Процесуальні терміни

Период, протягом якого має скоєний певну процесуальну дію арбітражний суд, сторонами та інші учасниками арбітражного процесу, органами, виконуючими рішення Арбітражного суду, називається процесуальним терміном. У окремих випадках особам, які беруть участі у процесі, також можуть визначити терміни скоєння ними дій, передбачених Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації.

Встановлення процесуальних термінів має своєю метою створити гарантії забезпечення якнайшвидшого відновлення порушених або оспорюваних правий і законних інтересів громадських організацій і громадян-підприємців.

Терміни скоєння процесуальних дій крім Кодексу можуть бути й іншими федеральними законами. Так, п. 5 ст. 5 Закону РФ «Про неспроможності (банкрутство) підприємств «передбачено 15-денний термін від дня подачі боржником заяви до арбітражного суду про порушення провадження у справі неспроможність (банкрутство) до подання бухгалтерського балансу або які заміняють його бухгалтерських документів.

У нещасних випадках, коли процесуальні терміни не встановлено Кодексом або іншим суб'єктам федеральним законом, вони призначаються арбітражний суд.

До встановленим АПК термінів ставляться:

— п'ятиденний термін особі, від якої арбітражного суду зажадав докази, у тому, щоб сповістити про неможливість подати взагалі чи явити у встановлений судом термін (ст. 54);

— розгляд арбітражний суд заяви про забезпечення позову пізніше наступного дні після вступу (ст. 75);

— п'ятиденний термін направлення особам, бере участі у справі, визначення про відмову у прийнятті позовної заяви про (ст. 107);

— двомісячний термін до розгляду справи арбітражний суд й терміни прийняття ним рішення очевидна (ст. 114);

— триденний термін для перерви в засіданні арбітражного суду (ст. 117);

— підписання суддею, головуючим у судовому засіданні, протоколу засідання пізніше наступного засідання дня (ст. 123);

— триденний термін упорядкування мотивованого рішення на виняткових випадках по особливо складним справам (ст. 134);

— в місячний строк вступу рішень арбітражних судів суб'єктів Російської Федерації в чинність закону, а то й подано апеляційна скарга (ст. 135);

— п'ятиденний термін направлення особам, бере участі у справі, рішення Арбітражного суду (ст. 137);

— в місячний строк для повідомлення арбітражному суду про вжиті заходи по приватному визначенню суду (ст. 141);

— п'ятиденний термін направлення особам, бере участі у справі, та інших особам, яких вона стосується, визначення арбітражного суду (ст. 142);

— в місячний строк на шляху подання апеляційної скарги влади на рішення арбітражного суду (ст. 147);

— в місячний строк до розгляду апеляційної скарги влади на рішення арбітражного суду (ст. 156);

— вступ постанови апеляційної інстанції в чинність закону в останній момент його прийняття (ст. 159);

— п'ятиденний термін направлення постанови апеляційної інстанції особам, бере участі у справі (ст. 159);

— п'ятиденний термін направлення арбітражний суд, прийняла рішення, скарги до федерального арбітражного суду округу (ст. 163);

— в місячний строк на шляху подання касаційної скарги влади на рішення або постанова арбітражного суду (ст. 164);

— в місячний строк до розгляду касаційної скарги влади на рішення арбітражного суду й постанова апеляційної інстанції (ст. 173);

— п'ятиденний термін направлення особам, бере участі у справі, постанови касаційної інстанції (ст. 177);

— вступ постанови касаційної інстанції в чинність закону з його прийняття (ст. 177);

— вступ постанови Президії Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації з з його прийняття (ст. 189);

— в місячний строк на шляху подання всі заяви про перегляд рішення по нововідкриті обставини вступило чинність закону судового акта (ст. 193);

— в місячний строк до розгляду всі заяви про перегляді вступило чинність закону судового акта по нововідкриті обставини (ст. 195);

— шестимісячний термін для пред’явлення до виконання виконавчого аркуша арбітражного суду (ст. 201).

Арбітражний суд призначає процесуальні терміни, якщо де вони встановлено Кодексом або іншим суб'єктам федеральним законом. Можливість призначення таких термінів арбітражний суд деяких випадках безпосередньо закріплена в Кодексі. Наприклад, в ст. 131 передбачено, що після ухвалення рішення, зобов’язуючого відповідача зробити певні дії, які пов’язані з передачею майна чи стягненням грошових сум, арбітражного суду в резолютивній частині рішення вказує, зокрема, протягом якого періоду часу відповідач зобов’язаний такі дії зробити. Відповідно до ст. 120 Кодексу у разі, коли може бути розглянуто у цьому засіданні, арбітражного суду відкладає його розгляд і був учасники арбітражного процесу сповіщаються про час здійснення такого засідання.

Практично важливими є підстави, якими арбітражного суду встановлює термін з метою певного процесуального дії. І тут суд зобов’язаний враховувати конкретні обставини справи, маю на увазі, що термін має бути реальним, достатнім з метою процесуального дії разом із тим не зайве тривалим, ніж створювати умов затримки остаточного вирішення спору, надходження в руки арбітражного суду.

Певні вказаних у Кодексі дії можуть відбуватися особами, які брали участі в арбітражному процесі. Терміни скоєння цими особами дій встановлюються у самому кодексі або арбітражний суд. Так, з ст. 54 Кодексу випливає обов’язок особи, не що у справі, уявити письмового або речовинне доказ вчасно, зазначений арбітражний суд. Відповідно до ст. 141 Кодексу відповідні організації, державні та інші органи, посадові особи зобов’язані в в місячний строк повідомити арбітражному суду про прийнятих ними заходи з приватному визначенню арбітражного суду про виявлених їм під час вирішенні спору порушеннях законодавства.

Відповідно до год. 2 ст. 96 АПК терміни з метою процесуальних дій визначаються точної календарної датою, зазначенням на подія, що має наступити, чи періодом часу, протягом якого дія може скоєний.

Кодекс передбачає випадки, коли час скоєння процесуального дії може визначатися точної календарної датою. Так, ст. 113 Кодексу встановлює, що у визначенні судді про підготовку справи до судового розгляду вказується час проведення засідання арбітражного суду. З ст. 120 АПК слід, що з відкладення розгляду справи арбітражного суду встановлює час здійснення такого засідання.

Нерідко термін визначається Кодексі шляхом свідчення про подія, до якого можливо вчинення певного процесуального дії. Так було в силу ст. 37 Кодексу позивач вправі змінити підставу чи предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або від позову до прийняття рішень арбітражний суд. До ухвалення рішення щодо спору можливо, як це передбачається ст. 35 АПК, залучення арбітражний суд до брати участь у справі іншого відповідача.

Зустрічний позов відповідач вправі пред’явити позивачеві відповідно до ст. 110 Кодексу також лише до ухвалення рішення щодо спору. Арбітражний суд може видати дублікат виконавчого аркуша замість втраченого, якщо стягувач відповідно до ст. 204 Кодексу звернувся із заявою звідси до закінчення терміну, встановленого для пред’явлення виконавчого аркуша до виконання.

Якщо термін з метою процесуального дії визначається періодом часу, протягом якого дія може відбуватися скоєний, відповідне дія може відбуватися вироблятися протягом усього цього періоду, тобто у будь-який день, але з пізніше його останнього дня. Так, апеляційна і касаційна скарги може бути подано до будь-який день, але з пізніше місячного терміну, встановленого відповідно ст. 147 і 164 Кодексу. Виданий стягувачеві виконавчого листа може бути пред’явлений до виконання будь-коли шестимісячного терміну, встановленого ст. 201 АПК.

Процесуальні терміни обчислюються роками, місяцями чи днями (год. 3 ст. 96 АПК). Незалежно від рівня цього течія їх починається наступного дня після календарної дати або настання події, яким визначено його початок. Це дуже важливе правило має практичного значення для обчислення будь-якого процесуального терміну.

Питання початку течії процесуального терміну тісно пов’язані з питанням про його закінченні. Відповідно до год. 1 ст. 97 Кодексу термін, обчислюваний роками, спливає відповідні місяць і кількість останнього року стабільна за встановлений термін, а термін, обчислюваний місяцями, — до відповідного число останнього місяці встановленого срока.

Оскільки кінець терміну може припадати озер місяцем, який має відповідної кількості, в год. 1 ст. 97 зазначено, що у цьому випадку термін спливає останній день минулого цього місяця. Тож якщо наведеними правилам термін оскарження рішення має було б минути 31 квітня, скарга подається 30 квітня, оскільки квітень немає 31 числа. Процесуальний термін із початку обчислення тече безупинно. Це означає, що неробочі дні, якщо вони викликають початок течії терміну чи зустрічаються з його протязі, входять у термін і подовжують його. Однак у випадках, коли день терміну посідає неробочий день, днем закінчення терміна, як встановлено в год. 1 ст. 97, вважається перший наступний його робочого дня.

Тож якщо останній день минулого терміну для процесуального дії посідає 1 травня, останнім днем терміну можна вважати 3 травня, оскільки 1 і 2 травня є святковими днями, і якщо вона вихідний — 4 травня. Як у год. 2 ст. 97 АПК, процесуальне дія може відбуватися виконати до двадцяти чотирьох годин останнього дня за встановлений термін. Якщо апеляційна, касаційна скарги інші документи було здано органу зв’язку до двадцяти чотирьох годин останнього дня терміну, термін не вважається пропущеним. З викладеного слід, що здавання документа направляти до органу зв’язку дорівнює здійсненню процесуального дії у арбітражний суд. Тож якщо обумовлений ст. 147 Кодексу в місячний строк на шляху подання апеляційної скарги минає 25 вересня, може бути здано органу зв’язку до двадцяти чотирьох годин 25 вересня. Термін на шляху подання скарги нічого очікувати вважатися пропущеним, хоча в разі скарга, зрозуміло, надійде у арбітражного суду пізніше 25 вересня. Отже, день надходження скарги в арбітражного суду ніякого значення немає.

Насправді часто виникає запитання у тому, як підтверджується дата здачі документів органу зв’язку. Вона підтверджується датою поштового штемпелі на конверті, поштової квитанції, опису цінного листи, виписки із реєстру поштових відправлень тощо., оскільки ця дата дозволяє визначити факт скоєння процесуального дії певний строк.

Зрозуміло, у разі, коли процесуальне дію відбувається в арбітражний суд (наприклад, безпосередня здавання документів мають у канцелярію суду), вона має бути виконано остаточно робочого дня, встановленого в арбітражний суд.

Практично важливим є питання правові наслідки пропуску процесуального терміну. У деяких статтях Кодексу прямо передбачені ці наслідки. Так, відповідно до ст. 151 і 168 АПК апеляційна і касаційна скарги, подані закінченні за встановлений термін, якщо скаржник не клопочеться про відновлення пропущеного терміну, не приймаються до розгляду і підлягають поверненню. Заява про перегляд рішення з нововідкриті обставини за відсутності клопотання про відновлення пропущеного терміну також до розгляду не приймається і згідно зі ст. 193 Кодексу повертається заявнику. Отже, у випадках особи, порушили термін, встановлений для процесуальних дій, втрачають декларація про вчинення.

Разом про те треба пам’ятати, що порушення арбітражний суд за встановлені строки не звільняє його обов’язків зробити певні дії. Так, арбітражного суду зобов’язаний розглянути суперечка і тоді, коли він порушений термін вирішення суперечок, передбачений ст. 114 Кодексу. При порушенні встановленого ст. 137 терміну розсилки рішень арбітражного суду може бути звільнено з цей обов’язок. Не вислана до федерального арбітражного суду округу скарга влади на рішення арбітражного суду, що набрало чинності в чинність закону, вчасно, встановлений ст. 163, мусить бути вислана і з порушенням цього часу. Очевидно, що у цьому випадку арбітражного суду зобов’язаний зробити відповідні дії і закінчення встановлених йому термінів, оскільки порушення їхніх самим арбітражний суд неспроможна перервати арбітражний процес.

Стаття 98 Кодексу передбачає: з призупиненням провадження у справі впродовж усіх неистекших процесуальних термінів припиняється. З дня поновлення провадження у справі протягом процесуальних термінів триває.

Призупинення течії процесуальних термінів настає при призупинення провадження у справі з таких підстав, передбачених ст. 81 і 82 Кодексу. Арбітражний суд відновлює провадження у справі після усунення обставин, викликали його призупинення. З дня поновлення провадження у справі протягом процесуальних термінів триває. Отже, протягом процесуального терміну припиняється попри всі час призупинення провадження у справі. У цьому час, минуле до призупинення, має враховуватися.

Продовження течії терміну починається з дня винесення визначення арбітражного суду про відновлення провадження у справі, а чи не від часу, коли фактично усунуті обставини, послужили підставою щодо його призупинення. Проілюструємо це прикладом. Відповідно до ст. 81 Кодексу арбітражного суду зобов’язаний призупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до ухвалення рішення щодо іншій справі чи питання, аналізованим гаразд конституційного, громадянського, кримінального чи адміністративного судочинства. Перебіг процесуальних термінів, призупинених у зв’язку з призупиненням провадження у справі за зазначеними обставинам, триватиме лише з дня поновлення провадження у справі. Дата ухвалення рішення щодо іншій справі чи питання має значення визначення часу, від якого триває протягом процесуальних термінів.

Відповідно до ст. 170 АПК арбітражного суду касаційної інстанції вправі клопотанням осіб, що у справі, призупинити виконання рішення, постанови, які у першою і апеляційної інстанціях. Стаття 182 Кодексу встановлює, що Голова Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації і Олексій Івченко можуть призупинити виконання відповідного рішення, постанови. У разі, оскільки виконання судової акта було припинено, час, яким воно припинялося, з ст. 201 Кодексу не зараховується в шестимісячний термін для пред’явлення виконавчого аркуша до виконання.

Стаття 99 Кодексу присвячена часто яке на практиці питання відновленні і продовженні процесуальних термінів. Відповідно до год. 1 цієї статті з заяві особи, що у справі, арбітражного суду, визнавши причини пропуску встановленого Кодексом або іншим суб'єктам федеральним законом процесуального терміну поважними, відновлює пропущений термін.

Відновлення пропущеного терміну проводиться у разі заяві особи, що у справі. Заява подається на той арбітражного суду, у якому потрібно було вчинити відповідну процесуальне дію.

У заяві повинні прагнути бути пояснити причини пропуску й приведено підстави, якими заявник вважає ці обставини поважними, у ньому би мало бути наведені докази, що зробити процесуальне дію, у термін у заявника було можливості.

Треба мати у вигляді, що з подачею заяви про поновлення пропущеного терміну має скоєний необхідне процесуальне дію.

Без цього заяву про відновлення терміну з його вчинення арбітражний суд не приймається. Отже, клопотання відновленні пропущеного терміну на подачу апеляційної чи касаційної скарги має бути подано разом з скаргою. Вона може бути викладено у самій скарзі або у окремому заяві, подаваемом зі скаргою. Разом про те треба враховувати, що процесуальне дію, яке відбувається разом з подачею заяви про поновлення пропущеного терміну, має вироблятися з усіх вимог відповідних статей Кодексу. Так, апеляційна скарга влади на рішення арбітражного суду мусить бути міг би належно оформлена, інакше вона повернуто без розгляду з таких підстав, зазначених у год. 1 ст. 151 Кодексу і що з перепусткою процесуального терміну.

Причина пропуску терміну визнається арбітражний суд шанобливій залежно від конкретних такої пропуску. У практиці найчастіше виникають питання про поновлення терміну на подачу скарги. Причина пропуску цього часу визнається шанобливій, якщо, зокрема, скарга подано з порушенням терміну у зв’язку з невчасним отриманням стороною рішення, коли це позбавило її можливості домагатися вчасно.

Частина 2 ст. 99 АПК передбачає порядок оформлення відновлення пропущеного процесуального терміну і у його відновленні. Про відновлення пропущеного терміну вказується у вирішенні, визначенні чи постанові арбітражного суду. Про відмову відновленні процесуального терміну виноситься визначення, яке відповідно до год. 3 ст. 99 може бути оскаржене загалом порядку.

Вирішуючи в ст. 99 питання відновленні процесуальних термінів, Кодекс водночас особливо відзначив правила відновлення пропущеного терміну для пред’явлення виконавчого аркуша арбітражного суду до виконання, присвячуючи цих правил ст. 203.

Відповідно до цій статті при пропуску терміну для пред’явлення виконавчого аркуша до виконання з причин, визнаним арбітражний суд поважними, пропущений термін то, можливо відновлено. Звісно ж, що, встановивши поважність причин пропуску терміну, арбітражного суду зобов’язаний відновити його. Заява про відновлення пропущеного терміну подається в арбітражного суду, прийняв судовий акт. Заява у засіданні арбітражного судна з повідомленням взыскателя і боржника замовним листом з повідомленням вручення, проте їх неявка перестав бути перешкодою до розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься визначення, яке іде стягувачеві і боржникові. На відміну від загального порядку, за яким оскаржене може лише визначення про відмову у відновленні процесуального терміну, постанову про відновлення пропущеного терміну для пред’явлення виконавчого аркуша до виконання також може бути оскаржене.

Частиною 4 ст. 99 АПК встановлено, що призначені арбітражний суд процесуальні терміни може бути їм продовжено. Отже, арбітражного суду може призначити новий, триваліший термін для відповідних процесуальних дій. Необхідність у тому може виникнути у зв’язку з неможливістю зробити процесуальне дію, у призначений арбітражний суд термін, наприклад уявити документи, які у цей час відсутні у боку, коли він повинна зажадати їхнього капіталу від інший організації. Арбітражний суд може продовжити призначений їм термін як, і саме його пропуску.

Арбітражний суд вправі продовжити ті процесуальні терміни, призначених нею самою, а чи не встановлено Кодексом або іншим суб'єктам федеральним законом (ця дата за наявності можуть бути відновлені).