенденцію побічно стверджують і дані Держкомстату РФ. Вперше за постперестроичные роки в'їзд до Росію туристів-іноземців перевищив виїзд із країни наших мандрівників. За попередніми підрахунками, в 1999 року до Росії приїжджало більш 18,5 млн іноземців, зокрема понад 3 млн — як туристи. А росіян виїжджало менше 13 млн. Інша річ, що однією причиною такий пропорції - дешевизна російських товарів та послуг для іноземців та відсутність гроші в тих наших співвітчизників. Але сподівається, що прогноз СОТ на найближчими десятиліттями наступаючого третього тисячоліття вірний, і ми залишається його лише оправдать.

Заключение

.

Отже, узагальнюючи усе сказане вище, слід зазначити, що за прогнозами фахівців в майбутньому третьому тисячоріччі зростання туристичної індустрії буде необоротний і швидкі темпи розвитку цієї галузі світової економіки зберігатимуться. І це можна пояснити, особливо на той факт, що у цьому етапі свого розвитку людське суспільство трансформувалося з акціонерного товариства продуктивності і статку в «суспільство вільного часу», тому подорожі й туризм для величезного кількості жителів нашої планети стали категоріями важливими. Незамінними і невід'ємними від найбільш необхідних умов жизни.

У той самий час попит на туристичні послуги буде перетерплювати певні зміни, що пов’язані з появою нових типів споживача на ринку туризму. Турист майбутнього високо поінформований і освічений, він дуже вимогливий і вибагливий, мобільний і індивідуальний, він прагне жити повної життям і від цьому житті масу різноманітних вражень, він розпещений достатком запропонованих йому товарів та послуг, він непостійна і жадає розмаїття, задоволень і развлечений.

А загалом, на думку фахівців, світова індустрія туризму входить у період постійно зростаючого обсягу подорожей, посилюється конкуренції серед регіонів і більш перебування. У цьому Європа залишиться найважливішим і популярним регіоном, що привертає туристів, і мандрівників. Південно-Східна Азія й Тихоокеанський регіон обминуть американський континент і займуть друге місце. Росія також займе своє місце у індустрії міжнародного туризму, саме до 2020 року поступатися за своєю популярністю у туристів, і мандрівників лише Франції, Іспанії, Великій Британії та Италии.

Отже, туризм ХХІ сторіччя — це передусім туризм, орієнтований клієнта, як споживача туристичних товарів та послуг. Успішний і прибутковий туристичний бізнес майбутнього — це бізнес, заснований на знанні міжнародними правовими нормами і керував, туристичного менеджменту і маркетингу, конъюктуры туристичного ринку, на повному обсязі й всебічному знанні потреб і запитів туриста. Це компетентність і професіоналізм у створенні виробництва, просування та її реалізації туристичних продуктів і услуг.

1. Дурович А. П., Копанев О. С. Маркетинг в туризме.-М.:

«Экономпресс», 1998.

2. Карпова Г. А., Воронцова М. Г. Економіка сучасного туризма.-М.:

«Герда», 1998.

3. Папирян Г. А. Економіка туризма.-М.: Фінанси і статистика", 1998.

4. Пузакова Е. П., Честникова В. А. Міжнародний туристичний бизнес.;

М.: «Експертний бюро — М», 1997.

5. Сапрунова В. Б. Туризм: еволюція, структура, маркетинг.-М.: «Ось;

89″, 1997.

6. Газета «iностранец», 14 березня 2000. № 10 (317).

7. Газета «iностранец», 11 квітня 2000. № 14 (321).

СОДЕРЖАНИЕ Введение…

1.Факторы, що впливають розвиток попиту туризмі… 1.1.Общеэкономические чинники… 1.1.1.Благосостояние нашого суспільства та збільшення вільного часу… 1.1.2.Взаимосвязь розвитку попиту ринку туризму й общеэкономической конъюктуры… 1.2.Социо-демографические чинники… 1.2.1.Возрастная структура… 1.2.2.Структура сім'ї… 1.2.3. Рівень доходів населення і освіченості населення… 1.2.4.Соотношение міського і сільського населення… 1.3.Факторы культурного порядку… 1.3.1.Международная культура і культурне націоналізм… 1.3.2.Возрождение культури… 2. Основные риси нових типів споживача туристичних послуг… 3. Турист ХХІ сторіччя… 4. Российский туризм одразу на порозі третього тисячоліття… Укладання…

Литература

.

Кубанський Державний Университет.

Курсова работа.

" Туризм ХХІ сторіччя: чинники та тенденції розвитку попиту ринку туристичних услуг".

Виконала студентка.

географічного ф-та.

відділення «Менеджмент».

Ш курс II группа.

Мєднікова Юлия.

Керівник Жайворонків Д.В.

Краснодар, 2000.