Розділ 1. Теоретична частина. 
Облік операцій на поточному рахунку

депозитний поточний рахунок валюта З метою забезпечення зберігання грошових коштів, а також здійснення банківських розрахунків як із юридичними, так і фізичними особами, підприємства відкривають рахунки в установах банків.

Безготівкові розрахунки — це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства — отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам, підприємцям і фізичним особам. Порядок безготівкових розрахунків суворо регламентований законодавством. Здійснення розрахункових операцій через банк знижує потребу в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечує їх збереження і ефективніше використання, оптимізує й прискорює грошовий обіг держави.

Основними нормативно-правовими документами, які врегульовують дане питання є Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 р. № 872-ХІІ, а також нормативний акт НБУ «Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 р. № 492.

Інструкція регулює правовідносини, що виникають у разі відкриття клієнтам банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам та фізичним особам суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, фізичним особам на умовах, викладених в договорі між установою банку і власником рахунку. Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

Банк — юридична особа, яка має виняткове право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківські рахунки — це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги та зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Суб'єкт господарювання самостійно обирає банк для відкриття рахунку. Взаємовідносини між комерційними банками та їх клієнтами ґрунтуються на договірних засадах і здійснюються на платній основі, У договорі передбачаються взаємні зобов’язання щодо користування вільними коштами клієнта, здійснення розрахункових операцій, касового обслуговування, транспортного обслуговування, перевезення готівки. Плата за кожний вид розрахунково-касового обслуговування встановлюється окремо.

Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. На рис. 1.1 зображено види рахунків, які можуть відкриватись в установах банків.

Рис. 1.1 Види рахунків

Фінансові установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред’явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік в органі державної податкової служби.

Повідомлення про відкриття рахунків у фінансових установах платник податків і зборів (обов'язкових платежів) — юридична особа чи фізична особа суб'єкт підприємницької діяльності подає особисто або надсилає на адресу відповідного органу державної податкової служби, в якому він обліковується як платник податків і зборів (обов'язкових платежів), з повідомленням про вручення.

Фінансові установи починають видаткові операції за рахунком платника податків з дати отримання фінансовою установою документально підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

Комерційні банки встановлюють плату за касове обслуговування клієнтів у розмірі, передбаченому договором. Видачу готівки для виплати пенсій через підприємства зв’язку та для касового обслуговування бюджетних установ комерційні банки здійснюють безкоштовно.

Відносини клієнтів з банками здійснюються на підставі двосторонніх угод, які укладаються в письмовій формі і регулюються нормативними актами Національного банку України, а також є обов’язковим для юридичних і фізичних осіб.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим у встановленому порядку фізичним та юридичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, виділеним у процесі приватизації.

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою банків. Для відкриття поточного рахунку юридичній особі потрібно подати такі документи:

• 1. Заяву про відкриття рахунка.
• 2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства у виконавчих органах влади.
• 3. Копію рішення про створення, реорганізацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, що прийняв таке рішення.
• 4. Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально. Установа банку, в якому відкриваються рахунки (субрахунки), робить відмітку про відкриття такого рахунка на примірнику, статуту (положення), на якому зроблено відмітку податкової інспекції про реєстрацію підприємства в податкових органах, відтак цей примірник повертають власнику рахунка.
• 5. Копію документа, який підтверджує, що підприємство взято на облік у податкових органах.
• 6. Картку зі зразками підписів директора та його заступника, головного бухгалтера та його заступника і відбитком печатки.
• 7. Копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.
• 8. Копію документа про реєстрацію в органах Фонду соціального страхування України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, та для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті.

Для фізичних осіб-підприємців банки також відкривають поточні рахунки.

Банки відкривають клієнтам карткові рахунки. Картковий рахунок — це банківський рахунок, розпорядження яким може здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Для відкриття карткових рахунків клієнти подають документи, передбачені для відкриття поточних рахунків.

Для проведення безготівкових розрахунків фізичними особами між собою та з юридичними особами відкриваються розрахункові рахунки громадян. Для відкриття рахунку громадянин подає установі банку заяву, картку зі зразком підпису, який надається у присутності працівника банку та засвідчується цим працівником і головним бухгалтером банку. Пред’являється також паспорт або документ, що його замінює.

Між громадянином і банком укладається договір на відкриття та обслуговування рахунку. У договорі вказується ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податку. Без номера банк не проводить операції для фізичних осіб.

Відкриття рахунків реєструється в установі банку в спеціальній книзі, де їм присвоюються відповідні номери.

Усі юридичні особи незалежно від форм власності та їх відокремлені підрозділи у банк подають картку зі зразками підписів і відбитка печатки у двох примірниках. У картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України та установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів.

Право першого підпису належить першому керівнику юридичної особи, якій відкривається рахунок, а також іншим уповноваженим на це особам.

Право другого підпису належить головному бухгалтеру, а якщо немає такої посади — особі, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку та звітності, а також іншим уповноваженим на це особам. Особи, які мають право першого та другого підпису, зазначаються в картці під час її складання.

Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису.

Право другого підпису не може бути надано особам, які користуються правом першого підпису.

За рахунками юридичних осіб і їх відокремлених підрозділів, у штатному розписі яких немає осіб, котрим може бути надане право другого підпису, до банку подається картка зі зразками підписів осіб, яким належить право першого підпису. У цьому разі під час складання картки в графі, що призначена для зазначення посад осіб, які мають право другого підпису, робиться напис про те, що в штатному розписі немає таких осіб.

У картку, подану юридичною особою або відокремленим підрозділом, обов’язково включається зразок відбитка печатки, який має містити ідентифікаційний код юридичної особи або відокремленого підрозділу — власника рахунку.

У разі заміни або доповнення хоча б одного з підписів подається нова картка зі зразками підписів усіх осіб, які мають право першого або другого підпису, засвідчена в установленому порядку.

Рахунки закриваються в установах банків у таких випадках:

• — на підставі заяви клієнта;
• — на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації юридичної особи;
• — на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію суб'єкта господарювання;
• — у разі смерті власника рахунку — фізичної особи (за зверненням до банку спадкоємців);
• — на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Банк може відмовитися від умов договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років поспіль і на цьому рахунку немає залишку коштів або на інших умовах, передбачених договором між банком і клієнтом.

Під час реорганізації юридичної особи (злиття, приєднання, поділу, перетворення), зміни її назви, а також у разі проведення перереєстрації юридичної особи-підприємця поточний рахунок закривається. Для відкриття нового поточного рахунку подаються документи, передбачені Інструкцією.

У разі ліквідації юридичної особи для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок юридичної особи, що ліквідовується, визначений ліквідатором (ліквідаційною комісією). Закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку.

За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття рахунку є день отримання банком цієї заяви.

Вкладні (депозитні) рахунки клієнтів у разі залучення строкових вкладів закриваються після закінчення строку дії договору банківського вкладу та повернення коштів вкладнику. У разі залучення вкладу на умовах його видачі на першу вимогу вкладний (депозитний) рахунок закривається після повернення коштів вкладнику.

Для дострокового розірвання дії договору банківського вкладу або повернення частини вкладу за бажанням вкладника — фізичної особи вкладник зобов’язаний повідомити про це банк шляхом подання заяви.

У разі закриття поточного або вкладного (депозитного) рахунку суб'єкта господарювання банк протягом трьох робочих днів з дня закриття рахунку (включаючи день закриття рахунку) повідомляє про це відповідний орган державної податкової служби.

На поточний рахунок надходять гроші за продану продукцію, виконані роботи і послуги на сторону, позички банку, гроші з каси підприємства тощо. З поточного рахунку здійснюються платежі постачальникам і підрядникам за одержані матеріальні цінності, виконані роботи і послуги, за зобов’язаннями перед бюджетом, погашення банківських позик, перерахування органам соціального страхування, для видачі готівки в касу тощо.

Списання грошей з поточного рахунку і їх надходження на рахунок проводиться за такими документами: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, заяви на акредитив, платіжні картки, чеки, меморіальні ордери та ін.

У процесі оплати документів працівник банку перевіряє наявність грошей на рахунку, справжність поданих документів і правильність їх складання (відповідність підписів і відтиску печатки на документах поданим зразкам), дотримання строку дії документа, законність операції.

Установи банку несуть відповідальність за дотримання правил здійснення розрахункових операцій за рахунками їх клієнтів.

За неперерахування або невчасне перерахування податків їх клієнтів до бюджету відповідальність несе банк. Причому відповідальність подвійна: перед отримувачем коштів — у вигляді санкцій за несплату або невчасну сплату податків, а також перед клієнтом банку.

При перерахуванні коштів на другому примірнику платіжного доручення (або іншого документа, що підтверджує перерахування грошей) банк проставляє штамп з підписом відповідального працівника банку і відразу віддає копію платіжного доручення платнику. Платіжне доручення зі штампом банку і підписом є підтвердженням того, що платник перерахував гроші.

Може статися помилкове перерахування коштів підприємством, що трапляється через помилки бухгалтера або керівника, які у платіжних документах неправильно написали реквізити одержувача, у зв’язку зі зміною номерів поточних рахунків різних установ та організацій тощо. У такому разі потрібно надіслати лист на ім'я керівника одержувача з проханням повернути помилково зараховані суми. Лист пишеться на фірмовому бланку організації.

Підприємства незалежно від форм власності мають повертати платникам у п’ятиденний строк помилково перераховані на їх рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з керівника підприємства і головного бухгалтера стягується штраф до Державного бюджету України.

Якщо власник рахунку не повернув у зазначений строк помилково одержані кошти, то їх повернення має здійснюватись у загальному претензійно-позовному порядку.

У встановлені строки (за погодженням з власниками рахунків, як правило щодня) установи банку передають клієнтам виписки (копії) особових рахунків з додатком копій документів, що послужили підставою для списання або зарахування грошей. За домовленістю з клієнтами виписки можуть висилатися поштою.

Виписки з рахунку завіряються штампом установи банку та підписом відповідального виконавця. Виписки, складені на електронних обчислювальних машинах, штампом не завіряються.

Виписки з рахунків і додатки до них видаються клієнтам, як правило, шляхом вкладення їх в абонентні ящики, які пронумеровані і закриваються на ключ. Вони встановлюються в приміщенні банку у зручному для користування місці. Працівники банку розкладають виписки разом з додатками у відповідні ящики, а представники клієнтів забирають їх у зручний для себе час. Виписки з рахунків можуть видаватися клієнтам безпосередньо працівниками банку.

У виписці вказуються номер рахунку згідно з шифром банку, дата попередньої виписки і її вхідний залишок, дата, номер документа, на підставі якого зроблено запис, номер кореспондуючого рахунку (за шифром банку). Розшифровку сум у виписці банку робить бухгалтер підприємства, ґрунтуючись на доданих документах. Це можна робити безпосередньо на виписці або на окремому аркуші.

Облік коштів на поточному рахунку ведуть у бухгалтерії господарства на рахунку 31 «Рахунки в банках». Це активний рахунок, за дебетом якого відображають наявність та надходження коштів, а за кредитом — їх вибуття Платіжні інструменти — засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку платника.

Узагальнюючим документом який підсумовує операції на рахунку в банку є виписка банку, яка містить перелік операцій за дебетом і кредитом рахунка із зазначенням номерів документів.

Для обліку наявності та руху грошових коштів на поточному рахунку, що знаходиться у банку і можуть бути використані для поточних операцій призначено рахунок 31 «Рахунки в банках», конкретно у розрізі субрахунків:

• 311 «Поточні рахунки в національній валюті» ;
• 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» .

За дебетом субрахунків відображається надходження грошових коштів, за кредитом — їх використання.

Для здійснення операцій на поточному рахунку підприємством до уповноваженого банку подаються оформлені належним чином відповідні первинні документи (рис. 1.2). Підсумковим етапом обліку є відображення результатів діяльності у звітності.

Рис. 1.2 Форми безготівкових розрахунків